ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 лютого 2025 року
м. Київ
справа № 560/21531/23
адміністративне провадження № К/990/4368/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Чиркіна С.М.,
суддів: Берназюка Я.О., Стародуба О.П.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 30 січня 2024 року (головуючий суддя Біла Л.М., судді: Матохнюк Д.Б., Гонтарук В.М.) у справі № 560/21531/23 за позовом ОСОБА_1 до Красилівської міської ради Хмельницької області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,
У С Т А Н О В И В:
І. РУХ СПРАВИ
У 2023 році ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Красилівської міської ради Хмельницької області (далі - відповідач), в якому просив:
визнати протиправною бездіяльність Красилівської міської ради Хмельницької області щодо розгляду звернення позивача від 24 серпня 2023 року;
визнати протиправною бездіяльність Красилівської міської ради Хмельницької області, яка полягає у відсутності належного реагування та контролю за станом благоустрою та утриманням територій населених пунктів, зокрема щодо незаконного облаштованих майданчиків (місць) для паркування на території між тротуаром та фасадом житлового будинку по вул. Грушевського, 129 м. Красилова, а також території з правої сторони цього житлового будинку;
зобов`язати Красилівську міську раду Хмельницької області у передбачений законодавством спосіб вчинити дії для відновлення до попереднього стану території між тротуаром та фасадом житлового будинку по вул. Грушевського, 129 м. Красилова, який існував до облаштування незаконного майданчику для паркування, у тому числі, але не виключно, демонтувати на території між тротуаром та фасадом житлового будинку по вул. Грушевського, 129 м. Красилова шість обмежувачів руху, незаконно облаштований майданчик для паркування автотранспорту, відновити поверхню тротуару, бордюр, який розділяє проїзну частину автомобільної дороги та пішохідний тротуар, тобто унеможливити заїзд автотранспорту на зазначену територію;
зобов`язати Красилівську міську раду Хмельницької області у передбачений законодавством спосіб вчинити дії для відновлення до попереднього стану території з правої сторони житлового будинку по вул. Грушевського, 129 м. Красилова, який існував до облаштування незаконного майданчику для паркування, у тому числі, але не виключно, демонтувати на території з правої сторони житлового будинку по вул. Грушевського, 129 м. Красилова незаконно встановлену огорожу та облаштований майданчик для паркування автотранспорту, заїзд через тротуар до майданчику для паркування автотранспорту, звільнити земельну поверхню на вказаній території від будь-якого, в тому числі бетонного, покриття, відновити поверхню тротуару та бордюр, який розділяє проїзну частину автомобільної дороги та пішохідний тротуар, тобто унеможливити заїзд автотранспорту на зазначену територію.
Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 26 грудня 2024 року відкрито провадження у справі.
Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 05 січня 2024 року зупинено провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 560/156/23.
Не погодившись з прийнятою ухвалою, позивач оскаржив її в апеляційному порядку.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 24 січня 2024 року відмовлено позивачу у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору, апеляційну скаргу залишено без руху та запропоновано у п`ятиденний строк з моменту отримання ухвали суду надати оригінал документу про сплату судового збору.
25 січня 2024 року від позивача надійшло клопотання, у якому він просив суд зменшити розмір судового збору за подання апеляційної скарги до 1816,80 грн (5% прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2024 року, з розрахунку на рік) та відстрочити його сплату до ухвалення Сьомим апеляційним адміністративним судом рішення у цій справі.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 30 січня 2024 року відмовлено позивачу у зменшенні суми судового збору та відстроченні його сплати, апеляційну скаргу повернуто.
05 лютого 2024 року на адресу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна позивача, у якій скаржник просить скасувати ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 30 січня 2024 року та направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
Ухвалою Верховного Суду від 22 лютого 2024 року відкрито касаційне провадження у справі.
Копія зазначеної ухвали доставлена до електронного кабінету відповідача 23 лютого 2024 року.
Відповідач правом надання відзиву на касаційну скаргу не скористався, що не перешкоджає касаційному перегляду рішення суду апеляційної інстанції.
Ухвалою Верховного Суду від 03 лютого 2025 року справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.
ІІ. ОЦІНКА СУДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ
Відмовляючи у клопотанні про зменшення суми судового збору та відстрочення його сплати та повертаючи апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що позивачем не надано доказів наявності підстав для звільнення від сплати судового збору, визначених статтею 8 Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI "Про судовий збір" (далі також Закон № 3674-VI).
На думку суду апеляційної інстанції, факт відсутності у позивача статусу суб`єкта підприємницької діяльності та доходів на протязі 2020 - 2022 років не є підтвердженням наявності підстав для звільнення останнього від сплати судового збору.
Також судом апеляційної інстанції зауважено, що апелянтом жодних належних та достатніх доводів в обґрунтування відсутності можливості працевлаштуватись на протязі вказаного періоду суду не надано.
Водночас судом зі змісту апеляційної скарги встановлено, що позивач є власником приміщення на першому поверсі будинку, який розташований по вул. Грушевського, 129, м. Красилів, (магазин "Банк пива") та в межах даного провадження здійснює захист своїх прав як члена територіальної громади, так і власника комерційного приміщення.
З огляду на зазначене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про наявність підстав для повернення апеляційної скарги у зв`язку з тим, що недоліки апеляційної скарги апелянтом не усунуті.
ІІІ. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник зазначає, що одночасна відмова у задоволенні клопотання про зменшення та відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги, а також повернення апеляційної скарги не відповідає актуальній правозастосовчій практиці Верховного Суду.
Вважає, що норми права, якими керувався суд мотивуючи свій висновок, застосовано судом без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме у постанові ВП ВС від 18 жовтня 2023 року у справі № 910/10939/22.
Водночас скаржник покликається на правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 27 листопада 2023 року у справі № 240/27451/22, за змістом якої одночасна відмова у задоволенні клопотання і повернення апеляційної скарги є невиправданими, оскільки в разі відмови у задоволенні клопотання суд у процесуальний спосіб мав надати можливість сплатити судовий збір.
Скаржник зауважує, що подаючи клопотання мав підстави очікувати на його задоволення, оскільки у нього відсутні доходи за попередній календарний рік, як і за 2022 рік, що підтверджується доданими до клопотання доказами.
Також зазначає, що мав усі підстави очікувати задоволення клопотання, враховуючи те, що Хмельницький окружний адміністративний суд визнав достатніми доказами копії трудової книжки та довідки про відсутність доходів за 2022 рік, яка була видана органом ДПС, для задоволення клопотання про зменшення та відстрочення сплати судового збору за подання позовної заяви.
ІV. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, в межах касаційного перегляду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також КАС України), а також, надаючи оцінку правильності застосування судами норм матеріального і процесуального права у спірних правовідносинах, виходить з такого.
Згідно із частиною першою статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Пунктом 6 частини третьої статті 2 КАС України встановлено, що забезпечення права на апеляційний перегляд справи є однією з основних засад (принципів) адміністративного судочинства.
Відповідно до частини першої статті 293 КАС України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
За змістом пункту 1 частини п`ятої статті 296 КАС України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.
Виходячи з приписів частини другої статті 298 КАС України, до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу, які передбачають в такому випадку залишення її без руху із наданням строку для у