ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 лютого 2025 року
м. Київ
справа № 149/1257/24
провадження № 61-15241св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.,
суддів: Гулейкова І. Ю., Гулька Б. І., Коломієць Г. В. (суддя-доповідач), Лідовця Р. А.,
учасники справи:
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Брайт Інвестмент",
відповідач - ОСОБА_1,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Лучинського Вадима Васильовича на ухвалу Вінницького апеляційного суду від 16 жовтня 2024 року, прийняту у складі колегії суддів: Сала Т. Б., Панасюка О. С., Шемети Т. М.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовної заяви
У квітні 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Брайт Інвестмент" (далі - ТОВ "Брайт Інвестмент") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості.
Позовна заява ТОВ "Брайт Інвестмент" мотивована тим, що 31 березня 2019 року між Акціонерним товариством "ОТП Банк" (далі - АТ "ОТП Банк") та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 2023384904, який є змішаним, оскільки містить елементи різних договорів, зокрема ним було надано декілька різних послуг - кредитування та видача і обслуговування картки.
31 березня 2019 року в АТ "ОТП Банк" ОСОБА_1 підписано заяву-анкету № 2023384904_CARD, на підставі якої банк відкрив ОСОБА_1 поточний (картковий) рахунок та надав електронний платіжний засіб.
24 березня 2023 року між АТ "ОТП Банк" та ТОВ "Брайт Інвестмент" укладено договір факторингу № 24/03/23, відповідно до якого останнім прийнято право грошової вимоги за кредитними договорами, зокрема за заявою-анкетою від 31 березня 2019 року № 2023384904_CARD.
ОСОБА_1 було порушено свої зобов`язання за заявою-анкетою про надання банківських послуг, у зв`язку з чим у нього виникла заборгованість, загальна сума якої становить 79 253,41 грн, з яких: 44 350,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 34 903,41 грн - заборгованість за відсотками.
Ураховуючи викладене, ТОВ "Брайт Інвестмент" просило суд стягнути з ОСОБА_1 суму боргу за договором кредиту в розмірі 79 253,41 грн.
Короткий зміст рішень суду першої інстанції
Заочним рішенням Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 21 травня 2024 року, ухваленим у складі судді Робак М. В., позов ТОВ "Брайт Інвестмент" задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Брайт Інвестмент" заборгованість за заявою-анкетою про надання банківських послуг АТ "ОТП Банк" від 31 березня 2019 року" № 2023384904_CARD у розмірі 79 253,41 грн, що складається із: заборгованості за тілом кредиту - 44 350,00 грн, заборгованість за відсотками - 34 903,41 грн.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Брайт Інвестмент" судовий збір у розмірі 3 028,00 грн.
Додатковим рішенням Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 05 червня 2024 року заяву ТОВ "Брайт Інвестмент" задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Брайт Інвестмент" 7 000,00 грн судових витрат на професійну правничу допомогу.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із того, що АТ "ОТП Банк" свої зобов`язання за укладеним договором виконало в повному обсязі, надавши кредитні кошти ОСОБА_1, однак останній на порушення умов кредитного договору у встановлені в договорі строки кошти не повернув, що призвело до виникнення заборгованості, яка підлягає стягненню.
Не погоджуючись із заочним рішенням, представник ОСОБА_1 - адвокат Лучинський В. В. 21 червня 2024 року подав до суду першої інстанції заяву про перегляд заочного рішення.
Ухвалою Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 10 вересня 2024 року заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення залишено без задоволення.
Залишаючи без задоволення зазначену заяву, суд першої інстанції виходив із того, що заявник відповідно до вимог частини першої статті 288 ЦПК України не вказав та не надав жодного доказу, в розумінні статті 76 ЦПК України, який би мав істотне значення для правильного вирішення справи, який не був врахований судом під час ухвалення заочного рішення.
Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, представник ОСОБА_1 - адвокат Лучинський В. В. 10 жовтня 2024 року через підсистему "Електронний суд" подав апеляційну скаргу на заочне рішення Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 21 травня 2024 року
Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 16 жовтня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на заочне рішення Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 21 травня 2024 року та додаткове рішення Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області 05 червня 2024 року повернуто.
Повертаючи апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції виходив із того, що представник ОСОБА_1 - адвокат Лучинський В. В. на підтвердження своїх повноважень представляти інтереси ОСОБА_1 у суді апеляційної інстанції, до матеріалів апеляційної скарги додав копію ордера від 18 червня 2024 року серії АІ № 1206696.
Однак зі змісту цієї копії вбачається, що вона не містить всіх обов`язкових реквізитів, передбачених змістом пункту 12 Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 12 квітня 2019 року № 41 (далі - Положення). Зокрема, копія ордера не містить підпису адвоката Лучинського В. В.
Отже, доданий адвокатом документ не можна вважати ні електронною копією письмового (паперового) ордера (через відсутність власноручного підпису адвоката як обов`язкового реквізиту), ні створеним в електронній формі ордером (не сформований за допомогою засобів ЄСІТС або не підписаний як окремий документ кваліфікованим електронним підписом за допомогою іншого засобу підпису). Оскільки скріплення апеляційної скарги електронним цифровим підписом, зокрема, скріплення електронним цифровим підписом скан-копії ордера про надання правничої (правової) допомоги, а також подання апеляційної скарги із застосуванням підсистеми "Електронний суд" із доданням до останньої не підписаної скан-копії ордера не підтверджує дотримання форми документа, що підтверджує його право на здійснення представництва інтересів особи, зокрема на підписання апеляційної скарги, як того вимагають норми Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" та Положення.
Таким чином, оскільки до апеляційної скарги, сформованої та підписаної адвокатом Лучинським В. В., як представником ОСОБА_1, на порушення вимог статті 356 ЦПК України не додано документів, що підтверджують повноваження представляти інтереси ОСОБА_1 у суді апеляційної інстанції, апеляційна скарга не може бути прийнята апеляційним судом до розгляду та не може бути вирішено питання про відкриття апеляційного провадження, відповідно вона підлягає поверненню заявнику.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводів
У листопаді 2024 року представник ОСОБА_1 - адвокат Лучинський В. В. через підсистему "Електронний суд" подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, просив суд скасувати ухвалу Вінницького апеляційного суду від 16 жовтня 2024 року і передати справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
Касаційна скарга представника ОСОБА_1 - адвоката Лучинського В. В. мотивована тим, що суд апеляційної інстанції, повертаючи апеляційну скаргу, не звернув увагу на те, що рішенням Ради адвокатів України від 08 червня 2024 року № 36 "Про внесення змін до Положення про ордер на надання правничої допомоги та до рішення РАУ № 162 від 04 серпня 2017 року": викладено пункт 9 Положення у новій редакції: "9. Ордер, що видається адвокатом, який здійснює свою діяльність індивідуально, підписується адвокатом (власноручно або електронним підписом) та посвідчується печаткою адвоката (за її наявності)."; доповнено пункт 12 Положення новим підпунктом 12.15 такого змісту: "12.15. Ордер вважається підписаним адвокатом (керівником адвокатського бюро/адвокатського об`єднання), якщо у графі "Адвокат" міститься або власноручний (фізичний) підпис; або ордер засвідчено електронним підписом; або електронним підписом засвідчено документ, додатком до якого є ордер".
Тобто, з урахуванням змін до Положення, уже цілком достатньо завантажувати додатком в Електронний суд згенерований ордер у вигляді непідписаного pdf-файлу, а електронний підпис накладати вже на сам документ, до якого він додається.
Також суд апеляційної інстанції не врахував висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 06 листопада 2024 року у справі № 483/346/24 (провадження № 61-13383св24).
Відзив на касаційну скаргу від ТОВ "Брайт Інвестмент" не надходив.
Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 20 листопада 2024 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано матеріали цивільної справи із суду першої інстанції.
У листопаді 2024 року до Верховного Суду надійшли матеріали справи.
Ухвалою Верховного Суду від 22 січня 2025 року справу призначено до судового розгляду.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що касаційна скарга представника ОСОБА_1 - адвоката Лучинського В. В. підлягає частковому задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Розглянувши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала суду апеляційної інстанції не відповідає зазначеним вимогам цивільного процесуального законодавства України.
Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно зі статтею 129 Конституції України та статтею 2 ЦПК України забезпечення апеляційного оскарження рішення суду - це одна з основних засад (принципів) цивільного судочинства.
Частиною четвертою статті 10 ЦПК України і статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" (далі - ЄСПЛ) на суд покладено обов`язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику ЄСПЛ як джерело права.
Статтею 6 Конвенції передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.
ЄСПЛ у своєму рішенні від 20 лютого 2014 року у справі "Shishkov v. Russia", заява № 26746/05, § 110, зауважив, що внутрішньодержавним судам при застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом.
Особа, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, може подавати процесуальні, інші документи, вчиняти інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, з використанням кваліфікованого електронного підпису або засобів електронної ідентифікації, що мають високий рівень довіри, відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", якщо інше не передбачено цим Кодексом (абзац 2 частини восьмої статті 14 ЦПК України).
Відповідно до частин п`ятої, шостої статті 43 ЦПК України документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом. Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Згідно з частиною сьомою статті 62 ЦПК України у разі подання представником заяви по суті справи в електронній формі він може додати до неї довіреність або ордер в електронній формі, на які накладено кваліфікований електронний підпис відповідно до вимог закону та Положення про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положень, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Рішенням Ради адвокатів України від 08 червня 2024 року № 36 "Про внесення змін до Положення про ордер на надання правничої допомоги та до рішення РАУ № 162 від 04 серпня 2017 року":
викладено пункт 9 Положення у новій редакції: "9. Ордер, що видається адвокатом, який здійснює свою діяльність індивідуально, підписується адвокатом (власноручно або електронним підписом) та посвідчується печаткою адвоката (за її наявності)";
доповнено пункт 12 Положення новим підпунктом 12.15 такого змісту: "12.15. Ордер вважається підписаним адвокатом (керівником адвокатського бюро/адвокатського об`єднання), якщо у графі "Адвокат" міститься або власноручний (фізичний) підпис; або ордер засвідчено електронним підписом; або електронним підписом засвідчено документ, додатком до якого є ордер".
У рішенні ЄСПЛ від 09 червня 2022 року у справі "Case of XavierLucas v. France", заява № 15567/20, § 46, зазначено, що "зобов`язання використовувати електронний зв`язок для звернення до апеляційного суду має на меті гарантувати належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності шляхом прискорення, полегшення та підвищення надійності процедурних обмінів. Усвідомлюючи бум дематеріалізації правосуддя в державах-членах і виклики, пов`язані з цим, Суд переконаний, що цифрові технології можуть сприяти кращому відправленню правосуддя і бути поставленим на службу правам, гарантованим статтею 6 § 1 Конвенції тому Суд погоджується, що така мета є законною".
У справі, яка переглядається в касаційному порядку, встановлено, що представник ОСОБА_1 - адвокат Лучинський В. В. через підсистему "Електронний суд" подав апеляційну скаргу на заочне рішення Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 21 травня 2024 року та додаткове рішення Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області 05 червня 2024 року.
Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 16 жовтня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на заочне рішення Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 21 травня 2024 року та додаткове рішення Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області 05 червня 2024 року повернуто.
При поверненні апеляційної скарги суд апеляційної інстанції послався на те, що долучена до апеляційної скарги копія ордера від 18 червня 2024 року серії АІ № 1206696 не містить підпису адвоката Лучинського В. В., тому апеляційна скарга не може бути прийнята апеляційним судом до розгляду.
Однак колегія суддів Верховного Суду вважає, що суд апеляційної інстанції не врахував, що особа, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, може подавати процесуальні, інші документи, вчиняти інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, з використанням кваліфікованого електронного підпису або засобів електронної ідентифікації, що мають високий рівень довіри, відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги".
Також поза увагою апеляційного суду залишилось те, що рішенням Ради адвокатів України від 08 червня 2024 року № 36 "Про внесення змін до Положення про ордер на надання правничої допомоги та до рішення РАУ № 162 від 04 серпня 2017 року" доповнено пункт 12 Положення новим підпунктом 12.15 такого змісту: "12.15. Ордер вважається підписаним адвокатом (керівником адвокатського бюро/адвокатського об`єднання), якщо у графі "Адвокат" міститься або власноручний (фізичний) підпис; або ордер засвідчено електронним підписом; або електронним підписом засвідчено документ, додатком до якого є ордер".
Отже, за умови підписання електронним підписом апеляційної скарги, додатком до якої є копія ордера, помилковим є висновок апеляційного суду про те, що копія ордера вважається непідписаною.
Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 06 листопада 2024 року у справі № 483/346/24 (провадження № 61-13383св24).
За таких обставин суд апеляційної інстанції зробив неправильний висновок про повернення апеляційної скарги. Тому оскаржену ухвалу апеляційного суду належить скасувати та передати справу до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.