ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 січня 2025 року
м. Київ
справа № 199/2499/21
провадження № 61-16647св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду (далі - Верховний Суд): головуючого - Крата В. І., суддів: Гудими Д. А., Дундар І. О., Краснощокова Є. В., Пархоменка П. І. (суддя-доповідач),
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Кей-Колект",
на рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська
від 28 липня 2022 року у складі судді Руденко В. В. та постанову Дніпровського апеляційного суду від 31 жовтня 2023 рокуу складі колегії суддів: Макарова М. О., Демченко Е. Л., Куценко Т. Р.,
у справі за позовом ОСОБА_1 (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кей-Колект" (далі - відповідач 1,
ТОВ "Кей-Колект"), Товариства з обмеженою відповідальністю "Імпресів" (далі - відповідач 2, ТОВ "Імпресів"), ОСОБА_2 (далі - відповідач 3) про визнання договорів купівлі-продажу недійсними,
прийняв постанову про таке:
I. Вступ
1. У квітні 2021 року позивач звернувся до суду із позовом до відповідачів про визнання договорів купівлі-продажу недійсними.
2. Відповідачі 1, 3 заперечували проти позову, відповідач 2 в судове засідання не з`явився, про дату та час розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суд не повідомив.
3. Суд першої інстанції позов задовольнив частково і його позицію підтримала апеляційна інстанція.
4. Відповідач 1 оскаржив рішення судів попередніх інстанцій в касаційному порядку. Підставою касаційного оскарження судових рішень відповідачі 1 вказав те, що суди не врахували висновки Верховного Суду, викладені у постановах Верховного Суду, які навів в касаційній скарзі.
5. Оскаржувані судові рішення переглядаються в межах, передбачених статтею 400 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК), у зв`язку із чим Верховний Суд вирішує питання права, а не факту.
Аналіз змісту касаційної скарги свідчить, що судові рішення оскаржуються в частині задоволених позовних вимог ОСОБА_1 про визнання недійсним договору купівлі-продажу, укладеного між ТОВ "Кей-Колект" та ТОВ "Імпресів"; скасування державної реєстрації права власності на спірну квартиру за
ТОВ "Імпресів"; скасування державної реєстрації права власності на спірну квартиру за ОСОБА_2 . В іншій частині судові рішення не оскаржуються, а тому в касаційному порядку не переглядаються.
ІІ. Короткий зміст позовних вимог
6. Позов обґрунтований, тим що:
- позивач на підставі договору купівлі-продажу від 16 травня 2008 року став власником квартири АДРЕСА_1 (далі - спірна квартира).
- 16 травня 2008 року на забезпечення вимог за договором про надання споживчого кредиту від 16 травня 2008 року та договору про надання споживчого кредиту від 16 травня 2008 року між акціонерним комерційним інноваційним банком "УкрСиббанк" (далі - АКІБ "УкрСиббанк") (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "УкрСиббанк" (далі - ПАТ "УкрСиббанк")) та позивачем укладено договір іпотеки, предметом якого є спірна квартира;
- 23 лютого 2021 року укладений договір купівлі-продажу спірної квартири між ТОВ "Кей Колект" (продавець) та ТОВ "Імпресів" (покупець), та внесено відомості до Державного реєстру прав на нерухоме майно щодо реєстрації за ТОВ "Імпресів" права власності;
- 04 березня 2021 року між ТОВ "Імпресів" і ОСОБА_2 укладений договір купівлі-продажу нерухомого майна щодо спірної квартири;
- ці договори є недійсними, оскільки їх укладання не відповідає формі позасудового задоволення вимог іпотекодержателя, погодженого в договорі іпотеки, цей договір не містить застереження відповідно до вимог Закону Українивід 05 червня 2003 року № 898-IV "Про іпотеку" (далі - Закон № 898-IV), суперечить умовам договору про іпотеку;
- позивача належним чином не було повідомлено про відчуження права вимоги за кредитним договором та договором іпотеки та відповідно про намір іпотекодержателя здійснити відчуження предмета іпотеки третій особі, у зв`язку із чим право власності у ТОВ "Кей Колект" не виникло;
7. З урахуванням викладеного, позовної заяви зі зміненими підставами позову, позивач просив суд визнати недійсними договори купівлі-продажу:
- від 23 лютого 2021 року, укладений між ТОВ "Кей Колект" та ТОВ "Імпресів";
- від 04 березня 2021 року, укладений між ТОВ "Імпресів" та ОСОБА_2 ;
- скасувати державну реєстрацію права власності на спірне майно за
ТОВ "Імпресів" (номер запису 40684211) та за ОСОБА_2 (номер запису 40847469);
- поновити право власності позивача на нерухоме майно.
ІII. Короткий зміст судових рішень
8. Рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 28 липня 2022 року, яке залишене без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 31 жовтня 2023 року, позов задоволено частково.
Визнано недійсним договір купівлі-продажу, укладений 23 лютого 2021 року між ТОВ "Кей-Колект" та ТОВ "Імпресів".
Скасовано державну реєстрацію права власності на спірну квартиру за ТОВ "Імпресів".
Скасовано державну реєстрацію права власності на спірну квартиру за ОСОБА_2 .
В іншій частині позову відмовлено.
9. Суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, мотивував рішення тим, що позовні вимоги є частково обґрунтованими, оскільки з матеріалів справи не вдалося встановити те, що ТОВ "Кей-Колект" належним чином повідомляло позивача про намір здійснити продаж предмета іпотеки, у зв`язку з чим укладення спірного договору купівлі-продажу здійснено з порушенням статті 38 Закону № 898-IV, що має наслідком недійсність такого договору купівлі-продажу та скасування державної реєстрації права власності на спірну квартиру за відповідачами 2, 3.
10. При відмові у визнанні недійсним договору від 04 березня 2021 року та поновленні права власності позивача на спірне нерухоме майно, суд вказав, що цей договір був укладений після недійсного правочину, тому
є недійсним відповідно до статті 216 Цивільно кодексу України (далі - ЦК).
IV. Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальненні доводи особи, яка подала касаційну скаргу
11. У касаційній скарзі відповідач 1 просить оскаржувані судові рішення
скасувати, ухваливши нове рішення про відмову у позові.
12. Касаційна скарга мотивована такими обставинами:
- суди неправильно визначились з характером спірних правовідносин без повного з`ясування обставин справи, помилково оцінивши надані докази;
- суди помилково послались на відсутність договору про задоволення вимог іпотекодержателя, оскільки у договорі вказано про іпотечне застереження, яке не потребує укладення сторонами окремого договору про застосування позасудового способу звернення стягнення на предмет іпотеки;
- висновки судів попередніх інстанцій про відсутність підстав для звернення стягнення на предмети іпотеки, через недоведеність іпотекодержателем наявності заборгованості за основним зобов`язанням є помилковим;
- висновок судів попередніх інстанцій про недотримання відповідачем 1 вимог статей 35, 38 Закону № 898-IV, не відповідає фактичним обставинам справи, оскільки товариство надіслало цінним листом з описом вкладення на адресу позивача вимоги про усунення порушень основного зобов`язання;
- позивач обрав неефективний спосіб захисту, оскільки права позивача підлягають захисту шляхом пред`явлення вимоги про витребування квартири, задоволення вимоги про скасування державної реєстрації права власності не відновить його порушених прав.
V. Рух справи у суді касаційної інстанції
13. У листопаді 2023 року відповідач 1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу.
14. Ухвалою Верховного Суду від 13 грудня 2023 року відкрито касаційне провадження.
15. Матеріали справи надійшли до Верховного Суду 15 січня 2024 року.
16. Протоколом повторного розподілу справи між суддями Верховного Суду від 07 жовтня 2024 року у зв`язку із відставкою судді ОСОБА_3, суддею-доповідачем у справі визначено суддю Пархоменка П. І.
17. Ухвалою Верховного Суду від 28 січня 2025 року справупризначено до судового розгляду.
18. Інші учасники справи не скористались своїм правом на подання відзиву на касаційну скаргу.
VІ. Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій
19. Позивач на підставі договору купівлі-продажу від 16 травня 2008 року став власником спірної квартири.
20. 16 травня 2008 року, на забезпечення вимог за договором про надання споживчого кредиту від 16 травня 2008 року № 11347243000 та договору про надання споживчого кредиту від 16 травня 2008 року № 11347261000, між
АКІБ "УкрСиббанк", правонаступником якого є ПАТ "УкрСиббанк", та позивачем укладено договір іпотеки № 11347243000/11347261000/1, предметом якого є спірна квартира.
21. 12 грудня 2011 року між ПАТ "Укрсиббанк" та ТОВ "Кей-Колект" укладені договори факторингу та відступлення прав вимоги за договорами іпотеки, відповідно до умов яких право вимоги за вищезазначеними кредитним договором та договором іпотеки перейшло до ТОВ "Кейт-Колект".
22. 23 лютого 2021 року між ТОВ "Кей Колект" та ТОВ "Імпресів" укладений договір купівлі-продажу нерухомого майна стосовно спірної квартири та внесено відомості до Державного реєстру прав на нерухоме майно щодо реєстрації за
ТОВ "Імпресів" права власності.
23. 04 березня 2021 року між ТОВ "Імпресів" та ОСОБА_2 був укладений договір купівлі-продажу спірної квартири.
24. Відповідно до пункту 1 оспорюваного договору купівлі-продажу
від 23 лютого 2021 року право на продаж нерухомого майна будь-якій особі належить іпотекодержателю на підставі договору іпотеки від 16 травня
2008 року № 11347243000/11347261000/1, договору про відступлення прав вимоги за договорами іпотеки.
25. Згідно з підпунктом 5.2.2. договору іпотеки встановлено необхідність укладення окремого договору про задоволення вимог іпотекодержателя як передумови отримання іпотекодержателем права продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу.
VІІ. Позиція Верховного Суду
26. Переглянувши оскаржувані судові рішення в межах розгляду справи судом касаційної інстанції (див. пункт 5), Верховний Суд зазначає наступне.
27. Цей спір пов`язаний із захистом права власності позивача на спірну квартиру, яка була передана в іпотеку, вибула з його володіння та була відчужена декілька разів (див. пункти 6-7).
Щодо позовної вимоги про визнання договору купівлі-продажу недійсним, укладеного між ТОВ "Кей-Колект" та ТОВ "Імпресів"
28. Іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи (стаття 575 ЦК). Також в частині першій статті 1 Закону № 898-IV міститься визначення іпотеки.
29. Іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду. До іпотеки, яка виникає на підставі закону або рішення суду, застосовуються правила щодо іпотеки, яка виникає на підставі договору, якщо інше не встановлено законом (стаття 3 Закону № 898-IV).
30. Позивач обрав як спосіб захисту своїх прав визнання недійсними договорів купівлі-продажу.
31. Позивач, звертаючись до суду з позовом, посилався на те, що він
є належним власником спірного приміщення, яке перейшло у власність інших осіб незаконно (див. пункт 6).
32. Верховний Суд звертає увагу, що нормами цивільного законодавства передбачені засади захисту права власності (стаття 386 ЦК). Зокрема право власності може бути захищено шляхом речово-правових засобів: пред`явлення віндикаційного та негаторного позовів; також шляхом допоміжно речово-правових засобів захисту, у формі пред`явлення позову про визнання права власності тощо.
33. Відповідно до норм статей 16, 391, 386 ЦК власник вправі звернутися до суду з вимогою про захист порушеного права будь-яким способом, що
є адекватним змісту порушеного права, який ураховує характер порушення та дає можливість захистити порушене право.
34. Загальний перелік способів захисту цивільного права та інтересів визначені у статті 16 ЦК, в якій зазначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
35. Верховний Суд неодноразово висловлював правову позицію щодо особливостей застосування способів захисту цивільних прав, що враховується у спірних правовідносинах відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК.
36. Так, особа, права якої порушено, може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права [1].
37. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від виду та змісту правовідносин, які виникли між сторонами, від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам [2].
38. Неправильно обраний спосіб захисту зумовлює прийняття рішення про відмову в задоволенні позову незалежно від інших встановлених судом обставин [3].
39. Щодо особливостей способів захисту прав власника, необхідно звернути увагу, що власник, з дотриманням вимог статей 387 і 388 ЦК може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача. Для такого витребування оспорювання наступних рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування, договорів, інших правочинів щодо спірного майна і документів, що посвідчують відповідне право, не є ефективним способом захисту права власника.
40. Такий підхід Верховного Суду є сталим, відмінність залежить лише від доказування й фактичних обставин конкретної справи (див., наприклад, відповідну постанову Великої Палати Верховного Суду [4]).
41. Отже, захист порушених прав особи, що вважає себе власником майна, яке було неодноразово відчужене, можливий шляхом пред`явлення віндикаційного позову до останнього набувача цього майна з підстав, передбачених статтями 387 та 388 ЦК.
42. Відповідно до усталеної практики Великої Палати Верховного Суду якщо позивач вважає, що його право порушене тим, що право власності зареєстроване за відповідачем, то належним способом захисту може бути позов про витребування нерухомого майна, оскільки його задоволення, тобто рішення суду про витребування нерухомого майна із чужого незаконного володіння, є підставою для внесення відповідного запису до Державного реєстру прав [5].
43. Задоволення позову про витребування майна є підставою для внесення відповідного запису до Державного реєстру прав.
44. Отже, з урахуванням обставин цієї справи, оскільки спірне майно було відчужене на користь третіх осіб, належним способом захисту прав позивача буде витребування спірної квартири у останнього набувача.
45. В такому випадку задоволення вимоги про витребування майна буде підставою для внесення відповідного запису до Державного реєстру прав та призведе до відновлення права позивача.
46. З огляду на викладене, суди дійшли помилкового висновку, що ефективним способом захисту порушених прав позивача є визнання первісного договору купівлі-продажу недійсним, тому доводи касаційної скарги щодо обрання позивачем неефективного способу захисту знайшли своє підтвердження.
47. Оскільки у справі не вимагається збирання або додаткової перевірки чи оцінки доказів, обставини справи встановлені судами повно, але допущено неправильне застосування норм матеріального права, оскаржувані судові рішення в частині позовних вимог про визнання недійсним договору купівлі-продажу, укладеного між ТОВ "Кей-Колект" та ТОВ "Імпресів", підлягають скасуванню з ухваленням у цій частині нового рішення про відмову в позові.