ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 січня 2025 року
м. Київ
справа № 127/16144/24
провадження № 61-13589св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Шиповича В. В.,
учасники справи:
заявник (боржник) - ОСОБА_1,
особа, дії якої оскаржуються, - старший державний виконавець Другого відділу державної виконавчої служби у місті Вінниці Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Дейдиш Сергій Іванович,
стягувач - ОСОБА_2,
боржник - ОСОБА_3,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Михайленка Дмитра Валерійовича, на ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 26 липня 2024 року у складі судді Воробйова В. В. та постанову Вінницького апеляційного суду від 10 вересня 2024 року у складі колегії суддів: Сала Т. Б., Берегового О. Ю., Ковальчука О. В.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст заяви
1. У липні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Вінницького міського суду Вінницької області зі скаргою на дії старшого державного виконавця Другого відділу державної виконавчої служби у місті Вінниці Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Дейдиша С. І. (далі - старший державний виконавець Другого відділу державної виконавчої служби
у м. Вінниці ЦМУМЮ (м. Київ) Дейдиш С. І.).
2. Скаргу мотивував тим, що ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 14 травня 2024 року у справі № 127/16144/24 задоволено заяву
ОСОБА_2 про вжиття заходів забезпечення позову у справі, накладено арешт на майно та грошові кошти, що належать ОСОБА_1 та/або ОСОБА_3 і знаходяться на усіх їх рахунках в усіх банківських або інших фінансово-кредитних установах, в межах ціни позову 6 296 747,14 грн.
3. У рамках виконавчого провадження № НОМЕР_3 від 18 червня 2024 року, відкритого з виконання ухвали Вінницького міського суду Вінницької області
від 14 травня 2024 року, накладено арешт на картковий рахунок
№ НОМЕР_1 в ТВБВ №10026/084 філії - Головного управління по м. Києву та Київській області акціонерного товариства "Державний ощадний банк України", який використовується для цільового зарахування заробітної плати ОСОБА_1 .
4. Він звертався до Другого відділу Державної виконавчої служби у м. Вінниці ЦМУМЮ (м. Київ) із заявою про зняття арешту з вказаного вище карткового рахунку зі спеціальним режимом використання по виконавчому провадженню
№ НОМЕР_3, який використовується для цільового зарахування заробітної плати, проте у відповідь на свою заяву отримав відмову.
5. Таким чином, вважав, що його права були порушені через дії Другого відділу Державної виконавчої служби у м. Вінниці ЦМУМЮ (м. Київ), які полягали у відмові у знятті арешту із вказаного вище рахунку № НОМЕР_1 .
6. З урахуванням зазначеного просив суд:
- поновити строк для подання скарги на дії державного виконавця та прийняти її до розгляду;
- визнати протиправними дії старшого державного виконавця Другого відділу Державної виконавчої служби у м. Вінниці ЦМУМЮ (м. Київ) Дейдиша С. І. щодо накладення арешту на грошові кошти, що містяться на картковому рахунку № НОМЕР_1 в ТВБВ №10026/084 філії - Головного управління по м. Києву та Київській області акціонерного товариства "Державний ощадний банк України", який використовується для отримання заробітної плати, та незняття з нього арешту за заявою скаржника;
- визнати протиправною та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_3 від 18 червня 2024 року в частині накладення арешту на грошові кошти, що містяться на вказаному картковому рахунку.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
7. Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 26 липня
2024 року у задоволенні скарги ОСОБА_1 відмовлено.
8. Відмовляючи у задоволенні скарги ОСОБА_1, суд першої інстанції виснував, що рахунок, з якого заявник просив зняти арешт, не є рахунком зі спеціальним режимом використання, а відмова у знятті арешту з рахунку Другим відділом Державної виконавчої служби у м. Вінниці ЦМУМЮ (м. Київ), в свою чергу, була здійснена правомірно.
9. При цьому суд першої інстанції звернув увагу заявника, що останній, як фізична особа - боржник, на кошти якого накладено арешт органами державної виконавчої служби може здійснювати видаткові операції з поточного рахунку на суму в розмірі, що протягом одного календарного місяця не перевищує двох розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом про Державний бюджет України на 01 січня поточного календарного року, а також сплачувати податки, збори без урахування такого арешту за умови, що такий поточний рахунок визначений для здійснення видаткових операцій.
10. Проте заявник не скористався своїм правом на звернення із відповідною заявою про виокремлення рахунку, а звернувся із заявою про скасування арешту такого рахунку.
11. При цьому ухвала суду першої інстанції містить посилання на відповідну практику Верховного Суду.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
12. Постановою Вінницького апеляційного суду від 10 вересня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.
13. Ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 26 липня 2024 року змінено, виклавши її мотивувальну частину в редакції вказаної постанови.
14. Частково задовольняючи апеляційну скаргу ОСОБА_1 та змінюючи ухвалу суду першої інстанції в її мотивувальній частині, апеляційний суд виходив з того, що ухвала суду першої інстанції містить помилкові посилання на відповідну практику Верховного Суду, оскільки правовідносини у наведених судом першої інстанції постановах стосуються накладення арешту на рахунки юридичної особи роботодавця (боржника), з яких здійснюється виплата заробітної плати працівникам та сплата податків, зборів і обов`язкових платежів до Державного бюджету України, а у справі, яка переглядається, правовідносини стосуються питання накладення арешту на рахунок фізичної особи (боржника), призначений для отримання особистих коштів, зокрема, заробітної плати.
15. Заявником не було обґрунтовано незаконність дій державного виконавця при винесенні постанови про відкриття виконавчого та про накладення арешту на грошові кошти, що містяться на картковому рахунку заявника, який використовується для отримання заробітної плати, оскільки у постанові про відкриття виконавчого провадження не було вказано про арешт рахунку
№ НОМЕР_1, який зазначено у скарзі. Крім того, про такий рахунок не зазначено і в постанові державного виконавця про арешт коштів боржника.
16. У зв`язку із зазначеним, апеляційний суд виснував про відсутність підстав для визнання протиправними дій державного виконавця як щодо накладення арешту на грошові кошти, що містяться на рахунку заявника, так і скасування постанови про відкриття виконавчого провадження.
17. Крім того, апеляційний суд встановив, що як вбачається зі змісту постанови про арешт коштів боржника від 18 червня 2024 року, накладаючи арешт на кошти, які містяться на рахунках ОСОБА_1, державний виконавець
в резолютивній частині постанови зазначив, що арешт накладається "на кошти … крім коштів/електронних грошей, що містяться на рахунках/електронних гаманцях, що мають спеціальний режим використання, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом …".
18. Тобто, державний виконавець захистив права боржника, вказавши, що арешт не накладається на кошти, які містяться на рахунках, що мають спеціальний режим використання, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом.
19. При цьому апеляційний суд врахував, що матеріали справи не містили документів, які б підтверджували, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно із законом.
20. Враховуючи винесення державним виконавцем в один день, 18 червня
2024 року постанов про відкриття виконавчого провадження, про арешт коштів та майна боржника та про закінчення виконавчого провадження, а також враховуючи, що заявник із відповідною заявою про зняття арешту з поточного рахунку звернувся лише 20 червня 2024 року, в рамках закінченого виконавчого провадження, за відсутності підстав для відновлення виконавчого провадження, апеляційний суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення скарги.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
21. У жовтні 2024 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга представника ОСОБА_1 - адвоката Михайленка Д. В., на ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області
від 26 липня 2024 року та постанову Вінницького апеляційного суду від 10 вересня 2024 року.
22. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 29 жовтня 2024 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано матеріали цивільної справи та надано строк для подачі відзиву на касаційну скаргу.
23. Ухвалою Верховного Суду від 23 січня 2025 року справу призначено до розгляду у складі колегії з п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
24. У касаційній скарзі представник ОСОБА_1 - адвокат
Михайленко Д. В., посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення скасувати, за результатами розгляду справи ухвалити нове судове рішення, яким вимоги скарги задовольнити у повному обсязі.
25. Підставою касаційного оскарження судових рішень заявник зазначає порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, оскільки на переконання заявника касаційної скарги перевірка рахунків боржника належить до повноважень виконавчої служби, відповідно, в разі отримання документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання і кошти, на якому вони розміщені, є саме коштами, що складають заробітну плату, виконавча служба має зняти арешт з коштів, розміщених на такому рахунку. Для боржника надання вищевказаних підтверджуючих документів є процесуальною можливістю відновити свої права, порушені у зв`язку з накладенням незаконного арешту, а для виконавця зняття такого арешту є здійсненням повноважень для усунення спричинених негативних наслідків.
26. Крім того зазначає, що матеріали справи містять докази на підтвердження того, що рахунок боржника має спеціальний режим використання і кошти, які на ньому розміщені, є саме коштами, що складають заробітну плату, проте зазначеним доказам не було надано оцінки.
Доводи осіб, які подали відзиви на касаційну скаргу
27. У грудні 2024 року до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу представника ОСОБА_2 - адвоката Отрощенко Юлії Миколаївни, у якому вказано, що оскаржувані судові рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги щодо протиправного накладення виконавцем арешту на банківський рахунок зі спеціальним режимом використання спростовуються матеріалами справи.
Зокрема, вказує, що матеріали справи не містять доказів того, що від банку на адресу виконавця надходили документи на підтвердження спеціального режиму карткового рахунку або наявність заборони стягнення на грошові кошти, розміщені на рахунку боржника.
28. Також у грудні 2024 року на адресу Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу Другого відділу державної виконавчої служби у місті Вінниці ЦММЮ (м. Київ) без доказів направлення копій останнього на адреси інших учасників справи.
29. Оскільки до відзиву Другого відділу державної виконавчої служби у місті Вінниці ЦММЮ (м. Київ) всупереч частини четвертій статті 395 ЦПК України не додано доказів його направлення іншим учасникам справи, суд касаційної інстанції зазначений відзив до уваги не бере.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
30. Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 14 травня
2024 року у справі №127/16144/24 заяву представника ОСОБА_2 - адвоката Отрощенко Ю. М., про вжиття заходів забезпечення позову у справі задоволено.
31. Забезпечено позов ОСОБА_2 шляхом накладення арешту на майно та грошові кошти, що належать ОСОБА_1 та/або ОСОБА_3
і знаходяться на усіх їх рахунках в усіх банківських або інших фінансово-кредитних установах, в межах ціни позову 6 296 747,14 грн.
32. 18 червня 2024 року старшим державним виконавцем Другого відділу державної виконавчої служби у місті Вінниці ЦМУМЮ (м. Київ) Дейдишом С. І. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження НОМЕР_3 на виконання вказаної ухвали суду. Стягувач - ОСОБА_2, боржник -
ОСОБА_1 .
33. Одночасно старшим державним виконавцем Другого відділу державної виконавчої служби у місті Вінниці ЦМУМЮ (м. Київ) Дейдишом С. І. винесено постанови про арешт коштів та майна боржника ОСОБА_1 .
34. Зокрема, накладено арешт на грошові/електронні гроші, що містяться на відкритих рахунках/електронних гаманцях, а також на кошти/електронні гроші на рахунках/електронних гаманцях, що будуть відкритті після винесення постанови про арешт коштів, крім коштів/електронних грошей, що містяться на рахунках/електронних гаманцях, що мають спеціальний режим використання, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать боржнику ОСОБА_1 у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів, який становить 6 296 747,14 грн
(а.с. 32-33).
35. 18 червня 2024 року старшим державним виконавцем Другого відділу державної виконавчої служби у місті Вінниці ЦМУМЮ (м. Київ) Дейдишом С. І. винесено постанову про закінчення виконавчого провадження у зв`язку з виконанням судового рішення про забезпечення позову (а.с. 37).
36. 20 червня 2024 року представник ОСОБА_1 - адвокат
Михайленко Д. В., звернувся до Другого відділу державної виконавчої служби
у місті Вінниці ЦМУМЮ (м. Київ) із заявою про зняття арешту з поточного рахунку
№ НОМЕР_1 в ТВБВ №10026/084 філії - Головного управління по м. Києву та Київській області акціонерного товариства "Державний ощадний банк України", який використовується для цільового зарахування заробітної плати, проте арешт з рахунку органом виконавчої служби знято не було.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
37. Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
38. Положенням частини другої статті 389 ЦПК України встановлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
39. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених
у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
40. Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції
в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
41. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише
в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
42. Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним
і обґрунтованим.
43. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
44. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
45. Оскаржувані судові рішення в повній мірі не відповідають вказаним вимогам закону.
46. Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.
Мотиви, з яких виходить Суд, та застосовані норми права
47. Спірні правовідносини в цій справі склались з приводу незгоди скаржника з діями державного виконавця щодо відкриття виконавчого провадження та накладення арешту на рахунок, що використовується для нарахування заробітної плати, а також, як вбачається зі змісту скарги, з приводу бездіяльності державного виконавця щодо вирішення питання про зняття арешту з указаного вище рахунку за заявою скаржника.
48. Кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом (стаття 43 Конституції України).
49. Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
50. Згідно зі статтею 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.
51. Пунктом 9 частини другої статті 129 Конституції України передбачено, що основними засадами судочинства є, зокрема, обов`язковість судового рішення.
52. Відповідно до частини першої статті 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України,
а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
53. Згідно зі статтею 1 Закону України від 02 червня 2016 року "Про виконавче провадження" (далі - Закон № 1404-VІІІ) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів
і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах,
у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
54. Тобто, виконавче провадження є процесуальною формою, що гарантує примусову реалізацію рішення суду, яким підтверджені права та обов`язки суб`єктів матеріальних правовідносин цивільної справи.
55. Частиною першою статті 18 Закону № 1404-VІІІ передбачено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
56. Права та обов`язки виконавців передбачені статтею 18 Закону № 1404-VІІІ.
57. Пунктами 3, 14, 21 частини третьої статті 18 Закону № 1404-VIII визначено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну; викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що перебувають у виконавчому провадженні; отримувати від банківських та інших фінансових установ інформацію про наявність рахунків та/або стан рахунків боржника, рух коштів та операції за рахунками боржника, а також інформацію про договори боржника про зберігання цінностей або надання боржнику в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком.
58. При цьому виконавець, за відсутності відомостей про майно, повідомлених кредитором, повинен самостійно здійснити заходи для виявлення такого майна,
у тому числі грошових коштів, що знаходяться на банківських рахунках, і перед накладенням арешту на майно (кошти) боржника повинен отримати відомості про наявність у боржника відповідного майна та коштів, зокрема щодо коштів на банківських рахунках - відомості про володільця рахунку, номеру, виду рахунку, суми коштів, що зберігаються на ньому. Саме наявність таких даних дозволяє виконавцю здійснити арешт коштів, що знаходяться на банківських рахунках
у відповідності до статті 18 Закону № 1404-VIII та розділу VIII Інструкції.
59. Частинами сьомою, восьмою статті 153 ЦПК України визначено, що про забезпечення позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання.
60. Відповідно до частини першої статті 157 ЦПК України, ухвала суду про забезпечення позову є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.
61. З матеріалів справи вбачається, що ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 14 травня 2024 року заяву представника ОСОБА_2 - адвоката Отрощенко Ю. М., про вжиття заходів забезпечення позову
у вказаній справі задоволено, накладено арешт на майно та грошові кошти, що належать ОСОБА_1 та/або ОСОБА_3 і знаходяться на усіх їх рахунках в усіх банківських або інших фінансово-кредитних установах, в межах ціни позову.
62. Копію ухвали направлено на виконання до Другого відділу державної виконавчої служби у місті Вінниці Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).
63. Згідно зі статтею 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
64. Відповідно до статті 451 ЦПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця
і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову
в задоволенні скарги.
65. Частина перша та друга статті 48 Закону № 1404-VIII визначають порядок звернення стягнення на майно боржника та обмеження щодо накладення арешту на кошти, що знаходяться на банківських рахунках боржника, у випадках визначених Законом.
66. При цьому аналіз частини другої статті 48 Закону № 1404-VIII дає підстави для висновку, що законодавцем встановлено невичерпний перелік рахунків, кошти на яких не підлягають арешту, оскільки передбачено, що законом можуть бути визначені й кошти на інших рахунках боржника, звернення стягнення та/або накладення арешту на які заборонено законом (постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 травня 2020 року у справі № 905/361/19 (провадження
№ 12-28гс20)).
67. Державний та/або приватний виконавець перед накладанням арешту повинен з`ясувати суму та статус грошей, що знаходяться на рахунку боржника,
і у постанові про накладання арешту серед інших відомостей вказати про суму коштів, на яку накладається арешт, або зазначити, що арешт поширюється на кошти на усіх рахунках, у тому числі, що будуть відкриті після накладення арешту. Накладання арешту на суми, що перевищують суми, визначені виконавчим документом, та перевищують суми витрат виконавчого провадження, що підлягають стягненню, є незаконним.
68. Відповідно до частини третьої статті 52 Закону № 1404-VІІІ не підлягають арешту в порядку, встановленому цим Законом, кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом. Банк, інша фінансова установа, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у разі надходження постанови виконавця про арешт коштів, що знаходяться на таких рахунках, зобов`язані повідомити виконавця про цільове призначення рахунку та повернути постанову виконавця без виконання в частині арешту коштів, що знаходяться на таких рахунках.
69. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19 травня 2020 року у справі № 905/361/19 (провадження № 12-28гс20) сформувала висновок про те, що, виконуючи рішення суду, виконавець може накладати арешт на будь-які кошти на рахунках боржника в банківських установах, крім тих, накладення арешту на які заборонено законом. При цьому саме банк, який виконує відповідну постанову виконавця про арешт коштів боржника, відповідно до частини третьої
статті 52 Закону № 1404-VIII, яка визначає особливості звернення стягнення на кошти та майно боржника - юридичної особи, фізичної особи-підприємця, повинен визначити статус коштів і рахунка, на якому вони знаходяться, та в разі їх знаходження на рахунку, на кошти на якому заборонено накладення арешту, банк зобов`язаний повідомити виконавця про цільове призначення коштів на рахунку та повернути його постанову без виконання, що є підставою для зняття виконавцем арешту із цих коштів згідно із частиною четвертою статті 59 Закону № 1404-VIII.
Виконавець може самостійно зняти арешт з усіх або частини коштів на рахунку боржника у банківській установі в разі отримання документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом (частина четверта
статті 59 Закону № 1404-VIII).
70. Верховний Суд у постанові від 07 липня 2021 року у справі № 712/9660/20 (провадження № 61-5453св21) вважав, що аналогічний підхід повинен застосовуватися і під час виконання судових рішень при зверненні стягнення на кошти боржників-фізичних осіб, а саме: перевірка режиму використання рахунків,
а також походження коштів (заробітна плата, пенсія, соціальні виплати тощо) здійснюється банківською чи фінансовою установою, та в разі знаходження на рахунку коштів, на які заборонено звернення стягнення, або коштів, щодо яких законом визначено обмеження щодо стягнення, накладення арешту, банк зобов`язаний повідомити виконавця про цільове призначення коштів на рахунку та повернути його постанову без виконання.
71. Виконуючи рішення суду, виконавець може накладати арешт на будь-які кошти на рахунках боржника в банківських установах, крім тих, накладення арешту на які заборонено законом. При цьому саме банк, який виконує відповідну постанову виконавця про арешт коштів боржника, відповідно до частини третьої статті 52 Закону № 1404-VІІІ повинен визначити статус коштів і рахунка, на якому вони знаходяться, та в разі знаходження на рахунку коштів, накладення арешту на які заборонено, банк зобов`язаний повідомити виконавця про цільове призначення коштів на рахунку та повернути його постанову без виконання, що є підставою для зняття виконавцем арешту із цих коштів згідно із частиною четвертою
статті 59 Закону № 1404-VІІІ. Також виконавець може самостійно зняти арешт з усіх або частини коштів на рахунку боржника у банківській установі в разі отримання документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом (частина четверта статті 59 Закону № 1404-VІІІ). […] Враховуючи вищевикладене, Велика Палата Верховного Суду вважає, що
у випадку, коли на стадії накладення арешту на грошові кошти боржника-фізичної особи, що знаходяться на рахунку боржника та є заробітною платою боржника, виконавцю не вдалось виявити правову природу (статус) цих грошових коштів, як коштів на які накладення арешту заборонено законом, то арешт на такі грошові кошти підлягає зняттю на підставі відповідного повідомлення банку або заяви боржника з наданням ним відповідних документів на підтвердження цього та/або за результатами перевірки зазначених звітів (постанова Великої Палати Верховного Суду від 20 квітня 2022 року у справі № 756/8815/20 (провадження
№ 14-218цс21)).
72. Як встановлено судами та вбачається із матеріалів справи, 18 червня
2024 року старшим державним виконавцем Другого відділу державної виконавчої служби у місті Вінниці ЦМУМЮ (м. Київ) Дейдишом С. І. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_3 з виконання ухвали Вінницького міського суду Вінницької області від 14 травня 2024 року у справі № 127/16144/24 про вжиття заходів забезпечення позову у справі.
73. Крім того, постановою старшого державного виконавця Другого відділу державної виконавчої служби у місті Вінниці ЦМУМЮ (м. Київ) Дейдиша С. І.
від 18 червня 2024 року у зазначеному вище виконавчому провадженню, з метою забезпечення позову, на виконання ухвали Вінницького міського суду
№ 127/16144/24 від 14 травня 2024 року накладено арешт на кошти, які знаходяться на рахунках боржника в межах ціни позову 6 296 747,14 грн.
74. В резолютивній частині постанови зазначено, що арешт накладається "на кошти … крім коштів/електронних грошей, що містяться на рахунках/електронних гаманцях, що мають спеціальний режим використання, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом …".
75. 18 червня 2024 року старшим державним виконавцем Другого відділу державної виконавчої служби у місті Вінниці ЦМУМЮ (м. Київ) Дейдишом С. І. винесено постанову про закінчення виконавчого провадження № НОМЕР_3
у зв`язку з виконанням судового рішення про забезпечення позову.
76. За наслідками виконання вказаної постанови державного виконавця про арешт грошових коштів, за твердженням боржника, було накладено арешт на картковий рахунок № НОМЕР_1 в ТВБВ №10026/084 філії - Головного управління по м. Києву та Київській області акціонерного товариства "Державний ощадний банк України", який використовується для цільового зарахування заробітної плати ОСОБА_1 .
77. Відповідно до довідки акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" від 19 червня 2024 року, яка міститься в матеріалах справи, 07 грудня 2023 року було відкрито картковий рахунок № НОМЕР_1
в ТВБВ №10026/084 в національній валюті, в тарифному пакеті "Зарплатний", для цільового зарахування заробітної плати. Номер карти НОМЕР_2 (а.с. 5).
78. 20 червня 2024 року, представник ОСОБА_1 - адвокат
Михайленко Д. В., звернувся до другого відділу державної виконавчої служби
у місті Вінниці ЦМУМЮ (м. Київ) із заявою про зняття арешту з рахунку, в якій просив зняти арешт з поточного рахунку № НОМЕР_1
в ТВБВ №10026/084 філії - Головного управління по м. Києву та Київській області
акціонерного товариства "Державний ощадний банк України", який використовується для цільового зарахування заробітної плати.
79. Державним виконавцем було відмовлено у задоволенні заяви представника ОСОБА_1 - адвоката Михайленко Д. В., оскільки зняття арешту з рахунку ОСОБА_1 суперечить вимогам виконавчого документа та пункту 1 частини другої статті 18 Закону № 1404-VIII.
80. Разом з тим, встановивши, що арешт накладено на грошові кошти на рахунку банківської установи, який належить до рахунків зі спеціальним чи обмеженим режимом використання, кошти на рахунку призначені для виплати боржнику заробітної плати, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов помилкового висновку про відмову у задоволенні скарги в частині визнання протиправними дій виконавця щодо не зняття арешту з рахунку за заявою скаржника.
81. При цьому, як вже зазначалось Верховним Судом, зі змісту скарги вбачається, що ОСОБА_1 не погоджується саме з бездіяльністю державного виконавця щодо зняття арешту з рахунку за його заявою.
82. Так, висновки судів попередніх інстанцій про те, що виконавець, зазначивши
у постанові про накладення арешту на кошти боржника, що арешт накладається "на кошти … крім коштів/електронних грошей, що містяться на рахунках/електронних гаманцях, що мають спеціальний режим використання, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом …", захистив права боржника, а також посилання на беззаперечне виконання банком такої постанови, що, в свою чергу, свідчить про невизнання банком рахунку та коштів такими, на які законом заборонено накладати арешт та звертати стягнення,
є помилковими, оскільки, спростовуються матеріалами справи щодо статусу зазначеного рахунку.
83. Крім того, як вже зазначалось Верховним Судом, передбачене абзацом другим частини другої статті 59 Закону № 1404-VIII зобов`язання виконавця зняти арешт на підставі повідомлення банку не виключає можливість зняття арешту як на підставі повідомлення боржника, так і за наслідками здійснення контролю за правильністю стягнення на підставі наданих звітів про стягнення, оскільки
у відповідності до підпункту 1 частини четвертої статті 59 цього закону підставами для зняття виконавцем арешту з майна боржника або його частини є отримання виконавцем документального підтвердження, що звернення стягнення на такі кошти боржника заборонено законом.
84. Для боржника надання вищевказаних підтверджуючих документів
є процесуальною можливістю відновити свої права, порушені у зв`язку накладенням незаконного арешту, а для виконавця зняття такого арешту
є здійсненням повноважень для усунення спричинених негативних наслідків. Однак це не виключає зобов`язання банку при виконанні приписів державного та/або приватного виконавця окремо від боржника повідомити виконавця про неможливість накладення арешту на грошові кошти боржника у зв`язку з забороною встановленою законом.
85. Суди не врахували, що право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом (стаття 43 Конституції України), зокрема, шляхом встановлення законом граничних розмірів відрахувань із заробітної плати та інших доходів боржника залежно від видів стягнення (стаття 70 Закону № 1404-VIII). Тому звернення стягнення та накладення арешту на заробітну плату понад такі розміри заборонено законом, а якщо він накладений, то підлягає зняттю. Таке зняття арешту здійснюється виконавцем відповідно до частини четвертої
статті 59 Закону № 1404-VIII, у тому числі на підставі повідомлення боржника.
86. У зв`язку із зазначеним, колегія суддів дійшла висновку, що вимоги ОСОБА_1 щодо визнання протиправними дій, що, в свою чергу, знайшли прояв у бездіяльності старшого державного виконавця Другого відділу Державної виконавчої служби у м. Вінниці ЦМУМЮ (м. Київ) Дейдиша С. І. щодо незняттяарешту на грошові кошти, що містяться на картковому рахунку № НОМЕР_1 в ТВБВ №10026/084 філії - Головного управління по м. Києву та Київській області акціонерного товариства "Державний ощадний банк України", який використовується для отримання заробітної плати, за заявою скаржника є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
87. Водночас колегія суддів не вбачає підстав для задоволення вимог ОСОБА_1 в частині визнання неправомірними дій старшого державного виконавця Другого відділу Державної виконавчої служби у м. Вінниці ЦМУМЮ
(м. Київ) Дейдиша С. І. щодо накладення арешту на грошові кошти, що містяться на картковому рахунку заявника, оскільки, накладаючи арешт на рахунки боржника, не конкретизуючи номери останніх, виконавець визначив порядок виконання постанови про арешт коштів боржника із застереженням щодо неможливості накладення арешту на рахунки, звернення стягнення на які заборонено законом. Тому неналежне виконання банківською установою вимог державного виконавця не може свідчити що дії останнього щодо накладення арешту на всі грошові кошти/електронні гроші, що містяться на відкритих рахунках/електронних гаманцях, а також на його кошти/електронні гроші на рахунка/електронних гаманцях, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів, крім коштів/електронних грошей, що містяться на рахунках/електронних гаманцях, що мають спеціальний режим використання, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом є неправомірними.
88. Крім того доводи ОСОБА_1 та установлені обставини не містять відомостей, що на момент винесення оскаржуваної постанови виконавець мав інформацію, що рахунок № НОМЕР_1 в ТВБВ №10026/084 філії - Головного управління по м. Києву та Київській області акціонерного товариства "Державний ощадний банк України", відкритий на ім`я скаржника, має спеціальний режим використаннята/або на нього зараховується заробітна плата (грошове забезпечення) і розмір коштів, що складають заробітну плату на цих рахунках.
89. За таких обставин відсутні підстави для задоволення вимог скарги в частині визнання протиправними дій старшого державного виконавця Другого відділу Державної виконавчої служби у м. Вінниці ЦМУМЮ (м. Київ) Дейдиша С. І. щодо накладення арешту на грошові кошти, що містяться на картковому рахунку № НОМЕР_1 в ТВБВ №10026/084 філії - Головного управління по м. Києву та Київській області акціонерного товариства "Державний ощадний банк України",а також щодо відкриття виконавчого провадження НОМЕР_3
від 18 червня 2024 року в частині накладення арешту на грошові кошти, що містяться на вказаному картковому рахунку.
90. Подібні висновки містяться у постановах Верховного Суду від 22 червня
2022 року в справі № 211/4347/15-ц (провадження № 61-20177св21) та
від 07 вересня 2022 року у справі № 199/7977/16 (провадження № 61-3899св22).
91. Крім того відсутні підстави для задоволення вимог скарги в частині визнання протиправною та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження НОМЕР_3 від 18 червня 2024 року в частині накладення арешту на грошові кошти, що містяться на вказаному картковому рахунку, оскільки у змісті постанови про відкриття виконавчого провадження питання про накладення арешту не вирішувалося.
92. Відповідно до пункту 3 частини першої статті 409 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.
93. За змістом статті 412 ЦПК України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, що це порушення призвело до ухвалення незаконного рішення. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважаються неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.
94. Оскільки суди встановили фактичні обставини справи, однак неправильно застосували до спірних правовідносин закон, який підлягав застосуванню, колегія суддів дійшла висновку про часткове скасування ухвали суду першої інстанції та постанови апеляційного суду з постановленням у вказаній частині нової постанови про часткове задоволення скарги ОСОБА_1 .
Керуючись статтями 400, 406, 409 412, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду