ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 січня 2025 року
м. Київ
справа № 990SCGC/7/24
провадження № 11-74сап24
Велика Палата Верховного Суду у складі:
головуючого Уркевича В. Ю.,
судді-доповідача Усенко Є. А.,
суддів Банаська О. О., Булейко О. Л., Власова Ю. Л., Воробйової І. А., Губської О. А., Єленіної Ж. М., Короля В. В., Кривенди О. В., Мазура М. В., Мартєва С. Ю., Погрібного С. О., Ступак О. В., Ткача І. В., Ткачука О. С., Шевцової Н. В.,
за участю:
секретаря судового засідання Проценко Р. А.,
представника Вищої ради правосуддя Ізвєкова К.В.,
розглянула в судовому засіданні скаргу ОСОБА_1 на рішення Вищої ради правосуддя від 14 березня 2024 року № 766/0/15-24, ухвалене за результатами розгляду скарги на рішення її Першої Дисциплінарної палати від 30 жовтня 2020 року № 2993/1дп/15-20 про притягнення судді до дисциплінарної відповідальності.
Короткий зміст вимог скарги та її обґрунтування
1. ОСОБА_1 звернулася до Великої Палати Верховного Суду зі скаргою на рішення Вищої ради правосуддя (далі - ВРП, Рада) від 14 березня 2024 року № 766/0/15-24 "Про залишення без змін рішення Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 30 жовтня 2020 року № 2993/1дп/15-20 про притягнення судді Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності" (далі - оскаржуване рішення).
2. На обґрунтування наведених у скарзі вимог ОСОБА_1 зауважує, що оскаржуване рішення ВРП не містить посилань на визначені законом підстави дисциплінарної відповідальності судді та мотиви, з яких ВРП дійшла відповідних висновків.
3. Підставою для притягнення її до дисциплінарної відповідальності став висновок Першої Дисціплінарної палати ВРП, з яким погодилася ВРП, про невиконання суддею службових обов`язків у зв`язку з тим, що вона не передала справи секретарю судового засідання. Однак вона неодноразово зверталася до голови суду з усними проханнями визначити наказом по суду відповідального секретаря для оформлення та передачі справ до канцелярії суду. Оскільки всі її усні прохання були проігноровані, то 10 січня 2020 року вона звернулася зі службовою запискою до голови суду Бурхана С. М. та керівника апарату суду Чуприни О. А., яку направила на електронну адресу суду. У пункті 5 службової записки вона вимагала (дослівно) "призначити відповідального секретаря судового засідання, для дооформлення судових справ, які залишилися у мене, для подальшої їх передачі до канцелярії суду, про що видати відповідний наказ". Проте станом на 19 січня 2021 року (день надання пояснень до ВРП) відповідальний секретар (або інший працівник) керівництвом суду не визначений, а справи не здані.
4. На підтвердження зазначених обставин нею до Першої Дисциплінарної палати ВРП, а потім на засідання ВРП надавався відеофрагмент розмови між нею та головою суду Бурханом С. М., в якій голова суду прямим висловленням відмовив їй у призначенні відповідального секретаря. Мотивом відмови було (за словами Бурхана С. М. ) те, що у неї немає повноважень судді. Отже, фактично голова суду визнав, що у неї не було відповідального секретаря (зокрема, для оформлення та здачі розглянутих справ) з 24 лютого 2016 року. Копія службової записки, скріншот електронної скриньки про направлення службової записки на офіційну електронну адресу суду та відеофрагмент розмови з головою суду нею направлялися до ВРП двічі: 02 липня 2020 року - до Першої Дисциплінарної палати як додаток до пояснень; 19 січня 2021 року - до ВРП під час розгляду її скарги на рішення Першої Дисциплінарної палати (так само, як додаток до пояснень).
5. Зазначені обставини мають суттєве значення для вирішення питання, чи вчинила вона дисциплінарний проступок, оскільки свідчать про відсутність у неї можливості передати справи відповідальному секретарю для подальшої їх здачі до канцелярії суду (через те, що їй не призначили відповідального секретаря), тоді як нею вжиті заходи щодо забезпечення призначення відповідальної за передачу справ особи (подана службова записка голові суду, керівникові апарату суду).
6. ОСОБА_1 звертає увагу, що в постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 вересня 2021 року у справі № 11-98 сап 21, якою скасовано попереднє рішення ВРП про її звільнення (від 02 лютого 2021 року №197/0/15-21), зазначено, що у неї як судді є законне право посилатися на те, що вона не може здійснити передачу розглянутих судових справ до канцелярії без офіційного призначення для цього секретаря судового засідання або організації в межах суддівського самоврядування суду іншого механізму передачі справ відповідальній особі, який би відповідав вимогам Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України (далі - Інструкція з діловодства). Для визнання факту дисциплінарного проступку судді мало б бути належним чином встановлено, чи мала суддя можливість відповідно до визначених законом процедур організувати надходження справ до секретаря судового засідання (або іншої призначеної уповноваженої особи) для виконання ним (ними) передбачених, зокрема, Інструкцією з діловодства зазначених функцій.
7. Посилання ВРП в оскаржуваному рішенні на те, що вона не надала копію службової записки та відеофрагмент розмови з головою суду, не відповідають дійсності та спростовуються скріншотами її електронної скриньки (директорія "Надіслані"), зміст якої засвідчує, що усі додатки до пояснень від 02 липня 2020 року та від 19 січня 2021 року, зокрема копія службової записки та відеофрагмент її розмови з головою суду, були направлені на офіційну електронну адресу ВРП. До того ж питання отримання ВРП документів та доказів, зазначених у додатках до пояснень було предметом дослідження судом під час розгляду її скарги на рішення ВРП від 02 лютого 2021 року № 197/0/15-21, у ході якого уповноважений представник ВРП підтвердив отримання усіх додатків до пояснень від 19 січня 2021 року. Наведені обставини спростовують і посилання ВРП в оскаржуваному рішенні на відповідь керівника апарату Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області, згідно з якою службові записки судді ОСОБА_1 про надання їй секретаря судового засідання (або відповідального працівника) на адресу керівництва суду не надходили, оскільки секретар судового засідання ОСОБА_4. перебувала в розпорядженні судді ОСОБА_1 та виконувала її вказівки до відрахування судді зі штату суду.
8. ОСОБА_1 звертає увагу на те, що в матеріалах дисциплінарної справи відсутні (незважаючи на відповідний запит члена ВРП від 01 грудня 2023 року) будь-які докази щодо: надання відповіді головою суду та керівником апарату суду на її службову записку; видання розпорядчого документа про призначення секретаря або іншої відповідальної особи для передачі нею справ (з доказами, які б підтверджували доведення змісту такого розпорядчого документу до її відома); зміни рішення голови суду щодо відмови в призначенні відповідального секретаря (або іншої особи), яку голова суду Бурхан С. М. висловив під час розмови, зафіксованої у відеофрагменті.
9. На думку заявниці, наведені нею обставини підтверджують її довід, що ВРП порушила порядок розгляду скарг, передбачений статтями 49, 51 Закону України від 21 грудня 2016 року № 1798-VIII "Про Вищу раду правосуддя" (далі - Закон № 1798-VIII) та пунктом 13.30 Регламенту Вищої ради правосуддя, затвердженого рішенням ВРП від 24 січня 2017 року № 52/0/15-17 (зі змінами), а також пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), в аспекті права на справедливий розгляд її скарги на рішення Першої Дисциплінарної палати.
10. Не надавши оцінки її доказам та заперечуючи їх існування (службової записки та відеофрагмента розмови з головою суду) та проігнорувавши висновки Великої Палати Верховного Суду в постанові від 30 вересня 2021 року щодо необхідності встановлення реальної можливості у судді ОСОБА_1 передати справи секретарю (або іншій відповідальній особі), ВРП зробила невмотивований висновок, що є підстави для притягнення її до відповідальності за те, що вона не передала справи секретарю або не вчинила необхідних дій, спрямованих на передачу справ секретарю судового засідання для подальшого їх формування.
11. Стосовно пояснень секретаря судових засідань ОСОБА_4. щодо відсутності доступу до справ (наданих у межах дисциплінарної справи щодо неї) ОСОБА_1 в скарзі зазначає, що, взявши їх до уваги, ані Перша Дисциплінарна палата, ані ВРП не врахували, що ОСОБА_4 із середини 2016 року є секретарем судових засідань голови Верхньодніпровського районного суду Бурхана С. М., а отже, перебуває під його адміністративним та дисциплінарним впливом. Дисциплінарне провадження щодо неї ґрунтується виключно на поясненнях секретаря ОСОБА_4, без можливості надання нею відомостей (інформації), а відтак матеріали дисциплінарного провадження та пояснення цієї особи з приводу невчинення нею дій задля забезпечення передачі справ до канцелярії є необ`єктивними. Більш того, такі пояснення не є доказом у процесуальному розумінні, оскільки ОСОБА_4 не була допитана як свідок з попередженням про кримінальну відповідальність за надання завідомо неправдивих показань у порядку, передбаченому абзацом 2 частини сьомої статті 49 Закону № 1798-VIII. Зазначене порушення ВРП під час повторного розгляду її скарги усунене не було.
12. ОСОБА_1 наголошує, що впродовж дисциплінарного провадження та при розгляді її скарги у Верховному Суді вона послідовно та незмінно стверджувала, що частина справ, які залишалися в її службовому кабінеті на дату припинення повноважень судді, не були сформовані (матеріали справ не були підшиті, аркуші справ не були пронумеровані, опис у справах не був складений), але були і сформовані справи з описом документів за підписом секретаря судових засідань ОСОБА_4. (зокрема, справи № 173/513/13-ц, № 173/515/13-ц, № 173/517/13-ц, № 173/1607/13-к, № 173/1805/13-к, № 173/1901/13-к, № 173/629/14-ц; скан-копії окремих аркушів зазначених справ вона надавала до ВРП 13 березня 2024 року). 19 січня 2021 року вона подала до ВРП копії справ № 173/108/14-ц, № 173/877/14-ц, № 173/1749/13-ц, № 173/1748/13-ц, № 173/1747/13-ц (обкладинку, опис матеріалів справи з підписом та зазначенням посади "секретар", тексти судових рішень, які оприлюднені в Єдиному державному реєстрі судових рішень (далі - ЄДРСР). Опис справи є останнім документом, який складається та підписується секретарем судового засідання і передує здачі справи до канцелярії суду. Наявність опису, складеного та підписаного секретарем, свідчить про доступ секретаря до матеріалів справи та можливість закінчити формування матеріалів справи з наступною передачею справ до канцелярії суду.
13. Це, як вважає ОСОБА_1, спростовує твердження секретаря судових засідань ОСОБА_4. про відсутність доступу до матеріалів справ, непередання секретарем справ їй для подальшої їх здачі до канцелярії суду. Навпаки, можливість залишити оформлені справи, розглянуті нею, в її службовому кабінеті (замість передачі їх до канцелярії) свідчить про вільний доступ секретаря до її службового кабінету та справ. Причини, з яких повністю сформовані справи не були передані до канцелярії суду секретарем судового засідання ОСОБА_4., їй не відомі.
14. ВРП, у свою чергу, відхилила надані нею матеріали справ, пославшись на те, що відсутність самих справ не надає можливості перевірити комплектність судової справи. Проте ВРП не зробила оцінки наданих нею матеріалів справ у сукупності, зокрема узгодженість обкладинок справ з описами та судовими рішеннями, ухваленими у цих справах (назви учасників, номери аркушів справ, судові рішення). Більше того, відсутність справ або рішень у справах встановлена ВРП лише на підставі пояснень керівниці апарату суду, яка надала неправдиві відомості до ВРП, стверджуючи, що нею не подавалася службова записка про призначення їй відповідального секретаря з метою передачі матеріалів справи для подальшої здачі справ до канцелярії суду.
15. Стосовно звинувачення її у тяганині щодо складення (або ж нескладення) повного тексту судового рішення заявниця зазначає, що частина рішень у справах, про які йдеться у скарзі Бурхана С. М., є в ЄДРСР. Від сторін у справах, які були у її провадженні, не надходило жодної скарги на невидачу їм копії судового рішення. Не встановлено наявності таких скарг і при розгляді дисциплінарної справи. Водночас 10 заяв учасників справ про видачу копій судових рішень не є безумовним та беззаперечним свідченням невидачі копії таких рішень та порушенням прав сторін, зокрема, на апеляційне оскарження, оскільки самі учасники справ про таке порушення не заявляли.
16. Посилання ВРП в оскаржуваному рішенні на те, що ОСОБА_1 видала виконавчі листи у справі № 406/2776/2012, тоді як рішення у цій справі фізично відсутнє, не ґрунтується на нормах права та матеріалах справи, адже виконавчий лист виписується, підписується та видається секретарем, головуючий суддя у справі лише його підписує; також обов`язковим реквізитом виконавчого листа є печатка суду.
17. Стосовно ненадання нею пояснень щодо місця знаходження справ (на що вказала ВРП в оскаржуваному рішенні) заявниця зазначає, що ВРП не врахувала, що рішенням ВРП від 23 лютого 2021 року № 428/0/15-21 її звільнено з посади судді Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області на підставі пункту 3 частини шостої статті 126 Конституції України, а наказом голови Верхньодніпровського районного суду від 26 лютого 2021 року - відраховано зі штату суду. До її звільнення та відрахування зі штату відповідальний секретар не був призначений, що унеможливило передачу справ секретарю (іншій відповідальній особі) для подальшої передачі до канцелярії суду. Після її звільнення з посади судді та відрахування зі штату суду вона вже не мала доступу до свого колишнього службового кабінету, де знаходилися справи, а відтак і до цих справ. В оскаржуваному рішенні зазначено, що відсутність справ встановлено 28 квітня 2022 року, тобто через один рік та два місяці після її звільнення, що виключає для неї можливість надати пояснення з цього приводу, оскільки їй не відомо та не може бути відомо про події, що відбувалися після її звільнення до 28 квітня 2022 року.
18. У дисциплінарному провадженні посадові особи Верхньодніпровського районного суду надавали суперечливі та недостовірні відомості щодо неї, що, однак, не отримало належної оцінки дисциплінарного органу та ВРП. Так, у скарзі голова суду Бурхан С. М. вказав, що нею не здані до канцелярії суду справи № 173/1902/13-ц, № 173/1903/13-ц та № 2-а/1500/11 (це твердження Бурхан С. М. підтримував під час розгляду дисциплінарного провадження Першою Дисциплінарною палатою та не змінював до 2024 року), однак як убачається з оскаржуваного рішення ВРП, ці справи були передані до канцелярії суду у 2017 році (тобто ще до подачі скарги до ВРП та відкриття дисциплінарного провадження).
19. Також голова суду Бурхан С. М. надав до ВРП недостовірні відомості щодо вчинення нею прогулу (самовільне використання щорічної відпустки у 2018 році). Водночас саме через порушення головою суду її права на відпустку повної тривалості, невиконання головою суду своїх обов`язків щодо видання відповідного наказу змусило її використати відпустку повною тривалістю без наказу голови суду.
20. Така поведінко голови суду ставить під сумнів правдивість та достовірність будь-яких його та його підлеглих працівників (насамперед керівника апарату суду) показань проти неї, оскільки він уже продемонстрував, що задля її звільнення здатний на неправдиві твердження та необґрунтовані скарги, незважаючи на встановлену законом відповідальність.
21. Указані доводи, на думку заявниці, є підставою для скасування оскаржуваного рішення ВРП.
Відзив ВРП на скаргу
22. 20 травня 2024 року ВРП подала до Великої Палати Верховного Суду відзив на скаргу ОСОБА_1, у якому зазначила, що її рішення від 14 березня 2024 року № 766/0/15-24 прийнято повноважним складом та підписано всіма членами ВРП, які брали участь у його ухваленні. Суддя ОСОБА_1 була належним чином повідомлена про дату, час і місце розгляду скарги, на адресу ВРП направила клопотання про розгляд скарги за її відсутності. В оскаржуваному рішенні ВРП містяться посилання на підстави й мотиви, з яких ОСОБА_1 було притягнуто до дисциплінарної відповідальності.
23. Заперечуючи проти наведених ОСОБА_1 у скарзі доводів, ВРП зазначає, що під час перевірки її скарг та скарг її представника - адвоката Кравця Р. Ю. встановлено, що у Верхньодніпровському районному суді Дніпропетровської області були створені умови для організації ефективної роботи судді ОСОБА_1 .
24. Так, в її підпорядкуванні перебувала секретар судового засідання ОСОБА_4., до обов`язків якої належало, зокрема, формування розглянутих справ та їх передання до канцелярії суду. Проте суддя ОСОБА_1 не вчинила необхідних дій, спрямованих на передання 119 справ секретарю судового засідання для подальшого їх формування та передання до канцелярії суду. До цього часу суддя не надала інформації, де перебувають судові справи, які заходи вона вживала для з`ясування цієї обставини.
25. Непередання суддею ОСОБА_1 упродовж 2013-2016 років секретарю судових засідань 119 справ різних категорій, розглянутих нею під час здійснення повноважень, свідчить, зокрема, про відсутність вмотивованих судових рішень у цих справах, що підтверджується також наявністю 10 заяв від сторін у справах (із зазначеного переліку 119 справ) про видачу копії судового рішення, які не виконані протягом тривалого часу.
26. Така поведінка судді, на переконання ВРП, свідчить про невиконання ОСОБА_1 службових обов`язків та нехтування високими стандартами поведінки, яких повинен дотримуватися суддя. Зазначена поведінка підриває авторитет правосуддя, може вказувати суспільству на зверхність та безвідповідальність суддів і створює негативне уявлення про роботу не тільки Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області, а й судової системи загалом.
27. З огляду на зазначене ВРП вважає, що діяння судді ОСОБА_1 містять як склад дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 2, 3 частини 1 статті 106 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII"Про судоустрій і статус суддів" (далі - Закон № 1402-VIII), так і склад істотного дисциплінарного проступку в розумінні пункту 1 частини дев`ятої статті 109 цього Закону.
28. У зв`язку з викладеним ВРП просить відмовити в задоволенні скарги ОСОБА_1 в повному обсязі.
Позиція учасників справи
29. Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 24 квітня 2024 року відкрила провадження за скаргою ОСОБА_1 на рішення ВРП від 14 березня 2023 року № 766/0/15-24, ухвалене за результатами розгляду скарги на рішення її Першої Дисциплінарної палати від 30 жовтня 2020 року № 2993/1дп/15-20.
30. Представник ВРП просив відмовити в задоволенні скарги ОСОБА_1 з мотивів, наведених у відзиві.
31. ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце судового засідання повідомлена належним чином, що підтверджується повідомленням про доставку електронного листа.
32. 16 січня 2025 року перед початком судового засідання заявниця через підсистему "Електронний суд" подала заяву про відкладення розгляду справ. Зазначена заява мотивована тим, що з метою своєчасного прибуття в судове засідання, призначене на 12 год 00 хв 16 січня 2025 року, заявниця придбала квиток на потяг прямуванням Дніпро-Київ з відбуттям з м. Дніпро 15 січня 2025 року о 22 год 10 хв та прибуттям до м. Києва 16 січня 2025 року о 05 год 39 хв. Проте 15 січня 2025 року о 20 год 46 хв оголошено повітряну тривогу у м. Дніпрі та Дніпропетровській області, яка тривала до 00 год 45 хв, що не дозволило їй своєчасно потрапити на потяг та прибути в судове засідання. З урахуванням наведених обставин, заявниця просила відкласти розгляд цієї справи, яка призначена на 16 січня 2025 року, на іншу дату.
33. Велика Палата Верховного Суду вважає, що відсутні правові підстави для задоволення цієї заяви з огляду на таке.
34. Згідно із частиною другою статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.
35. У тлумаченні КАС України позивач - це особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду.
36. Будучи ініціатором судового розгляду справи, позивач (в нашій справі - особа, яка оскаржує рішення ВРП) насамперед має активно, без зловживань використовувати власні процесуальні права та виконувати процесуальні обов`язки, здійснюючи їх з метою, з якою такі права були надані. Водночас визначальними процесуальними обов`язками позивача є забезпечення представництва власних інтересів під час розгляду адміністративної справи, дотримання процесуальних строків.
37. Реалізація особою процесуальних прав невіддільна від виконання нею процесуального обов`язку щодо сприяння встановленого в судовому процесі дійсних обставин у справі з метою отримання правосудного судового рішення.
38. У цьому контексті Велика Палата Верховного Суду нагадує правові висновки, висловленими у постанові від 11 липня 2024 року у справі № 9901/236/21.
39. А також, враховуючи практику ЄСПЛ, зазначає, що на зацікавлену сторону покладається обов`язок проявляти належну увагу в захисті своїх інтересів та вживати необхідних заходів, щоб ознайомитись із подіями процесу (рішення ЄСПЛ "Гуржій проти України", заява № 326/3, 01 квітня 2008 року; "Олександр Шевченко проти України", заява № 8771/02, 26 квітня 2007 року). У рішенні ЄСПЛ від 07 липня 1989 року у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії" зазначено, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що його безпосередньо стосуються, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
40. Відповідно до частини першої статті 205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
41. За матеріалами справи встановлено, що ухвалою від 23 травня 2024 року Велика Палата Верховного Суду призначила справу до розгляду в судовому засіданні на 20 червня 2024 року.
20 червня 2024 року перед початком судового засідання заявниця через підсистему "Електронний суд" подала заяву про відкладення розгляду справ, яка обґрунтована тим, що у зв`язку з оголошенням повітряної тривоги у м. Дніпрі вона не має можливості прибути на судове засідання.
Протокольною ухвалою від 20 червня 2024 року Велика Палата Верховного Суду відклала розгляд справи на 04 липня 2024 року.
В судовому засіданні 04 липня 2024 року заявниця особисто надала суду пояснення, розгляд справи відкладено на 05 вересня 2024 року.
05 вересня 2024 року перед початком судового засідання заявниця через підсистему "Електронний суд" подала заяву про відкладення розгляду справ, яка обґрунтована тим, що у зв`язку з оголошенням повітряної тривоги у м. Дніпрі вона не має можливості прибути на судове засідання.
Протокольною ухвалою від 05 вересня 2024 року Велика Палата Верховного Суду відклала розгляд справи на 26 вересня 2024 року.
26 вересня 2024 року перед початком судового засідання заявниця вдруге поспіль через підсистему "Електронний суд" подала заяву про відкладення розгляду справ, яка обґрунтована тим, що у зв`язку з оголошенням повітряної тривоги у м. Дніпрі вона не має можливості прибути на судове засідання.
Протокольною ухвалою від 26 вересня 2024 року Велика Палата Верховного Суду відклала розгляд справи на 24 жовтня 2024 року.
24 жовтня 2024 року перед початком судового засідання заявниця втретє через підсистему "Електронний суд" подала заяву про відкладення розгляду справ, яка обґрунтована тим, що у зв`язку з оголошенням повітряної тривоги у м. Дніпрі вона не має можливості прибути на судове засідання.
Протокольною ухвалою від 24 жовтня 2024 року Велика Палата Верховного Суду відклала розгляд справи на 05 грудня 2024 року. Звернуто увагу заявниці на вимоги статті 44 КАС України щодо обов`язків учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами та можливість скористатися правом на участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
05 грудня 2024 року перед початком судового засідання заявниця вчетверте через підсистему "Електронний суд" подала заяву про відкладення розгляду справ, яка обґрунтована тим, що у зв`язку з оголошенням повітряної тривоги у м. Дніпрі вона не має можливості прибути на судове засідання.
Протокольною ухвалою від 05 грудня 2024 року Велика Палата Верховного Суду відклала розгляд справи на 16 січня 2025 року. Суд роз`яснив заявниці її право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів або за участю представника. Також роз`яснено про процесуальні наслідки повторної неявки заявниці в судове засідання у справі, яка ініційована за її скаргою
42. В судове засідання, призначене на 16 січня 2025 року, заявниця не з`явилась та вп`яте перед початком судового засідання подала заяву про відкладення розгляду справ. Отже заявниця п`ять разів поспіль не з`являлась в судові засідання, посилаючись на неможливість особисто прибути у засідання у зв`язку з оголошенням тривоги.
43. Велика Палата Верховного Суду враховує безпекову ситуацію в Україні, і хоча це і створює певні перешкоди учасникам процесу прибути особисто в судові засідання, проте це не може бути підставою для затягування розгляду справи, оскільки процесуальне законодавство надає можливість учасникам справи прийняття участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції.
44. Велика Палата Верховного Суду зазначає, що відкладення розгляду справи є правом суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні сторін чи їх представників, а саме неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні, оскільки неявка у судове засідання однієї зі сторін, належним чином повідомленої про час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи у судовому засіданні.
45. Вирішуючи питання про відкладення розгляду справи за заявою судді ОСОБА_1., Велика Палата Верховного Суду враховує, що явка сторін у судове засідання у цій справі не визнана судом обов`язковою, заявниця була присутня в судовому засіданні 4 липня 2024 року та особисто надавала пояснення суду, в матеріалах справи наявні всі необхідні документи та докази для розгляду справи, а заявниця також письмово виклала свою позицію у поданій скарзі.
46. З урахуванням викладеного, оскільки судом були створені всі необхідні умови для реалізації сторонами своїх процесуальних прав та обов`язків, вжито заходів для належного повідомлення сторін про дату, час та місце розгляду справи, зважаючи на те, що участь в засіданні суду є правом, а не обов`язком сторін, розгляд справи неодноразово відкладався за заявою судді ОСОБА_1, явка учасників судового процесу ухвалою суду не визнана обов`язковою, а затягування строку розгляду справи в цьому випадку може призвести до порушення прав сторін, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про відмову в задоволенні заяви про відкладення розгляду справи.
Встановлені обставини справи
47. Указом Президента України від 24 лютого 2011 року № 246/2011 "Про призначення суддів" ОСОБА_1 призначено на посаду судді Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області строком на п`ять років. Строк повноважень судді закінчився 25 лютого 2016 року.
48. Рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі - ВККС) від 30 травня 2018 року № 837/ко-18 суддю ОСОБА_1 визнано такою, що не відповідає займаній посаді.
49. Рішенням ВККС від 21 вересня 2018 року № 1662/ко-18 до ВРП внесено подання з рекомендацією про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області.
50. Вважаючи рішення ВККС від 30 травня 2018 року незаконним, ОСОБА_1 оскаржила його в судовому порядку (справа № 9901/668/18).
51. Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалою від 18 лютого 2021 року закрив провадження у справі в частині оскарження рішення ВККС щодо надання рекомендацій ВРП розглянути питання про звільнення ОСОБА_1 . Велика Палата Верховного Суду, розглядаючи апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, ухвалою від 29 вересня 2021 року закрила провадження у зв`язку із відмовою заявниці від апеляційної скарги.
52. Водночас Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду в іншій частині розглянув поданий ОСОБА_1 позов до ВККС і рішенням від 18 лютого 2018 року відмовив у його задоволенні. Велика Палата Верховного Суду частково задовольнила апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 18 лютого 2021 року і постановою від 29 вересня 2021 року це рішення скасувала, а провадження у справі закрила, оскільки оскарження рішення ВККС щодо кваліфікаційного оцінювання судді можливе лише після того, як таке рішення було предметом розгляду ВРП.
53. Рішенням ВРП від 11 березня 2021 року № 613/0/15-21 залишено без розгляду подання з рекомендацією ВККС від 21 вересня 2018 року № 1662/ко-18 про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області на підставі підпункту 4 пункту 161 розділу XV "Перехідні положення" Конституції України. На обґрунтування такого рішення ВРП послалась на своє рішення від 23 лютого 2021 року № 428/0/15-21, яким ОСОБА_1 звільнено з посади судді Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області на підставі пункту 3 частини шостої статті 126 Конституції України.
Рішення Першої Дисциплінарної палати ВРП
54. 10 вересня 2019 року до ВРП надійшла скарга голови Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області Бурхана С. М. на дії судді Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1
55. У скарзі голова суду зазначив, що суддя ОСОБА_1 систематично допускає прогули без поважних причин; привласнила або втратила 142 судові справи різних категорій, що унеможливлює отримання громадянами копій судових рішень у цих справах; грубо порушує право громадян на доступ до правосуддя; систематично допускає бездіяльність щодо виготовлення копій судових рішень для їх внесення до ЄДРСР.
56. Перша Дисциплінарна палата ВРП ухвалою від 03 липня 2020 року № 2033/1дп/15-20 відкрила дисциплінарну справу стосовно судді Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 за ознаками в діях судді дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 2, 3 частини першої статті 106 Закону № 1402-VIII (зволікання з виготовленням вмотивованого судового рішення, несвоєчасне надання суддею копії судового рішення для її внесення до ЄДРСР; допущення суддею поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях моралі, чесності, непідкупності, відповідності способу життя судді його статусу, дотримання інших норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду, прояв неповаги до інших суддів, адвокатів, експертів, свідків чи інших учасників судового процесу).
57. Також Перша Дисциплінарна палата ВРП, установивши з інформації, наданої Державною судовою адміністрації України в Дніпропетровській області, відомості про відсутність судді ОСОБА_1 на робочому місці без поважних причин в інші дати, про які не зазначав у своїй скарзі голова суду, за власною ініціативою ухвалою від 23 вересня 2020 року № 2701/1дп/15-20 відкрила дисциплінарну справу стосовно судді ОСОБА_1 у зв`язку з ознаками в її діях дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 3 частини першої статті 106 Закону № 1402-VIII (допущення суддею поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях дотримання норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду, прояв неповаги до інших суддів чи інших учасників судового процесу).
58. Цією ж ухвалою Перша Дисциплінарна палата ВРП об`єднала цю дисциплінарну справу щодо судді ОСОБА_1 з попередньою.
59. Рішенням від 30 жовтня 2020 року № 2993/1дп/15-20 Перша Дисциплінарна палата ВРП притягнула суддю Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 2, 3 частини першої статті 106 Закону № 1402-VIII, і застосувала до судді дисциплінарне стягнення у виді подання про звільнення її з посади.
60. За результатами розгляду об`єднаної дисциплінарної справи Перша Дисциплінарна палата ВРП установила численні випадки відсутності судді ОСОБА_1 на робочому місці без поважних причин, зокрема:
- 19, 27 березня 2018 року; 11, 24 квітня 2018 року; 17 травня 2018 року; 24-28 вересня 2018 року; 1-5, 8-12 жовтня 2018 року; 5 листопада 2018 року; 8, 28-31 січня 2019 року; 1 лютого 2019 року; 4-7, 18 березня 2019 року упродовж всього робочого дня.
- 02, 03, 05, 07, 08, 10 і 14 травня 2018 року суддя ОСОБА_1 перебувала на робочому місці неповний робочий день.
61. Ці обставини дисциплінарний орган установив, пославшись на акт інспектора праці Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області Лапенка О. О. від 13 липня 2020 року №17/4.4.-1867, в якому зазначено, що облік робочого часу у Верхньодніпровському районному суді Дніпропетровської області ведеться відповідно до журналу, в якому кожен працівник щоденно власноруч зазначає час прибуття на роботу та час закінчення роботи. За відомостями цього журналу заступник керівника апарату суду складає табель обліку робочого часу. Фіксування часу перебування ОСОБА_1 в суді здійснювалося в журналі відповідно до розпорядження голови суду з огляду на часті випадки її відсутності на робочому місці протягом усього робочого дня або частини робочого дня.
62. Водночас щодо відсутності судді 24-28 вересня 2018 року на робочому місці Дисциплінарна палата встановила, що 07 серпня 2018 року суддею ОСОБА_1. подано заяву про надання їй щорічної відпустки "відповідно до графіку надання щорічних відпусток у 2018 році, з 03 вересня 2018 року у повному обсязі". Наказом від 03 вересня 2018 року № 22-ВГ "Про надання частини щорічної основної відпустки ОСОБА_1" судді ОСОБА_1. надано частину щорічної основної відпустки (оскільки суддя не зазначила кількість календарних днів відпустки) за відпрацьований час тривалістю 21 календарний день з 03 по 23 вересня 2018 року, за період: 15 березня 2018 року -14 березня 2019 року.
63. Також в акті інспектора праці від 13 липня 2020 року №17/4.4.-1867 установлено порушення щодо надання ОСОБА_1 відпустки відповідно до графіка відпусток та порядку виплати відпускних.
64. Ураховуючи характер дій судді ОСОБА_1, Перша Дисциплінарна палата ВРП кваліфікувала їх як умисні й такі, що викликають обґрунтовані сумніви у здатності судді безсторонньо виконувати свої функції та порочать звання судді і підривають авторитет правосуддя.
65. За таких обставин у цій частині дисциплінарний орган дійшов висновку про наявність у діях судді ОСОБА_1 складу дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 3 частини першої статті 106 Закону № 1402-VIII (допущення суддею поведінки, що порочить звання судді та підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях дотримання норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду, прояв неповаги до інших суддів).
66. Крім того, Перша Дисциплінарна палата ВРП установила, що суддя ОСОБА_1 не здала до канцелярії суду та не передала секретарю судових засідань 142 справи різних категорій, які були розглянуті нею під час здійснення повноважень судді. Значна кількість рішень у справах, які не здані до канцелярії суду та розглянуті суддею упродовж 2013-2016 років, не надіслана до ЄДРСР. Через відсутність рішень у ЄДРСР та ненадання справ до канцелярії суду канцелярія позбавлена можливості надіслати рішення для виконання та видати копії рішень сторонам у справах. Зокрема, станом на 30 серпня 2019 року до канцелярії суду не було здано:
- 43 справи, які були розглянуті у 2013 році під головуванням судді ОСОБА_1, а саме: цивільні справи (2) - 17; справи окремого провадження (2-о) - 2; адміністративні справи (2-а) - 3; справи в порядку виконання рішень в адміністративних справах (6-а) - 5; справи в порядку виконання рішень у цивільних справах (6) - 13; клопотання слідчих (1-кс) - 3;
- 75 справ, які були розглянуті у 2014 році під головуванням судді ОСОБА_1, а саме: цивільні справи (2) - 23; адміністративні справи (2-а) - 1; справи окремого провадження (2-о) - 1; справи в порядку виконання рішень у цивільних справах (6) - 35; справи в порядку виконання рішень в адміністративних справах (6-а) - 1; справи в порядку виконання вироків у кримінальних справах (1-в) - 5; клопотання слідчих (1-кс) - 5; заяви про роз`яснення рішень в адміністративних справах (2-ар) - 3; справи про виконання рішення іноземного суду (2-к) - 1;
- 24 справи, які розглянуті у 2015 році під головуванням судді ОСОБА_1, а саме: цивільні справи (2) - 14; справи окремого провадження (2-о) - 1; справи в порядку виконання рішень у цивільних справах (6) - 1; адміністративні справи (2-а) - 7; справи в порядку виконання вироків у кримінальних справах (1-в) - 1;
67. До того ж по 55 справах станом на 30 серпня 2019 року не внесені рішення до ЄДРСР.
68. На підставі витребуваних матеріалів дисциплінарної справи № 3/2018 стосовно секретаря судових засідань Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області ОСОБА_4 . Перша Дисциплінарна палата ВРП встановила, зокрема, що станом на 21 грудня 2018 року ОСОБА_4 не здала до канцелярії цього суду 142 справи різних категорій, що розглядались під головуванням судді ОСОБА_1 Відповідно до письмових пояснень ОСОБА_4, які є в матеріалах дисциплінарної справи № 3/2018, після розгляду зазначених справ вони їй суддею не передавались, тому не оформлювались для подальшої передачі до канцелярії і не здавалися. Дисциплінарна комісія Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області склала висновок від 29 грудня 2018 року, відповідно до якого під час перевірки робочого місця ОСОБА_4 на робочому столі в кабінеті не виявлено жодної справи із 142 зазначених. Ця дисциплінарна комісія суду дійшла висновку, що на момент проведення службового розслідування за фактом нездачі 142 відповідних справ відсутні підстави для притягнення до дисциплінарної відповідальності секретаря судових засідань ОСОБА_4 .
69. Згідно з листом від 02 червня 2020 року № 1/81/20202 за підписом голови Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області на неодноразові прохання передати справи до канцелярії суду або надати їх для огляду суддя ОСОБА_1 просила не втручатись у її діяльність щодо здійснення правосуддя. До вказаного листа додано: 1) пояснювальну записку секретаря судових засідань ОСОБА_4. від 01 червня 2020 року, відповідно до якої після закінчення повноважень судді ОСОБА_1 в лютому 2016 року до цього часу [час написання пояснювальної записки] до канцелярії суду не здано 142 справи різних категорій, які розглядалися під головуванням судді ОСОБА_1 Секретар ОСОБА_4. пояснила, що суддя ОСОБА_1 не зверталась до неї з проханням здати справи до канцелярії, а справи їй не передавала. Усі справи, розгляд яких завершено ухваленням судового рішення, перебували у судді ОСОБА_1; 2) доповідну записку старшого секретаря канцелярії відповідного суду Туманової О. А., згідно з якою станом на 02 червня 2020 року до канцелярії суду не здано 142 справи різних категорій, що розглянуті під головуванням судді ОСОБА_1 у 2013-2015 роках.
70. З огляду на зазначене Перша Дисциплінарна палата ВРП установила, що суддя ОСОБА_1 тривалий час не передає до канцелярії суду судові справи, розгляд яких завершено ухваленням судового рішення, внаслідок чого порушує вимоги закону щодо своєчасного виготовлення вмотивованих судових рішень, надання копій судових рішень для їх внесення до ЄДРСР, тобто не виконує покладених на неї службових обов`язків.
71. За таких обставин Перша Дисциплінарна палата ВРП дійшла висновку, що суддя ОСОБА_1 допустила дії, що містять склад дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 2 частини 1 статті 106 Закону № 1402-VIII (зволікання з виготовленням вмотивованого судового рішення, несвоєчасне надання суддею копії судового рішення для її внесення до Єдиного державного реєстру судових рішень).
72. З огляду на викладене Перша Дисциплінарна палата ВРП, урахувавши характер порушень, допущених суддею ОСОБА_1, що призвели до підриву авторитету правосуддя, зваживши на негативну характеристику судді ОСОБА_1, дійшла висновку, що застосування до судді дисциплінарного стягнення у виді внесення подання ВРП про звільнення її з посади є пропорційним вчиненим дисциплінарним проступкам і відповідає вимогам статті 109 Закону № 1402-VIII.
Зміст попереднього рішення ВРП
73. 10 та 13 листопада 2020 року до ВРП надійшли скарги представника судді Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 - адвоката Кравця Р. Ю. та судді ОСОБА_1 на рішення Першої Дисциплінарної палати ВРП від 30 жовтня 2020 року № 2993/1дп/15-20.
74. Розглянувши ці скарги, ВРП прийняла рішення від 02 лютого 2021 року № 197/0/15-21 про залишення без змін рішення її Першої Дисциплінарної палати від 30 жовтня 2020 року № 2993/1дп/15-20 "Про притягнення судді Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності".
75. Водночас ВРП своїм рішенням частково змінила кваліфікацію дій судді та дійшла висновку, що це не є підставою для зміни виду дисциплінарного стягнення, застосованого до судді Дисциплінарною палатою.
76. ВРП погодилася з висновками Першої Дисциплінарної палати щодо наявності в діях судді дисциплінарного проступку і його кваліфікації в частині, що стосується відсутності судді ОСОБА_1 на робочому місці без поважних причин та її перебування на робочому місці неповний робочий день у вказані в рішенні Першої Дисциплінарної палати дні. У цій частині ВРП вказала, що після закінчення повноважень судді трудові відносини ОСОБА_1 із Верхньодніпровським районним судом Дніпропетровської області не були припинені, а тому відсутність її на роботі є порушенням внутрішнього трудового розпорядку суду, а фактично - прогулом. Порушуючи трудове законодавство, ОСОБА_1 допустила дії, які не відповідають критеріям доброчесності та професійної етики судді і не можуть свідчити про підтримання нею високих стандартів поведінки в будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду.
77. Оцінюючи здійснену Дисциплінарною палатою кваліфікацію дій судді ОСОБА_1 щодо тривалого непередання до канцелярії суду судових справ, несвоєчасного виготовлення вмотивованих судових рішень і надання їх копій для внесення до ЄДРСР, ВРП зазначила, що підстави притягнення судді ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності на час розгляду нею справ (з квітня 2013 року по 25 лютого 2016 року) визначалися Законом України від 07 липня 2010 року № 2453-VI "Про судоустрій і статус суддів" (далі - Закон № 2453-VI). Стаття 83 цього Закону містила вичерпний перелік підстав для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності, а тому допущені суддею ОСОБА_1 у період із квітня 2013 року по 25 лютого 2016 року порушення щодо ненадання копій судових рішень для внесення до ЄДРСР не могли бути підставою для дисциплінарної відповідальності, що свідчить про відсутність у діях судді складу дисциплінарного проступку.
78. Водночас в іншій частині дій судді, що стосувались непередання упродовж 2013-2016 років до канцелярії суду та непередання секретарю судових засідань 142 справ різних категорій, які були розглянуті суддею під час здійснення повноважень, ВРП вказала, що, оскільки станом на день розгляду дисциплінарної справи стосовно судді ОСОБА_1 вказані порушення цією суддею не усунені і допущені проступки є триваючими, ВРП погодилася з висновком, що застосуванню підлягають положення статті 106 Закону № 1402-VIII з урахуванням строків притягнення до дисциплінарної відповідальності, визначених у статті 109 цього Закону.
79. Узагальнюючи встановлені ВРП у рішенні від 02 лютого 2021 року № 197/0/15-21 обставини, Рада дійшла висновків, що під час розгляду скарг на рішення Першої Дисциплінарної палати підтвердилися та не були спростовані обставини щодо:
1) непередання суддею справ, розгляд яких завершено ухваленням судового рішення, до канцелярії суду та зволікання з виготовленням вмотивованих судових рішень;
2) відсутності судді ОСОБА_1 на робочому місці без поважних причин 19, 27 березня 2018 року, 11, 24 квітня 2018 року, 17 травня 2018 року, 24-28 вересня 2018 року, 1-5, 8-12 жовтня 2018 року, 5 листопада 2018 року, 8, 28-31 січня 2019 року, 1 лютого 2019 року, 4-7, 18 березня 2019 року; перебування судді ОСОБА_1 на робочому місці неповний робочий день 2, 3, 5, 7, 8, 10, 14 травня 2018 року.
80. Такі дії, за висновком ВРП, правильно кваліфіковано дисциплінарним органом як дисциплінарні проступки, відповідальність за які передбачена:
- пунктом 2 частини першої статті 106 Закону № 1402-VIII - зволікання з виготовленням вмотивованого судового рішення.
- пунктом 3 частини першої статті 106 Закону № 1402-VIII - допущення суддею поведінки, що порочить звання судді, зокрема в питаннях дотримання норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду.
81. При цьому ВРП вважала, що дії судді ОСОБА_1 утворюють як склад дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 2, 3 частини першої статті 106 Закону № 1402-VIII, так і склад істотного дисциплінарного проступку в розумінні пункту 1 частини дев`ятої статті 109 цього Закону. Відтак до судді ОСОБА_1 було застосовано дисциплінарне стягнення у виді подання про звільнення її з посади судді.
82. Рішенням ВРП від 23 лютого 2021 року № 428/0/15-21 ОСОБА_1 звільнено з посади судді Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області на підставі пункту 3 частини шостої статті 126 Конституції України.