ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 січня 2025 року
м. Київ
справа № 341/390/23
провадження № 51-3991 км 24
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду (далі - Суд) у складі:
головуючої ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника ОСОБА_6 на вирок Галицького районного суду Івано-Франківської області від 25 березня 2024 року та ухвалу Івано-Франківського апеляційного суду від 29 липня 2024 року щодо
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1,
засудженого за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 309 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
1. Вироком Галицького районного суду Івано-Франківської області від 25 березня 2024 року ОСОБА_7 було засуджено за ч. 3 ст. 309 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років 6 місяців.
2. Вирішено питання щодо речових доказів та процесуальних витрат у кримінальному провадженні.
3. Івано-Франківський апеляційний суд ухвалою від 29 липня 2024 року вирок місцевого суду щодо ОСОБА_7 залишив без зміни.
4. За обставин, детально викладених у вироку, ОСОБА_7 у літньо-осінній період 2022 року, більш точного часу не встановлено, проживаючи за адресою: АДРЕСА_1, на частині дамби, що насипана на березі річки Дністер, у межах вказаного населеного пункту, знайшов посів рослин конопель. Розуміючи, що вказані рослини є нарковмісними, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, знаючи, що за незаконне виготовлення та зберігання наркотичних засобів передбачена кримінальна відповідальність, діючи умисно, з метою подальшого використання їх частин для особистого вживання шляхом куріння, вимикав частину знайдених ним рослин коноплі та переніс їх до місця свого постійного проживання за вказаною адресою.
5. Упродовж літньо-осіннього періоду 2022 року, більш точного часу не встановлено, ОСОБА_7 за місцем свого проживання, з метою виготовлення наркотичних засобів висушив вказані рослини, подрібнив їх та розмістив у кухні житлового будинку та господарських спорудах, де незаконно зберігав без мети збуту до 04 січня 2023 року.
6. У цей день, під час проведення обшуку домогосподарства за місцем проживання ОСОБА_7 у приміщенні кухні житлового будинку та у трьох господарських приміщеннях виявлено і вилучено шклянку ємністю 150 мл, металевий посуд та 14 поліетиленових пакетів з вмістом подрібнених частин рослин зеленого кольору з характерним пряним запахом, подібним до канабісу і домішками зерен, подібних до плодів з насінням рослин коноплі, які містять особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено - канабіс, загальна кількість якого у перерахунку на суху речовину та без урахування насіння становить 6115,7719 г., що є особливо великим розміром, які він незаконно виготовив та зберігав без мети збуту.
7. Таким чином, ОСОБА_7 вчинив дії спрямовані на незаконне виготовлення та зберігання наркотичних засобів в особливо великих розмірах без мети збуту.
Вимоги касаційних скарг та узагальнені доводи осіб, які їх подали
8. У касаційній скарзі захисник, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого, просить змінити судові рішення в частині призначеного ОСОБА_7 покарання та застосувати до нього положення статей 69, 75 КК.
9. На обґрунтування своїх доводів зазначає, що під час судового розгляду сторона обвинувачення змінила пред`явлене ОСОБА_7 обвинувачення за ч. 2 ст. 310 та ч. 3 ст. 307 КК на ч. 3 ст. 309 КК, при цьому, на думку захисника, створила штучні умови не застосування до нього статей 69, 75 КК, зокрема зазначивши в обвинувальному акті про не встановлення обставин, які пом`якшують покарання. При цьому, засуджений як під час досудового розслідування, так і у ході судового розгляду наголошував, що рослини він зірвав та висушив без мети збуту, а для власного споживання з лікувальною метою, а отже визнав свою вину та щиро покаявся.
10. Вказує, що судами попередніх інстанцій під час постановлення судових рішень не враховано обставини які б слугували підставою для застосування положень ст. 69 КК, а саме щире каяття, визнання ним вини, активне сприяння слідству, відсутність заподіяної шкоди, позитивну характеристику за місцем проживання та громадського життя, відсутність притягнень до адміністративної та кримінальної відповідальності, похилий вік засудженого, тяжкі захворювання, його посткримінальну поведінку, перебування на його утриманні малолітньої дитини. Зазначає про законність застосування медичного канабісу для лікування.
11. Також, захисник вказує про можливість застосування до ОСОБА_7 положень ст. 75 КК, ураховуючи його вік, соціальний статус (непрацюючий, перед пенсійний вік), сімейний стан, стан здоров`я, щире каяття у вчиненому злочині, визнання вини, позитивну характеристику, відсутність завданої шкоди.
Позиції учасників судового провадження
12. Прокурор заперечувала щодо задоволення касаційної скарги та просила судові рішення залишити без зміни.
Мотиви Суду
13. Заслухавши доповідь судді, позицію сторони обвинувачення, перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів дійшла таких висновків.
14. Згідно зі ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального й процесуального права при ухваленні судових рішень у тій частині, в якій їх було оскаржено.
15. Відповідно до вимог ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення й особі засудженого.
16. Статтею 370 КПК визначено, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
17. Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_7 та правильність кваліфікації його дій за ч. 3 ст. 309 КК у касаційній скарзі не оспорюється.
18. Відповідно до статей 50, 65 КК особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. При цьому підлягають урахуванню ступінь тяжкості вчиненого злочину, особа винного й обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.
19. Статтею 69 КК передбачено, що за наявності кількох обставин, які пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може, крім випадків, визначених цим Кодексом, призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м`якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за це кримінальне правопорушення.
20. Згідно зі ст. 75 КК, якщо суд, крім випадків засудження за корупційний злочин, при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п`яти років, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.
21. Доводи сторони захисту щодо призначення засудженому ОСОБА_7 покарання із застосуванням статей 69, 75 КК є неприйнятними, з огляду на таке.
22. Як убачається з матеріалів кримінального провадження, місцевий суд, призначаючи ОСОБА_7 покарання, врахував ступінь тяжкості кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК є тяжким, особу обвинуваченого, який в силу ст. 89 КК раніше не судимий, позитивні характеристики голови ГО "Івано-Франківської обласної Федерації Греко-римської боротьби" та президента клуба авторської пісні та поезії, стан здоров`я, відсутність обставин, які пом`якшують покарання, обставину, що обтяжує покарання, дійшов висновку про відсутність підстав для застосування положень статей 69, 75 КК та призначив покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч. 3 ст. 309 КК.
23. Апеляційний суд, за результатами розгляду доводів апеляційної скарги з доповненнями сторони захисту, які за змістом аналогічні доводам касаційної скарги, погодився з висновком місцевого суду про те, що виправлення ОСОБА_7 можливо тільки в ізоляції від суспільства, а призначене в межах санкції ч. 3
ст. 309 КК покарання є справедливим та достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нового кримінального правопорушення.
24. При цьому, всупереч твердженням сторони захисту, суд апеляційної інстанції надав оцінку доводам апеляційної скарги про стан здоров`я ОСОБА_7, законність вживання канабісу в медичних цілях, визнання ним батьківства, однак дійшов висновку, що призначення більш м`якого покарання, з урахуванням всіх фактичних обставин у кримінальному провадженні у їх сукупності, яке до того ж пов`язане з незаконним виготовленням та зберіганням наркотичних засобів в особливо великих розмірах, не відповідатиме цілям, передбаченим ст. 50 КК, та загальним засадам призначення покарання, визначених ст. 65 КК.
25. Доводи сторони захисту щодо наявності у засудженого щирого каяття, з огляду на його позицію під час досудового розслідування та судового розгляду з урахуванням зміни прокурором обвинувачення, не знайшли свого підтвердження.
26. Щире каяття, враховуючи системне тлумачення законодавства та судову практику, характеризує ставлення винної особи до вчиненого нею злочину, яке проявляється у тому, що особа визнає свою вину, дає правдиві показання, критично оцінює свою протиправну поведінку, осуджує її, щиро жалкує про вчинене, бажає виправити ситуацію, яка склалася та готова нести відповідальність за вчинене. Натомість, як правильно зазначив місцевий суд, ОСОБА_7 хоча і визнав свою вину, погодився з кваліфікацією дій, проте його каяття не було щирим, як відверте, а не уявне визнання своєї провини у вчиненому злочині, оскільки у вчиненні злочину він розкаявся під час судових дебатів, пояснюючи, що робив це, піклуючись про своє здоров`я. З таким висновком погоджується і колегія суддів.
27. Не є слушними й доводи захисника щодо активного сприяння засудженим слідству у встановленні всіх обставин справи з моменту його затримання. Згідно зі сталою судовою практикою під активним сприянням розкриттю злочину необхідно вважати надання особою органам дізнання або досудового слідства будь-якої допомоги в установленні невідомих їм обставин справи, при цьому таке сприяння має бути активним та певною мірою ініціативним. Натомість ОСОБА_7 жодних відомостей, які б не були відомі органу досудового розслідування не повідомляв, будь-яких активних дій для сприяння правоохоронним органам під час досудового розслідування не вчиняв.
28. Таким чином, переконливих доводів, які б спростовували висновки судів попередніх інстанцій щодо призначеного засудженому покарання та свідчили б про наявність підстав для застосування статей 69, 75 КК у касаційній скарзі захисника не наведено та за матеріалами провадження не встановлено.
29. Призначене засудженому покарання відповідає вимогам статей 50, 65 КК, не порушує загальних засад призначення покарання, встановлених КК, відповідає принципам законності, індивідуалізації та справедливості і не виходить за межі дискреційних повноважень суду.
30. Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які були б підставами для зміни судових рішень, про що йдеться в касаційній скарзі захисника, Верховний Суд не встановив.
Керуючись статтями 433, 434, 436, 441, 442 КПК, Суд