ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 лютого 2025 року
м. Київ
справа №280/7991/23
адміністративне провадження № К/990/35249/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Єресько Л.О.,
суддів: Соколова В.М., Білак М.В.,
розглянув у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції справу № 280/7991/23
за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії
за касаційною скаргою Військової частини НОМЕР_1
на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 11 вересня 2024 року, постановлену колегією суддів у складі головуючого судді Чередниченка В.Є., суддів: Шальєвої В.А., Іванова С.М.,
УСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування
1. У вересні 2023 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ), в інтересах якого діяв адвокат Писаренко С.Ю., звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач), в якому просив:
- визнати протиправними дії відповідача щодо ненарахування та невиплати у повному обсязі ОСОБА_1 додаткової винагороди в сумі 100 000 грн під час дії воєнного стану за період часу з 03.05.2022 по 30.11.2022 включно;
- зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду на період дії воєнного стану, згідно з постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" (далі - Постанова № 168), - як особі, яка безпосередньо брала участь у бойових діях у періоди часу з 03.05.2022 по 31.05.2022, з 01.06.2022 по 10.06.2022, з 11.06.2022 по 30.06.2022, з 01.07.2022 по 31.07.2022, з 01.08.2022 по 31.08.2022, з 01.09.2022 по 30.09.2022, з 01.10.2022 по 31.10.2022, з 01.11.2022 по 31.11.2022, із розрахунку 100 000 грн на місяць, з урахуванням раніше сплачених сум.
2. Позовні вимоги мотивував тим, що з 01.05.2022 по 30.11.2022 безпосередньо брав участь у бойових діях - забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, що підтверджується відповідними довідками, виданими на підставі бойових розпоряджень ОТУ " ІНФОРМАЦІЯ_1", ОТУ " ІНФОРМАЦІЯ_2", рапортів командира зведеного загону підтримки НОМЕР_2 окремого полку підтримки про безпосередню участь військовослужбовця у бойових діях, наказів, журналів ведення бойових дій Військової частини НОМЕР_1 . ОСОБА_1 вважає, що Військова частина НОМЕР_1 виплачувала йому додаткову винагороду не повністю, тому звернувся до суду.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
3. Рішенням від 06.12.2023 Запорізького окружного адміністративного суду позов ОСОБА_1 задоволено, визнано протиправною бездіяльність та зобов?язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити додаткову винагороду 100 000 грн за постановою № 168 в розрахунку на місяць пропорційно дням безпосередньої участі в бойових діях та заходах з 01.05.2022 по 31.05.2022, 01.06.2022 по 10.06.2022, з 11.06.2022 по 30.06.2022, з 01.07.2022 по 31.07.2022, з 01.08.2022 по 31.08.2022, з 01.09.2022 по 30.09.2022, з 01.10.2022 по 31.10.2022, з 01.11.2022 по 30.11.2022 з урахуванням виплаченого.
4. Не погодившись з цим рішенням, Військова частина НОМЕР_1 звернулася до апеляційного суду з апеляційною скаргою.
5. Ухвалою від 30.01.2024 Третього апеляційного адміністративного суду відмовлено у задоволенні клопотання Військової частини НОМЕР_1 про звільнення від сплати судового збору, відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги, апеляційна скарга цієї військової частини на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 06.12.2023 в адміністративній справі № 280/7991/23 залишена без руху через несплату судового збору, встановлено 10-денний строк з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для усунення вищевказаних недоліків шляхом надання суду належних доказів сплати судового збору за подачу апеляційної скарги на рішення суду.
6. Через неусунення Військовою частиною НОМЕР_1 недоліків апеляційної скарги, ухвалою від 28.02.2024 Третього апеляційного адміністративного суду, апеляційна скарга повернута апелянту на підставі пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України. Ця ухвала не оскаржувалася.
7. 06.03.2024 Військова частина НОМЕР_1 повторно звернулася до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 06.12.2023.
8. Ухвалою від 11.03.2024 Третього апеляційного адміністративного суду апеляційна скарга Військової частини НОМЕР_1 залишена без руху, запропоновано протягом десяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строків, вказавши інші поважні підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.
8.1. Залишаючи без руху повторну апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1, суд апеляційної інстанції виходив з того, що копію оскаржуваного рішення суду першої інстанції скаржник отримав 07.12.2023, що підтверджується довідкою про доставку копії зазначеного судового рішення до Електронного кабінету скаржника, а з апеляційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 звернулася до суду лише 06.03.2024, тобто з пропуском встановленого законом 30-денного строку на апеляційне оскарження.
8.2. Оцінюючи наведені апелянтом в апеляційній скарзі причини поважності пропуску такого строку звернення, суд апеляційної інстанції зауважив, що попереднє подання апеляційної скарги у встановлений законом строк не підстава поновлювати строк апеляційного оскарження, оскільки надання особі, яка бере участь у справі права повторного звернення до суду з апеляційною скаргою, не звільняє від дотримання встановленого законом строку на подання апеляційної скарги. Подання первинної апеляційної скарги відповідачем в установлений законом строк не передбачає зупинення строку на апеляційне оскарження для нього та можливості через це надалі свавільно розпоряджатися часом на апеляційне оскарження.
8.3. Суд апеляційної інстанції констатував, що первинно подану апеляційну скаргу повернуто скаржнику ухвалою суду від 28.02.2024, а доводи Військової частини НОМЕР_1 про сплату 03.03.2024 судового збору за подачу цієї апеляційної скарги суд не врахував, оскільки апелянт не навів обставин з посиланням на докази неможливості оплатити судовий збір за подання апеляційної скарги у цій справі до 03.03.2024.
8.4. Суд апеляційної інстанції урахував висновки Верховного Суду у постанові від 17.05.2022 у справі № 420/4212/20, за якими само по собі звернення до суду в межах встановленого строку з апеляційною скаргою, яка повернута судом через несплату судового збору, та сплата судового збору суб`єктом владних повноважень надалі не може бути безумовною підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції за відсутності належного підтвердження вчинення таким суб`єктом дій, спрямованих на забезпечення апеляційного оскарження судового рішення.
8.5. Тож, за оцінкою апеляційного суду, сплата судового збору через три місяці після отримання оскаржуваного рішення не є особливою і непереборною обставиною в розумінні КАС України для цілей поновлення строку на апеляційне оскарження.
9. Ухвалою від 01.04.2024 Третій апеляційний адміністративний суд на підставі пункту 4 частини першої статті 299 КАС України Військовій частині НОМЕР_1 відмовив у відкритті апеляційного провадження на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 06.12.2023 у справі № 280/7991/23.
9.1. Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, суд апеляційної інстанції констатував, що на виконання ухвали про залишення без руху апелянтом 14.03.2024 подано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження позаяк Військова частина НОМЕР_1 входить до складу ЗСУ та всі військовослужбовці частини виконують бойові завдання за призначенням.
9.2. Стосовно цих доводів, апеляційний суд зазначив, що ці обставини не можуть бути поважними підставами для поновлення строку звернення до суду з апеляційною скаргою, оскільки в/ч НОМЕР_1 є юридичною особою із певним штатом працівників, зокрема і працівників штабу, які виконують в тому числі і роботу з підготовки і подачі апеляційних скарг та які не входять до складу військовослужбовців, виконуючих бойові завдання, а отже зазначені обставини не є безумовною підставою для поновлення строку звернення до суду з апеляційною скаргою цієї військової частини.
10. Не погодившись з ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 01.04.2024, Військова частина НОМЕР_1 звернулася до Верховного Суду із цією касаційною скаргою.
11. Постановою Верховного Суду від 23.08.2024 касаційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 задоволено, ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 01.04.2024 скасовано, а справу № 280/7991/23 направлено до апеляційного суду для продовження розгляду.
11.1. Скасовуючи ухвалу апеляційного суду, Верховний Суд зазначив, що військова частина 14.03.2024 подала клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, відтак апеляційний суд мав надати підставам оцінку та вирішити шляхом визнання/невизнання причин пропуску такого строку поважними/неповажними.
11.2. Суд вказав, що з мотивувальної частини ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження слідує, що вказані підстави для поновлення строку апеляційного оскарження не свідчать про поважність причин пропуску строку. Водночас апеляційний суд у резолютивній частині не визнав ці причини неповажними та не відмовив у клопотанні. Однак суд відмовив у відкритті апеляційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 299 КАС України.
12. Ухвалою від 11.09.2024 Третього апеляційного адміністративного суду визнано неповажними підстави для поновлення строку апеляційного оскарження у клопотанні Військової частини НОМЕР_1 від 14.03.2024, відмовлено в його задоволенні та відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 06.12.2023 у справі № 280/7991/23.
12.1. Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, апеляційний суд зазначив, що колегія на виконання частини 5 статті 353 КАС України визнала не поважними підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження наведені скаржником у зазначеному клопотанні з підстав, які зазначені в ухвалі Третього апеляційного адміністративного суду від 01.04.2024.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги та її рух в касаційній інстанції
13. Не погодившись з рішенням апеляційного суду, Військова частина НОМЕР_1 звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просить скасувати ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 11.09.2024 та передати справу до апеляційного суду для продовження розгляду.
13.1. Ця касаційна скарга подана на підставі частини третьої статті 328 КАС України, яка визначає перелік ухвал суду апеляційної інстанції, які підлягають касаційному оскарженню, серед яких, зокрема ухвала про відмову у відкритті апеляційного провадження.
13.2. За доводами касаційної скарги, апеляційний суд постановив ухвалу без з`ясування конкретних причин, умов та обставин, через які апеляційна скарга не подана вчасно, та без урахування висновків Верховного Суду у подібних правовідносинах, викладених у постанові від 02.11.2023 у справі № 280/656/22, серед яких, зокрема, такі:
(1) нормами КАС України не встановлено вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку. Такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з врахуванням обставин у справі;
(2) оцінюючи поважність підстав пропуску процесуального строку, слід виходити з того, що причина пропуску строку є поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина (або кілька обставин), яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом або судом строк; 2) це обставина, яка виникла об?єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця обставина виникла протягом строку, який пропущений; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування;
(3) за усталеною практикою Верховного Суду введення воєнного стану може бути визнано судом поважною причиною пропуску відповідного процесуального строку або його продовження за умови, якщо пропуск строку знаходиться в прямому причинному зв?язку з такою обставиною.
13.3. Касатор наголошує, що Військова частина НОМЕР_1 входить до структури Збройних Сил України та виконує завдання з оборони України, захисту безпеки населення й інтересів держави в умовах воєнного стану, а особовий склад Військової частини НОМЕР_1 виконує бойові завдання, передислокацію, евакуацію для відсічі агресії рф. Постійна зміна дислокації призвела до затримок у поштовій кореспонденції. Наведене, на переконання скаржника, є об`єктивними причинами, які унеможливили подання апеляційної скарги вчасно. Касатор уважає, що суд апеляційної інстанції мав би врахувати особливий статус апелянта та завдання особового складу Військової частини НОМЕР_1 із залученням до оборонних заходів, та що військова частина продемонструвала добросовісність у виконанні процесуального обов`язку та не зволікала з поданням апеляційної скарги.
13.4. Підсумовуючи зазначене, касатор зауважує, що суд апеляційної інстанції передчасно визнав причини пропуску строку неповажними, застосувавши надмірний формалізм, що призвело до постановлення неправомірної ухвали, яка перешкоджає подальшому розгляду справи.
14. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 01.10.2024 відкрито касаційне провадження за цією касаційною скаргою.
15. Правом подати відзив на касаційну скаргу в порядку статті 338 КАС України ОСОБА_1 не скористався, що відповідно до вказаної статті не перешкоджає перегляду рішення судів попередніх інстанцій в касаційному порядку.
16. Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного адміністративного суду Єресько Л.О. від 06.02.2025 закінчено підготовчі дії у справі та призначено її до розгляду в порядку письмового провадження відповідно до вимог статті 345 КАС України.
Оцінка Верховного Суду
Джерела права, оцінка висновків судів, рішення яких переглядаються, та аргументів учасників справи
17. Перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, а також надаючи оцінку правильності застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, колегія суддів виходить із такого.
18. Пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
19. За приписами частини першої статті 293 КАС України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
20. Право на апеляційне оскарження реалізується у спосіб подання в установленому порядку апеляційної скарги, форма та зміст якої також визначається процесуальним законом.
21. Умовою прийнятності апеляційної скарги до розгляду є її відповідність вимогам щодо форми і змісту, які визначені у статті 296 КАС України, а також дотриманні термінів її подачі, обов`язковому поданні переліку матеріалів, що повинні бути додані до неї, в тому числі і в частині сплати судового збору.
22. Відповідно до приписів статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
22.1. Якщо в судовому засіданні оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
22.2. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:
1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;
2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
22.3. Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
23. Частиною третьою статті 298 КАС України визначено, що апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
24. Таким чином, процесуальне законодавство встановлює порядок дій суду при виявленні недоліків, зокрема, апеляційної скарги. Як у випадку невиконання вимог статті 296 КАС щодо форми та змісту скарги, так і вимог щодо дотримання строку апеляційного оскарження, зокрема, відсутності відповідного клопотання чи визнання вказаних у ньому підстав неповажними, - апеляційна скарга залишається без руху.
25. Якщо скаржник у строк, визначений судом, не подав заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі (пункт 4 частини першої статті 299 КАС України).
26. Отже, встановлено дві обставини, за яких суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження: якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження та якщо наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
27. Приписи пункту 4 частини першої статті 299 КАС є імперативними та зобов`язують суд, у разі якщо особою у визначений строк не буде подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або у поданій заяві будуть наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження, визнані судом неповажними, відмовити у відкритті апеляційного провадження.
28. Такий підхід обумовлений тим, що право на оскарження судового рішення обмежене встановленим у законі строком на апеляційне оскарження, покликаним на дотримання принципу правової визначеності як одного з елементів верховенства права, та має дисциплінувати суб`єктів адміністративного судочинства.
29. Право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, зокрема, і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Відсутність цієї умови приводила б до постійного збереження стану невизначеності у публічно-правових відносинах.
30. Колегія суддів зазначає, що поновлення строку (у випадках, що не віднесені до регламентованих частини другої статті 295 КАС України) не є обов`язком суду, а є предметом його оцінки (розсуду) залежно від встановлених обставин, доводів і доказів сторін.
31. При поданні апелянтом клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження суд повинен надати йому оцінку та вирішити шляхом визнання/невизнання причин пропуску такого строку поважними/неповажними.
32. Правовий інститут строків звернення до адміністративного суду за захистом порушеного права не містить вичерпного, детально описаного переліку причин пропуску такого строку чи критеріїв їх визначення. Натомість закон запроваджує оцінні, якісні параметри визначення причин їх недотримання - вони повинні бути поважними, реальними або непереборними і об`єктивно нездоланними на час перебігу строків звернення до суду.
33. Частина друга статті 44 КАС України покладає на учасників справи обов`язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.
34. Наведеними положеннями КАС України чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку звернення до суду.
35. Для цього учасник справи як особа, зацікавлена у поданні відповідного процесуального документа повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.
36. За частиною першою статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
37. Обов`язок доведення обставин, з якими сторона пов`язує поважність причин пропуску строків звернення до суду, покладається на особу, яка звернулася до суду.
38. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.10.2020 у справі № 9901/32/20 виснувала, що інакшого способу визначити, які причини належить віднести до поважних, ніж через зовнішню оцінку (кваліфікацію) змісту конкретних обставин, хронологію та послідовність дій суб`єкта правовідносин перед зверненням до суду за захистом свого права, немає. Під таку оцінку мають потрапляти певні явища, фактори та їх юридична природа; тривалість строку, який пропущений; те, чи могли і яким чином певні фактори завадити вчасно звернутися до суду, чи перебувають вони у причинному зв`язку із пропуском строку звернення до суду; яка була поведінка суб`єкта звернення протягом цього строку; які дії він вчиняв, і чи пов`язані вони з готуванням до звернення до суду тощо.
39. Причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
40. Тобто, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулася з позовною заявою, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.
41. Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом. Строк звернення до суду, як одна зі складових гарантії "права на суд", може і має бути поновленим, лише у разі наявності достатніх на те поважних причин.
42. Чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду, здійснення інших процесуальних дій - гарантія забезпечення рівності сторін та інших учасників справи. А для цього має бути також виконано умову щодо недопустимості безпідставного поновлення судами пропущеного строку (пункт 49 постанови Верховного Суду від 31.03.2021 у справі № 240/12017/19).
43. Дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин, якщо ці відносини стали спірними.
44. Законодавче закріплення строків звернення з адміністративним позовом до суду є гарантією стабільності публічно-правових відносин, призначенням якої є забезпечення своєчасної реалізації права на звернення до суду, стабільної діяльності суб`єктів владних повноважень при здійсненні управлінських функцій. Інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
45. Наведене дає підстави для висновку, що поновлення встановленого процесуальним законом строку здійснюється судом у виняткових, особливих випадках й лише за наявності обставин об`єктивного і непереборного характеру (підтверджених доказами), які істотно ускладнили або унеможливили своєчасну реалізацію права на звернення до суду.
46. За обставинами цієї справи, суд апеляційної інстанції в оскаржуваній ухвалі від 11.09.2024 при відмові у відкритті апеляційного провадження також визнав неповажними підстави поновлення строку на апеляційне оскарження наведені скаржником з підстав, які зазначені в ухвалі Третього апеляційного адміністративного суду від 01.04.2024 про відмову у відкритті апеляційного провадження.
46.1. Так, апеляційний суд в ухвалі від 01.04.2024 при аналізі зазначених військовою частиною підстав для поновлення строку вказав на пропуск скаржником строку звернення до суду, позаяк копію рішення отримав 07.12.2023, а з апеляційною скаргою звернувся 06.03.2024.
46.2. Суд апеляційної інстанції підкреслив, що попереднє звернення з апеляційною скаргою - не підстава для поновити строк її подання, адже право на повторне звернення не звільняє від дотримання строків. Первинну апеляційну скаргу повернули ухвалою від 28.02.2024, яка не оскаржена, тому повторна скарга розглядається як нова. Сплата судового збору 03.03.2024 після трьох місяців з моменту отримання рішення не є підставою для поновлення строку.
46.3. Аналізуючи підстави поновлення строку, в оскаржуваній ухвалі апеляційний суд зауважив, що Військова частина НОМЕР_1 має штат відповідальних за подачу апеляцій працівників, тому наведені обставини не підстава для поновлення строку подання скарги.
47. Військова частина НОМЕР_1 у касаційній скарзі повторює аргументи щодо пропуску строку подання апеляції, вважаючи оцінку апеляційного суду підстав формальною.
48. Верховний Суд погоджується, що введення в Україні воєнного стану суттєво ускладнило (подекуди унеможливив) повноцінне функціонування, зокрема, органів державної влади (місцевого самоврядування). Водночас Суд уважає за необхідне зазначити, що введення на території України воєнного стану не зупиняє перебіг процесуальних строків у судових справах, сама по собі ця обставина, без належного її обґрунтування крізь призму неможливості ситуативного (в конкретних умовах) виконання процесуальних прав і обов`язків учасника справи, й підтвердження її належними й допустимими доказами, не може слугувати підставою для поновлення пропущеного процесуального строку. Лише факт введення воєнного стану на території України не може слугувати безумовною та достатньою підставою для визнання поважними причин пропуску процесуального строку для органу державної влади, за відсутності відповідних обґрунтувань та доказів того, як саме введення воєнного стану, вплинуло на роботу цього державного органу.
49. Натомість, суд визнає, що наведені обставини могли ускладнити подання апеляції, однак скаржник не довів їхнього реального впливу на неможливість своєчасного оскарження. Враховуючи, що Військова частина НОМЕР_1 загально посилається на введення в Україні воєнного стану, без конкретизації впливу цих обставин на виконання процесуальних обов?язків протягом строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, а також без підтвердження таких обставин належними та допустимими доказами, Суд погоджується із висновками суду апеляційної інстанції про необґрунтованість підстав пропуску строку на апеляційне оскарження з цих причин.
50. Також Верховний Суд уважає обґрунтованими висновки апеляційного суду в частині, що приналежність до складу Збройних Сил України, залучення військовослужбовців частини до бойових завдань за призначенням не можуть бути поважними підставами для поновлення строку звернення до суду з апеляційною скаргою, оскільки Військова частина НОМЕР_1 юридична особа зі штатом працівників, зокрема і працівників штабу, які готують та подають апеляційні скарги та які не входять до складу військовослужбовців, виконуючих бойові завдання, відтак зазначені обставини не безумовна підстава поновлення строку звернення до суду з апеляційною скаргою Військовій частині НОМЕР_1 .
51. Як вбачається з матеріалів справи, рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 06.12.2023 у справі № 280/7991/23 доставлено до електронного кабінету Військової частини НОМЕР_1 06.12.2023 о 18:51, що підтверджується наявною у матеріалах справи довідкою відповідального працівника Запорізького окружного адміністративного суду про доставку електронного листа ОСОБА_2 (а.с. 77).
52. Одночасно, на вебсторінці призначеної для пошуку та перегляду документів Єдиного державного реєстру судових рішень, 08.12.2023 забезпечено надання загального доступу до рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 06.12.2023 (номер у Єдиному державному реєстрі судових рішень 115448071).
53. Суд відхиляє покликання позивача на висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 02.11.2023 у справі № 280/656/22, адже у вказаній справі встановлена добросовісна поведінка щодо намагання виконати процесуальний обов`язок та не допущення необ`єктивного зволікання при зверненні з апеляційною скаргою (подання клопотань про поновлення строку та відстрочення/сплату судового збору при апеляційному оскарженні). Верховний Суд підкреслив необхідність встановлення прямого причинного зв`язку між пропуском строку та обставиною. Тож, висновок у справі № 280/656/22 не суперечить висновкам у справі, що переглядається.
54. За правилами частини п`ятої статті 251 КАС України учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено в порядку письмового провадження, копія судового рішення надсилається протягом двох днів із дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.
55. Згідно з пунктом 2 частини шостої статті 251 КАС України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи.
56. Оскільки Вищою радою правосуддя затверджено Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи і з 05.10.2021 почали функціонувати окремі підсистеми ЄСІТС, а копія рішення була доставлена на офіційну електронну адресу скаржника, то відлік строку на оскарження судового рішення розпочався саме з такої дати.
57. Пункт 2 частини шостої статті 251 КАС України установлює, що днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.
58. Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення (частина шоста статті 251 КАС України).
59. Якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день (частина шоста статті 120 КАС України).
60. Отже, 30-денний строк апеляційного оскарження, визначений пунктом 1 частини другої статті 295 КАС України, закінчився 05.01.2024.
61. Військова частина НОМЕР_1 подала апеляційну скаргу 06.03.2024.
62. За таких обставин і правового регулювання, суд апеляційної інстанції обґрунтовано відхилив доводи Військової частини НОМЕР_1 та дійшов правильного висновку, що Військова частина НОМЕР_1 подала апеляційну скаргу з пропуском строку на апеляційне скарження рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 06.12.2023.
63. Неналежна організація процесу із оскарження судового рішення з боку відповідальних осіб, виникнення організаційних складнощів у суб`єкта владних повноважень для своєчасного подання апеляційної скарги є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною, є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Відповідач, що діє від імені держави, як суб`єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від організаційних складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, в тому числі і щодо вчасного подання апеляційної скарги (постанови Верховного Суду від 26.09.2022 у справі № 560/403/22, 08.08.2024 у справі № 440/15583/23).
64. З огляду на вказане, суд апеляційної інстанції, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження з підстав пропуску строку на апеляційне оскарження, за відсутності причин, які б свідчили про поважність пропуску такого строку, правильно застосував положення пункту 4 частини першої статті 299 КАС України.
65. За таких умов, колегія суддів, перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду апеляційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, приходить до висновку, що суд апеляційної інстанції, ухвалив судове рішення з додержанням норм процесуального права.
66. Частиною першою статті 350 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
67. Таким чином, оскільки при ухваленні судового рішення суд апеляційної інстанції порушень норм процесуального права не допустив, то колегія суддів дійшла висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін.
68. З огляду на результат касаційного розгляду справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 352, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд