iplex360.Демо.Судові рішення

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 лютого 2025 року

м. Київ

cправа №910/18874/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Вронська Г.О. - головуюча, Бакуліна С.В., Кролевець О.А.,

за участю секретаря судового засідання Сініцина В.А.,

представників учасників справи:

від позивача: Сібілєв М.А.,

від відповідача: Колток О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України"

на постанову Північного апеляційного господарського суду (Майданевич А.Г., Сулім В.В., Коротун О.М.)

від 09.12.2024 (повний текст складений 17.12.2024)

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ГАЗПРОМБУДМОНТАЖ"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України"

про стягнення 3 020 500,00 грн,

ІСТОРІЯ СПРАВИ

ПРОВАДЖЕННЯ У СУДАХ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Короткий зміст позовних вимог

1. Товариство з обмеженою відповідальністю "ГАЗПРОМБУДМОНТАЖ" (далі - Позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" (далі - Відповідач, Скаржник) про стягнення 3 020 500 грн.

2. Позовні вимоги обґрунтовані таким:

- з метою забезпечення виконання зобов`язань за договором на виконання підрядних робіт від 13.10.2021 №21110000110 (далі - Договір) Позивач надав Відповідачу банківську гарантію на суму 3 020 500 грн, видану Акціонерним товариством "Український будівельно-інвестиційний банк" (далі - АТ "Укрбудінвестбанк"). Передбачені Договором роботи не були виконані у встановлені строки у зв`язку з настанням форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), що підтверджується відповідним сертифікатом регіональної торгово-промислової палати (далі - ТПП), у зв`язку з чим сторони укладали додаткові угоди про продовження строку дії Договору;

- 27 червня 2023 року Відповідач звернувся до банку-гаранта з вимогою сплатити 3 020 500 грн у зв`язку з настанням гарантійного випадку, і гарант здійснив виплату вказаної суми на користь Відповідача. Позивач перерахував кошти у вказаній сумі на користь банку-гаранта. Надалі роботи за Договором були виконані в повному обсязі, що підтверджується підписаними актами. Отже, Відповідач реалізував своє право на отримання гарантійної виплати без достатніх правових підстав, хоча був достовірно обізнаний про наявність форс-мажорних обставин, а тому сума сплаченого гарантійного платежу підлягає стягненню з Відповідача на користь Позивача як безпідставно набуте майно (грошові кошти).

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

3. Рішенням Господарського суду міста Києва від 03.04.2024 у справі №910/18874/23 у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

4. Рішення суду першої інстанції, зокрема, мотивоване таким:

- додаток №3 до Договору передбачає три етапи виконання робіт. Підрядник мав завершити роботи за другим етапом до 09 серпня 2022 року, а за третім етапом - до 13 жовтня 2022 року, однак прострочив їх виконання. Оскільки Позивач порушив умови Договору, наявний гарантійний випадок та правові підстави для стягнення гарантії;

- Позивач зазначає, що не мав можливості виконати роботи у визначений графіком термін унаслідок настання форс-мажорних обставин, а саме ракетних обстрілів енергетичної інфраструктури та аварійного відключення електроенергії. Втім, Позивач належним чином та в строки, передбачені пунктом 8.2 Договору, не повідомив Відповідача про настання форс-мажорних обставин і неможливість виконання зобов`язання, отже позбавляється права посилатися на будь-яку із зазначених у пункті 8.1 Договору обставин як на підставу, що звільняє Позивача від відповідальності за невиконання зобов`язань. Крім того, всупереч пунктам 8.2, 8.3 Договору Позивач не надав доказів на підтвердження наявності форс-мажорних обставин; надано лише сертифікат регіональної ТПП, а не ТПП України, як це обумовлено Договором. Позивач не довів наявності форс-мажорних обставин, тому відсутні підстави для звільнення його від відповідальності за прострочення виконання зобов`язань за Договором;

- перерахування банком на користь Відповідача коштів у сумі 3 020 500 грн відбулося у зв`язку з настанням гарантійного випадку, на підставі домовленостей, передбачених договором та гарантією. Підстави для стягнення цих коштів з Відповідача на підставі статті 1212 ЦК України відсутні.

5. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 09.12.2024 рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове, яким позовні вимоги Позивача задоволено. Стягнуто з Відповідача на користь Позивача 3 020 500 грн безпідставно набутих грошових коштів, 45 307,50 грн судового збору за подання позовної заяви та 67 961,25 грн судового збору за подання апеляційної скарги.

6. Суд апеляційної інстанції дійшов таких висновків:

- листом від 28.02.2022 №017/03 Позивач повідомив Відповідача про зупинку виконання робіт за Договором з посиланням на пункт 8.4, який передбачає збільшення терміну дії Договору й тривалості виконання робіт на період дії форс-мажорних обставин, що діють на території України з 24 лютого 2022 року; просив взяти вказану інформацію до уваги та за нагоди укласти додаткові угоди на збільшення терміну робіт. Отже, Позивач з дотриманням умов пункту 8.2 Договору повідомив Відповідача про початок форс-мажорних обставин;

- додатковою угодою №1 сторони продовжили строк дії Договору до 31 травня 2023 року. Разом із тим сторони не внесли зміни до графіку виконання робіт, проте фактично нівелювали його;

- наявні в матеріалах справи докази свідчать, що внаслідок форс-мажорних обставин, наведених у сертифікаті регіональної ТПП, Позивач був позбавлений можливості виконати свої зобов`язання за Договором. Таким чином, з огляду на положення пункту 8.4 Договору виконання зобов`язань було продовжене на строк, який відповідає строку дії форс-мажорних обставин. Відповідно до сертифіката ці обставини діяли для Позивача з 24 лютого 2022 року та продовжували діяти станом на 02 грудня 2022 року. Відтак обґрунтованими є доводи Позивача, що його зобов`язання за Договором мали бути виконані у строк до 31 травня 2023 року з урахуванням продовження строку дії Договору та виконання зобов`язань додатковою угодою №1 до 592 днів з дати підписання Договору, а також до 115 днів, враховуючи дію форс-мажорних обставин;

- Відповідач прийняв роботи за Договором у повному обсязі 22 вересня 2023 року, що підтверджується підписаними актами приймання виконаних будівельних робіт. З огляду на обставини справи Позивач здійснив належне виконання зобов`язань за Договором, що виключає право Відповідача на задоволення вимог за банківською гарантією. Таким чином, у результаті здійснення платежу Відповідач отримав грошові кошти за відсутності настання гарантійного випадку (порушення боржником зобов`язання, забезпеченого гарантією). Вказані кошти є такими, що набуті Відповідачем безпідставно;

- у разі ненастання гарантійного випадку через виконання принципалом основного зобов`язання (відсутності порушення) сплачені кошти за банківською гарантією вважаються такими, що отримані бенефіціаром поза межами домовленостей, не на виконання основного договору та договору банківської гарантії, попри те, що сплачені у зв`язку із цими правочинами, та підлягають стягненню за статтею 1212 ЦК України, оскільки інших способів повернення цих коштів за таких обставин закон не передбачає (за умови, що договорами не встановлено інше). Аналогічні висновки наведені в постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду (далі - Об`єднана палата) від 17.05.2024 у справі №910/17772/20;

- банк-гарант здійснив перерахування суми гарантійного платежу у розмірі 3 020 500 грн на користь Відповідача, а Позивач відшкодував банку-гаранту грошові кошти у вказаній сумі. Втім, за відсутності порушення Позивачем зобов`язання за Договором, Відповідач, який є бенефіціаром за банківською гарантією та замовником за Договором, не мав підстав для звернення до банку-гаранта для виплати суми банківської гарантії. Відповідно, існують правові підстави для стягнення з Відповідача безпідставно набутих за рахунок Позивача грошових коштів у розмірі 3 020 500 грн;

- унаслідок дій Відповідача Позивач набув обов`язок відшкодувати поручителю (Товариству з обмеженою відповідальністю "ГАЗСЕРВІСТРЕЙД") суму гарантійного платежу в розмірі, яка перерахована ним банку-гаранту (АТ "Укрбудінвестбанк").

Короткий зміст вимог касаційної скарги. Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу, та стислий виклад позиції інших учасників справи

7. 06 січня 2025 року Відповідач (Скаржник) із використанням підсистеми "Електронний суд" подав касаційну скаргу на постанову Північного апеляційного господарського суду від 09.12.2024, у якій просить скасувати її повністю та залишити в силі рішення Господарського суду міста Києва від 03.04.2024 у справі №910/18874/23; судові витрати покласти на Позивача.

8. У тексті касаційної скарги Скаржник посилається на підстави касаційного оскарження, передбачені пунктами 1, 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), та, зокрема, зазначає:

- щодо пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України - суд апеляційної інстанції застосував статті 6, 526, 530, 560, 563, 617, 627, 1212 ЦК України та статті 193, 200, 218 Господарського кодексу України (далі - ГК України) без урахування висновків щодо їх застосування у подібних правовідносинах стосовно виконання договірних зобов`язань, викладених у постановах Верховного Суду від 05.04.2023 у справі №910/4518/16, від 21.03.2019 у справі №910/5726/18, від 08.11.2022 у справі №910/1635/21, від 28.07.2021 у справі №910/7575/20, від 18.06.2021 у справі №910/16898/19, від 22.11.2022 у справі №910/8528/21, а також постановах Верховного Суду від 06.02.2020 у справі №910/13271/18, від 23.01.2020 у справі №910/3395/19, від 23.04.2019 у справі №918/47/18, від 01.04.2019 у справі №904/2444/18;

- щодо пункту 3 частини другої статті 287 ГПК України - відсутній висновок Верховного Суду про застосування статей 15, 16, 560, 562, 563, 569, 1212 ЦК України у взаємозв`язку зі статтями 553, 554, 555, 556 ЦК України - який саме спосіб захисту є ефективним у спірних правовідносинах, де беруть участь чотири особи: бенефіціар, принципал, гарант та поручитель.

9. 29 січня 2025 року, у межах встановленого Верховним Судом Строку, Позивач з використанням підсистеми "Електронний суд" подав відзив на касаційну скаргу, в якому просить закрити касаційне провадження в справі, відкрите з підстав, передбачених пунктами 1, 3 частини другої статті 287 ГПК України.

Стислий виклад обставин справи, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій

10. 13 жовтня 2021 року Позивач (підрядник) та Скаржник (замовник) уклали Договір, за змістом пункту 1.1 якого підрядник за завданням замовника зобов`язується на свій ризик надати послуги з ремонту і технічного обслуговування вимірювальних, випробувальних і контрольних приладів (ремонт пунктів вимірювання витрат газу ГРС Рівненської області) відповідно до вимог чинних нормативних документів і технічної документації, а замовник зобов`язаний прийняти та оплатити такі роботи згідно з умовами Договору.

11. Склад, обсяги, вартість робіт та строки визначаються технічними вимогами і якісними характеристиками (додаток №1), договірною ціною (додаток №2) та графіком виконання робіт (додаток №3), які є невід`ємною частиною Договору (пункт 1.2 Договору).

12. Загальна вартість робіт за Договором, що є його ціною згідно із договірною ціною (додаток №2), становить 60 410 000,00 грн, у тому числі ПДВ 20% - 10 068 333,33 грн (пункт 3.1 Договору).

13. Підрядник зобов`язується виконати роботи протягом 365 календарних днів з дати його укладання з обов`язковим дотриманням погодженого із замовником графіку виконання робіт (додаток №3), що додається до Договору та є його невід`ємною частиною (пункт 4.1 Договору).

14. Пунктом 4.2 Договору передбачено, що строки виконання робіт можуть бути змінені з внесенням відповідних змін у Договір у випадках, передбачених чинним законодавством України.

15. Відповідно до пункту 4.3 Договору датою закінчення виконаних підрядником робіт вважається дата їх прийняття замовником у порядку, передбаченому розділом 5 цього Договору. Виконання робіт може бути закінчено підрядником достроково за умови письмової згоди замовника.

16. Графіком виконання робіт (додаток №3) встановлено:

- обстеження, розробка, подання на експертизи, усунення зауважень та отримання результатів експертиз робочої документації; граничний термін виконання робіт - 120 календарних днів;

- виготовлення основних блоків та вузлів, будівельно-монтажні роботи, електромонтажні роботи; граничний термін виконання робіт - 300 календарних днів;

- пусконалагоджувальні роботи та здача об`єкта в експлуатацію; граничний термін виконання робіт - 365 календарних днів.

17. Отже, роботи за пунктом 1 графіку мали бути виконані в строк до 10 лютого 2022 року, за пунктом 2 - до 09 серпня 2022 року, за пунктом 3 - до 13 жовтня 2022 року.

18. У пункті 3.2 додатку №1 "Технічні вимоги і якісні характеристики" до Договору наведений перелік робіт, що виконуються при ремонті пунктів вимірювання витрати газу, а саме:

- розроблення робочої документації щодо ремонту пункту вимірювання витрати газу та погодження її в уповноважених підприємствах, які належать до сфери управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері метрології та метрологічної діяльності;

- погодження із замовником робочої документації. Проведення необхідного обсягу державних експертиз згідно з вимогами чинних нормативних документів. Здійснення експертизи робочої документації в експертних організаціях, які відповідають критеріям, визначеним центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сферах промислової безпеки та охорони праці;

- склад робочої документації: пояснювальна записка; технологічні схеми та креслення;

- у разі уточнення видів і об`ємів робіт підрядник погоджує із замовником уточнену відомість обсягів робіт, розроблену з урахуванням затвердженої робочої документації. За необхідності підрядник ініціює відповідні зміни в Договір, які оформлюються додатковою угодою;

- виготовлення необхідного обладнання та устаткування;

- виконання робіт щодо монтажу блоків очистки (підготовки) газу, вузлів обліку газу та заміни кранів на лініях редукування газорозподільних станцій (ГРС);

- виконання комплексу випробувальних та пусконалагоджувальних робіт на діючих ГРС;

- прийняття замовником виконаних підрядником випробувальних та пусконалагоджувальних робіт на діючих ГРС;

- виготовлення виконавчо-технічної документації згідно з ВСН 012-88, ДБН А.3.1-5-2016 та передача її замовнику;

- проведення відповідним призначеним органом оцінки відповідності вузлів обліку газу Технічному регламенту законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 13.01.2016 №94.

19. Пунктами 5.1 та 5.2 Договору встановлено, що передача виконаних робіт підрядником і прийняття їх замовником оформлюється актами приймання виконаних робіт, підписаними уповноваженими представниками сторін. Акт приймання виконаних робіт та довідку про вартість виконаних будівельних робіт готує підрядник і надає його замовнику не пізніше 25 числа звітного місяця. Разом з актом приймання виконаних робіт підрядник надає замовнику повний комплект виконавчої документації за звітний період, оформленої належним чином, відповідно до вимог чинних нормативних документів у галузі будівництва.

20. Згідно з пунктом 5.3 Договору у випадку ненадання або надання підрядником замовнику неповного комплекту виконавчої документації замовник набуває право не приймати та не оплачувати акти приймання виконаних робіт до моменту надання повного комплекту виконавчої документації.

21. Відповідно до пункту 7.3.1 Договору підрядник зобов`язаний виконати якісно та у встановлені графіком виконання робіт (додаток №3) строки роботи відповідно до технічних вимог та якісних характеристик (додаток №1), ДБН та іншої нормативної документації.

22. Втім, за змістом умов розділу 5 "Порядок приймання-передачі виконаних робіт" Договору сторони не передбачили складання окремих актів за кожним з пунктів графіку виконання робіт, які Скаржник вважає окремими етапами.

23. Відповідно до пункту 6.18 Договору роботи вважаються прийнятими замовником у повному обсязі шляхом підписання замовником та підрядником без зауважень останнього акта приймання виконаних робіт та за умови наявності підписаних всіх актів приймання виконаних робіт за Договором.

24. Підпунктом 7.3.13 Договору передбачено, що підрядник зобов`язаний інформувати в установленому порядку замовника про хід виконання зобов`язань за цим Договором, обставини, що перешкоджають його виконанню, а також про заходи, необхідні для їх усунення.

25. Згідно з пунктом 8.1 Договору жодна зі сторін не несе відповідальності за повне або часткове невиконання будь-яких умов у разі настання надзвичайних та невідворотних обставин, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами Договору а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи, але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, діями іноземного ворога, загальною військовою мобілізацією, військовими діями, оголошеною та неоголошеною війною, діями суспільного ворога, збуренням, актами тероризму, диверсіями, піратством, безладами, вторгненням, блокадою, революцією, заколотом, повстанням, масовими заворушеннями, введенням комендантської години, карантином, встановленим Кабінетом Міністрів України, експропріацією, примусовим вилученням, захопленням підприємств, реквізицією, громадською демонстрацією, блокадою, страйком, аварією, протиправними діями третіх осіб, пожежею, вибухом, тривалими перервами в роботі транспорту, регламентованими умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриттям морських проток, ембарго, забороною (обмеженням) експорту / імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

26. Пунктом 8.2 Договору встановлено, що сторони протягом 10 (десяти) календарних днів повинні сповістити одна одну про початок обставин непереборної сили (форс-мажору) у письмовій формі. Повідомлення про початок дії обставин непереборної сили (форс-мажору) та строк їх дії підтверджується сертифікатом ТПП України.

27. Згідно з пунктом 8.3 Договору неповідомлення або несвоєчасне повідомлення однієї зі сторін про неможливість виконання прийнятих за Договором зобов`язань унаслідок дії обставин непереборної сили та / або ненадання сертифікату ТПП України позбавляє сторону права посилатися на будь-яку вищевказану обставину як на підставу, що звільняє від відповідальності за невиконання зобов`язань.

28. У пункті 8.4 Договору сторони дійшли згоди, що при настанні обставин непереборної сили виконання зобов`язань за цим Договором продовжується на строк, відповідний строку дії вказаних обставин.

29. Відповідно до пункту 6 розділу VI тендерної документації процедури закупівлі по предмету закупівлі "Послуги з ремонту і технічного обслуговування вимірювальних, випробувальних і контрольних приладів (ремонт пунктів вимірювання витрати газу ГРС Рівненської обл.)" згідно з оголошенням про проведення процедури закупівлі №UA-2021-07-16-002039-a, оприлюдненим на вебпорталі уповноваженого органу 16 липня 2021 року, підрядник зобов`язується надати замовнику не пізніше дати укладення Договору в забезпечення його виконання безвідкличну безумовну банківську гарантію (далі - гарантія) на суму 3 020 500 грн, що становить 5% ціни Договору (пункт 10.9.1 Договору).

30. Термін дії гарантії - до 15 грудня 2022 року включно (пункт 10.9.3 Договору).

31. 06 жовтня 2021 року на виконання вимог пункту 10.9.1 Договору Позивач (принципал) уклав з АТ "Укрбудінвестбанк" (гарант) договір про надання гарантії №BGV/UA/03-2-13490 (далі - Договір гарантії), відповідно до якого гарант за дорученням принципала надає на користь Скаржника забезпечення виконання Договору на суму 3 020 500 грн. Гарантія є безумовною та безвідкличною.

32. Принципал зобов`язується протягом 2 (двох) банківських днів з дня отримання повідомлення про настання гарантійного випадку з копією вимоги бенефіціара разом з доданими до неї документами перерахувати гаранту суму, належну до сплати бенефіціару за умовами гарантії, згідно з реквізитами, вказаними гарантом у повідомленні про настання гарантійного випадку (пункт 2.2.6 Договору гарантії).

33. На підставі Договору гарантії АТ "Укрбудінвестбанк" видало банківську гарантію від 06.10.2021 №BGV/UA/03-2-13490, згідно з якою її повна (максимальна) сума становить 3 020 500 грн. Банк, як гарант, безумовно зобов`язується протягом п`яти банківських днів після одержання ним паперового оригіналу письмової вимоги бенефіціара, оформленої належним чином (підпис уповноваженої особи, печатка бенефіціара (якщо передбачена)) та / або електронного SWIFT-повідомлення через банк бенефіціара на SWIFT гаранта сплатити бенефіціару повну суму банківської гарантії без необхідності для бенефіціара обґрунтовувати свою вимогу, без подання будь-яких інших документів, крім вимоги, або виконання будь-яких інших умов, якщо в тексті вимоги буде зазначено, що сума, яка вимагається, повинна бути сплачена у зв`язку з невиконанням / неналежним виконанням принципалом зобов`язань за договором.

34. 28 лютого 2022 року директор Позивача повідомив Скаржника листом №017/03 про призупинення проведення та виконання робіт / послуг за Договором з посиланням на пункт 8.2; просив взяти цю інформацію до уваги та за нагоди укласти додаткову угоду на збільшення терміну виконання робіт.

35. 09 листопада 2022 року сторони Договору гарантії підписали додатковий договір від 09.11.2022 №1, продовживши термін банківської гарантії.

36. 11 листопада 2022 року Позивач і Скаржник уклали додаткову угоду №1, збільшивши строки виконання робіт. Пункт 10.9.3 Договору викладено в такій редакції: "термін дії гарантії до 01 липня 2023 року включно". Пункт 11.1 Договору викладено в такій редакції: "договір вважається укладеним з моменту його підписання сторонами та діє до 595 календарних днів з дати підписання. В частині гарантійних зобов`язань - до закінчення гарантійного строку, а в частині розрахунків - до їх повного виконання".

37. 02 грудня 2022 року Київська обласна (регіональна) ТПП видала Позивачу сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) №3200-22-1628, згідно з яким надання послуг у термін до 09 серпня 2022 року, до 13 жовтня 2022 року за Договором є неможливим унаслідок форс-мажорних обставин (військова агресія російської федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану, ракетні обстріли та повітряні тривоги, у зв`язку з цим, як наслідок, унеможливлення виконання роботи тривалий час). Дата настання: 24 лютого 2022 року, дата закінчення: тривають станом на 02 грудня 2022 року.

38. До заяви про засвідчення форс-мажорних обставин Позивач надав до Київської обласної (регіональної) ТПП такі документи (що також були оцінені судами):

- копію листа Товариства з обмеженою відповідальністю "Термокомплекс" про те, що у зв`язку з бойовими діями, які велися в безпосередній близькості до виробничих потужностей підприємства, виробництво було зупинене на період з 25 лютого по 12 травня 2022 року (договір від 14.01.2022 №140122-ВПО);

- копію листа Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "УКРІНТЕХ" від 07.11.2022 №7/11-1 щодо впливу форс-мажорних обставин (початок бойових дій на території України) на виробництво комплексів вимірювальних "Данифлоу" (договір від 11.01.2022 №91-01-2022);

- копію довідки від 24.06.2022 №127-22 Товариства з обмеженою відповідальністю "НВФ "Робікон" (виробника нестандартного технологічного обладнання) щодо зупинки виробничого процесу на власних виробничих площах, розташованих у селі Демидів Вишгородського району Київської області, у зв`язку із веденням бойових дій безпосередньо на території розташування виробничих потужностей компанії та тривалим знаходженням виробничих потужностей на окупованій території, спричиненням ушкоджень технологічного обладнання (договір поставки від 22.12.2021 №18-21);

- копію довідки Позивача щодо переміщених працівників;

- копії протоколу наради силового блоку оперативного штабу Ради оборони Київської області від 17.08.2022;

- роздруківки статті з офіційної сторінки UNN з посиланням на пряму мову Президента України Володимира Зеленського "щодо руйнування росіянами з 10 жовтня 30% українських електростанцій";

- офіційне повідомлення Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські регіональні електромережі" щодо стабілізаційного відключення усіх клієнтів 19 жовтня 2022 року;

- роздруківки з офіційного сайту Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські регіональні електромережі" "Графік відключень".

39. Листом від 18.05.2023 №017/49 Позивач направив Скаржнику сертифікат про форс-мажорні обставини №3200-22-1628.

40. Скаржник листом від 31.05.2023 №ТОВВИХ-23-7139 повідомив Позивача, що на підставі його звернення від 09.11.2022 №017/36, враховуючи настання форс-мажору, що було підтверджено сертифікатом від 02.12.2022 №3200-22-1628, укладено додаткову угоду від 11.11.2022 №1 на продовження терміну дії Договору. Термін дії Договору завершився 31 травня 2023 року, станом на дату підготовки відповідні роботи за Договором не завершені в повному обсязі. З огляду на це Скаржник наполягає на неухильному виконанні своїх зобов`язань та завершенні ремонту згідно з умовами Договору.

41. Водночас 31 травня 2023 року сторони уклали додаткову угоду №2, змінивши пункт 3.1 Договору з викладенням його в такій редакції: "загальна вартість виконуваних робіт за цим Договором, що є ціною Договору згідно з договірною ціною (додаток №2), становить 60 326 674,07 грн, у тому числі ПДВ 20% - 10 054 445,68 грн". У новій редакції також викладені додатки №1, №2 до Договору.

42. У листі від 29.06.2023 №017/58 Позивач просив Скаржника відкликати вимоги, розглянути та прийняти акти виконаних робіт за червень 2023 року; зазначив, що листом від 23.05.2023 №017/54 просив Скаржника про продовження дозволу на виконання робіт, який закінчився 30 травня 2023 року, проте дозвіл був наданий тільки до 14 червня 2023 року. Зважаючи, що роботи виконувалися під час дії форс-мажорних обставин, а Позивач не був допущений до об`єктів з 01 червня 2023 року до 13 червня 2023 року, всі роботи у повному обсязі виконані станом на 28 червня 2023 року.

43. На адресу Позивача надійшло повідомлення АТ "Укрбудінвестбанк" від 28.06.2023 №4680/03-2 про одержання банком SWIFT-вимоги про сплату гарантом 3 020 500 грн (гривня (UAH/980) за банківською гарантією від 06.10.2021 №BGV/UA/03-2-13490 (зі змінами від 09.11.2022), наданої відповідно до Договору гарантії (зі змінами від 09.11.2022).

44. Згідно з платіжним дорученням від 05.07.2023 №110537885 АТ "Укрбудінвестбанк" здійснило перерахування суми гарантійного платежу на користь Скаржника.

45. 04 липня 2023 року АТ "Укрбудінвестбанк" та Позивач уклали додатковий договір №2 до Договору гарантії, в якому домовилися про встановлення строку сплати заборгованості у сумі 3 020 500 грн строком до 20 грудня 2023 року включно (згідно з графіком).

46. Позивач перерахував грошові кошти на користь АТ "Укрбудінвестбанк" на підставі платіжної інструкції від 04.07.2023 №2749 у сумі 906 150 грн, платіжної інструкції від 28.07.2023 №2780 у сумі 355 000 грн.

47. Крім того, АТ "Укрбудінвестбанк" і Товариство з обмеженою відповідальністю "ГАЗСЕРВІСТРЕЙД" (поручитель) уклали договір поруки від 06.10.2021 №BGV/UA/03-2-13490/P2 (далі - Договір поруки), за яким поручитель зобов`язується перед гарантом у повному обсязі відповідати всім належним йому майном за виконання принципалом зобов`язань, що випливають з Договору гарантії та усіх додаткових договорів до нього (в тому числі тих, що будуть укладені в майбутньому), а саме: 1) погашення основної суми гарантії у розмірі 3 020 500 грн у строк до 29 грудня 2022 року включно відповідно до умов Договору гарантії; 2) погашення процентів у розмірі 28% річних у порядку та строки, що визначені Договором гарантії; 3) погашення комісії у розмірах, порядку та строки, що визначені Договором гарантії; 4) погашення штрафних санкцій, передбачених Договором гарантії, та витрат, пов`язаних зі стягненням заборгованості за Договором гарантії (пункт 2.1 Договору поруки).

48. Відповідно до пункту 4.7 Договору поруки в разі виконання поручителем зобов`язань принципала за Договором гарантії поручитель має право на відшкодування від принципала у повному розмірі всієї суми грошових коштів, фактично сплачених поручителем гаранту на виконання взятих зобов`язань за цим договором.

49. Відповідно до клопотань, поданих Позивачем поручителю (Товариству з обмеженою відповідальністю "ГАЗСЕРВІСТРЕЙД"), грошові кошти були перераховані ним на користь АТ "Укрбудінвестбанк" на підставі:

- платіжної інструкції від 29.08.2023 №4653 у сумі 397 419,91 грн (з яких 355 000 грн - у рахунок погашення боргу, а 42 419,91 грн - відсоток за платіж за гарантією);

- платіжної інструкції від 29.09.2023 №4706 у сумі 387 768,17 грн (з яких 355 000 грн - у рахунок погашення боргу, а 32 768,17 грн - відсоток за платіж за гарантією);

- платіжної інструкції від 31.10.2023 №4777 у сумі 380 024,88 грн (з яких 355 000 грн - у рахунок погашення боргу, а 25 024,88 грн - відсоток за платіж за гарантією);

- платіжної інструкції від 30.11.2023 №4856 у сумі 371 201,50 грн (з яких 355 000 грн - у рахунок погашення боргу, а 16 201,50 грн - відсоток за платіж за гарантією).

50. Позивач виконав роботи на загальну суму 60 029 565,74 грн, що підтверджується довідками про вартість виконаних будівельних робіт та витрати форми КБ-3, актами приймання виконаних будівельних робіт, а саме:

- довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за травень 2022 року, актом №1 приймання виконаних будівельних робіт за травень 2022 року, актом №2 вартості устаткування, що придбавається виконавцем робіт (до акта №2 приймання виконаних будівельних робіт за травень 2022 року), підсумковою відомістю ресурсів по об`єкту ГРС Костопіль, Бібрського ЛВУМГ, розрахунком загальновиробничих витрат до локального кошторису №2-3-1 на ГРС Костопіль, довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за травень 2022 року, актом №1 приймання виконаних будівельних робіт за травень 2022 року, актом приймання виконаних будівельних робіт за травень 2022 року, актом вартості устаткування, що придбавається виконавцем робіт (до акта №2 приймання виконаних будівельних робіт за травень 2022 року);

- довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за серпень 2022 року, актом №1 приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2022 року, актом вартості устаткування, що придбавається виконавцем робіт (до акта №1 приймання виконаних робіт за серпень 2022 року), актом №2 приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2022 року, актом вартості устаткування, що придбавається виконавцем робіт (до акта №2 приймання виконаних робіт за серпень 2022 року), актом №3 приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2022 року, актом вартості устаткування, що придбавається виконавцем робіт (до акта №3 приймання виконаних робіт за серпень 2022 року);

- довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за вересень 2022 року, актом №1 приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2022 року, актом вартості устаткування, що придбавається виконавцем робіт (до акта №1 приймання виконаних робіт за вересень 2022 року);

- довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за листопад 2022 року;

- довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за грудень 2022 року, актом №1 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2022 року, актом вартості устаткування, що придбавається виконавцем робіт (до акта №1 приймання виконаних робіт за грудень 2022 року), актом №2 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2022 року, актом вартості устаткування, що придбавається виконавцем робіт (до акта №2 приймання виконаних робіт за грудень 2022 року);

- довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за серпень 2023 року, актом №1 приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2023 року, актом вартості устаткування, що придбавається виконавцем робіт (до акта №1 приймання виконаних робіт за серпень 2023 року), актом №2 приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2023 року, актом вартості устаткування, що придбавається виконавцем робіт (до акта №2 приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2023року), актом №3 приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2023 року, актом вартості устаткування, що придбавається виконавцем робіт (до акта №3 приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2023 року), підсумковою відомістю ресурсів по об`єкту ГРС Костопіль, Бібрського ЛВУМГ (витрати - по факту) за серпень 2023 року), розрахунком загальновиробничих витрат за актом КБ-2в №2 на ГРС Костопіль Бібрського ЛВУМГ, підсумковою відомістю ресурсів по об`єкту ГРС Рівне-1, Бібрського ЛВУМГ (витрати - по факту) за серпень 2023 року), розрахунком загальновиробничих витрат за актом КБ-2в №2 на ГРС Рівне-1 Бібрського ЛВУМГ, підсумковою відомістю ресурсів по об`єкту ГРС Ярославичі, Бібрського ЛВУМГ (витрати - по факту) за серпень 2023 року), розрахунком загальновиробничих витрат за актом КБ-2в №2 на ГРС Ярославичі Бібрського ЛВУМГ.

51. Акти підписані представниками Позивача та Скаржника без зауважень щодо обсягу та якості виконаних робіт.

52. Згідно з протоколом технічної наради з питань виконання умов Договору, затвердженого головним інженером Бібрського лінійного виробничого управління магістральних газопроводів Скаржника 22 вересня 2023 року, роботи виконані підрядником у повному обсязі відповідно до умов Договору, претензій до підрядної організації немає.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

53. Верховний Суд заслухав суддю-доповідача, пояснення представників учасників справи, перевірив у межах доводів та вимог касаційної скарги, що стали підставою для відкриття касаційного провадження, з урахуванням викладеного у відзиві, правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, виходячи зі встановлених фактичних обставин справи, та дійшов таких висновків.

54. Статтею 560 ЦК України встановлено, що за гарантією банк, інша фінансова установа (гарант) гарантує перед кредитором (бенефіціаром) виконання боржником (принципалом) свого обов`язку. Гарант відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.

55. Відповідно до статті 562 ЦК України зобов`язання гаранта перед кредитором не залежить від основного зобов`язання (його припинення або недійсності), зокрема і тоді, коли в гарантії міститься посилання на основне зобов`язання.

56. У разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого гарантією, гарант зобов`язаний сплатити кредиторові грошову суму відповідно до умов гарантії. Вимога кредитора до гаранта про сплату грошової суми відповідно до виданої ним гарантії пред`являється у письмовій формі. До вимоги додаються документи, вказані в гарантії. У вимозі до гаранта або у доданих до неї документах кредитор повинен вказати, у чому полягає порушення боржником основного зобов`язання, забезпеченого гарантією (частини перша-третя статті 563 ЦК України).

57. У пункті 62 Положення про порядок здійснення банками операцій за гарантіями в національній та іноземних валютах, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 №639 (далі - Положення №639), також зазначається, що бенефіціар для отримання платежу за гарантією подає до банку-гаранта безпосередньо або через банк бенефіціара (залежно від того, як це визначено умовами гарантії) вимогу за гарантією, а також усі документи, передбачені умовами гарантії (якщо таке подання в ній передбачено).

58. Згідно з пунктом 36 розділу V Положення №639 банк-гарант (резидент), отримавши від бенефіціара або банку бенефіціара, або іншого банку вимогу, перевіряє достовірність цієї вимоги, а також те, що вона становить належне представлення.

59. Підпункт 11 пункту 2 розділу І Положення №639 передбачає, що належне представлення - це представлення документів за гарантією / контргарантією, яке відповідає вимогам і умовам такої гарантії / контргарантії; вимогам правил, яким підпорядковується гарантія / контргарантія, а якщо немає відповідного положення в гарантії / контргарантії або правилах, - міжнародній стандартній практиці за гарантіями / контргарантіями.

60. Положення №639 не дає визначення достовірності вимоги. Водночас зі змісту пункту 54 (авізуючий банк (резидент), отримавши від іншого банку гарантію, перевіряє достовірність цієї гарантії (перевіряє ключі, підписи, формат SWIFT)), пункту 69 (банк-гарант (резидент), отримавши від іншого банку контргарантію, перевіряє достовірність цієї контргарантії (перевіряє ключі, підписи, формат SWIFT)) випливає, що під перевіркою достовірності вимоги слід розуміти перевірку того, що вимога подана (підписана) бенефіціаром (від його імені), а не іншою особою.

Аналогічний висновок викладений у постанові Об`єднаної палати від 17.05.2024 у справі №910/17772/20.

61. Відтак, отримавши вимогу, банк (гарант) повинен перевірити її на відповідність таким критеріям: 1) чи є така вимога належним представленням; 2) чи є така вимога достовірною.

62. У цій справі Господарський суд міста Києва, ухвалюючи рішення від 03.04.2024, послався на висновок Об`єднаної палати, викладений у постанові від 18.06.2021 №910/16898/19, та зазначив, що відповідно до статей 560, 563, 565 ЦК України обов`язок гаранта сплатити кредиторові грошову суму відповідно до умов гарантії настає за умови порушення боржником зобов`язання, забезпеченого гарантією, та направлення кредитором гаранту письмової вимоги разом із зазначеними в гарантії документами. За відсутності однієї із вказаних умов відповідальність гаранта не настає. Відтак для вирішення спору сторін по суті необхідно встановити, чи були порушені Позивачем умови Договору, зокрема, в частині своєчасного виконання робіт.

63. Разом із тим постановою від 17.05.2024 у справі №910/17772/20 Об`єднана палата відступила від власного попереднього висновку, наголосивши, що гарант не вправі оцінювати наявність чи відсутність обов`язку принципала, а зобов`язаний платити за гарантією, якщо вимога та додані документи (якщо вони передбачені умовами гарантії) за зовнішніми ознаками відповідають умовам гарантії. Стаття 565 ЦК визначає вичерпний перелік випадків, коли гарант має право відмовитися від задоволення вимоги кредитора. Цей перелік, зокрема, не містить такої підстави для відмови гаранта від платежу як відсутність чи недоведення бенефіціаром порушення основного зобов`язання боржником. У відносинах між бенефіціаром та гарантом виникає окреме грошове зобов`язання, яке не залежить від зобов`язання за участю бенефіціара та принципала. Отже, гарант має сплатити грошову суму, якщо виконані саме умови гарантії. Втручатися у відносини між бенефіціаром та принципалом, зокрема, вирішувати, чи виконав принципал грошове зобов`язання за договором між бенефіціаром та принципалом, а відтак і про те, чи припинене основне зобов`язання виконанням, гарант не вправі.

64. Таким чином, вимога бенефіціара (разом з документами, якщо вони передбачені умовами гарантії) має лише зовні (формально) відповідати встановленим гарантією умовам. Відсутність чи недоведення бенефіціаром порушення основного зобов`язання боржником (принципалом) не є підставою для відмови гаранта від платежу. Гарант не повинен встановлювати факт порушення принципалом основного зобов`язання, зокрема детально аналізувати зміст доданих до вимоги документів, при прийнятті рішення про виплату за гарантією (аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 18.06.2024 у справі №910/11933/22).

65. За обставинами цієї справи (№910/18874/23) АТ "Укрбудінвестбанк" одержало SWIFT-вимогу Скаржника про сплату 3 020 500 грн (гривня (UAH/980) та здійснило перерахування суми гарантійного платежу на його користь.

66. Відповідно до статті 569 ЦК України гарант має право на зворотну вимогу (регрес) до боржника в межах суми, сплаченої ним за гарантією кредиторові, якщо інше не встановлено договором між гарантом і боржником.

67. З огляду на це Позивач набув обов`язок відшкодувати АТ "Укрбудінвестбанк" суму гарантійного платежу в розмірі 3 020 500 грн.

68. Суди встановили, що Позивач перерахував грошові кошти на користь АТ "Укрбудінвестбанк" згідно з платіжною інструкцією від 04.07.2023 №2749 у сумі 906 150 грн та платіжною інструкцією від 28.07.2023 №2780 у сумі 355 000 грн. Інші платежі здійснило Товариство з обмеженою відповідальністю "ГАЗСЕРВІСТРЕЙД" - поручитель за Договором гарантії.

69. Попри це, стверджуючи, що основне зобов`язання за Договором (виконання робіт у встановлений строк) не було порушене, Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення зі Скаржника 3 020 500 грн як таких, що були набуті ним без достатньої правової підстави.

70. У пунктах 56, 59 постанови від 17.05.2024 у справі №910/17772/20 Об`єднана палата наголосила:

"Якщо ж бенефіціар за відсутності основного зобов`язання (наприклад, якщо воно припинене виконанням з інших підстав, є недійсним) звернеться до гаранта і отримає від нього грошову суму, таке є набуттям майна (грошей) без достатньої правової підстави за рахунок потерпілого, оскільки за загальним правилом частини першої статті 569 ЦК України гарант має право на зворотну вимогу (регрес) до боржника в межах суми, сплаченої ним за гарантією кредиторові, то постраждалим є боржник (принципал). Він вправі звернутись до бенефіціара з вимогою про повернення принципалу коштів, сплачених гарантом, за правилами глави 83 "Набуття, збереження майна без достатньої правової підстави" ЦК України.

Об`єднана палата вважає, що призначенням інституту гарантії (§ 4 глави 49 ЦК України) є надання упевненості учасникам обороту в тому, що бенефіціар гарантовано і швидко одержить платіж, якщо надасть документи, передбачені гарантією (наприклад, товарно-транспортну накладну, акт приймання-передачі виконаних робіт тощо), причому навіть і в тому випадку, коли між принципалом і бенефіціаром існує спір щодо виконання зобов`язання. Запорукою тому має бути надійність банківської системи. Тим самим у разі виникнення спору щодо наявності чи відсутності боргу принципала останній та бенефіціар в частині стягнення боргу міняються місцями: не бенефіціар звертається до суду за стягненням боргу (бо він вже одержав від гаранта суму боргу, яку вважав наявною), а принципал позивається до суду про стягнення з бенефіціара суми, яку принципал вважає отриманою за його рахунок без достатньої правової підстави (глава 83 ЦК України) з огляду на відсутність боргу принципала".

71. Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції зазначив, що Позивач мав завершити роботи за другим етапом до 09 серпня 2022 року, а за третім етапом - до 13 жовтня 2022 року, однак прострочив їх виконання. Позивач належним чином та в строки, передбачені пунктом 8.2 Договору, не повідомив Скаржника про настання форс-мажорних обставин і неможливість виконання зобов`язання, отже позбавляється права посилатися на будь-яку із зазначених у пункті 8.1 Договору обставин. Крім того, всупереч пунктам 8.2, 8.3 Договору Позивач не надав доказів на підтвердження наявності форс-мажорних обставин; надано лише сертифікат регіональної ТПП, а не ТПП України, як це обумовлено Договором.

72. Водночас суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення Господарського суду міста Києва від 03.04.2024 та ухваливши нове, яким задовольнив Позов, дійшов протилежних висновків, врахувавши:

- лист від 28.02.2022 №017/03, яким Позивач повідомив Відповідача про зупинку виконання робіт за Договором з посиланням на пункт 8.4, що передбачає збільшення терміну дії Договору й тривалості виконання робіт на період дії форс-мажорних обставин;

- укладення сторонами 11 листопада 2022 року додаткової угоди №1 про продовження строку Дії договору до 31 травня 2023 року;

- форс-мажорні обставини згідно із сертифікатом регіональної ТПП (який був врахований сукупно з іншими доказами) діяли для Позивача з 24 лютого 2022 року та продовжували діяти станом на 02 грудня 2022 року.

73. Як наслідок, Північний апеляційний господарський суд констатував, що зобов`язання Позивача за Договором мали бути виконані у строк до 31 травня 2023 року з урахуванням продовження строку дії Договору та виконання зобов`язань додатковою угодою №1 до 592 днів з дати підписання Договору, а також до 115 днів, враховуючи дію форс-мажорних обставин. Відповідач прийняв роботи за Договором у повному обсязі 22 вересня 2023 року, що є належним виконання зобов`язань за Договором з боку Позивача. Вказане виключає право Скаржника на задоволення вимог за банківською гарантією.

74. Скаржник не погоджується з цим та вважає, що суд апеляційної інстанції застосував статті 6, 627 ЦК України без урахування висновку, викладеного в постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.04.2023 у справі №910/4518/16; статті 526, 530, 617 ЦК України та статті 193, 218 ГК України без урахування висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 16.07.2019 у справі №917/1053/18, від 25.01.2022 у справі №905/3886/21, від 19.08.2022 у справі №908/2287/17, від 16.11.2023 у справі № 908/1642/22.

75. Верховний Суд відхиляє доводи Скаржника з огляду на таке.

76. Згідно зі статтею 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

77. Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).

78. Водночас порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).

79. Стаття 612 ЦК України визначає одним із основних видів порушення зобов`язання прострочення боржника. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання чи не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

80. Суди попередніх інстанцій встановили, що згідно з пунктом 8.4 Договору при настанні обставин непереборної сили виконання зобов`язань за ним продовжується на строк, який відповідає строку дії вказаних обставин.

81. У ЦК України законодавець не внормував застосування конструкції форс-мажору (непереборної сили) в цивільних відносинах, однак це не перешкоджає учасникам цивільного обороту передбачити в договорі:

- застосування форс-мажору: на які випадки поширюється форс-мажор; які правові наслідки існування форс-мажору (наприклад, право на зміну чи розірвання договору);

- чи впливає існування форс-мажору на виконання цивільно-правового зобов`язання, що виникло на підставі договору;

- як позначається існування форс-мажору на строках виконання цивільно-правового зобов`язання, що виникло на підставі договору, зокрема, в аспекті продовження відповідних строків.

82. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.04.2023 у справі №910/4518/16, на яку посилається Скаржник, викладений загальний висновок щодо застосування статей 6, 627 ЦК України, згідно з яким особи мають право вибору: використати існуючі диспозитивні норми законодавства для регламентації своїх відносин або встановити для себе правила поведінки на власний розсуд. Цивільний договір, як домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, виявляє автономію волі учасників щодо врегулювання їхніх відносин згідно з розсудом і у межах, встановлених законом, тобто є актом встановлення обов`язкових правил для сторін, індивідуальним регулятором їхньої поведінки.

83. Отже, Позивач і Скаржник визначили в пункті 8.4 Договору, що форс-мажор впливає на строк виконання зобов`язань, які виникли на підставі Договору, - призводить до продовження цього строку на період дії форс-мажорних обставин.

84. Продовження строку дії договору та строку виконання зобов`язань унаслідок форс-мажору чи інших обставин є можливим, якщо сторони прямо вказали це в умовах договору або уклали додаткову угоду про це вже після виникнення таких обставин (див. mutatis mutandis постанову Верховного Суду від 31.08.2022 у справі №910/15264/21).

85. Укладаючи Договір, сторони діяли на власний розсуд. У разі незгоди з умовами Договору чи неузгодження окремих умов Скаржник мав право не укладати Договір з Позивачем.

86. Водночас з моменту, коли сторони досягнули усіх істотних умов Договору, він вважається укладеним (частина перша статті 638 ЦК України) та є обов`язковим для виконання (стаття 629 ЦК України).

87. Відповідно до частин першої, другої статті 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

88. Суд зауважує, що форс-мажорні обставини мають індивідуальний (персоніфікований) характер щодо конкретного договору та його сторін. Такі обставини засвідчуються за кожним окремим договором, податковим та / або іншим зобов`язанням, що настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів, і виконання якого стало неможливим через наявність форс-мажорних обставин.

89. Форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру. При їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості належного виконання зобов`язання, має довести їх наявність не тільки самих по собі, але й те, що вони були форс-мажорними саме для конкретного випадку. Виходячи з ознак форс-мажорних обставин, необхідно також довести їх надзвичайність і невідворотність (постанови Верховного Суду від 16.07.2019 у справі №917/1053/18, від 30.11.2021 у справі №913/785/17, від 25.01.2022 в справі №904/3886/21, від 30.05.2022 у справі №922/2475/21, від 31.08.2022 у справі №910/15264/21).

90. Суд апеляційної інстанції встановив існування форс-мажору щодо обов`язку (зобов`язання) Позивача виконати роботи за Договором; дійшов висновку, що строк його виконання не настав, оскільки був продовжений на період існування форс-мажорних обставин (пункт 73 цієї постанови).

91. Натомість Скаржник з посиланням на відповідні постанови Верховного Суду, зокрема, вказує про:

- неналежність сертифікату про форс-мажорні обставини, виданого Київською обласною (регіональною) ТПП; вважає, що за умовами Договору сертифікат мала видавати саме ТПП України;

- відсутність форс-мажорних обставин, які унеможливили виконання зобов`язання Позивачем у встановлені Договором строки;

- відсутність повідомлень Позивача в порядку пункту 8.2 Договору про настання форс-мажорних обставин з чітким зазначенням дати, з якої настали такі обставини.

92. Разом із тим Верховний Суд ураховує, що незалежно від умов Договору при застосуванні Закону України "Про торгово-промислові палати України" потрібно зважати, що право посвідчення форс-мажорних обставин належить як ТПП України, так і уповноваженими нею регіональними ТПП (пункт 5.56 постанови Верховного Суду від 22.06.2022 у справі №904/5328/21).

93. Суд також відхиляє доводи Скаржника з посиланням на постанову Верховного Суду від 19.08.2022 у справі №908/2287/17 (сертифікат ТПП, який підтверджує наявність форс-мажорних обставин, не може вважатися беззаперечним доказом їх існування, а повинен критично оцінюватися судом з урахуванням встановлених обставин справи та у сукупності з іншими доказами).

94. Дійшовши висновку про наявність форс-мажору та позбавлення у зв`язку з цим Позивача можливості виконати свої зобов`язання за Договором, суд апеляційної інстанції врахував не лише сертифікат Київської обласної (регіональної) ТПП від 02.12.2022 №3200-22-1628, а й інші докази в сукупності (пункт 38 цієї постанови), зважаючи на фактичні обставини справи. Отже, сертифікат не був єдиним та безумовним доказом, на підставі якого встановлено наявність форс-мажорних обставин.

95. Щодо повідомлення про настання форс-мажорних обставин, Суд звертає увагу на таке.

96. У постанові від 31.08.2022 у справі №910/15264/21 Верховний Суд виснував, що: 1) потрібно розрізняти вчасне повідомлення сторони про виникнення форс-мажорних обставин (яке сторона має зробити у передбачений договором строк) від звернення до ТПП за отриманням сертифіката; 2) саме ж повідомлення про форс-мажор має бути направлено іншій стороні якнайшвидше. Хоча й форс-мажорні обставини впливають, як правило, на одну сторону договору (виконавця), але вони мають негативні наслідки насамперед для іншої сторони договору, яка не отримує його належне виконання. Отже, своєчасне повідомлення іншої сторони про настання форс-мажорних обставин спрямоване на захист прав та інтересів іншої сторони договору, яка буде розуміти, що не отримає вчасно товар (роботи, послуги) та, можливо, зможе зменшити негативні наслідки форс-мажору; 3) водночас неповідомлення або несвоєчасне повідомлення про форс-мажорні обставини позбавляє сторону, яка порушила цей обов`язок, права посилатися на ці обставини як на підставу звільнення від відповідальності, якщо це передбачено договором (втрата стороною права посилання на форс-мажор), тобто про те, що сторона позбавляється права посилатися на форс-мажорні обставини через несвоєчасне повідомлення, має бути прямо зазначено в договорі.

97. Згідно з пунктом 8.2 Договору сторони протягом 10 (десяти) календарних днів повинні сповістити одна одну про початок обставин непереборної сили (форс-мажору) у письмовій формі. Повідомлення про початок дії обставин непереборної сили (форс-мажору) та строк їх дії підтверджується сертифікатом ТПП України.

98. Суд апеляційної інстанції встановив, що 28 лютого 2022 року (через чотири дні після початку повномасштабного воєнного вторгнення) директор Позивача повідомив Скаржника листом №017/03 про призупинення проведення та виконання робіт / послуг за Договором з посиланням на пункт 8.2, просив взяти цю інформацію до уваги та за нагоди укласти додаткову угоду на збільшення терміну виконання робіт; Позивач повідомив Скаржника про початок обставин непереборної сили з дотриманням умов пункту 8.2 Договору.

99. 11 листопада 2022 року сторони за взаємною згодою уклали додаткову угоду №1 у частині збільшення строків виконання робіт.

100. Таким чином, Скаржник вже попередньо погоджувався з відтермінуванням робіт, і підставою цього слугував лист Позивача від 28.02.2022 №017/03 з посиланням на пункт 8.2 Договору.

101. При цьому листом від 31.05.2023 №ТОВВИХ-23-7139 Скаржник повідомив Позивача, що на підставі його звернення від 09.11.2022 №017/36, враховуючи настання форс-мажору, що було підтверджено сертифікатом від 02.12.2022 №3200-22-1628, укладено додаткову угоду від 11.11.2022 №1 на продовження терміну дії Договору. Термін дії Договору завершився 31 травня 2023 року, станом на дату підготовки відповідні роботи за Договором не завершені в повному обсязі.

102. Суд вважає, що наведені обставини дають підстави для висновку про необхідність застосування доктрини venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки), яка базується на римській максимі "non concedit venire contra factum proprium" (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці). Спершу Скаржник визнавав настання форс-мажору, однак після звернення Позивача до суду змінив свою позицію та наполягав, що строк дії Договору сплив.

103. Верховний Суд зауважує, що повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок і недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень, наявність яких Скаржник у цій справі аргументовано не довів.

104. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 300 ГПК України).

105. Верховний Суд погоджується, що згідно з пунктом 8.4 Договору виконання зобов`язань Позивача продовжилося на строк, який відповідає строку дії форс-мажорних обставин. Суд апеляційної інстанції встановив наявність цих обставин, зважаючи на подані докази та надавши належну оцінку доводам сторін. Оскільки роботи були виконані у межах договірного строку та прийняті Скаржником, це виключало право останнього на задоволення вимог за банківською гарантією. Зобов`язання Позивача за Договором припинилося внаслідок належного виконання.

106. Разом із тим Скаржник вказує на відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування статей 15, 16, 560, 562, 563, 569, 1212 ЦК України у взаємозв`язку зі статтями 553, 554, 555, 556 ЦК України у подібних правовідносинах - щодо того, який саме спосіб захисту є ефективним у спірних правовідносинах, де беруть участь чотири особи: бенефіціар, принципал, гарант та поручитель.

107. Суд зауважує, що спір у цій справі виник між Позивачем (принципалом) та Скаржником (бенефіціаром). Позивач стверджує, що не порушував зобов`язання за Договором, отже Скаржник не мав підстав для звернення до банку для виплати суми банківської гарантії; грошові кошти в розмірі 3 020 500 грн підлягають стягненню зі Скаржника згідно зі статтею 1212 ЦК України як безпідставно набуті.

108. Як вже було зазначено:

- Позивач перерахував на користь АТ "Укрбудінвестбанк" грошові кошти згідно з платіжними інструкціями від 04.07.2023 №2749 на суму 906 150 грн та від 28.07.2023 №2780 на суму 355 000 грн;

- решту коштів на погашення гарантії сплатило Товариство з обмеженою відповідальністю "ГАЗСЕРВІСТРЕЙД" - поручитель (платіжні інструкції від 29.08.2023 №4653 - погашення боргу в сумі 355 000 грн, від 29.09.2023 №4706 - погашення боргу в сумі 355 000 грн, від 31.10.2023 №4777 - погашення боргу в сумі 355 000 грн, від 30.11.2023 №4856 - погашення боргу в сумі 355 000 грн).

109. Скаржник вважає, що оскільки грошові кошти на користь гаранта були сплачені не Позивачем (принципалом), а Товариством з обмеженою відповідальністю "ГАЗСЕРВІСТРЕЙД" (поручителем), у Позивача відсутні порушені права та, відповідно, останній обрав неналежний спосіб захисту.

110. Посилаючись на постанову Об`єднаної палати від 17.05.2024 у справі №910/17772/20, Скаржник стверджує про наявність правових висновків щодо ефективного способу захисту в спірних правовідносинах за участю трьох осіб: бенефіціара, принципала та гаранта; водночас у разі, коли в цих правовідносинах також бере участь четверта особа - поручитель, відсутні висновки Верховного Суду щодо ефективного способу захисту.

111. У розрізі цього Верховний Суд звертає увагу на таке.

112. Відповідно до статті 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

113. Частинами першою, другою статті 554 ЦК України передбачено, що в разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

114. За змістом частин другої, третьої статті 556 ЦК України до поручителя, який виконав зобов`язання, забезпечене порукою, переходять усі права кредитора у цьому зобов`язанні, в тому числі й ті, що забезпечували його виконання. До кожного з кількох поручителів, які виконали зобов`язання, забезпечене порукою, переходять права кредитора у розмірі частини обов`язку, що виконана ним.

115. Вказане узгоджується з приписами пункту 4.7 Договору поруки, що закріплює право поручителя на відшкодування від принципала у повному розмірі всієї суми грошових коштів, фактично сплачених поручителем гаранту на виконання взятих зобов`язань.

116. Таким чином, наслідком виконання поручителем зобов`язання, забезпеченого порукою, є заміна кредитора у зобов`язанні. Саме боржник є особою, за рахунок якої поручитель одержує задоволення своїх вимог.

117. Отже, Позивач набув обов`язок відшкодувати поручителю (Товариству з обмеженою відповідальністю "ГАЗСЕРВІСТРЕЙД") грошові кошти в розмірі, який останній перерахував банку-гаранту (АТ "Укрбудінвестбанк").

118. Разом із тим спір у цій справі виник не між Позивачем і Товариством з обмеженою відповідальністю "ГАЗСЕРВІСТРЕЙД", тобто з Договору поруки, а між Позивачем і Скаржником - з основного Договору.

119. Верховний Суд наголошує, що:

- боржник (принципал) вправі звернутися до бенефіціара з вимогою про повернення принципалу коштів, сплачених гарантом, за правилами глави 83 "Набуття, збереження майна без достатньої правової підстави" ЦК України;

- принципал позивається до суду про стягнення з бенефіціара суми, яку принципал вважає отриманою за його рахунок без достатньої правової підстави (глава 83 ЦК України) з огляду на відсутність боргу принципала (пункти 56, 59 постанови Об`єднаної палати від 17.05.2024 у справі №910/17772/20).

120. Згідно з пунктом 2.2.6 Договору гарантії саме Позивач, як принципал, зобов`язався протягом 2 (двох) банківських днів з дня отримання повідомлення про настання гарантійного випадку з копією вимоги бенефіціара разом з доданими до неї документами перерахувати гаранту суму, належну до сплати бенефіціару за умовами гарантії, згідно з реквізитами, вказаними гарантом у повідомленні про настання гарантійного випадку.

121. Подальше укладення Договору поруки та часткове задоволення зворотної вимоги гаранта поручителем не означає, що Скаржник збагатився за його рахунок, а не за рахунок Позивача. Крім того, з огляду на приписи статті 556 ЦК України поручитель набув право вимоги до Позивача, тобто відшкодування зрештою відбувається за рахунок принципала (боржника).

122. Зважаючи на висновки Об`єднаної палати (пункти 56, 59 постанови від 17.05.2024 у справі №910/17772/20), Суд зазначає, що саме Позивач, як принципал, вправі пред`явити позов про стягнення зі Скаржника (бенефіціара) коштів, сплачених гарантом, які вважає отриманими за рахунок власних коштів без достатньої правової підстави (глава 83 ЦК України) з огляду на відсутність порушення основного зобов`язання за Договором.

123. Відповідно до частин першої, другої статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

124. Згідно з частиною другою статті 1214 ЦК України об`єктом кондикції є не лише майно, а й грошові кошти, що безпідставно утримані чи набуті.

125. Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала. Для кондикційних зобов`язань вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої. Таким чином, обов`язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов`язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна (постанова Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2018 у справі №922/3412/17).

126. За результатами системного аналізу приписів статей 556, 569, 1212 ЦК України Верховний Суд дійшов висновку, що в спірних правовідносинах, які виникли між принципалом та бенефіціаром, немає значення, хто саме здійснив виплату за зворотною вимогою гаранта (в порядку регресу). Бенефіціар першочергово набуває спірну суму за рахунок принципала (боржника). Обставини подальшої сплати коштів на користь гаранта: чи то особисто принципалом, чи то іншими особами, зокрема, поручителем, не впливають та не спростовують того, що бенефіціар ab intio набув спірну грошову суму без достатньої правової підстави за рахунок принципала (боржника).

127. У справі №910/17772/20 Об`єднана палата не висловлювалася щодо будь-яких особливостей застосування статті 1212 ЦК України, обмежень та / або застережень, пов`язаних із правом принципала на стягнення грошових коштів з бенефіціара у разі, якщо договір гарантії додатково забезпечений порукою, і кошти на користь гаранта частково сплачені поручителем.

128. Суд звертає увагу, що в цій справі (№910/18874/23) доведенню підлягали: 1) факт сплати гарантом коштів на користь бенефіціара; 2) відсутність достатньої правової підстави для набуття бенефіціаром цих коштів, зокрема, якщо основне зобов`язання не було порушене принципалом (боржником). Обидві обставини були встановлені судом апеляційної інстанції, і Верховний Суд погоджується з його висновками.

129. Доводи Скаржника щодо наявності поручителя за Договором гарантії не змінюють правову природу спірних правовідносин, які склалися між принципалом, бенефіціаром та гарантом.

130. Верховний Суд obiter dictum зазначає, що в разі стягнення з бенефіціара безпідставно набутих коштів у порядку статті 1212 ЦК України принципал (боржник) одержує змогу задовольнити за їх рахунок зворотну вимогу гаранта (в порядку регресу) чи звернути сплачені кошти на свою користь, якщо вимога вже була задоволена, а також задовольнити інші вимоги (наприклад, з боку поручителя) (за наявності).

131. Вказаний спосіб захисту прав принципала (боржника) дозволяє ефективно та вичерпно врегулювати цивільно-правовий (господарсько-правовий) спір з усіма учасниками спірних правовідносин, і це узгоджується з висновками Об`єднаної палати (пункти 56, 59 постанови від 17.05.2024 у справі №910/17772/20).

132. Скаржник посилається на постанови Верховного Суду від 06.02.2020 у справі №910/13271/18, від 23.01.2020 у справі №910/3395/19, від 23.04.2019 у справі №918/47/18, від 01.04.2019 у справі №904/2444/18, у яких зазначено, що набуття однією зі сторін зобов`язання майна за рахунок іншої сторони в порядку виконання договірного зобов`язання не вважається безпідставним.

133. Водночас поза увагою Скаржника залишилися інші мотиви, якими керувався Верховний Суд у перелічених справах, - можливість застосування положень статті 1212 ЦК України, якщо правова підстава для набуття (збереження) майна скасована, визнана недійсною, змінена, припинена у встановленому порядку або була відсутня взагалі.

134. Верховний Суд наголошує, що за відсутності основного зобов`язання (припинення виконанням з інших підстав, недійсність тощо) принципал вправі вимагати від бенефіціара грошові кошти, одержані ним унаслідок виплати за гарантією.

135. Скаржник набув за гарантією та наразі утримує грошові кошти в розмірі 3 020 500 грн без достатньої правової підстави, що не може вважатися правомірним та надає Позивачу право стягнути цю суму в порядку глави 83 ЦК України.

136. Верховний Суд відхиляє посилання Скаржника на висновки щодо застосування статей 560, 563, 565 ЦК України, статті 200 ГК України, викладені в постановах Верховного Суду від 21.03.2019 у справі №910/5726/18, від 08.11.2022 у справі №910/1635/21, від 28.07.2021 у справі № 910/7575/20 та від 18.06.2021 у справі №910/16898/19, згідно з якими виплата за гарантією відбувається, зокрема, за умови невиконання чи неналежного виконання принципалом основного зобов`язання.

137. Вказані висновки стосуються правовідносин, що виникають між гарантом та бенефіціаром, при цьому Об`єднана палата відступила від аналогічних попередніх висновків (постанова від 17.05.2024 у справі №910/17772/20).

138. З цих підстав Суд також вважає нерелевантними висновки, наведені в постанові Верховного Суду від 22.11.2022 у справі №910/8528/21, на які посилається Скаржник (щодо змісту вимоги, яка адресується гаранту, та переліку документів, що мають додаватися до неї).

139. Водночас у спорі про стягнення грошових коштів з бенефіціара (правовідносини, що виникають між бенефіціаром та принципалом після здійснення гарантійної виплати) вказана обставина підлягає доказуванню, і Північний апеляційний господарський суд обґрунтовано зазначив, що Позивач здійснив належне виконання зобов`язань за Договором з урахуванням продовження його строку та, відповідно, строку зобов`язань з виконання робіт.

140. Незгода Скаржника із оскаржуваною постановою, правовою оцінкою та правовими висновками, що містяться в ній, не свідчить про її незаконність.

................

Перейти до повного тексту