ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 січня 2025 року
м. Київ
справа № 2-4087/09
провадження № 61-13204св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
судді-доповідача Литвиненко І. В.,
суддів Карпенко С. О., Петрова Є. В., Пророка В. В., Фаловської І. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
особа, яка подала апеляційну та касаційну скарги - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Профкапітал",
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Профкапітал" на ухвалу Волинського апеляційного суду від 27 серпня 2024 року у складі колегії суддів:
Шевчук Л. Я., Данилюк В. А., Киці С. І. у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності,
ВСТАНОВИВ
Короткий зміст заявлених позовних вимог
У 2009 році ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом в якому просив визнати дійсним договір купівлі-продажу та визнати за ним право власності на незавершене будівництвом приміщення друкарні та офісні приміщення, які розташовані
на АДРЕСА_1 .
Позовні вимоги обґрунтував тим, що 05 березня 2009 року між ним та відповідачем ОСОБА_2 був укладений у простій письмовій формі договір купівлі-продажу нерухомого майна, а саме незавершеного будівництвом приміщення друкарні та офісних приміщень, які розташовані на АДРЕСА_1 .
Відповідно до пункту 10 договору купівлі-продажу відповідач передав йому правовстановлюючі, реєстраційні та інші документи, що стосуються нерухомого майна, а він провів з відповідачем повний розрахунок за це майно.
За умовами договору купівлі-продажу сторони взяли на себе зобов`язання з`явитися до нотаріуса 10 березня 2009 року для нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу нерухомого майна.
Крім того ОСОБА_1 звернувся до відповідача з повідомленням про те, що у разі його неявки до нотаріуса для посвідчення договору він буде змушений звернутися до суду. Зазначене повідомлення відповідач проігнорував і ухилився від нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу нерухомого майна.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Луцький міськрайонний суд Волинської області рішенням від 17 квітня 2009 року під головуванням судді Іщук Л. П. позов ОСОБА_1 задовольнив.
Визнав дійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна - незавершеного будівництвом друкарні та офісних приміщень, які розташовані на АДРЕСА_1 .
Визнав за ОСОБА_1 право власності на незавершені будівництвом друкарню та офісні приміщення, які розташовані на АДРЕСА_1 .
Луцький міськрайонний суд Волинської області ухвалою від 27 червня 2024 року під головуванням судді Крупінської С. С. відновив втрачене судове провадження у справі № 2-4087/09 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності в частині наступних документів:
- рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 17 квітня 2009 року у справі № 2-4087/09 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності;
- договору купівлі-продажу від 05 березня 2009 року, який був укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 ;
- акта прийманні-передачі від 05 березня 2009 року, який був укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_1
09 квітня 2024 року представник особи, яка не брала участі у справі -Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Профкапітал" (далі - ТОВ "Фінансова компанія "Профкапітал", товариство) адвокат Бєлкін Л. М. подав апеляційну скаргу, в якій, покликаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просив рішення суду першої інстанції скасувати, а у справі ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити. Представник товариства вважає, що оскаржуваним рішенням були вирішені права ТОВ "Фінансова компанія "Профкапітал".
Волинський апеляційний суд постановою від 27 серпня 2024 року апеляційне провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності закрив.
Постановляючи оскаржену ухвалу суд апеляційної інстанції вважав, що 19 листопада 2008 року іпотекодавець ОСОБА_2 передав в іпотеку КБ "Західінкомбанк" земельну ділянку, яка знаходиться в селі Струмівка Луцького району Волинської області.
Рішенням суду, на яке подала апеляційну скаргу особа, яка не брала участі у справі ухвалено визнати дійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна, а саме незавершеного будівництвом друкарні та офісних приміщень, які розташовані на
АДРЕСА_1, який був укладений 05 березня 2009 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1
Господарський суд Волинської області ухвалою від 19 травня 2022 року, заяву ТОВ "Фінансова компанія "Профкапітал", зокрема, про визнання грошових вимог до боржника ОСОБА_2 задовольнив. Визнав у встановленому порядку доведені грошові вимоги ТОВ "Фінансова компанія "Профкапітал" до фізичної особи
ОСОБА_2 та зобов`язав керуючого реструктуризацією боргів боржника ОСОБА_2 включити визнані судом вимоги ТОВ "Фінансова компанія "Профкапітал" до реєстру вимог кредиторів.
Врахувавши наведене апеляційний суд дійшов висновку, що оскаржене судове рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 17 квітня 2009 року, яким визнано дійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна, а саме незавершеного будівництвом друкарні і офісних приміщень, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1, а також визнано права власності за позивачем на це майно, безпосередньо не стосувалось прав, свобод, інтересів та (або) обов`язків особи, яка не брала участі у справі - ТОВ "Фінансова компанія "Профкапітал".
Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги
У жовтні 2024 року представник ТОВ "Фінансова компанія "Профкапітал" адвокат Бєлкін Л. М. звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Волинського апеляційного суду від 27 серпня 2024 року в якій просив оскаржене судове рішення скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
Наведені у касаційній скарзі доводи містили підстави, передбачені абзацом другим частини другої статті 389 ЦПК України, для відкриття касаційного провадження.
Представник заявника зазначає, що суди першої та апеляційної інстанції допустили порушення норм процесуального права, а тому дійшли помилкового висновку про відсутність підстав для задоволення заяви.
Вважає, що місцевий суд судовим рішенням, яке представник ТОВ "Фінансова компанія "Профкапітал" оскаржив до суду апеляційної інстанції вирішив питання про права та обов`язки наведеного заявника, оскільки спростування правильності майнових дій боржника з метою повернення у його власність майна до складу ліквідаційної маси є прямим інтересом кредитора.
Зауважує, що земельна ділянка на якій розташоване відчужене за договором купівлі-продажу майно 19 листопада 2008 року була передана в іпотеку КБ "Західінкомбанк". Об`єкти незавершеного будівництва, які розташовані на такій земельній ділянці також вважаються предметом іпотеки незалежно від того хто є власником об`єкта незавершеного будівництва. Таким чином об`єкт незавершеного будівництва є додатковим предметом іпотеки та додатковим джерелом погашення заборгованості перед кредитором, проте власністю боржника вже не є.
Вважає, що апеляційний суд не врахував правової позиції Верховного Суду, яка була викладена у постанові від 18 квітня 2022 року у справі № 520/1185/16-ц де касаційний суд зазначав, що частини п`ята та шоста статті 6 Закону України "Про іпотеку" регулювали відносини щодо передачі в іпотеку земельної ділянки на якій вже були розташовані будівлі чи об`єкт незавершеного будівництва на момент укладення договору іпотеки. У такому разі предметом іпотеки були і будівлі (споруди) та об`єкт незавершеного будівництва.
Додатково представник заявника звертав увагу на припис пункту 4.4.1 договору іпотеки в якому міститься заборона без письмової згоди іпотекодержателя зводити на іпотечній земельній ділянці споруди.
Касаційна скарга також мітить клопотання про передачу цієї справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, яке мотивоване тим, що касаційна скарга містить посилання на сформовані колегіями Касаційного господарського суду правові позиції, а тому якщо Верховний Суд при розгляді цієї касаційної скарги буде мати намір відступити від викладених правових позицій, він може зробити це тільки з дозволу Великої Палати Верховного Суду.
Відзив на касаційну скаргу інші учасники справи не подали
Фактичні обставини справи
05 березня 2009 року відповідач ОСОБА_2 (продавець) та позивач ОСОБА_1 (покупець) уклали договір купівлі-продажу за умовами якого продавець зобов`язується передати покупцю нерухоме майно, а саме - незавершені будівництвом друкарню та офісні приміщення, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1, яке іменується в подальшому нерухоме майно, а покупець приймає нерухоме майно, та зобов`язується сплатити за нього визначену договором ціну.
Зазначений договір купівлі-продажу нерухомого майна був укладений у простій письмовій формі і не був нотаріально посвідчений.
Покупець ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом про визнання дійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна та визнання за ним права власності на це нерухоме майно.
Луцький міськрайонний суд Волинської області рішенням від 17 квітня 2009 року позов ОСОБА_1 задовольнив.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Верховний Суд ухвалою від 04 жовтня 2024 року відкрив касаційне провадження у цій справі та витребував справу із Луцького міськрайонного суду Волинської області.
29 жовтня 2024 року цивільна справа № 2-4087/09 надійшла до Верховного Суду.
Верховний Суд ухвалою від 13 січня 2025 року призначив справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження колегією у складі п`яти суддів.
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Відповідно до положень частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частин першої і другої статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише у межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.