ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 лютого 2025 року
м. Київ
справа № 420/1021/23
адміністративне провадження № К/990/27155/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Єресько Л.О.,
суддів: Загороднюка А.Г., Соколова В.М.,
розглянув у порядку письмового провадження без виклику учасників у касаційній інстанції справу № 420/1021/23
за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України про визнання протиправною бездіяльності та зобов?язання вчинити дії
за касаційною скаргою ОСОБА_1, в інтересах якого діє адвокат Мандрик Владислав Володимирович,
на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27 квітня 2023 року (головуючий суддя Потоцька Н.В.),
та постанову П?ятого апеляційного адміністративного суду від 04 липня 2023 року (головуючий суддя Ступакова І.Г., судді Бітов А.І., Лук?янчук О.В.),
УСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування
1. У січні 2023 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ), в інтересах якого діяв адвокат Мандрик Владислав Володимирович, звернувся до Одеського окружного суду з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України (далі - відповідач, В/ч НОМЕР_1 ), в якому просив:
1.1. визнати протиправною бездіяльність В/ч НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім?ям під час дії воєнного стану" (далі - Постанова № 168) у розмірі, збільшеному до 100 000 грн пропорційно дням участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, за періоди служби з 01.08.2022 по 31.08.2022 та з 01.09.2022 по 18.09.2022;
1.2. зобов?язати В/ч НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 вищевказану додаткову винагороду за період за періоди служби з 01.08.2022 по 31.08.2022 та з 01.09.2022 по 18.09.2022.
2. На обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначив, що з березня по вересень 2022 року проходив військову службу у В/ч НОМЕР_1 . У період з 01.08.2022 до 06.09.2022 перебував в районі військових дій с. Посад-Покровському Херсонського району Херсонської області, де 03.09.2022 отримав вогнепальне осколкове сліпе поранення лівої гомілки та за результатом огляду лікаря рекомендацію про звільнення від польових виходів.
2.1. 08.09.2022 позивач отримав наказ командира роти про наступ - просування в несправній бойовій машині через мінне поле без попередньої вогневої підготовки, через що позивач відмовився від його виконання. Командир В/ч НОМЕР_1 видав наказ від 08.10.2022 № 1170 "Про результати службового розслідування", яким за невиконання бойового наказу ОСОБА_1 позбавлено виплати додаткової винагороди, передбаченої Постановою № 168 за вересень 2022 року.
2.2. На виконання вказаного наказу відповідач не нарахував та не виплатив ОСОБА_1 додаткову винагороду за період з 01.08.2022 по 31.08.2022 та з 01.09.2022 по 18.09.2022.
2.3. Позивач вважає таку бездіяльність незаконною, оскільки, на його переконання, він має безумовне право на виплату додаткової винагороди у розмірі до 100 000 грн за серпень та вересень 2022 року пропорційно дням участі в бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії на підставі пункту 1 Постанови № 168, а на момент спірних правовідносин не існувало регуляторних актів Міноборони України у розумінні вимог Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності", нормативно-правових актів або наказів Міноборони, якими б визначалися умови застосування відмови у виплаті додаткової винагороди при участі в бойових діях.
Установлені судами попередніх інстанцій обставини справи
3. Молодший сержант запасу ОСОБА_1, який прибув із ІНФОРМАЦІЯ_1 як призваний на військову службу по мобілізації під час воєнного стану, у період з 03.03.2022 по 18.09.2022 проходив службу у 3 механізованому взводі 6 механізованої роти НОМЕР_2 механізованого батальйону, який перебував у розпорядженні командира В/ч НОМЕР_1 .
4. За змістом наказу командира В/ч НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 08.10.2022 №1170 "Про результати службового розслідування" заступником командира військової частини НОМЕР_1 з морально-психологічного забезпечення начальником відділення морально-психологічного забезпечення ОСОБА_2 проведено службове розслідування з метою з`ясування причин та умов за фактом відмови від виконання бойового наказу про наступ, серед інших, молодшим сержантом ОСОБА_1, механіком-водієм 3 механізованого відділення 3 механізованого взводу 6 механізованої роти НОМЕР_2 механізованого батальйону.
5. В межах проведення службового розслідування, призначеного наказом від 09.09.2022 № 1806, молодший сержант ОСОБА_1 надав письмові пояснення від 12.09.2022, де зазначив, що 08.09.2022 він отримав наказ командира роти про наступ, який був самогубним та злочинним, оскільки наступ без вогневої підтримки, в наступ мали їхати в бойовій машині через мінне поле, на несправній техніці, десант не відкривався зсередини. Не передбачена евакуація поранених. В наступ посилали свідомо не здатних до бойових дій (скарги за здоров`я, поранення, відсутність відпочинку, низький морально-психологічний стан).
6. Відмову виконати бойовий наказ підтверджують пояснення майора ОСОБА_3, капітана ОСОБА_4, капітана ОСОБА_5, капітана ОСОБА_6, капітана ОСОБА_7, старшого лейтенанта ОСОБА_8, молодшого лейтенанта ОСОБА_9, капітана ОСОБА_10 .
7. В ході службового розслідування досліджено службову характеристику та службову картку молодшого сержанта ОСОБА_1, за змістом яких за час проходження служби військовослужбовець зарекомендував себе з негативної сторони, не дисциплінований, не працьовитий, до виконання службових обов`язків ставиться формально, на критику не завжди реагує адекватно, авторитетом серед командирів та військовослужбовців не користується.
8. Згідно з витягом з наказу командира В/ч НОМЕР_1 від 18.09.2022 № 247 молодшого сержанта ОСОБА_1, механіка-водія 3 механізованого відділення 3 механізованого взводу 6 механізованої роти НОМЕР_2 механізованого батальйону, який перебуває в розпорядженні командира В/ч НОМЕР_1, призначеного наказом командира військової частини НОМЕР_3 (по особовому складу) від 15.09.2022 №142-РС на посаду сержанта резерву взводу запасної роти В/ч НОМЕР_4, вважати таким, що 18.09.2022 справи та посаду здав і вибув до нового місця служби в АДРЕСА_1 . З 18.09.2022 ОСОБА_1 виключений зі списків особового складу В/ч НОМЕР_1, а з 19.09.2022 з усіх видів забезпечення цієї військової частини.
9. За висновками службового розслідування молодший сержант ОСОБА_1, механік-водій 3 механізованого відділення 3 механізованого взводу 6 механізованої роти 2 механізованого батальйону своїми діями порушив приписи статті 6, абзаців 1, 2, 4 статті 11, статті 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, статей 1, 2, 3, 4 Дисциплінарного статуту ЗСУ, а також в його діях вбачаються ознаки кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 402 Кримінального кодексу України.
10. За результатами службового розслідування вирішено не накладати на ОСОБА_1, який вибув з пункту постійної дислокації військової частини, дисциплінарне стягнення.
11. При цьому, пунктом 4 наказу командира В/ч НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 08.10.2022 № 1170 наказано помічнику командира В/ч НОМЕР_1 з фінансово-економічної роботи начальнику фінансово-економічної служби за невиконання бойового наказу не виплачувати, серед інших, ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену Постановою КМУ від 28.02.2022 № 168, за вересень 2022 року.
12. Наказ командира В/ч НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 08.10.2022 № 1170 чинний та не оскаржувався позивачем в судовому порядку.
13. Військовою частиною НОМЕР_1 повідомлено органи досудового розслідування про вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 402 Кримінального кодексу України (номер кримінального провадження в Єдиному реєстрі досудових розслідувань 42022164010000228).
14. Ухвалою суду першої інстанції від 14.03.2023 витребувано у Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Південного регіону інформацію щодо стану розгляду кримінального провадження (ЄРДР 42022164010000228) та витяг із ЄРДР за номером 42022164010000228. На виконання цієї ухвали 31.03.2023 за вх. №10057/23 Спеціалізованою прокуратурою у військовій та оборонній сфері Південного регіону надано витяг з ЄРДР щодо кримінального провадження №42022164010000228 та повідомлено, що досудове розслідування триває.
15. На адвокатський запит адвоката Задорожньої В.О. від 11.11.2022 В/ч НОМЕР_1 повідомлено, що ОСОБА_1 виплачена додаткова винагорода, передбачена Постановою № 168 у розмірі 30000,00 грн за серпень 2022 року встановленим порядком (стовпчик 10/2022 Картки особового рахунку військовослужбовця). За вересень 2022 року ОСОБА_1 додаткова винагорода, передбачена Постановою №168, не виплачувалась, у зв`язку з відмовою виконувати бойовий наказ (розпорядження), що встановлено службовим розслідуванням.
16. На запит адвоката Задорожньої В.О. В/ч НОМЕР_1 надано довідку про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв?язку з військовою агресією російської федерації проти України, відповідно до якої молодший сержант ОСОБА_1 дійсно брав участь у таких заходах з 04.05.2022 по 31.07.2022. Підставою для видачі такої довідки слугувало бойове розпорядження командира В/ч НОМЕР_1 від 12.03.2022 № 120 та рапорт командира НОМЕР_2 механізованого батальйону про безпосередню участь військовослужбовця у бойових діях у складі батальйону в період з 04.05.2022 по 31.07.2022 (вх. №30955 від 21.11.2022).
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
17. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 27.04.2023, залишеним без змін постановою П?ятого апеляційного адміністративного суду від 04.07.2023 у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
18. Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що порядок і умови виплати додаткової винагороди військовослужбовцям Збройних Сил України, передбаченої пунктом 1 Постанови № 168, у спірному періоді визначалися Міністром оборони України в Окремому дорученні від 23.06.2022№ 912/з/29, яке застосовується з 01.06.2022 та є обов`язковим для виконання посадовими особами військових частин Збройних Сил України.
19. Суди обох інстанцій урахували ту обставину, що згідно з довідкою, наданою на адвокатський запит В/ч НОМЕР_1, безпосередня участь позивача у бойових діях підтверджується за період з 04.05.2022 по 31.07.2022, щодо якого немає спору у цьому провадженні, водночас зауважили, що за спірні періоди з 01.08.2022 по 31.08.2022 та з 01.09.2022 по 18.09.2022 в матеріалах справи відсутні відомості про те, що позивач приймав безпосередню участь у бойових діях, а відтак відсутні підстави для включення позивача до наказу про виплату додаткової винагороди у збільшеному розмірі за Постановою № 168 у конкретному місяці.
20. Також суди взяли до уваги, що наказом командира В/ч НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 08.10.2022 № 1170 наказано за невиконання бойового наказу не виплачувати ОСОБА_1 додаткову винагороду за Постановою КМУ від 28.02.2022 №168 за вересень 2022 року. Наказ командира В/ч НОМЕР_1 № 1170 не скасований та позивачем не оскаржувався. У зв`язку з чим, суди попередніх інстанції дійшли висновку, що позивач не має права на виплату додаткової винагороди, передбаченої Постановою №168, за вересень 2022 року на підставі підпункту 9.7 пункту 9 Окремого доручення Міністра оборони України від 23.06.2022 № 912/з/29.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги та її рух в касаційній інстанції
21. Не погодившись з рішеннями попередніх інстанцій, ОСОБА_1, в інтересах якого діє адвокат Мандрик В.В., звернувся до Верховного Суду (далі - Суд) із цією касаційною скаргою, у якій просить скасувати рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27.04.2023 та постанову П?ятого апеляційного адміністративного суду від 04.07.2023, ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі.
21.1. Ця касаційна скарга подана з підстав, визначених пунктом 3 частини 4 статті 328 КАС України, у зв`язку з відсутністю висновку Верховного Суду щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах, а саме:
1) пункту 1 Постанови № 168, частини 1 статті 48 Закону України "Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України" № 551-XIV від 24.03.1999, частини 1 та 2 статті 24 КУпАП, частини 1 статті 51 КПК України в контексті правовідносин, які виникають між військовослужбовцями Збройних Сил та командуванням військових частин у зв?язку з позбавленням таких військовослужбовців права на виплату їм додаткової винагороди, передбаченої п. 1 Постановою № 168, внаслідок притягнення їх до юридичної відповідальності (накладення дисциплінарного стягнення та/або накладення адміністративного стягнення чи призначення кримінального покарання) та вирішення питання про притягнення до юридичної відповідальності (проведення службового розслідування, складення протоколу про адміністративне правопорушення, внесення відомостей до ЄРДР про кримінальне правопорушення).
2) пункту 2-1 Постанови № 168, пункту 3 та підпункту 9.7 пункту 9 Окремого доручення Міністра оборони України № 912/з/29 від 23.06.2022:
- в контексті правовідносин, які виникають між військовослужбовцями Збройних Сил та командуванням військових частин у зв?язку з використанням зазначеного Окремого доручення для визначення порядку і умов виплати додаткової винагороди згідно п. 2-1 Постанови № 168, а саме:
- визначення вичерпного переліку документів, обов?язкових для нарахування та виплати збільшеної додаткової винагороди;
- необхідності попереднього звернення військовослужбовця із рапортом для підготовки командуванням частини усіх необхідних документів для нарахування та виплати додаткової винагороди;
- порядку підготовки та надання необхідних для нарахування та виплати додаткової винагороди документів, коли військовослужбовець набув право на таку винагороду, в тому числі й перебуваючи у службовому відрядженні та оперативному підпорядкуванні іншої військової частини (тобто, в особовому складі та на фінансовому утриманні якої він не перебуває).
21.2. На обґрунтування підстав касаційного оскарження за вказаним пунктом касатор наголосив, що Окреме доручення Міністра оборони України від 23.06.2022 № 912/з/29, на яке посилалися суди попередніх інстанцій, не зареєстроване, не пройшло правову експертизу та не набрало чинності у встановленому законодавством порядку, а тому, на його переконання, положення цього акту не підлягали застосуванню до правовідносин позбавлення позивача права на збільшену до 100 000 грн додаткової винагороди в означеному періоді.
21.3. За таких обставин позивач зауважив, що на момент спірних правовідносин не існувало жодного наказу Міноборони, який би одночасно зачіпав соціально-економічні права, свободи й законні інтереси військовослужбовців, що проголошені й гарантовані Конституцією та законами України, а саме визначав порядок та умови нарахування та виплати додаткової винагороди, передбаченої Постановою № 168, містив би відомості про реєстрацію в Мін?юсті, а відтак вважався таким, що пройшов правову експертизу і набрав законної сили у порядку, встановленому законодавством, та підлягав би застосуванню при вирішенні питання про не включення позивача до наказу про виплату додаткової винагороди, передбаченої Постановою № 168.
21.4. На переконання скаржника, суд апеляційної інстанції помилково застосував до обставин цієї справи пункт 17 Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 № 260 в частині можливості встановлення за окремим рішенням Міністра оборони України на період дії воєнного стану грошового забезпечення особам офіцерського, старшинського, сержантського та рядового складу. Позивач уважає, що пункт 17 вказаного Порядку регламентує питання саме складових грошового забезпечення, визначених Порядком № 260, натомість додаткова винагорода, що є предметом цього спору регламентується виключно Постановою № 168, порядок виплати якої у спірному періоді так і не був врегульований положеннями Порядку № 260.
21.5. На думку касатора, вчинення військовослужбовцем дисциплінарного правопорушення шляхом невиконання бойового наказу та/або накладення дисциплінарного стягнення не може бути підставою для позбавлення позивача права на виплату йому за додаткової винагороди, передбаченої саме Постановою № 168, оскільки Дисциплінарний Статут Збройних Сил України у переліку видів дисциплінарних стягнень вичерпний та додатковому розширенню не підлягає, а тому застосування такого виду дисциплінарного стягнення, як позбавлення додаткових доплат до грошового забезпечення не передбачена нормами цього Статуту.
21.6. Касатор також підкреслив, що положення Постанови № 168 також не містять виключень щодо можливості позбавлення додаткової винагороди, яка має виплачуватись військовослужбовцю за перебування на військовій службі у період дії воєнного стану.
22. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 16.08.2023 відкрито касаційне провадження за вищевказаною касаційною скаргою.
23. Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного адміністративного суду Єресько Л.О. від 25.10.2024 закінчено підготовчі дії та призначено справу до розгляду у порядку письмового провадження без виклику учасників за наявними у справі матеріалами.
24. У зв`язку з перебуванням судді Білак М.В. у відпустці протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.12.2024 визначено новий склад суду для розгляду касаційної скарги № К/990/32126/24: головуючий суддя - Єресько Л.О., судді: Соколов В.М., Загороднюк А.Г.,
Позиція інших учасників справи
25. Не погодившись із доводами касаційної скарги, В/ч НОМЕР_1 подала письмовий відзив, у якому просить залишити касаційну скаргу ОСОБА_1 без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій без змін.
25.1. Відповідач обґрунтував свою позицію обов?язком беззастережно виконувати наказ командира, а подання військовослужбовцем скарги не звільняє від виконання наказу, який позивач не оскаржив. Доказів безпосередньої участі у бойових діях чи заходах у спірному періоді не надано.
25.2. На думку В/ч НОМЕР_1 позивач помиляється, коли стверджує про відсутність акту, який врегульовує порядок та умови виплати додаткової винагороди, передбаченої Постановою № 168, оскільки таким актом у спірному періоді є Окреме доручення Міністра оборони України № 912/з/29 від 23.06.2022. Відмова від виконання бойового наказу - порушення військової дисципліни та суперечить покладеним на позивача обов?язкам та змісту військової присяги, тому позивачу правомірно невиплачена додаткова винагорода, передбачена пунктом 1 Постанови № 168, за вересень 2022 року.
25.3. У цьому зв`язку відповідач підкреслює, що вищевказане Окреме доручення прийняте на виконання пункту 2-1 Постанови № 168 та спрямоване на врегулювання виплати військовослужбовцям додаткової винагороди, передбаченої Постановою № 168. Це Окреме доручення не встановлює нових правових норм щодо розміру та підстав виплати, а спрямоване на виконання рішення вищого органу - Постанови КМУ № 168.
Висновки Верховного Суду
Джерела права та акти їхнього застосування, оцінка висновків судів, рішення яких переглядаються, та аргументів учасників справи
26. Відповідно до частини 1 статті 341 КАС України, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Водночас згідно із частиною другою статті 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
27. Частиною третьою статті 341 КАС України визначено, що суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, зокрема, у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
28. Надаючи оцінку оскаржуваним судовим рішенням у межах доводів касаційної скарги за правилами статті 341 КАС України, Верховний Суд виходить із такого.
29. Спір у цій справі виник у зв`язку з невиплатою військовослужбовцю Збройних Сил України, який проходив військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, додаткової винагороди, передбаченої пунктом 1 Постанови № 168.
30. Відповідно до частини першої статті 9 Закону України від 20.12.1991 № 2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі - Закон № 2011-XII) держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
31. У частині другій статті 9 цього Закону установлено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
32. Відповідно абзацу першого частини четвертої статті 9 Закону № 2011-XII грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
33. Тарифна сітка розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців та їх розміри визначені постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб".
34. Абзацом другим частини четвертої статті 9 Закону № 2011-XII передбачено, що порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
35. Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затверджений наказом Міністра оборони України від 07.06.2018 № 260, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 26.06.2018 за №745/32197 (далі - Порядок № 260).
36. Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України постановлено ввести в Україні воєнний стан.
37. Цього ж дня (24.02.2022) Указом Президента України від 24.02.2022 № 69/2022 на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, від