ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 лютого 2025 року
м. Київ
справа № 369/7398/24
провадження № 51-5258км24
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати
Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу заступника керівника Київської обласної прокуратури ОСОБА_6 на ухвалу Київського апеляційного суду від 25 жовтня 2024 року про повернення апеляційної скарги на вирок Києво-Святошинського районного суду Київської області від 16 липня 2024 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016110200000082, за обвинуваченням
ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця
м. Стахова Луганської області, зареєстрованого у цьому ж населеному пункті ( АДРЕСА_1 ),
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 Кримінального кодексу України(далі - КК).
Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Києво-Святошинський районний суд Київської області вироком від 16 липня
2024 року визнав винуватим ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК, та призначив йому покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки.
На підставі ч. 4 ст. 70 КК за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим в строк покарання остаточно призначеного за цим вироком зараховано покарання частково відбуте за вироком Червонозаводського районного суду м. Харкова від 28 серпня 2023 року
та остаточно призначено ОСОБА_7 покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років.
Не погоджуючись з указаним вироком районного суду, прокурор подав апеляційну скаргу.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 25 жовтня 2024 року апеляційну скаргу заступника керівника Київської обласної прокуратури ОСОБА_6 на вирок Києво-Святошинського районного суду Київської області від 16 липня 2024 року повернуто особі, яка її подала, на підставі п. 4 ч. 3 ст. 399 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), у зв`язку з пропуском строку на апеляційне оскарження та відсутністю клопотання про його поновлення.
Вимоги та узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У касаційній скарзі прокурор просить скасувати ухвалу Київського апеляційного суду від 25 жовтня 2024 року через істотні порушення вимог кримінального процесуального закону і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Зазначає, що апеляційна скарга прокурора на вирок Києво-Святошинського районного суду Київської області від 16 липня 2024 року щодо ОСОБА_7 зареєстрована як вихідний документ у відділі документального забезпечення Київської обласної прокуратури 15 серпня 2024 року за № 22/1-402вих-24 та в цей же день апеляційну скаргу з додатками подано до відділення поштового зв`язку АТ "Укрпошта" (м. Київ, № 01133), що підтверджується копією списку згрупованих рекомендованих повідомлень через систему "Укрпошта" від 15 серпня 2024 року
№ 149222 (відправлення № 0113303155405), на якому є штамп Укрпошти про отримання рекомендованого листа 15 серпня 2024 року. Вважає, що апеляційний суд не встановив точної дати подачі апеляційної скарги з урахуванням штампа вихідного документа (15 серпня 2024 року) та отримання Києво-Святошинським районним судом Київської області апеляційної скарги не нарочно, а рекомендованим листом, через відділення поштового зв`язку "Укрпошта".
Позиції учасників судового провадження
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_5 підтримав касаційну скаргу прокурора в повному обсязі, просив скасувати ухвалу апеляційного суду і призначити новий розгляд у цьому суді.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи, викладені в касаційній скарзі, Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.
Згідно з вимогами п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК підставою для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.
Істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення (ч. 1 ст. 412 КПК).
Відповідно до положень ст. 370, ч. 2 ст. 418 КПК ухвала суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги повинна бути законною, обґрунтованою та вмотивованою. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави для його ухвалення.
Доступ до правосуддя є одним з основоположних принципів верховенства права, гарантованим Конституцією та законами України (ч. 2 ст. 55, п. 8 ч. 2 ст. 129 Конституції України, ст. 7, ч. 6 ст. 9, ст. 24 КПК).
Крім того, забезпечення права на апеляційний перегляд справи є однією з основних засад судочинства (п. 8 ч. 3 ст. 129 Конституції України, ст. 14 Закону України
від 02 червня 2016 року "Про судоустрій і статус суддів"). Згадані правові норми конкретизовано в пунктах 1, 2 і 17 ст. 7 КПК, де вказано, що зміст та форма кримінального провадження повинні узгоджуватися із загальними засадами кримінального провадження і, зокрема, із забезпеченням права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності.
Суд наголошує, що відповідно до ст. 24 КПК кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Пунктом 4 ч. 3 ст. 399 КПКпередбачено, що апеляційна скарга повертається, якщо її подано після закінчення строку апеляційного оскарження, і особа, яка її подала,
не порушує питання про поновлення цього строку або суд апеляційної інстанції
за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.
Поряд із цим у п. 1 ч. 2 ст. 395 КПК визначено, що апеляційна скарга на вирок може бути подана протягом 30 днів з дня його проголошення.
Таким чином, під час вирішення питання, чи дотрималася особа, яка подала апеляційну скаргу, передбаченого ст. 395 КПКстроку на апеляційне оскарження, необхідно чітко встановити початок перебігу вказаного строку та його закінчення.
Процедура визначення строків для подання скарги має на меті забезпечити належне відправлення правосуддя і дотримання принципу правової визначеності. Суворе дотримання строків у кримінальному процесі неможливе без чіткого знання правил їх обчислення. Для правильного обчислення строку важливого значення набувають приписи правових норм, які стосуються визначення початкового моменту перебігу строку, обставин, що впливають на його перебіг, і встановлення моменту його закінчення.
Мотивуючи своє рішення про повернення апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції послався на підставу для повернення, передбачену ч. 3 ст. 399 КПК, оскільки апеляційну скаргу подано після закінчення строку апеляційного оскарження.
Згідно зі ст. 116 КПК процесуальні дії мають виконуватися у встановлені КПК строки, і цією статтею процесуального закону визначено вичерпний перелік випадків, коли строк не вважається пропущеним, зокрема, якщо скаргу або інший документ здано до закінчення строку на пошту або передано особі, уповноваженій їх прийняти.
Ці законодавчі приписи апеляційний суд залишив поза увагою.
Повертаючи апеляційну скаргу, апеляційний суд в ухвалі зазначив, що вирок суд першої інстанції ухвалив 16 липня 2024 року, а апеляційну скаргу заступник керівника Київської обласної прокуратури, відповідно до номера вхідної кореспонденції суду першої інстанції, подав 28 серпня 2024 року, тобто з пропуском установленого п. 1 ч. 2 ст. 395 КПК строку - 30 днів. А тому цей суд повернув апеляційну скаргу прокурору на підставі п. 4 ч. 3 ст. 399 КПК у зв`язку з тим, що він пропустив визначений процесуальним законом строк на оскарження судового рішення в апеляційному порядку і не порушив питання про його поновлення.
Із цією позицією апеляційного суду колегія суддів Верховного Суду не може погодитися, зважаючи на таке.
Як убачається з матеріалів провадження, останнім днем 30-денного строку
на апеляційне оскарження прокурором вироку Києво-Святошинського районного суду Київської області від 16 липня 2024 року щодо ОСОБА_7 було 15 серпня 2024 року (включно).
З долученої до касаційної скарги копії списку згрупованих рекомендованих повідомлень через систему "Укрпошта" від 15 серпня 2024 року № 149222, на якій
є відбиток штампу поштового відділення про отримання рекомендованого листа, вбачається, що апеляційну скаргу до Києво-Святошинського районного суду Київської області прокурор направив поштою 15 серпня 2024 року.
Надіслання прокурором апеляційної скарги поштою також підтверджується вказаним у касаційній скарзі штрихкодом відправлення № 0113303155405, з якого вбачається, що відправлення було прийнято Укрпоштою 15 серпня 2024 року та вручено за довіреністю 27 серпня 2024 року.
Наведене свідчить про те, що встановлений КПК строк на апеляційне оскарження пропущений не був, оскільки прокурор подав апеляційну скаргу через пошту до закінчення цього строку, однак суд апеляційної інстанції, повертаючи апеляційну скаргу, не з`ясував можливості її надходження поштою.
З огляду на викладене висновок апеляційного суду про подання скарги з пропуском процесуального строку, на думку колегії суддів, є передчасним.
Суд апеляційної інстанції, не дотримавшись приписів статей 116, 395, 399 КПК, допустив істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, що відповідно до положень п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК є підставою для скасування ухвали апеляційного суду.
Таким чином, касаційна скарга прокурора підлягає задоволенню, ухвала апеляційного суду - скасуванню, а кримінальне провадження за скаргою - призначенню на новий розгляд у суді апеляційної інстанції, під час якого апеляційному суду необхідно врахувати наведене, здійснити розгляд відповідно до вимог КПК та прийняти законне й обґрунтоване рішення.
Керуючись статтями 433, 434, 436, 438, 441, 442 КПК, Верховний Суд