ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 лютого 2025 року
м. Київ
справа №160/7238/22
адміністративне провадження № К/990/35212/24
адміністративне провадження № К/990/32687/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):
головуючий суддя - Бевзенко В. М., судді: Кравчук В. М., Стрелець Т. Г.,
за участю: секретаря судового засідання - Кірсенко А. І.,
представника позивача - Підлужного В. М.,
представника відповідача - Риженко М. С.,
представників третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору ОСОБА_1 - Твардієвич Є. О., Гриценко Д. В.,
третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору фізична особа-підприємець ОСОБА_2 не з`явилася,
представники третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Громадська організація "Платформа Громадський контроль" - Селін Д. В., Сиромятников Е. О.,
розглянув у відкритому судовому засіданні у режимі відеоконференції
касаційні скарги Громадської організації "Дніпропетровська обласна організація Всеукраїнської екологічної ліги" подана адвокатом Підлужним В. М. і Громадської організації "Платформа громадський контроль" подана адвокатом Сиромятниковим Е. О.
на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.03.2024 та
постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 18.07.2024
у справі № 160/7238/22
за позовною заявою Громадської організації "Дніпропетровська обласна організація Всеукраїнської екологічної ліги"
до Дніпровської міської ради,
треті особи: ОСОБА_1, фізична особа-підприємець ОСОБА_2, Громадська організація "Платформа Громадський контроль"
про визнання протиправним та скасування рішення,
УСТАНОВИВ:
КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ
1. Громадська організація "Дніпропетровська обласна організація Всеукраїнської екологічної ліги" (далі - позивач) подала позовну заяву до Дніпровської міської ради (далі - відповідач), треті особи: ОСОБА_1, фізична особа-підприємець ОСОБА_2, в якій позивач просив визнати протиправним та скасувати рішення Дніпровської міської ради № 260/14 від 22.12.2021 "Про погодження та затвердження проекту землеустрою щодо організації і встановлення меж територій земель водного фонду та водоохоронної зони розширеного плеса ДПК "Московський" у районі вул. Широкої".
1.1. На обґрунтування позову позивач зазначив, що Громадська організація "Дніпропетровська обласна організація Всеукраїнської екологічної ліги" - громадська організація, яка відповідно до статутних завдань здійснює захист екологічних прав громадян та заходи охорони навколишнього природного середовища, а тому відповідно до Конвенції про доступ до інформації, участь громадськості в процесі прийняття рішень та доступ до правосуддя з питань, що стосуються довкілля (Орхуської конвенції) наділена правом на подання цього позову.
1.2. Щодо протиправності та необґрунтованості спірного рішення позивач зазначив, що рішенням Дніпровської міської ради № 260/14 від 22.12.2021 затверджено "Проект землеустрою щодо організації і встановлення меж територій земель водного фонду та водоохоронної зони розширеного плеса ДПК "Московський" в районі вул. Широка в м. Дніпро Дніпровської міської ради Дніпровського району Дніпропетровської області" (далі - проєкт).
Однак вказаний проєкт землеустрою ґрунтується на завідомо недостовірних, спотворених даних, які суперечать фактичним обставинам і даним Державного земельного кадастру, оскільки відповідно до актуальних даних Публічної кадастрової карти України, історичних карт міста Катеринослав, інформації КЗК "Дніпропетровський національний історичний музей імені Д. І. Яворницького ДОР", а також зовнішнього вигляду озера в районі вулиці Широкої у м. Дніпрі знаходиться водний об`єкт під назвою "Московське озеро", та немає такого водного об`єкта, як розширене плесо ДПК "Московський".
1.3. Крім того, у проєкті землеустрою, затвердженому рішенням Дніпровської міської ради № 260/14 від 22.12.2021, немає належного обґрунтування розмірів водоохоронної зони й прибережної захисної смуги. У Таблиці 2 "Проектне рішення" Пояснювальної записки до проєкту наведені дані: ширина водоохоронної зони - від 42 до 158 м, ширина прибережної захисної смуги - 36 м, що суперечить ст. 88 Водного кодексу України, водночас у проєкті взагалі відсутнє будь-яке обґрунтування саме таких розмірів водоохоронної зони й прибережної захисної смуги.
2. Відповідач подав відзив на позовну заяву і вказав, що позивач не обґрунтував у чому саме полягає порушення його прав рішенням Дніпровської міської ради та які саме права порушені. Відповідач переконаний, що громадська організація не здійснює представництва усієї територіальної громади та не наділена повноваженнями здійснювати контроль за дотриманням органом місцевого самоврядування вимог законодавства України. У змісті позовної заяви та доданих до неї документів не спостерігається порушення прав та наданих повноважень.
2.1. Зважаючи на приписи п.п. "г", "з" ч. 1 ст. 184, ст. 185, п. 3 ст. 186 Земельного кодексу України, статей 26, 27, 30 Закону України "Про землеустрій", абзацу п`ятого п. 3 Розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо планування використання земель" від 17.06.2020 року № 711-IX, відповідач вважає, що замовниками проєкту землеустрою можуть бути як орган місцевого самоврядування так й інші особи, передбачені Законом України "Про землеустрій"; відмінність між замовниками полягатиме у способі вибору розробника. Щодо погодження та затвердження землеустрою, який оспорюється, то це компетенція міської ради. Тому ці доводи спростовують твердження позивача щодо неналежного замовника на розробку проєкту землеустрою, який оскаржується.
2.2. Відповідач вважає недоведеним і таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства твердження позивача, що проєкт землеустрою ґрунтується на завідомо недостовірних, спростованих даних щодо правового статусу водного об`єкта.
На переконання Відповідача розміри прибережної захисної смуги повністю відповідають Порядку № 486 (Постанова Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку визначення розмірів і меж водоохоронних зон та режиму ведення господарської діяльності в них" від 09.05.1996 року № 486) та ст. 88 Водного кодексу України, а тому твердження Позивача є помилковим і надуманим.
2.3. Також, на переконання відповідача, висновки позивача про встановлення прибережної захисної смуги лише біля частини берега озера не передбачено водним законодавством - це неправильне тлумачення ст. 88 Водного кодексу України.
2.4. Як стверджує відповідач, на території, у межах якої розроблено проєкт землеустрою, немає об`єктів природно-заповідного фонду місцевого значення (відсутній ландшафтний заказник місцевого значення "Лівобережний"), а тому погодження проєкту з міською державною адміністрацією додатково не вимагалося, що спростовує доводи позивача про неналежне погодження проєкту землеустрою.
2.5. Відповідач доводить, що рішенням, яке оскаржується, було затверджено межі ВЗ та ПЗС водойми, поруч з яким знаходяться конкретно визначені земельні ділянки. Проєктом землеустрою, рішенням, яке оскаржується, жодним чином не встановлюються відносини між регуляторним органом та суб`єктами господарювання та/або між іншими органами державної влади та суб`єктами господарювання. Тому рішення не спрямоване на правове регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб`єктами господарювання, а тому не належить до їхнього переліку, тобто висновки Позивача помилкові.
2.6. Справа є специфічною та складною за своєю правовою природою, оскільки фактично позивач оскаржує не рішення, а проєкт землеустрою, який був виготовлений на замовлення фізичної особи, тобто справа може потребувати додатково виклику фахівця/спеціаліста з метою надання пояснень.
КОРОТКИЙ ЗМІСТ РІШЕНЬ СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
3. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.03.2024 у справі № 160/7238/22: у задоволенні позовної заяви Громадської організації "Дніпропетровська обласна організація Всеукраїнської екологічної ліги" до Дніпровської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення - відмовлено.
На переконання Дніпропетровського окружного адміністративного суду у спірних правовідносинах розміри прибережних захисних смуг, встановлених ч. 2 ст. 60 Земельного кодексу України та ч. 2 ст. 88 Водного Кодексу України, не є незмінними та абсолютними і можуть мати інші розміри відповідно до містобудівної документації, комплексних планів просторового розвитку територій територіальних громад, генеральних планів населених пунктів.
Дніпропетровський окружний адміністративний суд дослідив надану відповідачем містобудівну документацію, а саме - Додаток № 1 до висновку № 6106-22 "Схема проектних планувальних обмежень Генерального плану розвитку м. Дніпро" (затверджено рішенням Дніпровської міської ради № 108/55 від 25.03.2020 та № 84/60 від 02.09.2020) і встановив, що на вказаній схемі визначена ширина прибережної захисної смуги біля водного об`єкта з історичною назвою озеро Московське і розмір цієї прибережної захисної смуги співвідноситься із розміром прибережної захисної смуги, що встановлена у проєкті землеустрою, затвердженого рішенням Дніпровської міської ради № 260/14 від 22.12.2021 року.
Дніпропетровський окружний адміністративний суд дійшов висновку, що замовляючи проєкт землеустрою щодо організації і встановлення меж територій земель водного фонду та водоохоронної зони, а також укладаючи відповідний договір, третя особа ОСОБА_1, а також третя особа ОСОБА_2, яка прийняла таке замовлення, уклала договір та виконала проєкт землеустрою, - діяли відповідно до вимог чинного законодавства. Тому, ця обставина не може бути підставою для скасування рішення, яке оскаржується.
Також Дніпропетровський окружний адміністративний суд дійшов висновку, що твердження представника позивача, що проєкт землеустрою, затверджений рішенням Дніпровської міської ради № 260/14 від 22.12.2021, не був погоджений належним чином, - безпідставне й необґрунтоване.
Рішення Дніпровської міської ради № 260/14 від 22.12.2021 "Про погодження та затвердження проєкту землеустрою щодо організації і встановлення меж територій земель водного фонду та водоохоронної зони розширеного плеса ДПК "Московський" у районі вул. Широкої" містить лише межі водоохоронної зони розширеного плеса ДПК "Московський". Отже, це рішення не є регуляторним актом, оскільки таке рішення не встановлює, не змінює та не скасовує норми права.
Дніпропетровський окружний адміністративний суд вказує, що Регіональний офіс водних ресурсів Державного агентства водних ресурсів України, як офіційне джерело визначення статусу водного об`єкта, надало відповідь, що "озеро Московське" є саме розширеним плесом ДПК "Московський".
Суд звернув увагу, що в матеріалах справи наявна інформація відповідного компетентного органу - лист Регіонального офісу водних ресурсів Державного агентства водних ресурсів України у Дніпропетровській області від 24.06.2021 № 1087/03-2 - про статус водного об`єкта і єдиним документом, який зміг би цю інформацію спростувати є, як уже було зазначено, паспорт водного об`єкта.
Проте під час розгляду справи, паспорт водного об`єкта - (озеро Московське або розширене плесо ДПК Московське) до суду не надано, а Регіональний офіс водних ресурсів Державного агентства водних ресурсів України у Дніпропетровській області повідомив у листі від 24.06.2021 № 1087/03-21, що паспорт водного об`єкта не розроблявся.
Дніпропетровський окружний адміністративний суд акцентував увагу на тому, що визначення статусу водного об`єкта - озеро чи плесо - не впливає у даному випадку на правомірність оскаржуваного рішення, оскільки чинне законодавство (Водний кодекс України, Земельний кодекс України) дозволяє встановити межу прибережної захисної смуги у межах населених пунктів, з урахуванням містобудівної документації (що було зроблено у цій справі) і статус водного об`єкта не має значення.
Попри це суд наголосив, що предметом розгляду цієї справи є вирішення питання відповідності чи невідповідності вимогам закону проєкту землеустрою щодо організації і встановлення меж територій земель водного фонду та водоохоронної зони розширеного плеса ДПК "Московський" у районі вул. Широкої, розробленого ФОП ОСОБА_2 .
Тому суд акцентував, що питання обґрунтованості інформації щодо назви (статусу) водного об`єкта, який зазначено у листі Регіонального офісу водних ресурсів Державного агентства водних ресурсів України у Дніпропетровській області від 24.06.2021 № 1087/03-21, - не є предметом розгляду цієї справи.
Дніпропетровський окружний адміністративний суд зробив висновок, що у проеєкті землеустрою щодо організації і встановлення меж територій земель водного фонду та водоохоронної зони розширеного плеса ДПК "Московський" у районі вул. Широка в м. Дніпро Дніпровської міської ради Дніпровського району Дніпропетровської області є в наявності всі матеріали, передбачені ст. 47 Закону № 858-IV.
Також дійшов висновку, що проєкт землеустрою щодо організації і встановлення меж територій земель водного фонду та водоохоронної зони розширеного плеса ДПК "Московський" у районі вул. Широка у м. Дніпро Дніпровської міської ради Дніпровського району Дніпропетровської області та його затвердження відповідають вимогам земельного законодавства та іншим нормативним документам з питань землеустрою та землекористування.
Під час перевірки правомірності оскаржуваного рішення Дніпропетровський окружний адміністративний суд врахував, чи прийняті вони з використанням повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією й законами України; з використанням повноважень і з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискредитації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-яким несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
4. Третій апеляційний адміністративний суд постановою від 18.07.2024 у справі № 160/7238/22: апеляційну скаргу Громадської організації "Дніпропетровська обласна організація Всеукраїнської екологічної ліги", Громадської організації "Платформа Громадський контроль" залишив без задоволення, а рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.03.2024 у справі № 160/7238/22 - без змін.
Зокрема, Третій апеляційний адміністративний суд дійшов висновків, що апеляційна скарга не може бути задоволена з таких підстав:
- згідно з пояснювальною запискою до проєкту встановлено, що з урахуванням інформації, наданої Регіональним офісом водних ресурсів Державного агентства водних ресурсів України у Дніпропетровській області від 24.06.2021 № 1087/03-21, об`єкт проєктування являє собою частину території, прилеглу до дренажно-паводкового каналу "Московський" (приурочений до каналу Лівобережний) у місці розташування колишнього озера, яке набуло у результаті комплексних гідротехнічних робіт морфологічну будову проточного озера-плеса, що зберегло топографо-географічну назву "озеро Московське";
- режимоутворюючий водний об`єкт: дренажно-паводковий канал "Московський", приурочений до каналу Лівобережний, вид - водотік. За морфометричними характеристиками співвідноситься з малими річками - з площею водозбору до 2 тис. км;
- суд першої інстанції правильно звернув увагу, що розміри прибережних захисних смуг, встановлених ч. 2 ст. 60 Земельного кодексу України та ч. 2 ст. 88 Водного кодексу України, не є незмінними та абсолютними і можуть мати інші розміри відповідно до містобудівної документації, комплексних планів просторового розвитку територій територіальних громад, генеральних планів населених пунктів і можуть бути меншими, ніж встановлено ч. 2 ст. 60 Земельного кодексу України та ст. 88 Водного кодексу України;
- з`ясувавши обставини справи й правильно застосувавши норми матеріального права, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, з яким погодилася колегія суддів апеляційного адміністративного суду щодо можливості встановлення розміру захисних смуг з урахуванням містобудівної документації та безпідставності аргументів позивача щодо неможливості зміни їх розміру "ні за яких підстав";
- суд апеляційної інстанції погодився з доводами третьої особи ОСОБА_1 про те, що оскільки відповідно до науково-експертного висновку Центральної геофізичної обсерваторії ім. Бориса Срезневського Державної служби України з надзвичайних ситуацій від 14.07.2023 (т. 7 а.с. 127- 158) та науково-експертного висновку Інституту водних проблем і меліорації Національної академії аграрних наук України (т. 7 а.с. 160- 173) спірний водний об`єкт на теперішній час не є озером, а має статус каналу, спірна земельна ділянка знаходиться поза межами прибережної захисної смуги каналу, максимальна ширина якої становить 25 метри;
- колегія суддів Третього апеляційного адміністративного суду вважає неприйнятними аргументи позивача на обґрунтування своїх вимог про те, що спірний водний об`єкт значиться на наданих ним суду картах із XIX століття по теперішній час як озеро, оскільки така позиція не враховує змін, які відбулись на цьому водному об`єкті внаслідок гідротехнічних робіт, а саме будівництва каналу, розчищення, випрямлення та поглиблення русла водного об`єкта з 1962 року по 2021 рік, які, як зазначено у науково-експертному висновку, були визначені за даними супутникової зйомки земної поверхні, яке виконує NASA для Геологічної служби США (т. 7 а.с. 131).
Підтвердженням вказаної позиції є також лист Регіонального офісу водних ресурсів Державного агентства водних ресурсів України в Дніпропетровській області від 24.06.2021 № 1087/03-21 з інформацією про водний об`єкт, який розташований на території проєктування з висновком про те, що сучасне "озеро Московське" є котлованом і це штучно створений водний об`єкт, який утворився внаслідок будівництва каналу Лівобережний;
- суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що територія міського громадського ландшафтного заказника "Лівобережний", яку визначено рішенням виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради від 02.01.2000 № 73, не збігається з територією, на якій встановлено межі водоохоронної зони, затвердженої спірним рішенням, а тому твердження позивача щодо того, що проєкт землеустрою, затверджений рішенням Дніпровської міської ради № 260/14 від 22.12.2021, мав бути погоджений з Дніпропетровською обласною державною адміністрацією, оскільки стосується території, на якій створено ландшафтний заказник місцевого значення "Лівобережний" (рішення Дніпропетровської обласної ради від 09.10.2020 № 656-25/VII) - є безпідставним;
- суд першої інстанції, враховуючи дані та з урахуванням того, що ландшафтний заказник місцевого значення "Лівобережний" складається з земель лісогосподарського призначення та не має у своєму складі водного об`єкта з історичною назвою озеро Московське, а матеріали справи не містять доказів розташування на території, на якій визначено водоохоронну зону, території екомережі регіонального значення "Ломівський", дійшов правильного висновку про безпідставність доводів позивача про розташування на території, на якій визначено водоохоронну зону, території екомережі регіонального значення "Ломівський";
- враховуючи те, що відомостей про включення водного об`єкта під назвою "Московське озеро" або водного об`єкта під назвою "розширене плесо ДПК "Московський" до складу заказника місцевого значення "Лівобережний" матеріали справи не містять, суд дійшов висновку, що у цьому випадку до проєкту землеустрою щодо організації і встановлення меж територій земель водного фонду та водоохоронної зони розширеного плеса ДПК "Московський" у районі вул. Широкої має бути надано погодження виключно центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища;
- суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що спірне рішення Дніпровської міської ради № 260/14 від 22.12.2021 "Про погодження та затвердження проєкту землеустрою щодо організації і встановлення меж територій земель водного фонду та водоохоронної зони розширеного плеса ДПК "Московський" у районі вул. Широкої" містить лише межі водоохоронної зони розширеного плеса ДПК "Московський" та не є регуляторним актом, оскільки таке рішення не встановлює, не змінює та не скасовує норми права, не має такої обов`язкової ознаки для віднесення його до регуляторного акта, як неодноразове застосовування, та фактично вичерпує свою дію з моменту здійснення встановлення меж територій земель водного фонду та водоохоронної зони розширеного плеса ДПК "Московський" у районі вул. Широкої;
- колегія суддів Третього апеляційного адміністративного суду погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що у проєкті землеустрою, який затверджено рішенням Дніпровської міської ради № 260/14 від 22.12.2021, наявне належне обґрунтування розмірів водоохоронної зони та прибережної захисної смуги, які визначені у додатках до Пояснювальної записки, а саме в підрозділах: "Водоохоронна зона" та "Землі водного фонду прибережна захисна смуга (ПЗС)";
- на переконання колегії суддів Третього апеляційного адміністративного суду, суд першої інстанції обґрунтовано визнав безпідставними доводи позивача про те, що прибережна захисна смуга обов`язково має охоплювати повністю водний об`єкт і проєкт землеустрою не може бути розроблений щодо частини прибережної території, оскільки ані Водний кодекс України, ані Земельний кодекс України не містять застережень щодо заборони розподіляти прибережну захисну смугу на частини прибережної території для розроблення на них проєктів землеустрою;
- під час розгляду справи суд першої інстанції дослідив і правильно вирішив усі основні питання, винесені на його розгляд, та аргументи позивача й відповідача, тому підстав для повторного вирішення цих аргументів у зв`язку з їхнім викладенням в апеляційній скарзі немає, а всі інші аргументи апеляційної скарги не є доречними і важливими аргументами, оскільки не спростовують висновків суду, викладених в оскарженому рішенні;
- на підставі зазначеного Третій апеляційний адміністративний суд визнав, що суд першої інстанції під час розгляду цієї справи об`єктивно, повно та всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, дав їм правильну юридичну оцінку і ухвалив законне, обґрунтоване рішення без порушень норм матеріального й процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому рішення суду першої інстанції у цій справі необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
КОРОТКИЙ ЗМІСТ ВИМОГ І УЗАГАЛЬНЕНИХ ДОВОДІВ КАСАЦІЙНИХ СКАРГ
5. На адресу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду 21.08.2024 надійшла касаційна скарга Громадської організації "Дніпропетровська обласна організація Всеукраїнської екологічної ліги" (далі - скаржник 1) у якій просив: 1) касаційну скаргу на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.03.2024 й постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 18.07.2024 у справі № 160/7238/22 - задовольнити; 2) рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.03.2024 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 18.07.2024 у справі № 160/7238/22 скасувати, прийняти нове рішення у справі, яким задовольнити позовну заяву Громадської організації "Дніпропетровська обласна організація Всеукраїнської екологічної ліги" у повному обсязі; 3) визнати протиправним та скасувати рішення Дніпровської міської ради № 260/14 від 22.12.2021 року "Про погодження та затвердження проєкту землеустрою щодо організації і встановлення меж територій земель водного фонду та водоохоронної зони розширеного плеса ДПК "Московський" у районі вул. Широкої"; 4) усі судові витрати покласти на Відповідача; 5) розглядати адміністративну справу № 160/7238/22 за участю Громадської організації "Дніпропетровська обласна організація Всеукраїнської екологічної ліги" (її уповноваженого представника) у судовому засіданні з викликом сторін.
Зокрема, скаржник 1 вважає, що існують підстави для касаційного оскарження, передбачені пунктами 3, 4 ч. 4 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України): 1) суд не дослідив зібрані у справі докази щодо визначення статусу водного об`єкта як озера та передчасно визнав, що цей об`єкт має статус каналу/є котлованом, а також за наявності підстав касаційного оскарження, передбачених п. 3 ч. 2 ст. 328 КАС України (розділ 2); 2) щодо застосування абзацу 4 п. 3 ч. 2 ст. 186 Земельного кодексу України (редакція, що була чинною на час подання на затвердження проєкту землеустрою), п. 3 розділу ІІ Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо планування використання земель" № 711-IX, ст. 26 Закону "Про землеустрій" щодо визначення замовника проєкту землеустрою щодо організації і встановлення меж територій земель водного фонду (підрозділ 3.1); 3) щодо застосування ч. 3 ст. 6 та ч. 4 ст. 15 Закону України "Про екологічну мережу України", а також статей 47, 48 Закону України "Про землеустрій" щодо збереження та використання екомережі є основою для розроблення усіх видів проєктної документації, зокрема, землеустрою (підрозділ 3.2); 4) щодо застосування ч. 1 ст. 88 Водного кодексу України щодо необхідності встановлення прибережної захисної смуги навколо озер, водосховищ та інших водойм (підрозділ 3.3).
6. 13.09.2024 до Касаційного адміністративного суду Верховного Суду надійшла касаційна скарга Громадської організації "Платформа громадський контроль" (далі - скаржник 2) у якій просив: 1) поновити скаржнику строк на касаційне оскарження рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.03.2024 у справі № 160/7238/22 та постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 18.07.2024 у справі № 160/7238/22; 2) розглянути касаційну скаргу у відкритому судовому засіданні із повідомлення сторін та за участю скаржника; 3) рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.03.2024 у справі № 160/7238/22 - скасувати; 4) постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 18.07.2024 у справі № 160/7238/22 - скасувати; 5) прийняти нове судове рішення, яким задовольнити заявлені у справі позовні вимоги Громадської організації "Дніпропетровська обласна організація Всеукраїнської екологічної ліги", у повному обсязі.
Скаржник 2 вважає, що підставою для касаційного оскарження згідно п. 3 ч. 4 ст. 328 КАС України є:
- застосування положень ст. 1, ст. 3 Водного кодексу України та помилкового висновку стосовно класифікації природного водного об`єкта озера як плеса (розділ 3 скарги);
- застосування положень ст. 60 Земельного кодексу України та ст. 88 Водного кодексу України щодо необхідності урахування мінімального визначеного законом розміру прибережної захисної смуги під час прийняття рішень щодо затвердження проєктів землеустрою (розділ 4 скарги);
- застосування ст. 58 Конституції України, ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" (з урахуванням рішень ЄСПЛ у справах "Москаль проти Польщі", "Лелас проти Хорватії", "Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки", "Ґаші проти Хорватії", "Трґо проти Хорватії"), статті 7, 8, 14, 9, 265 КАС України щодо можливості застосування судом Генерального плану міста, який було скасовано судом під час вирішення спору про скасування рішення про затвердження проєкту землеустрою прийнятого з урахуванням такого Генерального плану (розділ 5 скарги);
- застосування ст. 99 КАС України у контексті питання врахування під час розгляду справи паперової копії електронного доказу, а саме - Генерального плану міста, коли оригінал цього електронного доказу всупереч ухвали суду про витребування не було надано для огляду в судовому засіданні (розділ 6 скарги).
Скаржник 2 переконаний, що у цій справі суд апеляційної інстанції істотно порушив норми матеріального та процесуального права, що має бути підставою для скасування рішення суду першої й апеляційної інстанцій. Оскільки зазначені доводи касаційної скарги свідчать про істотні порушення, допущені відповідачем (розділ 3- 4 скарги щодо порушення природної захисної смуги, встановленої для захисту озера), а також що при оцінці законності спірного рішення не можна враховувати визнані незаконними зміни до Генерального плану міста (розділ 5) та врахування недопустимого доказу - копії Генерального плану міста Дніпра (розділ 6), то вбачаються підстави для задоволення позовної заяви у цій справі у повному обсязі.
РУХ СПРАВИ
7. Ухвалами Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 09.09.2024 року й 19.09.2024 відкриті касаційні провадження № К/990/32687/24, № К/990/35212/24 за касаційними скаргами Громадської організації "Дніпропетровська обласна організація Всеукраїнської екологічної ліги", Громадської організації "Платформа Громадський контроль" на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.03.2024 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 18.07.2024 у справі № 160/7238/22 за позовом Громадської організації "Дніпропетровська обласна організація Всеукраїнської екологічної ліги" до Дніпровської міської ради, треті особи: ОСОБА_1, фізична особа-підприємець ОСОБА_2, Громадська організація "Платформа Громадський контроль" про визнання протиправним та скасування рішення.
Касаційні провадження № К/990/32687/24, № К/990/35212/24 за касаційними скаргами Громадської організації "Дніпропетровська обласна організація Всеукраїнської екологічної ліги", Громадської організації "Платформа Громадський контроль" Судом відкриті з підстав передбачених у пунктах 3, 4 ч. 4 ст. 328 КАС України.
Підставою касаційного оскарження рішень судів попередніх інстанцій скаржник 1 вважає п. 3 ч. 4 ст. 328 КАС України, а саме: відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, щодо застосування:
- абзацу четвертого п. 3 ч. 2 ст. 186 Земельного кодексу України (у редакції, що була чинною на момент подання на затвердження проєкту землеустрою), п. 3 розділу ІІ Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо планування використання земель" № 711-IX, ст. 26 Закону України "Про землеустрій" щодо визначення замовника проекту землеустрою щодо організації і встановлення меж територій земель водного фонду;
- ч. 3 ст. 6 та ч. 4 ст. 15 Закону України "Про екологічну мережу України", а також статей 47, 48 Закону України "Про землеустрій", щодо збереження та використання екомережі, що є основою для розроблення усіх видів проєктної документації, зокрема, землеустрою;
- ч. 1 ст. 88 Водного кодексу України стосовно необхідності встановлення прибережної захисної смуги навколо озер, водосховищ та інших водойм.
Також скаржник 1, посилаючись на п. 4 ч. 4 ст. 328 КАС України, зазначає, що суди першої та апеляційної інстанцій не дослідили у справі докази щодо визначення статусу водного об`єкта, як озера та передчасно визнали, що цей об`єкт має статус каналу/є котлованом.
Підставою касаційного оскарження рішень судів попередніх інстанцій скаржник 2 вважає п. 3 ч. 4 ст. 328 КАС України, а саме: відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, щодо застосування:
- статей 1, 3 Водного кодексу України та помилкового висновку стосовно класифікації природного водного об`єкта озера як плеса;
- положень ст. 60 Земельного кодексу України та ст. 88 Водного кодексу України щодо необхідності урахування мінімального визначеного законом розміру прибережної захисної смуги під час прийняття рішень щодо затвердження проєктів землеустрою;
- ст. 99 КАС України у контексті питання врахування під час розгляду справи паперової копії електронного доказу, а саме - Генерального плану міста, коли оригінал цього електронного доказу всупереч ухвали суду про витребування не було надано для огляду у судовому засіданні.
8. Учасники адміністративної справи № 160/7238/22 скористалися правом подання відзиву на касаційні скарги, заперечували проти задоволення цих скарг з мотивів, висловлених ними під час розгляду справи № 160/7238/22 Дніпропетровським окружним адміністративним судом, Третім апеляційним адміністративним судом.
9. Так, 24.09.2024 на касаційну скаргу Громадської організації "Дніпропетровська обласна організація Всеукраїнської екологічної ліги" надійшов відзив третьої особи ОСОБА_1 , поданий її представником, адвокатом Твардієвичем Євгеном Олександровичем. Третя особа на підставі п. 1 ч. 1 ст. 349, ч. 1 ст. 350 КАС України просить залишити касаційну скаргу "Дніпропетровської обласної організації Всеукраїнської екологічної ліги" без задоволення, а рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.03.2024 й постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 18.07.2024 у справі № 160/7238/22 - без змін; вважає, що суди попередніх інстанцій при розгляді справи № 160/7238/22 правильно встановили обставини справи та ухвалили судові рішення з додержанням норм матеріального й процесуального права. У своєму відзиві третя особа ОСОБА_1, відповідно до ч. 3 ст. 338 КАС України, заявила про своє бажання взяти участь у розгляді справи у суді касаційної інстанції.
10. 25.09.2024 на касаційну скаргу Громадської організації "Дніпропетровська обласна організація Всеукраїнської екологічної ліги" надійшов відзив відповідача - Дніпровської міської ради.
У цьому відзиві відповідач - Дніпровська міська рада просить касаційну скаргу Громадської організації "Дніпропетровська обласна організація Всеукраїнської екологічної ліги" на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.03.2024 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 18.07.2024 у справі № 160/7238/22 - залишити без задоволення, рішення без змін.
Дніпровська міська рада вважає, що ухваливши рішення № 260/14 від 22.12.2021, вона діяла у межах наданих повноважень і будь-які ознаки порушення законодавства України відсутні. Відповідач вважає касаційну скаргу Громадської організації "Дніпропетровська обласна організація Всеукраїнської екологічної ліги" безпідставною і неаргументованою, що висловлені у ній твердження не ґрунтуються на нормах чинного законодавства та здебільшого ґрунтуються винятково на припущеннях. Мотиви касаційної скарги не підтверджують незаконність рішення № 260/14 від 22.12.2021, свідчать лише про помилкове тлумачення законодавства, яке регулює спірні правовідносини.
11. 30.09.2024 на касаційну скаргу Громадської організації "Дніпропетровська обласна організація Всеукраїнської екологічної ліги" надійшов відзив третьої особи фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, яка на підставі п. 1 ч. 1 ст. 349, ч. 1 ст. 350 КАС України, просить касаційну скаргу Дніпропетровської обласної організації Всеукраїнської екологічної ліги залишити без задоволення, а рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.03.2024 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 18.07.2024 у справі № 160/7238/22 - без змін.
Третя особа переконана, що у матеріалах справи міститься достатньо доказів, які підтверджують, що водний об`єкт не є озером, а має статус каналу, і тому Дніпровська міська рада, затверджуючи проєкт землеустрою щодо організації і встановлення меж територій земель водного фонду та водоохоронної зони розширеного плеса Дренажно-паводкового каналу " Московський" у районі вул. Широкої, діяла у межах своїх повноважень і жодних норм чинного законодавства не порушила. Тому суди попередніх інстанцій при розгляді справи № 160/7238/22 правильно встановили обставини справи та ухвалили судові рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
01.10.2024 на касаційну скаргу Громадської організації "Платформа Громадський контроль" до Суду надійшов відзив третьої особи ОСОБА_1 , поданий її представником, адвокатом Твардієвичем Євгеном Олександровичем. У відзиві висловлено переконання, що суди попередніх інстанцій при розгляді справи № 160/7238/22 правильно встановили обставини справи та ухвалили судові рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. На підставі п. 1 ч. 1 ст. 349, ч. 1 ст. 350 КАС України третя особа ОСОБА_1 просить касаційну скаргу Громадської організації "Платформа Громадський контроль" залишити без задоволення, а рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.03.2024 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 18.07.2024 у справі № 160/7238/22 - залишити без змін. У своєму відзиві третя особа ОСОБА_1 відповідно до ч. 3 ст. 338 КАС України заявила про своє бажання взяти участь у розгляді справи у суді касаційної інстанції.
12. 04.10.2024 на касаційну скаргу Громадської організації "Платформа Громадський контроль" до Суду надійшов відзив відповідача - Дніпровської міської ради, у якому доводиться, що при ухваленні рішення № 260/14 від 22.12.2021 "Про погодження та затвердження проєкту землеустрою щодо організації і встановлення меж територій земель водного фонду та водоохоронної зони розширеного плеса ДПК "Московський" у районі вул. Широкої", Дніпровська міська рада діяла у межах наданих повноважень, будь-які ознаки порушення законодавства України відсутні, а тому Відповідач переконаний, що касаційна скарга безпідставна, неаргументована. Викладені у цій скарзі твердження не ґрунтуються на нормах чинного законодавства та здебільшого засновані на припущеннях. Мотиви касаційної скарги не підтверджують незаконність рішення Дніпровської міської ради, а навпаки, - свідчать про помилкове тлумачення законодавства, яке регулює спірні правовідносини. На думку Дніпровської міської ради касаційна скарга не може бути задоволена. Тому представник Дніпровської міської ради просить Суд касаційну скаргу Громадської організації "Платформа громадський контроль" на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.03.2024 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 18.07.2024 у справі № 160/7238/22 - залишити без задоволення, а рішення без змін.
ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА АКТИ ЇХНЬОГО ЗАСТОСУВАННЯ
13. Конституція України від 28.06.1996
Стаття 6. Державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову
Органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.
Стаття 19. Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
14. КАС України від 06.07.2005 № 2747-IV
Стаття 2. Завдання та основні засади адміністративного судочинства
1. Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
2. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.