ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 січня 2025 року
м. Київ
справа № 210/6142/23
провадження № 61-9226св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю "Юридично-консалтингова компанія "Юрик Ком",
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 31 січня 2024 року у складі судді Вікторович Н. Ю. та постанову Дніпровського апеляційного суду від 29 травня 2024 року у складі колегії суддів: Агєєва О. В., Корчистої О. І., Остапенко В. О.,
Короткий зміст позовних вимог
1. У листопаді 2023 року ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Юридично-консалтингова компанія "Юрик Ком" (далі - ТОВ "ЮКК "Юрик Ком") про відшкодування моральної шкоди, заподіяної смертю батька.
2. Позов обґрунтовано тим, що 03 червня 2023 року з її батьком ОСОБА_3, який перебував у трудових відносинах з ТОВ "ЮКК "Юрик Ком", стався смертельний нещасний випадок.
3. Смертю батька їй завдано глибоких моральних страждань, вона втратила рідну людину, з якою проживала однією сім`єю протягом життя. Потрясіння через смерть призвело до того, що вона перебуває в напруженому психічному стані. Їй постійно не вистачає спілкування з батьком, його присутності та підтримки. Смерть батька призвела до незворотних негативних змін у її житті та вимагає від неї додаткових зусиль для організації свого життя.
4. Враховуючи викладене просила суд стягнути з відповідача 805 200 грн в порядку відшкодування моральної шкоди, завданої смертю працівника на виробництві, без утримання податку з доходу фізичних осіб та інших обов`язкових платежів.
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
5. Рішенням Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 31 січня 2024 року, залишеним без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 29 травня 2024 року, у задоволенні позовних вимог відмовлено.
6. Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив з відсутності порушень з боку відповідача приписів статей 153, 160 КЗпП України, статей 13, 23 Закону України "Про охорону праці". Роботодавцю не могло бути відомо про здійснення ракетної атаки країною агресором. Також судами не встановлено обставин, які б могли свідчити про те, що товариство могло вжити, але не вжило заходів з безпеки й охорони праці тощо, які б усунули ризик для життя працівника від влучання ракети в приміщення підприємства.
7. Отже, суди дійшли висновку, що оскільки смертельний нещасний випадок, який мав місце 13 червня 2023 року з ОСОБА_3 під час виконання ним трудових обов`язків, стався саме у зв`язку з наслідками проведення державою-окупантом воєнних (бойових) дій, тому відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок військової агресії держави-окупанта проти України, не можуть бути, за обставин цієї справи, покладені на ТОВ "Юрик Ком".
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
8. У червні 2024 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 .
9. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 15 липня 2024 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано цивільну справу і надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
10. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 15 січня 2025 року справу призначено до розгляду у складі колегії з п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
11. У касаційній скарзі представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
12. Як на підставу касаційного оскарження заявниця посилається на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах (пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України).
13. Касаційна скарга мотивована тим, що висновки судів про те, що не встановлено порушень з боку відповідача приписів статей 153, 160 КЗпП України, статей 13, 23 Закону України "Про охорону праці", є безпідставними, оскільки нещасний випадок на виробництві з батьком позивача стався під час виконання ним трудових обов`язків, а стаття 13 Закону України "Про охорону праці" передбачає, що роботодавець зобов`язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці. Роботодавець несе безпосередньо відповідальність за порушення зазначених вимог.
14. Заявник вказує, що відсутність причинного зв`язку між завданою шкодою і винною протиправною поведінкою відповідача не може бути підставою для відмови у задоволенні позову про відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров`я на виробництві, оскільки до юридичного складу, який є підставою правовідносин по відшкодуванню моральної шкоди, входять моральні страждання або втрата нормальних життєвих зв`язків.
15. Зазначає, що нещасний смертельний випадок з ОСОБА_3 стався під час виконання трудових обов`язків, він отримав тілесні ушкодження, внаслідок чого наступила смерть, тому наявні підстави для задоволення позовних вимог, чого судами попередніх інстанцій враховано не було.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
16. У серпні 2024 року до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 від ТОВ "ЮКК "Юрик Ком", у якому вказано, що судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
17. Батьками ОСОБА_4 є батько - ОСОБА_3, мати - ОСОБА_5, що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 25 вересня 1989 року, видане Лисичанським міським РАЦС Ворошилоградської області, актовий запис № 1150 (а. с. 16).
18. 24 жовтня 2011 року ОСОБА_4 уклала шлюб з ОСОБА_6, про що виконавчим комітетом Новодружеської міської ради Луганської області було зроблено відповідний актовий запис № 72, після реєстрації шлюбу позивачка змінила прізвище на ОСОБА_7, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_2 від 24 жовтня 2011 року (а. с. 17).
19. Відповідно до свідоцтва, виданого Департаментом адміністративних послуг виконкому Криворізької міської ради, складено відповідний актовий запис № 1251 від 16 червня 2023 року, про те, що ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а. с. 15).
20. Згідно лікарського свідоцтва про смерть № 1279 від 13 червня 2023 року причиною смерті ОСОБА_3 став опіковий шок, термічні опіки із залученням 90 % і більше поверхні тіла, ушкодження внаслідок військових дій від вогню, пожежі та гарячих предметів. У пункті 12 лікарського свідоцтва про смерть зазначено: дата травми 13 червня 2023 року, місце й обставини, при яких відбулася травми (отруєння), доставлено в лікарню після ракетного обстрілу.
21. 06 жовтня 2023 року Південно-Східним міжрегіональним управлінням Державної служби з питань праці проведено розслідування нещасного випадку, що стався 13 червня 2023 року о 03 годині 20 хвилин в ТОВ "ЮКК "Юрик Ком", яким встановлено, що 12 червня 2023 року о 16 годині 45 хвилин сторож ОСОБА_3 прийшов на роботу в ТОВ "ЮКК "Юрик Ком" за адресою: вулиця Соборності, будинок 117, місто Кривий Ріг, Дніпропетровська область, у свою зміну, яка починається з 17 години 00 хвилин та триває до 06 години 00 хвилин. На подвір`ї ОСОБА_3 зустрівся з виконуючим обов`язки директора ОСОБА_11.
22. Приблизно о 21 годині 00 хвилин на територію підприємств прийшов другий сторож - ОСОБА_8, зміна якої починається з 21 години 00 хвилин та триває до 09 години 00 хвилин. Вона зробила запис у журналі обліку виходу на роботу, після чого разом з ОСОБА_3 пішли на обхід території підприємства. Після обходу території ОСОБА_3 та ОСОБА_8 зайшли до кімнати сторожів. Приблизно о півночі почалася повітряна тривога, під час якої ОСОБА_3 та ОСОБА_8 знаходились у кімнаті сторожів, дотримуючись правила "двох стін". Приблизно о 03 годині 00 хвилин ОСОБА_8 почула звуки вибуху та прийняла рішення вийти за територію підприємства з метою забезпечення власної безпеки. Вона вийшла в перші створи воріт, які відімкнула своїми ключами. За нею на територію прохідної біля будівлі АБК вийшов ОСОБА_3 . Приблизно о 03 годині 20 хвилин у результаті ракетного обстрілу на території підприємства стався вибух однієї з ракет. ОСОБА_8 побачила спалах та впала на дорогу. Потім вона повернулась і побачила ОСОБА_3, який лежав на дорозі при в`їзді на територію біля другого створу воріт. На ньому горіла одежа. ОСОБА_8 підбігла до ОСОБА_3 та почала відкидати з нього палаючий одяг.
23. Після цього ОСОБА_8 зателефонувала ОСОБА_9 та повідомила йому, що стався ракетний обстріл території ТОВ "ЮКК "Юрик Ком", який спричинив пожежу, а також травмування ОСОБА_3 . Після цієї інформації ОСОБА_10 зателефонував в швидку медичну допомогу та до Криворізького районного управління Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області.
24. О 04 годині 05 хвилин на територію ТОВ "ЮКК "Юрик Ком" прибула бригада швидкої медичної допомоги, медичні працівники якої по приїзду надали ОСОБА_3 медичну допомогу та доправили його до Комунального підприємства "Криворізька міська клінічна лікарня № 2" Криворізької міської ради № 25А від 13 червня 2023 року.
25. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер у КП "Криворізька міська клінічна лікарня № 2" КМР.
26. Відповідно до пункту 5 вказаного Акта спеціального розслідування нещасного випадку, що стався 13 червня 2023 року о 03 годині 20 хвилин, вид події: події суспільного життя (страйк, оголошення та не оголошення війни, терористичний акт, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, протиправні дії третіх осіб); причина основна: соціальний конфлікт (страйк, оголошення та не оголошення війни, терористичний акт, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, протиправні дії третіх осіб); супутні: відсутні; шкідливі або небезпечні фактори: джерело чи ситуація, що потенційно може призвести до травмування, погіршення здоров`я чи смерті людини, завдавати шкоду майну, довкіллю, чи їх комбінація; устаткування, машини, механізми, транспортні засоби, експлуатація яких призвела до нещасного випадку, гострого професійного захворювання (отруєння), аварії відсутні.
27. Вказаний Акт спеціального розслідування нещасного випадку, що стався 13 червня 2023 року о 03 годині 20 хвилин 06 жовтня 2023 року, був затверджений начальником Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці Тригубенко В. О., у складі комісії, яка була утворена наказом Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці від 19 червня 2023 року № 1051/ПС, було включено уповноваженого найманими працівниками особи з питань охорони праці ТОВ "ЮКК "Юрик Ком" - ОСОБА_12.
Позиція Верховного Суду
28. Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
29. Так, частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
30. Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина перша статті 263 ЦПК України).
31. Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановленні в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
32. Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення.
Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права
33. Відповідно до статті 15 ЦК України частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
34. Людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю (частина перша статті 3 Конституції України).
35. Кожна людина має невід`ємне право на життя. Ніхто не може бути свавільно позбавлений життя. Обов`язок держави - захищати життя людини (частини перша та друга статті 27 Конституції України).
36. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці (частина четверта статті 43 Конституції України).
37. Умови праці на робочому місці, безпека технологічних процесів, машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва, стан засобів колективного та індивідуального захисту, що використовуються працівником, а також санітарно-побутові умови повинні відповідати вимогам законодавства (частина перша статті 6 Закону України "Про охорону праці").
38. Роботодавець зобов`язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці (частина перша статті 13 Закону України "Про охорону праці").
39. Роботодавець зобов`язаний інформувати працівників або осіб, уповноважених на здійснення громадського контролю за дотриманням вимог нормативно-правових актів з охорони праці, та Фонд соціального страхування України про стан охорони праці, причину аварій, нещасних випадків і професійних захворювань і про заходи, яких вжито для їх усунення та для забезпечення на підприємстві умов і безпеки праці на рівні нормативних вимог (частина перша статті 23 Закону України "Про охорону праці").
40. Статтею 153 КЗпП України передбачено, що на всіх підприємствах, в установах, організаціях створюються безпечні і нешкідливі умови праці. Забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на роботодавця, крім випадків укладення між працівником та роботодавцем трудового договору про дистанційну роботу. Умови праці на робочому місці, безпека технологічних процесів, машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва, стан засобів колективного та індивідуального захисту, що використовуються працівником, а також санітарно-побутові умови повинні відповідати вимогам нормативних актів про охорону праці. Роботодавець повинен впроваджувати сучасні засоби техніки безпеки, що запобігають виробничому травматизму, і забезпечувати санітарно-гігієнічні умови, що запобігають виникненню професійних захворювань у працівників. Роботодавець не вправі вимагати від працівника виконання роботи, що становить явну небезпеку для життя працівника, а також в умовах, що не відповідають законодавству про охорону праці. Працівник має право відмовитися від виконання дорученої роботи, якщо створилася виробнича ситуація, що становить небезпеку для життя чи здоров`я такого працівника або людей, які його оточують, і навколишнього середовища.
41. Постійний контроль за додержанням працівниками вимог нормативних актів про охорону праці покладається на роботодавця (частина перша статті 160 КЗпП України).
42. Звертаючись до суду із вказаним позовом, ОСОБА_1 вказувала, що 03 червня 2023 року з її батьком ОСОБА_3, який перебував у трудових відносинах з ТОВ "ЮКК "Юрик Ком", стався смертельний нещасний випадок, спричинений ракетним обстрілом, тому, на її думку, вона має право на відшкодування моральної шкоди з ТОВ "ЮКК "Юрик Ком".
43. Згідно з частиною першою статті 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
44. Відповідно до статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів.
Частинами третьою, четвертою статті 23 ЦК України визначено, що моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.
45. Згідно з частиною першою статті 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
46. Про порядок вирішення питання про наявність правових підстав для компенсації моральної шкоди у разі смерті фізичної особи під час виконання трудових обов`язків було зазначено Верховним Судом у постанові Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 14 червня 2021 року у справі № 235/3191/19, згідно з висновками якої вирішення питання про наявність правових підстав для відшкодування моральної шкоди у разі смерті фізичної особи має здійснюватися на підставі статті 1167 ЦК України.
47. Відповідно до статті 1168 ЦК України моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів. Моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, компенсується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім`єю.
48. Відповідно до акту спеціального розслідування ОСОБА_3 перебував у трудових відносинах з ТОВ "Юрик Ком" та в робочий час, при виконанні ним трудових обов`язків, стався вибух ракети на території підприємства відповідача, внаслідок чого відбулася пожежа, під час якої постраждав ОСОБА_3 . Актом спеціального розслідування групового нещасного випадку від 06 жовтня 2023 року, складеного за формою Н-1/П, встановлено: вид події: події суспільного життя (страйк, оголошена та неоголошена війна, терористичний акт, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, протиправні дії третіх осіб тощо); причини: основна соціальний конфлікт (страйк, оголошена та неоголошена війна, терористичний акт, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, протиправні дії третіх осіб тощо).
49. На підставі зазначеного комісією зі спеціального розслідування одноголосно вирішено, що нещасний випадок з ОСОБА_3 є таким, що пов`язаний з виробництвом, однак осіб, дії або бездіяльність яких призвела до настання нещасного випадку, комісією не встановлено.
50. З урахуванням обставин, встановлених вказаним актом, колегія суддів погоджується із висновком судів попередніх інстанцій про відсутність порушень з боку ТОВ "ЮКК "Юрик Ком" приписів статей 153, 160 КЗпП України, статей 13, 23 Закону України "Про охорону праці".
51. Колегія суддів відхиляє посилання заявника на те, що відсутність причинного зв`язку між завданою шкодою і винною протиправною поведінкою відповідача не може бути підставою для відмови у задоволенні позову про відшкодування моральної шкоди, відхиляються колегією суддів з огляду на таке.
52. Під час проведення військових операцій необхідно постійно дбати про безпеку цивільного населення, цивільних осіб та цивільних об`єктів. Слід ужити усіх практично можливих заходів, щоб уникнути випадкової загибелі цивільного населення, поранення цивільних осіб та пошкоджень цивільних об`єктів або принаймні звести такі випадки до мінімуму (норма 15 дослідження Міжнародного Комітету Червоного Хреста "Звичаєве міжнародне гуманітарне право", яке є збіркою практики держав у сфері міжнародного гуманітарного права з метою виявлення норм, що набули характеру звичаєвих і вперше опубліковане видавництвом Кембриджського університету у 2005 році).
53. Держава-окупант відповідно до IV Гаазької конвенції про закони і звичаї війни на суходолі та додатка до неї: Положення про закони і звичаї війни на суходолі від 18 жовтня 1907 року, Женевської конвенції про захист цивільного населення під час війни від 12 серпня 1949 року та Додаткового протоколу до Женевських конвенцій від 12 серпня 1949 року, що стосується захисту жертв міжнародних збройних конфліктів (Протокол I), від 08 червня 1977 року несе відповідальність за порушення захисту прав цивільного населення. Відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок тимчасової окупації держави Україна, юридичним особам, громадським об`єднанням, громадянам України, іноземцям та особам без громадянства, у повному обсязі покладається на рф як на державу, що здійснює окупацію (частини п`ята та дев`ята статті 5 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України").
54. Визначення шкоди та збитків здійснюється окремо, зокрема, за таким напрямом: людські втрати та пов`язані з ними соціальні витрати - напрям, що включає всі людські втрати (смерть або каліцтво цивільних осіб), що виникли внаслідок збройної агресії рф, а також витрати, пов`язані з призначенням різних видів державної соціальної допомоги та наданням соціальних послуг (пункт 2 Порядку визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії рф, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2022 р. № 326).
55. Велика Палата Верховного Суду викладала правові висновки щодо відшкодування шкоди, завданої збройною агресією, зокрема у постановах від 04 вересня 2019 року у справі № 265/6582/16-ц (щодо відшкодування державою завданої терористичним актом майнової шкоди (у розмірі реальної вартості майна) через пошкодження об`єкта комерційної нерухомості на підконтрольній Україні території в м. Маріуполі); від 22 вересня 2020 року у справі № 910/378/19 (щодо відшкодування майнової шкоди, завданої підприємству внаслідок викрадення належного товариству обладнання на підконтрольній Україні території, де проводилася АТО), від 12 травня 2022 року у справі № 635/6172/17 (щодо відшкодування державою моральної шкоди, завданої через смерть матері, що настала внаслідок терористичного акту на непідконтрольній Україні території, де проводилася АТО). Крім того, Верховним Судом сформовано висновок щодо обмеження судового імунітету рф у справах про відшкодування шкоди, завданої державою-агресором (постанови Верховного Суду від 14 квітня 2022 року у справі № 308/9708/19, від 18 травня 2022 року у справі №428/11673/19, від 18 травня 2022 року у справі № 760/17232/20-ц).
56. Відшкодування працівникам та роботодавцям пов`язаних із трудовими відносинами грошових сум, втрачених внаслідок збройної агресії проти України, здійснюється за рахунок коштів держави-агресора, а також коштів, отриманих з/від відповідних фондів на відновлення України, у тому числі міжнародних, міжнародної технічної та/або поворотної чи безповоротної фінансової допомоги, інших джерел, передбачених законодавством. Порядок визначення і відшкодування працівникам та роботодавцям пов`язаних із трудовими відносинами грошових сум, втрачених внаслідок збройної агресії проти України, встановлюється Кабінетом Міністрів України (стаття 15 Закону України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану").
57. Таким чином, колегія суддів погоджується із висновками судів попередніх інстанцій про те, що оскільки смертельний нещасний випадок, який мав місце 13 червня 2023 року з ОСОБА_3 під час виконання ним трудових обов`язків, стався саме у зв`язку з наслідками проведення державою-окупантом воєнних (бойових) дій, а тому відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок військової агресії держави-окупанта проти України, не можуть бути за обставин цієї справи покладені на ТОВ "ЮКК "Юрик Ком".
58. При цьому колегія суддів погоджується із доводами касаційної скарги про те, що суди попередніх інстанцій помилково посилались на Закон України "Про одноразову грошову допомогу за шкоду життю та здоров`ю, завдану працівникам об`єктів критичної інфраструктури, державним службовцям, посадовим особам місцевого самоврядування внаслідок військової агресії РФ проти України", оскільки ТОВ "ЮКК "Юрик Ком" не є об`єктом критичної інфраструктури. Водночас суди правомірно врахували релевантні висновки, викладені, серед іншого, у постанов Верховного Суду від 13 грудня 2023 року у справі № 939/1280/22, у якій вказано, що, зокрема, відшкодування моральної шкоди покладається на державу агресора або така може бути відшкодована за рахунок коштів, отриманих з/від відповідних фондів на відновлення України, у тому числі міжнародних, міжнародної технічної та/або поворотної чи безповоротної фінансової допомоги, інших джерел, передбачених законодавством.
59. Таким чином, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й суд апеляційної інстанції, правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і надав їм належну оцінку, правильно встановив обставини справи, внаслідок чого ухвалив законне й обґрунтоване судове рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.
60. Вказані, а також інші доводи, наведені в обґрунтування касаційної скарги, не можуть бути підставами для скасування судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи, ґрунтуються на неправильному тлумаченні заявником норм матеріального і процесуального права й зводяться до переоцінки судом доказів, що у силу вимог статті 400 ЦПК України не входить до компетенції суду касаційної інстанції.
61. Відповідно до частини першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
62. Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують, на законність та обґрунтованість судових рішень не впливають.
Керуючись статтями 400, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду