ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 січня 2025 року
м. Київ
cправа № 922/3929/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Случ О. В. - головуючий, Волковицька Н. О., Могил С. К.,
за участю секретаря судового засідання - Прокопенко О. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Котлотурбопром"
на рішення Господарського суду Харківської області від 22.01.2024 (суддя Усата В. В.)
і постанову Східного апеляційного господарського суду від 18.03.2024 (головуючий суддя Попков Д. О., судді Стойка О. В., Медуниця О. Є.)
у справі № 922/3929/23
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будмонтажізоляція"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Котлотурбопром"
про стягнення коштів,
(у судовому засіданні взяли участь представники: позивача - Скульський С. І., відповідача - Субочев С. Ю.)
ВСТУП
1. Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення із відповідача на його користь суми боргу виконаних та неоплачених останнім робіт, з урахуванням встановленого індексу інфляції, а також трьох процентів річних від простроченої суми.
2. Суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку про доведеність позивачем факту повного виконання ним та прийняття відповідачем обумовлених умовами укладеного сторонами договору робіт, а також тієї обставини, що відповідач не заперечував факту оплати зі свого боку частини таких виконаних робіт, у зв`язку із чим задовольнили позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу. Заразом суд першої інстанції стягнув усю заявлену позивачем до стягнення суму 3 % річних та інфляційних втрат, проте апеляційний суд дійшов висновку про відмову у стягненні частини позовних вимог по статті 625 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).
3. Під час касаційного розгляду справи перед Верховним Судом постало питання чи виникає у виконавця робіт за договором право на застосування статті 625 ЦК України у зв`язку із несплатою замовником вартості цих робіт, враховуючи невиконанням ним такої умови договору щодо оплати (протягом заявленого у позові періоду прострочення) як здійснення реєстрації податкових накладних?
4. За результатом розгляду касаційної скарги, поданої відповідачем, Верховний Суд дійшов висновку про необхідність скасування оскаржуваних судових рішень в частині стягнення 3 % річних та інфляційних втрат, про що детально зазначено у цій постанові.
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
5. Товариство з обмеженою відповідальністю "Будмонтажізоляція" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Котлотурбопром" (далі - відповідач, скаржник) з вимогами про стягнення основного боргу в сумі 5 171 225,45 грн з податком на додану вартість, 194 239,71 грн 3 % річних та 1 003 399,05 грн інфляційних втрат.
6. Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем зобов`язань за договором підряду від 27.11.2020 № 27/11 в частині повної оплати за виконані позивачем роботи.
Узагальнений зміст і обґрунтування рішень судів попередніх інстанцій
7. Господарський суд Харківської області рішенням від 22.01.2024 у справі № 922/3929/23 позов задовольнив у повному обсязі.
8. Рішення суду обґрунтовано тим, що підрядник (відповідач) відповідає перед субпідрядником (позивачем) за виконання замовником своїх обов`язків за договором підряду, приймаючи до уваги виконання позивачем робіт за договором від 27.11.2020 № 27/11 в повному обсязі та підписання між сторонами актів прийому-передачі на всю суму договору, тому у відповідача після підписання завершального акту прийому-передачі виник обов`язок щодо розрахунку з позивачем на всю суму вартості робіт. Отже, за висновками суду першої інстанції, відповідач мав провести повний розрахунок за виконані та прийняті роботи протягом 30-ти днів, як це передбачено пунктом 4.1.4. договору.
9. При цьому суд, посилаючись на постанови Верховного Суду від 10.01.2024 у справі № 904/6023/19, від 07.02.2019 у справі № 913/272/18, від 03.08.2018 у справі № 917/877/17, зазначив, що здійснення реєстрації податкової накладної, розрахунку коригування кількісних та вартісних показників до податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних протягом передбаченого законодавством строку не є порушенням з боку позивача правил здійснення господарської діяльності - невиконанням господарського зобов`язання, оскільки обов`язок зі складання та реєстрації податкових декларацій виникає у позивача саме на підставі податкового законодавства.
10. Також суд врахував, що у відповіді від 05.10.2022 № 290 на претензію позивача від 03.10.2023 № 78 щодо оплати виконаних робіт, відповідач послався не на відсутність зареєстрованих декларацій та відсутність рахунків на оплату, а на зупинення господарської діяльності відповідача та неможливість виконувати договірні зобов`язання за угодами у зв`язку із форс-мажорними обставинами, а також призупиненням Публічним акціонерним товариством "Арселорміттал Кривий Ріг", яке є головним замовником робіт, усіх договірних зобов`язань та належних виплат за укладеними договорами.
11. Однак позивача про призупинення діяльності замовника та про призупинення діяльності відповідача в порушення пункту 4.1.4 договору від 19.01.2022 № 27/11 було повідомлено лише після пред`явлення вимоги, тобто майже через сім місяців, у зв`язку з чим відповідач не може посилатись на поважність причин такого зупинення та неможливості проведення розрахунків за прийняті ним роботи.
12. До того ж суд врахував, що додаток № 12 до договору від 27.11.2020 № 27/11 містить форму акту попереднього приймання та введення в експлуатацію об`єкту в цілому, з якої вбачається, що підписантами цього акту є безпосередньо замовник - Публічне акціонерне товариство "Арселорміттал Кривий Ріг" та підрядник, тобто відповідач. До складу комісії з прийняття об`єкта в експлуатацію позивач (який є субпідрядником) не входить, а отже строк введення в експлуатацію об`єкта не залежить від дій позивача.
13. У зв`язку із зазначеним вище, суд дійшов висновку про неможливість підписання акту попереднього приймання та введення в експлуатацію об`єкту в цілому та усвідомлення відповідачем цього факту. Проте відповідач не тільки не повідомив позивача про призупинення своєї діяльності, а не повідомив і про призупинення діяльності головного замовника робіт.
14. Суд першої інстанції також перевірив правильність нарахування 3 % річних та інфляційних втрат, визнав позовні вимоги у цій частині обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
15. Східний апеляційний господарський суд постановою від 18.03.2024 рішення Господарського суду Харківської області від 22.01.2024 скасував в частині стягнення 3 % річних у розмірі 10 708,72 грн та інфляційних втрат у розмірі 91 489,57 грн та прийняв в цій частині нове рішення про відмову у задоволені таких вимог; в іншій частині рішення суду першої інстанції залишив без змін.
16. Щодо моменту прострочення оплати вартості робіт апеляційний суд зазначив, що оскільки 10 % від вартості робіт складає 1 744 763,61 грн, то із заявленої до стягнення суми заборгованості 3 426 461,83 грн (5 171 225,44 - 1 744 763,61) охоплюється саме 90 % платежу, який мав бути вчинений в строк протягом 45 календарних днів після підписання акту виконаних робіт, що у повному обсязі відбулося з підписанням останнього акту 10.03.2022. За правилами обчислення строків, визначених статями 253, 254 ЦК України першим днем прострочення оплати стягуваної частини у розмірі 3 426 461,83 грн є 26.04.2022, з якої позивач має право нарахувати на цю суму 3 % річних та інфляційну індексацію. Решту стягуваної суми у розмірі 1 744 763,61 грн за умовами додатку № 3 до договору апеляційний суд визначив простроченою з моменту спливу 45 календарних днів після спливу моменту для складання сторонами акту попереднього приймання та введення в експлуатацію об`єкта в цілому, який не підписано з незалежних від позивача причин. За умовами календарного графіку виконання робіт у додатку № 2, викладеного сторонами у новій редакції додатковою угодою від 24.08.2021 № 2, вказаний акт введення в експлуатацію мав бути складений не пізніше, ніж через 17 місяців від початку реалізації проекту, що згідно з пунктом 16.1. договору визначається датою його підписання 27.11.2020. Таким чином, першим днем прострочення стягуваної частини суми у розмірі 1 744 763,61 грн, з якого позивач має право нараховувати заявлені 3 % річних та індекс інфляції, є 45 календарних днів після 27.04.2022, а саме 13.06.2022.
17. З урахуванням висновків апеляційного суду щодо моменту виникнення права на нарахування у порядку статті 625 ЦК України на суму заборгованості та у межах визначеного позивачем у розрахунку позовних вимог періоду (по 17.07.2023), апеляційний суд вирішив, що за період з 26.04.2022 по 17.07.2023 позивач має право на суму заборгованості у розмірі 3 426 461,83 грн нарахувати 3 % річних у сумі 126 168,90 грн та інфляційну індексацію у сумі 640 305,90 грн, за період з 13.06.2022 по 17.07.2023 позивач має право на суму заборгованості у розмірі 1 744 763,61 грн нарахувати 3 % річних у сумі 57 362,09 грн та інфляційну індексацію у сумі 271 603,58 грн. Відтак суд у стягненні безпідставно нарахованих 3 % річних в розмірі 10 708,72 грн та інфляційної індексації у розмірі 91 489,57 грн відмовив, а оскаржуване рішення в частині стягнення цих коштів скасував.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
18. Відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить рушення судів попередніх інстанцій скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
19. Скаржник в якості підстав касаційного оскарження судових рішень посилається на пункти 1, 2 частини другої статті 287 ГПК України, вказуючи на неврахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у перелічених у касаційній скарзі постановах Верховного Суду, та необхідність відступлення від висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 10.01.2024 у справі № 904/6023/19 щодо застосування норми права у подібних правовідносинах.
20. Скаржник вважає, що суди попередніх інстанцій нівелювали положення укладеного між сторонами договору та задовольнили вимоги позивача, порушивши баланс інтересів та майнових прав відповідача.
21. За доводами скаржника, суди попередніх інстанцій під час розгляду справи не врахували висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 21.01.2021 у справі № 755/6962/19 з приводу застосування статті 525 ЦК України, а саме, що зобов`язання має виконуватись відповідно до умов договору, сторона повинна дотримуватись умов договору за будь-яких обставин, навіть якщо вона не розуміє їх зміст.
22. Скаржник наголошує, що до спірних правовідносин підлягає застосуванню принцип "pacta sunt servanda" - "договорів необхідно дотримуватись", закріплений у статті 629 ЦК України, що відповідає правовим висновкам, викладеним у постановах Верховного Суду від 21.03.2018 у справі № 2-1283/11, Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі № 2-1383/2010 (а не як помилково вказує скаржник - у справі № 2-383/2010), об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.01.2019 у справі № 355/385/17.
23. Також скаржник, з посиланням на постанову об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 10.04.2019 у справі № 390/34/17, наголошує, що умовами договору були передбачені положення, за якими позивач мав лише виконати законні та обґрунтовані дії для завершення прийнятих на себе господарських зобов`язань, і жодних перешкод для цього відповідач йому не чинив, тому поведінка позивача у договірних відносинах не відповідає обраній ним у спорі правовій позиції та тлумаченні обставин справи; спрямована на створення у суду помилкового уявлення про підставність позову та добросовісність позивача у тлумаченні укладеного договору та визначенні змісту договірних зобов`язань.
24. Скаржник звертає увагу, що на час скерування претензії позивач розумів, що не виконав передбачені договором зобов`язання, зокрема в частині реєстрації податкових накладних, надання повного пакету документів для оплати, а також не ініціював підписання завершального акта, як того вимагає пункт 5.2.2 договору. Позивач не надав судам жодних доказів, що він у договірному порядку скерував скаржнику пакет документів для отримання оплати, як це визначено додатком № 3 до договору. Навпроти, суди встановили той факт, що податкові накладні були зареєстровані позивачем лише під час розгляду справи, а акт попереднього приймання та введення об`єкта в експлуатацію взагалі не був підписаний.
25. Крім того, скаржник вважає, що суд апеляційної інстанції безпідставно ототожнив притримання грошових коштів та необхідність застосування статті 595 ЦК України із відкладальними умовами для оплати, передбаченими положеннями укладеного між сторонами у справі договору, а саме відсиланням до моменту оплати із настанням певної події - отримання належного та повного пакету документів, реєстрації накладної з податком на додану вартість у реєстрі, отримання від позивача усієї технічної документації та перевірки якості виконаних робіт та поставленого матеріалу, проведення попередніх випробувань, на підставі чого у подальшому між позивачем та відповідачем повинен бути підписаний акт попереднього приймання та введення об`єкта в експлуатацію.
26. При цьому скаржник посилається на постанову Верховного Суду від 03.10.2018 у справі № 910/8875/17, з якої вбачається, що господарюючий суб`єкт не може бути примушений до виконання господарського зобов`язання, якщо обов`язок з такого виконання у цього суб`єкта ще не виник. Пеня за невиконання грошового зобов`язання до виникнення обов`язку з його виконання також не може нараховуватись. Не застосовуються в цьому випадку і заходи фінансової відповідальності, передбачені статтею 625 ЦК України. Верховний Суд констатував, що притримання оплати може відбуватися тоді, коли у покупця виник обов`язок зі здійснення такої оплати, однак він правомірно і свідомо утримується від виконання цього обов`язку з метою примушення контрагента до належного виконання господарського зобов`язання.
27. За доводами скаржника, суди попередніх інстанцій безпідставно застосували норми права, зокрема статей 625 та 595 ЦК України, без урахуванням правових висновків Верховного Суду та дійсних обставин справи, вказавши, що несвоєчасна оплата коштів на користь позивача була протиправна, а притримання грошових коштів неправомірне, а тому мають бути стягнені 3 % річних та інфляційні втрати на користь позивача. Таким чином суди не встановили належним чином момент виникнення фінансового зобов`язання у відповідача відповідно до положень договору, безпідставно визначивши, що сам відповідач мав роз`яснювати позивачу, які йому необхідно вчинити дії для дотримання умов оплати та звертатись в іншому випадку із зустрічними претензіями до позивача.
28. Крім того, скаржник вважає, що наявна необхідність для відступу від правових висновків, зроблених у постанові Верховного Суду від 10.01.2024 у справі № 904/6023/19, та застосованих апеляційним судом при прийнятті оскаржуваної постанови, з метою їх конкретизації в світлі спірних правовідносин, зокрема, за підрядними чи іншими договорами, за якими відкладальні умови з посиланням на подію з надання зареєстрованих податкових накладних визначені як істотні для отримання оплати, в тому числі щодо обов`язкової реєстрації податку на додану вартість як складової вартості за поставлений товар чи виконану роботу, тобто якщо такі умови визначені у договорі як порядок здійснення господарської діяльності та виконання господарського зобов`язання, який не суперечать положенням законодавства.
29. Також скаржник звертається до правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 03.08.2018 у справі № 917/877/17, згідно з яким невиконання законодавчого обов`язку із реєстрації податкових накладних за зобов`язаннями, що виникли із договору, унаслідок чого сторона може зазнати втрат - є господарським правопорушенням, тобто виникає із господарського зобов`язання.
30. Скаржник наголошує, що за приписами податкового зобов`язання якщо постачальник не розблокує податкову накладну, не зареєструє її в Єдиному реєстрі податкових накладних і минуть всі терміни, і він не буде оскаржувати рішення податкових органів у суді чи в адміністративному порядку, то відповідно покупець назавжди втрачає право на формування податкового кредиту за цією податковою накладною. Її не існує, вона не зареєстрована в реєстрі, існує лише у постачальника, в його програмних продуктах. У разі якщо відсутня податкова накладна в реєстрі, відсутній податковий кредит, відповідно в декларації з податку на додану вартість нічого відобразити не має право покупець. Цю суму вхідного податку на додану вартість (після закінчення термінів реєстрації і розблокування) покупець включає до складу своїх витрат. Тобто правовими наслідками нереєстрації податкових накладних для відповідача і неотримання їх у комплексі із іншими передбаченими договором документами викликає необґрунтований ризик понести фінансові втрати, тобто порушується загальногосподарський інтерес, і саме через це між сторонами і було узгоджено умови оплати за додатком № 3, за яким відповідач не має нести жодну відповідальність за те, що позивач не надав документи для оплати з будь-яких причин.
31. Скаржник вважає, що покладання на відповідача обов`язку компенсувати позивачу фінансові втрати за статтею 625 ЦК України за зобов`язаннями, момент оплати в яких не настав - є необґрунтованим, і в цій частині рішення судів є протиправними.
Позиція інших учасників справи
32. Позивач, у строк, встановлений Судом, подав до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому просить відмовити у задоволенні касаційної скарги.
33. Аргументи відзиву переважно дублюють мотиви, якими керувалися суди першої та апеляційної інстанцій, ухвалюючи оскаржувані судові рішення в цій справі, зокрема в частині висновків щодо того, що здійснення реєстрації податкової накладної, розрахунку коригування кількісних та вартісних показників до податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних протягом передбаченого законодавством строку не є порушенням з боку позивача правил здійснення господарської діяльності - невиконанням господарського зобов`язання, оскільки обов`язок зі складання та реєстрації податкових декларацій виникає у позивача саме на підставі податкового законодавства, із посиланням на постанови Верховного Суду від 10.01.2024 у справі № 904/6023/19, від 07.02.2019 у справі № 913/272/18, від 03.08.2018 у справі № 917/877/17.
34. Поряд з цим, відхиляючи доводи відповідача щодо неможливості здійснення ним оплати виконаних робіт через відсутність виставлених рахунків та непроведення реєстрації податкових накладних (що, на думку відповідача, є відкладальною умовою у розумінні приписів статті 212 ЦК України), позивач зазначає, що наявність або відсутність рахунку не звільняє відповідача від обов`язку здійснити оплату, оскільки такий обов`язок виникає на підставі договору, а не на підставі рахунку, при цьому посилаючись на постанови Верховного Суду від 29.04.2020 у справі № 915/641/19, від 28.03.2018 у справі № 910/32579/15, від 22.05.2018 у справі № 923/712/17, від 21.01.2019 у справі № 925/2028/15, від 02.07.2019 у справі № 918/537/18, від 29.08.2019 у справі № 905/2245/17, від 26.02.2020 у справі № 915/400/18.
35. Крім того, позивач звертає увагу, що факт вчинення податкового правопорушення у справі про стягнення збитків з платника податків, зокрема за обставин, коли цей платник податків (відповідач, продавець товарів) вніс коригування кількісних і вартісних показників відповідної податкової накладної, може бути підтверджений лише чинними матеріалами податкової перевірки (актом або рішенням) відповідного контролюючого органу, наділеного повноваженнями здійснювати перевірку дотримання податкового законодавства, а подані у справу до позову докази, які підтверджують виконання господарських операцій, докази у вигляді податкових накладних, податкових декларацій, розрахунків коригування, рішення суду про стягнення боргу у зобов`язальних правовідносинах не є належними і допустимими доказами вчинення відповідачем порушення податкового зобов`язання (з посиланням на постанову Верховного Суду від 18.01.2022 у справі № 910/20686/20).
36. До того ж позивач посилається на постанову Верховного Суду від 06.11.2018 у справі № 910/15376/17, з якої вбачається, що з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.
37. Також скаржник подав додаткові письмові пояснення.
38. У зв`язку із цим колегія суддів звертає увагу на те, що відповідно до частини першої статті 298 ГПК України особа, яка подала касаційну скаргу, має право доповнити чи змінити її протягом строку на касаційне оскарження, а згідно із частиною першою статті 295 цього Кодексу учасники справи мають право подати до суду касаційної інстанції відзив на касаційну скаргу в письмовій формі протягом строку, встановленого судом касаційної інстанції в ухвалі про відкриття касаційного провадження.
39. Стосовно права сторони подати письмові пояснення Суд зауважує, що відповідно до частини першої статті 161 ГПК України при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Згідно із частиною п`ятою цієї статті суд може дозволити учаснику справи подати додаткові пояснення щодо окремого питання, яке виникло при розгляді справи, якщо визнає це необхідним.
40. Верховний Суд не визнавав необхідним одержати від учасників додаткові письмові пояснення стосовно окремих питань. Сторони мали можливість подати свої пояснення у заявах по суті справи, передбачених для стадії касаційного оскарження, а також надати усні пояснення у судовому засіданні.
41. З огляду на це Верховний Суд відповідно до частини другої статті 118 ГПК України залишає без розгляду подані скаржником додаткові письмові пояснення як заяву по суті справи, що подана поза межами встановлених строків.
Стислий виклад обставин справи, встановлених судами попередніх інстанцій
42. 27.11.2020 між позивачем (субпідрядником) та відповідачем (підрядником) був укладений договір № 27/11, відповідно до пункту 1.1 якого субпідрядник зобов`язується виконати зобов`язання, що вказані у пункті 1.2 цього договору у встановлений в цьому договорі строк (строки) на об`єкті "Енергетичний Департамент. ТЕЦ-3. Паровий котел ПК-14-2М № 7. Заміна елементів технологічного і допоміжного обладнання" та "Енергетичний департамент. ТЕЦ-3. Заміна паропроводів 100 ата від котла ПК № 8" Інвентарний № 300000657" у повному обсязі основних та супутніх зобов`язань, а замовник зобов`язується прийняти та сплатити за них визначену в договорі плату.
43. Згідно з пунктом 2.1 сума цього договору становить 13 756 942,61 грн, включаючи податок на додану вартість в розмірі 2 292 823,77 грн.
44. Пунктом 2.2 договору передбачено, що вказана в пункті 2.1 вартість договору є фіксованою та не підлягає зміні. За будь яких умов, субпідрядник не має право змінювати ціни етапів робіт у сторону збільшення та несе відповідальність за всі ризики, що можуть привести до збільшення загальної вартості за договором, крім випадків змін чинного законодавства України та умов вказаних у додатку № 1.
45. Відповідно до пункту 2.5 договору в разі, якщо сторони досягнуть домовленості про виконання субпідрядником додаткових робіт та / або послуг та / або поставки устаткування з метою досягнення результатів і показників, що є кращими за визначені технічним завданням та наданими субпідрядником технічними позиціями субпідрядника, вартість і обсяг таких додаткових зобов`язань узгоджуються сторонами шляхом укладання додаткових угод до даного договору.
46. За приписами пункту 3.1 договору оплата за ним здійснюється підрядником у строки, визначені умовами оплати (додаток № 3 до цього договору), на підставі рахунка-фактури субпідрядника, який має містити юридичний номер договору.
47. Відповідно до пункту 3.2 договору субпідрядник повинен направити оригінал рахунку-фактури разом з податковою накладною до: tovktpbuh@gmail.com/.
48. Пунктом 3.5 договору визначено, що його вартість сплачується поетапно, згідно з умовами оплати (додаток № 3 до цього договору). Вартість договору сплачується за умови належного та вчасного виконання субпідрядником його зобов`язань за цим договором. Підрядник не зобов`язаний сплачувати будь-яку частину вартості договору, якщо субпідрядник не виконав належним чином своє зобов`язання, за яке має бути сплачена відповідна частина вартості договору (сплачений відповідний платіж), до моменту усунення субпідрядником виявлених порушень або якщо інше прямо не узгоджено сторонами.
49. Згідно з пунктом 4.1.2.1 договору субпідрядник починає виконувати роботи та надавати послуги після підписання цього договору, та згідно з графіком виконання робіт та надання послуг до цього договору.
50. Відповідно до пункту 4.1.4 договору підрядник має право у будь-який момент зупинити виконання робіт (надання послуг), письмово повідомивши про це субпідрядника, у строки (терміни), викладені у календарному графіку виконання договору. У випадку якщо окремі види робіт та / або послуг, які субпідрядник зобов`язаний виконати згідно з технічним завданням та технічною пропозицією підрядника, не передбачені календарним графіком виконання договору, субпідрядник зобов`язаний виконати такі роботи та / або надати послуги у строки (терміни), необхідні для додержання календарного графіку виконання договору по іншим видам робіт та / або послуг.
51. Відповідно до пункту 5.2 договору після повної поставки устаткування, а також завершення робіт (послуг) на об`єкті відповідно до технічного завдання, субпідрядник забезпечує приймання-передачу результатів виконаних робіт та послуг. У разі виявлення під час приймання-передачі недоліків, застосовуються положення пункту 14.1 цього договору. Факт здійснення приймання-передачі підтверджується підписаним сторонами актом попереднього приймання та введення в експлуатацію об`єкту в цілому (форма акту наведена в додатку 12). Сторони узгодили, що до здійснення приймання-передачі результатів робіт та послуг субпідрядник має забезпечити наступне:
- підрядник без зауважень прийняв поставлене устаткування за кількістю та якістю, відповідно до умов цього договору;
- субпідрядник передав підряднику всю технічну та / або проектну документацію щодо устаткування та / або об`єкта в цілому, в тому числі технічні паспорти, сертифікати якості, інструкції з експлуатації, гарантійні листи, технічні умови тощо;
- субпідрядник провів попередні випробування згідно з вимогами проектної документації та / або застосовними технічними нормами та правилами, і результат випробувань визнаний субпідрядником задовільним;
- в процесі виконання субпідрядником робіт (надання послуг), підрядником дотриманні всі вимоги проектної документації, законодавства України та застосованих технічних умов, норм та правил.
52. Відповідно до пункту 13.5 договору у випадку порушення контрагентом строків виконання будь-яких своєї зобов`язань, передбачених даним договором або законом, включаючи, але не обмежуючись цим, зобов`язань щодо виконання робіт та / або надання послуг, з контрагента стягується на користь товариства неустойка у розмірі 0,1 % від загальної вартості зобов`язань контрагента (від загальної суми по договору) по цьому договору за кожен день прострочення. Відповідальність по кожному з випадків затримки обмежується 20 % від загальної вартості зобов`язань контрагента (від загальної суми по договору).
53. За умовами пункту 13.9 договору сплата штрафних санкцій, зазначених у цьому договорі, може здійснюватися субпідрядником у добровільному порядку та / або шляхом зменшення підрядником сум, що підлягають оплаті на користь субпідрядника за даним договором або за іншими договорами, що укладені між підрядником та субпідрядником, на розмір відповідних штрафних санкцій та / або шляхом пред`явлення відповідних вимог. Сплата та / або стягнення штрафних санкції не звільняє сторону щодо якої вони застосовані, від виконання або завершення виконання зобов`язань за цим договором.
54. Відповідно до пункту 16.1 договір набирає чинності з дати підписання, яка є датою Зеро (D-0) і діє до 31.12.2021, а в частині порядку врегулювання спору, встановленого даним договором; порядку застосування штрафних санкції; гарантійних зобов`язань; виконання грошових зобов`язань за цим договором - до повного виконання відповідних зобов`язань.
55. За приписами додатку № 3 до договору (умови оплати):
- Строк оплати 90 % вартості виконаних будівельно-монтажних робіт становить 45 календарних днів після та підписання акту виконання робіт та/або послуг та/або устаткування за наступних умов:
1. Отримання підрядником від субпідрядника оригіналу рахунку-фактури.
2. Підписання сторонами акту приймання виконаних робіт та / або послуг та / або устаткування.
3. Отримання підрядником від субпідрядника податкової накладної, складеної в електронній формі з дотриманням умов реєстрації електронного цифрового підпису уповноваженої особи субпідрядника у порядку, встановленому законодавством, зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних з урахуванням строків реєстрації податкової накладної згідно із законодавством України. У випадку прострочення оплати з причини ненадання субпідрядником податкової накладної або в разі порушення ним порядку заповнення і порядку реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, підрядник звільняється від відповідальності за прострочення платежу.
- Оплата 10 % від вартості устаткування та будівельно-монтажних робіт здійснюється протягом 45 календарних днів з моменту підписання сторонами акту попереднього приймання та введення в експлуатацію об`єкту в цілому здійснюється за наступних умов:
1. Отримання підрядником від субпідрядника оригіналу рахунку-фактури.
2. Підписання сторонами акту попереднього приймання та введення в експлуатацію об`єкту в цілому.
3. Отримання підрядником від субпідрядника податкової накладної, складеної в електронній формі з дотриманням умов реєстрації електронного цифрового підпису уповноваженої особи субпідрядника у порядку, встановленому законодавством, зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних з урахуванням строків реєстрації податкової накладної згідно законодавства України. У випадку прострочення оплати з причини не надання субпідрядником податкової накладної або в разі порушення ним порядку заповнення і порядку реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, підрядник звільняється від відповідальності за прострочення платежу.
56. За приписами додатку № 12 до договору форма акту попереднього приймання та введення в експлуатацію об`єкту в цілому замовником вказано Публічне акціонерне товариство "Арселорміттал Кривий Ріг", а підписаний підрядником (відповідачем).
57. На підтвердження виконання робіт позивачем було надано акти приймання виконаних робіт № 1 від 16.04.2021 на суму 1 178 302,18 грн, акт № 2 від 20.09.2021 на суму 3 335 587,62 грн, акт № 3 від 09.11.2021 на суму 1 009 268,61 грн, акт № 4 від 29.12.2021 на суму 5 003 870,21 грн, акт № 5 б / д за лютий 2022 року на суму 6 526 180,54 грн, акт № 6 від 10.03.2022 на суму 394 426,94 грн, акт виконаних робіт № 7 на суму 352 441,93 грн.
58. Також позивачем додані платіжні доручення оплат підрядника № 43 від 12.01.2022 на суму 540 000 грн, №4128 від 03.02.2022 на суму 200 000 грн, № 203 від 17.02.2022 на суму 200 000 грн, № 654 від 23.09.2021 на суму 382 112,38 грн, № 656 від 23.09.2021 на суму 1 990 000 грн, № 2637 від 26.06.2023 на суму 250 000 грн, № 2358 від 18.04.2023 на суму 1 940 408,49 грн, № 2168 від 13.03.2023 на суму 700 000 грн, № 2026 від 27.01.2023 на суму 750 000 грн, платіжне доручення № 203 від 17.01.2022 на суму 200 000 грн, № 128 від 03.02.2022 на суму 200 000 грн, № 43 від 12.01.2022 на суму 540 000 грн, що у сумі становить 7 352 520,87 грн.
59. Відповідач підтвердив прийняття без зауважень виконаних позивачем робіт за вказаними актами на обумовлену сторонами суму договору у редакції додаткової угоди № 2 від 24.08.2021 та частковість оплати таких робіт.
60. 10.04.2021 між сторонами було укладено додаткову угоду № 1, якою викладено додаток № 1 до договору (розбиття ціни на роботи / послуги / устаткування).
61. 24.08.2021 між сторонами укладено додаткову угоду № 2, якою сторони внесли, зокрема, наступні зміни до договору:
- викладено у новій редакції пункт 2.1 договору, яким визначено, що загальна вартість зобов`язань підрядника (згідно з додатком № 1 до договору) складає 17 447 636,11 грн, в т.ч. ПДВ 2 907 939,35 грн;
- викладено додаток № 2 (календарний графік робіт) у новій редакції;
- продовжено строк дії договору до 31.01.2022;
- внесено інші зміни відповідно до редакції додаткової угоди.
62. 19.01.2022 між сторонами було укладено додаткову угоду № 3, якою сторони продовжили строк дії договору до 30.06.2022.
63. З матеріалів справи вбачається, що 20.02.2022 було підписано наказ № 1-А про призупинення здійснення господарської діяльності відповідачем.
64. 03.10.2022 позивачем надіслано вимогу № 78, в якій останній вимагав у відповідача здійснити оплату заборгованості у сумі 92 11 633,94 грн.
65. 05.10.2022 відповідач листом № 290 надав відповідь на вимогу позивача № 78 та повідомив, що, враховуючи форс-мажорний стан, він зобов`язується виконати усі покладені на нього зобов`язання за договором № 27/11 від 19.01.2022 належним чином після припинення воєнного стану та дії форс-мажорних обставин, однак, при відповідній нагоді буде вживати усіх заходів для якнайшвидшого виконання даних зобов`язань, також вказав, що обставини щодо звернення будуть доведені до відома Публічного акціонерного товариства "Арселорміттал Кривий Ріг".
66. Також до цього листа надано копію листа № 03-322 від 04.03.2022 від Публічного акціонерного товариства "Арселорміттал Кривий Ріг", де вказано, що компанія задля безпеки своїх співробітників і співробітників підрядних організації призупиняє свою діяльність у всіх інвестиціях в Україні з негайним набуттям чинності через наявність форс-мажорних обставин.
67. У матеріалах справи містяться квитанція про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних № 92 на суму 394 426,94 грн та за № 52 на суму 6 526 180,55 грн, в яких зазначено, що обсяг постачання товару / послуги 43.29.11, перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару / послуги та обсягу його постачання, що відповідає пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій (додаток 3 Порядку).