ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 лютого 2025 року
м. Київ
справа № 130/1019/22
провадження № 61-16757св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Гулька Б. І. (суддя-доповідач), Коломієць Г. В., Луспеника Д. Д.,
учасники справи:
позивачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 ;
відповідачі: Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області, Жмеринська міська рада Вінницької області, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 ;
третя особа - Вінницька міська рада;
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційні скарги представника ОСОБА_9 - ОСОБА_11 та представника ОСОБА_6 - ОСОБА_12 на постанову Вінницького апеляційного суду від 13 листопада 2024 року у складі колегії суддів: Рибчинського В. П., Копаничук С. Г., Медвецького С. К.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У травні 2022 року ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 звернулися до суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області, Жмеринської міської ради Вінницької області, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, третя особа - Вінницька міська рада, про визнання незаконними та скасування наказів про затвердження документації із землеустрою, надання земельних ділянок у власність та скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень щодо земельних ділянок.
Короткий зміст судових рішень суду першої інстанції
Ухвалою Шаргородського районного суду Вінницької області від 28 червня 2022 року прийнято до розгляду вищевказану позовну заяву та відкрито провадження у справі. Відкрито підготовче провадження у справі.
Ухвалою Тиврівського районного суду Вінницької області від 13 березня 2023 року прийнято до провадження вищевказану справу, призначивши її розгляд в порядку загального позовного провадження у підготовче судове засідання.
Ухвалою Тиврівського районного суду Вінницької області від 16 серпня 2024 року у складі судді Копилової Л. В. позовну заяву ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 залишено без розгляду.
Судове рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що позивачі та їх представник без поважних причин неодноразово не з`являлася у підготовчі судові засідання поспіль, хоча були належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, що було розцінено судом, як зловживання процесуальними правами та обов`язками.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Вінницького апеляційного суду від 13 листопада 2024 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_4 - ОСОБА_13 та апеляційну скаргу представника ОСОБА_5 - ОСОБА_13 задоволено. Ухвалу Тиврівського районного суду Вінницької області від 16 серпня 2024 року скасовано, справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Скасовуючи ухвалу суду першої інстанції про залишення позову без розгляду та направляючи справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, апеляційний суд виходив із того, що представник позивачів - ОСОБА_13 був належним чином повідомлений про судові засідання, призначені на 09 травня 2023 року, на 04 березня 2024 року, на 18 квітня 2024 року, на 14 травня 2024 року та на 14 червня 2024 року, що підтверджується його заявами, в яких він просив про відкладення розгляду справи. Разом з тим, відповідно до протоколу судового засідання від 16 серпня 2024 року представник позивачів - ОСОБА_13 був присутній у судовому засіданні та заперечував проти заявленого клопотання представника відповідача ОСОБА_10 - ОСОБА_11 про залишення позовної заяви без розгляду. Отже, враховуючи те, що представник позивачів - ОСОБА_13 був присутній 16 серпня 2024 року у судовому засіданні, у суду першої інстанції були відсутні підстави для залишення позовної заяви без розгляду у зв`язку з повторною неявкою позивача в судове засідання відповідно до пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України.
При цьому, суд першої інстанції помилково визнав дії представника позивачів - ОСОБА_13 зловживанням своїми процесуальними правами. Відповідно до частини першої, третьої та четвертої статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається; якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання; суд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.
Як зазначалося, 16 серпня 2024 року, представник позивачів - ОСОБА_13 був присутній у судовому засіданні, що свідчить про відсутність перешкод для розгляду справи. Разом з тим, у попередніх судових засіданнях представником позивачів - ОСОБА_13 здійснювалися дії, які б могли бути розцінені судом першої інстанції, як зловживання процесуальними правами, однак відповідного реагування судом здійснено не було, а судове засідання відкладено на 16 серпня 2024 року, під час якого зловживання процесуальними правами представником позивачів - ОСОБА_13 вчинено не було.
Короткий зміст вимог касаційних скарг
У касаційних скаргах представник ОСОБА_9 - ОСОБА_11 та представник ОСОБА_6 - ОСОБА_12, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просять оскаржуване судове рішення апеляційного суду скасувати, а ухвалу суду першої інстанції залишити в силі.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 02 січня 2025 року за касаційною скаргою представника ОСОБА_9 - ОСОБА_11 відкрито касаційне провадження у вищевказаній справі та витребувано її матеріали з Тиврівського районного суду Вінницької області. У задоволенні клопотання представника ОСОБА_9 - ОСОБА_11 про зупинення дії судового рішення відмовлено. Підставами касаційного провадження зазначено пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК Українита абзац четвертий пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 січня 2025 року за касаційною скаргою представника ОСОБА_6 - ОСОБА_12 відкрито касаційне провадження у вищевказаній справі. Підставами касаційного провадження зазначено пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК Українита абзац четвертий пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України.
У січні 2025 року справа надійшла до Верховного Суду.
Аргументи учасників справи
Доводи осіб, які подали касаційні скарги
Касаційна скарга представника ОСОБА_9 - ОСОБА_11 мотивована тим, що суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про задоволення апеляційних скарг представника позивачів - ОСОБА_13, оскільки не врахував, що останній у підготовче судове засідання, призначене на 02 лютого 2023 року, на 09 травня 2023 року, на 04 березня 2024 року, на 18 квітня 2024 року, на 14 травня 2024 року та на 14 червня 2024 року, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, не з`являвся, що є підставою для залишення позовної заяви без розгляду. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина четверта статті 12 ЦПК України). Учасники справи зобов`язанні виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу (пункт 1 частини другої статті 43 ЦПК України). Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальним правами не допускається (частина перша статті 44 ЦПК України). Апеляційний суд не звернув уваги на те, що за змістом частини другої цієї статті перелік дій, що суперечать завданню цивільного судочинства та які залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами, не є вичерпним. Крім того, апеляційний суд не врахував, що апеляційні скарги подали лише два з п`яти позивачів, що свідчить, що інші позивачі погодилися із судовим рішенням суду першої інстанції про залишення позову без розгляду.
Посилається на відповідні правові висновки Верховного Суду.
Касаційна скарга представника ОСОБА_6 - ОСОБА_12 мотивована тим, що представником позивачів - ОСОБА_13 систематично відкладалися судові засідання, призначені судом, а про дату, час та місце розгляду справи він був належним чином повідомлений. При цьому, причини неявки представника позивачів не були поважними і суд не зобов`язаний з`ясовувати причини повторної неявки в судове засідання належним чином повідомлених позивачів. Явка представника позивачів у судове засідання 16 серпня 2024 року, на якому було заявлено клопотання відповідача про залишення позову без розгляду, не змінює того факту, що перед 16 серпням 2024 року представник позивачів декілька разів поспіль не з`являвся до суду. Факт повторної неявки представника позивачів підтверджується матеріалами справи, що є підставою для залишення позовної заяви без розгляду відповідно до пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України. Зазначене норма є імперативною та дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь у судовому засіданні, він має право подати заяву про розгляд справи за його відсутності.
Посилається на відповідні правові висновки Верховного Суду.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційні скарги
У січні 2025 року до Верховного Суду надійшов відзив представника позивачів - ОСОБА_13 на касаційні скарги,в якому зазначено, що оскаржуване судове рішення апеляційного суду є законним та обґрунтованим, а доводи касаційних скарг - безпідставними. По зазначених судом датах проведення підготовчого засідання ним вчасно подавалися до суду клопотання про відкладення підготовчого засідання через його зайнятість в інших судових процесах. При цьому, судом не визнавалися такі обставини необґрунтованими, а тому правових підстав для залишення позову без розгляду в підготовчому засіданні у суду не було, оскільки він, як представник позивачів, 16 серпня 2024 року приймав участь у підготовчому засіданні.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з пунктами 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що оскаржуване судове рішення апеляційного суду ухвалене з додержанням норм процесуального права, а доводи касаційних скарг цих висновків не спростовують.