ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 лютого 2025 року
м. Київ
справа №520/7081/24
адміністративне провадження № К/990/50681/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
Головуючої судді: - Желтобрюх І.Л.,
суддів: Дашутіна І.В., Шишова О.О.,
розглянувши у письмовому провадженні касаційну скаргу Північного міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 03 грудня 2024 року (судді: Катунов В.В., Чалий І.С., Подобайло З.Г.) у справі за позовом Акціонерного товариства "Українські енергетичні машини" до Північного міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
в с т а н о в и в :
Акціонерне товариство "Українські енергетичні машини" (далі - АТ "Українські енергетичні машини", позивач) звернулось до суду з позовом до Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (далі - Північне МУ ДПС по роботі з ВПП, відповідач), в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 04 березня 2024 року № 14935000402 щодо нарахування АТ "Українські енергетичні машини" штрафних санкцій у сумі 6 327 736, 37 грн.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 09 вересня 2024 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції позивач подав апеляційну скаргу.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 03 грудня 2024 року провадження у справі № 520/7081/24 за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Українські енергетичні машини" на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 09 вересня 2024 року було зупинено до набрання законної сили судовим рішенням Верховного Суду у справі № 200/4768/23.
Не погодившись із таким судовим рішенням суду апеляційної інстанції, відповідач звернувся з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить її скасувати, а справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
Позиція скаржника полягає в тому, що суд апеляційної інстанції помилково застосував пункт 5 частини другої статті 236 КАС України, оскільки правовідносини у справі №200/4768/23 не є подібними тим, що розглядаються у справі №520/7081/24. Окрім того, суд апеляційної інстанції при здійснені перегляду рішення суду першої інстанції за апеляційною скаргою АТ "УКРАЇНСЬКІ ЕНЕРГЕТИЧНІ МАШИНИ" порушив вимоги ч. 1 та 5 ст. 308 КАС України щодо встановлених процесуальних меж здійснення перегляду судом апеляційної інстанції, оскільки зупинив провадження у справі виходячи за межі заявлених у справі позовних вимог та підстав позову, а також здійснив такий перегляд поза межами зазначених доводів та вимог апеляційної скарги щодо законності і обґрунтованості рішення суду першої інстанції.
Відзиву на касаційну скаргу до суду не надходило.
Судами встановлено, що предметом спору у цій справі є правомірність податкового повідомлення - рішення ГУ ДПС у Харківській області від 04 березня 2024 року № 14935000402, яким до позивача застосовано штраф у сумі 6 327 736, 37 грн за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в ЄРПН в липні, серпні 2022 року та січні, червні 2023 року.
Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), вважає за необхідне зазначити таке.
Предметом касаційного перегляду є ухвала про зупинення провадження у справі на підставі пункту 5 частини другої статті 236 КАС України.
Так, відповідно до пункту 5 частини другої статті 236 КАС України суд має право зупинити провадження у справі в разі перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду - до набрання законної сили судовим рішенням касаційної інстанції.
Аналіз наведених норм права свідчить про те, що суд вправі зупинити провадження у справі з підстави перегляду в касаційному порядку судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.
Постановляючи оскаржувану ухвалу про зупинення провадження у справі на підставі пункту 5 частини другої статті 236 КАС України, суд апеляційної інстанції виходив з того, що правовідносини у справі № 520/7081/24 та у справі №200/4768/23 є подібними, а формування відповідних позицій Верховним Судом може вплинути на наслідки розгляду цієї справи, адже в цій справі спірним, зокрема, є питання застосування пунктів 89, 90 підрозділу 2 розділу XX ПК України до податкових накладних, складених та зареєстрованих протягом дії воєнного стану в Україні, які були зареєстровані з порушенням граничних термінів реєстрації податкових накладних, як і в справі № 200/4768/23, яка передана на розгляд Судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів, інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.
Отже, на переконання суду, відповідні висновки Верховного Суду у складі суддів палати Касаційного адміністративного суду у справі № 200/4768/23 можуть вплинути на оцінку апеляційним судом законності рішення Харківського окружного адміністративного суду від 09 вересня 2024 року у справі № 520/7081/24 та вирішення спору по суті.
За таких обставин Верховний Суд не має підстав для визнання необґрунтованим висновку апеляційного суду про зупинення провадження у справі № 520/7081/24 до закінчення перегляду палатою з розгляду справ щодо податків, зборів, інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду справи № 200/4768/23.
При цьому таке зупинення у справі хоча й призводить до порушення строків розгляду справи, але перебуває у межах передбаченого процесуальним законом вільного розсуду суду і зумовлене об`єктивною необхідністю забезпечення обґрунтованості судового рішення.
Посилання скаржника у касаційній скарзі на відмінність предметів спору у справі, яка розглядається, та у справі № 200/4768/23, суд касаційної інстанції вважає необґрунтованими, з огляду на те, що у зазначених справах подібність правовідносин визначається не лише тотожністю предмета спору, але й схожістю суб`єктного складу учасників справи, а також умовами застосування правових норм (можливістю (не)застосування пунктів 89, 90 підрозділу 2 розділу XX ПК України щодо податкових накладних, складених та зареєстрованих протягом дії воєнного стану в Україні, які були зареєстровані з порушенням граничних термінів реєстрації податкових накладних).
Твердження відповідача про вихід судом апеляційної інстанції за межі апеляційного перегляду під час вирішення питання про зупинення провадження у цій справі також не знайшли свого підтвердження, адже, як вбачається зі змісту апеляційної скарги, одним із головних її аргументів є необхідність застосування контролюючим органом під час прийняття рішення про притягнення платників до відповідальності за несвоєчасну реєстрацію розрахунків коригування в ЄРП зменшених розмірів штрафних санкцій, визначених п.п. 89, 90 підрозділу 2 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України, протягом дії воєнного стану в Україні та шести місяців після місяця.
З огляду на викладене, доводи скаржника про порушення Другим апеляційним адміністративним судом норм процесуального права не знайшли свого підтвердження під час касаційного розгляду справи та не можуть бути підставою для скасування оскаржуваної ухвали.
Згідно з частиною першою статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Оскільки викладені у касаційній скарзі доводи про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права під час ухвалення оскаржуваної ухвали не отримали підтвердження, Верховний Суд, переглянувши оскаржуване судове рішення в межах доводів касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, дійшов висновку, що ухвала суду апеляційної інстанції про зупинення провадження у цій справі прийнята із додержанням норм процесуального права, у зв`язку з чим відсутні підстави для задоволення касаційної скарги та скасування чи зміни оскаржуваної ухвали.
З огляду на те, що суд відмовляє у задоволенні касаційної скарги та залишає без змін оскаржуване судове рішення, судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, покладаються на скаржника.
Керуючись статтями 345, 349, 353, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд