ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
(додаткова)
04 лютого 2025 року
м. Київ
справа № 591/1547/23
провадження № 61-15083св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Дундар І. О. (суддя-доповідач), Краснощокова Є. В., Крата В. І.,
учасники справи:
позивач - Приватне акціонерне товариство "СУМБУД",
відповідач - ОСОБА_1,
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1, яка підписана Сергеєвою Світланою Анатоліївною, про ухвалення додаткового рішення у справі № 591/1547/23, за касаційною скаргою Приватного акціонерного товариства "СУМБУД" на рішення Зарічного районного суду міста Суми від 23 травня 2023 року та постанову Сумського апеляційного суду від 19 жовтня 2023 року,
ВСТАНОВИВ:
У лютому 2023 року Приватне акціонерне товариство "СУМБУД"(далі - АТ "СУМБУД") звернулось з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу.
Рішенням Зарічного районного суду міста Суми від 23 травня 2023 року у задоволенні позову АТ "СУМБУД" відмовлено.
Додатковим рішенням Зарічного районного суду міста Суми від 05 червня 2023 року клопотання ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення задоволено. Стягнено з АТ "СУМБУД" на користь ОСОБА_1 судові витрати на правничу допомогу в сумі 10 000,00 грн.
Постановою Сумського апеляційного суду від 19 жовтня 2023 року апеляційні скарги АТ "СУМБУД" залишені без задоволення, а рішення Зарічного районного суду міста Суми від 23 травня 2023 року та додаткове рішення Зарічного районного суду міста Суми від 05 червня 2023 року - без змін.
Стягнено з АТ "СУМБУД" на користь ОСОБА_1 5 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу, які були понесені ним в суді апеляційної інстанції.
У жовтні 2023 року представник АТ "СУМБУД" - адвокат Любімий О. М. подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просив рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду скасувати, ухвалити нове судове рішення про задоволення позовних вимог.
Ухвалою Верховного Суду від 09 листопада 2023 року відкрито касаційне провадження у справі № 591/1547/23 та витребувано справу із суду першої інстанції.
У листопаді 2023 року матеріали справи № 591/1547/23 надійшли до Верховного Суду.
У грудні 2023 року ОСОБА_1 подав відзив на касаційну скаргу за підписом Сергеєвої С. А., у якому просив касаційну скаргу залишити без задоволення, а судові рішення - без змін. Крім того, у відзиві зазначив, що понесені судові витрати ОСОБА_1 на надання правничої допомоги при підготовці відзиву на касаційну скаргу відповідно до договору про надання правничої допомоги від 17 листопада 2023 року становлять 3 000,00 грн.
Постановою Верховного Суду від 08 листопада 2024 року касаційну скаргу АТ "СУМБУД" залишено без задоволення, а рішення Зарічного районного суду міста Суми від 23 травня 2023 року та постанову Сумського апеляційного суду від 19 жовтня 2023 року - без змін.
20 листопада 2024 року представник ОСОБА_1 - адвокат Сергеєва С. А. подала заяву про ухвалення додаткового рішення у справі. Представник просила стягнути з Акціонерного товариства "СУМБУД" на користь ОСОБА_1 понесені витрати на надання правової (правничої) допомоги в сумі 3 000,00 грн.
Заява мотивована тим, що:
на підставі договору про надання правової (правничої) допомоги від 18 листопада 2023 року вона представляє інтереси ОСОБА_1 у цій справі;
судовий збір, та інші судові витрати покладаються на сторони пропорційно задоволенню заявлених позовних вимог. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву;
у відзиві на касаційну скаргу вона зазначала, що орієнтовний розмір судових витрат на надання правничої допомоги в суді касаційної інстанції, які фактично понесені за договором про надання правничої допомоги від 18 листопада 2023 року, становлять 3 000,00 грн. При цьому в договорі про надання правничої допомоги від 18 листопада 2023 року передбачено визначення горорару в твердій грошовій сумі. Ця сума сплачена ОСОБА_1 відповідно платіжної інструкції від 18 листопада 2023 року.
Разом із заявою про ухвалення додаткового рішення представник відповідача подала: копію договору про надання правничої допомоги від 18 листопада 2023 року, який укладений між нею та ОСОБА_1 ; копію акта від 16 листопада 2024 року приймання -передачі правничих послуг за договором про надання правничої допомоги від 18 листопада 2023 року; квитанцію № 2098086 про доставку документів до зареєстрованого Електронного кабінету користувача ЄСІТС (АТ "СУМБУД); копію платіжної інструкції від 18 листопада 2023 року стосовно сплати коштів у розмірі 3 000,00 грн.
Суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу (частина перша статті 270 ЦПК України).
Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (частини перша - друга статті 133 ЦПК України).
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частини третя-п`ята статті 137 ЦПК України).
Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті 137 ЦПК України).
Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина восьма статті 141 ЦПК України).
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
У додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року в справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) зазначено, що: "із запровадженням з 15 грудня 2017 року змін до ЦПК України законодавцем принципово по новому визначено роль суду у позовному провадженні, а саме: як арбітра, що надає оцінку тим доказам та доводам, що наводяться сторонами у справі, та не може діяти на користь будь-якої із сторін, що не відповідатиме основним принципам цивільного судочинства … Тобто саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони … Принцип змагальності знайшов свої втілення, зокрема, у положеннях частин п`ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявність підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності".
Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та її адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони, тощо. Тобто у застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині 4 статті 137 ЦПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям. Саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 23 травня 2022 року у справі № 724/318/21 (провадження № 61-19599св21).
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 24 вересня 2020 року у справі № 904/3583/19 вказано, що:
"у разі недотримання вимог частини четвертої статті 126 Господарського процесуального кодексу України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ята статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
У розумінні положень частини п`ятої статті 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
При цьому, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини 5-6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
Судами також не враховано, що у разі недотримання вимог частини четвертої статті 126 Господарського процесуального кодексу України (на підставі якої прийнято рішення про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу) суд може зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, але виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі обґрунтування нею недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим на виконання робіт (частина п`ята статті 126 Господарського процесуального кодексу України). Суд враховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
При цьому, судами не враховано, що для зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката недостатньо лише клопотання сторони. У такому разі на сторону покладається також обов`язок доведення неспівмірності витрат".
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина перша статті 81 ЦПК України).
У справі, що розглядається:
у відзиві на касаційну скаргу представник відповідача зазначала, що понесені судові витрати ОСОБА_1 на надання правничої допомоги при підготовці відзиву відповідно до договору про надання правничої допомоги від 17 листопада 2023 року становлять 3 000,00 грн;
витрати на правову допомогу в розмірі 3 000,00 грн понесені ОСОБА_1 саме у зв`язку із розглядом касаційним судом касаційної скарги АТ "СУМБУД" та підтвердженні належними та достатніми доказами, зокрема: копією договору про надання правничої допомоги від 18 листопада 2023 року, копією акта від 16 листопада 2024 року приймання - передачі правничих послуг за договором про надання правничої допомоги від 18 листопада 2023 року; копією платіжної інструкції від 18 листопада 2023 року щодо сплати коштів у розмірі 3 000,00 грн;
АТ "СУМБУД" отримало копію заяви про ухвалення додаткового рішення та долучених до неї документів (копію договору, акта та квитанції) шляхом їх направлення через підсистему "Електронний суд" до зареєстрованого електронного кабінету користувача ЄСІТС. Це підтверджується квитанцією № 2098086 про доставку документів;
позивач не подавав до суду заперечень щодо факту понесення чи розміру витрат відповідача на професійну правову (правничу) допомогу.
За таких обставин заява ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 141, 246, 270, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду