ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 січня 2025 року
м. Київ
справа № 160/860/24
адміністративне провадження № К/990/30973/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., суддів Рибачука А.І. та Стародуба О.П., розглянувши у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області
про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,
за касаційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області
на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 02 липня 2024 року (прийняту у складі колегії: головуючого судді Олефіренко Н.А., суддів: Божко Л.А., Лукманової О.М.),
У С Т А Н О В И В :
Короткий зміст позовних вимог
1. У січні 2024 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, позивач) звернулася до адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі - Управління, скаржник, відповідач), в якому просила:
визнати протиправними дії відповідача щодо відмови в призначенні їй та виплаті пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року №1058-IV (далі - Закон №1058-IV) із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2020-2022 роки, з якої сплачені страхові внески, що передували року звернення за призначенням пенсії, починаючи з 08 вересня 2023 року.
зобов`язати відповідача здійснити призначення та виплату їй пенсії за віком відповідно до Закону №1058-IV із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2020-2022 роки, з якої сплачені страхові внески, що передували року звернення за призначенням пенсії, починаючи з 08 вересня 2023 року.
2. Позовні вимоги мотивовано тим, що відповідно до частини першої статті 10 Закону №1058-IV особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором. Керуючись своїм правом, 08 вересня 2023 року вона звернулася до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону № 1058-ІV із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2020-2022 роки. Відповідач розглянув вказану заяву та листом від 19 вересня 2023 року №45529-39746/Б-01/8-0400/23, а також листом від 06 грудня 2023 року №0400-010304-8/196342 повідомив про відмову в призначенні пенсії за віком, оскільки позивачу вже була призначена пенсія за віком на пільгових умовах по Списку № 2 відповідно до статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05 листопада 1991 року № 1788-ХІІ (далі - Закон № 1788-ХІІ). Позивач вважає вказані дії відповідача протиправними та необґрунтованими, такими, що прийняті всупереч положенням чинного законодавства, а тому вона звернулася до суду з позовом за захистом прав та майнових інтересів.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
3. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 березня 2024 року відмовлено у задоволенні позову.
4. Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції вказав, що такий самий вид пенсії не може бути призначений повторно на підставі положень Закону № 1058-IV та, відповідно, показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за три останні роки не може бути застосований при обчисленні пенсії. Тому, з огляду на те, що з 25 січня 1994 року позивачу вже було призначено пенсію за віком на пільгових умовах по Списку № 2 згідно положень Закону № 1788-ХІІ, а подаючи заяву від 11 жовтня 2023 року, позивач фактично просила перевести її на пенсію за віком згідно із Законом № 1058-IV, яку вона і так вже отримує, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заявлених ОСОБА_1 позовних вимог.
5. Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 02 липня 2024 року скасовано рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 березня 2024 року і ухвалено нове рішення, яким позов задоволено.
6. Задовольняючи позовні вимоги, суд апеляційної інстанції виходив з того, що звертаючись до пенсійного органу з відповідною заявою, позивачка скористалась правом не на переведення з одного виду пенсії на інший на підставі частини третьої статті 45 Закону №1058-IV, а саме на нове призначення пенсії за віком з її новим обчисленням відповідно до статті 40 Закону №1058-IV, оскільки за таким призначенням звернулася вперше.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги
7. Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, посилаючись на неправильне застосування цим судом норм матеріального права, Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області звернулося з касаційною скаргою до Верховного Суду, в якій просить скасувати постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 02 липня 2024 року і залишити в силі рішення суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог.
8. На обґрунтування касаційної скарги скаржник зазначає, що судом апеляційної інстанції ухвалено оскаржуване рішення з неправильним застосуванням положень статей 26, 40, частини третьої статті 45 Закону №1058-IV, статті 13 Закону №1788-XII, у зв`язку із чим суд апеляційної інстанції дійшов необґрунтованого висновку про те, що у спірних правовідносинах має враховуватись показник середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії позивача, тобто, пенсії за віком, оскільки звертаючись до органу пенсійного фонду з відповідною заявою, позивачка використала своє право не на переведення з одного виду пенсії на інший на підставі частини третьої статті 45 Закону №1058-IV, а саме на нове призначення пенсії за віком з її новим обчисленням відповідно до статті 40 Закону №1058-IV, так як за таким призначенням звернулася вперше.
9. У касаційній скарзі Управління зазначає, що на час звернення із заявою про призначення пенсії діяв Закон №1788-XII, на підставі якого позивачу була призначена пенсія; положення Закону №1788-XII не передбачають окремого виду пенсії, як то пільгова пенсія, отже, пенсія за віком на пільгових умовах - це один і той самий вид пенсії, з різницею в призначенні пенсії в залежності від досягнення певного віку.
10. Таким чином, відповідач вважає, що відсутні підстави для перерахунку позивачу пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2020-2022 роки.
11. Відповідач також наводить висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 31 травня 2019 року у справі №314/272/17, у якому зазначено, що пенсія позивачу не може бути призначена повторно на підставі положень статті 40 Закону №1058-ІV із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передували року звернення із заявою за призначенням пенсії за віком, оскільки статтею 13 Закону №1788-XII для відповідних категорій осіб передбачено не окремий вид пенсійного забезпечення, а пільгові умови надання пенсій за віком, які полягають у зменшенні пенсійного віку.
Процесуальні дії у справі та клопотання учасників справи
12. Касаційна скарга надійшла до суду 08 серпня 2024 року.
13. Ухвалою Верховного Суду від 04 листопада 2024 року відкрито касаційне провадження у справі № 160/860/24, витребувано адміністративну справу та запропоновано учасникам справи надати відзив на касаційну скаргу.
14. У касаційній скарзі Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області заявлено клопотання про зупинення виконання постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 02 липня 2024 року у справі №160/860/24, у задоволенні якого було відмовлено ухвалою Верховного Суду від 30 січня 2025 року.
15. Ухвалою Верховного Суду від 30 січня 2025 року справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження за наявними матеріалами без повідомлення та виклику учасників справи колегією у складі трьох суддів з 31 січня 2025 року.
16. При розгляді цієї справи в касаційному порядку іншими учасниками справи клопотань заявлено не було.
Позиція інших учасників справи
17. Від учасників справи відзиву на касаційну скаргу не надходило, що відповідно до статті 338 КАС України не перешкоджає касаційному перегляду рішень судів попередніх інстанцій. При цьому колегія суддів зазначає, що ухвалу Верховного Суду від 06 серпня 2024 року, згідно даних про доставку в кабінет Електронного Суду, позивачкою отримано 04 листопада 2024 року о 22:57.
Встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи
18. Судами попередніх інстанцій на підставі наявних у матеріалах справи доказів встановлено, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 перебуває на обліку в Управлінні. З 25 січня 1994 року позивачці було призначено пенсію за віком на пільгових умовах по Списку № 2 відповідно до Закону №1788-XII.
19. 08 вересня 2023 року позивач звернулася до Управління із заявою, в якій просила надати інформацію, в якому році їй призначено пенсію за віком.
20. Листом від 19 вересня 2023 року позивача повідомлено, що з 25 січня 1994 року вона отримує пенсію за віком на пільгових умовах по Списку № 2. Середньомісячний заробіток для обчислення пенсії з урахуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015, 2016 роки із застосуванням коефіцієнтів збільшення в розмірі 1,17; 1,11; 1,11; 1,14 та 1,197 складає 7 618,07 грн. (3 764,40 грн. х 1,17 х 1,11 х 1,11 х 1,14 х 1,197 = 7 405,03 грн. х 1,02877). Загальний розмір пенсії станом на 01.09.2023 року складає 4 091,31 грн., у тому числі: 2 805,96 грн. - основний розмір пенсії (7618,07 грн. х 0,36833).
21. 11 жовтня 2023 року позивач звернулася до відповідача із заявою про перехід з одного виду пенсії на інший призначення/перерахунок пенсії.
22. Листом "Про розгляд звернення" від 05 грудня 2023 року відповідач повідомив, що їй з 25 січня 1994 року призначено пенсію за віком на пільгових умовах по Списку № 2 відповідно до Закону №1788-XII, яка станом на поточну дату обчислена відповідно до Закону № 1058-IV. Також повідомлено, зокрема, що страховий стаж, складає 36 років 10 місяців 28 днів. Коефіцієнт страхового стажу з урахуванням величини оцінки одного року страхового стажу 1% становить 0,36833. Пенсію обчислено відповідно до статей 27 і 28 Закону № 1058-IV, виходячи із заробітної плати за період роботи з 01 січня 1987 року по 31 грудня 1993 року. Індивідуальний коефіцієнт заробітної плати після оптимізації становить 1,02877.
23. 29 листопада 2023 року адвокатським запитом представник позивача просив Управління:
" 1.Надати інформацію про те, коли була призначена пенсія за віком на пільгових умовах по списку відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", та який щомісячний розмір пенсії за віком відповідно до положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" встановлений?
2. Надати інформацію про те, за які роки було взято середній показник заробітної плати при призначенні пенсії за віком згідно із Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування"?
3. Надати інформацію про те, яка грошова сума показника середньої заробітної плати по Україні була застосована при призначенні пенсії за віком згідно із Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування"?
4. Надати копію протоколу призначення пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".
5. Надати інформацію про те, чи виплачувалася інший вид пенсії до призначення їй пенсії за віком згідно із Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Якщо так, про прошу повідомити дату з якої була призначена вказана пенсія та надати копію протоколу призначення пенсії, яка їй виплачувалася до призначення пенсії згідно із Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".
6. Здійснити перерахунок та виплату пенсії, призначеної згідно із Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) по Україні за 2020 р., 2021 р. та 2022 р., з якої сплачені страхові внески, що передували року звернення за призначенням пенсії."
24. Листом "Про розгляд запиту" від 06 грудня 2023 року відповідачем повідомлено, що з 25 січня 1994 року ОСОБА_1 отримує пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до Закону № 1788-ХІІ. Згідно із наданими документами, загальний страховий стаж ОСОБА_1 складає 36 років 11 місяців (зарахований по 25 січня 1994 року). Коефіцієнт страхового стажу з урахуванням величини оцінки одного року страхового стажу 1% складає 0,36917. Заробітну плату розраховано за період роботи з 01 січня 1987 року по 31 грудня 1993 року. Індивідуальний коефіцієнт заробітної плати - 1,02877. Середньомісячний заробіток для обчислення пенсії з урахуванням середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях національної економіки, за 2014 - 2016 роки із застосуванням коефіцієнтів збільшення в 1,17, 1,11, 1,11, 1,14 та 1,197 складає 7618,07 грн. (7 405,03 грн. х 1,02877). Загальний розмір пенсійної виплати, станом на 01 грудня 2023 року, складає 4 091,31 грн., де: 2 812,36 грн. - розмір пенсії за віком (7 618,07 грн. х 0,36917); 307,64 грн. - доплата 65-ти річним до 3 120 грн.; 334,88 грн. - доплата за понаднормовий стаж (2 093 грн. х 16%); 66,43 грн. - підвищення дітям війни; 570 грн. - компенсаційна виплата 80-ти річним. До призначення пенсії за віком на пільгових умовах інший вид пенсії ОСОБА_1 не призначався. З огляду на зазначене, провести перерахунок пенсії відповідно до частини другої статті 40 Закону № 1058-IV із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленого як середній показник за 2020-2022 роки, немає законних підстав.
25. Вважаючи такі дії відповідача такими, що порушили її законні права, позивачка звернувся до суду з даним позовом.
Позиція Верховного Суду
26. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначені статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
27. Згідно з положенням частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
28. Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
29. Крім того, стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме - бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
30. Зазначеним вимогам процесуального закону постанова Третього апеляційного адміністративного суду від 02 липня 2024 року не відповідає, а викладені у касаційній скарзі доводи є обґрунтованими з огляду на таке.
31. Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України.
32. Згідно із статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
33. З 01 січня 1992 року постановою Верховної Ради України від 06 грудня 1991 року №1931-XII введено в дію Закон №1788-XII в частині норм, що стосуються призначення і виплати пенсій та коригування рівнів пенсій, призначених до введення цього Закону; з 01 квітня 1992 року - в повному обсязі.
34. Відповідно до частини першої статті 1 Закону № 1788-XII громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення: за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.
35. Пунктом "б" частини першої статті 13 Закону №1788-ХІІ передбачено право на пенсію за віком на пільгових умовах, зокрема, для працівників, які зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
36. З 01 січня 2004 року набрав чинності Закон №1058-IV, який розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.
37. Отже, з 01 січня 2004 року Закон №1058-IV є основним законом, який визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду.
38. Відповідно до пункту 2 розділу XV Прикінцевих положень Закону №1058-IV (в редакції чинній на момент призначення позивачу пенсії) пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди вищезазначеним особам пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом №1788-XII.
39. Статтею 8 Закону №1058-IV передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.
40. Положеннями частини першої статті 9 Закону № 1058-IV встановлено, що відповідно до цього Закону за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати:
пенсія за віком;
пенсія по інвалідності;
пенсія у зв`язку з втратою годувальника.
41. Відповідно до частини першої статті 40 Закону №1058-IV для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.
42. Частиною другою статті 40 Закону № 1058-IV визначено, що заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується ПФУ за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз 1 + Кз 2 + Кз 3 + ... + Кз n); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
43. Отже, у випадку призначення пенсії на підставі Закону №1058-IV, при обчисленні пенсії враховується середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.
44. Суд апеляційної інстанції, ухвалюючи оскаржуване судове рішення, виходив з того, що позивачці було призначено пенсію на підставі положень Закону № 1788-ХІІ. Тому, з огляду на те, що остання звернулася із заявою про призначення пенсії за віком за Законом № 1058-ІV (який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії) показник середньої заробітної плати має враховуватися за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії.
45. Звертаючись до Суду з касаційною скаргою Управління наголошує, що позивачці призначено пенсію за віком на пільгових умовах за Законом № 1788-ХІІ. Тому при переведенні її на пенсію за віком відповідно до Закону № 1058-ІV буде відсутнє переведення з одного виду пенсії на інший, оскільки пенсія за віком на пільгових умовах, призначена позивачу відповідно до статті 13 Закону №1788-XII є різновидом пенсії за віком зі зменшенням загального пенсійного віку, що унеможливлює призначення позивачу пенсії за віком на загальних підставах повторно у зв`язку з досягненням загального пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону №1058-IV.
46. Аналізуючи доводи касаційної скарги в контексті висновків, викладених судом апеляційної інстанції в оскаржуваному рішенні, Суд вказує, що у справі, яка розглядається, ключовим є питання наявності у позивачки, якій призначено пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до Закону №1788-XII, права на призначення пенсії за віком на загальних підставах із її новим обчисленням відповідно до приписів статті 40 Закону № 1058-IV після досягнення пенсійного віку.
47. Суд зауважує, що порядок переведення з одного виду пенсії на інший регламентовано статтею 45 Закону №1058-IV, частиною третьою якої визначено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
48. При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
49. Якщо особа після призначення пенсії по інвалідності продовжувала працювати і набула не менш як 24 місяці страхового стажу після призначення пенсії (попереднього перерахунку пенсії без урахування перерахунку, передбаченого абзацом п`ятим частини четвертої статті 42 цього Закону) незалежно від перерв у роботі, під час переведення вперше з пенсії по інвалідності на пенсію за віком застосовується середня заробітна плата (дохід), визначена (визначений) частиною другою статті 40 цього Закону для призначення пенсії.
50. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні з одного виду пенсії, призначеної саме за Законом №1058-ІV, на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої зазначеним нормативно-правовим актом.
51. Аналізуючи аналогічні до тих, що виникли у цій справі, правовідносини, судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду від 22 жовтня 2024 року у справі № 300/5450/23, відступивши від висновку, що викладений у раніше ухвалених постановах Верховного Суду від 17 червня 2021 року у справі №336/7438/16-а, від 13 лютого 2019 року у справі №334/917/17, від 23 жовтня 2020 року у справі № 528/196/17 та інших про наявність у осіб, яким призначалась пенсія за віком на пільгових умовах відповідно до статті 13 Закону 1788-XII, вказала, що призначення пенсії за віком на загальних підставах (після досягнення пенсійного віку) відповідно до Закону №1058-ІV із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують зверненню за призначенням пенсії, є такими, що не ґрунтуються на правильному правозастосуванні.
52. Суд у цій справі виходив з того, що статтею 13 Закону № 1788-ХІІ для відповідних категорій осіб передбачено не окремий вид пенсійного забезпечення, а пільгові умови для призначення пенсії за віком, які полягають у зменшенні пенсійного віку. Пенсія за віком на пільгових умовах призначається та виплачується у порядку та на умовах, що визначені Законом №1058-IV.
53. У зв`язку з наведеним, судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду сформувала такі висновки:
" 1) статтею 13 Закону 1788-XII для відповідних категорій осіб передбачено не окремий вид пенсійного забезпечення, а пільгові умови для призначення пенсії за віком, які полягають у зменшенні пенсійного віку;
2) пільгова пенсія за віком, призначена з урахуванням положень Закону 1788-XII, призначається та виплачується в порядку та на умовах, що визначені Законом №1058-IV, а тому особи, які отримують таку пенсію, не мають права на перехід на пенсію за віком на загальних підставах відповідно до Закону №1058-IV після досягнення ними пенсійного віку".
54. Подібні висновки були викладені також у постановах Верховного Суду від 23 жовтня 2018 року у справі № 334/2653/17, від 13 грудня 2018 року у справі №185/860/17 та від 27 березня 2020 року у справі №335/8983/17, де зазначено, що у випадку задоволення заяви позивача про переведення (призначення) його на пенсію за віком на загальних підставах, буде відсутнє переведення з одного виду пенсії на інший, оскільки пенсія за віком на пільгових умовах, призначена позивачу відповідно до статті 13 Закону № 1788-ХІІ є різновидом пенсії за віком зі зменшенням загального пенсійного віку, що унеможливлює призначення позивачу пенсії за віком на загальних підставах повторно у зв`язку з досягненням загального пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону №1058-IV.
55. Зі встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи вбачається, що позивачці з 25 січня 1994 року було призначено пенсію за віком на пільгових умовах по Списку № 2, відповідно до Закону №1788-XII.
56. 11 жовтня 2023 року позивачка звернулася із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону № 1058-IV з проханням при обчисленні пенсії застосувати показник середньомісячного заробітку по Україні за попередні три роки (2020-2022 рр).
57. Тому, з урахуванням наведених вище правових висновків, Суд зауважує, що ОСОБА_1 як особа, якій вже було призначено пенсію за віком на пільгових умовах, визначених статтею 13 Закону № 1788-XII, не має права на повторне призначення того самого виду пенсії за віком на загальних підставах (після досягнення пенсійного віку) відповідно до Закону №1058-ІV із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують зверненню за призначенням пенсії.
58. Таким чином, Суд погоджується із доводами касаційної скарги Управління щодо неправильного застосування судом апеляційної інстанції положень частини третьої статті 45 Закону №1058-IV і неврахування висновку Верховного Суду, що викладений у постанові від 31 травня 2019 року у справі № 314/272/17(2-а/314/33/2017).
59. При цьому колегія судів зауважує, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність у позивача права на обчислення її пенсії за віком, призначеної на підставі норм Закону № 1058-IV з урахуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням цієї пенсії, тобто, за 2020-2022 роки.
60. Отже, враховуючи вищезазначене, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку, що постановою суду апеляційної інстанції скасоване рішення суду першої інстанції, яке відповідає закону, тому постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 02 липня 2024 року необхідно скасувати, а рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 березня 2024 року залишити в силі.
61. Враховуючи вже сформовану практику Верховного Суду, у цій справі Суд виходить з того, що особа, якій призначено пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до статті 13 Закону № 1788-ХІІ, не має права на повторне призначення пенсії за віком на загальних підставах відповідно до Закону № 1058-IV після досягнення нею загального пенсійного віку, з огляду на те, що стаття 13 Закону № 1788-ХІІ передбачає не окремий вид пенсійного забезпечення, а пільгові умови для призначення пенсії за віком, які полягають у зменшенні пенсійного віку. Тобто, пенсія за віком на пільгових умовах і пенсія за віком, що призначається на загальних підставах, є різновидами одного виду пенсійного забезпечення - пенсії за віком.
62. При вирішенні питання щодо наявності в особи права на повторне призначення пенсії за віком на загальних підставах після призначення їй пенсії за віком на пільгових умовах суди повинні керуватися тим, що таке право у особи відсутнє, оскільки звернення особи, якій призначено пенсію за віком на пільгових умовах, із заявою про призначення пенсії за віком на загальних підставах після досягнення загального пенсійного віку, не є переведенням з одного виду пенсії на інший у розумінні частини третьої статті 45 Закону № 1058-IV, тому останні не підлягають застосуванню до спірних правовідносин.
63. Розглядаючи цю справу в касаційному порядку, суд також враховує, що згідно з імперативними вимогами статі 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги; на підставі встановлених фактичних обставин справи лише перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального та дотримання норм процесуального права.
64. При цьому, колегія суддів зазначає, що згідно пункту 1 частини першої статті 1215 Цивільного кодексу України, не підлягає поверненню безпідставно набуті: заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.
65. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 січня 2019 року у справі № 753/15556/15-ц зазначила, що у статті 1215 Цивільного кодексу України передбачені загальні випадки, за яких набуте особою без достатньої правової підстави майно за рахунок іншої особи не підлягає поверненню. Її тлумачення свідчить, що законодавцем передбачені два винятки із цього правила: по-перше, якщо виплата відповідних грошових сум є результатом рахункової помилки особи, яка проводила таку виплату; по-друге, у разі недобросовісності набувача такої виплати. При цьому правильність здійснених розрахунків, за якими була проведена виплата, а також добросовісність набувача презюмуються, і відповідно тягар доказування наявності рахункової помилки та недобросовісності набувача покладається на платника відповідних грошових сум.