ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 лютого 2025 року
м. Київ
справа № 240/27445/23
адміністративне провадження № К/990/42103/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Бучик А.Ю.,
суддів: Коваленко Н.В., Рибачука А.І.
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Житомирської обласної прокуратури на ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 05.06.2024 (суддя Черняхович І.Е.) та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 07.10.2024 (колегія суддів: Біла Л.М., Матохнюк Д.Б., Гонтарук В.М.) у справі № 240/27445/23 за позовом керівника Коростишівської окружної прокуратури Житомирської області в інтересах держави до Державної служби геології та надр України, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "Граніт Блексі" про визнання протиправними та скасування протоколу і спеціального дозволу,
УСТАНОВИВ:
РУХ СПРАВИ:
1. Керівник Коростишівської окружної прокуратури Житомирської області в інтересах держави звернувся до суду з позовом до Державної комісії України по запасах корисних копалин та до Державної служби геології та надр України, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "Граніт Блексі", в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати протокол засідання колегії Державної комісії України по запасах корисних копалин від 14.11.2017 № 4153;
- визнати протиправним та скасувати спеціальний дозвіл на користування надрами №6291, виданий 23.10.2018 Державною службою геології та надр України Товариству з обмеженою відповідальністю "Граніт Блексі".
2. Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 22.04.2024 визнано неповажними причини пропуску керівником Коростишівської окружної прокуратури Житомирської області процесуального строку на звернення з даним позовом до суду, а позовну заяву залишено без руху.
Позивачу запропоновано у строк протягом десяти днів з дня вручення цієї ухвали усунути виявлені недоліки позовної заяви шляхом подання до суду клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку на звернення до суду та доказів поважності причин його пропуску в частині позовних вимог із зазначенням інших підстав для поновлення такого строку ніж ті, що були вказані в заяві, поданій до суду одночасно з позовом, а також у заяві від 26.10.2023 (вх.№72105/23).
4. Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 05.06.2024 позовну заяву повернуто позивачу з підстав визнання причин пропущення строку звернення до суду з даним позовом неповажними.
5. Сьомий апеляційний адміністративний суд постановою від 07.10.2024 ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 05.06.2024 залишив без змін.
6. Не погоджуючись з судовими рішеннями, прокурор подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, просить їх скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
7. Верховний Суд ухвалою від 06.11.2024 відкрив касаційне провадження.
8. У відзивах на касаційну скаргу відповідач та третя особа просять залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін.
9. У зв`язку з предметом касаційного перегляду справа розглядається в порядку письмового провадження.
10. Заслухавши суддю - доповідача, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
ІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
11. Суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, повертаючи позовну заяву, виходив з того, що позивачем пропущений строк звернення до суду, поважних причин його пропуску позивачем не наведено.
Також суди зазначили, що зміна судової практики, що відбулася після ухвалення судами остаточного рішення, не повинна порушувати принцип правової визначеності, стабільності у відносинах, а тому, в даному випадку, не може слугувати поважною причиною та підставою для поновлення строку звернення до суду.
ІІІ. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
12. В касаційній скарзі прокурор зазначає ті ж самі підстави, що і в клопотанні про поновлення пропущеного строку звернення до суду.
Вказує, що з цим позовом звертався у 2018 році з дотриманням строку звернення до суду, однак постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18.07.2019 рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 06.03.2019 скасовано, адміністративний позов заступника прокурора Житомирської області залишено без розгляду з підстав відсутності повноважень у прокурора для звернення з цим позовом.
Верховний Суд постановою від 16.06.2021 залишив постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18.07.2019 без змін.
Зазначає, що упродовж 2019-2022 років судова практика не підтримувала позиції прокурора щодо можливості пред`явлення ним, як самостійним позивачем, позовів вказаної категорії. Від своїх попередніх висновків Верховний Суд відступив лише у постанові від 29.11.2022 у справі № 240/401/19 та зазначив про наявність у прокурора повноважень на звернення до адміністративного суду з позовом для захисту інтересів держави у сфері дотримання процедури надання спеціального дозволу на користування надрами.
Отже, прокурор вважає, що зміна підходів до правозастосування в таких правовідносинах та попереднє звернення до суду з цим позовом є поважними причинами для поновлення строку звернення до суду.
IV. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
13. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також, виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), колегія суддів зазначає наступне.
14. Відповідно до частини другої статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
15. Для реалізації конституційного права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності вказаних суб`єктів у сфері управлінської діяльності в Україні створено систему адміністративних судів.
16. За приписами частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
17. Порядок здійснення судочинства в адміністративних судах визначає КАС України, частиною першою статті 5 якого визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду за захистом, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
18. Частина перша статті 118 КАС України визначає, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.
19. Відповідно до частин першої та другої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень.
20. Згідно із частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
21. Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду регламентовані статтею 123 КАС України.
Згідно із частиною першою цієї статті у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Частиною другою вказаної статті передбачено, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
22. Отже строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дн