ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
(ДОДАТКОВА)
05 лютого 2025 року
м. Київ
справа № 523/10351/21
провадження № 61-1328св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого -
Луспеника Д. Д.,
суддів:
Гулейкова І. Ю. (суддя-доповідач), Коломієць Г. В.,
Гулька Б. І., Лідовця Р. А.,
учасники справи:
позивачка - ОСОБА_1,
відповідачка - ОСОБА_2,
третя особа - Суворовська державна нотаріальна контора у місті Одесі,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження заяву ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: Суворовська державна нотаріальна контора у м. Одесі, про встановлення факту проживання однією сім`єю як чоловіка та дружини без державної реєстрації шлюбу, про визнання права власності,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст заяв сторін і рішень судів
У червні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, у якому просила суд встановити факт проживання як чоловіка та дружини без державної реєстрації шлюбу ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_1 з листопада 2010 року до 07 січня 2021 року; визнати за ОСОБА_1 право спільної часткової власності на 1/2 частини квартири АДРЕСА_1 ; визнати за ОСОБА_1 право спільної часткової власності на 1/2 частини квартири АДРЕСА_2 ; визнати за ОСОБА_1 право спільної часткової власності на 1/2 частини автомобіля Chevrolet Lacetti, 2008 року випуску.
Заочним рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 12 липня 2021 року позов задоволено. Встановлено факт проживання як чоловіка та дружини без державної реєстрації шлюбу ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_1 з листопада 2010 року до ІНФОРМАЦІЯ_1 . Визнано за ОСОБА_1 право спільної часткової власності на 1/2 частини квартири АДРЕСА_1, загальною площею 21,2 кв. м. Визнано за ОСОБА_1 право спільної часткової власності на 1/2 частини квартири АДРЕСА_2, загальною площею 44,8 кв. м. Визнано за ОСОБА_1 право спільної часткової власності на 1/2 частини автомобіля Chevrolet Lacetti, 2008 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1, VIN НОМЕР_2 .
Постановою Одеського апеляційного суду від 01 листопада 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено. Заочне рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 12 липня 2021 року скасовано та ухвалено нове рішення. У задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судовий збір, понесений у суді апеляційної інстанції, в розмірі 18 387,00 грн.
У січні 2024 року ОСОБА_1, в інтересах якої діяла адвокат Доніна Л. А., із застосуванням засобів поштового зв`язку звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Одеського апеляційного суду від 01 листопада 2023 року.
У травні 2024 року ОСОБА_2 подала до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1, пославшись на законність та справедливість постанови Одеського апеляційного суду, від 01 листопада 2023 року, просила залишити касаційну скаргу без задоволення, а постанову - без змін.
Ухвалою Верховного Суду від 13 березня 2024 року задоволено клопотання ОСОБА_1 та відстрочено сплату судового збору за подання та розгляд її касаційної скарги у розмірі 11 804,00 грн до закінчення касаційного провадження; відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою ОСОБА_1, в інтересах якої діяла адвокат Доніна Л. А., з підстав, визначених пунктами 1, 4 частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України); витребувано із Суворовського районного суду м. Одеси матеріали цивільної справи № 523/10351/21; надано учасникам справи строк для подання відзиву.
У квітні 2024 року до Верховного Суду надійшли матеріали справи № 523/10351/21.
18 листопада 2024 року ОСОБА_1 в особі представника Доніної Л. А. звернулася до Верховного Суду через підсистему "Електронний суд" із заявою, в якій просила прийняти відмову від її позову до ОСОБА_2, третя особа - Суворовська державна нотаріальна контора у м. Одесі, про встановлення факту проживання однією сім`єю як чоловіка та дружини без державної реєстрації шлюбу, про визнання права власності. Просила визнати нечинними заочне рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 12 липня 2021 року та постанову Одеського апеляційного суду від 01 листопада 2023 року і закрити провадження у справі на підставі пункту 4 частини першої статті 255 ЦПК України. Одночасно з цим просила вирішити питання про повернення їй з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого нею при поданні відповідної касаційної скарги.
Ухвалою Верховного Суду від 27 листопада 2024 року справу № 523/10351/21 призначено до судового розгляду колегією у складі п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними в ній матеріалами.
Ухвалою Верховного Суду від 04 грудня 2024 року заяву ОСОБА_1, в інтересах якої діє представник Доніна Л. А., про відмову від позову задоволено. Прийнято відмову ОСОБА_1 від позову до ОСОБА_2, третя особа - Суворовська державна нотаріальна контора у м. Одесі, про встановлення факту проживання однією сім`єю як чоловіка та дружини без державної реєстрації шлюбу, про визнання права власності. Закрито провадження у справі № 523/10351/21 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа - Суворовська державна нотаріальна контора у м. Одесі, про встановлення факту проживання однією сім`єю як чоловіка та дружини без державної реєстрації шлюбу, про визнання права власності. Визнано нечинними заочне рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 12 липня 2021 року та постанову Одеського апеляційного суду від 01 листопада 2023 року у справі № 523/10351/21. У задоволенні клопотання ОСОБА_1, в інтересах якої діє представник Доніна Л. А., про повернення 50 відсотків сплаченого судового збору відмовлено.
Короткий зміст заяви про ухвалення додаткового судового рішення, позиції інших учасників справи
17 грудня 2024 року ОСОБА_2 із застосуванням засобів поштового зв`язку подала до Верховного Суду заяву про ухвалення додаткового рішення.
Заяву мотивувала тим, що у зв`язку з відмовою ОСОБА_1 від позову у цій справі, яка прийнята ухвалою Верховного Суду від 04 грудня 2024 року, закриттям провадження у справі та недобросовісністю позивача, вона на підставі частини третьої статті 142 ЦПК України має право на відшкодування судових витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Серед судових витрат, які підлягають компенсації за рахунок позивачки ОСОБА_1, заявниця визначила:
- судовий збір за подачу апеляційної скарги у розмірі 18 387,00 грн та комісію банку за проведення вказаного платежу у розмірі 183,90 грн, а також
- витрати на професійну правничу допомогу в судах апеляційної та касаційної інстанції у загальному розмірі 111 800,00 грн.
На підтвердження розміру вказаних судових витрат ОСОБА_2 надала суду докази, а саме: копію квитанції від 03 листопада 2021 року про сплату судового збору на суму 18 387,00 грн; копію квитанції від 03 листопада 2021 року № 3/КЗ про сплату комісії банку на суму 183,90 грн; копію угоди про надання правової (правничої) допомоги від 07 листопада 2022 року № 071122; копію додаткової угоди № 1 від 07 листопада 2022 року до угоди про надання правової (правничої) допомоги № 071122; копію квитанції до прибуткового касового ордера від 07 листопада 2022 року № 14 на суму 3 200,00 грн; копію квитанції до прибуткового касового ордера від 28 грудня 2022 року № 16 на суму 20 000,00 грн; копію додаткової угоди № 2 від 15 січня 2024 року до угоди про надання правової (правничої) допомоги № 071122; копію квитанції до прибуткового касового ордера від 15 січня 2024 року № 28 на суму 15 700,00 грн; копію квитанції до прибуткового касового ордера від 12 лютого 2024 року № 30 на суму 3 200,00 грн; копію додаткової угоди № 3 від 07 травня 2024 року до угоди про надання правової (правничої) допомоги № 071122; копію квитанції до прибуткового касового ордера від 07 травня 2024 року № 34 на суму 19 700,00 грн; копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю від 14 лютого 2014 року серії ОД № 002599.
Також у вказаній заяві ОСОБА_2 зазначила про те, що про ухвалу Верховного Суду від 04 грудня 2024 року їй стало відомо лише 12 грудня 2024 року, тобто в день оприлюднення вказаного судового рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень, а тому просить поновити їй строк на подачу заяви про ухвалення додаткового судового рішення і строк для надання доказів на підтвердження витрат на правову допомогу.
15 січня 2025 року ОСОБА_1, в інтересах якої діє представник Доніна Л. А., через підсистему "Електронний суд" подала до Верховного Суду клопотання, в якому просила суд заяву відповідачки ОСОБА_2 про поновлення процесуального стоку та ухвалення додаткового рішення про стягнення з позивача компенсації понесених витрат при розгляді цієї справи залишити без розгляду.
Рух заяви у Верховному Суді
Згідно з протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу Верховного Суду від 01 січня 2025 року заяву ОСОБА_2 про ухвалення додаткового судового рішення передано на розгляд судді-доповідачу Гулейкову І. Ю.; судді, які входять до складу колегії: Гулько Б. І., Коломієць Г. В., Лідовець Р. А., Луспеник Д. Д.
06 січня 2025 року Верховний Суд надіслав до Суворовського районного суду м. Одеси лист про витребування матеріалів справи № 523/10351/21 для розгляду зазначеної заяви ОСОБА_2
13 січня 2025 року матеріали справи № 523/10351/21 надійшли до Верховного Суду.
Позиція Верховного Суду
Вивчивши матеріали цивільної справи, дослідивши надані сторонами докази та перевіривши доводи заяви ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення, Верховний Суд дійшов висновку про часткове задоволення цієї заяви із таких підстав.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, їх правове обґрунтування та висновки за результатами розгляду заяви
Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частини тринадцятої статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Щодо клопотання заявниці про поновлення строку на подання заяви про ухвалення додаткового рішення
Відповідно до частини другої статті 270 ЦПК України заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.
Оскільки ухвала Верховного Суду від 04 грудня 2024 року про прийняття відмови ОСОБА_1 від позову; закриття провадження у справі № 523/10351/21; визнання нечинними заочного рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 12 липня 2021 року та постанови Одеського апеляційного суду від 01 листопада 2023 року у справі № 523/10351/21, не підлягає примусовому виконанню, а заява про ухвалення додаткового рішення подана ОСОБА_2 17 грудня 2024 року, тобто в межах розумного строку з дня ухвалення вказаного судового рішення, то визначений частиною другою статті 270 ЦПК України строк заявницею не пропущено, а тому поновленню не підлягає.