ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 січня 2025 року
м. Київ
справа № 182/4091/21
провадження № 61-9898св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.,
суддів: Гулейкова І. Ю., Гулька Б. І., Коломієць Г. В. (суддя-доповідач), Лідовця Р. А.,
учасники справи:
позивач-керівник Нікопольської окружної прокуратури Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Нікопольської міської ради Дніпропетровської області,
відповідач - ОСОБА_1,
особа, яка не брала участь у справі - ОСОБА_2,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури на постанову Дніпровського апеляційного суду від 11 червня 2024 року, прийняту у складі колегії суддів: Остапенко В. О., Бондар Я. М., Зубакової В. П.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовної заяви
У червні 2021 року керівник Нікопольської окружної прокуратури Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Нікопольської міської ради Дніпропетровської області (далі - прокурор) звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про скасування державної реєстрації з одночасним припиненням права власності та знесення самочинно збудованого нерухомого майна.
Позовну заяву прокурор мотивував тим, що на підставі рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 29 липня 2011 року у справі № 2-4081/11у серпні 2018 року за ОСОБА_1 зареєстровано права власності на об`єкт нерухомого майна - магазин продовольчих товарів літ. "А-1", загальною площею 157,1 кв.м (метал, обшитий пластиком), який розташований за адресою: АДРЕСА_1, на земельній ділянці комунальної власності м. Нікополя Дніпропетровської області.
Однак таке рішення Нікопольським міськрайонним судом Дніпропетровської області 29 липня 2011 року у справі № 2-4081/11 не приймалося. Крім того, згідно з автоматизованою системою документообігу суду в провадженні Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області справа за позовом ОСОБА_1 до територіальної громади Нікопольського виконкому Дніпропетровської області про визнання права власності не реєструвалася.
Земельна ділянка, на якій розташоване нерухоме майно, ОСОБА_1 у користування їйне передавалась, дозвільні документи на будівництво об`єкта нерухомого майна ОСОБА_1 не видавались. Отже, наявне самовільне зайняття спірної земельної ділянки Нікопольської міської ради Дніпропетровської області (далі - Нікопольська міська рада) та незаконна реєстрація самочинно збудованого нерухомого майна.
Об`єкт нерухомого майна збудований за відсутності будь-яких дозвільних документів, земельна ділянка для його будівництва громадою не виділялася, захистом порушених прав власника земельної ділянки є знесення відповідачем самочинно збудованого нерухомого майна. Крім того, наявні підстави для скасування державної реєстрації права власності за ОСОБА_1 з одночасним припиненням права приватної власності.
Прокурор просив суд:
- скасувати державну реєстрацію права приватної власності за ОСОБА_1 на об`єкт нерухомого майна - магазин продовольчих товарів літ. "А-1", загальною площею 157,1 кв.м (метал, обшитий пластиком), що розташований за адресою: АДРЕСА_1, проведену державним реєстратором Чумаківської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області Третяк Т. В., від 08 серпня 2018 року (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 1617803312116, номер запису - 27407444) та припинити право приватної власності;
- зобов`язати ОСОБА_1 знести самочинно збудоване нерухоме майно - магазин продовольчих товарів літ."А-1", загальною площею 157,1 кв. м, (метал, обшитий пластиком), що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 .
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 07 лютого 2022 року, ухваленим у складі судді Багрової А. Г., позовну заяву прокурора до ОСОБА_1 про скасування державної реєстрації з одночасним припиненням права власності, знесення самочинного збудованого нерухомого майна задоволено.
Скасовано державну реєстрацію права приватної власності за ОСОБА_1 на об`єкт нерухомого майна - магазин продовольчих товарів літ. "А-1", загальною площею 157,1 кв.м (метал, обшитий пластиком), що розташований за адресою: АДРЕСА_1, проведену державним реєстратором Чумаківської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області Третяк Т.В., від 08 серпня 2018 року (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1617803312116, номер запису 27407444) та припинено право приватної власності.
Зобов`язано ОСОБА_1 знести самочинно збудоване нерухоме майно - магазин продовольчих товарів літ. "А-1" загальною площею 157,1 кв.м (метал обшитий пластиком), що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 .
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Дніпропетровської обласної прокуратури понесені судові витрати в розмірі 4 540,00 грн.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції встановив, що Нікопольська міська рада не приймала рішень щодо передачі спірної земельної ділянки у власність (користування), тому дійшов висновку, що ОСОБА_1 здійснює користування цією земельною ділянкою без правовстановлюючих документів.
При цьому суд звернув увагу, що відповідач, подаючи відзив на позовну заяву, не надала доказів для спростування доводів прокурора по суті заявлених вимог. Посилання на те, що реальним власником цього майна є ОСОБА_2, спростовано письмовими доказами, наданими ОСОБА_2, згідно з якими він є власником павільйону торгівлі за цією ж адресою, але не є власником нерухомого майна - магазину продовольчих товарів площею 157,1 кв. м, щодо якого заявлені позовні вимоги.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 11 червня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено.
Рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 07 лютого 2022 року скасовано та ухвалено нове рішення.
У задоволенні позову Нікопольської окружної прокуратури Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Нікопольської міської ради до ОСОБА_1 про скасування державної реєстрації з одночасним припиненням права власності та знесення самочинно збудованого нерухомого майна відмовлено.
Стягнуто з Дніпропетровської обласної прокуратури на користь ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 6 810,00 грн.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції встановив, що предметом спору в цій справі є магазин продовольчих товарів літ."А-1", загальною площею 157,1 кв.м (метал, обшитий пластиком), що розташований за адресою: АДРЕСА_1, право власності на який зареєстровано за ОСОБА_1 .
Однак суд апеляційної інстанції встановив, що відповідно до договору купівлі-продажу від 21 липня 2006 року, посвідченого приватним нотаріусом Нікопольського міського нотаріального округу Мігуновим С.О., зареєстрованого у реєстрі за № 1088, ОСОБА_2 придбав у фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (далі - ФОП ОСОБА_3 ) павільйон за адресою: АДРЕСА_1 .
Суд апеляційної інстанції вказав, що станом на 21 липня 2006 року право власності на такий об`єкт нерухомого майна, як "павільйон торгівлі" не підлягало обов`язковий державній реєстрації згідно з Тимчасовим положенням про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 07 лютого 2002 року № 7/5, чинного у період з 07 лютого 2002 року до 01 січня 2013 року. Тому документом, який підтверджує право власності ОСОБА_2 на "павільйон торгівлі", є договір купівлі-продажу. Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що первинним власником будівлі за адресою: АДРЕСА_1, є ОСОБА_2 .
ОСОБА_2 не був залучений до участі у справі, тому рішення суду впливає на його права, оскільки він уважає себе власником будівлі за адресою: АДРЕСА_1, та придбав його на підставі договору купівлі-продажу від 21 липня 2006 року.
Пред`явлені у цій справі вимоги безпосередньо стосуються прав та обов`язків ОСОБА_2 та не можуть бути розглянуті судом у спорі, в якому ОСОБА_2 не було залучено відповідачем (співвідповідачем), оскільки лише за наявності належного складу відповідачів у справі суд вправі вирішити питання про обґрунтованість позовних вимог та їх задоволення. Без залучення належного кола відповідачів позовні вимоги не можуть бути вирішені.
Короткий зміст касаційної скарги
У липні 2024 року заступник керівника Дніпропетровської обласної прокуратури подав до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Дніпровського апеляційного суду від 11 червня 2024 року, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просив скасувати оскаржуване судове рішення, залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Надходження касаційних скарг до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 15 липня 2024 року відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою заступник керівника Дніпропетровської обласної прокуратури, витребувано її матеріали із Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області, іншим учасникам надіслано копії касаційної скарги.
У липні 2024 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 06 січня 2025 року справу призначено до розгляду у складі колегії із п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 11 липня 2108 року у справі № 911/2635/17, від 10 квітня 2019 року у справі № 235/2452/16 (провадження № 61-3433св19), 05 вересня 2019 року у справі № 638/2304/17 (провадження № 61-2417сво19), від 16 січня 2020 року у справі № 925/1600/16, від 17 лютого 2020 року у справі № 668/17285/13ц (провадження № 61-41547сво18), від 25 березня 2020 року у справі № 2-369/11 (провадження № 61-14181св19), від 10 вересня 2021 року у справі № 1522/29828/12 (провадження № 61-6594св21), від 28 червня 2023 року у справі № 637/46/21 (провадження № 61-12197св22), від 24 квітня 2024 року у справі № 548/1887/21 (провадження № 61-4306св23), від 19 червня 2024 року у справі № 753/5116/18 (провадження № 61-317св23).
Суд апеляційної інстанції належним чином не перевірив і не встановив, чи вирішено рішенням суду першої інстанції питання про права та законні інтереси ОСОБА_2, дійшов взаємовиключних висновків.
Відкривши апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 як особи, що не була залучена до участі у справі, суд розглянув апеляційну скаргу по суті та задовольнив її, однак не врахував, що судом першої інстанції було вирішено питання щодо прав, інтересів та обов`язків ОСОБА_2 .
Так у мотивувальній частині рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 07 лютого 2022 року та в ухвалі про відмову у задоволені клопотання ОСОБА_2 про залучення його до участі у справі як третю особу на стороні відповідача, який не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, від 07 лютого 2022 року, є висновок суду про неправомірне набуття права власності на спірний об`єкт нерухомості ОСОБА_1, про відсутність доказів набуття права власності ОСОБА_2 саме на самочинно збудоване спірне нерухоме майно, а також висновок про те, що придбаний ОСОБА_2 21 липня 2006 року павільйон торгівлі не є об`єктом нерухомого майна (натомість є об`єктом рухомого майна, державна реєстрація на який законодавством не передбачена), відповідно до змісту договору купівлі-продажу має іншу адресу та не має жодних дозвільних документів щодо його розміщення. Отже, ОСОБА_2 не довів порушення його прав, свобод, інтересів та (або) обов`язків.
У клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення причиною поважності його пропуску ОСОБА_2 указав, що про ухвалене судом рішення він дізнався 08 квітня 2024 року під час здійснення державним виконавцем примусового його виконання в частині знесення самочинно збудованого нерухомого майна. Зі змістом рішення суду ознайомився 17 квітня 2024 року через представника.
Прокурор вважає, що ці обставини спростовуються тим, що 27 жовтня 2021 року ОСОБА_2 заявляв клопотання про залучення його до участі у справі як третя особа на стороні відповідача, який не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору. Тому мав цікавитися розглядом справи, результатом розгляду заявленого клопотання. Був обізнаний про ухвалення судового рішення, оскільки відповідачка є його донькою, і на її адресу направлялося оскаржуване судове рішення.
Таким чином, ОСОБА_2, заявляючи клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 07 лютого 2022 року, не навів жодних поважних причин, які б перешкоджали йому отримати вказане рішення суду раніше та оскаржити його у встановлений законом строк.
Крім того, рішенням Нікопольської міської ради від 18 грудня 2009 року №14-43/V "Про надання приватному підприємцю ОСОБА_2 в оренду земельну ділянку на АДРЕСА_2 за фактичним розміщенням будівель та споруд", ОСОБА_2 в оренду надано земельну ділянку загальною площею 0,1422 га, розташовану на АДРЕСА_2, за фактичним розміщенням будівель та споруд за рахунок земель: Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Смерічка"- земельна ділянка площею 0,0847 га, ФОП ОСОБА_3 - земельна ділянка площею 0,0150 га та міської ради із не наданих у власність та користування - земельна ділянка площею 0,0425 га, код цільового використання - 1.11.3 (роздрібна торгівля та комерційні послуги) в оренду терміном на 2 роки.
Договір оренди між Нікопольською міською радою та ОСОБА_2 не укладався.
Суд першої інстанції встановив, що предметом спору у цій справі, з урахуванням положень статей 181, 182, 376 ЦК України, є самочинно збудований об`єкт нерухомого майна - магазин продовольчих товарів літ. "А-1", загальною площею 157,1 кв.м, розташований за адресою: АДРЕСА_1, право власності на яке зареєстровано за ОСОБА_1 .
Майно, придбане ОСОБА_2 21 липня 2006 року, - тимчасова споруда. Доказів протилежного ОСОБА_2 не надав.
Суд апеляційної інстанції внаслідок неналежного дослідження та оцінки зібраних доказів не встановив фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, оцінив наданий ОСОБА_1 та особою, яка не була залучена до участі у справі, - ОСОБА_2 єдиний доказ - договір купівлі-продажу від 21 липня 2006 року, залишивши поза увагою інші докази, що мають значення для справи, тобто апеляційний суд надав перевагу в оцінці одних доказів над іншими, тим самим порушив принцип рівноправності сторін при дослідженні поданих доказів.
Рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 07 лютого 2022 року, набрало чинності у встановленому законом порядку 18 квітня 2022 року.
Дане рішення ОСОБА_1 в апеляційному порядку не оскаржувала, та виконала.
Доводи осіб, які подали відзив на касаційну скаргу
У липні 2024 року представник ОСОБА_2 - адвокат Яремчук Л. В. подала до Верховного Суду відзив, у якому просила касаційну скаргу прокурора залишити без задоволення, постанову Дніпровського апеляційного суду від 11 червня 2024 року - без змін, як таку, що прийнята з правильним застосуванням норм матеріального права та без порушень норм процесуального права.
Звертала увагу, що нотаріально посвідченим договором купівлі-продажу, який укладено між ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_3, підтверджено право власності на павільйон за ОСОБА_2 . Жодного документа про право власності нерухомого майна за ОСОБА_1, окрім акта обстеження земельної ділянки комісії міської ради, матеріали спарив не місять.
Із рішення Нікопольської міської ради від 18 грудня 2009 року №14-43/V, експлікації земельних угідь до плану встановлення меж земельної ділянки ОСОБА_2 встановлено, що до складу наданої в оренду ОСОБА_2 земельної ділянки, крім інших частин, увійшла земельна ділянка, яка раніше знаходилась у користуванні ФОП ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 . Тобто, земельна ділянка, яка знаходилась під торгівельним павільйоном, розташована у АДРЕСА_1, крім інших частин, увійшла до складу нової земельної ділянки, якій присвоєно адресу: АДРЕСА_1 .
Отже, посилання у скарзі на різні адреси як аргументацію наявності двох різних об`єктів торгівлі, що належить двом різним суб`єктам, є некоректним та безпідставним.
Крім того, існування рішення Нікопольської міської ради від 18 грудня 2009 року не впливає на дійсність договору купівлі-продажу від 21 липня 2006 року.
У липні 2024 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду відзив, у якому просила касаційну скаргу прокурора залишити без задоволення, постанову Дніпровського апеляційного суду від 11 червня 2024 року- без змін, як таку, що прийнята з правильним застосуванням норм матеріального права та без порушень норм процесуального права.
Посилаючись на доданий прокурором до касаційної скарги акт державного виконавця від 08 квітня 2024 року, ОСОБА_1 стверджує, що оскаржуване судове рішення в частині зобов`язання відповідача знести самочинно збудоване нерухоме майно - магазин продовольчих товарів літ."А-1", загальною площею 157,1 кв. м, за адресою: АДРЕСА_1, неможливо виконати, оскільки за цією адресою відсутній спірний об`єкт нерухомості, який є предметом спору згідно із заявленими позовними вимогами.
Стверджує, що погоджується із судовим рішенням в частині скасування державної реєстрації права приватної власності за нею на спірний об`єкт нерухомого майна, проведеної державним реєстратором 08 серпня 2018 року, та припинення права приватної власності, оскільки факт незаконності реєстрації визнавався нею під час розгляду справи.
Позивач не надав належних та допустимих доказів, які б свідчили про існування спірного об`єкта нерухомого майна. Натомість письмові докази, наявні в матеріалах справи, підтверджують, що право власності на споруду малої архітектурної форми, якою володіє ФОП ОСОБА_2, не могли бути зареєстровані в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, оскільки ця споруда не є об`єктом нерухомості.
У липні 2024 року Нікопольська міська рада подала до Верховного Суду відзив, у якому підтримала касаційну скаргу прокурора, просила задовольнити, однак ця заява не може бути врахована ні як заява про приєднання до касаційної скарги, ні як відзив на касаційну скаргу, оскільки не відповідає вимогам частини четвертої статті 395 та частини третьої статті 397 ЦПК України.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Відповідно до договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Нікопольського міського нотаріального округу Мігуновим С.О., зареєстрованого в реєстрі за № 1088, від 21 липня 2006 року, ОСОБА_2 купив у приватного підприємця ОСОБА_3 павільйон торгівлі, загальною площею 90 кв. м, за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до пункту 5 договору право власності на "павільйон торгівлі" виникає у покупця з моменту нотаріального посвідчення договору.
Станом на 21 липня 2006 року документом, який підтверджує право власності ОСОБА_2 на "павільйон торгівлі" загальною площею 90 кв. м, є договір купівлі-продажу.
Первинним власником будівлі (павільйону торгівлі) за адресою: АДРЕСА_1, є ОСОБА_2 .
Рішенням Нікопольської міської ради від 18 грудня 2009 року № 14-43/V "Про надання приватному підприємцю ОСОБА_2 в оренду земельної ділянки на АДРЕСА_2 за фактичним розміщенням будівель та споруд", зокрема, вирішено:
- продовжити строк дії дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки приватному підприємцю ОСОБА_2 на АДРЕСА_2 за фактичним розміщенням будівель та споруд, площею 0,1422 га, код цільового використання - 1.11.3 (роздрібна торгівля та комерційні послуги);
- вилучено з користування ТОВ фірма "Смерічка" земельну ділянку площею 0,0847 га, код цивільного використання - 1.11.3 (роздрібна торгівля та комерційні послуги);
- надати приватному підприємцю ОСОБА_2 земельну ділянку загальною площею 0,1422 га на АДРЕСА_2 за фактичним розміщенням будівель та споруд за рахунок земель ТОВ фірма "Смерічка" - земельна ділянка площею 0,0847 га, приватного підприємця ОСОБА_3 - земельна ділянка площею 0,0150 га, міської ради з ненаданих у власність та користування - земельна ділянка площею 0,0425 га, код цільового використання - 1.11.3 (роздрібна торгівля та комерційні послуги);
- встановити на земельну ділянку на АДРЕСА_2 орендну плату у розмірі 3 % від діючої грошової оцінки землі;
- зобов`язати приватного підприємця ОСОБА_2 укласти договір оренди на землю відповідно до чинного законодавства.
За ОСОБА_1 зареєстровано право приватної власності на об`єкт нерухомого майна - магазин продовольчих товарів літ. "А-1", загальною площею 157,1 кв.м (метал, обшитий пластиком), що розташований за адресою: АДРЕСА_1, який складається із: тамбур - 2,5 кв. м, торгова зала - 51,4 кв. м, туалет - 1,4 кв. м, умивальник - 2,1 кв. м, приміщення - 21,8 кв. м, кабінет -7,9 кв. м, склад - 70 кв. м, згідно з технічним паспортом, виготовленим ФОП ОСОБА_4 28 вересня 2017 року на замовлення ОСОБА_1 . Реєстрація проведена державним реєстратором Чумаківської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області Третяк Т. В. 08 серпня 2018 року (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 1617803312116, номер запису - 27407444).
Підставою для державної реєстрації прав власності стало рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 29 липня 2011 року у справі №2-4081/11 за позовом ОСОБА_1 до територіальної громади Нікопольського виконкому Дніпропетровської області про визнання права власності, згідно з яким за ОСОБА_1 визнано право власності на магазин продовольчих товарів (літ. "А-1") загальною площею 157,1 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, який складається із: 1 - тамбур, 2 - торгова зала, 3 - туалет, 4 - умивальник, 5 - приміщення, 6 - кабінет, 7 - склад.
Встановлено, що вказане рішення Нікопольським міськрайонним судом Дніпропетровської області від 29 липня 2011 року не приймалося.
Нікопольським міськрайонним судом Дніпропетровської області розглядавсь справа № 2-4081/11, однак з іншими учасниками, а саме: за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості. Рішення суду у цій справі прийнято 07 листопада 2011 року.
Згідно з даними автоматизованої системи документообігу суду, у провадженні Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області справа за позовом ОСОБА_1 до територіальної громади Нікопольського виконкому Дніпропетровської області про визнання права власності станом на 18 травня 2021 року не значиться.
Із заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 08 серпня 2018 року та рішення про державну реєстрацію від 08 серпня 2018 року встановлено, що від імені ОСОБА_1 діяв ОСОБА_6 на підставі довіреності, що нотаріально посвідчена 03 березня 2016 року.
За листом Нікопольської міської ради від 02 червня 2021 року №2080/21 встановлено, що Нікопольська міська рада не приймала рішень щодо передачі земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1, у власність (користування) ОСОБА_1 .
Договір оренди між Нікопольською міською радою та ОСОБА_1 не укладався.
Згідно з дозволом № 779/1.1 на розміщення малої архітектурної форми, виданим на підставі рішення виконкому Нікопольської міської ради від 21 листопада 2021 року № 779, погоджено встановлення тимчасової споруди - павільйону торгівлі, загальною площею 90,0 кв. м, ОСОБА_3
08 червня 2021 року членами робочої групи на виконання рішення виконкому Нікопольської міської ради від 30 грудня 2020 року № 1120 проведено обстеження земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 .
ОСОБА_2 не був залучений до участі у справі як співвідповідач.
07 лютого 2022 року ухвалою Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області ОСОБА_2 відмовлено у задоволенні клопотання про залучення його до участі у справі як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.