ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 січня 2025 року
м. Київ
справа № 947/7799/23
провадження № 61-8048св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.,
суддів: Гулейкова І. Ю., Гулька Б. І., Коломієць Г. В. (суддя-доповідач), Лідовця Р. А.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Акціонерне товариство "Українська залізниця",
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргуАкціонерного товариства "Українська залізниця" на рішення Київського районного суду м. Одеси від 09 травня 2023 року, ухвалене у складі судді Васильків О. В., та постанову Одеського апеляційного суду від 15 квітня 2024 року, прийняту у складі колегії суддів: Коновалової В. А., Карташова О. Ю., Стахової Н. В.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовної заяви
У березні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Акціонерного товариства "Українська залізниця" (далі - АТ "Укрзалізниця") про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди.
Позовна заява ОСОБА_1 мотивована тим, що наказом регіональної філії "Одеська залізниця" АТ "Укрзалізниця" від 01 квітня 2021 року № 271/ОС його призначено за безстроковим трудовим договором на посаду начальника депо виробничого підрозділу служби локомотивного господарства "Локомотивне депо Одеса-Сортувальна" (далі - ВПСЛГ "Локомотивне депо Одеса-Сортувальна").
25 січня 2023 року заступник директора регіональної філії "Одеська залізниця" АТ "Укрзалізниця" ОСОБА_3 повідомив його, що потрібно написати заяву про звільнення за угодою сторін.
Наказом регіональної філії "Одеська залізниця" АТ "Укрзалізниця" від 25 січня 2023 року № 175/ОС його звільнено з посади начальника депо ВПСЛГ "Локомотивне депо Одеса-Сортувальна" регіональної філії "Одеська залізниця" АТ "Укрзалізниця" 25 січня 2023 року за угодою сторін на підставі пункту 1 статті 36 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України). Підстава звільнення: заява ОСОБА_1 .
ОСОБА_1 зазначав, що перебуваючи під примусом, психологічним тиском та погрозами, написав та подав заяву про звільнення за угодою сторін, однак станом на 25 січня 2023 року не мав наміру звільнятися із займаної посади з власної ініціативи, оскільки зазначену заяву написав та подав проти своєї волі.
30 січня 2023 року він подав заяву про відкликання заяви про звільнення відповідно до пункту 1 частини першої статті 36 КЗпП України від 25 січня 2023 року, однак зазначена заява проігнорована АТ "Укрзалізниця".
Ураховуючи викладене, ОСОБА_1 просив суд:
- визнати незаконними та скасувати наказ регіональної філії "Одеська залізниця" АТ "Укрзалізниця" від 25 січня 2023 року № 175/ОС та наказ (розпорядження) ВПСЛГ "Локомотивне депо Одеса-Сортувальна" від 25 січня 2023 року № 52/ОС про звільнення ОСОБА_1 з посади начальника депо ВПСЛГ "Локомотивне депо Одеса-Сортувальна" регіональної філії "Одеська залізниця" АТ "Укрзалізниця" 25 січня 2023 року за угодою сторін, на підставі пункту 1 частини першої статті 36 КЗпП України;
- поновити ОСОБА_1 на посаді начальника депо ВПСЛГ "Локомотивне депо Одеса-Сортувальна" регіональної філії "Одеська залізниця" АТ "Укрзалізниця" та допустити негайне виконання рішення в цій частині;
- стягнути з АТ "Укрзалізниця" на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу починаючи з 25 січня 2023 року і до дня ухвалення рішення суду;
- стягнути з АТ "Укрзалізниця" завдану моральну шкоду в розмірі 50 000,00 грн.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 09 травня 2023 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано незаконними та скасовано наказ регіональної філії "Одеська залізниця" АТ "Укрзалізниця" від 25 січня 2023 року № 175/ОС та наказ (розпорядження) ВПСЛГ "Локомотивне депо Одеса-Сортувальна" від 25 січня 2023 року № 52/ОС про звільнення ОСОБА_1 з посади начальника депо ВПСЛГ "Локомотивне депо Одеса-Сортувальна" регіональної філії "Одеська залізниця" АТ "Укрзалізниця" 25 січня 2023 року за угодою сторін, на підставі пункту 1 частини першої статті 36 КЗпП України.
Поновлено ОСОБА_1 на посаду начальника депо ВПСЛГ "Локомотивне депо Одеса-Сортувальна" регіональної філії "Одеська залізниця" АТ "Укрзалізниця".
Допущено негайне виконання рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника депо ВПСЛГ "Локомотивне депо Одеса-Сортувальна" регіональної філії "Одеська залізниця" АТ "Укрзалізниця".
Стягнуто з АТ "Укрзалізниця" на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 25 січня 2023 року до дня ухвалення рішення суду в розмірі 75 030,00 грн.
Стягнуто з АТ "Укрзалізниця" на користь ОСОБА_1 завдану моральну (немайнову) шкоду в розмірі 25 000,00 грн.
Стягнуто з АТ "Укрзалізниця" на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати послуг з надання професійної правничої допомоги у розмірі 40 000,00 грн.
В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
Стягнуто з АТ "Укрзалізниця" на користь держави судовий збір у розмірі 2 073,90 грн.
Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив із висновку, виданого 02 лютого 2023 року психологом ОСОБА_2, за результатами дослідження ОСОБА_1, відповідно до якого, під час підпису заяви про звільнення останній перебував в стані дезорієнтації та афекту.
Також про відсутність угоди між АТ "Укрзалізниця" та ОСОБА_1 щодо звільнення свідчить заява ОСОБА_1 від 30 січня 2023 року про відкликання заяви про звільнення від 25 січня 2023 року, звернення ОСОБА_1 до правоохоронних органів з цього приводу. Крім того, зазначене підтверджують письмові пояснення заступника директора регіональної філії "Одеська залізниця" АТ "Укрзалізниця" ОСОБА_3., надані адвокату Миргородовій О. Ю., тому наявні підстави вважати, що звільнення ОСОБА_1 відбулося не за угодою сторін.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Одеського апеляційного суду від 15 квітня 2024 року апеляційну скаргу АТ "Укрзалізниця" задоволено частково.
Рішення Київського районного суду м. Одеси від 09 травня 2023 року змінено, зменшено стягнуті з АТ "Укрзалізниця" на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 75 030,00 грн до 74 029,60 грн, моральну шкоду з 25 000,00 грн до 5 000,00 грн, витрати з надання професійної правничої допомоги з 40 000,00 до 15 000,00 грн.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ "Укрзалізниця" на відшкодування судового збору 200,00 грн.
В іншій частині рішення суду залишено без змін.
Змінюючи рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходив із того, що написання ОСОБА_1 заяви про звільнення за пунктом 1 частини першої статті 36 КЗпП України здійснено під психологічним примусом (тиском), та відсутність у ОСОБА_1 належного вільного волевиявлення на звільнення, на підтвердження вказаних обставин ним надано суду належні та достатні докази. Також ОСОБА_1 звертався до відділу поліції № 2 Одеського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції в Одеській області із заявою про внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань стосовно заступника директора регіональної філії "Одеська залізниця" АТ "Укрзалізниця" ОСОБА_3. за фактом вчинення злочину, передбаченого частиною першою статті 172 Кримінального кодексу України (далі - КК України).
Однак суд першої інстанції, стягуючи з АТ "Укрзалізниця" середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 25 січня 2023 року до дня винесення рішення, не врахував, що 25 січня 2023 року є останнім робочим днем ОСОБА_1, за який йому нарахована заробітна плата, і не є вимушеним прогулом. Процедура обчислення середньої заробітної плати працівника визначається Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100 (далі - Порядок). Отже, вимога ОСОБА_1 про стягнення з АТ "Укрзалізниця" середнього заробітку за час вимушеного прогулу за 25 січня 2023 року в розмірі 1 000,40 грн не підлягає задоволенню.
Апеляційний суд зазначив, що в частині відшкодування моральної шкоди суд першої інстанції належним чином не мотивував свого висновку щодо розміру стягнутої на користь ОСОБА_1 моральної шкоди, не навів аргументів, чому такий розмір повинен складати саме 25 000,00 грн, тому ця сума підлягає зменшенню.
Крім того, апеляційний суд дійшов висновку, що розмір витрат на правову допомогу, заявлений позивачем до стягнення, є завищеним, тому враховуючи принцип співмірності та розумності судових витрат, беручи до уваги часткове задоволення позовних вимог, складність справи, предметом якої є трудовий спір, який розглядався судом першої інстанції за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, обсяг виконаних робіт адвокатом (обсяг позовної заяви та доказів, наданих на підтвердження позовних вимог, які складаються, зокрема з копії документів на підтвердження особистих даних позивача), беручи до уваги надані докази здійснення розрахунку та позицію відповідача щодо неспівмірності витрат, вважав, що витрати на професійну правничу допомогу підлягають зменшенню.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводів
У травні 2024 року АТ "Укрзалізниця" через підсистему "Електронний суд" подало до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального й процесуального права, просило суд скасувати рішення Київського районного суду м. Одеси від 09 травня 2023 року та постанову Одеського апеляційного суду від 15 квітня 2024 року і ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позову.
Касаційна скарга АТ "Укрзалізниця" мотивована тим, що суди першої та апеляційної інстанцій не звернули увагу на те, що дії ОСОБА_1 та свідків, присутніх 25 січня 2023 року під час написання ОСОБА_1 заяви про звільнення, були чітко узгодженими заздалегідь та спланованими, що спростовує доводи ОСОБА_1 про перебування його у стані афекту та стані сильного хвилювання під час написання заяви на звільнення. Свідками зі сторони ОСОБА_1 підтверджено, що між ними склалася домовленість щодо написання заяв на звільнення та подальшого звернення до суду з відповідними позовами про скасування наказів про звільнення, яка була виконана ними у повному обсязі.
Також суди попередніх інстанцій не врахували того, що матеріали справи не містять належних, достовірних та допустимих доказів анулювання домовленості сторін трудового договору про звільнення ОСОБА_1 за угодою сторін з 25 січня 2023 року.
Підставами касаційного оскарження рішення Київського районного суду м. Одеси від 09 травня 2023 року та постанови Одеського апеляційного суду від 15 квітня 2024 року заявник зазначає неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального й процесуального права, зокрема суди в оскаржуваних судових рішеннях застосували норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених
у постановах Верховного Суду України від 11 листопада 2015 року у справі № 234/7936/14-ц (провадження № 6-2159цс15), від 31 травня 2017 року у справі № 759/7662/15-ц (провадження № 6-1185цс16) та у постановах Верховного Суду від 10 листопада 2021 року у справі № 757/76070/17 (провадження № 61-5817св21), від 26 жовтня 2022 року у справі № 761/35483/20 (провадження № 61-2604св22), від 27 березня 2023 року у справі № 175/2318/19 (провадження № 61-1236св23).
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У липні 2024 року представник ОСОБА_1 - адвокат Зубрицький О. О. подав до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому зазначив, що в результаті застосування з боку ОСОБА_3 стосовно ОСОБА_1 примусу, психологічного тиску та погроз, останній написав заяву про звільнення за угодою сторін. Однак ОСОБА_1 станом на 25 січня 2023 року не мав наміру звільнятися із займаної ним посади з власної ініціативи та угодою із роботодавцем. Отже, просив суд залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін як такі, що ухвалені з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 05 червня 2024 року поновлено процесуальний строк для подачі касаційної скарги, відкрито касаційне провадження у справі та витребувано матеріали цивільної справи із суду першої інстанції.
У липні 2024 року до Верховного Суду надійшли матеріали справи.
Ухвалою Верховного Суду від 12 грудня 2024 року справу призначено до судового розгляду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
З трудової книжки серії НОМЕР_1 ОСОБА_1 відомо, що 09 квітня 2008 року ОСОБА_1 прийнята на посаду помічника машиніста електровоза до Одеського локомотивного депо "Одеса-Сортувальна" та надалі ОСОБА_1 до 25 січня 2023 року працював в регіональній філії "Одеська залізниця" на різних посадах.
Відповідно до наказу регіональної філії "Одеська залізниця" АТ "Укрзалізниця" від 01 квітня 2021 року № 271/ОС ОСОБА_1 призначено на посаду начальника
депо ВПСЛГ "Локомотивне депо Одеса-Сортувальна" регіональної філії "Одеська залізниця" АТ "Укрзалізниця" з 02 квітня 2021 року.
25 січня 2023 року ОСОБА_1 написав заяву на ім`я директора регіональної філії "Одеська залізниця" АТ "Укрзалізниця" ОСОБА_4, у якій просив звільнити його з роботи за угодою сторін, на підставі пункту 1 частини першої статті 36 КЗпП України, з 25 січня 2023 року.
Наказом регіональної філії "Одеська залізниця" АТ "Укрзалізниця" від 25 січня 2023 року № 175/ОС ОСОБА_1 звільнено з посади начальника депо ВПСЛГ "Локомотивне депо Одеса-Сортувальна" регіональної філії "Одеська залізниця" АТ "Укрзалізниця" 25 січня 2023 року за угодою сторін на підставі пункту 1 частини першої статті 36 КЗпП України. З цим наказом ОСОБА_1 ознайомлений 25 січня 2023 року.
30 січня 2023 року ОСОБА_1 написав на ім`я директора регіональної філії "Одеська залізниця" АТ "Укрзалізниця" ОСОБА_4 заяву про відкликання заяви від 25 січня 2023 року про звільнення за угодою сторін з посади начальника депо ВПСЛГ "Локомотивне депо Одеса-Сортувальна" регіональної філії "Одеська залізниця" АТ "Укрзалізниця", в якій ОСОБА_1 вказав, що зазначену заяву про звільнення він написав та подав у результаті застосування стосовно нього примусу, психологічного тиску та погроз з боку заступника директора регіональної філії "Одеська залізниця" АТ "Укрзалізниця" ОСОБА_3 . В результаті вказаних незаконних дій отримав психологічну травму. Станом на 25 січня 2023 року не мав наміру звільнятись із займаної посади з власної ініціативи та угодою із роботодавцем. Вищевказану заяву написав та подав проти своєї волі. В момент написання вищевказаної заяви про звільнення не було досягнуто домовленості про звільнення. Враховуючи вищевикладене, зазначив, що звільнення є незаконним, тому необхідно відкликати заяву від 25 січня 2023 року та скасувати наказ від 25 січня 2023 року № 175/ОС. Заява зареєстрована в приймальні НЗК регіональної філії "Одеська залізниця" 08 лютого 2023 року.
Згідно з відповіддю регіональної філії "Одеська залізниця" АТ "Укрзалізниця" від 14 лютого 2023 року задовольнити прохання ОСОБА_1 щодо відкликання заяви від 25 січня 2023 року про звільнення за угодою сторін не вбачається можливим.
17 лютого 2023 року ОСОБА_1 подав до відділу поліції № 2 Одеського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції в Одеській області заяву щодо вчинення кримінального правопорушення (у порядку статті 214 Кримінального процесуального кодексу України) та внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати досудове розслідування стосовно заступника директора регіональної філії "Одеська залізниця" АТ "Укрзалізниця" ОСОБА_3. за фактом вчинення злочину, передбаченого частиною першою статті 172 КК України (грубе порушення законодавства про працю).
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що касаційна скарга АТ "Укрзалізниця" підлягає задоволенню.