1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 січня 2025 року

м. Київ

справа № 575/606/21

провадження № 61-10638св24

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

судді-доповідача - Ситнік О. М.

суддів: Ігнатенка В. М., Петрова Є. В., Пророка В. В., Сердюка В. В.,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Кучменка Сергія Вікторовича на рішення Великописарівського районного суду Сумської області від 19 грудня 2023 року в складі судді В`юник Н. Г. та постанову Сумського апеляційного суду від 25 червня 2024 року в складі колегії суддів Криворотенка В. І., Собини О. І., Рунова В. Ю.

в справі за позовом Сумської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Сумської обласної державної адміністрації до Головного управління Держгеокадастру в Сумській області, ОСОБА_1, Фермерського господарства "Сівагро", треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Гетьманський національний природний парк, державний реєстратор Юнаківської сільської ради Сумського району Сумської області Колесник Яніна Миколаївна, про усунення перешкод у здійсненні права користування і розпорядження земельною ділянкою шляхом визнання незаконним та скасування наказу, визнання недійсним договору, скасування рішення про державну реєстрацію прав та повернення земельної ділянки,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовної заяви

У серпні 2021 року Сумська обласна прокуратура звернулась в інтересах держави в особі Сумської обласної державної адміністрації з позовом до Головного управління Держгеокадастру в Сумській області, ОСОБА_1, Фермерського господарства (далі - ФГ) "Сівагро", треті особи: Гетьманський національний природний парк, державний реєстратор Юнаківської сільської ради Сумського району Сумської області Колесник Я. М. про усунення перешкод у здійсненні права користування і розпорядження земельною ділянкою шляхом визнання незаконним та скасування наказу, визнання недійсним договору, скасування рішення про державну реєстрацію прав та повернення земельної ділянки.

Позовні вимоги мотивовані тим, що земельна ділянка з кадастровим номером 5921284400:05:009:0023, передана у власність ОСОБА_1, знаходиться в межах Гетьманського національного природного парку, тобто належить до земель природно-заповідного фонду, на яких заборонена будь-яка діяльність, яка негативно впливає або може вплинути на стан природних та історико-культурних комплексів та об`єктів чи перешкоджати їх використанню за цільовим призначення. Землі природно-заповідного фонду не можуть передаватись у приватну власність.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

19 грудня 2023 року рішенням Великописарівського районного суду Сумської області позов задоволено.

Усунуто перешкоди Сумській обласній державній адміністрації в користуванні та розпорядженні земельною ділянкою із кадастровим номером 5921284400:05:009:0023 площею 2 га, яка розташована на території Кириківської об`єднаної територіальної громади (далі - ОТГ) Великописарівського району Сумської області, шляхом визнання незаконним та скасування наказу Головного управління Держгеокадастру у Сумській області від 05 жовтня 2018 року № 18-7797/16-18-СГ про надання ОСОБА_1 у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства.

Усунуто перешкоди Сумській обласній державній адміністрації у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою із кадастровим номером 5921284400:05:009:0023 площею 2 га, яка розташована на території Кириківської ОТГ Великописарівського району Сумської області, шляхом визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 24 жовтня 2018 року, укладеного між ОСОБА_1 та ФГ "Сівагро".

Усунуто перешкоди Сумській обласній державній адміністрації у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою із кадастровим номером 5921284400:05:009:0023 площею 2 га, яка розташована на території Кириківської ОТГ Великописарівського району Сумської області, шляхом скасування рішення державного реєстратора Юнаківської сільської ради Сумського району Сумської області Колесник Я. М. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) від 23 жовтня 2018 року, індексний номер: 43622438, та здійсненої на його підставі в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно реєстрації права власності ОСОБА_1 .

Усунуто перешкоди Сумській обласній державній адміністрації у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою із кадастровим номером 5921284400:05:009:0023 площею 2 га, яка розташована на території Кириківської ОТГ Великописарівського району Сумської області, шляхом скасування рішення державного реєстратора Юнаківської сільської ради Сумського району Сумської області Колесник Я. М. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) від 12 грудня 2018 року, індексний номер 44552718, та здійсненої на його підставі в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно реєстрації права оренди ФГ "Сівагро".

Усунуто перешкоди Сумській обласній державній адміністрації у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою із кадастровим номером 5921284400:05:009:0023 площею 2 га, яка розташована на території Кириківської ОТГ Великописарівського району Сумської області, шляхом її повернення на користь держави в особі Сумської обласної державної адміністрації з незаконного володіння ОСОБА_1 та з незаконного користування ФГ "Сівагро".

25 червня 2024 року постановою Сумського апеляційного суду апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Кучменка С. В. залишено без задоволення. Рішення Великописарівського районного суду Сумської області від 19 грудня 2023 року залишено без змін.

Судові рішення мотивовані тим, що до встановлення меж територій та об`єктів природно-заповідного фонду в натурі їх межі визначаються відповідно до проєктів створення територій та об`єктів природно-заповідного фонду. З моменту створення Гетьманського національного природного парку земельні ділянки, в межах яких він розташований, набули статусу земель природно-заповідного фонду.Згідно з інформацією Північної регіональної філії Державного підприємства (далі - ДП) "Українське державне аерогеодезичне підприємство" земельна ділянка з кадастровим номером 5921284400:05:009:0023 знаходиться на землях природно-заповідного фонду, а саме на території Гетьманського національного природного парку. Статус спірної земельної ділянки першочергово визначається розташуванням на ній об`єкта природно-заповідного фонду і спеціальним режимом цієї території. У силу об`єктивних, видимих природних властивостей спірної земельної ділянки представник Головного управління Держгеокадастру, проявивши розумну обачність, міг та повинен був знати про те, що спірна ділянка належить до земель природно-заповідного фонду.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У липні 2024 року ОСОБА_1 через адвоката Кучменка С.В. звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Великописарівського районного суду Сумської області від 19 грудня 2023 року та постанову Сумського апеляційного суду від 25 червня 2024 року, в якій просить скасувати судові рішення та відмовити в позові.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції не застосував правових висновків, викладених у:

-постановах Верховного Суду від 24 січня 2020 року в справі № 316/979/18, від 27 січня 2021 року в справі № 560/1334/19, від 01 лютого 2021 року в справі № 560/1282/19, від 16 вересня 2021 року в справі № 260/18/19, від 10 червня 2021 року в справі № 240/4964/18, від 07 квітня 2021 року в справі № 540/2813/19, від 15 червня 2021 року в справі № 818/1905/17, від 29 листопада 2021 року в справі № 480/1910/19, щодо відсутності підстав для відмови в затвердженні погодженого проєкту землеустрою;

-постанові Великої Палати Верховного Суду від 29 вересня 2020 року в справі № 688/2908/16, щодо кваліфікації як недобросовісної поведінки органу державної влади чи місцевого самоврядування під час необґрунтованого зволікання з розглядом проєкту землеустрою про відведення земельної ділянки;

-постанові Верховного Суду від 31 травня 2023 року в справі № 515/1315/18, про те, що належним доказом в справі, який би підтвердив чи спростував накладення земельних ділянок, може бути лише висновок земельно-технічної експертизи;

-постанові Верховного Суду від 26 липня 2023 року в справі № 911/2169/20, щодо відомостей державного кадастру територій та об`єктів природно-заповідного фонду;

-постановах Великої Палати Верховного Суду від 20 листопада 2018 року в справі № 5023/10655/11, від 26 лютого 2019 року в справі № 915/478/18, від 27 лютого 2019 року в справі № 761/3884/18, від 13 листопада 2019 року в справі № 826/3115/17, від 05 жовтня 2022 року в справі № 922/1830/19, щодо участі держави в цивільних правовідносинах;

-постановах Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2019 року в справі № 587/430/16-ц, від 26 травня 2020 року в справі № 912/2385/18, від 06 липня 2021 року в справі № 911/2169/20, щодо представництва прокурором інтересів держави в суді;

-постанові Великої Палати Верховного Суду від 06 липня 2021 року в справі № 911/2169/20, про те, що належним позивачем в справі має бути Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України;

-постановах Великої Палати Верховного Суду від 04 вересня 2018 року в справі № 915/127/18, від 20 листопада 2019 в справі № 802/1340/18-а, від 05 жовтня 2022 року в справі № 922/1830/19, щодо належного способу захисту під час скасування рішення суб`єкта державної реєстрації прав.

За довідками Головного управління Держгеокадастру в Сумській області спірна земельна ділянка не відноситься до категорії земель, які не можуть передаватися в приватну власність. Межі Гетьманського національного природного парку не нанесені на відповідні планово-картографічні матеріали та не відображені у відповідних формах статистичної звітності з кількісного обліку земель. Відсутні відомості з державного кадастру територій та об`єктів природно-заповідного фонду щодо віднесення спірної земельної ділянки до Гетьманського національного природного парку. Тому проєкт відведення йому земельної ділянки відповідає земельному законодавству та був погоджений у встановленому законом порядку. У Головного управління Держгеокадастру в Сумській області не було підстав відмовити в затвердженні проєкту.

Належним доказом в справі, який би підтвердив чи спростував накладення земельних ділянок, може бути лише висновок земельно-технічної експертизи, а в цій справі проведена експертиза не змогла відповісти на питання щодо накладення земельних ділянок через відсутність меж Гетьманського національного природного парку.

Позовна вимога про визнання незаконним та скасування наказу Головного управління Держгеокадастру у Сумській області від 05 жовтня 2018 року № 18-7797/16-18-СГ є неналежним способом захисту прав, адже заявлена державою в особі прокурора до неї самої ж - Головного управління Держгеокадастру у Сумській області.

Гетьманський національний природний парк є юридичною особою та може самостійно захищати свої права в суді. Належним позивачем в справі має бути Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України, яке відповідно до своїх повноважень здійснює управління охороною і використанням територій та об`єктів природно-заповідного фонду. Позов прокурора необхідно залишити без розгляду.

Позовні вимоги про скасування рішень про реєстрацію права оренди є неналежним способом захисту.

Позиція інших учасників справи

У відзиві на касаційну скаргу Головне управління Держгеокадастру в Сумській області зазначає, що цей орган надав ОСОБА_1 дозвіл на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки відповідно до вимог земельного законодавства. Межі Гетьманського національного природного парку не встановлені та в Державному земельному кадастрі відсутні. Належним доказом в справі, який би підтвердив чи спростував накладення земельних ділянок, може бути лише висновок земельно-технічної експертизи. У цій справі неможливо точно встановити, чи накладається спірна земельна ділянка з територією Гетьманського національного природного парку, межі якого не встановлені.

Заступник керівника Сумської обласної прокуратури у відзиві на касаційну скаргу зазначає, що постанови Верховного Суду, на які посилається заявник, стосуються відмінних від цієї справи правовідносин. З моменту створення Гетьманського національного природного парку земельні ділянки, в межах яких він розташований, набули статусу земель природно-заповідного фонду. В силу видимих природних властивостей спірної земельної ділянки відповідач міг та повинен був знати про те, що вона належить до земель природно-заповідного фонду. Висновок земельно-технічної експертизи не може бути єдиним доказом накладення спірних земельних ділянок. Відомості про Гетьманський національний природний парк внесені до державного кадастру територій та об`єктів природно-заповідного фонду. Спір полягає в захисті інтересів власника земельної ділянки природно-заповідного фонду, яке має здійснювати Сумська обласна державна адміністрація, внаслідок бездіяльності якої прокурор звернувся до суду. Закон не зобов`язує прокурора подавати позов у особі всіх органів, які можуть здійснювати захист інтересів держави в спірних правовідносинах. Прокурор обрав належний спосіб захисту порушених прав держави.

Гетьманський національний природний парк у відзиві на касаційну скаргу посилається на те, що проєкт землеустрою Гетьманського національного природного парку погоджений у 2013 року у встановленому законом порядку. Відповідно до графічного матеріалу інформації державної статистичної звітності з кількісного обліку земель земельні ділянки Гетьманського національного природного парку належать до земель сільськогосподарського, природно-заповідного та іншого призначення, ліспогосподарського, рекреаційного призначення та водного фонду за рахунок земель запасу Великописарівського району Сумської області. Розпорядження землями природно-заповідного фонду віднесено до повноважень Сумської обласної державної адміністрації, яка і є належним позивачем в справі в особі прокурора.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Відповідно до рішення Сумської обласної ради п`ятого скликання одинадцятої сесії від 04 квітня 2007 року погоджено створення національного природного парку "Тростянецько-Ворсклянський" із земель державної власності на загальній площі 23360,1 га, з них у межах Великописарівсьго району 6228,6 га, з метою збереження цінних природних комплексів та розбудови екологічної мережі.

За висновком відділу містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства Великописарівської райдержадміністрації, погоджено місця розташування земельних ділянок для створення національного природного парку "Тростянецько-Ворсклянський", а саме: Великописарівської та Кириківських селищних радах, Дмитрівської, Попівської, Вільненської, Ямненської, Добрянської, Солдатської, Рябинівської, Катанської, Іванівської рад, загальною площею 6228,6 га.

Відповідно до Указу Президента України від 27 серпня 2008 року № 774/2008 "Про невідкладні заходи щодо розширення мережі національних природних парків" створено Гетьманський національний природний парк (робоча назва - Тростянецько-Ворсклянський національний природний парк), Сумська область.

Розпорядженням голови Сумської обласної державної адміністрації від 28 листопада 2011 року № 776 надано дозвіл на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельних ділянок орієнтовною площею 9720,6 га за рахунок земель державної форми власності, розташованих за межами населених пунктів щодо Великописарівського району: Великописарівської та Кириківських селищних рад, Дмитрівської, Попівської, Ямненської, Добрянської, Солдатської, Рябинівської, Катанської, сільських рад з подальшим наданням їх у постійне користування для забезпечення функціонування природно-заповідного фонду Гетьманського національного природного парку.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 27 березня 2013 року № 183-р надано дозвіл на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельних ділянок Гетьманському національному природному парку загальною площею 1952,6 га (землі державної власності лісогосподарського призначення (ліси)), що перебувають у постійному користуванні державних підприємств "Великописарівський агролісгосп", "Тростянецьке лісове господарство", Охтирського дочірнього агролісогосподарського підприємства "Охтирський агролісгосп", Тростянецького дочірнього агролісогосподарського підприємства "Тростянецький агролісгосп", розташованих на території Великописарівського, Охтирського та Тростянецького районів Сумської області, з подальшим наданням їх зазначеному парку в постійне користування для забезпечення його функціонування.

Відповідно до висновку відділу Держземагенства у Великописарівському районі Державного агентства земельних ресурсів України Головного управління Держземагенства у Сумській області від 10 вересня 2013 року погоджено проєкт землеустрою щодо відведення земельних ділянок у постійне користування за межами населених пунктів Гетьманського національному природному парку для забезпечення функціонування природно-заповідного фонду Гетьманського національного природного парку на території Великописарівської та Кириківської селищних рад, Вільненської, Дмитрівської, Добрянської, Солдатської, Катанської, Попівської, Рябинівської, Ямненської, сільських рад Великописарівського району Сумської області та встановлено обмеження щодо використання земельних ділянок.

Наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 31 грудня 2013 року № 562 затверджено Проєкт організації території Гетьманського національного природного парку, охорони, відтворення та рекреаційного використання його природних комплексів і об`єктів.

Наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 03 грудня 2015 року № 464 внесено зміни до Проєкту організації території Гетьманського національного природного парку, охорони, відтворення та рекреаційного використання його природних комплексів і об`єктів.

Відповідно до Положення про Гетьманський національний природний парк, затвердженого наказом Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України 31 серпня 2020 року № 80, парк є територією природно-заповідного фонду загальнодержавного значення, а також є бюджетною, природоохоронною, рекреаційною, культурно-освітньою, науково-дослідною установою і входить до складу природно-заповідного фонду України, охороняється як національне надбання, щодо якого встановлюється особливий режим охорони, відтворення та використання (пункти 1.1, 1.2). Право парку на постійне користування земельними ділянками оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (пункт 1.7). Межі земельних ділянок, що перебувають у користуванні парку встановлюються в натурі (на місцевості) та закріплюються межовими знаками в порядку, визначеному законодавством. Відомості про межі, цільове призначення, оцінку, угіддя земельних ділянок, що перебувають у користуванні парку та про обмеження в їх використанні вносяться до Державного земельного кадастру у встановленому законодавством порядку та обов`язково враховуються при реконструкції та розвитку прилеглих територій (пункт 1.8).

На території парку виділяються зони: заповідна, регульованої рекреації, стаціонарної рекреації, господарська (пункт 4.3). Підприємства, організації та установи, розташовані на території парку та в суміжній зоні, проводять господарську діяльність з додержанням вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища і несуть відповідальність за порушення режиму території парку (пункт 5.6).

Відповідно до наказу Головного управління Держгеокадастру у Сумській області від 16 липня 2018 року ОСОБА_1 надано дозвіл на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, розташованої за межами населених пунктів на території Кириківської селищної ради Великописарівського району Сумської області орієнтовним розміром земельної ділянки 2,00 га із цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства.

Відповідно до інформаційної довідки відділу Держгеокадастру у Великописарівському районі Сумської області про надання дозволу на розробку проєкту землеустрою земельна ділянка належить до земель сільськогосподарського призначення (сіножаті) державної форми власності, не використовується. До переліку особливо цінних груп грунтів, затвердженого Держкомземом України від 06 жовтня 2003 року № 245, не входить, також не належить до категорії тих земель, які не можуть передаватися у приватну власність. До інформаційної довідки додано викопіювання з кадастрової карти.

Наказом Головного управління Держгеокадастру у Сумській області від 05 жовтня 2018 року затверджено проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянку у власність ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства та передано ОСОБА_1 земельну ділянку з кадастром номером 5921284400:05:009:0023 площею 2 га у власність.

У висновку про розгляд проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки від 13 вересня 2018 року зазначено, що обмеження на земельну ділянку відсутні.

Наказом Головного управління Держгеокадастру у Сумській області від 05 жовтня 2018 року затверджено документацію із землеустрою та надано земельну ділянку у власність ОСОБА_1 площею 2 га, зокрема сіножаті площею 2 га, кадастровий номер 5921284400:05:009:0023 із земель сільськогосподарського призначення, розташовану за межами населених пунктів на території Кириківської селищної ради Великописарівського району Сумської області.

Згідно з висновком про розгляд проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки від 13 вересня 2018 року № 13483/82-18 його подано на погодження 07 вересня 2018 року. Земельна ділянка розташована на території Кириківської селищної ради Великописарівського району Сумської області (за межами населених пунктів), площею 2 га, сільськогосподарського призначення, державної форми власності, до особливо цінних земель не належать, обмеження на земельну ділянку відсутні, необхідність проведення державної експертизи земельної документації не потребує. Проєкт погоджено експертом державної експертизи Волковським В. В .

24 жовтня 2018 року ОСОБА_1 та ФГ "Сівагро" уклали договір оренди землі строком на 30 років.

Земельна ділянка з кадастровим номером 5921284400:05:009:0023 площею 2 га передана в оренду ФГ "Сівагро" 24 жовтня 2018 року.

З інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна встановлено, що земельна ділянка з кадастровим номером 5921284400:05:009:0023 для ведення особистого селянського господарства перебуває у власності ОСОБА_1 та відповідно до договору оренди землі від 24 жовтня 2018 року передана в оренду ФГ "Сівагро" строком на 30 років.

Згідно з інформацією Північної регіональної філії ДП "Українське державне аерогеодезичне підприємство" земельна ділянка з кадастровим номером 5921284400:05:009:0023 знаходиться на землях природно-заповідного фонду, а саме на території Гетьманського національного природного парку. Оскільки проєкт землеустрою щодо відведення земельних ділянок у постійне користування Гетьманського національного природного парку не затверджено у встановленому порядку, межі земельної ділянки нанесено на копію проєкту щодо організації і встановлення меж, які розташовані в межах національного природного парку "Тростянецько-Ворсклянський". До інформації додано карту з нанесенням меж земельної ділянки з кадастровим номером 5921284400:05:009:0023.

Відповідно до інформації Департаменту захисту довкілля та енергетики від 30 грудня 2020 року земельна ділянка з кадастровим номером 5921284400:05:009:0023 входить до території Кириківської ОТГ (Рябинівський старостинський округ) Великописарівського району та включена до меж Гетьманського національного природного парку з вилученням у землекористувачів та належить до зони регульованої рекреації згідно з Проєктом організації території Гетьманського національного природного парку охорони відтворення та рекреаційного використання його природних комплексів та об`єктів, затвердженого наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 31 грудня 2013 року № 562.

Секретаріат Кабінету Міністрів України в листі від 18 лютого 2021 року підтвердив, що цільове призначення земельної ділянки, розташованої на території Гетьманського національного природного парку, не змінювалося.

За висновком експерта від 21 серпня 2023 року № 282 за результатами проведення судової земельно-технічної експертизи за заявою ОСОБА_1 встановлено, що в межах наданих матеріалів, з використанням аналітичного методу, відповісти на питання, чи накладається (перетинається) земельна ділянку з кадастровим номером 5921284400:05:009:0023 згідно з проєктом щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_1 з межами території Гетьманського національного природного парку, не видається за можливе у зв`язку з ненаданням на дослідження даних каталогів координат поворотних точок меж території Гетьманського національного природного парку.

Позиція Верховного Суду

Касаційне провадження в справі відкрито з підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу (далі - ЦПК) України.

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Відповідно до частин першої і другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду вивчив матеріали справи, перевірив доводи касаційної скарги та виснував, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Мотиви, якими керується Верховний Суд, та застосовані норми права

Щодо належності позивача та повноважень прокурора на представництво інтересів держави в суді

Відповідно до частини другої статті 4 ЦПК України (тут і далі - у редакції, чинній на час звернення прокурора з позовом) у випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси.

У справах можуть також брати участь органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб (частина четверта статті 42 ЦПК України).

Стаття 56 ЦПК України встановлює, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 185 цього Кодексу.

У постановах Великої Палати Верховного Суду від 20 листопада 2018 року в справі № 5023/10655/11, від 26 лютого 2019 року в справі № 915/478/18, від 27 лютого 2019 року в справі № 761/3884/18, від 13 листопада 2019 року в справі № 826/3115/17, від 05 жовтня 2022 року в справі № 922/1830/19, на які посилається заявник у касаційній скарзі, зазначено, що у випадку, коли держава вступає у цивільні правовідносини, вона має цивільну правоздатність нарівні з іншими їх учасниками. Держава набуває і здійснює цивільні права й обов`язки через відповідні органи, які діють у межах їхньої компетенції. Отже, поведінка органів, через які діє держава, розглядається як поведінка держави у відповідних, зокрема у цивільних, правовідносинах. Тому у відносинах, в які вступає держава, органи, через які вона діє, не мають власних прав і обов`язків, а наділені повноваженнями (компетенцією) представляти державу у відповідних правовідносинах.

Велика Палата Верховного Суду звертала увагу на те, що і в судовому процесі, зокрема у цивільному, держава бере участь у справі як сторона через відповідний її орган, наділений повноваженнями в спірних правовідносинах (пункт 35 постанови від 27 лютого 2019 року в справі № 761/3884/18). Тобто, під час розгляду справи в суді фактичною стороною в спорі є держава, навіть якщо позивач визначив стороною в справі певний орган.

Пунктом 2 статті 21 Закону України від 09 квітня 1999 року № 586-XIV"Про місцеві державні адміністрації" місцева державна адміністрація розпоряджається землями державної власності відповідно до закону.

Відповідно до частини п`ятої статті 122 Земельного кодексу (далі - ЗК) України (в редакції на дату прийняття оспорюваного наказу про надання землі ОСОБА_1 ) обласні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами третьою, четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів, а також земельні ділянки, що не входять до складу певного району, або у випадках, коли районна державна адміністрація не утворена, для всіх потреб.

Відповідно до статті 11 Закону України від 16 червня 1992 року № 2456-XII"Про природно-заповідний фонд України" (далі - Закон № 2456-XII) уповноваженими органами державного управління в галузі організації, охорони та використання природно-заповідного фонду є центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації.

Суди встановили, що Гетьманський національний природний парк є територією природно-заповідного фонду загальнодержавного значення, розташований за межами населених пунктів на території Великописарівської та Кириківської селищних рад, Вільненської, Дмитрівської, Добрянської, Солдатської, Катанської, Попівської, Рябинівської, Ямненської, сільських рад Великописарівського району Сумської області.

Отже, належним органом управління стосовно спірної земельної ділянки є Сумська обласна державна адміністрація, в інтересах якої прокурор і звернувся до суду.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (частина друга статті 19 Конституції України).

Пунктом 3 частини першої статті 131-1 Конституції України передбачено, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Питання представництва інтересів держави прокурором у суді врегульовано в статті 23 Закону України від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII "Про прокуратуру" (далі - Закон № 1697-VII). Частина перша цієї статті визначає, що представництво прокурором держави в суді полягає в здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Згідно з частинами третьою, четвертою статті 23 Закону № 1697-VII (тут і далі - в редакції, чинній на час звернення прокурора з позовом) прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.

Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

Виключно з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, прокурор має право отримувати інформацію, яка на законних підставах належить цьому суб`єкту, витребовувати та отримувати від нього матеріали та їх копії.

Заявник у касаційній скарзі посилається на те, що суди не врахували висновки впостановах Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2019 року в справі № 587/430/16-ц, від 26 травня 2020 року в справі № 912/2385/18, від 06 липня 2021 року в справі № 911/2169/20, щодо представництва прокурором інтересів держави в суді.

У пункті 37 постанови від 26 червня 2019 року в справі № 587/430/16-ц Велика Палата Верховного Суду зазначила, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави в разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах. Суд під час розгляду справи має самостійно перевірити доводи сторін щодо наявності чи відсутності повноважень органів влади здійснювати у спосіб, який обрав прокурор, захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.

У постанові від 26 травня 2020 року в справі № 912/2385/18 Велика Палата Верховного Суду підтримала цей висновок та зазначила, що під час такої перевірки поняття "компетентний орган" у цій постанові вживається у значенні органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження.

У постанові від 26 травня 2020 року в справі № 912/2385/18 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону № 1697-VII, і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх на обґрунтування підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора таких причин з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим. Велика Палата Верховного Суду звертала увагу на те, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Прокурор не повинен вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави (пункти 43, 45 зазначеної постанови).

Такі ж висновки містить постанова Великої Палати Верховного Суду від 06 липня 2021 року в справі № 911/2169/20.

Прокурор у позовній заяві на виконання статті 56 ЦПК України, частини четвертої статті 23 Закону № 1697-VII обґрунтував підставу для представництва інтересів держави, зазначив, що звертався до Сумської обласної державної адміністрації листами від 17 червня 2021 року № 15/1-345вих-21 та від 07 липня 2021 року № 15/1-385вих-21, в яких виклав порушення вимог природоохоронного законодавства щодо незаконності відведення земельної ділянки природно-заповідного фонду й запропонував вжити заходи реагування до усунення цих порушень і повернення відповідної землі в розпорядження держави.

Листами від 08 липня 2021 року № 01-36/8354 та від 21 липня 2021 року № 01-36/9039 Сумська обласна державна адміністрація у відповідь на звернення прокурора констатувала факт порушення вимог земельного та природоохоронного законодавства та просила прокруора вжити заходи представницького хараткеру, тобто не виявила наміру самостійно звернутися з позовом та не спростувала твердження прокурора щодо виявлених порушень законодавства. Такі дії правильно оцінені прокурором як бездіяльність.

Отже, має місце неналежність здійснення захисту законних інтересів держависуб`єктом владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, що й зумовлює участь у справі прокурора.

Доводи касаційної скарги з посиланням на постанову Великої Палати Верховного Суду від 06 липня 2021 року в справі № 911/2169/20 про те, що належним позивачем в справі має бути Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України як головний орган у системі центральних органів виконавчої влади, до основних завдань якого належить, зокрема, забезпечення формування та реалізація державної політики у сфері охорони і раціонального використання земель, організації охорони та використання природно-заповідного фонду, є необґрунтованими, адже в справі № 911/2169/20 відбулася зміна цільового призначення земельної ділянки природно-заповідного фонду. Відповідно до частини сьомої статті 20 ЗК України зміна цільового призначення земельних ділянок природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, історико-культурного, лісогосподарського призначення, що перебувають у державній чи комунальній власності, здійснюється за погодженням з Урядом. У зв`язку з наведеним у справі № 911/2169/20 обов`язковою була участь Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України на відміну від цієї справи.

Не спростовують правильність висновків судів щодо належності позивача в справі й доводи касаційної скарги про те, що Гетьманський національний природний парк є юридичною особою та може самостійно захищати свої права в суді, адже відповідно до частини четвертої статті 7 Закон № 2456-XII межі територій та об`єктів природно-заповідного фонду встановлюються в натурі відповідно до законодавства.

Відповідно до Положення про Гетьманський національний природний парк, затвердженого наказом Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України 31 серпня 2020 року № 80, право парку на постійне користування земельними ділянками оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (пункт 1.7). Межі земельних ділянок, що перебувають у користуванні парку встановлюються в натурі (на місцевості) та закріплюються межовими знаками в порядку, визначеному законодавством. Відомості про межі, цільове призначення, оцінку, угіддя земельних ділянок, що перебувають у користуванні парку та про обмеження в їх використанні вносяться до Державного земельного кадастру у встановленому законодавством порядку та обов`язково враховуються при реконструкції та розвитку прилеглих територій (пункт 1.8).

Враховуючи те, що межі Гетьманського національного природного парку не встановлені в натурі, а власником землі природно-заповідного фонду цього парку є держава в особі Сумської обласної державної адміністрації, саме цей орган є належним позивачем у справі. Гетьманський національний природний парк залучено до участі в справі як третю особу, оскільки ухваленими в справі рішеннями вирішено питання про права та обов`язки парку.


................
Перейти до повного тексту