ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 січня 2025 року
м. Київ
справа № 757/72925/17-к
провадження № 51-4104км24
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
адвоката ОСОБА_6 (в режимі відеоконференції),
адвоката ОСОБА_7,
захисника ОСОБА_8,
осіб, щодо яких закрито
кримінальне провадження ОСОБА_9, ОСОБА_10,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційні скарги прокурора, представника потерпілих ОСОБА_11 та ОСОБА_12 - адвоката ОСОБА_6, а також представника потерпілих ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_15 та ОСОБА_16 - адвоката ОСОБА_7 на ухвалу Подільського районного суду м. Києва від 29 лютого 2024 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 09 липня 2024 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42016020000000389, за обвинуваченням
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Косенівка Уманського району Черкаської області, зареєстрованого у АДРЕСА_1, фактично проживає у АДРЕСА_2,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 365 КК України, ч. 3 ст. 27, ч. 1 ст. 366 КК України, ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 383 КК України, ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 384 КК України
ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця с. Коптівщина Овруцького району Житомирської області, зареєстрованого та фактично проживаючого у АДРЕСА_3,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 365 КК України, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 384 КК України.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Ухвалою Подільського районного суду міста Києва від 29 лютого 2024 року:
- ОСОБА_9 за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 365 КК України, ч. 3 ст. 27, ч. 1 ст. 366 КК України, ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 383 КК України, ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 384 КК України та ОСОБА_10 за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 365, ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 384 КК України звільнено від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України у зв`язку із закінченням строків давності, а кримінальне провадження щодо них закрито.
Цивільний позов потерпілих ОСОБА_15, ОСОБА_14, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_16, ОСОБА_11 до ОСОБА_9, ОСОБА_10, Головного управління Національної поліції в м. Києві, Міністерства внутрішніх справ, третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Державна казначейська служба України, про відшкодування моральної шкоди, завданої злочином, залишено без розгляду.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 09 липня 2024 року ухвалу місцевого суду залишено без зміни.
В ухвалі місцевого суду зазначено, що ОСОБА_9, будучи призначеним на посаду заступника начальника Головного управління МВС України в м. Києві - начальника кримінальної міліції, маючи спеціальне звання - полковник міліції, являючись представником влади і службовою особою, органом досудового розслідування за обставин, детально наведених у судових рішеннях, обвинувачувався у вчиненні 23 січня 2014 року злочинів у сфері службової діяльності та проти правосуддя.
Зокрема, ОСОБА_9 обвинувачувався у вчиненні кримінальних правопорушеннях, передбачених:
- ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 365 КК України в редакції Закону від 21 лютого 2014 року, а саме в організації перевищення влади та службових повноважень за попередньою змовою групою осіб, тобто в організації умисного вчинення працівниками правоохоронного органу за попередньою змовою групою осіб дій, які явно виходять за межі наданих їм прав і повноважень, що завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам, інтересам окремих громадян та державним інтересам, а також супроводжувалось насильством, застосуванням спеціальних засобів, болісними і такими, що ображають особисту гідність потерпілого, діями, які спричинили тяжкі наслідки;
- ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 383 КК України в редакції Закону від 13 квітня 2012 року, тобто в організації завідомо неправдивого повідомлення слідчому про вчинення злочину, поєднаному з обвинуваченням особи в тяжкому злочині, а також із штучним створенням доказів обвинувачення, вчиненому за попередньою змовою групою осіб;
- ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 384 КК України в редакції Закону від 16 травня 2013 року, тобто в організації надання завідомо неправдивих показань потерпілими та свідками під час провадження досудового розслідування, поєднаного зі штучним створенням доказів обвинувачення, вчиненому за попередньою змовою групою осіб;
- ч. 3 ст. 27, ч. 1 ст. 366 КК України в редакції Закону від 18 квітня 2013 року, а саме в організації службового підроблення, тобто в організації вчинення та керуванні вчиненням складання службовою особою завідомо неправдивого офіційного документу.
Крім цього, в ухвалі місцевого суду зазначено, що ОСОБА_10, будучи призначеним на посаду старшого оперуповноваженого сектору моніторингу управління боротьби з незаконним обігом наркотиків Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в м. Києві, маючи спеціальне звання - майор міліції, являючись представником влади і службовою особою, органом досудового розслідування за обставин, детально наведених у судових рішеннях, обвинувачувався у вчиненні 23 січня 2014 року кримінальних правопорушень, передбачених:
- ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 365 КК України в редакції Закону від 21 лютого2014, а саме в перевищенні влади та службових повноважень за попередньою змовою групою осіб, тобто в умисному вчиненні працівником правоохоронного органу за попередньою змовою групою осіб дій, які явно виходять за межі наданих їм прав і повноважень, що завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам, інтересам окремих громадян та державним інтересам, а також супроводжувалось насильством, застосуванням спеціальних засобів, болісними і такими, що ображають особисту гідність потерпілого, діями, які спричинили тяжкі наслідки;
- ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 384 КК України в редакції Закону від 16 травня 2013 року, тобто в наданні завідомо неправдивих показань свідком під час провадження досудового розслідування, поєднаному зі штучним створенням доказів обвинувачення, вчиненому за попередньою змовою групою осіб.
Вимоги касаційної скарги й узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі представник потерпілих ОСОБА_6, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, просить скасувати оскаржувані судові рішення та призначити новий судовий розгляд в суді першої інстанції.
Аргументуючи свої вимоги, зазначає, що місцевий суд, звільняючи ОСОБА_9 і ОСОБА_10 від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності, повинен був встановити чи мало місце діяння, чи містить воно склад кримінального правопорушення та чи вчинила його особа. Вказані відомості, на її переконання, відповідно до ст. 372 КПК України слід було відобразити в ухвалі суду.
Також, на думку касатора, місцевий суд в порушення ч. 1 ст. 126 КПК України не вирішив питання про розподіл процесуальних витрат, які підлягали стягненню із ОСОБА_9 і ОСОБА_10 за проведені у цій справі судові експертизи.
Поміж зазначеного, представник потерпілих ОСОБА_6 наголошує на тому, що цивільні позови потерпілих безпідставно залишено без розгляду. Враховуючи те, що провадження стосовно інших обвинувачених продовжує перебувати на розгляді, то місцевий суд за приписами ст. 129 КПК України мав вирішити заявлені потерпілими вимоги до ОСОБА_9, ОСОБА_10 та їх роботодавців.
В свою чергу, на переконання адвоката, апеляційний суд формально розглянув апеляційні скарги прокурора та потерпілої сторони і постановив рішення, яке не відповідає вимогам статей 370 і 419 КПК України.
У касаційній скарзі представник потерпілих ОСОБА_7, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, наводить доводи, аналогічні доводам касаційної скарги адвоката ОСОБА_6 і просить скасувати оскаржувані судові рішення та призначити новий судовий розгляд в суді першої інстанції.
Прокурор у своїй касаційній скарзі, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить ухвалу апеляційного суду скасувати та призначити новий судовий розгляд в суді апеляційної інстанції.
На переконання сторони обвинувачення, апеляційний суд залишив без належної оцінки доводи апеляційних скарг учасників цього кримінального провадження, не усунув допущені місцевим судом порушення та ухвалив рішення, яке не відповідає вимогам законності, обґрунтованості та вмотивованості.
На вказані касаційні скарги захисник ОСОБА_8 подав письмові заперечення, у яких вказує на безпідставність викладених у них доводів та законність і обґрунтованість оскаржуваних судових рішень.
Позиції інших учасників судового провадження
У судовому засіданні представник потерпілих ОСОБА_6 підтримала вимоги поданої касаційної скарги та просила задовольнити касаційні скарги адвоката ОСОБА_7 та прокурора.
Представник потерпілих ОСОБА_7 просила задовольнити її касаційну скаргу та підтримала касаційні скарги сторони обвинувачення і адвоката ОСОБА_6 .
Прокурор ОСОБА_5 підтримав вимоги своє касаційної скарги та не заперечував щодо доводів касаційних скарг представників потерпілих.
ОСОБА_9, його захисник ОСОБА_8, а також ОСОБА_10, заперечили проти задоволення касаційних скарг прокурора та представників потерпілих.