ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 січня 2025 року
м. Київ
cправа № 907/48/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Кролевець О.А. - головуючий, Баранець О.М., Студенець В.І.,
за участю секретаря судового засідання - Грабовського Д.А.
та представників
прокурора: не з?явився
Позивача - 1: не з?явився
Позивача - 2: не з?явився
Відповідача: Левицький А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" в особі філії "Ясінянське лісомисливське господарство"
на постанову Західного апеляційного господарського суду від 07.10.2024
(головуючий - Зварич О.В., судді Малех І.Б., Панова І.Ю.)
та рішення Господарського суду Закарпатської області від 22.05.2024
(суддя - Лучко Р.М.)
у справі №907/48/24
за позовом Закарпатської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Закарпатській області, Ясінянської селищної ради Рахівського району Закарпатської області
до Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" в особі філії "Ясінянське лісомисливське господарство" Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України"
про стягнення 18 023 805,00 грн шкоди,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
1. Закарпатська обласна прокуратура (далі - прокурор) в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Закарпатській області (далі - Інспекція, позивач - 1), Ясінянської селищної ради Рахівського району Закарпатської області (далі - Ясінянська сільрада, позивач -1)звернулася до Господарського суду Закарпатської області з позовом до Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" в особі філії "Ясінянське лісомисливське господарство" в особі філії "Ясінянське лісомисливське господарство" (далі - ДП "Ліси України", відповідач) про стягнення 18 023 805,00 грн шкоди.
2. Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем обов`язків постійного лісокористувача щодо вчинення дій, направлених на забезпечення охорони і збереження лісу від незаконного вирубування, що призвело до незаконного вирубування невстановленими особами дерев на підвідомчій відповідачу території, вказаний факт встановлено в рамках кримінального провадження №4202107000000362, комісією у складі головних спеціалістів відділу державного екологічного нагляду природно-заповідного фонду, лісів та рослинного світу, працівниками Управління СБУ в Закарпатській області, працівниками ДП "Ясінянське лісомисливське господарство", шляхом проведення огляду кварталу 2 виділів 3, 10, 13, 14, 19, 21, 24 Лазещинського лісництва ДП "Ясінянське лісомисливське господарство", та про що складено протоколи огляду місця події від 18.11.2021, від 31.05.2022, від 02.06.2022, від 03.06.2022, відомості попневого переліку по кожному виділу окремо. Внаслідок виявленої незаконної рубки навколишньому природному середовищу завдано шкоду на суму 18 023 805,00 грн.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
3. Рішенням господарського суду Закарпатської області від 22.05.2024, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 07.10.2024, позов прокурора задоволено. Стягнуто з ДП "Ліси України" 18 023 805,00 грн шкоди, завданої порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, які необхідно перерахувати до спеціального фонду місцевого бюджету Ясінянської селищної ради. Стягнуто з ДП "Ліси України" в дохід Державного бюджету України 270 357,08 грн судового збору.
4. Рішення мотивовано тим, що встановлено факт незаконного вирубування дерев в лісовому фонді кварталу 2 виділів 3, 10, 13, 14, 19, 21, 24 Лазещинського лісництва ДП "Ясінянське ЛМГ", тобто на підвідомчій території лісового господарства відповідача, у обсягах, зафіксованих в протоколах огляду місця події та відомостях попневого переліку. Зважаючи на те, що сторонами у справі не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження наявності інших обставин, ніж ті, котрі досліджені судом, суд зазначив, що позовні вимоги є обґрунтованими, підтверджені належними та допустимими доказами та підлягають задоволенню.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів
5. Не погоджуючись з висновками судів попередніх інстанцій, ДП "Ліси України" звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду та прийняти нове рішення про відмову у позові.
6. У касаційній скарзі скаржник, посилається на п. 1 ч. 2 ст. 287 (Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), та зазначає, що суди задовольняючи позов не врахували правових висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 24.01.2024 у справі № 907/449/22, від 15.06.2022 у справі № 909/114/ 21, від 16.12.2021 у справі № 922/3414/19, від 24.02.2021 у справі № 906/366/20, щодо необхідності належного встановлення розрахунків завданої шкоди. Так, скаржник зазначає, що у доказах наявних у справі відсутній детальний опис виявленого порушення, не зазначено розмір та приладом, яким здійснено заміри, відсутні посилання на нормативно - правові акти, якими керувались при складанні, а також не встановлено винних осіб та дій чи бездіяльності відповідача, які б виразилися у неналежному здійсненні заходів з охорони та збереження лісу у формі бездіяльності та призвели до заподіяння шкоди.
7. Крім того, суди не надали належної уваги відсутності належних та достовірних доказів, які б підтвердили точну кількість пнів, їх ознаку та діаметр, у результаті незаконної рубки, що включає можливість встановлення дійсного розміру шкоди, завданої відповідачем навколишньому природному середовищу, як обов`язкової умови для настання відповідальності, до того ж, судами не враховано правових висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 16.08.2022 у справі № 925/1598/20.
8. Також відповідач посилаючись на п. 1 ч. 3 ст. 310 ГПК України, зазначає, що суди обґрунтували рішення неналежними доказами.
Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
9. Прокурор у відзиві на касаційну скаргу відповідача, посилається на безпідставність доводів та вимог касаційної скарги, та водночас вказує на те, що висновки судів попередніх інстанцій про задоволення позову відповідають положенням норм матеріального і процесуального права, та підтверджено актуальною судовою практикою Верховного Суду щодо стягнення шкоди завданої незаконною вирубкою лісів, а тому, прокурор просить касаційну скаргу відповідача залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін.
10. Ясінянська селищна рада у відзиві на касаційну скаргу, посилаючись на безпідставність доводів касаційної скарги, та водночас, вказуючи на те, що судами було на підставі належних і допустимих доказах встановлено факт завданої відповідачем шкоди навколишньому природному середовищу, незаконною вирубкою лісу, просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін.
Фактичні обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій
11. Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, на підставі наказів ДП "Ясінянське лісомисливське господарство" №205 від 23.09.2021, №221 від 01.10.2021 комісією відповідача проведено ревізію лісових масивів Лазещинського лісництва ДП "Ясінянське ЛМГ".
12. 13.10. 2021 під час перевірки лісового кварталу №2 у виділах 13, 14 та 21 кварталу 2 Лазещинського лісництва ДП "Ясінянське ЛМГ", встановлено факт незаконної порубки дерев, а саме: у кварталі 2 виділ 21 - невстановлені особи здійснили самовільну рубку - 10 дерев, в кварталі 2 виділ 13 - 152 дерев та у кварталі 2 виділ 14 - 263 дерев, про що відповідальними працівниками ДП "Ясінянське ЛМГ" складено Акт перевірки від 13.10.2021, переліко-цінувальні відомості, відомості попневого переліку, розрахунки розміру заподіяної лісу шкоди.
13. Відповідно до розрахунків розміру шкоди, заподіяної лісу, проведених посадовими особами ДП "Ясінянське ЛМГ", внаслідок незаконного вирубування дерев у виділах 13, 14 та 21 кварталу 2 Лазещинського лісництва ДП "Ясінянське ЛМГ" розмір завданої шкоди становить 6 602 190,72 грн.
14. Згідно з Актом про результати проведення контрольної ревізії лісових обходів (майстерських дільниць) ДП "Ясінянське ЛМГ" від 12.11.2021 встановлено, що в ході проведення контрольної ревізії в Лазещинському лісництві ДП "Ясінянське ЛМГ" у кварталі 2, виділах 21, 13, 14 виявлено незаконну рубку дерев загальною масою 937 м.куб. на суму шкоди 6 602 190,72 грн.
15. За результатами виявленої незаконної рубки вищезазначені матеріали раптової ревізії у кварталі 2, виділах 21, 13, 14 ДП "Ясінянське ЛМГ" відповідачем надіслано лист №576 від 18.11.2021 до Рахівського РВ ГУНП України в Закарпатській області для розгляду та проведення розслідування.
16. За виявленим відповідачем фактом незаконної рубки дерев у Лазещинському лісництві ДП "Ясінянське ЛМГ" 18.11.2021 внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, що підтверджується витягом з реєстру за номером досудового розслідування 62021140050000208.
17. Постановами про об`єднання кримінальних проваджень від 16.05.2022, від 27.05.2022 кримінальне провадження 62021140050000208 було об`єднано з кримінальними провадженнями №42021070000000385 від 11.11.2021 та №42021070000000362 від 20.10.2021 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364 КК України відносно службових осіб Лазещинського, Чорнотисянського, Станіславського, Свидовецького, Лопушанського та Довжанського лісництв ДП "Ясінянське ЛМГ", які в 2020-2021 роках здійснювали незаконні рубки на ввірених їм ділянках лісового фонду. Об`єднаному кримінальному провадженню присвоєно номер 42021070000000362.
18. Постановами від 15.11.2021, 30.05.2022 в об`єднаному кримінальному провадженні №42021070000000362 залучено спеціаліста представника Державної екологічної інспекції у Закарпатській області з метою проведення огляду місця події можливої незаконної рубки дерев.
19. Відповідно до протоколу огляду від 18.11.2021, який складений працівниками П`ятого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань в рамках досудового розслідування кримінального провадження №42021070000000362 від 20.10.2021, за участю представника Державної екологічної інспекції у Закарпатській області та працівників ДП "Ясінянське ЛМГ" проведено огляд лісових ділянок кварталу 2, виділу 19 Лазещинського лісництва ДП "Ясінянське ЛМГ", в ході якого виявлено наявність пнів від зрізаних дерев без наявних ознак їх відведення в рубку.
20. Відповідно до відомості попневого переліку від 18.11.2021 (додаток до протоколу огляду від 18.11.2021):
- в 2 кварталі, виділ 19 Лазещинського лісництва ДП "Ясінянське ЛМГ" виявлено та зафіксовано, зокрема 175 пнів дерев без ознак їх відведення в рубку.
21. Означені відомості попневого переліку містять, в тому числі, інформацію про породи дерев виявлених пнів та їх діаметрів.
22. Як протокол огляду місця події від 18.11.2021, так і відомість попневого переліку в кварталі 2, виділ 19 Лазещинського лісництва ДП "Ясінянське ЛМГ" підписано всіма учасникам огляду, в тому числі представниками ДП "Ясінянське ЛМГ", без зауважень чи заперечень.
23. Окрім того, відповідно до протоколу огляду місця події від 31.05.2022, який складений працівниками Служби безпеки України в Закарпатській області на виконання доручення Шостого слідчого відділу управління ТУ ДБР у м. Львові в рамках досудового розслідування кримінального провадження №42021070000000362 від 20.10.2021, за участю державного інспектора Державної екологічної інспекції у Закарпатській області Дяченка І.Б., працівників ДП "Ясінянське ЛМГ", проведено огляд лісових ділянок кварталу 2, виділу 24 Лазещинського лісництва ДП "Ясінянське ЛМГ", в ході якого виявлено наявність пнів від зрізаних дерев без наявних ознак їх відведення в рубку.
24. Згідно з вказаним протоколом, було проведено перерахунок та обмір кожного пня, за наслідками чого складено відомість попневого переліку, в якій зафіксовано кількість виявлених пнів, їх діаметр та породу.
25. Відповідно до відомості попневого переліку від 31.05.2022 (додаток до протоколу огляду від 31.05.2022):
- в 2 кварталі, виділ 24 Лазещинського лісництва ДП "Ясінянське ЛМГ" виявлено та зафіксовано 23 пні дерев породи ялина та 1 дерево породи бук без ознак їх відведення в рубку.
26. Означені відомості попневого переліку містять, в тому числі, інформацію про породи дерев виявлених пнів (ялина, бук) та їх діаметрів.
27. Як протокол огляду місця події від 31.05.2022, так і відомість попневого переліку в кварталі 2, виділ 24 Лазещинського лісництва ДП "Ясінянське ЛМГ" підписано всіма учасникам огляду, в тому числі представниками ДП "Ясінянське ЛМГ", без зауважень чи заперечень.
28. Також, судом встановлено, що відповідно до протоколу огляду місця події від 02.06.2022, який складений працівниками Служби безпеки України в Закарпатській області на виконання доручення Шостого слідчого відділу управління ТУ ДБР у м. Львові в рамках досудового розслідування кримінального провадження №42021070000000362 від 20.10.2021, за участю державного інспектора Державної екологічної інспекції у Закарпатській області Дяченка І.Б., працівників ДП "Ясінянське ЛМГ" проведено огляд лісових ділянок кварталу 2, виділу 13 Лазещинського лісництва ДП "Ясінянське ЛМГ", в ході якого виявлено наявність пнів від зрізаних дерев без наявних ознак їх відведення в рубку.
29. Згідно з вказаним протоколом, було проведено перерахунок та обмір кожного пня, за наслідками чого складено відомість попневого переліку, в якій зафіксовано кількість виявлених пнів, їх діаметр та породу.
30. Відповідно до відомості попневого переліку від 02.06.2022 (додаток до протоколу огляду від 02.06.2022):
- в 2 кварталі, виділ 13 Лазещинського лісництва ДП "Ясінянське ЛМГ" виявлено та зафіксовано 201 пень дерев породи ялина та 5 пнів дерев породи бук без ознак їх відведення в рубку.
31. Означені відомості попневого переліку містять, в тому числі, інформацію про породи дерев виявлених пнів (ялина, бук) та їх діаметрів.
32. Як протокол огляду місця події від 02.06.2022, так і відомість попневого переліку в кварталі 2, виділ 13 Лазещинського лісництва ДП "Ясінянське ЛМГ" підписано всіма учасниками огляду, в тому числі представниками ДП "Ясінянське ЛМГ", без зауважень чи заперечень.
33. Крім того, відповідно до протоколу огляду місця події від 02.06.2022, який складений працівниками Служби безпеки України в Закарпатській області на виконання доручення Шостого слідчого відділу управління ТУ ДБР у м. Львові в рамках досудового розслідування кримінального провадження №42021070000000362 від 20.10.2021, за участю державного інспектора Державної екологічної інспекції у Закарпатській області Дяченка І.Б., працівників ДП "Ясінянське ЛМГ" проведено огляд лісових ділянок кварталу 2, виділу 14 Лазещинського лісництва ДП "Ясінянське ЛМГ", в ході якого виявлено наявність пнів від зрізаних дерев без наявних ознак їх відведення в рубку.
34. Згідно з вказаним протоколом, було проведено перерахунок та обмір кожного пня, за наслідками чого складено відомість попневого переліку, в якій зафіксовано кількість виявлених пнів, їх діаметр та породу.
35. Відповідно до відомості попневого переліку від 02.06.2022 (додаток до протоколу огляду від 02.06.2022):
- в 2 кварталі, виділ 14 Лазещинського лісництва ДП "Ясінянське ЛМГ" виявлено та зафіксовано 581 пень дерев породи ялина та 9 пнів дерев породи бук без ознак їх відведення в рубку.
36. Означені відомості попневого переліку містять, в тому числі, інформацію про породи дерев виявлених пнів (ялина, бук) та їх діаметрів.
37. Як протокол огляду місця події від 02.06.2022, так і відомість попневого переліку в кварталі 2, виділ 14 Лазещинського лісництва ДП "Ясінянське ЛМГ" підписано всіма учасникам огляду, в тому числі представниками ДП "Ясінянське ЛМГ", без зауважень чи заперечень.
38. Також, судом встановлено, що відповідно до протоколу огляду місця події від 02.06.2022, який складений працівниками Служби безпеки України в Закарпатській області на виконання доручення Шостого слідчого відділу управління ТУ ДБР у м. Львові в рамках досудового розслідування кримінального провадження №42021070000000362 від 20.10.2021, за участю державного інспектора Державної екологічної інспекції у Закарпатській області Дяченка І.Б., працівників ДП "Ясінянське ЛМГ" проведено огляд лісових ділянок кварталу 2, виділів 3, 10, 21 Лазещинського лісництва ДП "Ясінянське ЛМГ", в ході якого виявлено наявність пнів від зрізаних дерев без наявних ознак їх відведення в рубку.
39. Згідно з вказаним протоколом, було проведено перерахунок та обмір кожного пня, за наслідками чого складено відомість попневого переліку, в якій зафіксовано кількість виявлених пнів, їх діаметр та породу.
40. Відповідно до відомості попневого переліку від 02.06.2022 (додаток до протоколу огляду від 02.06.2022):
- в 2 кварталі, виділах 3, 10, 21 Лазещинського лісництва ДП "Ясінянське ЛМГ" виявлено та зафіксовано 47 пнів дерев породи ялина без ознак їх відведення в рубку.
41. Означені відомості попневого переліку містять, в тому числі, інформацію про породи дерев виявлених пнів (ялина, бук) та їх діаметрів.
42. Як протокол огляду місця події від 02.06.2022, так і відомість попневого переліку в кварталі 2, виділах 3, 10, 21 Лазещинського лісництва ДП "Ясінянське ЛМГ" підписано всіма учасникам огляду, в тому числі представниками ДП "Ясінянське ЛМГ", без зауважень чи заперечень.
43. На підставі зазначених протоколів огляду місця події від 18.11.2021, 31.05.2022, 02.06.2022, відомостей попневого переліку відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 665 від 23.07.2008 "Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу" 13.06.2022 державним інспектором Державної екологічної інспекції у Закарпатській області Дяченко І.Б. складено розрахунки розміру шкоди, заподіяної незаконними рубками дерев згідно з якими такий розмір становить:
- в кварталі 2 виділ 13 Лазещинського лісництва ДП "Ясінянське ЛМГ" - 3 540 752,74 грн;
- в кварталі 2 виділ 14 Лазещинського лісництва ДП "Ясінянське ЛМГ" - 11 188 787,99 грн;
- в кварталі 2 виділ 19 Лазещинського лісництва ДП "Ясінянське ЛМГ" - 2 709 670,00 грн;
- в кварталі 2 виділ 24 Лазещинського лісництва ДП "Ясінянське ЛМГ" - 160 622,08 грн;
- в кварталі 2 виділи 3, 10, 21 Лазещинського лісництва ДП "Ясінянське ЛМГ" - 423 972,87 грн.
44. Постановою слідчого Шостого слідчого відділу ТУ ДБР від 19.07.2022 призначено інженерно-екологічну експертизу у кримінальному провадженні №42021070000000362 від 20.10.2021, на вирішення якої поставлено питання щодо правомірності проведених рубок лісу в лісовому фонді кварталу 2 виділів 3, 10, 13, 14, 19, 21, 24 Лазещинського лісництва ДП "Ясінянське лісомисливське господарство" та визначення розміру шкоди, завданої внаслідок означених рубок.
45. За результатами проведеної експертизи судовим експертом Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз Телюк Н.О. складено висновок № 2334-Е від 24.08.2021, згідно з яким рубка дерев у кварталі 2 виділів 3, 10, 13, 14, 19, 21, 24 Лазещинського лісництва ДП "Ясінянське лісомисливське господарство" проводилася без дозвільних документів з порушенням вимог природоохоронного законодавства (ст. 69 Лісового кодексу України, постанови Кабінету Міністрів України від 23.05.2007 №761 "Про врегулювання питань щодо спеціального використання лісових ресурсів", ст. 38 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища"). Дослідженням підтверджуються розрахунково та документально прогнозовані розрахунки розміру збитків, завданих внаслідок самовільної рубки дерев на території Лазещинського лісництва ДП "Ясінянське ЛМГ", розраховані Державною екологічною інспекцією у Закарпатській області.
46. Загальний розмір завданої шкоди внаслідок вчинення бездозвільних рубок на території кварталу 2 виділів 3, 10, 13, 14, 19, 21, 24 Лазещинського лісництва ДП "Ясінянське ЛМГ" становить 18 023 805,00 грн.
47. В матеріалах справи наявна копія висновку від 20.10.2021 року, складеного завідувачем кафедри ботаніки, деревинознавства та недеревних ресурсів лісу НЛТУ України професором Л.С.Осадчук за результатами проведення наукової ботанічної експертизи у кримінальному провадженні №42021070000000362 шляхом відібрання проб у вказаних кварталах в ході проведення оглядів, відповідно до якого дерева, пні від яких виявлено у кварталі 2, виділах 3, 10, 13, 14, 21 Лазещинського лісництва ДП "Ясінянське ЛМГ" були зрубані у осінньо-зимовий період 2020-2021 років, а у кварталі 2 виділах 19, 24 Лазещинського лісництва ДП "Ясінянське ЛМГ" - у літній та осінньо-зимовий період 2021 року.
48. Вказаний висновок міститься у переліку вихідних даних обставин події, що досліджується, наведеному у вступній частині висновку експертизи №2334-Е від 24.08.2021.
49. Вироком Рахівського районного суду Закарпатської області від 11.09.2023 у справі №305/215/23 затверджено угоду про визнання винуватості, ОСОБА_1 - майстра лісу Лазещинського лісництва ДП "Ясінянське лісомисливське господарство", - визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України та призначено покарання у вигляді позбавлення волі строком на 2 роки з позбавленням права обіймати посади з числа посадових осіб держлісохорони строком на 1 рік без застосування штрафу та звільненням засудженого від відбування призначеного судом покарання з випробуванням, якщо він протягом 1 (одного) року іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки.
50. У вказаному вироку встановлено, що майстер лісу Лазещинського лісництва ДП "Ясінянське лісомисливське господарство" ОСОБА_1, будучи службовою особою та працівником правоохоронного органу, під час виконання своїх службових обов`язків, в осінньо-зимовий період 2020 та 2021 років, перебуваючи на своєму робочому місці, на території Лазещинського лісництва ДП "Ясінянське лісомисливське господарство", достовірно знаючи про свої права та обов`язки, маючи об`єктивну можливість виконувати свої службові обов`язки, через несумлінне ставлення до них, в порушення Положення про державну лісову охорону, Посадової інструкції майстра лісу Лазещинського лісництва, з якою ОСОБА_1 ознайомлений, положень Лісового кодексу, не забезпечив перевірку стану охорони лісу на предмет виявлення таких порушень на території кварталу 2 виділів 3, 10, 13, 14, 19, 21, 24 Лазещинського лісництва ДП "Ясінянське лісомисливське господарство" та їх фіксуванню, не здійснив заходів щодо попередження, виявлення фактів порушень лісового законодавства, масової незаконної рубки дерев, не вжив заходів до виявлення лісопорушників та притягнення їх до відповідальності, не доповідав письмово керівництву Підприємства про факт масової незаконної рубки дерев, які мали місце у ввіреному йому обході, не провів оглядів місць незаконної рубки дерев, не склав актів (протоколів) про лісопорушення на ввіреній йому території кварталу 2 виділів 3, 10, 13, 14, 19, 21, 24 Лазещинського лісництва ДП "Ясінянське лісомисливське господарство".
51. Вироком від 11.09.2023 у справі №305/215/23 встановлено також, що внаслідок неналежного виконання майстром лісу Лазещинського лісництва ДП "Ясінянське лісомисливське господарство" ОСОБА_1 своїх службових обов`язків, в осінньо-зимовий період 2020 та 2021 років, невстановленими досудовим розслідуванням особами, на території кварталу 2 виділів 3, 10, 13, 14, 19, 21, 24 Лазещинського лісництва, ДП "Ясінянське лісомисливське господарство", проведено незаконну рубку дерев, що спричинило шкоду державним інтересам в особі Ясінянської селищної ради Ясінянської територіальної громади, а саме охоронюваним законом державним інтересам у сфері охорони, відтворення, сталого і раціонального використання лісових ресурсів та громадським інтересам, які полягають у порушенні гарантованих Конституцією України прав громадян на безпечне для життя і здоров`я довкілля та користування природними ресурсами, заподіяно шкоду в 18 023 805,00 грн.
52. Предметом позовних вимог в даній справі є стягнення з ДП "Ліси України" в особі Філії "Ясінянське лісомисливське господарство" ДП "Ліси України" (як правонаступника ДП "Ясінянське ЛМГ"), шкоди, заподіяної внаслідок вчинення кримінального правопорушення, в сумі 18 023 805,00 грн.
Позиція Верховного Суду
53. Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача, дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі, та заперечення викладені у відзивах на касаційну скаргу, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, виходячи з такого.
54. Відповідно до статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (1). Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (2). У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається (3). Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги (4). . Суд зазначає, що касаційне провадження у справах залежить виключно від доводів та вимог касаційної скарги, які наведені скаржником і стали підставою для відкриття касаційного провадження.
55. Верховний Суд, забезпечуючи реалізацію основних засад господарського судочинства закріплених у частині 3 ст. 2 ГПК України, зокрема, ураховуючи принцип рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальності сторін, та дотримуючись принципу верховенства права, на підставі встановлених фактичних обставин здійснює перевірку застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.
56. Предметом спору у цій справі є стягнення з відповідача шкоди, завданій державі порушенням положень лісового та природоохоронного законодавства, внаслідок незаконної вирубки дерев.
57. Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.
58. Відповідно до ст. 16 ЦК України до способів захисту прав і законних інтересів віднесено відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.
59. Частинами 1, 2 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
60. Верховний Суд зазначає, що для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування шкоди, необхідна наявність повного складу правопорушення: протиправної поведінки особи; шкоди (збитків); причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками; вини особи, яка заподіяла збитки.
61. Протиправною є поведінка, що не відповідає вимогам закону або договору, тягне за собою порушення майнових прав та інтересів іншої особи і спричинила заподіяння збитків. Під шкодою слід розуміти, зокрема, зменшення або знищення майнових чи немайнових благ, що охороняються законом. Причинний зв`язок, як елемент складу цивільного правопорушення, виражає зв`язок протиправної поведінки і шкоди, що настала, при якому шкода повинна бути об`єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди, а отже, доведенню підлягає факт того, що його протиправні дії є причиною, а шкода - наслідком такої протиправної поведінки.
62. Отже, суди, розглядаючи спори про стягнення збитків, мають встановлювати обставини щодо наявності всіх елементів складу правопорушення у їх сукупності.
63. У деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов`язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою. У свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні шкоди.
64. Отже, при зверненні з позовом про стягнення шкоди, позивач повинен довести належними, допустимими та достовірними доказами протиправність (неправомірність) поведінки заподіювача шкоди, наявність шкоди та їх розмір, а також причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою, що виражається в тому, що шкода має виступати об`єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди, а боржник зі свого боку має доводити відсутність своєї вини у заподіянні шкоди.
65. Відсутність хоча б одного із перелічених елементів, що утворюють склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за порушення у сфері господарської діяльності.
66. Слід зазначити, що господарський суд самостійно встановлює наявність чи відсутність складу цивільного правопорушення, який став підставою для стягнення шкоди, оцінюючи надані сторонами докази.
67. За загальними правилами розподілу обов`язку доказування, кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України).
68. Відповідно до ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
69. Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
70. Відносини, які стосуються володіння, користування та розпоряджання лісами і спрямовуються на забезпечення охорони, відтворення та стале використання лісових ресурсів з урахуванням екологічних, економічних, соціальних та інших інтересів суспільства, (лісові відносини) регулюються, зокрема Лісовим кодексом України (далі по тексту - ЛК України).
71. За приписами ст. 19 ЛК України постійні лісокористувачі зобов`язані: забезпечувати охорону, захист, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень, посилення їх корисних властивостей, підвищення родючості ґрунтів, вживати інших заходів відповідно до законодавства на основі принципів сталого розвитку; дотримуватися правил і норм використання лісових ресурсів; вести лісове господарство на основі матеріалів лісовпорядкування, здійснювати використання лісових ресурсів способами, які забезпечують збереження оздоровчих і захисних властивостей лісів, а також створюють сприятливі умови для їх охорони, захисту та відтворення; вести первинний облік лісів; дотримуватися встановленого законодавством режиму використання земель; забезпечувати охорону типових та унікальних природних комплексів і об`єктів, рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення, видів тваринного і рослинного світу, рослинних угруповань, сприяти формуванню екологічної мережі відповідно до природоохоронного законодавства.
72. Положеннями ст. 63 ЛК України передбачено, що ведення лісового господарства полягає у здійсненні комплексу заходів з охорони, захисту, раціонального використання та розширеного відтворення лісів.
73. Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 64 ЛК України підприємства, установи, організації і громадяни здійснюють ведення лісового господарства з урахуванням господарського призначення лісів, природних умов і зобов`язані здійснювати охорону лісів від пожеж, захист від шкідників і хвороб, незаконних рубок та інших пошкоджень.
74. Частиною 5 ст. 86 ЛК України передбачено, що забезпечення охорони і захисту лісів покладається на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства та органи місцевого самоврядування, власників лісів і постійних лісокористувачів відповідно до цього Кодексу.
75. Отже, організація і забезпечення охорони та захисту лісів, яка передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження та охорону лісів, зокрема, від незаконних рубок та інших пошкоджень, покладається на, зокрема постійних лісокористувачів.
76. За приписами ст. 105 ЛК України порушення лісового законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність відповідно до закону.
Відповідальність за порушення лісового законодавства несуть особи, винні у, зокрема незаконному вирубуванні та пошкодженні дерев і чагарників.
77. Відповідно до ст. 107 ЛК України підприємства, установи, організації і громадяни зобов`язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України.
78. Статтею 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" встановлено, що шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.
79. Верховний Суд неодноразово зазначав, що відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодуванням позадоговірної шкоди.
80. Системний аналіз положень ст. 86, п. 1 ч. 2 ст. 105, ст. 107 ЛК України дає підстави для висновку про те, що у випадку порушення вимог щодо організації охорони і захисту лісів, відповідальність за порушення лісового законодавства несуть особи, винні у порушенні вимог щодо ведення лісового господарства, встановлених законодавством у сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів, до того ж, підприємства, установи, організації зобов`язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України.
81. Порушення вимог щодо ведення лісового господарства, встановлених у сфері охорони, захисту та використання лісів, є підставою для покладення на постійного лісокористувача цивільно-правової відповідальності. При цьому, не важливо хто конкретно здійснював незаконне вирубування дерев на ділянках лісу, наданих у постійне користування, оскільки визначальним є факт порушення лісокористувачем встановлених правил лісокористування, що спричинило завдання державі збитків внаслідок незаконної рубки дерев третіми особами на підконтрольній лісокористувачу ділянці лісу.
82. Таким чином, обов`язок щодо забезпечення охорони лісових насаджень покладено саме на постійних лісокористувачів, які відповідають за невиконання або неналежне виконання таких обов`язків, в тому числі у разі незабезпечення охорони та захисту лісів від незаконних рубок дерев. При цьому, цивільно-правову відповідальність за порушення лісового законодавства мають нести не лише особи, які безпосередньо здійснюють самовільну вирубку лісів (пошкодження дерев), а й постійні лісокористувачі, вина яких полягає у протиправній бездіяльності у вигляді невчинення дій щодо забезпечення охорони та збереження лісу від незаконних рубок на підвідомчих їм ділянках із земель лісового фонду, що має наслідком самовільну рубку (пошкодження) лісових насаджень третіми (невстановленими) особами (аналогічний висновок міститься у постановах від 18.05.2023 у справі № 914/669/22, об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 09.08.2018 у справі № 909/976/17).
83. Для покладення на постійного лісокористувача обов`язку з відшкодування шкоди, завданої навколишньому природному середовищу через незабезпечення охорони і збереження лісового фонду на підвідомчій йому території, першочерговим є з`ясування обставини щодо встановлення факту порушення лісокористувачем встановлених правил лісокористування, тобто у даному випадку, здійснення незаконної порубки дерев.
84. Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій керувалися доведеністю прокурором належними та допустимими доказами в порядку вимог статей 74, 76-77 ГПК України наявності складу цивільного правопорушення, що є необхідною умовою для застосування такої міри відповідальності, як стягнення шкоди.
85. Суди попередніх інстанцій встановили, що:
- ДП "Ясінянське ЛМГ" є постійним лісокористувачем лісових ділянок Лазещинського лісництва. Тобто, обов`язок по охороні лісів від незаконних рубок та обов`язок дотримуватися правил і норм використання лісових ресурсів покладено саме на відповідача.
- протоколами огляду місця події від 18.11.2021, 31.05.2022, 02.06.2022, складеними за участю представників відповідача та підписаними останніми без заперечень, в рамках досудового розслідування кримінального провадження №42021070000000362 від 20.10.2021, доданими до них відомостями попневого переліку від 18.11.2021, 31.05.2022, 02.06.2022, підтверджується, що в ході слідчих дій на території постійного лісокористування відповідача в лісовому фонді кварталу 2 виділів 3, 10, 13, 14, 19, 21, 24 Лазещинського лісництва ДП "Ясінянське ЛМГ" виявлено незаконну порубку дерев породи ялина, бук у загальній кількості 1042 штуки;
- докази, що вказані дерева були відведені в законному порядку в рубку в матеріалах справи відсутні;
- до того ж відповідачем в Акті про результати проведення контрольної ревізії лісових обходів (майстерських дільниць) ДП "Ясінянське ЛМГ" від 12.11.2021 (оформленого на виконання наказів ДП "Ясінянське ЛМГ" №205 від 23.09.2021, №221 від 01.10.2021) встановлено, що в ході проведення контрольної ревізії в Лазещинському лісництві ДП "Ясінянське ЛМГ" у кварталі 2, виділах 21, 13, 14 виявлено незаконну рубку дерев загальною масою 937 м.куб. на суму шкоди 6 602 190,72 грн, що зафіксовано у означеному Акті від 12.11.2021, переліко-цінувальних відомостях, польових відомостях попневого переліку, розрахунках розміру заподіяної лісу шкоди та підтверджено підписами працівників ДП "Ясінянське ЛМГ" на вказаних документах;
- за результатом розрахунків розміру шкоди, заподіяної незаконними рубками дерев в лісовому фонді кварталі 2 виділах 3, 10, 13, 14, 19, 21, 24 Лазещинського лісництва ДП "Ясінянське ЛМГ", проведених працівниками Державної екологічної інспекції у Закарпатській області 13.06.2022, встановлено, що сума заподіяної шкоди складає в кварталі 2 виділ 13 - 3 540 752,74 грн, в кварталі 2 виділ 14 - 11 188 787,99 грн, в кварталі 2 виділ 19 - 2 709 670,00 грн, в кварталі 2 виділ 24 - 160 622,08 грн та в кварталі 2 виділи 3, 10, 21 - 423972,87 грн. Разом - 18 023 805,68 грн;
- відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 23.07.2008 №665 "Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу" затверджено такси для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу підприємствами, установами, організаціями та громадянами, зокрема: незаконним вирубуванням та пошкодженням дерев і чагарників до ступеня припинення росту;
- розмір шкоди також підтверджується висновком судового експерта Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз Телюк Н.О. № 2334-Е від 24.08.2021 у кримінальному провадженні №42021070000000362.
86. З наведеного вище вбачається, що господарськими судами була надана оцінка наявним у справі доказам у їх сукупності та встановлено наявність складу правопорушення: (1) незаконної порубки дерев на відомчій відповідачу території, що свідчить про протиправність поведінки постійного лісокористувача; (2) шкоди, розмір якої доказово підтверджено; (3) причинно-наслідкового зв`язку шкоди з протиправною поведінкою відповідача, адже заподіяння збитків зумовлено невиконання ним обов`язку щодо здійснення заходів з охорони лісів від незаконних рубок.
87. Враховуючи викладене, суди попередніх інстанцій зробили правомірний висновок про доведеність належними та допустимими доказами наявності складу цивільного правопорушення у діях лісокористувача щодо незабезпечення ним охорони і збереження лісового фонду на підвідомчій йому території, допущення самовільної вирубки лісу та наявності підстав для покладення на відповідача цивільно-правової відповідальності.
88. У касаційній скарзі скаржник, посилаючись на п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України, зазначав про те, що судами не враховано правових висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 24.01.2024 у справі № 907/449/22, від 15.06.2022 у справі № 909/114/ 21, від 16.12.2021 у справі № 922/3414/19, від 24.02.2021 у справі № 906/366/20, щодо необхідності належного встановлення розрахунків завданої шкоди. Так, скаржник зазначає, що у доказах наявних у справі відсутній детальний опис виявленого порушення, не зазначено розмір та яким приладом здійснено заміри, відсутні посилання на нормативно - правові акти, якими керувались при складанні, а також не встановлено винних осіб та дій чи бездіяльності відповідача, які б виразилися у неналежному здійсненні заходів з охорони та збереженні лісу у формі бездіяльності та призвели до заподіяння шкоди.
89. Надаючи оцінку доводам касаційної скарги щодо наявності підстав, згідно п. 1 ч. 2 статті 287 ГПК України, для касаційного оскарження судових рішень, необхідно зазначити, що обов`язковою умовою у цьому разі є неврахування висновку Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах.
90. Отже, відповідно до положень цих норм касаційний перегляд з указаних мотивів може відбутися за наявності таких складових: (1) суд апеляційної інстанції застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду; (2) спірні питання виникли у подібних правовідносинах.
91. Колегія суддів враховує позицію, викладену у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19 (провадження №14-16цс20), відповідно до якої у кожному випадку порівняння правовідносин і їхнього оцінювання на предмет подібності слід насамперед визначити, які правовідносини є спірними. А тоді порівнювати права й обов`язки сторін саме цих відносин згідно з відповідним правовим регулюванням (змістовий критерій) і у разі необхідності, зумовленої цим регулюванням, - суб`єктний склад спірних правовідносин (види суб`єктів, які є сторонами спору) й об`єкти спорів. Тому з метою застосування відповідних приписів процесуального закону не будь-які обставини справ є важливими для визначення подібності правовідносин.
92. До того ж, касаційний суд вказує, що неврахування висновку Верховного Суду щодо застосування норми права, зокрема, має місце тоді, коли суди попередніх інстанцій, посилаючись на норму права, застосували її інакше (не так, в іншій спосіб витлумачили тощо), ніж це зробив Верховний Суд в іншій справі, яка є подібною до справи, що розглядається Судом.
93. Не можна посилатись на неврахування висновку Верховного Суду, як на підставу для касаційного оскарження, якщо відмінність у судових рішеннях зумовлена не неправильним (різним) застосуванням норми, а неоднаковими фактичними обставинами справ, які мають юридичне значення. Алгоритм та порядок встановлення фактичних обставин кожної конкретної справи не є типовим та залежить в першу чергу від позиції сторін спору, а також доводів і доказів, якими вони обґрунтовують свою позицію. Всі юридично значущі факти, які складають предмет доказування, визначають фактичні обставини у справі, що формуються, виходячи з підстав вимог і заперечень сторін та норм матеріального права. Підстави вимог і заперечення осіб, які беруть участь у справі, конкретизують предмет доказування, який може змінюватися в процесі її розгляду.
94. Проаналізувавши доводи касаційної скарги Верховний Суд вважає, що такі доводи є безпідставними, з огляду на наступне.
95. Так, предметом спору у справах № 907/449/22, № 909/114/ 21, № 922/3414/19, було стягнення шкоди, завданої державі порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, у зв??язку з незаконною виробкою дерев. У вказаних справах Верховний Суд погодився з висновками судів попередніх інстанцій про відмову у позові, зважаючи на те, що матеріали справи не містять належних та достовірних доказів, які б підтвердили точну кількість пнів, їх ознаку та діаметр, у результаті незаконної рубки, що виключає можливість встановлення дійсного розміру шкоди, завданої відповідачем навколишньому природному середовищу, як обов`язкової умови для настання відповідальності.
96. Водночас, у справі № № 906/366/20, в якій також предметом спору є стягнення шкоди, завданої державі порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, у зв?язку з незаконною виробкою дерев, судами позов задоволено, зважаючи на те, що позивачем доведено суду склад цивільного правопорушення та наявність підстав для задоволення позову. Верховний Суд, залишаючи без змін судові рішення у справі, вказував на те, що факт виявлення незаконної рубки лісу та відсутність безпосередньо у відповідача, як особи, зобов`язаної здійснювати контроль за збереженням лісів, будь-якої інформації з приводу даного факту та своєчасного його виявлення свідчить про наявність вини відповідача щодо неналежної охорони лісу (бездіяльність), внаслідок чого скоєно незаконне вирубування лісу. Таким чином, відповідач, як постійний лісокористувач, допустивши протиправну бездіяльність у вигляді невчинення дій, направлених на забезпечення охорони і збереження лісу від незаконного вирубування на підвідомчій йому території земель лісового фонду, діяв неправомірно, що призвело до незаконного вирубування невстановленими особами дерев в кількості 31 шт. (збитки). Неналежне виконання відповідачем встановлених законодавством і Статутом обов`язків, що, як встановлено судами, підтверджується повідомленням помічника лісничого ОСОБА_3 про виявлений факт порубки дерев, інформацією ДП "Коростишівуський лісгосп АПК" про самовільну порубку дерев та доданим розрахунком заподіяної шкоди, безумовно свідчить про причинно наслідковий зв`язок, між протиправною поведінкою та шкодою, що завдана навколишньому природному середовищу у вигляді порубки дерев.
97. З огляду на вищевикладене, Суд, проаналізувавши зміст судових рішень у справах № 907/449/22, № 909/114/ 21, № 922/3414/19, № 906/366/20 зазначає, що вказані справи є схожими за предметом спору, підставами позову, та матеріально правовим регулюванням, водночас, у вказаних справах судові рішення приймались, виходячи з встановлених судами обставин справи та наданих сторонами на їх підтвердження доказах, які достеменно підтверджують/непідтврджують наявність підстав для настання цивільно-правової відповідальності.
98. Отже, безпідставним є посилання скаржника на вказані постанови Верховного Суду, як на підстави для скасування судових рішень у справі, у зв?язку з неврахуванням правових висновків, викладених у постановах Верховного Суду у справах № 907/449/22, № 909/114/ 21, № 922/3414/19, № 906/366/20, оскільки судові рішення у вказаних справах приймалась за різних обставин справи та поданих на їх підтвердження доказах.
99. Щодо доводів касаційної скарги відповідача, з посиланням на п. 4 ч. 2 ст. 287 ГПК України, про прийняття судових рішень на підставі неналежних доказів, Суд зазначає наступне.
100. Належність доказів - це спроможність фактичних даних містити інформацію щодо обставин, що входять до предмета доказування, слугувати аргументами (посиланням) у процесі встановлення об`єктивної істини. При цьому питання про належність доказів остаточно вирішується судом (близька за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 16.04.2019 зі справи № 925/2301/14, від 19.06.2019 зі справи № 910/4055/18).
101. Тобто з усіх наявних у справі доказів суд повинен відібрати для подальшого дослідження та обґрунтування мотивів рішення лише ті з них, які мають зв`язок із фактами, що підлягають установленню при вирішенні спору. Отже, належність доказів нерозривно пов`язана з предметом доказування у справі, який, в свою чергу, визначається предметом позову.
102. Допустимість доказів має загальний і спеціальний характер. Загальний характер полягає в тому, що незалежно від категорії справ слід дотримуватися вимоги щодо отримання інформації з визначених законом засобів доказування з додержанням порядку збирання, подання і дослідження доказів. Спеціальний характер полягає в обов`язковості певних засобів доказування для окремих категорій справ чи забороні використання деяких із них для підтвердження конкретних обставин справи.
103. Недопустимі докази - це докази, які отримані внаслідок порушення закону або докази, які не можуть підтверджувати ті обставини, які в силу приписів законодавства мають підтверджуватись лише певними засобами доказування. При цьому тягар доведення недопустимості доказу лежить на особі, яка наполягає на тому, що судом використано недопустимий доказ.
104. Отже, неналежні докази та недопустимі докази - це різні поняття. Така правова позиція міститься у постанові Верховного Суду від 31.08.2021 у справі № 910/13647/19.
105. Згідно із частинами 1, 2 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Отже, недопустимі докази - це докази, які отримані внаслідок порушення закону. Відповідно тягар доведення недопустимості доказу лежить на особі, яка наполягає на тому, що судом використано недопустимий доказ. Близька за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 02.03.2021 у справі № 922/2319/20, від 16.02.2021 у справі № 913/502/19, від 13.08.2020 у справі № 916/1168/17, від 16.03.2021 у справі № 905/1232/19.
106. Разом з цим, Верховний Суд зазначає, що повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок і недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень, наявність яких скаржником у цій справі аргументовано не доведено.
107. Так, як вказувалось у цій постанові, судами на підставі належних допустимих доказів було встановлено наявність підстав для настання цивільно-правової відповідальності відповідача та стягнення шкоди. Так, судами було досліджено розрахунок шкоди наданий сторонами, з урахуванням даних актів про результати проведення контрольної ревізії лісових обходів, відомостей попневого переліку, які є додатками до протоколу огляду, результатів проведення наукової ботанічної експертизи та експертизи судового експерту Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз, за наслідками оцінки та дослідження вказаних доказів, які є належними та допустимими в розумінні законодавства, суди встановили розмір шкоди завданої природньому середовищу та підстави настання цивільно - правової відповідальності. Тоді як, інші доводи касаційної скарги направлені на переоцінку встановлених судами обставин справи, що виходить за межі касаційного розгляду, передбачені статтею 300 ГПК України,
108. Враховуючи наведені положення законодавства та обставини, встановлені судами попередніх інстанцій, зважаючи на межі перегляду справи судом касаційної інстанції, передбачені статтею 300 ГПК України, колегія суддів зазначає, що підстави касаційного оскарження, передбачені пунктами 1, 4 частини 2 статті 287 ГПК України, не отримали підтвердження після відкриття касаційного провадження, колегія суддів не вважає за доцільне закрити касаційне провадження на підставі пункту 4, 5 частини 1 статті 296 ГПК України, оскільки у касаційній скарзі відповідач вказує на необґрунтованість судових рішень у справі і наведені ним аргументи тісно пов`язані між собою, таким чином, колегія суддів зазначає, що скарга відповідача, подана на підставі п.п. 1, 4 частини 2 ст. 287 ГПК України, є необґрунтованою, а тому, постанову апеляційного суду та рішення суду першої інстанції необхідно залишити без змін.