ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 січня 2025 року
м. Київ
справа № 705/2393/23
провадження № 61-13692св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: головуючого - Крата В. І.,
суддів: Гудими Д. А., Дундар І. О., Краснощокова Є. В. (суддя-доповідач), Пархоменка П. І.,
учасники справи:
позивач - Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Престиж +",
відповідач - ОСОБА_1,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1, подану адвокатом Гейко Василем Анатолійовичем, на ухвалу Черкаського апеляційного суду від 23 вересня 2024 року у складі колегії суддів: Карпенко О. В., Новікова О. М., Гончар Н. І.
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог та судових рішень
10 травня 2023 року Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Престиж +" (далі - ОСББ "Престиж +") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані житлово-комунальні послуги.
Рішенням Соснівського районного суду міста Черкаси від 17 січня 2024 року позовні вимоги задоволено.
Стягнено з ОСОБА_1 на користь ОСББ "Престиж +" заборгованість за надані житлово-комунальні послуги за період з 01 квітня 2017 року по 01 травня 2023 року в сумі 135 018,42 грн.
Ухвалою Черкаського апеляційного суду від 23 вересня 2024 року відмовлено у прийнятті апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Соснівського районного суду міста Черкаси від 17 січня 2024 року та повернуто її скаржнику. Роз`яснено ОСОБА_1 право на подання заяви до Соснівського районного суду міста Черкаси про перегляд заочного рішення від 17 січня 2024 року відповідно до статті 287 ЦПК України.
Ухвала мотивована тим, що ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції на заочне рішення Соснівського районного суду міста Черкаси від 17 січня 2024 року. Проте із письмовою заявою про перегляд заочного рішення до суду першої інстанції відповідач не звертався, в зв`язку з чим оскаржуване заочне рішення суду першої інстанції відповідно до статті 284 ЦПК України не переглядалося, тобто, відповідач не виконав вимоги щодо порядку перегляду заочного рішення суду. Також із матеріалів справи вбачається, що за результатом розгляду справи судом першої інстанції вперше ухвалено заочне рішення. Враховуючи, що ОСОБА_1 порушено встановлений процесуальним законом порядок оскарження заочного рішення, відсутні підстави для відкриття апеляційного провадження.
Аргументи учасників справи
30 вересня 2024 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить оскаржену ухвалу апеляційного суду скасувати та передати справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що висновок суду апеляційної інстанції про те, що справа розглянута в порядку заочного розгляду справи, передбаченого статтями 280-282 ЦПК України, є помилковим, оскільки в повному тексті рішення Соснівського районного суду міста Черкаси від 17 січня 2024 року зазначено про спрощений порядок розгляду справи. В резолютивній частині зазначеного рішення не роз`яснено порядку оскарження саме заочного рішення суду. Тому висновок апеляційного суду, що зазначена справа розглянута в порядку заочного розгляду справи, є помилковим.
12 листопада 2024 року ОСББ "Престиж +" надіслала відзив на касаційну скаргу, у якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, оскаржену ухвалу - без змін.
Відзив мотивовано тим, що судове рішення, яке оскаржується, ухвалено при заочному розгляді справи у відповідності до статті 280 ЦПК України, для якого передбачено спеціальний порядок перегляду судом, що його ухвалив. ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції, проте з письмовою заявою про перегляд заочного рішення до районного суду не звертався. Оскаржуване заочне рішення суду першої інстанції відповідно до вимог статті 284 ЦПК України не переглядалося, тобто відповідач не виконав вимоги щодо порядку перегляду заочного рішення суду. Тому відсутні підстави для відкриття апеляційного провадження.
Межі та підстави касаційного перегляду, рух справи
Ухвалою Верховного Суду від 28 жовтня 2024 року відкрито касаційне провадження у справі.
В зазначеній ухвалі вказано, що наведені у касаційній скарзі доводи містять підстави, передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України для відкриття касаційного провадження (порушення норм процесуального права)..
Ухвалою Верховного Суду від 26 листопада 2024 року справу призначено до розгляду.
Позиція Верховного Суду
Європейський суд з прав людини вказав, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції, якщо апеляційне оскарження існує в національному правовому порядку, держава зобов`язана забезпечити особам під час розгляду справи в апеляційних судах, в межах юрисдикції таких судів, додержання основоположних гарантій, передбачених статтею 6 Конвенції, з урахуванням особливостей апеляційного провадження, а також має братись до уваги процесуальна єдність судового провадження в національному правовому порядку та роль в ньому апеляційного суду. "Право на суд", одним із аспектів якого є право доступу, не є абсолютним і може підлягати обмеженням; їх накладення дозволене за змістом, особливо щодо умов прийнятності апеляційної скарги. Проте такі обмеження повинні застосовуватись з легітимною метою та повинні зберігати пропорційність між застосованими засобами та поставленого метою (VOLOVIK v. UKRAINE, 15123/03, § 53, 55, ЄСПЛ, від 06 грудня 2007 року).
Європейський суд з прав людини зауважує, що процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (DIYA 97 v. UKRAINE, №19164/04, § 47, ЄСПЛ, від 21 жовтня 2010 року).
Глава 8 "Заочний розгляд справи" ЦПК України встановлює особливі умови та порядок проведення заочного розгляду справи, ухвалення заочного рішення, подання і розгляду заяви про його перегляд, а також скасування й оскарження цього рішення.
Суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи (частина перша статі 280 ЦПК України).
Про заочний розгляд справи суд постановляє ухвалу (частина перша статті 281 ЦПК України).
У частині першій статті 282 ЦПК України визначено, що за формою і змістом заочне рішення повинно відповідати вимогам, встановленим статтями 263і 265 цього Кодексу, і, крім цього, у ньому має бути зазначено строк і порядок подання заяви про його перегляд.
Відповідно до частини першої статті 284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення (частина четверта статті 287 ЦПК України).
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. Повторне заочне рішення позивач та відповідач можуть оскаржити в загальному порядку, встановленому цим Кодексом (частина друга та третя статті 288 ЦПК України).
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного судувід 03 червня 2024 року у справі № 183/8338/21 (провадження
№ 61-198сво24) зроблено висновок, що "тлумачення статей 284, 287, 288 ЦПК України дає підстави для висновку, що ЦПК України передбачає дві форми перегляду заочного рішення: загальну (перегляд в апеляційному порядку) та спеціальну (перегляд судом, який ухвалив заочне рішення, за заявою відповідача). При цьому апеляційну скаргу можуть подати сторони (відповідач лише у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення) та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права та обов`язки. Такий висновок викладений, зокрема, у постанові Верховного Суду від 25 листопада 2020 року у справі № 760/13894/14. Процесуальним законом визначено спеціальний порядок перегляду заочного рішення, який проводиться судом, що його ухвалив, лише за письмовою заявою відповідача, і це є лише його персоніфікованим правом. Така правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 25 березня 2019 року у справі №462/3542/16-ц (провадження № 61-7677св18), від 12 червня 2019 року у справі № 308/8618/17 (провадження № 61-23208св18), від 05 лютого 2020 року у справі № 369/1534/18 (провадження № 61-47851св18), від 08 квітня 2020 року у справі № 488/3949/16-ц (провадження № 61-3498св20), від 22 липня 2020 року у справі № 760/13894/14-ц (провадження
№ 61-19413св19)".
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 14 грудня 2020 року у справі № 202/1650/19 зазначено, що "учасники справи не вправі робити висновок про те, що ухвалене рішення суду не є заочним у зв`язку з недотриманням судом першої інстанції вимог статей 280-289 ЦПК України. Рішення суду першої інстанції, визначене, як заочне, повинно оскаржуватися у тому порядку, який визначений цивільним процесуальним законодавством України".
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 січня 2018 року у справі № 350/228/16-ц зазначено, що "вказівка в резолютивній частині рішення про те, що воно може бути оскаржене не як заочне рішення було однією із підстав для ОСОБА_5 звернутися до апеляційного суду із апеляційною скаргою, а не з заявою про перегляд заочного рішення. Такі порушення потягли за собою правову невизначеність відповідача щодо порядку та строку оскарження судового рішення. Також, з матеріалів справи убачається, що ні рішення суду першої інстанції, ні матеріали справи не містять умови проведення заочного розгляду справи, передбаченого статтею 225 ЦПК України (у редакції чинній на час розгляду справи). Оскільки відповідачем при оскарженні рішення дотримано встановлений процесуальним законом порядок його оскарження, апеляційний суд дійшов передчасного висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження".
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 11 вересня 2019 року у справі № 200/13156/15-ц вказано, що "за формою і змістом заочне рішення повинно відповідати вимогам, встановленим статтями 263 і 265 цього Кодексу, і, крім цього, у ньому має бути зазначено строк і порядок подання заяви про його перегляд (стаття 282 ЦПК України). Постановляючи ухвалу від 29 травня 2019 року про закриття апеляційного провадження та повернення апеляційної скарги, апеляційний суд не звернув увагу на те, що зі змісту рішення рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 12 жовтня 2018 року вбачається, що воно ухвалено в загальному порядку, у резолютивній частині якого зазначено загальний порядок та строки подання апеляційної скарги на це судове рішення відповідно до статей 354, 355 ЦПК України".
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 05 лютого 2020 року в справі № 369/1534/18, на яку посилається відповідач у касаційній скарзі, вказано, що "зміст резолютивної частини рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 13 червня 2018 року свідчить, що суд альтернативно визначив як загальну, так і спеціальну форми перегляду рішення, що також зумовило правову невизначеність відповідача щодо порядку оскарження судового рішення. Отже, рішення суду першої інстанції ухвалене в загальному порядку, тому відповідачем дотримано встановлений процесуальним законом порядок його оскарження".
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 10 липня 2024 року у справі № 759/19385/17 вказано, що "з резолютивної частини рішення вбачається, що судом було чітко роз`яснено лише загальний порядок оскарження рішення суду відповідно до статті 354 ЦПК України. Про можливість перегляду рішення як заочного в порядку, зазначеному в статтях 284-287 ЦПК України, не зазначалося. Отже, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, що у даній справі за результатами вирішення спору судом не приймалося рішення про заочний розгляд справи, рішення суду постановлено в загальному порядку, що виключало правові підстави для прийняття до провадження поданої заяви про перегляд рішення судом, який його ухвалив".
Аналіз матеріалів справи свідчить, що:
представник позивача в судове засідання не з`явився, направив до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності за наявними матеріалами, позовні вимоги просить задовольнити. Ця заява не містить клопотання або згоду позивача на заочний розгляд справи (а. с. 85);
17 січня 2024 року Соснівський районний суд міста Черкаси ухвалив рішення за відсутності учасників справи, відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося. В тексті судового рішення також міститься вказівка, що "зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді, що відповідає вимогам ст. 280 ЦПК України";
в рішенні суду першої інстанції у резолютивній частині зазначено загальний порядок та строки подання апеляційної скарги на це судове рішення відповідно до статей 354, 355 ЦПК України.
За таких обставин відсутні підстави вважати, що відповідачем не дотримано встановлений процесуальним законом порядок оскарження рішення Соснівського районного суду міста Черкаси від 17 січня 2024 року, оскільки зазначене рішення за формою і змістом не є заочним, що потягло за собою правову невизначеність відповідача щодо порядку та строку його оскарження. Тому апеляційний суд зробив помилковий висновок про відмову у прийнятті апеляційної скарги ОСОБА_1 та повернув її скаржнику.