ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 січня 2025 року
м. Київ
справа № 359/7894/24
провадження № 61-16055 св 24
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д. (суддя-доповідач),
суддів: Гулейкова І. Ю., Гулька Б. І., Коломієць Г. В., Лідовця Р. А.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю "Київська обласна ЕК",
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського апеляційного суду у складі колегії суддів: Кулікової С. В., Болотова Є. В., Музичко С. Г. від 17 жовтня 2024 року,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовної заяви
У липні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) "Київська обласна ЕК", в якому просив суд:
- визнати незаконними дії ТОВ "Київська обласна ЕК" щодо нарахування заборгованості по оплаті ним послуг з електропостачання та безпідставних погроз відключенням електропостачання;
- зобов`язати ТОВ "Київська обласна ЕК" виконувати належним чином свої договірні зобов`язання стосовно електропостачання його квартири (своєчасна та достовірна фіксація показників електролічильника, правильне та своєчасне без донарахувань та перерахунків оформлення квитанцій по оплаті електропостачання тощо);
- стягнути з ТОВ "Київська обласна ЕК" на його користь моральну шкоду в розмірі 100 тис грн;
- витребувати від відповідача договір № 400264571 від 16 серпня 2011 року на користування електроенергією, укладений між його покійною матір`ю
ОСОБА_2 та ТОВ "Київська обласна ЕК";
- звільнити від сплати судового збору на підставі Закону України "Про захист прав споживачів".
Короткий зміст ухвал суду першої та апеляційної інстанцій
Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області у складі судді Яковлєвої Л. В. від 28 липня 2024 року позов ОСОБА_1 залишено без руху. Зазначено строк виконання ухвали та попереджено позивача про наслідки її невиконання.
Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області у складі судді Яковлєвої Л. В. від 10 вересня 2024 року позовну заяву ОСОБА_1 визнано неподаною та повернуто заявникові у зв`язку з невиконанням вимог ухвали Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 28 липня 2024 року про залишення позову без руху.
Суд першої інстанції виходив із того, що позивач не надав доказів, що він є споживачем послуг з електропостачання, яке здійснює ТОВ "Київська обласна ЕК", а тому Закон України "Про захист прав споживачів" на нього не поширюється і він повинен був сплатити судовий збір, чого не зробив.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 01 жовтня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху. Запропоновано заявникові сплатити судовий збір за звернення до суду із апеляційною скаргою на ухвалу суду та надати копії апеляційної скарги відповідно до кількості учасників справи.
14 жовтня 2024 року ОСОБА_1 подав до Київського апеляційного суду копії апеляційних скарг, однак зазначив про хибність висновків апеляційного суду щодо сплати судового збору, оскільки він є споживачем, тому звільнений від сплати судового збору відповідно до Закону України "Про захист прав споживачів".
Ухвалою Київського апеляційного суду від 17 жовтня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 визнано неподаною та повернуто заявникові з підстав невиконання вимог ухвали Київського апеляційного суду від 01 жовтня 2024 року в частині необхідності сплати судового збору за подачу апеляційної скарги.
Оскаржувана ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що ОСОБА_1 недоліки апеляційної скарги в частині сплати судового збору не усунув, будь-яких повідомлень щодо неможливості виконання вимог суду, у строки, встановлені судом, він не надав.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У грудні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на ухвалу Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 10 вересня 2024 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 17 жовтня 2024 року, в якій, просить оскаржувані ухвали суду першої та апеляційної інстанцій скасувати, справу направити на новий розгляд.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 11 грудня 2024 року у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 в частині оскарження ухвали Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 10 вересня 2024 року у справі відмовлено. Клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на касаційне оскарження ухвали Київського апеляційного суду від 17 жовтня 2024 року задоволено й поновлено цей строк, відкрито касаційне провадження у цій справі в частині оскарження ухвали Київського апеляційного суду від 17 жовтня 2024 року, витребувано із Бориспільського міськрайонного суду Київської області цивільну справу
№ 359/7894/24, яка містить матеріали апеляційного провадження
№ 22-ц/824/17120/2024. Надано учаснику справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
19 грудня 2024 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 06 січня 2025 року справу призначено до судового розгляду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга ОСОБА_1 у частині оскарження ухвали Київського апеляційного суду від 17 жовтня 2024 року мотивована тим, що ухвала суду є незаконною, вона порушує його право на доступ до правосуддя.
Вказує, що вимога апеляційного суду про сплату судового збору у цій справі є помилковою, оскільки суперечить законодавству, так як він є споживачем послуг, яка надається відповідачем, і відповідно до пункту 22 частини першої статті 1 Закону України "Про захист прав споживачів" звільнений від сплати судового збору.
Заявник посилається на відповідну судову практику Великої Палати Верховного Суду та Конституційного Суду України.
Відзив на касаційну скаргу від учасника справи до Верховного Суду не надходив.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження
у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог абзацу 6 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга в частині оскарження ухвали Київського апеляційного суду
від 17 жовтня 2024 року обґрунтовується неправильним застосуванням апеляційним судом норм матеріального права та порушенням норм процесуального права (абзац 6 частини другої статті 389 ЦПК України).
Касаційна скарга ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Вивчивши матеріали цивільної справи та перевіривши доводи касаційної скарги, суд дійшов таких висновків.
Забезпечення права на апеляційний перегляд справи є однією з основних засад судочинства (пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України).
При цьому забезпечення апеляційного оскарження рішення суду має бути здійснено судами з урахуванням принципу верховенства права і базуватися на справедливих судових процедурах, передбачених вимогами законодавства, які регулюють вирішення відповідних процесуальних питань.
Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови виконання процесуальних дій, сукупність цивільних процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільно-процесуальних правовідносин та гарантій їх реалізації.
Згідно з частиною першою статті 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Вимоги щодо форми і змісту апеляційної скарги встановлено статтею 356 ЦПК України.
Відповідно до пункту 3 частини четвертої статті 356 ЦПК України до апеляційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до частини другої статті 357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.
За змістом частини третьої статті 185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Визнаючи неподаною та повертаючи апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції виходив з того, що позивач не усунув недоліки апеляційної скарги у строк, встановлений судом, а саме не надав суду документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Верховний суд не погоджується з таким висновком апеляційного суду.
Закон України "Про захист прав споживачів" регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.
Згідно з пунктом 22 статті 1 Закону України "Про захист прав споживачів" споживач - це фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.
Згідно з пунктом 17 частини першої статті 1 Закону України "Про захист прав споживачів" послуга - це діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб.
Звертаючись до суду із позовом до ТОВ "Київська обласна ЕК", ОСОБА_1 просив суд:
- визнати незаконними дії ТОВ "Київська обласна ЕК" щодо нарахування заборгованості по оплаті ним послуг з електропостачання та щодо безпідставних погроз відключенням електропостачання;
- зобов`язати ТОВ "Київська обласна ЕК" виконувати належним чином свої договірні зобов`язання стосовно електропостачання його квартири (своєчасна та достовірна фіксація показників електролічильника, правильне та своєчасне без донарахувань та перерахунків оформлення квитанцій по оплаті електропостачання тощо);
- стягнути з ТОВ "Київська обласна ЕК" на його користь моральну шкоду в розмірі 100 тис грн;
- витребувати від відповідача договір № 400264571 від 16 серпня 2011 року на користування електроенергією, укладений між його покійною матір`ю
ОСОБА_2 та ТОВ "Київська обласна ЕК".
Безумовно, що такі вимоги повністю пов`язані із захистом прав споживачів.
Відповідно до частини третьої статті 22 Закону України "Про захист прав споживачів" споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, пов`язаними з порушенням їх прав.
У статті 5 Закону України "Про судовий збір" визначено перелік пільг щодо сплати судового збору.
Системне тлумачення норм статті 5 Закону України "Про судовий збір" та
статті 22 Закону України "Про захист прав споживачів" дозволяє зробити висновок про те, що сама по собі відсутність такої категорії осіб у переліку осіб, які мають пільги щодо сплати судового збору, встановленого статтею 5 Закону України "Про судовий збір", не може безумовно означати те, що споживачі такої пільги не мають або позбавлені, оскільки така пільга встановлена спеціальною нормою
(стаття 22 Закону України "Про захист прав споживачів"), що закріплена в законі, який гарантує реалізацію та захист прав споживачів.
Отже, стаття 5 Закону України "Про судовий збір" не містить вичерпного переліку осіб, яким надано пільги щодо сплати судового збору, як і не містить норми про те, що пільги надаються лише за пред`явлення позову. Спеціальний закон, звільнивши споживачів від сплати судового збору за подання позову, визначив, що ця пільга надається з метою захисту споживачами їх порушених прав.