ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 лютого 2025 року
м. Київ
справа № 240/9440/24
адміністративне провадження № К/990/820/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Стеценка С.Г.,
суддів: Рибачука А.І., Коваленко Н.В.,
розглянувши в письмовому провадженні в касаційному порядку адміністративну справу №240/9440/24
за позовом Житомирського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю
до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
про стягнення санкцій та пені,
за касаційною скаргою Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 25 грудня 2024 року (колегія у складі: головуючого судді Білої Л.М., суддів: Гонтарука В.М., Моніча Б.С.),-
В С Т А Н О В И В:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. У травні 2024 року Житомирське обласне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю звернулося до суду з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач, ФОП) про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені за недотримання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідність на загальну суму 55587,72 грн.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
2. Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 22 серпня 2024 року позов задоволено; стягнено з ФОП на користь Житомирського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю адміністративно-господарські санкції та пеню на загальну суму 55587,72 грн.
3. Не погодившись з таким судовим рішенням, відповідач подала апеляційну скаргу.
4. Сьомий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 25 грудня 2024 року повернув апеляційну скаргу на підставі пункту 1 частини четвертої статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), відповідно до якого апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції, якщо подана особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписана, або підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено.
5. Ухвалюючи таке рішення, апеляційний суд зазначив, що ФОП надіслала апеляційну скаргу на офіційну адресу електронної пошти Сьомого апеляційного адміністративного суду, без застосування підсистеми "Електронний суд" та без накладення кваліфікованого електронного підпису, що, на думку суду, свідчить про використання відповідачем способу звернення з позовною заявою, який не передбачений чинним процесуальним законодавством.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та їх обґрунтування
6. Не погоджуючись з ухвалою про повернення апеляційної скарги від 25 грудня 2024 року, ФОП подано до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права, скаржник просить її скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду апеляційної інстанцій.
7. У доводах касаційної скарги вказує на помилковість позиції згаданого суду щодо наявності підстав для повернення апеляційної скарги і обґрунтовує це тим, що відповідач у відповідності до Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року №1845/0/15-21 (далі - Положення про ЄСІТС), зареєструвала електронний кабінет у підсистемі (модулі) ЄСІТС. Керуючись частиною восьмою статті 18 КАС України, 04 листопада 2024 року подала апеляційну скаргу на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 22 серпня 2024 року до Сьомого апеляційного адміністративного суду в електронній формі за допомогою ЄСІТС з використанням кваліфікованого електронного підпису, доказом чого є протокол створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису, сформований у підсистемі "Електронний суд", та квитанція від 04 листопада 2024 року №1990611 про доставку документів до зареєстрованого електронного кабінету користувача ЄСІТС. Відтак, скаржник вважає, що в таких умовах відмова суду прийняти до провадження її апеляційну скаргу є безпідставною.
Процесуальні дії у справі та клопотання учасників справи
8. 07 січня 2025 року в автоматизованій системі документообігу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду зареєстровано вказану касаційну скаргу.
9. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07 січня 2025 року визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Стеценко С.Г., судді: Коваленко Н.В., Рибачук А.І.
10. Ухвалою Верховного Суду від 08 січня 2025 року відкрито касаційне провадження за означеною касаційною скаргою.
11. Позивач правом на подання відзиву на касаційну скаргу не скористався.
12. Ухвалою Верховного Суду від 10 лютого 2025 року справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.
Позиція Верховного Суду
13. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, а також, надаючи оцінку правильності застосування апеляційним судом норм процесуального права, виходить з наступного.
14. Так, частиною першою статті 293 КАС України передбачено, що учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
15. За змістом частин перших статей 296, 297 КАС України апеляційна скарга подається у письмовій формі безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
16. Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 298 КАС України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції також, якщо апеляційна скарга подана особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписана, або підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено.
17. Разом з тим, частинами сьомою, восьмою статті 44 КАС України встановлено, що документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням ЄСІТС, за винятком випадків, визначених цим Кодексом. Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням ЄСІТС в порядку, визначеному Положенням про ЄСІТС та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
18. За частиною десятою вищевказаної статті, якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, на такі документи накладається кваліфікований електронний підпис учасника справи (його представника) відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги". Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника).
19. Зміст вищенаведених свідчить, що у передбачених законом випадках подання до суду процесуальних та інших документів можливе як у паперовій, так і в електронній формах. Якщо відповідний документ подається до суду в паперовій формі, то він має бути підписаний власноручним підписом, а якщо в електронній - на такий документ накладається кваліфікований електронний підпис у порядку, встановленому законодавством.
20. У зв`язку із наведеним слід зазначити, що згідно із частинами першою та восьмою статті 18 КАС України у судах функціонує ЄСІТС.
Особа, яка зареєструвала електронний кабінет в ЄСІТС або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, подає процесуальні та інші документи, письмові та електронні докази, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою ЄСІТС або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, з використанням кваліфікованого електронного підпису або засобів електронної ідентифікації, що мають високий рівень довіри, відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", якщо інше не визначено цим Кодексом.
21. Статтею 5 Закону України від 22 травня 2003 року №851-IV "Про електронні документи та електронний документообіг" визначено, що електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов`язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.
22. Для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Для підтвердження достовірності походження та цілісності електронного документа може використовуватися електронна печатка. Накладанням електронного підпису та/або електронної печатки завершується створення електронного документа (частини перша - третя статті 6 вищезгаданого Закону).
23. Відповідно до пунктів 1, 27 частини першої статті 1 Закону України від 05 жовтня 2017 року №2155-VIII "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги" автентифікація - це електронний процес, що дає змогу підтвердити електронну ідентифікацію фізичної, юридичної особи, інформаційної або інформаційно-комунікаційної системи та/або походження та цілісність електронних даних; кваліфікований електронний підпис - удосконалений електронний підпис, що створюється з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису і базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису.
24. У відповідності до частини другої статті 18 цього ж Закону, у процесі підтвердження кваліфікованого електронного підпису чи печатки дійсність таких підпису чи печатки підтверджується, за умови:
- використання для створення кваліфікованого електронного підпису чи печатки кваліфікованого сертифіката електронного підпису чи печатки, який відповідає вимогам, установленим частиною другою статті 23 цього Закону;
- видачі кваліфікованого сертифіката електронного підпису чи печатки кваліфікованим надавачем електронних довірчих послуг та його чинності на момент створення кваліфікованого електронного підпису чи печатки; відповідності значення відкритого ключа його значенню, яке міститься в кваліфікованому сертифікаті електронного підпису чи печатки;
- правильного внесення унікального набору даних, які визначають підписувача чи створювача електронної печатки, до кваліфікованого сертифіката електронного підпису чи печатки;
- зазначення у кваліфікованому сертифікаті електронного підпису про використання в ньому псевдоніма (у разі його використання особою на момент створення кваліфікованого електронного підпису);
- підтвердження того, що особистий ключ, який використовувався для створення кваліфікованого електронного підпису чи печатки, зберігається в засобі кваліфікованого електронного підпису чи печатки;
- відсутності порушення цілісності електронних даних, з якими пов`язаний цей кваліфікований електронний підпис чи печатка;
- дотримання вимог, встановлених частиною першою статті 17-1 цього Закону, на момент створення кваліфікованого електронного підпису чи печатки.
25. Кваліфікований електронний підпис має таку саму юридичну силу, як і власноручний підпис, та має презумпцію його відповідності власноручному підпису (частина шоста статті 18 Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги").
26. У даному ж випадку в оскаржуваній ухвалі судом апеляційної інстанції зазначено, що апеляційна скарга на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 22 серпня 2024 року була надіслана ФОП на електронну поштову адресу Сьомого апеляційного адміністративного суду без використання ЄСІТС та без накладення на неї кваліфікованого електронного підпису відповідача відповідно до вимог чинного законодавства.
27. З метою забезпечення належної перевірки наведених апеляційним судом обставин та доводів касаційної скарги ФОП, маючи відповідну технічну можливість, суддя-доповідач витребував у електронному вигляді з використанням функціоналу комп`ютерної програми "Діловодство спеціалізованого суду" - "Витребування справ з ЦБД" (центральної бази даних) матеріали апеляційного провадження за апеляційною скаргою ФОП на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 22 серпня 2024 року у справі №240/9440/24.
28. Як вбачається із матеріалів апеляційного провадження, які містяться у програмі "Діловодство спеціалізованого суду" та надійшли у електронному вигляді до Верховного Суду, апеляційна скарга на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 22 серпня 2024 року була електронним додатком у PDF форматі до сформованої 04 листопада 2024 року у системі "Електронний суд" заяви, яка надіслана ФОП до Сьомого апеляційного адміністративного суду в електронній формі за допомогою ЄСІТС із використанням кваліфікованого електронного підпису та зареєстрована в апеляційному суді 05 листопада 2024 року. Однак, таких доказів матеріали справи, які надійшли до Верховного Суду у паперовому вигляді, (невідомо з яких причин) не містять.
29. Про подання відповідачем апеляційної скарги на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 22 серпня 2024 року за допомогою ЄСІТС з використанням кваліфікованого електронного підпису додатково свідчать й надані нею до суду касаційної інстанції докази (протокол створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису, сформований у підсистемі "Електронний суд", та квитанція від 04 листопада 2024 року №1990611 про доставку документів до зареєстрованого електронного кабінету користувача ЄСІТС).
30. Отже, з урахуванням наведеного та за наявності у матеріалах справи відповідних доказів, Суд не може погодитися із твердженням суду апеляційної інстанції про надіслання ФОП апеляційної скарги на офіційну адресу електронної пошти Сьомого апеляційного адміністративного суду, без застосування підсистеми "Електронний суд" та без накладення кваліфікованого електронного підпису.
31. Таким чином, колегія суддів вважає, що суд апеляційної інстанції діяв не у спосіб, визначений процесуальним законом, передчасно повернув апеляційну скаргу згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 298 КАС України як не підписану, що не відповідає дійсним фактичним обставинам справи, внаслідок чого було обмежено право відповідача на апеляційне оскарження судового рішення.
32. З огляду на викладене, суд касаційної інстанції вважає за необхідне задовольнити касаційну скаргу відповідача та скасувати ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 25 грудня 2024 року з направленням справи до цього ж суду для продовження розгляду, в ході якого має бути надана відповідна правова оцінка дотриманню скаржником вимог, встановлених статтею 296 КАС України й, відповідно, вирішено питання про наявність чи відсутність підстав для відкриття апеляційного провадження у справі.
33. Пунктом другим частини першої статті 349 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу для продовження розгляду.
34. За змістом частини першої статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.
35. Відтак, Верховний Суд, переглянувши оскаржувану ухвалу суду апеляційної інстанції в межах доводів, наведених у касаційній скарзі, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, вважає, що наявні підстави для задоволення касаційної скарги ФОП.
Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355, 359 КАС України, Суд