ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 лютого 2025 року
м. Київ
справа № 354/609/15
провадження № 61-14362св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В. (суддя-доповідач),
суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - перший заступник прокурора Івано-Франківської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Державного агентства лісових ресурсів України,
відповідачі: Поляницька сільська рада, ОСОБА_1, товариство з обмеженою відповідальністю "Скорзонера",
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, - Державне підприємство "Ворохтянське лісове господарство,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів, - ОСОБА_2,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу заступника керівника Івано-Франківської обласної прокуратури на ухвалу та рішення Яремчанського міського суду Івано-Франківської області у складі судді Ваврійчук Т. Л. від 19 червня 2024 року, постанову Івано-Франківського апеляційного суду у складі колегії суддів:
Пнівчук О. В., Баркова В. М., Бойчука І. В., від 09 жовтня 2024 року, касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Скорзонера" на рішення Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 19 червня 2024 року та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 09 жовтня 2024 року
і виходив з наступного.
Короткий зміст заявлених позовних вимог
1. У вересні 2015 року перший заступник прокурора Івано-Франківської області (перейменовано на Івано-Франківську обласну прокуратуру) в інтересах держави в особі Державного агентства лісових ресурсів України,
ДП "Ворохтянське лісове господарство" звернувся до суду з позовом до Поляницької сільської ради (перейменовано на Поляницьку сільську раду Надвірнянського району Івано-Франківської області), ОСОБА_1 про визнання недійсним та скасування державного акта на право приватної власності на земельну ділянку площею 0,1930 га, кадастровий номер 2611092001220020052 та зобов`язання повернути вказану земельну ділянку з чужого незаконного володіння у державну власність.
2. Свої вимоги прокурор мотивував тим, що постановою Галицького районного суду Івано-Франківської області від 04 березня 2015 року у кримінальній справі № 248436 (судовий № 1-6/2011) звільнено від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 за вчинення злочинів, передбачених частиною третьою статті 28, частиною першою статті 366, частиною третьою статті 28, частиною другою статті 364 КК України.
3. В ході розгляду цієї справи встановлено, що рішення виконавчого комітету Поляницької сільської ради № 27 від 10 липня 2003 року щодо безоплатної передачі ОСОБА_1 у приватну власність земельної ділянки площею
0,1930 га не виносилося в установленому порядку на засідання виконавчого комітету Поляницької сільської ради та є підробленим. На це вказує і те, що ОСОБА_1 із заявою про затвердження проєкту землеустрою до сільської ради не звертався, зазначене питання на розгляд сесії сільської ради не виносилося та будь-яке рішення про передачу відповідачу у власність земельної ділянки не приймалося.
4. Судом встановлено, що спірна земельна ділянка перебуває у постійному користуванні ДП "Ворохтянське лісове господарство" на підставі державного акту на право постійного користування землею серії ІІ-ІФ № 002701
від 10 листопада 2001 року та знаходиться у кварталі 8, виділ 30, 31 Поляницького лісництва, що підтверджується матеріалами лісовпорядкування та таксаційною книгою.
5. Упродовж 2002-2003 років ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 незаконно надали у приватну власність під будівництво індивідуальних житлових будинків землі державного лісового фонду, які перебували у користуванні Поляницького лісництва Ворохтянського держлісгоспу, рішення про вилучення яких не приймалися, дозволу на таке вилучення постійний землекористувач не надавав.
6. Таким чином, внаслідок передачі у приватну власність спірної земельної ділянки ОСОБА_1 у ДП "Ворохтянське лісове господарство" незаконно вилучено земельну ділянку площею 0,1930 га. Оскільки рішення виконавчого комітету Поляницької сільської ради № 27 від 10 липня 2003 року є фіктивним, воно не підлягає визнанню недійсним у суді, а спірна земельна ділянка підлягає витребуванню у державну власність.
7. Прокурор просив визнати недійсним та скасувати державний акт на право приватної власності на земельну ділянку серії ІФ № 014218 від 20 серпня 2003 року площею 0,1930 га, кадастровий номер 2611092001220020052 та зобов`язати ОСОБА_1 повернути вказану земельну ділянку з чужого незаконного володіння у державну власність в особі ДП "Ворохтянське лісове господарство".
8. У 2020 році прокурором подано заяву про зміну предмету позову, відповідно до якої прокурор просив поновити строки позовної давності, визнати недійсним державний акт на право приватної власності на земельну ділянку серії ІФ №014218 від 20 серпня 2003 року площею 0,1930 га, кадастровий номер 2611092001220020052 та витребувати у ТОВ "Скорзонера" земельну ділянку площею 0,1930 га з кадастровим номером 2611092001220020052, яка розташована в с. Поляниця Яремчанської міської ради з чужого незаконного володіння у державну власність в особі ДП "Ворохтянське лісове господарство".
Процесуальні ухвали суду першої інстанції
9. Ухвалою Яремчанського міського суду Івано-Франківської області
від 03 грудня 2015 року залучено до участі у справі в якості співвідповідача
ТОВ "Скорзонера" та в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, - ОСОБА_2 .
10. Ухвалою Яремчанського міського суду Івано-Франківської області
від 21 квітня 2023 року залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, -
ДП "Ворохтянське лісове господарство".
Основний зміст та мотиви ухвали та рішення суду першої інстанції
11. Ухвалою Яремчанського міського суду Івано-Франківської області
від 19 червня 2024 року провадження у справі в частині заявленої позовної вимоги до ТОВ "Скорзонера" про витребування земельної ділянки площею 0,1930 га, кадастровий номер 2611092001220020052, яка розташована
у с. Поляниця, з чужого незаконного володіння у державну власність в особі Державного агентства лісових ресурсів України закрито, роз`яснено прокурору, що розгляд зазначеної вимоги віднесений до юрисдикції господарського суду.
12. Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що у цій справі предметом позову є вимоги прокурора в інтересах держави про визнання недійсним державного акта, виданого фізичній особі-первісному набувачу спірної земельної ділянки ОСОБА_1, та витребування спірної земельної ділянки з незаконного володіння юридичної особи ТОВ "Скорзонера", як кінцевого набувача. З огляду на суб`єктний склад сторін, спір у цій справі в частині позовних вимог прокурора про витребування земельної ділянки є спором про стверджуване порушення цивільного права та законного інтересу позивача як власника землі з боку юридичних осіб, зокрема щодо права власності на нерухоме майно, та підлягає розгляду в порядку господарського судочинства, що виключає розгляд справи у зазначеній частині в порядку цивільного судочинства.
13. Рішенням Яремчанського міського суду Івано-Франківської області
від 19 червня 2024 року у задоволенні позову першого заступника прокурора Івано-Франківської області в інтересах держави в особі Державного агентства лісових ресурсів України до Поляницької сільської ради Надвірнянського району Івано-Франківської області, ОСОБА_1, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, -
ДП "Ворохтянське лісове господарство", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів, - ОСОБА_2, про визнання недійсним державного акта на право приватної власності на земельну ділянку площею 0,1930 га від 20 серпня 2003 року серії ІФ № 014218 відмовлено.
14. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що Держлісагентство є органом державної влади, тобто суб`єктом владних повноважень, що відповідно до абзацу 1 частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" надає право прокурору звертатися до суду з позовом в інтересах держави в особі зазначеного суб`єкта владних повноважень.
15. Спірна земельна ділянка вибула з власності держави у протиправний спосіб на підставі фіктивного рішення органу місцевого самоврядування, який не був наділений відповідними повноваженням щодо розпорядження нею, що одночасно потягнуло за собою протиправну зміну її цільового призначення. Відсутність спрямованого на відчуження спірної земельної ділянки рішення повноважного органу виконавчої влади означає, що держава як власник, не виявляла волю на вилучення та передачу у приватну власність цієї земельної ділянки та свідчить про те, що ОСОБА_1 в установленому законом порядку не набув право власності на спірну земельну ділянку і не був наділений належними повноваженнями щодо її подальшого відчуження шляхом укладення договору купівлі-продажу з ОСОБА_2 .
16. Суд першої інстанції дійшов висновку, що у задоволенні позову прокурора в інтересах держави в особі Держлісагентства про визнання недійсним виданого ОСОБА_1 державного акту на право власності на землю
серії ІФ № 014218 від 20 серпня 2003 року слід відмовити, оскільки зазначена вимога не відповідає належному способу захисту права.
Основний зміст та мотиви постанови суду апеляційної інстанції
17. Постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 09 жовтня
2024 року апеляційні скарги заступника керівника Івано-Франківської обласної прокуратури та апеляційну скаргу ТОВ"Скорзонера" залишено без задоволення, а ухвалу та рішення Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 19 червня 2024 року залишено без змін.
18. Постанова апеляційного суду мотивована тим, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, оскільки у цій справі права позивача на земельну ділянку порушує не сам державний акт на землю першого набувача землі, а обставини її отримання з порушенням закону та відчуження згодом кінцевому набувачу
ТОВ "Скорзонера", тому ефективним способом захисту права власності є віндикаційний позов до особи, за якою зареєстровано право власності на земельну ділянку.
19. Таким чином, суд першої інстанції, встановивши фактичні обставини у справі, від яких залежить правильне вирішення спору, правильно застосувавши норми матеріального права та практику Верховного Суду у подібних правовідносинах, дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позовних вимог про визнання недійсним та скасування державного акта на право приватної власності на земельну ділянку.
20. Враховуючи те, що спірна земельна ділянка зареєстрована на праві приватної власності за ТОВ "Скорзонера", колегія суддів апеляційного суду погодилася з висновками суду першої інстанції про те, що позивач обрав неналежний спосіб захисту своїх прав шляхом визнання недійсним та скасування державного акта на право приватної власності на земельну ділянку першого набувача землі ОСОБА_1, що є самостійною підставою для відмови у задоволенні позову.
21. З урахуванням характеру правовідносин у цій справі, предмета спору та з`ясованих судами обставин, суд першої інстанції обґрунтовано виснував про закриття провадження у цій справі в частині позовних вимог до
ТОВ "Скорзонера".
Узагальнені доводи касаційної скарги
22. 28 жовтня 2024 року заступник керівника Івано-Франківської обласної прокуратури через підсистему "Електронний суд" звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить: скасувати ухвалу Яремчанського міського суду від 19 червня 2024 року та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 09 жовтня 2024 року в частині закриття провадження та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції; скасувати рішення Яремчанського міського суду від 19 червня 2024 року та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 09 жовтня 2024 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог, ухвалити нове судове рішення про задоволення позову.
23. Підставою касаційного оскарження ухвали Яремчанського міського суду від 19 червня 2024 року та постанови Івано-Франківського апеляційного суду від 09 жовтня 2024 року в частині закриття провадження у справі прокурор зазначає порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права та посилається на неврахування судами висновків у постановах Великої Палати Верховного Суду від 15 травня 2018 року у справі № 911/4144/16, від 30 травня 2018 року у справі № 569/2749/15-ц, від 07 листопада 2018 року у справі № 755/13532/15-ц, від 27 березня 2019 року у справі № 521/21255/13-ц, від 07 серпня 2019 року у справі № 646/6644/17, від 01 жовтня 2019 року у справі № 911/2034/16, від 15 жовтня 2019 року у справі № 911/3749/17, від 16 жовтня 2019 року у справі № 303/2408/16-ц, від 22 січня 2020 року у справі № 910/1809/18, від 25 травня 2021 року у справі № 200/14342/18, від 15 червня 2021 року у справі № 904/6125/20, від 14 грудня 2021 року у справі № 610/27695/2012, від 09 червня 2022 року у справі № 362/643/21, від 05 жовтня 2022 року у справах № 922/1830/19, від 18 квітня 2023 року у справах № 357/8277/19, у постановах Верховного Суду від 05 серпня 2021 року у справі № 199/6042/19, від 27 жовтня 2021 року у справі № 127/6686/21, від 18 травня 2022 року у справі № 932/13956/20, від 03 серпня 2023 року у справі № 910/13049/22, від 12 вересня 2023 року у справі № 904/2720/22 щодо застосування норм права у подібних правовідносинах.
24. Підставами касаційного оскарження рішення Яремчанського міського суду від 19 червня 2024 року та постанови Івано-Франківського апеляційного суду від 09 жовтня 2024 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог прокурор зазначає неправильне застосування судами норм матеріального і порушення норм процесуального права, вказавши, що суди застосували норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 30 травня 2018 року у справі № 569/2749/15-ц, від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17, від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16, від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16, від 25 червня 2019 року у справі № 904/1083/18, від 04 червня 2019 року у справі № 916/3156/17, від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц, від 21 серпня 2019 року у справі № 911/3681/17, від 22 січня 2020 року у справі № 910/1809/18, від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16, від 22 червня 2021 року у справі № 200/606/18, у постанові Верховного Суду у складі суддів Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 16 лютого 2024 року у справі № 910/10009/22, у постановах Верховного Суду від 21 січня 2020 року у справі № 922/807/19, від 23 червня 2021 року у справі № 917/1372/20, від 22 червня 2022 року у справі № 545/1575/21, від 29 червня 2022 року у справі № 466/3737/18, від 20 липня 2022 року у справі № 683/2422/19, від 06 червня 2023 року у справі № 920/277/22, від 10 травня 2023 року у справі № 920/343/22, від 10 травня 2023 року у справі № 920/155/22, від 02 травня 2023 року у справі № 920/225/22, від 23 травня 2023 року у справі № 925/352/22, від 03 серпня 2023 року у справі № 910/13049/22, від 12 червня 2023 року у справі № 388/1347/20, від 28 лютого 2024 року у справі № 1308/1048/2012 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України), а також не дослідили зібрані у справі докази та не надали їм належної правової оцінки (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
25. Згідно з доводами касаційної скарги прокурора, метою звернення з позовом є витребування на користь держави спірної земельної ділянки, яка вибула з її володіння поза її волею. Повернення спірної земельної ділянки, яка на праві власності належить державі, не є можливим без визнання незаконним рішення органу місцевого самоврядування та державного акту про право власності, які стали підставою для вибуття спірної земельної ділянки з володіння.
26. Прокурор вважає, що обраний ним спосіб захисту права власності саме шляхом визнання недійсним державного акту на право власності є ефективним.
27. Також прокурор звертає увагу на те, що закриваючи провадження у частині позовних вимог до ТОВ "Скорзонера", суди порушили правила юрисдикції, оскільки позовні вимоги є взаємопов`язаними та нерозривними між собою. Вимога до ТОВ "Скорзонера"про витребування земельної ділянки є похідною від основної - визнання недійсним державного акта. Позовні вимоги до кількох відповідачів, серед яких є хоча б одна фізична особа, мають розглядатися в одному провадженні, якщо такі вимоги нерозривно пов`язані між собою та від вирішення однієї з них залежить вирішення інших. На момент подачі позову такий спосіб захисту, як визнання недійсним та скасування державного акту був належним і застосовувався у судові практиці. У цій справі предметом спору є земельна ділянка, яка незаконно вибула з володіння держави на користь фізичної особи, а згодом була відчужена на користь юридичної особи.
15 листопада 2024 року ТОВ "Скорзонера" через підсистему "Електронний суд" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить змінити мотивувальну частину рішення Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 19 червня 2024 року та постанови Івано-Франківського апеляційного суду від 09 жовтня 2024 року, виключивши з неї висновки щодо протиправності набуття права власності відповідачем ОСОБА_1 на земельну ділянку та її подальшого відчуження, залишити без змін резолютивну частину рішення Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 19 червня 2024 року та постанови Івано-Франківського апеляційного суду від 09 жовтня 2024 року.
28. Підставами касаційного оскарження судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій заявник зазначає неправильне застосування судами норм матеріального і порушення норм процесуального права в оскаржуваній частині, вказавши, що суди застосували норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 січня 2021 року у справі № 916/1415/19, від 02 лютого 2021 року у справі № 925/642/19, від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16-ц, від 15 лютого 2023 року у справі № 910/18214/19, від 22 травня 2024 року у справі № 227/2301/21, у постановах Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 911/269/19, від 25 травня 2022 року у справі № 909/246/20, від 13 липня 2022 року у справі № 916/3307/16, від 14 червня 2023 року у справі № 715/2438/21, від 25 квітня 2024 року у справі № 910/18072/21, від 29 травня 2024 року у справі № 354/608/15-ц, від 17 червня 2024 року у справі № 354/600/15-ц, від 26 червня 2024 року у справі № 354/602/15?ц (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України), а також не дослідили зібрані у справі докази, не надали їм належної правової оцінки (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
29. Згідно з доводами касаційної скарги ТОВ"Скорзонера", під час вирішення спору судами не враховано, що оскільки обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови у позові, а належна позовна вимога (витребування земельної ділянки) підсудна суду іншої юрисдикції, то судом першої інстанції безпідставно (передачно) надано оцінку доводам позивача щодо неправомірності державного акту та зроблено висновки, що первісний набувач у встановленому законом порядку не набував права власності на землю. Суди фактично підтримали доводи прокурора без дослідження належних, допустимих та достатніх доказів.
30. ТОВ "Скорзонера" зазначає, що незважаючи на те, що підставою для відмови у задоволенні позову прокурора стала очевидна неналежність обраного ним способу захисту, суд першої інстанції за відсутності правових підстав вдався до оцінки доказів та встановлення фактичних обставин у цій справ, вийшовши за межі наданих йому повноважень. Апеляційний суд не врахував доводи апеляційної скарги щодо вказаних процесуальних порушень.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
31. Ухвалою Верховного Суду від 11 листопада 2024 року відкрито касаційне провадження у справі № 354/609/15-ц.
32. Ухвалою Верховного Суду від 29 січня 2025року справу призначено до судового розгляду колегією у складі п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
33. У поданому відзиві на касаційну скаргу заступник керівника Івано-Франківської обласної прокуратури посилається на те, що доводи касаційної скарги відповідача є такими, що не відповідають вимогам закону, суперечать фактичним обставинам справи, а сама скарга не підлягає до задоволення. Суди дійшли правильного висновку про те, що спірна земельна ділянка вибула з володіння держави у протиправний спосіб на підставі фіктивного рішення органу місцевого самоврядування, який не був наділений відповідними повноваженнями щодо розпорядження нею, що одночасно потягнуло за собою протиправну зміну її цільового призначення.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
34. У постійному користуванні Ворохтянського державного лісогосподарського підприємства, перейменованого згодом на
ДП "Ворохтянське лісове господарство", перебували землі для ведення лісового господарства площею 4 358, 5 га, що підтверджується державним актом на право постійного користування землею серії ІІ-ІФ № 002701, виданим на підставі рішення Поляницької сільської ради № 3 від 11 січня 2001 року.
35. 10 липня 2003 року виконавчим комітетом Поляницької сільської ради прийнято рішення № 27 "Про вилучення, надання, передачу земельних ділянок у приватну власність та зміну цільового призначення землі" відповідно до
пунктів 1-6 якого виконком, керуючись рішенням сільської ради від 16 квітня 2002 року "Про делегування сільвиконкому повноважень в галузі регулювання земельних відносин" та розглянувши заяви громадян про вилучення, надання та передачу земельних ділянок у приватну власність, вирішив вилучити земельні ділянки у громадян згідно з статтями 141, 149 ЗК України (додаток № 1); надати громадянам земельні ділянки (додаток № 2); передати безоплатно у приватну власність земельні ділянки громадянам згідно з статтею 118 ЗК України (додаток № 3); вилучити в Поляницького лісництва Ворохтянського державного лісогосподарського підприємства земельні ділянки площею 6,7 га (кв. АДРЕСА_1 виділ 56 (2,4 га), виділ 57 (1,0 га), виділ 58 (0,5 га), віднести їх до земель запасу сільської ради та змінити цільове призначення вказаної ділянки з переведенням з лісового фонду на землі житлової та громадської забудови.
36. Згідно з пунктом 12 додатку № 2 до вказаного рішення "Надання земельних ділянок" ОСОБА_1 жителю м. Івано-Франківськ надано з земель запасу земельну ділянку площею 0,1930 га для будівництва та обслуговування жилого будинку на ділянці " ІНФОРМАЦІЯ_1".
37. 20 серпня 2003 року ОСОБА_1 був виданий державний акт на право власності на землю серії ІФ № 014218 на земельну ділянку площею 0,1930 га, для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, розташовану у с. Поляниця Яремчанської міської ради Івано-Франківської області кадастровий номер 2611092001220020052. Вказаний державний акт зареєстрований у Книзі записів державних актів на право власності на землю за № 000036.
38. ОСОБА_1 18 травня 2006 року відчужив належну йому земельну ділянку з кадастровим номером 2611092001220020052 на користь
ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки, зареєстрованого у реєстрі за № 1876, і останній 26 травня 2006 року був виданий державний акт на право власності на землю серії ЯГ № 305807, що підтверджено повідомленням ГУ Держгеокадастру в Івано-Франківській області
№ 10-9-0.4-7114/0/2-15 від 08 вересня 2015 року.
39. ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 28 лютого 2007 року, зареєстрованого у реєстрі за
№ 273-Д, відчужила вказану земельну ділянку на користь ТОВ "Скорзонера", яке 08 жовтня 2008 року отримало державний акт на право власності на землю серії ЯЖ № 159778.
40. 23 березня 2004 року слідчим ОВС прокуратури Івано-Франківської області порушено кримінальну справу за фактом зловживання службовим становищем посадовими особами Поляницької сільської ради та її виконавчого комітету за ознаками злочину, передбаченого частиною другою статті 364 КК України. У постанові йдеться, що службові особи Поляницької сільської ради та її виконавчого комітету, зловживаючи службовим становищем, діючи в інтересах третіх осіб, всупереч Генерального плану забудови с. Поляниця, на порушення вимог законодавства, протягом 2002-2003 років без розгляду на сесіях Поляницької сільської ради та її виконавчого комітету, незаконно вилучили із власності Ворохтянського держлісгоспу 40,69 га земель лісового фонду, без згоди державних органів лісового господарства, незаконно змінили їх цільове призначення, перевівши із земельних угідь лісового фонду в землі житлової та громадської забудови, та безоплатно надали їх у приватну власність
160 громадянам для будівництва та обслуговування житлових будинків. Внаслідок вищевказаних дій незаконно вилучено 40,69 га земельних угідь лісового фонду, що спричинило тяжкі наслідки державним інтересам.
41. 18 травня 2005 року прокурором Івано-Франківської області був затверджений обвинувальний висновок у кримінальній справі № 248436 про обвинувачення сільського голови с. Поляниця ОСОБА_3 у вчиненні злочинів, передбачених частиною третьою статті 365, третьою четвертою статті 190, частиною другою статті 364, частиною другою статті 366 КК України, інженера-землевпорядника Поляницької сільської ради ОСОБА_4 у вчиненні злочинів, передбачених частиною третьою статті 365, частиною другою статті 366 КК України, начальника відділу земельних ресурсів Яремчанської міської ради Реміцької О. М. у вчиненні злочинів, передбачених частиною другою статті 364, частиною другою статті 366 КК України, головного бухгалтера ОСОБА_6 у вчиненні злочинів, передбачених частиною четвертою статті 190, частиною другою статті 364, частиною другою статті 366 КК України, начальника відділення Державного казначейства в м. Яремча Мотрук М. С. у вчиненні злочинів, передбачених частиною четвертою статті 190, частиною другою
статті 364 КК України, який скеровано на розгляд до Галицького районного суду Івано-Франківської області. Вказана кримінальна справа розглядалась судами неодноразово.
42. Згідно з листом Карпатського державного підприємства геодезії, картографії та кадастру за вих. № 464 від 01 жовтня 2004 року, отриманим в ході досудового слідства у кримінальній справі № 248436, земельна ділянка площею 0,1930, на яку виготовлені державні акти на право власності на землю в АДРЕСА_2 на території земель лісокористування Поляницького лісництва Ворохтянського держлісгоспу.
43. Відповідно до висновку комісійної судово-земельної експертизи
від 11 березня 2005 року, проведеної у рамках вказаної кримінальної справи, який долучено як доказ і до матеріалів цієї справи, встановлено, що виконком сільської ради с. Поляниця прийняв рішення про вилучення у Поляницького лісництва Ворохтянського державного лісогосподарського підприємства земельних ділянок лісового фонду загальною площею 40,69 га без дотримання процедури вилучення, надання та зміни цільового призначення земель лісового фонду. Зокрема рішення № 27 від 10 липня 2003 року, яким вилучено у Поляницького лісництва Ворохтянського державного лісогосподарського підприємства земельні ділянки площею 6,7 га (кв. АДРЕСА_1 виділ 56 (2,4 га), виділ 57 (1,0 га), виділ 58 (0,5 га), віднесено до земель запасу сільської ради, змінено цільове призначення з переведенням з лісового фонду на землі житлової та громадської забудови.
44. Відсутні відповідні рішення виконкому чи сесії сільської ради про вилучення окремих земельних ділянок лісового фонду, які фактично роздані громадянам у приватну власність під будівництво індивідуальних житлових будинків, а саме: кв. 8 діл. 29,31 площею 0,8358 га.
45. Постановою Галицького районного суду Івано-Франківської області
від 04 березня 2015 року було звільнено від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності сільського голову с. Поляниця ОСОБА_3, інженера-землевпорядника ОСОБА_4, начальника Яремчанського міського управління земельних ресурсів ОСОБА_5 .
46. Відповідно до вказаної постанови, сільський голова ОСОБА_3 та інженер-землевпорядник ОСОБА_4 в особистих інтересах та в інтересах осіб, які бажали безоплатно отримати для індивідуального житлового будівництва земельні ділянки у с. Поляниця Яремчанської міськради: незаконно надали у приватну власність під будівництво індивідуальних житлових будинків 5,452 га земель державного лісового фонду, які перебували у користуванні Поляницького лісництва Ворохтянського державного лісогосподарського підприємства, рішення про вилучення яких не приймалися; склали завідомо неправдиві офіційні документи, а саме: листи виконавчого комітету Поляницької сільської ради про вилучення з державної власності та передачу сільській раді в землі запасу земельних ділянок державного лісового фонду; рішення виконавчого комітету Поляницької сільської ради "Про вилучення земельних ділянок Поляницького лісництва Ворохтянського ДЛГ" загальною площею 40,69 га, віднесення їх до земель запасу сільської ради, про зміну їх цільового призначення і переведення з лісового фонду у землі житлової та громадської забудови; додатки до рішень виконавчого комітету Поляницької сільської ради "Про надання земельних ділянок для будівництва індивідуальних житлових будинків" фізичним особам, прізвища та ініціали яких вказуються у постанові суду.