ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 лютого 2025 року
м. Київ
справа № 368/1473/15-ц
провадження № 61-5383св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Білоконь О. В., Осіяна О. М.,
учасники справи:
позивачка - ОСОБА_1,
відповідачка: ОСОБА_2,
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору:
Балико-Щучинська сільська рада, Управління Держземагенства у Кагарлицькому районі, Київська обласна філія Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру",
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_2 - адвоката Грекової Лариси Володимирівни, на додаткове рішення Кагарлицького районного суду Київської області від 14 листопада 2023 року в складі судді Іванюти Т. Є. та постанову Київського апеляційного суду від 13 березня 2024 року в складі колегії суддів: Кашперської Т. Ц., Фінагеєва В. О., Яворського М. А.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовної заяви
1. У серпні 2015 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом, в якому просила усунути перешкоди у користуванні належною їй земельною ділянкою шляхом визнання недійсним та скасування державного акта серії ЯА №41008, виданого Кагарлицькою районною державною адміністрацією 13 квітня 2005 року на ім`я ОСОБА_2 та державної реєстрації цього державного акта; зобов`язати ОСОБА_2 відновити межі земельних ділянок, які належать ОСОБА_1 згідно з державним актом на право приватної власності на землю від 30 листопада 2002 року, перенести збудований відповідачкою паркан згідно з межами, зазначеними у державному акті на право приватної власності на землю від 30 листопада 2002 року.
2. У жовтні 2015 року ОСОБА_2 звернулася до суду із зустрічним позовом, в якому просила:
зобов`язати ОСОБА_1 звільнити проїзд загального користування до житлового будинку АДРЕСА_1 та демонтувати встановлену нею бетонну стінку та стовпчики на повороті з АДРЕСА_1 ;
зобов`язати ОСОБА_1 знести збудовану нею бетонну відмостку (фундамент) між земельною ділянкою будинку АДРЕСА_1 та земельною ділянкою будинку АДРЕСА_1 ;
зобов`язати ОСОБА_1 не чинити перешкод у користуванні ОСОБА_2 проїздом загального користування до житлового будинку АДРЕСА_1 за вказаною адресою;
визнати незаконним та скасувати рішення Балико-Щучинської сільської ради від 15 січня 2015 року, яким затверджено акт погодження меж від 17 грудня 2014 року, вирішено вважати спільну межу між земельними ділянками ОСОБА_1 та ОСОБА_2 погодженими, надано дозвіл на виготовлення правовстановлюючих документів на землю.
3. Рішенням Кагарлицького районного суду Київської області від 26 серпня 2020 року позов ОСОБА_1 задоволено.
4. Усунуто перешкоди у користуванні ОСОБА_1 земельною ділянкою, площею 0,0320 га з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд та 0,159 га з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, які розташовані на АДРЕСА_1, шляхом визнання недійсним та скасування: державного акта серії ЯА № 410089, виданого Кагарлицькою районною державною адміністрацією 13 квітня 2005 року на ім`я ОСОБА_2, та державної реєстрації цього державного акту.
5. Зобов`язано ОСОБА_2 відновити межі земельних ділянок загальною площею 0,03238 га за вказаною адресою, які належать ОСОБА_1 згідно з Державним актом на право приватної власності на землю, зареєстрованим в Книзі записів державних актів за № 153 від 30 листопада 2002 року, та перенести збудований нею паркан згідно з межами, зазначеними у вказаному державному акті.
6. У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 відмовлено.
7. Постановою Київського апеляційного суду від 08 грудня 2021 року рішення Кагарлицького районного суду Київської області від 26 серпня 2020 року скасовано в частині позову про зобов`язання ОСОБА_2 перенести збудований нею паркан згідно з межами, зазначеними в державному акті на право приватної власності на землю ОСОБА_1, що зареєстрований в Книзі записів державних актів за № 153 від 30 листопада 2002 року, та ухвалено в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні позову. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.
8. Постановою Верховного Суду від 14 вересня 2022 року касаційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення. Рішення Кагарлицького районного суду Київської області від 26 серпня 2020 року у нескасованій судом апеляційної інстанції частині та постанову Київського апеляційного суду від 08 грудня 2021 року залишено без змін.
9. У червні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення про стягнення з ОСОБА_2 витрат на проведення земельно-технічної експертизи в розмірі 18 000,00 грн, оскільки в цій справі суд першої інстанції здійснив розподіл судових витрат щодо однієї судової експертизи, проте заявницею понесено витрати щодо проведення двох судових експертиз, що підтверджується відповідними письмовими доказами.
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
10. Додатковим рішенням Кагарлицького районного суду Київської області від 14 листопада 2023 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 13 березня 2024 року, стягнено з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати на проведення земельно-технічної експертизи в розмірі 18 000,00 грн.
11. Суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, дійшов висновку, що оскільки ОСОБА_1 підтверджено письмовими доказами понесення нею витрат відповідно до договору від 08 листопада 2019 року № 21/11-2019, рахунку від 08 листопада 2019 року № 46, квитанціями на загальну суму 18 000,00 грн щодо проведення земельно-технічної експертизи, оформленої висновком від 23 січня 2020 року № 109/11-2019, наявні підстави для задоволення заяви та відшкодування зазначених витрат.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
12. У квітні 2024 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга представника ОСОБА_2 - адвоката Грекової Л. В., на додаткове рішення Кагарлицького районного суду Київської області від 14 листопада 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 13 березня 2024 року.
13. Ухвалою Верховного Суду від 23 квітня 2024 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано цивільну справу і надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
14. У касаційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
15. Касаційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції під час ухвалення рішення за наслідками розгляду справи по суті здійснив відшкодування судових витрат, зокрема витрат за проведення експертного дослідження в розмірі 16 830,00 грн, хоча суд і не вказав, щодо якого саме експертного дослідження здійснено таке відшкодування.
16. На переконання заявниці, місцевий суд здійснив відшкодування витрат саме щодо виготовлення експертного висновку від 23 січня 2020 року в розмірі 16 830,00 грн, оскільки інший висновок судово земельно-технічної експертизи від 26 квітня 2017 року Кагарлицький районний суд Київської області визнав недоцільним, а зазначені в ньому відомості - неактуальними на час ухвалення судового рішення.
17. ОСОБА_2 вважає, що подаючи повторно заяву про відшкодування витрат за проведену судову експертизу, ОСОБА_1 має на меті отримати подвійне відшкодування судових витрат, що для неї, ОСОБА_2, пенсіонерки, учасника ліквідації наслідків на ЧАЕС, є надмірним фінансовим тягарем, що не відповідає засадам розумності, добросовісності та справедливості.
18. Підставою касаційного оскарження заявниця вказує неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 22 листопада 2023 року у справі № 712/4126/22 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
19. Також, підставою касаційного оскарження заявниця зазначає порушення норм процесуального права, а саме: недослідження зібраних у справі доказів (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
20. Відзив на касаційну скаргу до Верховного Суду не поданий.
Фактичні обставини справи, встановлені апеляційним судом
21. Позивачка ОСОБА_1 у грудні 2015 року звернулася до суду з клопотанням, яке доповнила у грудні 2016 року, про проведення
земельно-технічної експертизи.
22. Ухвалою Кагарлицького районного суду Київської області від 13 грудня 2016 року в справі № 368/1473/15-ц призначено земельно-технічну експертизу.
23. 22 березня 2017 року ОСОБА_1 здійснила оплату вартості експертизи в розмірі 14 900,00 грн, що підтверджується квитанцією № 636/з30.
24. Судовим експертом Коваленко Людмилою Анатоліївною 26 квітня 2017 року складено висновок № 2-26/04 за результатами проведення судової
земельно-технічної експертизи.
25. В судовому засіданні 12 грудня 2018 року експерт Коваленко Л. А. надала роз`яснення щодо складеного нею висновку.
26. У листопаді 2019 року ОСОБА_1 звернулася до Українського незалежного інституту судових експертиз із заявою про проведення додаткової земельно-технічної експертизи.
27. Платіжними документами від 13 листопада 2019 року та від 28 листопада 2019 року позивачкою ОСОБА_1 здійснено оплату додаткової експертизи в загальному розмірі 18 000,00 грн.
28. 23 січня 2020 року складено висновок експертів № 109/11-2019 за результатами проведення комісійної земельно-технічної експертизи в межах цивільної справи № 368/1473/15-ц.
29. Рішенням Кагарлицького районного суду Київської області від 26 серпня 2020 року позов ОСОБА_1 задоволено, стягнено судові витрати в загальному розмірі 16 830,00 грн, в задоволенні зустрічного позову відмовлено.
30. Рішення суду першої інстанції в частині розподілу судових витрат судом апеляційної інстанцій та Верховним Судом не переглядалося.
31. У червні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення, стягнувши з ОСОБА_2 витрати за проведення експертизи в розмірі 18 000,00 грн, які понесені позивачкою відповідно до платіжних документів від 13 листопада 2019 року та від 28 листопада 2019 року.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
32. Положенням частини другої статті 389 ЦПК України встановлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
33. Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
34. Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
35. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
36. Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
37. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
38. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
39. Розглянувши справу в межах доводів касаційної скарги, колегія суддів вважає, що судові рішення першої та апеляційної інстанцій є законними і обґрунтованими та підстав для їх скасування немає.