ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 січня 2025 року
м. Київ
справа № 463/3618/22
провадження № 51-3756км24
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
захисника ОСОБА_6 (у режимі відеоконференції),
особи, щодо якої закрито
кримінальне провадження ОСОБА_7 ( у режимі відеоконференції),
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу з доповненнями прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_8 на ухвали Личаківського районного суду м. Львова від 20 березня 2024 року та Львівського апеляційного суду від 21 травня 2024 року щодо ОСОБА_7 .
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Згідно з ухвалою Личаківського районного суду м. Львова від 20 березня 2024 року закрито кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань (надалі-ЄРДР) за № 62022000000000219 (надалі - № 219) за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 Кримінального кодексу України (надалі - КК) на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 Кримінального процесуального кодексу України (надалі - КПК).
Львівський апеляційний суд ухвалою від 21 травня 2024 року залишив без змін указану ухвалу місцевого суду.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі з доповненнями прокурор, посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність просить скасувати ухвали районного й апеляційного судів і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
Обґрунтовуючи доводи, викладені у касаційній скарзі з доповненнями, прокурор зазначає, що до кримінального провадження, яке є предметом розгляду (№ 219), не можуть бути застосовані положення п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК, оскільки це провадження було об`єднано з кримінальним провадженням № 42015110000000471 від 07 жовтня 2015 року (надалі - № 471) і потім виділено з нього, а тому, зважаючи на те, що норми закону, якими передбачено закриття кримінального провадження у зв`язку із закінченням строків досудового розслідування, не мають зворотної дії в часі, до цього кримінального провадження не застосовуються.
Крім цього, прокурор зауважує, що з урахуванням висновку, викладеного у постанові об`єднаної палати Касаційного кримінального суду від 07 жовтня 2024 року у справі № 755/6898/21, прокурор мав повноваження на продовження строку досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні, адже його було об`єднано з кримінальним провадженням № 471 і саме в цьому провадженні ОСОБА_7 було повідомлено про підозру.
Також касатор наводить докладні мотиви про те, що сторона обвинувачення звернулась з обвинувальним актом у строк, визначений ст. 219 КПК шляхом фельдʼєгерського зв`язку.
Узагальнюючи доводи, викладені у касаційній скарзі, прокурор наводить детальні аргументи невідповідності ухвал судів попередніх інстанцій вимогам КПК, установлених для змісту ухвалення рішення.
Позиції учасників судового провадження
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_5 підтримала подану касаційну скаргу з доповненнями, вважаючи її обґрунтованою, ОСОБА_7 та захисник ОСОБА_6 заперечили проти задоволення касаційної скарги та навели відповідні мотиви своєї позиції.
Мотиви Суду
Відповідно до положень ст. 370 КПК, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 КПК. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Проте ухвали судів попередніх інстанцій не можна вважати такими, що постановлені згідно з положеннями зазначеної статті, зважаючи на таке.
Положеннями ч. 2 ст. 214 КПК встановлено, що досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення затверджуються Офісом Генерального прокурора за погодженням з Міністерством внутрішніх справ України, Службою безпеки України, Національним антикорупційним бюро України, Державним бюро розслідувань, органом Бюро економічної безпеки України.
Частиною 1 ст. 219 КПК визначено, що строк досудового розслідування обчислюється з моменту повідомлення особі про підозру до дня звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності, клопотанням про закриття кримінального провадження або до дня ухвалення рішення про закриття кримінального провадження.
За ч. 7 ст. 217 КПК днем початку досудового розслідування у провадженні, виділеному в окреме провадження, є день, коли було розпочато розслідування, з якого виділено окремі матеріали, а у провадженні, в якому об`єднані матеріали кількох досудових розслідувань, - день початку розслідування того провадження, яке розпочалося раніше.
Як убачається із матеріалів кримінального провадження 07 жовтня 2015 року були внесені відомості до ЄРДР за № 471 за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК.
У ході досудового розслідування вказаного кримінального провадження 29 жовтня 2021 року у ЄРДР зареєстровано ряд кримінальних проваджень, а саме № 62021000000000921, № 62021000000000922, № 62021000000000923, № 62021000000000924, № 62021000000000925, №62021000000000926, № 62021000000000927, № 62021000000000928 у зв`язку із виявленням ознак кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 191, ч. 2 ст.15 ч.5 ст. 191, ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 367 КК, зокрема, були внесені відомості про вчинене кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 367 КК України - за фактом неналежного виконання службових обов`язків державним інспектором відділу митного оформлення "Малехів" митного поста "Львів-північний" Галицької митниці Держмитслужби ОСОБА_7, що спричинило тяжкі наслідки (т. 1, а. п. 95).
Постановою прокурора від 04 листопада 2021 року зазначені вище кримінальні провадження були об`єднані в одне - за № 471 (т. 1, а. п. 102, 103)
Згодом, зокрема, 08 листопада 2021 року ОСОБА_9 в межах кримінального провадження № 471 було повідомлено про підозру (т. 1, а. п. 85 - 92).
Однак згідно з постановою прокурора від 27 квітня 2022 року, матеріали кримінального провадження стосовно ОСОБА_9 виділені в окреме провадження і зареєстровані в ЄРДР за № 219 (т. 1, а. п. 106 - 108).
Згідно з висновком об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду, викладеного у постанові від 11 вересня 2023 року у справі № 711/8244/18 датою введення в дію положень, вказаних у пункті 4 § 2 розділу 4 Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального Кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", у тому числі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК, є 16 березня 2018 року.
Отже, враховуючи вищенаведені обставини та норми кримінального процесуального закону, зокрема ч. 7 ст. 217 КПК, до кримінального провадження № 219 не застосовуються положення п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК, оскільки це провадження виділено з іншого - №471, яке було зареєстрованого 07 жовтня 2015 року, тобто до введення в дію положень, вказаних у пункті 4 § 2 розділу 4 Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального Кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів".
Крім цього, як убачається з матеріалів кримінального провадження строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 471 за постановою Першого заступника Генерального прокурора від 07 лютого 2022 року був продовжений до шести місяців, тобто до 08 травня 2022 року.
Суди попередніх інстанцій дійшли висновку про відсутність повноважень у прокурора на продовження строку досудового розслідування саме прокурором, оскільки з 16 березня 2018 року введені в дію положення ст. 294 КПК у редакції Закону
№ 2147-VIII, відповідно до яких, якщо з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину досудове розслідування (досудове слідство) неможливо закінчити у строк, зазначений у п. 4 ч. 3 ст. 219 цього Кодексу, такий строк може бути продовжений у межах строків, встановлених пунктами 2 і 3 ч. 4 ст. 219 цього Кодексу: до трьох
місяців - керівником місцевої прокуратури, заступником Генерального прокурора; до шести місяців - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з керівником регіональної прокуратури або його першим заступником чи заступником, заступниками Генерального прокурора; до дванадцяти місяців - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим із Генеральним прокурором чи його заступниками (ч. 3 ст. 294 КПК в редакції Закону № 2147-VIII).
Із наведених підстав суди дійшли висновку, що процесуальні дії, які відбувалися після 08 лютого 2022 року, були проведені поза межами строку досудового розслідування через відсутність повноважень прокурора на продовження строку досудового розслідування до шести місяців.
Проте колегія суддів не погоджується із зазначеними міркуваннями місцевого та апеляційного судів.
Згідно з висновком об`єднаної палати Касаційного кримінального суду, викладеної у постанові від 07 жовтня 2024 року у справі № 755/6898/21 у кримінальних провадженнях, внесених до ЄРДР до 16 березня 2018 року, а також у тих провадженнях, що були об`єднані або виділені з інших, у яких початок строку досудового розслідування мав місце до вказаної дати, продовження строків досудового розслідування належить до компетенції прокурора відповідного рівня.
Оскільки у провадженні № 471, яке було внесено до ЄРДР до 16 березня 2018 року продовження строків досудового розслідування належало до компетенції прокурора відповідного рівня, колегія суддів уважає, що таке повноваження в цього суб`єкта залишилося й у тих провадженнях, які були виділені з нього, в яких початок строку досудового розслідування розпочався до зазначеної дати, тобто до 16 березня 2018 року.
У цьому провадженні продовження строків досудового розслідування здійснив суб`єкт який мав відповідні повноваження, - перший заступник Генерального прокурора.
У зв`язку з наведеним доводи в частині порядку і строку звернення прокурора з обвинувальним актом, колегія суддів не бере до уваги, оскільки обґрунтованість цих доводів і їх значення для вирішення справи по суті належить до компетенції місцевого суду під час нового розгляду.
З огляду на встановлені обставини, колегія суддів уважає ухвали судів попередніх інстанцій постановлені з істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону, тому підлягають скасуванню з призначенням нового розгляду в суді першої інстанції, а касаційна скарга прокурора з доповненнями - частковому задоволенню.
Під час нового розгляду суду першої інстанції необхідно врахувати зазначене в цій постанові, перевірити усі обставини кримінального провадження, після чого ухвалити законне, обґрунтоване та вмотивоване судове рішення.
Керуючись статтями 433, 434, 436, 438, 441, 442 КПК, Верховний Суд