РІШЕННЯ
Іменем України
06 лютого 2025 року
м. Київ
справа №990/350/24
адміністративне провадження № П/990/350/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючої судді - Блажівської Н.Є. (суддя - доповідач),
суддів: Білоуса О.В., Желтобрюх І.Л., Шишова О.О., Яковенка М.М.,
за участі:
секретаря судового засідання - Юзини О.В.,
Позивача: ОСОБА_1,
представника Відповідача: Саввіна С.С.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в режимі відеоконференції справу
за позовом ОСОБА_1
до Президента України,
про визнання протиправним та таким, що не відповідає статті 9-1 Закону України "Про Вищу раду правосуддя" Положення про проведення конкурсу з добору кандидатів для здійснення Президентом України призначення на посаду члена Вищої ради правосуддя, затвердженого Указом Президента України від 23 липня 2022 року № 527/2022, в частині,
ВСТАНОВИВ:
І. РУХ СПРАВИ
ОСОБА_1 (надалі також - Позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Верховного Суду як суду першої інстанції з позовом до Президента України (далі також - Відповідач), у якому просить визнати протиправним та таким, що не відповідає статті 9-1 Закону Україну "Про Вищу раду правосуддя", підпункту 5 пункту 8 та абзацу 1 пункту 11 Положення про проведення конкурсу з добору кандидатів для здійснення Президентом України призначення на посаду члена Вищої ради правосуддя, затвердженого Указом Президента України від 23 липня 2022 року № 527/2022 (далі - Положення, затверджене Указом № 527/2022), в частині: "та включений до списку кандидатів, рекомендованих Етичною радою для призначення на посаду члена Вищої ради правосуддя."
Ухвалою Верховного Суду від 7 листопада 2024 року відкрито провадження у справі.
В інформаційному бюлетні "Офіційний вісник Президента України" від 20 листопада 2024 року №24 (571) за 2024 рік опубліковано оголошення про відкриття провадження у справі.
13 грудня 2025 року на адресу Верховного Суду від представника Відповідача надійшов відзив на адміністративний позов, у якому останній просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
23 грудня 2024 року до Верховного Суду від Позивача надійшла відповідь на відзив, в якій зазначив, що те, що відмова у позові, з зазначених у відзиві підстав, враховуючи неможливість оскарження рішення Етичної ради, в порушення статті 13 Конвенції з прав людини, позбавить його права на будь-який засіб юридичного захисту честі, гідності та репутації (стаття 8 Конвенції з прав людини). А також просив, залучити до участі у справі як третю особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Позивача Етичну раду.
30 січня Позивачем до Верховного Суду подано клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції.
Ухвалою Верховного Суду від 30 січня 2025 року задоволено заяву ОСОБА_1 про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Ухвалою Верховного Суду від 6 лютого 2025 року відмовлено в задоволенні клопотання Позивача про залучення третьої особи.
ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Президентом України з метою забезпечення проведення конкурсу з добору кандидатів для здійснення Президентом України відповідно до частини другої статті 131 Конституції України призначення на посаду члена Вищої ради правосуддя (далі також - ВРП), на виконання Закону України "Про Вищу раду правосуддя" від 21 грудня 2016 року № 1798-VIII (далі - Закон № 1798-VIII) видано указ від 23 липня 2022 року № 527/2022 "Питання конкурсу з добору кандидатів для здійснення Президентом України призначення на посаду члена Вищої ради правосуддя" (далі - Указ №527/2022).
Пунктом 1 Указу №527/2022 затверджено Положення про проведення конкурсу з добору кандидатів для здійснення Президентом України призначення на посаду члена Вищої ради правосуддя.
Відповідно до пункту 2 Указу №527/2022 утворено конкурсну комісію з добору кандидатів для здійснення Президентом України призначення на посаду члена Вищої ради правосуддя (далі - конкурсна комісія) та затверджено її персональний склад.
Пунктом 8 Положення, затвердженого Указом № 527/2022, визначено етапи проведення конкурсу з добору кандидатів для здійснення Президентом України призначення на посаду члена Вищої ради правосуддя, зокрема, підпунктами 4 та 5 передбачено наступне: надсилання копій документів кандидата та висновку про результати спеціальної перевірки до Етичної ради, яка діє відповідно до Закону України "Про Вищу раду правосуддя", для надання конкурсній комісії висновку щодо відповідності кожного кандидата критеріям професійної етики та доброчесності, а також для надання списку кандидатів, рекомендованих для призначення на посаду члена Вищої ради правосуддя. Зазначений список має містити кількість кандидатур, яка щонайменше вдвічі перевищує кількість вакантних посад членів Вищої ради правосуддя, призначення на які здійснюється Президентом України; проведення співбесіди з кандидатом, який пройшов спеціальну перевірку та включений до списку кандидатів, рекомендованих Етичною радою для призначення на посаду члена Вищої ради правосуддя.
Абзацом 1 пункту 11 Положення, затвердженого Указом № 527/2022, визначено, що співбесіда проводиться конкурсною комісією з метою визначення професійної компетентності кандидата, який пройшов спеціальну перевірку та включений до списку кандидатів, рекомендованих Етичною радою для призначення на посаду члена Вищої ради правосуддя.
Конкурсна комісія з добору кандидатів для здійснення Президентом України призначення на посаду члена Вищої ради правосуддя, яка була утворена Указом № 527/2022, протоколом від 4 жовтня 2023 року № 16 затвердила оголошення про проведення конкурсу з добору кандидатів для здійснення Президентом України призначення на посаду члена Вищої ради правосуддя
ОСОБА_1 подано документи для участі у конкурсі з добору кандидатів для здійснення Президентом України призначення на посаду члена Вищої ради правосуддя.
Етичною радою отримано копії документів ОСОБА_1 для участі у конкурсі на посаду члена Вищої ради правосуддя від Президента України.
11 квітня 2024 року Етичною радою прийнято рішення №1 "Про допуск до співбесіди кандидатів на посаду члена Вищої ради правосуддя від Президента України", яким за результатами розгляду питання про допуск або відмову у допуску кандидатів на посаду члена Вищої ради правосуддя до співбесіди, відповідно до Закону України "Про Вищу раду правосуддя", Регламенту Етичної ради, затвердженого Рішеннями Етичної ради № 1 від 1 грудня 2021 року та № 4 від 9 грудня 2021 року зі змінами, внесеними відповідно до рішення Етичної ради № 4 від 26 квітня 2022 року, ухвалено допустити до співбесіди кандидатів на посаду члена Вищої ради правосуддя від Президента України, зокрема, ОСОБА_1 .
Етична рада вивчивши документи ОСОБА_1 для участі у конкурсі, його письмові пояснення та документи, які він надав на запити Етичної ради, інформацію, отриману з відкритих джерел та від громадських організацій, інформацію, отриману від Національного агентства з питань запобігання корупції (далі - НАЗК) і Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ), провівши співбесіду з ним прийняла рішення від 19 червня 2024 року № 11, яким визнала кандидата на посаду члена Вищої ради правосуддя ОСОБА_1 таким, що не відповідає критеріям професійної етики та доброчесності для зайняття посади члена Вищої ради правосуддя.
ОСОБА_1 вважаючи, що підпункт 5 пункту 8 та абзац 1 пункту 11 Положення, затвердженого Указом № 527/2022, в частині "та включений до списку кандидатів, рекомендованих Етичною радою для призначення на посаду члена Вищої ради правосуддя" не відповідають статті 9-1 Закону №1798-VIII звернувся з відповідним позовом до суду.
ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН
Позовні вимоги вмотивовані тим, що у зв`язку з прийняттям Етичною радою рішення від 19 червня 2024 року № 11 Позивач з огляду на норми підпункту 5 пункту 8 та абзацу 1 пункту 11 Положення, затвердженого Указом № 527/2022, позбавлений права на подальшу участь у конкурсі на посаду члена ВРП, а саме на співбесіду, яка проводиться конкурсною комісією з метою визначення професійної компетентності кандидата, який пройшов спеціальну перевірку.
Як на обґрунтування невідповідності оскаржуваних норм Положення, затвердженого Указом №527/2022, вимогам статті 9-1 Закону № 1798-VIII Позивач покликається на правову позицію Великою Палати Верховного Суду викладену в постанові від 23 березня 2023 у справі №990/161/22 відповідно до якої Етична рада є допоміжним органом, який лише сприяє суб`єктам обрання (призначення) членів ВРП у встановленні відповідності кандидата на цю посаду критеріям професійної етики та доброчесності, не маючи при цьому повноважень ухвалювати остаточне рішення щодо призначення на цю посаду або звільнення з неї. Остаточні рішення, які створюють правові наслідки для кандидатів на посаду членів ВРП, ухвалюються саме за результатами голосування з`їзду суддів України, з`їзду адвокатів України, всеукраїнської конференції прокурорів, з`їзду представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ, Верховної Ради України (щодо обрання членів ВРП), а також Президентом України (щодо їх призначення).".
У відповіді на відзив Позивач зазначив про те, що відмова в позові із зазначених у відзиві підстав, враховуючи неможливість оскарження рішення Етичної ради, в порушення статті 13 Конвенції з прав людини, позбавить його права на будь-який засіб юридичного захисту честі, гідності та репутації (стаття 8 Конвенції з прав людини), оскільки рішенням Етичної ради його фактично звинувачено у вчиненні дій, які мають ознаки кримінального правопорушення (невиконання судового рішення, стаття 382 Кримінального кодексу України). Відповідно до висновків Великої Палати Верховного Суду у справі №990/161/22 аналіз приписів законодавства України дає змогу дійти висновку, що спір з Етичною радою з приводу оскарження її рішень, дій або бездіяльності (крім як щодо оцінювання членів ВРП), зокрема оскарження висновку щодо відповідності кандидата на посаду члена ВРП критеріям професійної етики та доброчесності, а також щодо списку кандидатів, рекомендованих для обрання на цю посаду, не належить до юрисдикції судів України (у тому числі й розгляду за правилами адміністративного судочинства), а Етична рада у таких правовідносинах не є суб`єктом владних повноважень, який може бути відповідачем.
Водночас Позивач у відповіді на відзив від 10 грудня 2024 року № 08/2-04/376 просив у зв`язку з втратою чинності Указом № 527/2022 відповідно до Указу Президента від 20 листопаду 2024 року №775/2024 "Про конкурс з добору кандидатів для здійснення Президентом України призначення на посаду члена Вищої ради правосуддя" (далі - Укази № 775/2024), у разі застосування судом Указу №775/2024, визнати протиправним та таким, що не відповідає статті 9-1 Закону №1798-VIII пункт 13 Положення про проведення конкурсу з добору кандидатів для здійснення Президентом України призначення на посаду члена Вищої ради правосуддя, затвердженого Указом № 775/2024 в частині: "та включений до списку кандидатів, рекомендованих Етичною радою для призначення на посаду члена Вищої ради правосуддя.".
У відзиві на позовну заяву представник Відповідача проти задоволення адміністративного позову заперечує та просить відмовити у задоволенні позову. Таку позицію представник Відповідача обґрунтовує тим, що твердження Позивача про невідповідність Положення, затвердженого Указом № 527/2022, статті 9-1 Закону №1798-VIII не відповідає дійсності, оскільки оскаржуваний нормативно - правовий акт фактично відтворює (дублює) норми Закону №1798-VIII.
Окремо Відповідач звернув увагу на те, що пунктом 4 Указу № 775/2024 визнано таким, що втратив чинність Указ № 527/2022.
Позивач у судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити позов враховуючи, що рішення Етичної ради він позбавлений можливості оскаржити.
У судовому засіданні представник Відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог.
Суд, заслухавши пояснення представників сторін, з`ясувавши обставини, на які посилаються учасники справи, обґрунтовуючи свою позицію, дослідивши надані ними докази на підтвердження заявлених вимог та заперечень, матеріали судової справи, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
IV. ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН ТА ОЦІНКА СУДУ
Щодо права Позивача на оскарження нормативно - правового акту.
Частиною третьою статті 266 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено, що у разі відкриття провадження в адміністративних справах, визначених частиною другою цієї статті, щодо оскарження нормативно-правових актів Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, застосовуються правила, визначені статтями 264 та 265 цього Кодексу, з особливостями, визначеними цією статтею.
Статтею 264 КАС України визначено особливості провадження у справах щодо оскарження нормативно-правових актів.
Відповідно до частин другої та третьої статті 264 КАС України право оскаржити нормативно-правовий акт мають особи, щодо яких його застосовано, а також особи, які є суб`єктом правовідносин, у яких буде застосовано цей акт. Нормативно-правові акти можуть бути оскаржені до адміністративного суду протягом всього строку їх чинності.
Положенням, затвердженим Указом № 527/2022, визначено порядок проведення конкурсу з добору кандидатів для здійснення Президентом України призначення на посаду члена Вищої ради правосуддя.
Конкурсна комісія з добору кандидатів для здійснення Президентом України призначення на посаду члена Вищої ради правосуддя, яка була утворена Указом № 527/2022, протоколом від 4 жовтня 2023 року № 16 затвердила оголошення про проведення конкурсу з добору кандидатів для здійснення Президентом України призначення на посаду члена Вищої ради правосуддя
ОСОБА_1 подано документи для участі в зазначеному конкурсі.
Між сторонами не існує спору, що оскаржуване у цій справі Положення, затверджене Указом №527/2022, поширювало свою дію на Позивача як особу, яка подала документи на участь у конкурсі з добору кандидатів для здійснення Президентом України призначення на посаду члена Вищої ради правосуддя. Тобто Позивач є суб`єктом правовідносин, у яких цей акт застосовується, відповідно має право на звернення до суду з цим позовом в частині вимог щодо оскарження підпункту 5 пункту 8 та абзацу 1 пункту 11 Положення, затвердженого Указом №527/2022.
У відповіді на відзив Позивач просив у зв`язку з втратою чинності Указом № 527/2022 відповідно до Указу № 775/2024, у разі застосування судом Указу №775/2024, визнати протиправним та таким що не відповідає статті 9-1 Закону №1798-VIII пункту 13 Положення, затвердженого Указом №775/2024, в частині: "та включений до списку кандидатів, рекомендованих Етичною радою для призначення на посаду члена Вищої ради правосуддя". Мотивував це тим, що Указ №527/2022 втратив чинність, але зміст оскаржуваних підпунктів фактично продульовано у новому Указі. Указ №775/2024 містить у пункті 13 фактично аналогічні за змістом положення, як і Указ №527/2022.
Окремих заяв про зміну предмету та підстав позову Позивач не подавав, і обмежився поясненнями, що так вказав з огляду на втрату чинності застосованим до нього Указом.
Частиною третьою статті 3 КАС України передбачено, що провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Частиною першою статті 47 КАС України встановлено, що крім прав та обов`язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, позивач має право на будь-якій стадії судового процесу відмовитися від позову. Позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п`ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Тобто право на зміну підстав позову є диспозитивним правом щодо матеріально-правових вимог позивача до відповідача. Водночас можливість реалізації такого права безпосередньо пов`язана з процесуальним строком, визначеним статтею 47 КАС України.
Статтею 167 КАС України визначено загальні вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення.
Якщо заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої цієї статті і ці недоліки не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду (частина друга статті 167 КАС України).
Суд зазначає, що відповідь на відзив не є заявою про зміну предмету позову в розумінні КАС України.
Крім того, в заяві про зміну предмету позову Позивачем не зазначено, про те, що він просить суд про зміну предмету спору, а лише зазначає, про наявність у суду можливості здійснити зміну предмету спору, у випадку застосування Указу № 775/2024. При цьому не наводить підстав позову в частині Указу № 775/2024, як і не зазначає, що він є суб`єктом правовідносин, у яких цей акт застосовується.
Зважаючи на викладене, колегія дійшла висновку, що відповідь на відзив подана Позивачем без додержання вимог частини першої статті 167 КАС, а отже, не може вважатися заявою про зміну предмету позову.
Аналогічні підходи викладені Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 27 серпня 2024 року у справі № 800/162/16.
Водночас суд звертає увагу на те, що Позивач вірно зауважив, що Положення, затверджене Указом № 527/2022, та Положення, затверджене Указом № 775/2024, містять аналогічні підпункти 5 пункту 8, а абзац 1 пункту 11 Положення, затвердженого Указом № 527/2022 відповідає пункту 13 Положення, затвердженого Указом № 775/2024.
Втрата чинності Указом № 527/2022 внаслідок прийняття Указу № 775/2024 фактично не змінила сутність правового регулювання правовідносин, в яких, як стверджує Позивач, Президент України шляхом видання підзаконного нормативно - правого акту наділив Етичну раду повноваженнями, які, на думку Позивача, не передбачено положеннями Закону №1798-VIII.
Отже, Верховний Суд розглядає на предмет відповідності статті 9-1 Закону №1798-VIII підпункту 5 пункту 8 та абзацу 1 пункту 11 Положення, затвердженого Указом № 527/2022, в частині: "та включений до списку кандидатів, рекомендованих Етичною радою для призначення на посаду члена Вищої ради правосуддя", які хоч і втратили чинність, але підлягали застосуванню у межах конкурсу з добору кандидатів для здійснення Президентом України призначення на посаду члена Вищої ради правосуддя, затвердженого протоколом від 4 жовтня 2023 року № 16 Конкурсної комісії з добору кандидатів для здійснення Президентом України призначення на посаду члена Вищої ради правосуддя, яка була утворена Указом № 527/2022. У цьому конкурсі брав участь Позивач.
Схожий підхід було продемонстровано і Конституційним Судом України у рішенні від 21 січня 2025 року № 3-р(II)/2025, де зазначено, що, Конституційний Суд України розглядає на предмет відповідності Конституції України оспорюваний припис Податкового кодексу України в редакції Закону, який утратив чинність, але продовжує застосовуватись до правовідносин, що виникли під час його чинності.