ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 лютого 2025 року
м. Київ
cправа № 918/1054/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Картере В.І. - головуючий, Огороднік К.М., Пєсков В.Г.,
за участю секретаря судового засідання Заріцької Т.В.,
представників учасників справи:
ОСОБА_1 : Мельник І.А.,
АТ КБ "Приватбанк": Ювко В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1
на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 11.09.2024 (колегія суддів у складі: Грязнов В.В. - головуючий, Павлюк І.Ю., Розізнана І.В.)
у справі № 918/1054/23
за заявою ОСОБА_1
про неплатоспроможність,
ВСТАНОВИВ:
Стислий зміст заяви та хід розгляду справи
1. ОСОБА_1 звернулась до господарського суду із заявою про власну неплатоспроможність (далі - Заява), посилаючись на відсутність у неї фінансової можливості погашати вимоги кредиторів у загальному розмірі 1354155,78 грн, що складається з 1023445,64 грн тіла кредиту та 330710,14 грн процентів за користування кредитними коштами.
2. Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 01.11.2023 відкрито провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1, введено процедуру реструктуризації боргів боржника тощо.
3. Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 19.12.2023 визнано грошові вимоги Акціонерного товариства комерційного банка "Приватбанк" (далі - Банк) до ОСОБА_1 у розмірі 41423,14 грн (друга черга задоволення), включено до витрат, пов`язаних з провадженням у справі про неплатоспроможність, витрати на оплату судового збору Банком у розмірі 5368,00 грн.
4. Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 30.01.2024 визнано грошові вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 у розмірі 950260,64 грн (друга черга задоволення), включено до витрат, пов`язаних з провадженням у справі про неплатоспроможність, витрати на оплату судового збору ОСОБА_2 у розмірі 5368,00 грн.
5. Керуючий реструктуризацією боргів боржника 22.03.2024 подав заяву про затвердження плану реструктуризації боргів боржника (далі - План реструктуризації).
6. Банк 27.03.2024 заявив клопотання про закриття провадження у справі, мотивоване тим, що ОСОБА_1 зазначила у деклараціях недостовірні та неповні відомості про майновий стан свій і членів сім`ї, намагається імітувати виконання нею завдань і цілей процедури реструктуризації боргів задля єдиної мети - списання боргів, на розгляд зборів кредиторів подано формальний і нереальний план реструктуризації боргів, який не відповідає вимогам статті 124 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ).
Фактичні обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій
7. ОСОБА_1 разом із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність подала декларації про майновий стан боржника за 2020, 2021, 2022.
8. Згідно зі звітом керуючого реструктуризацією за результатами перевірки декларацій про майновий стан боржника встановлено неповноту відображення у таких розділах:
- у розділі І декларацій необхідно уточнити декларації шляхом зазначення в пункті 1 "громадянство" та в пункті 4 "посаду";
- у розділі ІІ декларацій відомості про доходи боржника та членів його сім`ї з усіх джерел в Україні, у тому числі одержані (нараховані) за межами України, які вказані ОСОБА_1 у деклараціях за 2020 рік, за 2021 рік, за 2022 рік та станом на 01.09.2023 - не відповідають фактичним обставинам справи;
- у розділі ІІІ декларацій потрібно внести до декларацій відомості щодо трьох земельних ділянок, що належать ОСОБА_3 та вказані в таблиці 11 звіту;
- у розділі ІV декларацій необхідно вказати розмір частки автомобіля, що належить чоловіку боржниці ОСОБА_1 ;
- у розділі ХІ декларацій встановлено, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 здають в оренду земельні ділянки (паї) суб`єктам господарювання, така інформація підлягає внесенню до вказаного розділу декларацій за період, що перевіряється;
- у розділі ХІV декларацій необхідно уточнити відомості згідно з таблицею 119 звіту, оскільки боржник зазначив суми за датою виникнення обов`язку гасити, а не за датою вчинення правочину та отримання позики (кредиту).
9. 30.01.2024 ОСОБА_1 подала клопотання про долучення до матеріалів справи виправлених декларацій про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність за 2020, 2021, 2022 роки та станом на 01.09.2023.
10. У виправлених деклараціях боржник вказала інформацію щодо доходів членів своєї сім`ї:
- у декларації про майновий стан боржника за 2020 рік відображено, що сукупна сума доходів членів сім`ї становить: 51791,55 грн - заробітна плата, 7019,31 грн - дохід від передачі майна в оренду, 780310,13 грн - соціальна допомога, дохід ФОП;
- у декларації про майновий стан боржника за 2021 рік відображено, що сукупна сума членів сім`ї становить: 108517,41 грн - заробітна плата, 16986,66 грн - дохід від передачі майна в оренду, 646173,79 грн - соціальна допомога, дохід ФОП;
- у декларації про майновий стан боржника за 2022 рік відображено, що сукупна сума членів сім`ї становить: 47523,32 грн - заробітна плата, 16986,62 грн - дохід від передачі майна в оренду, 530340,65 грн - соціальна допомога, дохід ФОП;
- у декларації про майновий стан боржника станом на 01.09.2023 відображено, що сукупна сума членів сім`ї становить: 29830,44 грн - заробітна плата, 9967,44 грн - дохід від передачі майна в оренду, 17130,49 грн - соціальна допомога, дохід ФОП.
11. Водночас члени сім`ї боржника відмовилися надавати інформацію про свої витрати, тому в деклараціях у розділі XIV "Відомості про фінансові зобов`язання боржника та членів його сім`ї та інші витрати, у тому числі за межами України" щодо боржника та членів сім`ї боржника в усіх графах проставлено "-".
12. Згідно з відомостями декларацій про майновий стан ОСОБА_1 на утриманні її сім`ї перебуває троє неповнолітніх дітей (при необхідному мінімумі 2684,00 грн на одного на місяць (2023 рік) та 3196 грн (2024 рік)).
13. ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1, однак фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 .
14. 15.03.2024 проведено загальні збори кредиторів у цій справі, рішення яких оформлено протоколом №2, з таким порядком денним: 1) розгляд проекту плану реструктуризації боргів боржника у справі №918/1054/23 про неплатоспроможність ОСОБА_1 ; 2) прийняття рішення про схвалення плану реструктуризації боргів боржника або про звернення з клопотанням до господарського суду про перехід до процедури погашення боргів боржника, або про закриття провадження у справі про неплатоспроможність.
15. Зокрема, представник Банка повідомив, що вважає План реструктуризації невідповідним вимогам КУзПБ, оскільки не зазначено джерела походження коштів, які будуть використані для задоволення вимог, включених до реєстру, а також не згодний із запропонованою до погашення сумою коштів. Банк запропонував уточнити План реструктуризації, збільшивши суму та строк погашення заборгованості з урахуванням встановленого КУзПБ максимального строку до 5 років. Представник ОСОБА_2 підтвердив достовірність позиції в частині механізму врегулювання порядку погашення боргу між ОСОБА_2 і Боржником, підтримав План реструктуризації. ОСОБА_1 повідомила, що вона гарантує виконання умов Плану реструктуризації, оскільки зазначену в ньому суму коштів її чоловік погодився позичити в друга сім`ї.
16. За результатами обговорення було винесено на голосування такі пропозиції:
- пропозицію Банка - запропонований проект Плану реструктуризації доопрацювати в частині збільшення суми боргу, що буде погашатися кредитором, та строку його виконання;
- пропозицію ОСОБА_2 - прийняти запропонований проект Плану реструктуризації за основу та рекомендувати його винести на схвалення (погодження) зборам кредиторів при розгляді питання №2 порядку денного.
17. Щодо пропозиції Банка проголосувати: "за" - 41 голос; "проти" - 909 голосів. Щодо пропозиції ОСОБА_2 : "за" - 909 голосів; "проти" - 41 голос, рішення прийнято більшістю голосів.
18. Отже, за результатами розгляду питань порядку денного збори кредиторів постановили:
- щодо питання №1 - прийняти запропонований проект Плану реструктуризації за основу для його подальшого схвалення, рекомендувати арбітражному керуючому винести План реструктуризації на голосування учасникам зборів кредиторів щодо його схвалення (погодження) при розгляді питання №2 порядку денного;
- щодо питання №2 - схвалити План реструктуризації, уповноважити керуючого реструктуризацією подати до суду відповідну заяву про затвердження Плану реструктуризації, схваленого кредиторами та погодженого боржником 15.03.2024.
19. За змістом Плану реструктуризації протягом 2 місяців із дати його затвердження боржник має погасити 10,00% боргу конкурсним кредиторам, що становитиме 95026,06 грн, а борг у сумі 855234,58 грн прощається конкурсними кредиторами з дати отримання ними часткового погашення боргу (в готівковому чи безготівковому вигляді, на розсуд сторін).
20. Графік задоволення вимог кредиторів такий:
- Банк: загальна сума вимог кредитора 41423,14 грн та 5368,00 грн судового збору; розмір вимог, які підлягають погашенню протягом 1 місяця з дати затвердження плану - 5368,00 грн; розмір вимог, які підлягають погашенню протягом 2 місяців з дати затвердження плану - 4142,31 грн; розмір вимог, які підлягають прощенню (списанню) - 37280,83 грн;
- ОСОБА_2 : загальна сума вимог кредитора 908837,50 грн та 5368,00 грн судового збору; розмір вимог, які підлягають погашенню протягом 1 місяця з дати затвердження плану - 5368,00 грн; розмір вимог, які підлягають погашенню протягом 2 місяців з дати затвердження плану - 90883,75 грн; розмір вимог, які підлягають прощенню (списанню) - 817953,75 грн.
21. У межах цієї справи ОСОБА_1 повідомила, що її борги перед Банком та іншими кредитними фінансовими установами, що спеціалізуються по видачі мікрозаймів, виникли в результаті шахрайських дій, вчинених третіми особами щодо ОСОБА_1 протягом періоду з вересня до листопада 2021 року. Шахраї після зламу електронної скриньки та телефонного номеру без відома ОСОБА_1 оформили на неї ряд кредитних договорів, зокрема й з Банком, у результаті чого шахраї заволоділи кредитними коштами в сумі 109230,64 грн. За заявою ОСОБА_1 за фактом шахрайських дій з її кредитною карткою, відкритою в Банку, відкрито кримінальне провадження №12021181010002281 за частиною 3 статті 190 Кримінального кодексу України. В ході кримінального провадження ОСОБА_1 стало відомо про те, що на її ім`я оформлено кредити в інших фінансових установах. Кошти, отримані від фінансових установ, автоматично в день надходження були списані на картку особи, яка на дату списання була уже померлою, та не поступили на рахунок ОСОБА_1, а були зараховані на карткові рахунки невідомих осіб, які ніякого відношення не мають до неї, а територіально зареєстровані в м. Дніпро.
22. Щодо мети отримання коштів від ОСОБА_2 за розпискою від 30.11.2020 та подальшого їх використання ОСОБА_1 повідомила, що кошти в сумі 25000,00 доларів США строком до 31.07.2023 вона позичила у зв`язку з тим, що її сім`я опинилася в скрутному фінансовому становищі. ОСОБА_1 пояснила, що станом на 2019 рік вона та її сім`я (чоловік і троє дітей) проживали разом із батьками чоловіка в квартирі, яка за площею на 1 особу, що проживали в ній, не відповідала вимогам чинного законодавства. ОСОБА_1 24.09.2019 взяла участь у будівництві як інвестор, уклавши з Обслуговуючим кооперативом "Житлово-будівельний кооператив "Вілла Віола" договір про асоційоване членство №06. Для виконання зобов`язань на вказаним договором ОСОБА_1 позичила у ОСОБА_3 кошти в сумі 600000,00 грн згідно з розпискою від 24.09.2019 зі строком повернення до 31.12.2020. Однак в листопаді 2020 року ОСОБА_3 через конфлікт з ОСОБА_1 вимагала негайного повернення позичених коштів у повному обсязі та переїзду сім`ї ОСОБА_1 з квартири, де вони проживали. З огляду на таке ОСОБА_1 позичила кошти у ОСОБА_5 для погашення боргу в сумі 600000,00 грн перед ОСОБА_3 та здійснення необхідного косметичного ремонту в придбаній квартирі за адресою: АДРЕСА_3 .
23. ОСОБА_1 є безробітною та не отримує доходів, звільнена з посади продавця непродовольчих товарів згідно з наказом про припинення трудового договору від 13.09.2023.
24. За результатами оцінки майнового стану боржника виявлено належне ОСОБА_1 на праві власності майно: квартира за адресою: АДРЕСА_2, загальною площею 63,8 м2 (яка не включається до ліквідаційної маси); земельна ділянка, що знаходиться у АДРЕСА_4, загальною площею 0,12 га; телефон та побутова техніка що знаходиться в квартирі; речі особистого вжитку (які не включаються до ліквідаційної маси).
25. Вартість земельної ділянки, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 28000566056212, яка знаходиться у АДРЕСА_4 становить 105966,08 грн.
Стислий зміст ухвали суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
26. Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 25.04.2024 відмовлено у задоволенні клопотання Банка про закриття провадження у справі, задоволено заяву керуючого реструктуризацією Мельник І.А. про затвердження плану реструктуризації боргів Боржника, затверджено план реструктуризації боргів Боржника у редакції, схваленій рішенням зборів кредиторів боржника, оформленим протоколом №2 від 15.03.2024.
27. Ухвалу мотивовано тим, що План реструктуризації представлений із реальними показниками можливостей Боржника на погашення існуючої заборгованості, 100% якої погасити неможливо, отже, є економічно обґрунтованим. Водночас поведінка Боржника є відкритою, зрозумілою, чесною щодо кредиторів, своєчасною та добросовісною, містить ознаки сприяння до встановлення усіх обставин, необхідних при розгляді справи про неплатоспроможність, демонструє дієве прагнення до реабілітації в рамках процедур, передбачених КУзПБ для відновлення платоспроможності фізичних осіб.
28. Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 11.09.2024 ухвалу господарського суду першої інстанції скасовано, ухвалено нове рішення, яким клопотання Банка про закриття провадження у справі задоволено, провадження у справі про неплатоспроможність Боржника закрито.
29. Постанову мотивовано тим, що погашення кредиторських вимог за рахунок оформлення позики на ім`я чоловіка ОСОБА_1 несе певні ризики як її неотримання, так і невиконання зобов`язань, враховуючи те, що КУзПБ не передбачає покладення на подружжя боржника обов`язку з погашення заборгованості, визначеної планом реструктуризації. Апеляційний господарський суд дійшов висновку, що пропонуючи зазначений спосіб погашення кредиторських вимог, ОСОБА_1 відмовляється працевлаштуватись, не стає на облік у центрі зайнятості, натомість намагається уникнути законної відповідальності, використати процедуру неплатоспроможності для списання своїх боргів.
30. За висновком господарського суду апеляційної інстанції, План реструктуризації не відповідає вимогам частини 2 статті 124 КУзПБ через невідображення в ньому повної та достовірної інформації про майновий стан боржника, фактичних обставин, які спричинили неплатоспроможність боржника та його недобросовісність, адже план реструктуризації передбачає погашення лише 11,02% заборгованості, тоді як майже 90% пропонується простити боржнику без зазначення об`єктивних обставин, які б унеможливлювали виконання плану реструктуризації протягом максимального строку, визначеного КУзПБ, задля якнайбільшого погашення (повного або часткового) вимог кредиторів.
31. Господарський суд апеляційної інстанції зауважив, що ОСОБА_1 не зазначила обставини, які спричинили її неплатоспроможність, не пояснила і не обґрунтувала природи та причин неплатоспроможності, не надала інформації щодо витрачання (спрямування) коштів, отриманих від кредиторів. Також ОСОБА_1 у Плані реструктуризації не запропонувала умову щодо реалізації для погашення вимог кредиторів належної їй земельної ділянки, яка не може бути визначена як майно, що не включається до складу ліквідаційної маси.
32. Зокрема, апеляційний господарський суд не погодився з висновком місцевого господарського суду про повне усунення ОСОБА_1 недоліків декларацій про її майновий стан, оскільки в них відсутня інформація щодо прав боржника на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 .
33. Водночас попри відсутність у ОСОБА_1 грошових заощаджень і доходів у 2024 році, вона уклала договір про розстрочення суми винагороди арбітражного керуючого за виконання повноважень у розмірі 40260,00 грн на 6 місяців рівними частинами по 6710,00 грн, і суд позбавлений можливості встановити джерело походження коштів на оплату послуг арбітражного керуючого.
Стислий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення доводів скаржника
34. ОСОБА_1 подала касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову апеляційного господарського суду та залишити без змін ухвалу місцевого господарського суду.
35. Касаційну скаргу подано з підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.
36. Скаржник вважає, що господарський суд апеляційної інстанції не врахував висновків Верховного Суду, викладених: у постанові від 15.02.2024 у справі №904/7413/21 щодо застосування статей 123, 126 КУзПБ; у постанові від 15.03.2023 у справі №918/944/21 щодо застосування статті 124 КУзПБ; у постанові від 26.05.2022 у справі №903/806/20 щодо застосування статті 116 КУзПБ.
37. Водночас скаржник зазначає про відсутність правового висновку Верховного Суду щодо застосування до подібних правовідносин приписів частини 7 статті 126 КУзПБ.
38. Скаржник наголошує, що у частині 7 статті 126 КУзПБ встановлена імперативна норма щодо обов`язку суду затвердити план реструктуризації боргів боржника, якщо такий план схвалений кредиторами та боржником. При цьому скаржник посилається на те, що за схвалення Плану реструктуризації проголосувало 95,68% голосів конкурсних кредиторів.
39. Також ОСОБА_1 звертає увагу на відсутність підстав для віднесення її до категорії недобросовісних, оскільки вона виконала в повному обсязі обов`язки, покладені на неї КУзПБ.
Узагальнений виклад позицій інших учасників справи
40. Банк подав відзив на касаційну скаргу, в якому просить скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану постанову апеляційного господарського суду - без змін.
41. Банк зазначає, що підстави касаційного оскарження, наведені скаржником, є необґрунтованими та неприйнятними, адже, перевіривши матеріали справи, господарський суд апеляційної інстанції дійшов висновку про недобросовісну поведінку боржника та закрив провадження у справі, що повністю відповідає вимогам КУзПБ та судовій практиці (зокрема тій, на яку посилається скаржник).
42. Банк вважає, що враховуючи доходи за 2023 рік і відсутність доходів у 2024 році, відсутність грошових заощаджень, незрозумілим є джерело походження коштів на оплату послуг арбітражного керуючого, розмір якої приблизно дорівнює розміру кредиторських вимог Банка.
43. Банк зауважує, що касаційна скарга не містить спростувань щодо факту приховування інформації про витрати боржника та членів сім`ї, що не надає можливості здійснити повний аналіз майнового стану боржника.
44. Банк наголошує, що у плані реструктуризації немає реального обґрунтування причин неплатоспроможності, не запропоновано умову щодо реалізації належної боржнику земельної ділянки для погашення вимог кредиторів, не надано пояснень, яким чином використовується земельна ділянка, чому вона не може бути реалізована, тоді як основна винагорода арбітражного керуючого не може бути покладена на кредиторів або сплачуватись за рахунок реалізації майна боржника.
45. За доводами Банка, незрозуміло та не підтверджено доказами факт укладення чоловіком ОСОБА_1 позики для задоволення вимог її кредиторів, суму такої позики, чому пропонується погашення лише 10% вимог кредиторів, чи є грошові кошти у чоловіка ОСОБА_1 для погашення майбутньої позики та в разі їх наявності, чому такі кошти не можуть бути одразу направлені на погашення вимог кредиторів.
46. Банк звертає увагу на те, що ОСОБА_1 у своїх поясненнях зазначала, що вона отримала позику від ОСОБА_3, потім для її погашення отримала позику від ОСОБА_2, а наразі для її часткового погашення планується отримання чоловіком ОСОБА_1 іншої позики, а такі дії не направлені на відновлення платоспроможності, суперечать меті КУзПБ.
Позиція Верховного Суду
47. Керуючись вимогами статей 14, 300 ГПК України, Верховний Суд перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги.
48. Предметом касаційного оскарження визначено постанову апеляційного господарського суду, якою скасовано ухвалу господарського суду першої інстанції про затвердження плану реструктуризації боргів, ухвалено нове рішення про закриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи.
49. Із введенням в дію КУзПБ запроваджено новий правовий інститут, який застосовується щодо врегулювання питання неплатоспроможності фізичної особи, у тому числі фізичної особи - підприємця, та є відмінним (наділеним особливостями) за метою і механізмом реалізації від інституту банкрутства юридичних осіб.
50. Неплатоспроможність - це неспроможність боржника виконати після настання встановленого строку грошові зобов`язання перед кредиторами не інакше, як через застосування процедур, передбачених цим Кодексом (стаття 1 КУзПБ).
51. З пояснювальної записки до проекту КУзПБ вбачається, що метою запровадження інституту неплатоспроможності фізичних осіб було визначено врегулювання відносин щодо відновлення платоспроможності боржників, які опинилися в скрутній фінансовій ситуації та потребують допомоги з боку держави.
52. Тому призначенням цих норм законодавець визначив забезпечення допомоги чесним боржникам шляхом передусім реструктуризації їх боргів, а у разі неможливості у майбутньому погасити борги - заслужити їх списання.
53. Також у преамбулі КУзПБ закріплено, що цей Кодекс встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи.
54. За таким підходом, на відміну від банкрутства юридичних осіб, у назві та за змістом положень Книги четвертої КУзПБ - "Відновлення платоспроможності фізичних осіб" законодавець закцентував на пріоритеті реабілітаційної процедури щодо боржника, який залежно від власної волі та обставин справи може отримати звільнення від боргів за результатами судових процедур у справі про неплатоспроможність фізичних осіб.
55. Отже, застосовуючи ці норми, необхідно враховувати, що, на відміну від банкрутства юридичних осіб, задоволення вимог кредиторів як основна мета провадження про неплатоспроможність фізичних осіб КУзПБ не встановлена.
56. З огляду на виключне право лише боржника - фізичної особи на ініціювання справи про свою неплатоспроможність (стаття 116 КУзПБ) Верховний Суд зауважує, що цим Кодексом запроваджено "добровільне банкрутство" боржника - фізичної особи, що є правом, яким боржник, у разі дотримання певних вимог, може скористатися задля реструктуризації боргів, їх часткового чи повного прощення (списання), за результатом чого отримати звільнення від боргів і відновити свою платоспроможність.
57. Така правова позиція відповідає висновкам Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду, викладеним у постанові від 26.05.2022 у справі №903/806/20 (на яку посилається скаржник у касаційній скарзі).
58. Отже, процедура неплатоспроможності фізичних осіб була введена законодавцем як інструмент виходу правовим способом зі скрутного фінансового становища для приватних осіб, а саме задля звільнення від боргів та відновлення платоспроможності.
59. Особливості застосування процедури банкрутства до боржника - фізичної особи передбачено Книгою четвертою "Відновлення платоспроможності фізичної особи" КУзПБ. Зокрема, розділом ІІІ Книги четвертої КУзПБ врегульовано реструктуризацію боргів боржника - фізичної особи.
60. За наведеним у статті 1 КУзПБ визначенням, реструктуризація боргів боржника - судова процедура у справі про неплатоспроможність фізичної особи, що застосовується з метою відновлення платоспроможності боржника шляхом зміни способу та порядку виконання його зобов`язань згідно з планом реструктуризації боргів боржника.
61. Згідно з положеннями КУзПБ судова процедура реструктуризації боргів боржника вводиться одночасно з відкриттям провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи та має строковий характер.
62. Так, в ухвалі про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника господарський суд зазначає, зокрема, про: введення процедури реструктуризації боргів боржника; строк підготовки та подання до господарського суду плану реструктуризації боргів боржника, який не може перевищувати трьох місяців з дня проведення підготовчого засідання суду (частина 5 статті 119 КУзПБ).
63. Попереднє засідання суду проводиться не пізніше 60 днів з дня відкриття провадження у справі про неплатоспроможність (частина 2 статті 122 КУзПБ).
64. Загальні вимоги щодо плану реструктуризації боргів боржника встановлено у статті 124 КУзПБ, виконання їх є необхідним при розробленні проекту плану реструктуризації, адже це дасть можливість зборам кредиторів оцінити перспективу відновлення платоспроможності боржника та дасть можливість прийняти рішення про його схвалення та подання на затвердження господарському суду або відхилення і прийняття рішення про перехід до процедури погашення боргів.
65. Зокрема, згідно з частиною 2 статті 124 КУзПБ у плані реструктуризації боргів боржника зазначаються: 1) обставини, які спричинили неплатоспроможність боржника; 2) інформація про визнані судом вимоги кредиторів із зазначенням їх розміру та черговості задоволення; 3) інформація про майновий стан боржника за результатами проведених заходів з виявлення та складання опису майна боржника (проведення інвентаризації); 4) інформація про всі доходи боржника, у тому числі доходи, які боржник розраховує отримати протягом процедури реструктуризації боргів; 5) розмір суми, яка щомісяця буде виділятися для погашення вимог кредиторів; 6) вимоги кредиторів до боржника, які будуть прощені (списані) у разі виконання плану реструктуризації боргів; 7) розмір суми, яка щомісяця залишатиметься боржнику на задоволення побутових потреб, у розмірі не менше одного прожиткового мінімуму на боржника та на кожну особу, яка перебуває на його утриманні; 8) розмір суми, яка щомісяця виділятиметься для погашення наявних у боржника обов`язкових періодичних зобов`язань (виплата аліментів тощо).
66. План реструктуризації боргів боржника може містити положення про: 1) реалізацію в процедурі реструктуризації боргів частини майна боржника, у тому числі того, що є предметом забезпечення, черговість, строки реалізації такого майна та кошти, які планується отримати від його реалізації; 2) зміну способу та порядку виконання зобов`язань, у тому числі розміру та строків погашення боргів; 3) відстрочення чи розстрочення або прощення (списання) боргів чи їх частини; 4) виконання зобов`язань боржника третіми особами, зокрема шляхом укладення договору поруки, гарантії та інших правочинів згідно з цивільним законодавством; 5) інші заходи, спрямовані на покращення майнового стану боржника та задоволення вимог кредиторів (перекваліфікація, працевлаштування тощо) (частина 3 статті 124 КУзПБ).
67. Розгляд проекту плану реструктуризації боргів боржника та прийняття рішення про схвалення плану реструктуризації боргів боржника або про звернення з клопотанням до господарського суду про перехід до процедури погашення боргів боржника або про закриття провадження у справі про неплатоспроможність віднесено до основних завдань зборів кредиторів у процедурі реструктуризації боргів боржника. Проведення зборів кредиторів та голосування на них здійснюються в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб (частини 2, 3 статті 123 КУзПБ).
68. Порядок затвердження плану реструктуризації боргів боржника закріплений у статті 126 КУзПБ, яка передбачає подання керуючим реструктуризацією відповідної заяви протягом трьох днів з дня схвалення зборами кредиторів погодженого з боржником плану реструктуризації боргів, розгляд такої заяви господарським судом протягом 10 днів з дня її отримання із заслуховуванням кожного присутнього на засіданні кредитора, який має заперечення щодо плану реструктуризації боргів.
69. Господарський суд зобов`язаний затвердити план реструктуризації боргів боржника, якщо такий план схвалений кредиторами та боржником. Утім частиною 8 вказаної статті передбачені підстави для постановлення господарським судом ухвали про відмову у затвердженні плану реструктуризації боргів боржника у справі про неплатоспроможність. У разі постановлення господарським судом ухвали про відмову у затвердженні плану реструктуризації боргів боржник, збори кредиторів мають право звернутися до суду з клопотанням про визнання боржника банкрутом або про закриття провадження у справі про неплатоспроможність (частина 10 статті 126 КУзПБ).
70. Так, господарський суд постановляє ухвалу про відмову у затвердженні плану реструктуризації боргів боржника у справі про неплатоспроможність, якщо: 1) порушено порядок розроблення, схвалення та погодження плану реструктуризації боргів, встановлений цим Кодексом; 2) умови реструктуризації боргів суперечать законодавству; 3) при схваленні плану реструктуризації боргів були допущені порушення законодавства, що вплинули на результат голосування; 4) кредитор, який не брав участі в голосуванні чи проголосував проти схвалення плану реструктуризації боргів, доведе, що в разі визнання боржника банкрутом у порядку, визначеному цим Кодексом, його вимоги були б задоволені у розмірі, що перевищує розмір вимог, які будуть задоволені відповідно до умов плану реструктуризації боргів; 5) боржник не погасив борги щодо сплати аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи, щодо сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та сплати інших обов`язкових платежів на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, якщо така заборгованість існувала до моменту подання плану реструктуризації боргів боржника на затвердження до господарського суду; 6) боржник вчиняє дії, спрямовані на перешкоджання проведенню стосовно нього процедур, передбачених цим Кодексом; 7) план реструктуризації боргів не погоджено боржником.
71. Згідно з усталеною правовою позицією Верховного Суду, зокрема викладеною в постанові від 26.05.2022 у справі №903/806/20, процедура реструктуризації боргів боржника є першим, обов`язковим та пріоритетним етапом справи про неплатоспроможність фізичної особи, у якій боржник може реалізувати право на зміну способу та порядку сплати боргів з урахуванням його об`єктивних можливостей і прагнення до розрахунку з кредиторами, маючи гарантії залишення частини доходу на задоволення побутових потреб та може отримати прощення (списання) кредиторських вимог чи їх частини.
72. Саме на цьому акцентував Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 22.09.2021 у справі №910/6639/20, вказавши, що з огляду на мету та цілі КУзПБ інститут неплатоспроможності фізичних осіб призначений для зняття з боржника - фізичної особи тягаря боргів, які мають значний розмір та не можуть бути погашені за рахунок поточних доходів і належного цій особі майна. Правове регулювання відносин, що виникають між боржником та іншими учасниками справи про неплатоспроможність, має на меті поетапно створити для боржника - фізичної особи найбільш сприятливі умови для погашення боргів шляхом їх реструктуризації, а при нерезультативності таких заходів - забезпечити ефективний механізм продажу активів боржника.
73. За такого підходу у судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи скористатися правом на реабілітацію, зокрема у спосіб, що певною мірою утискає інтереси кредиторів, заслуговує лише чесний і сумлінний боржник, інше б суперечило принципу добросовісності, який ґрунтується на приписах статей 3 та 13 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), відповідно до яких дії учасників правовідносин мають бути добросовісними (пункт 6 частини 1 статті 3 ЦК України), тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. При здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, а також завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах (частини 2, 3 статті 13 ЦК України).
74. Тому до боржника - фізичної особи КУзПБ установлює спеціальні вимоги щодо його добросовісності, як запоруку досягнення компромісу між сторонами стосовно погашення боргів, що має ґрунтуватися на поступках кредиторів та сумлінній співпраці боржника з керуючим реструктуризацією і кредиторами, а також на його відкритій взаємодії з судом, яка полягає у добросовісному користуванні процесуальними правами та сумлінному виконанні процесуальних обов`язків.
75. Зокрема, задля отримання бажаного результату - відновлення платоспроможності у судовій процедурі реструктуризації боргів КУзПБ покладає на боржника обов`язки:
- повідомити про обставини, що стали підставою для звернення до суду (пункт 3 частини 2 статті 116 КУзПБ), отже, обґрунтувати природу і причини неплатоспроможності, надати інформацію щодо витрачання коштів, отриманих від кредитора (кредитодавця, позикодавця), та / або щодо руху основних активів з часу виникнення зобов`язань перед кредиторами тощо;
- надати повну і достовірну інформацію про власний майновий стан та членів його сім`ї, щодо розміру та джерел доходів (пункти 4-11 частини 3 статті 116 КУзПБ), а в разі необхідності і додаткові пояснення чи документи на підтвердження належного виконання цих вимог;
- подати проект плану реструктуризації боргів та співпрацювати з керуючим реструктуризацією і зборами кредиторів при погодженні його змісту (частина 4 статті 116, частина 7 статті 126 КУзПБ);
- повністю погасити окремі види заборгованості до затвердження судом плану реструктуризації боргів боржника (стаття 125 КУЗПБ);
- погашати вимоги кредиторів згідно з умовами плану реструктуризації боргів у разі його затвердження (частина перша статі 128 КУзПБ).
76. КУзПБ містить низку процесуальних запобіжників задля уникнення недобросовісного використання боржником судових процедур неплатоспроможності, зокрема передбачає:
- відмову у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність у разі, якщо боржника притягнуто до адміністративної або кримінальної відповідальності за неправомірні дії, пов`язані з неплатоспроможністю чи визнано банкрутом протягом попередніх п`яти років (пункти 3, 4 частини 4 статті 119 КУзПБ), а також заборону відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи-боржника протягом року з дня закриття такого провадження стосовно того ж боржника з підстав, передбачених частиною 7 статті 123 КУзПБ;
- закриття провадження у справі про неплатоспроможність у випадку ненадання боржником повної і достовірної інформації про власне майно, доходи і витрати та членів його сім`ї; приховування боржником власних активів через їх передачу членам сім`ї; якщо боржника притягнуто до адміністративної чи кримінальної відповідальності за неправомірні дії, пов`язані з неплатоспроможністю (пункти 1-3 частини 7 статті 123 КУзПБ);
- відмову у затвердженні плану реструктуризації боргів боржника у справі про неплатоспроможність, якщо порушено порядок розроблення та погодження цього плану; умови реструктуризації боргів суперечать законодавству; боржник не погасив борги, що підлягають обов`язковій сплаті згідно з частиною 3 статті 125 КУзПБ або боржник вчиняє дії, спрямовані на перешкоджання проведенню стосовно нього процедур, передбачених цим Кодексом (пункти 1, 2, 5, 6 частини 8 статті 126 КУзПБ);
- дискрецію господарського суду у вирішенні питання щодо можливості подальшого руху справи про неплатоспроможність, якщо протягом трьох місяців з дня введення процедури реструктуризації боргів боржника мета цієї процедури не досягнута (частина одинадцята статті 126 КУзПБ).
77. Системне тлумачення цих приписів свідчить, що за їх змістом законодавець закріпив у спеціальних нормах КУзПБ принцип добросовісної поведінки боржника - фізичної особи, за яким право на звільнення від боргів та відновлення платоспроможності у судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи набуває лише добросовісний боржник, який не за своїм неправомірним умислом потрапив у стан неплатоспроможності, сумлінно виконує обов`язки боржника та не приховує обставин, що можуть вплинути на розгляд справи чи задоволення кредиторських вимог, при цьому демонструє дієве прагнення до компромісу з кредиторами щодо умов реструктуризації боргів та в межах об`єктивних можливостей вживає заходів до задоволення їх вимог.
78. Саме такий боржник реалізує право ініціювати провадження у справі про власну неплатоспроможність не на шкоду кредиторам, а для досягнення легітимної мети цього провадження - соціальної реабілітації добросовісного боржника за спеціальною судовою процедурою шляхом реструктуризації заборгованості та / або звільнення від боргів задля відновлення його платоспроможності.
79. Верховний Суд у постанові від 26.05.2022 у справі №903/806/20 наголосив, що добросовісність боржника - фізичної особи є визначальним критерієм для оцінки обставин і підстав, якими КУзПБ зумовлює вирішення судом питання щодо подальшого руху справи, зокрема закриття провадження про неплатоспроможність фізичної особи у випадках, передбачених статтями 123, 126, 128 КУзПБ. Тому обставини, що свідчать про недобросовісну поведінку боржника у сукупності з іншими обставинами справи підлягають врахуванню господарським судом як підстави для ухвалення рішення про закриття провадження у справі, замість переходу до процедури погашення боргів боржника.
80. Такими обставинами можуть бути, серед іншого, ненадання боржником обґрунтованих пояснень стосовно обставин неплатоспроможності (руху активів, витрачання отриманих від кредиторів коштів тощо); зазначення у декларації працездатного боржника відомостей про доходи, що значно менші за відповідний середній показник у регіоні та за відповідною спеціальністю; посилання у декларації про майновий стан на ненадання інформації членом сім`ї боржника за умови, що така інформація є необхідною для з`ясування суттєвих для справи обставин, або у інший спосіб ухилення боржника від конструктивної співпраці з кредиторами, керуючим реструктуризацією чи від відкритої взаємодії з судом, економічна необґрунтованість та/або очевидна невиконуваність плану реструктуризації, яка може призвести до явного порушення прав кредиторів щодо отримання боргу в розумні строки.
81. Також Верховний Суд у зазначеній постанові зауважив, що приписи частини 11 статті 126 та частини 1 статті 130 КУзПБ у їх системному зв`язку є послідовністю процесуальних засобів, де дискреція господарського суду у вирішенні питання про перехід до наступної судової процедури чи закриття провадження у справі є основним процесуальним інструментом, що застосовується крізь призму судового контролю та відповідно до мети провадження про неплатоспроможність фізичної особи, а частина 1 статті 130 КУзПБ формалізує початок судової процедури погашення боргів боржника та є спеціальною процесуальною гарантією для добросовісного боржника у разі зволікання зборів кредиторів із прийняттям рішення щодо плану реструктуризації його боргів.
82. Враховуючи викладене, Верховний Суд щодо посилання скаржника на положення частини 7 статті 126 КУзПБ зауважує, що встановлення обов`язку із затвердження плану реструктуризації боргів боржника, схваленого кредиторами та боржником, не звільняє господарський суд від необхідності зайняття активної процесуальної позиції при його затвердженні та дотримання принципу судового контролю як невід`ємної складової провадження у справах про банкрутство та неплатоспроможність, зумовленої необхідністю досягнення специфічної мети такого провадження, яка відрізняється від мети позовного провадження.
83. Отже, необхідною передумовою для затвердження господарським судом схваленого кредиторами та боржником плану реструктуризації боргів боржника є перевірка обставин, передбачених частиною 8 статті 126 КУзПБ як підстави для відмови у затвердженні плану реструктуризації. Адже наявність принаймні однієї з передбачених вказаною нормою підстав виключає затвердження господарським судом плану реструктуризації, не залежно від факту схвалення її відповідними особами, а зумовлює необхідність вирішення питання щодо визнання боржника банкрутом або закриття провадження у справі про неплатоспроможність (за наявності обставин, передбачених частиною 7 статті 123 КУзПБ).
84. Як вбачається з обставин, встановлених господарськими судами у цій справі, збори кредиторів ОСОБА_1 схвалили запропонований План реструктуризації (при цьому ОСОБА_2 голосував "за", а Банк - "проти") і керуючий реструктуризацією боргів боржника подав його для затвердження господарському суду. Однак, дослідивши зміст Плану реструктуризації з урахуванням наявних у справі відомостей і доказів, апеляційний господарський суд встановив обставини, які свідчать про його невідповідність вимогам КУзПБ.
85. Так, попри наявність у ОСОБА_1 земельної ділянки, яку не можна віднести до майна що не включається до складу ліквідаційної маси, в плані реструктуризації боргів боржника не передбачено умови щодо реалізації зазначеної ділянки для погашення вимог кредиторів.
86. Також у плані реструктуризації не запропоновано відстрочення чи розстрочення на передбачений КУзПБ строк боргів ОСОБА_1 із одночасним вжиттям конкретних заходів, спрямованих на покращення її майнового стану та задоволення вимог кредиторів. ОСОБА_1 (обставини непрацездатності якої судами не встановлені та під час розгляду справи не доводились) не отримує офіційного доходу та не планує його отримувати (згідно з Планом реструктуризації), відмовляється працевлаштуватись, не стає на облік до центру зайнятості.
87. Натомість ОСОБА_1 запропонувала спосіб погашення кредиторських вимог шляхом списання значної їх частини (понад 88%) без наведення об`єктивних причин, які б унеможливлювали якнайбільше їх погашення (повне або часткове) протягом максимального строку, визначеного КУзПБ.
88. Джерелом погашення іншої частини кредиторських вимог у сумі 106000,00 грн визначено залучення чоловіком боржниці ОСОБА_1 позики. Зважаючи на те, що план реструктуризації не передбачає виконання зазначених зобов`язань ОСОБА_1 її чоловіком ОСОБА_1, зокрема шляхом укладення договору поруки, гарантії або інших правочинів згідно з цивільним законодавством, як це передбачено пунктом 4 частини 3 статті 124 КУзПБ, апеляційний господарський суд слушно зазначив, що наведена умова плану реструктуризації несе певні ризики невиконання зобов`язань, зокрема в разі неотримання відповідної позики тощо.
89. З огляду на викладене, апеляційний господарський суд обґрунтовано відмовив у затвердженні Плану реструктуризації. Водночас, встановивши обставини, які свідчать про недобросовісність поведінки ОСОБА_1 під час проведення щодо неї процедур неплатоспроможності, господарський суд апеляційної інстанції обґрунтовано закрив провадження у справі про її неплатоспроможність на підставі частини 7 статті 123 КУзПБ, адже саме добросовісність боржника - фізичної особи є визначальним критерієм для оцінки обставин при вирішенні в такому випадку питання щодо подальшого руху справи про неплатоспроможність.
90. Окрім того, що ОСОБА_1 за змістом Плану реструктуризації намагалася використати процедуру неплатоспроможності для списання більшої частини своїх боргів без ужиття реальних заходів для їх реструктуризації та подальшого якнайповнішого погашення, вона також повністю не розкрила дійсну інформацію щодо свого матеріального становища, не здійснила висвітлення реальних доходів і витрат своїх та членів сім`ї.
91. Так, ОСОБА_1 у поданих деклараціях про доходи не навела інформації щодо наявності у неї певних прав (власності, оренди іншого права користування) щодо квартири АДРЕСА_1, зазначеної у деклараціях як адреса реєстрації ОСОБА_1 та місце знаходження (зберігання) автомобіля ОСОБА_1 (чоловіка боржниці). У касаційній скарзі ОСОБА_1 наголошує, що вона проживала в зазначеній квартирі в період 2019 року, а не на постійній основі, однак не зазначає підстав такого проживання (користування квартирою) із посиланням на певні наявні в матеріалах справи докази, які помилково не отримали правової оцінки господарських судів.
92. Підставою для звернення із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 визначила обставини оформлення внаслідок шахрайських дій на її ім`я кредитів від банківських і фінансових установ шляхом приєднання до Умов та правил кредитування через підписання в електронному вигляді заявок (анкет) про приєднання на загальну суму 1354155,78 грн та відсутність у неї фінансової можливості погасити вимоги дев`яти кредиторів у зазначеному розмірі, що включає тіло кредиту 1023445,64 грн і проценти за користування кредитними коштами 330710,14 грн.
93. Однак у плані реструктуризації не наведено обставин, що призвели до неплатоспроможності ОСОБА_1 та неможливості погашення заборгованості саме перед Банком і ОСОБА_2, які заявили свої грошові вимоги до боржника в цій справі.
94. Зокрема, ОСОБА_1 не надала пояснень щодо використання коштів, отриманих від Банка. При цьому слід зауважити, що Господарський суд Рівненської області ухвалами від 19.12.2023 і від 30.01.2024 визнав грошові вимоги зазначених осіб до ОСОБА_1, встановивши їх обґрунтованість. Зокрема, господарський суд з`ясував, що кредиторські вимоги Банка підтверджено рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 05.01.2023 у справі №569/15602/22. Водночас наведені у касаційній скарзі твердження про шахрайські дії з кредитною картою ОСОБА_1, оформленою у Банку, по суті зводяться до спростування обставин обґрунтованості грошових вимог Банка, встановлених у зазначених судових рішеннях, які наразі не є предметом касаційного оскарження, та встановлення натомість інших обставин, які не були встановлені господарськими судами першої та апеляційної інстанцій на підставі досліджених ними доказів. Такі доводи скаржника не підлягають прийняттю до уваги Верховним Судом, оскільки переоцінка доказів, вирішення питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими не входять до меж розгляду справи судом касаційної інстанції, встановлених статтею 300 Господарського процесуального кодексу України.
95. ОСОБА_1 пояснила мету отримання коштів від ОСОБА_2 за розпискою від 30.11.2020 у сумі 25000,00 доларів США (зі строком повернення до 31.07.2023) та їх подальшого використання, пославшись на необхідність повернення позики, отриманої від ОСОБА_3 у сумі 600000,00 грн (зі строком повернення до 31.12.2020) та використаної ОСОБА_1 для придбання квартири, а також необхідність здійснення косметичного ремонту в зазначеній квартирі.
96. Проте ОСОБА_1 не пояснила причини неможливості своєчасного повернення (зокрема часткового) нею позик як ОСОБА_3, так і ОСОБА_2 з огляду на доходи, отримані у відповідні періоди ОСОБА_1 та її сім`єю. При цьому ОСОБА_1 у деклараціях зазначила, що член її сім`ї відмовився надавати відомості про фінансові зобов`язання та інші витрати попри те, що квартира за адресою: АДРЕСА_2, набута ОСОБА_1 у шлюбі з ОСОБА_1 та перебуває у спільній сумісній власності, а отримання ОСОБА_1 позики визначено джерелом часткового погашення заборгованості ОСОБА_1 перед кредиторами.
97. Тобто зі змісту плану реструктуризації боргів боржника і наданих ОСОБА_1 пояснень не вбачається достатніх підстав для висновку, що вона потрапила у стан неплатоспроможності не за своїм злим умислом або через недбалість і неповагу до інтересів своїх позичальників, а внаслідок певного несприятливого збігу обставин, що не дозволив їй своєчасно виконати свої зобов`язання перед кредиторами, попри всі заходи, вжиті нею в межах об`єктивних можливостей.
98. Крім того, ОСОБА_1 і арбітражний керуючий уклали договір про розстрочення виплати боржником суми винагороди арбітражного керуючого за виконання повноважень у розмірі 40260,00 грн на 6 місяців рівними частинами по 6710,00 грн. Враховуючи задекларований ОСОБА_1 розмір доходів (23758,64 грн у 2023 грн і неотримання доходів у 2024 році) та задекларовану відсутність грошових заощаджень, апеляційний господарський суд констатував неможливість встановити джерело походження коштів на оплату послуг арбітражного керуючого.
99. Верховний Суд відхиляє викладені в касаційній скарзі доводи про те, що домовленість з арбітражним керуючим щодо оплати основної винагороди не може впливати на права та обов`язки ОСОБА_1 перед кредиторами, зокрема щодо добросовісності, адже приховання джерела відповідних доходів, які вона розраховує отримати для погашення зазначеного зобов`язання, свідчить про відсутність відкритої взаємодії з судом і кредиторами у межах справи про неплатоспроможність.
100. Виходячи з викладеного, Верховний Суд не вбачає підстав для висновку про неврахування господарським судом апеляційної інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови певних висновків, викладених у перелічених у касаційній скарзі постановах, та неправильне застосування ним положень КУзПБ до встановлених обставин, які свідчать про недобросовісність поведінки ОСОБА_1 у цій справі.
101. При цьому зазначений висновок про недобросовісність ОСОБА_1 ґрунтується на оцінці саме її поведінки, сумлінності та повноти розкриття нею інформації, а не на оцінці дій (бездіяльності) арбітражного керуючого, як зазначено в касаційній скарзі.