ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 лютого 2025 року
м. Київ
справа № 185/3675/22
провадження № 61-5493св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Шиповича В. В. (суддя - доповідач), Осіяна О. М., Синельникова Є. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - державне підприємство "Науково-виробниче об`єднання "Павлоградський хімічний завод",
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1, в інтересах якого діє представник ОСОБА_2, на рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області, у складі судді Головіна В. О., від 21 лютого 2023 року та постанову Дніпровського апеляційного суду,
у складі колегії суддів: Космачевської Т. В., Канурної О. Д., Халаджи О. В.,
від 13 березня 2024 року,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
1. У травні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до державного підприємства "Науково-виробниче об`єднання "Павлоградський хімічний завод" (далі - ДП "НВО "ПХЗ") про визнання незаконним та скасування наказу, поновлення на роботі та відшкодування моральної (немайнової) шкоди.
2. Позовні вимоги мотивовані тим, що згідно з наказом № 562
від 02 березня 2022 року "Про внесення змін до штатного розпису" скорочено у штатному розписі 1 одиницю - директор з кадрів і безпеки - директор з програм утилізації МБР SS-24 (КП 1232), яку обіймав позивач. Згідно з наказом № 1105 від 03 березня 2022 року "Про скорочення чисельності по підприємству" скорочено працівника, який займав цю посаду, а 28 квітня
2022 року видано наказ № 2425 "Про надання відпусток з подальшим звільненням", згідно з якого позивача звільнено у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці за пунктом 1 частини першої статті 40
КЗпП України.
3. Позивач вважає накази № 562 від 02 березня 2022 року, № 1105
від 03 березня 2022 року та № 2425 від 28 квітня 2022 року в частині звільнення у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці незаконними та такими, що порушують його трудові права.
4. Вказує, що фактично на підприємстві не відбулося змін в організації виробництва і праці, у вищезазначених наказах відсутні посилання на об`єктивні обставини, які зумовлюють необхідність запровадження змін в організації виробництва і праці та скорочення посади.
5. Відповідачем порушено порядок вивільнення працівників, передбачений частиною першою статті 492 КЗпП України, в частині недодержання строків попередження про наступне вивільнення та вимоги частини третьої статті 492 КЗпП України, оскільки відповідач не пропонував йому іншої роботи (всіх вакантних посад) на цьому ж підприємстві.
6. Також діями відповідача (незаконним звільненням), йому було спричинено моральної шкоди у розмірі 500 000 грн.
7. Посилаючись на викладене, ОСОБА_1 просив суд:
- визнати незаконним та скасувати наказ відповідача № 562
від 02 березня 2022 року "Про внесення змін до штатного розпису";
- визнати незаконним та скасувати наказ відповідача № 1105
від 03 березня 2022 року "Про скорочення чисельності по підприємству";
- визнати незаконним та скасувати пункт 3 наказу відповідача № 2425 від 28 квітня 2022 року "Про надання відпусток з подальшим звільненням" в частині його звільнення з посади директора з кадрів і безпеки - директора з програм утилізації МБР SS-24 13 червня 2022 року;
- поновити його на посаді директора з кадрів і безпеки - директора з програм утилізації МБР SS-24 з 14 червня 2022 року;
- стягнути з відповідача грошові кошти у сумі 500 000 грн в рахунок відшкодування моральної шкоди;
- допустити негайне виконання судового рішення в частині поновлення на посаді.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
8. Рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 21 лютого 2023 року у задоволені позову ОСОБА_1 відмовлено.
9. Рішення суду мотивоване тим, що при звільненні позивача відповідачем в повній мірі дотримано порядок вивільнення працівників за пунктом 1 частини першої статті 40 КЗпП України, а саме: на підприємстві дійсно мали місце зміни в організації виробництва і праці, в тому числі скорочення чисельності та штату працівників; позивач був вчасно попереджений за два місяці про майбутнє звільнення; позивачу пропонувалась інша робота на підприємстві, на яку він не надав згоди на переведення; вирішено питання щодо отримання згоди профспілки на звільнення. Враховуючи те, що порушення законних прав позивача при його звільненні судом не встановлено, відсутні також підстави для задоволення позову про стягнення моральної шкоди.
Інформація про рух справи у судах
10. Постановою Дніпровського апеляційного суду, у складі колегії суддів: Ткаченко І. Ю., Деркач Н. М., Пищиди М. М., від 13 вересня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області
від 21 лютого 2023 року залишено без змін.
11. Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції про те, що при звільненні позивача відповідачем в повній мірі дотримано законодавчий порядок вивільнення працівників згідно з пунктом 1 частини першої статті 40 КЗпП України.
12. Постановою Верховного Суду від 20 грудня 2023 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.
13. Рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 21 лютого 2023 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 13 вересня 2023 року у частині відмови в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування наказу відповідача № 562 від 02 березня 2022 року "Про внесення змін до штатного розпису", визнання незаконним та скасування наказу відповідача № 1105
від 03 березня 2022 року "Про скорочення чисельності по підприємству" залишено без змін.
14. Постанову Дніпровського апеляційного суду від 13 вересня 2023 року у частині відмови в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування пункту 3 наказу відповідача № 2425 від 28 квітня 2022 року "Про надання відпусток з подальшим звільненням" в частині звільнення з посади директора з кадрів і безпеки - директора з програм утилізації МБР SS-24 13 червня 2022 року, поновлення позивача на посаді директора з кадрів і безпеки - директора з програм утилізації МБР SS-24 з
14 червня 2022 року, стягнення компенсації моральної шкоди скасовано та передано справу в цій частині на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
15. Верховний Суд, направляючи у відповідній частині справу на новий розгляд, вказав, що апеляційний суд в оскарженій постанові не дослідив повідомлення (пропозиція вакансій) ДП "НВО "ПХЗ" від 16 вересня 2022 року № 92/110-141 та не з`ясував коли фактично воно було отримано позивачем, які посади були вакантними на момент звільнення позивача - 29 вересня 2022 року, чи всі вакантні посади пропонувалися позивачу, на який момент часу вони були вакантними, чи пропонувалися позивачу наявні вакансії станом на день звільнення.
Короткий зміст постанови апеляційного суду
16. Постановою Дніпровського апеляційного суду від 13 березня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області
від 21 лютого 2023 року залишено без змін.
17. Постанова апеляційного суду мотивована тим, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні позову, оскільки
ДП "НВО "ПХЗ" виконано умови положення частини третьої статті 492 КЗпП України, запропоновано ОСОБА_1 перелік вакансій, що відповідали вимогам посади чи роботи за відповідною професією чи спеціальністю, яку він міг виконувати з урахуванням його освіти, кваліфікації, досвіду. ОСОБА_1 не надав суду належних та допустимих доказів того, що запропоновані роботодавцем вакансії йому не підходили та були наявні інші вакантні посади, які йому не пропонувались.
18. Доводи апеляційної скарги про те, що позивачу не пропонувалися наявні на день звільнення вакансії, про які йому було повідомлено листом
від 16 вересня 2022 року № 92/110/141, апеляційний суд відхилив, оскільки
08 вересня 2022 року повідомленням (пропозиція вакансій) № 92/110-136 позивачу пропонувались саме ці вакансії, від яких він відмовився. Вказану пропозицію він отримав 14 вересня 2022 року.
19. Апеляційний суд вважав недоведеним факт отримання позивачем пропозиції щодо вакансій після звільнення, оскільки це спростовано матеріалами справи.
20. Відповідно до інформації про попит на робочу силу (вакансії) на час звільнення позивача ОСОБА_1 в ДП "НВО "ПХЗ" всі наявні вакансії позивачу пропонувались.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
21. У касаційній скарзі ОСОБА_1, в інтересах якого діє представник ОСОБА_2, просить рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 21 лютого 2023 року в частині визнання незаконним та скасування пункту 3 наказу відповідача № 2425 від 28 квітня 2022 року "Про надання відпусток з подальшим звільненням" в частині звільнення з посади директора з кадрів і безпеки - директора з програм утилізації МБР SS-24 13 червня 2022 року, поновлення позивача на посаді директора з кадрів і безпеки - директора з програм утилізації МБР SS-24 з
14 червня 2022 року, стягнення компенсації моральної шкоди та постанову Дніпровського апеляційного суду від 13 березня 2024 року скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити вказані вимоги.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
22. 15 квітня 2024 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подала касаційну скаргу на рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 21 лютого 2023 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 13 березня 2024 року.
23. Ухвалою Верховного Суду від 21 травня 2024 року відкрито касаційне провадження, витребувано із суду першої інстанції матеріали справи, які у червні 2024 року надійшли до Верховного Суду.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
24. Підставою касаційного оскарження судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 18 вересня 2018 року у справі № 800/538/17, від 22 вересня 2020 року у справі № 161/7196/19,
від 28 квітня 2021 року у справі № 373/2133/17, від 10 листопада 2022 року у справі № 525/983/21, від 20 грудня 2023 року у справі № 185/3675/22, у постановах Верховного Суду України від 21 травня 2014 року у справі
№ 6-33цс14, від 01 квітня 2015 року у справі № 6-40цс15, від 09 серпня
2017 року у справі № 6-1264цс17, від 25 травня 2016 року у справі
№ 6-3048цс15 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
25. Зазначає, що ані перед звільненням, ані в день звільнення позивачу не було запропоновано переліку вакантних посад на підприємстві. При попередженні про майбутнє вивільнення позивачу було запропоновано лише одну вакантну посаду за наявності понад 500 вакансій. Повідомлення (пропозиція вакансій) відповідача від 16 вересня 2022 року № 92/110-141 було отримане позивачем вже після звільнення - 30 вересня 2022 року.
26. Зауважує, що позивачем надавались пояснення суду, відповідно до яких він отримав останню пропозицію з вакансіями перед звільненням
14 вересня 2022 року, але вакансії на день звільнення могли змінитися, тому ОСОБА_1 планував ще у день звільнення ознайомитись із переліком вакансій та обрати одну із запропонованих посад. У день звільнення йому не надали список вакансій на підприємстві. ОСОБА_1 не відмовлявся від переведення на іншу роботу та планував продовжити працювати на підприємстві.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
27. У червні 2024 року представник ДП "НВО "ПХЗ" - адвокат Веснін С. О. подав до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, у якому просить залишити касаційну скаргу без задоволення. Вказує, що частина висновків Верховного Суду, на які заявник посилається у касаційній скарзі, сформовані у правовідносинах, що не є подібними, а інша частина висновків, які сформовані Верховним Судом у подібних правовідносинах, - врахована апеляційним судом. Зауважує, що позивачу неодноразово повідомлялось про наявні вакантні посади на підприємстві. У день звільнення позивач на підприємство не з`явився і заяв про переведення на іншу вакантну посаду не подав. Апеляційний суд обґрунтовано врахував, що перелік вакантних посад у листі від 16 вересня 2022 року є ідентичним переліку посад, які були запропоновані позивачу листом від 08 вересня 2022 року, від яких він фактично відмовився, оскільки згоди на переведення на будь-яку із запропонованих вакансій не надав.
Фактичні обставини справи, встановленні судами
28. ДП "НВО "ПХЗ" з метою скорочення витрат на утримання підприємства, необхідністю проведення змін в організації виробництва і праці, оптимізації виробничих та управлінських процесів, змінило організаційну структуру, зокрема, шляхом скорочення штатної одиниці, що підтверджено наказами
ДП "НВО "ПХЗ" № 562 від 02 березня 2022 року "Про внесення змін до штатного розпису та № 1105 від 03 березня 2022 року "Про скорочення чисельності по підприємству".
29. 03 березня 2022 року ОСОБА_1 під розписку ознайомився із наказом № 1105 від 03 березня 2022 року.
30. Відповідно до наказу № 2425 від 28 квітня 2022 року "Про надання відпустки із подальшим звільненням" ОСОБА_1 було надано відпустку з
02 травня 2022 року по 17 травня 2022 року, з 18 травня 2022 року по
10 червня 2022 року та вирішено звільнити згідно з пунктом 1 частини першої статті 40 КЗпП України у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці в перший робочий день після закінчення відпустки, який припадав на 13 червня 2022 року. З цим наказом позивач ознайомлений 28 квітня 2022 року.
31. У зв`язку із тимчасовою непрацездатністю ОСОБА_1, яка виникла в період щорічної відпустки, наказами № 3271 від 13 червня 2022 року, № 3587 від 29 червня 2022 року, № 5114 від 02 вересня 2022 року, внесено зміни до пункту 3 наказу № 2425 від 28 квітня 2022 року в частині дати звільнення, а саме вказано: "звільнити… в перший робочий день, наступний після закінчення відпустки, продовженої на кількість днів тимчасової непрацездатності, зазначених у документі про тимчасову непрацездатність".
32. ДП "НВО "ПХЗ" письмово повідомляв ОСОБА_1 про вакантні посади на підприємстві про що складені - протокол від 29 березня 2022 року, листи
із повідомленнями про вручення: № 92/110-72 від 19 квітня 2022 року,
№ 92/110-78 від 27 квітня 2022 року, № 92/110-80 від 02 травня 2022 року,
№ 92/110-101 від 30 червня 2022 року, № 92/110-106 від 07 липня 2022 року, № 92/110-116 від 26 липня 2022 року, № 92/110-136 від 08 вересня 2022 року, № 92/110-141 від 16 вересня 2022 року.
33. ОСОБА_1 звільнений 29 вересня 2022 року, після завершення відпусток, подовжених на час тимчасової непрацездатності.
34. Вакантні посади у повідомленні від 16 вересня 2022 року № 92/110/141 аналогічні посадам у повідомленні (пропозиція вакансій) № 92/110-136
від 08 вересня 2022 року, яку позивач отримав 14 вересня 2022 року, та від яких позивач відмовився.
35. Апеляційний суд встановив, що відповідно до інформації про попит на робочу силу (вакансії) на час звільнення ОСОБА_1 в ДП "НВО "ПХЗ" всі наявні вакансії позивачу пропонувались.