ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 січня 2025 року
м. Київ
справа № 727/13838/23
провадження № 61-11938св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: головуючого - Крата В. І.,
суддів: Гудими Д. А., Дундар І. О., Краснощокова Є. В. (суддя-доповідач),Пархоменка П. І.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі:ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 в частині оскарження ухвали Чернівецького апеляційного суду від 25 липня 2024 року у складі колегії суддів: Височанської Н. К., Лисака І. Н., Половінкіної Н. Ю.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог та рішення суду першої інстанції
У грудні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення аліментів.
Рішенням Шевченківського районного суду м.Чернівців від 21 червня 2024 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення аліментів відмовлено.
Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції
Ухвалою Чернівецького апеляційного суду від 25 липня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду міста Чернівці від 21 червня 2024 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення аліментів визнано неподаною та повернено заявнику.
Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що ухвалою від 10 липня 2024 року апеляційну скаргу залишено без руху та надано строк протягом десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків скарги, зокрема для подання апеляційної скарги в новій редакції, де зазначити: - повну адресу місця проживання чи перебування ОСОБА_1 (українською мовою); - повну адресу місця проживання чи перебування інших учасників справи, а саме відповідачів (українською мовою); - в апеляційній скарзі відсутнє обґрунтування вимог поданої апеляційної скарги, а саме апелянтом не вказано в чому полягає незаконність і (або) необґрунтованість рішення суду першої інстанції, неправильність установлення обставин, які мають значення для справи, неправильного їх дослідження чи оцінки, неподання доказів з поважних причин та (або) неправильне визначення відповідно до встановлених судом обставин правовідносин тощо; також в апеляційній скарзі не вказано перелік документів які додаються до апеляційної скарги. Роз`яснено, що у разі не усунення недоліків апеляційної скарги у встановлений судом строк, апеляційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернена заявнику.
На виконання вимог ухвали апеляційного суду, ОСОБА_1 спрямував 22 липня 2024 року до апеляційного суду в системі "Електронний Суд" додаткові пояснення, доповнення до апеляційної скарги про виправлення недоліків апеляційної скарги, де вказав, що йому не відомі поштова та житлова адреса відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . При цьому, апелянт зазначає електронні адреси відповідачів.
Однак вимоги ухвали апеляційного суду від 10 липня 2024 року виконані заявником не у повному обсязі. Заявник в апеляційні скарзі не зазначає місце проживання чи перебування відповідачів у справі, внаслідок чого апеляційний суд позбавлений можливості належним чином надсилати відповідачам процесуальні документи по справі, а також належним чином повідомляти про час та місце розгляду справи. Доводи заявника ОСОБА_1 про те, що йому невідомі адреси проживання відповідачів, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки зазначення місця проживання та перебування відповідачів є обов`язком позивача.
Крім цього, колегія суддів не приймає до уваги посилання апелянта про те, що йому відомі лише електронні адреси відповідачів, оскільки надсилання процесуальних документів на електронну пошту відповідачів можна вважати лише додатковим засобом інформування учасника справи, який посилює реалізацію гарантії учасника бути обізнаним про свою справу. Однак це не звільняє суд від обов`язку надсилати учаснику справи процесуальні документи та повідомлення про час та місце розгляду справи у спосіб, встановлений процесуальним законом. Матеріали апеляційної скарги не містять відомостей про те, що вказані апелянтом електронні адреси відповідачів є офіційними електронними адресами. Для цілей ЦПК України офіційною електронною адресою є електронна адреса, зареєстрована в ЄСІТС. Особам, які не мають зареєстрованих "Електронних кабінетів", документи у передбачених цим пунктом випадках можуть надсилатися засобами підсистем ЄСІТС на адресу електронної пошти, вказану такими особами під час подання документів до суду. Тобто чинним процесуальним законодавством передбачено два способи належного надсилання судом процесуальних документів - шляхом направлення рекомендованим листом з повідомленням про вручення та в електронній формі - через "Електронний кабінет", а у випадку, якщо учасник справи не має зареєстрованого Електронного кабінету, - документи надсилаються засобами підсистем ЄСІТС на адресу електронної пошти, вказану таким учасником під час подання документів до суду. Вказані висновки викладено у постанові Верховного Суду від 08 листопада 2023 року у справі № 721/591/22.
Оскільки апелянт не надав доказів, що зазначені ним електронні адреси відповідачів є офіційними електронними адресами, то колегія суддів вважає, що він не виконав вимоги ухвали апеляційного суду від 10 липня 2024 року в частині зазначення місця проживання та перебування відповідачів та не подав апеляційну скаргу, яка б відповідала по формі та змісту вимогам статті 356 ЦПК України.
Апеляційний суд звертає увагу на те, що зміст апеляційної скарги повинен бути коректним та складеним у відповідності до норм ЦПК України.
Оскільки у встановлений судом строк та станом на 25 липня 2024 року недоліки апеляційної скарги заявником не усунуто в повному обсязі, апеляційна скарга підлягає поверненню заявнику.
Аргументи учасників справи
У серпні 2024 року через підсистему "Електронний суд" ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просить скасувати ухвалу апеляційного суду.
Касаційна скарга мотивована тим, що помилковими є висновки апеляційного суду, що він не додав до апеляційної скарги доказів надсилання примірника документів іншим учасникам справи, зокрема відповідачам, а також не зазначив місця проживання та перебування відповідачів, що є його обов`язком як позивача, оскільки він надсилав такі документи як на електронні адреси сторін, так і їх адвокат С. Козачук міг побачити вказаній документи в системі Електронний Суд. Відповідачі проживають на території Великої Британії як громадяни Румунії та не мають постійного місця проживання в Україні, вони не зареєстровані в системі Електронний Суд, а також відмовилися надати свої поштові адреси у Великій Британії. Всі документи були відправлені електронною поштою з електронним підписом; респонденти були зобов`язані брати участь у процесі (наприклад, в електронній/письмовій формі, або через адвоката) в умовах, коли С. Вакару офіційно звертався до українських суддів з проханням знайти всіх відповідачів. С. Вакару надав англійські копії румунських паспортів, свідоцтв про особу та народження, договорів оренди житла у Великобританії та Ірландії, колишніх свідоцтв про шлюб тощо, які підтверджують, що відповідач та його неповнолітня донька проживали в Манчестері. У Великій Британії та ЄС цього достатньо, щоб розпочати судовий процес про стягнення аліментів.
Апеляційний суд помилково вважав, що в апеляційній скарзі відсутнє обґрунтування вимог поданої апеляційної скарги, а саме апелянтом не вказано в чому полягає незаконність і (або) необґрунтованість рішення суду першої інстанції, неправильність установлення обставин, які мають значення для справи, неправильного їх дослідження чи оцінки, неподання доказів з поважних причин та (або) неправильне визначення відповідно до встановлених судом обставин правовідносин.
Окрім того, суд протиправно підробив та втратив ряд поданих ним документів, доказів.
Йому відмовили у наданні правової допомоги у цій справі, що є незаконним щодо нього, який не може захистити себе і мати доступ до справедливого правосуддя.
В той час як в адвоката Козачука С. були відсутні повноваження на представництво відповідачів у справі.
18 вересня 2024 року, 19 вересня 2024 року від ОСОБА_1 до Верховного Суду надійшли заяви про відновлення матеріалів судової справи № 727/13838/23, які обґрунтовані тим, що апеляційним судом при розгляді справи втрачено (загублено) ряд поданих ним документів, ці документи відсутні в матеріалах справи.
Рух справи
Ухвалою Верховного Суду від 02 вересня 2024 року відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 в частині оскарження рішення Шевченківського районного суду міста Чернівці від 21 червня 2024 року та ухвали Чернівецького апеляційного суду від 16 липня 2024 року.
Ухвалою Верховного Суду від 02 вересня 2024 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 в частині оскарження ухвали Чернівецького апеляційного суду від 25 липня 2024 року, витребувано матеріали справи з суду першої інстанції.
В ухвалі зазначено, що наведені у касаційній скарзі доводи містять підстави, передбачені абзацом 2 частини другої статті 389 ЦПК України.
Ухвалою Верховного Суду від 06 листопада 2024 року справу призначено до судового розгляду.
Ухвалою Верховного Суду від 22 січня 2025 року заяви ОСОБА_1 про відновлення матеріалів судової справи повернено заявнику без розгляду.
Позиція Верховного Суду
Однією з основних гарантій права сторони на судовий захист є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (стаття 129 Конституції України).
Європейський суд з прав людини зауважував, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції, якщо апеляційне оскарження існує в національному правовому порядку, держава зобов`язана забезпечити особам під час розгляду справи в апеляційних судах, в межах юрисдикції таких судів, додержання основоположних гарантій, передбачених статтею 6 Конвенції, з урахуванням особливостей апеляційного провадження, а також має братись до уваги процесуальна єдність судового провадження в національному правовому порядку та роль в ньому апеляційного суду. "Право на суд", одним із аспектів якого є право доступу, не є абсолютним і може підлягати обмеженням; їх накладення дозволене за змістом, особливо щодо умов прийнятності апеляційної скарги. Проте такі обмеження повинні застосовуватись з легітимною метою та повинні зберігати пропорційність між застосованими засобами та поставленого метою (VOLOVIK v. UKRAINE, 15123/03, § 53, 55, ЄСПЛ, від 06 грудня 2007 року);
Європейський суд з прав людини зауважив, що внутрішньодержавним судам при застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом (SHISHKOV v. RUSSIA, № 26746/05, § 110, ЄСПЛ, від 20 лютого 2014 року).
Складовою правової визначеності є передбачуваність застосування норм процесуального законодавства. Європейський суд з прав людини зауважує, що процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (DIYA 97 v. UKRAINE, №19164/04, § 47, ЄСПЛ, від 21 жовтня 2010 року).
Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість: керує ходом судового процесу; сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.
Вимоги до форми та змісту апеляційної скарги встановлені статтею 356 ЦПК України.
У пункті 3 частини другої статті 356 ЦПК України визначено, що в апеляційній скарзі мають бути зазначені повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб).
У частині другій статті 357 ЦПК України визначено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.
Тлумачення частини другої статті 121, статті 185, статті 357 ЦПК України свідчить, що якщо особа, яка подала апеляційну скаргу, не усунула недоліки скарги в строк, наданий судом, скарга вважається неподаною та повертається (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 02 серпня 2023 року в справі № 524/11220/21).
Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду (частина друга статті 127 ЦПК України).
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 02 грудня 2020 року у справі № 147/127/17 зроблено висновок, що "законодавець не покладає на суд обов`язок продовжити строк на усунення недоліків у разі усунення недоліків апеляційної скарги частково. При цьому вказані процесуальні правові приписи не позбавляють суд права в разі усунення недоліків не в повному обсязі постановити ухвалу, якою продовжити строк для усунення недоліків апеляційної скарги. Подавши заяву про усунення недоліків апеляційної скарги, ОСОБА_1 не виконала всі вимоги ухвали апеляційного суду та не надала суду належним чином оформленої апеляційної скарги та її копій відповідно до кількості учасників справи, про відновлення якої вона подала заяву, а тому апеляційний суд із урахуванням часткового усунення недоліків мав продовжити ОСОБА_1 відповідний строк, а повернення апеляційної скарги здійснене судом апеляційної інстанції з порушенням норм процесуального права".
У справі, що переглядається:
у поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1 вказав відомі йому адреси проживання ОСОБА_2 за межами України та електронні адреси ОСОБА_3, ОСОБА_4 аналогічно тому, як він зазначав у позовній заяві (а. с. 2, т. 4);
суд першої інстанції розглянув справу за позовом ОСОБА_1 та ухвалив рішення по суті вирішення спору;
інтереси, зокрема ОСОБА_2, в суді першої інстанції були представлені адвокатом Козачуком С. А. (а. с. 144-145, т. 2);
на виконання ухвали апеляційного суду від 10 липня 2024 року, якою суд залишив без руху апеляційну скаргу ОСОБА_1, у новій редакції апеляційної скарги ОСОБА_1 вказав аналогічні відомості щодо відповідачів, зазначивши, що його діти відмовилися повідомити йому їх теперішню адресу проживання, тому вони йому невідомі (а. с. 106-123, т. 4);
апеляційний суд повернув апеляційну скаргу ОСОБА_1 з підстав невиконання вимог ухвали від 10 липня 2024 року в частині зазначення місця проживання та перебування відповідачів, ненадання доказів, що зазначені ним електронні адреси відповідачів є офіційними електронними адресами;
оскільки відповідач частково усунув недоліки апеляційної скарги, надав відомі йому відомості щодо місця проживання відповідачів, зазначивши, що адреси проживання дітей - ОСОБА_3, ОСОБА_4 йому невідомі, апеляційний суд зробив передчасний висновок про повернення апеляційної скарги ОСОБА_1 .
За таких обставин апеляційний суд із урахуванням часткового усунення недоліків мав продовжити ОСОБА_1 відповідний строк, за необхідності - роз`яснити заявнику порядок виконання вимог суду, а тому повернення апеляційної скарги здійснене судом апеляційної інстанції з порушенням норм процесуального права. Тому оскаржена ухвала апеляційного суду підлягає скасуванню з передачею справи до суду апеляційної інстанції для вирішення питання відкриття апеляційного провадження.
Оскільки встановлено підстави для скасування постанови апеляційного суду, то суд касаційної інстанції інші доводи ОСОБА_1, викладені у касаційній скарзі, додатково поданих ним заявах та поясненнях не аналізує.