1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 січня 2025 року

м. Київ

cправа № 911/1124/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Жукова С.В. - головуючого, Картере В.І., Огородніка К.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу арбітражного керуючого Шаматріна Євгенія Миколайовича

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.10.2024

у справі №911/1124/24

за заявою Публічного акціонерного товариства "Енергомашспецсталь"

про відкриття провадження у справі про банкрутство,-

ВСТАНОВИВ:

1. 29.04.2024 до Господарського суду Київської області надійшла заява Боржника ПАТ "ЕМСС" від 01.04.2024 № 144 (вх. № 624/24) про відкриття провадження у справі про банкрутство.

2. На запит суду від 01.05.2024 автоматизованою системою з відбору кандидатів на призначення арбітражного керуючого у справах про банкрутство з числа осіб, внесених до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України, у справі № 911/1124/24 визначено арбітражного керуючого Шаматріна Євгенія Миколайовича (свідоцтво № 1788 від 05.12.2016).

3. Ухвалою Господарського суду Київської області від 03.05.2024 прийнято до розгляду вказану заяву про відкриття провадження у справі про банкрутство ПАТ "ЕМСС"; проведення підготовчого засідання призначено на 14.05.2024; зобов`язано арбітражного керуючого Шаматріна Є.М. до 10.05.2024 визначитись щодо участі у справі про банкрутство Боржника - ПАТ "ЕМСС" у відповідності до вимог ст. 28 КУзПБ.

4. 10.05.2024 до суду надійшла заява арбітражного керуючого Шаматріна Є.М. від 09.05.2024 № 01-20/253 (вх. № 5811/24) про згоду на участь у даній справі про банкрутство ПАТ "ЕМСС".

5. Враховуючи, що Боржник, який є ініціатором відкриття провадження у справі про банкрутство, тричі (21.05.2024, 28.05.2024, 11.06.2024) не забезпечив участі представника в судових засіданнях, пояснень щодо майнового стану Боржника, складу активів і пасивів підприємства, балансу Боржника не надав, що унеможливило досягнення цілей підготовчого провадження у справі про банкрутство, ухвалою Господарського суду Київської області від 11.06.2024 року у справі №911/1124/24 заяву ПАТ "ЕМСС" про відкриття провадження у справі про банкрутство залишено без розгляду, заяву арбітражного керуючого Шаматріна Є.М. про участь у даній справі про банкрутство залишено без розгляду.

Короткий зміст та мотиви постанови суду апеляційної інстанції

6. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 10.10.2024 апеляційне провадження за апеляційною скаргою арбітражного керуючого Шаматріна Євгенія Миколайовича на ухвалу Господарського суду Київської області від 11.06.2024 у справі №911/1124/24 в частині залишення без розгляду заяви Публічного акціонерного товариства "Енергомашспецсталь" про відкриття провадження у справі про банкрутство закрито. Апеляційну скаргу арбітражного керуючого Шаматріна Євгенія Миколайовича на ухвалу Господарського суду Київської області від 11.06.2024 у справі №911/1124/24 в частині залишення без розгляду заяви арбітражного керуючого Шаматріна Євгенія Миколайовича про участь у даній справі про банкрутство залишено без задоволення. Ухвалу Господарського суду Київської області від 11.06.2024 у справі №911/1124/24 в наведеній частині залишено без змін.

6.1. Суд другої інстанції виходив з того, що оскільки заяву ПАТ "ЕМСС" про відкриття провадження у справі про банкрутство залишено без розгляду, тобто провадження у справі №911/1124/24 не було відкрито та не призначено розпорядника майна в установленому законом порядку, арбітражний керуючий Шаматрін Є.М. не набув статусу учасника справи №911/1124/24 про банкрутство ПАТ "Енергомашспецсталь".

Апеляційний господарський суд зазначив, що з матеріалів справи не вбачається та скаржником при зверненні з апеляційною скаргою не доведено, що оскаржуваною ухвалою місцевого господарського суду про залишення без розгляду заяви боржника про відкриття провадження у справі про банкрутство вирішено питання про права, інтереси та обов`язки арбітражного керуючого Шаматріна Є.М.

Предметом розгляду оскаржуваної ухвали була наявність підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство ПАТ "Енергомашспецсталь" за заявою боржника і оцінка правам та обов`язкам арбітражного керуючого Шаматріна Є.М. судом в цій частині не надавалась.

При цьому, суд апеляційної інстанції відхилив посилання арбітражного керуючого на те, що він отримав право на здійснення повноважень у даній справі з моменту визначення його кандидатури автоматизованою системою, а відтак оскаржувана ухвала в наведеній частині порушує його права на працю, оскільки такі доводи не ґрунтуються на положеннях чинного законодавства про банкрутство, є власними суб`єктивними судженнями скаржника та не можуть свідчити про порушення його права на працю.

Апеляційний господарський суд зазначив, що скаржник у цьому випадку має право на оскарження ухвали Господарського суду Київської області від 11.06.2024 року у справі №911/1124/24 лише в частині залишення без розгляду його заяви про участь у цій справі, оскільки призначення вперше судом у справі розпорядника майна перебуває у залежності від самого факту відкриття провадження у такій справі про банкрутство боржника.

Оскільки судом першої інстанції залишено без розгляду заяву ПАТ "Енергомашспецсталь" про відкриття провадження у справі про його банкрутство, провадження у справі №911/1124/24 не відкрито, апеляційний господарський суд погодився із висновками суду першої інстанції про залишення без розгляду заяви арбітражного керуючого Шаматріна Є.М. про участь у цій справі.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

7. До Верховного Суду від арбітражного керуючого Шаматріна Євгенія Миколайовича надійшла касаційна скарга, у якій скаржник просить Суд скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.10.2024 у справі №911/1124/24 та направити справу на новий апеляційний розгляд.

7.1. На виконання приписів пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України скаржник у касаційній скарзі посилається на пункт 1 частини 2 статті 287 ГПК України як на підставу касаційного оскарження та зазначає, що судом апеляційної інстанції не було взято до уваги правову позицію Верховного Суду, яка викладена у постанові від 08.06.2023 у справі № 911/2237/22 стосовно того, що процесуальні правовідносини між боржником, заявником та арбітражним керуючим виникають не з моменту відкриття провадження у справі про банкрутство, а з моменту подання до суду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство.

7.2. Також скаржник посилається на пункт 3 частини 2 статті 287 ГПК України та вказує, що підставою касаційного оскарження також є відсутність висновку Верховного Суду стосовно права арбітражного керуючого, кандидатура якого визначена автоматизованою системою, на оскарження ухвал місцевого господарського суду щодо залишення заяви боржника про відкриття провадження у справі про банкрутство без розгляду.

Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі

8. ПАТ "Енергомашспецсталь"подано відзив на касаційну скаргу з проханням залишити її без задоволення, а оскаржувану постанову апеляційного господарського суду без змін.

Провадження у Верховному Суді

9. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №911/1124/24 визначено колегію суддів у складі: Жукова С.В. - головуючого, Картере В.І., Огородніка К.М., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.11.2024.

10. Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.11.2024 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою арбітражного керуючого Шаматріна Євгенія Миколайовича на постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.10.2024 у справі №911/1124/24.

Призначено до розгляду касаційну скаргу арбітражного керуючого Шаматріна Євгенія Миколайовича у справі №911/1124/24 у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

11. Верховний Суд, перевіряючи правильність застосування судом апеляційної інстанцій норм процесуального права, в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на таке.

12. Відповідно статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

13. Перевіряючи правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права при постановленні оскаржуваного судового рішення, Верховний Суд зазначає таке.

14. Об`єктом касаційного перегляду у цій справі є постанова Північного апеляційного господарського суду від 10.10.2024 про закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою арбітражного керуючого Шаматріна Євгенія Миколайовича на ухвалу Господарського суду Київської області від 11.06.2024 у справі №911/1124/24 в частині залишення без розгляду заяви Публічного акціонерного товариства "Енергомашспецсталь" про відкриття провадження у справі про банкрутство та про залишення без задоволення апеляційної скарги Шаматріна Євгенія Миколайовича на ухвалу Господарського суду Київської області від 11.06.2024 у справі №911/1124/24 в частині залишення без розгляду заяви арбітражного керуючого Шаматріна Євгенія Миколайовича про участь у цій справі про банкрутство.

15. Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

16. Важливим елементом верховенства права є гарантія справедливого судочинства. Так, у рішенні у справі "Белле проти Франції" ("Bellet v. France", заява N13343/87) від 04.12.1995 Європейський суд з прав людини зазначив, що "стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів якого є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права у демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання в її права". Як засвідчує позиція Європейського суду з прав людини, основною складовою права на суд є право доступу в тому розумінні, що особі має бути забезпечено можливість звернутися до суду для вирішення певного питання, і держава, у свою чергу, не повинна чинити правових чи практичних перешкод для здійснення цього права.

17. При цьому "право на суд" та право на "доступ до суду" не є абсолютними. Права можуть бути обмежені, але лише у такий спосіб та до такої міри, що не порушують зміст цих прав (Philis v Greece (Філіс), §59; De Geouffre de la Pradelle v France (Де Жуфр де ла Прадель проти Франції), §28, і Stanev v Bulgaria (Станєв проти Болгарії) [ВП], §229).

18. За змістом статей 55, 129 Конституції України кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку. Серед основних засад судочинства визначено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

19. Водночас, реалізація конституційного права, зокрема, на апеляційне оскарження судового рішення, ставиться в залежність від положень відповідних процесуальних норм, в провадженні у справі про банкрутство - норм ГПК та Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ).

20. Відповідно до частини першої статті 17 ГПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

21. Згідно з частиною першою статті 254 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

22. Таким чином, процесуальне законодавство (стаття 254 ГПК України) визначає коло осіб, які наділені процесуальним правом на апеляційне оскарження судового рішення, і поділяє їх на дві групи: 1) учасники справи, 2) особи, які участі у справі не брали, але судове рішення прийнято щодо їх прав, інтересів та (або) обов`язків.

23. У справі про банкрутство коло осіб, які мають право оскаржити судові рішення, звужено до учасників такої справи задля попередження необґрунтованого втручання інших осіб, які не є учасниками справи, у хід процедури банкрутства.

24. Відповідна правова позиція є усталеною під час перегляду справ про банкрутство та викладена суддями судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, зокрема, у постановах від 07.07.2020 у справі №Б-39/27-09, від 11.06.2020 у справі №916/3206/17, від 03.06.2020 у справі №910/18031/14, від 19.05.2020 у справі №908/2332/19, від 03.03.2020 у справі №904/7965/16, від 20.02.2019 у справі №5005/2329/2011, від 16.01.2020 у справі №911/5186/14.

25. Відповідно до положень статті 1 КУзПБ учасниками у справі про банкрутство (неплатоспроможність) є сторони, арбітражний керуючий, державний орган з питань банкрутства, інші учасники справи про банкрутство, щодо прав або обов`язків яких існує спір, а також у випадках, передбачених цим Кодексом, Фонд державного майна України, Національний банк України, Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника. Сторонами у справі про банкрутство є конкурсні кредитори (представник комітету кредиторів), забезпечені кредитори, боржник (банкрут).

26. Здійснюючи тлумачення вказаних правових норм, Верховний Суд у постанові від 29.07.2021 у справі №911/698/21 дійшов висновку про умовний розподіл учасників у справі про банкрутство на 3 групи, а саме:

І група - сторони справи - конкурсні кредитори (представник комітету кредиторів), забезпечені кредитори, боржник (банкрут);

ІІ група - учасники справи - арбітражний керуючий, державний орган з питань банкрутства, Фонд державного майна України, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, - уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника;

ІІІ група - інші учасники справи про банкрутство, щодо прав або обов`язків яких існує спір.

27. У постанові від 22.11.2023 у справі №910/4685/20 Верховний Суд зазначив таке:

"Ураховуючи наведені правові висновки, судова палата для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду зауважує, що особи, віднесені до І та II груп, належать до учасників справи про банкрутство (непозовного провадження), у якій вирішуються основні процедурні питання (у межах судових процедур, визначених статтею 6 КУзПБ), відтак вказані особи наділені повною процесуальною дієздатністю у такій справі, зокрема й правом на оскарження ухвалених у ній судових рішень.

Натомість особи, які віднесені до III групи (інші учасники справи про банкрутство, щодо прав або обов`язків яких існує спір) зазвичай стають учасниками справи про банкрутство у зв`язку з тим, що суд у межах справи про банкрутство розглядає та вирішує у відокремленому позовному провадженні спір за участю цих осіб."

28. Специфіка справ про банкрутство полягає, зокрема, в особливому порядку набуття процесуального статусу учасників справи.

29. Згідно приписів ст. 1 КУзПБ арбітражний керуючий - фізична особа, яка отримала відповідне свідоцтво та інформація про яку внесена до Єдиного реєстру арбітражних керуючих України.

30. Розпорядник майна - арбітражний керуючий, призначений господарським судом для здійснення процедури розпорядження майном.

31. Відповідно до ч.1 ст. 28 КУзПБ кандидатура арбітражного керуючого для виконання повноважень розпорядника майна або керуючого реструктуризацією визначається судом шляхом автоматизованого відбору із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи з числа арбітражних керуючих, внесених до Єдиного реєстру арбітражних керуючих України, за принципом випадкового вибору.

32. В ухвалі про прийняття заяви про відкриття провадження у справі господарський суд пропонує трьом визначеним шляхом автоматизованого відбору арбітражним керуючим подати заяву про участь у цій справі.

33. У разі якщо заява про участь у справі надійшла лише від одного арбітражного керуючого, господарський суд призначає таку особу розпорядником майна/керуючим реструктуризацією (ч.2 ст. 28 КУзПБ).

34. Згідно ч.8 ст. 39 КУзПБ суд в ухвалі про відкриття провадження у справі про банкрутство зазначає, зокрема, про призначення розпорядника майна, встановлення розміру його винагороди та джерела її сплати.

35. Відповідно до ч. 1 ст. 44 КУзПБ, про призначення розпорядника майна господарський суд постановляє ухвалу.

36. Таким чином, арбітражний керуючий набуває статусу учасника провадження у справі про банкрутство лише після затвердження його кандидатури і призначення його у встановленому порядку судом для виконання повноважень (подібна правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.04.2021 року у справі №908/2846/16).

37. Встановивши обставини залишення без розгляду заяви ПАТ "ЕМСС" про відкриття провадження у справі про банкрутство, а відтак і відсутність відкриття провадження у справі про банкрутство останнього та призначення розпорядника майна в установленому законом порядку, апеляційний господарський дійшов правильного висновку про те, що арбітражний керуючий Шаматрін Є.М. не набув статусу учасника справи №911/1124/24 про банкрутство ПАТ "Енергомашспецсталь".

38. Отже, не набувши статусу учасника провадження у справі про банкрутство ПАТ "ЕМСС", у арбітражного керуючого Шаматрін Є.М. не виникло право на оскарження судового рішення про повернення заяви про відкриття справи про банкрутство, як учасника цієї справи.

39. Частина перша статті 254 ГПК України визначає коло осіб, які наділені процесуальним правом на апеляційне оскарження судового рішення, і поділяються на дві групи: учасники справи, а також особи, які участі у справі не брали, але судове рішення прийнято щодо їх прав, інтересів та (або) обов`язків.

40. У розумінні наведених норм процесуального права судове рішення, оскаржуване особою, яка не брала участі у справі, повинно безпосередньо стосуватися прав, інтересів та (або) обов`язків цієї особи. Таким судовим рішенням безпосередньо зачіпаються права, інтереси та (або) обов`язки такої особи, в тому числі створюються перешкоди для реалізації її суб`єктивного права чи законного інтересу або реального виконання обов`язку стосовно однієї із сторін спору.

41. При цьому, на відміну від оскарження судового рішення учасником справи, не залучена до участі у справі особа повинна довести наявність у неї правового зв`язку зі сторонами спору або безпосередньо судовим рішенням через обґрунтування наявності трьох критеріїв: вирішення судом питання про її (1) право, (2) інтерес, (3) обов`язок; такий правовий зв`язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним. Будь-який інший правовий зв`язок між скаржником і сторонами спору не може братися до уваги.

42. У вирішенні цього питання суд має з`ясувати, чи буде у зв`язку з прийняттям судового рішення таку особу наділено новими правами або покладено на неї нові обов`язки, або змінено її наявні права та/або обов`язки, або позбавлено певних прав та/або обов`язків у майбутньому тощо. Тобто, суд має розглянути та вирішити спір про право у правовідносинах, учасником яких є скаржник, або міститься судження про права, інтереси та (або) обов`язки цієї особи у відповідних правовідносинах.

43. Якщо скаржник лише зазначає про те, що оскаржуване рішення може вплинути на його права та/або інтереси, та/або обов`язки, або лише зазначає (констатує), що рішенням вирішено питання про його права та/або обов`язки чи інтереси, то такі посилання, зважаючи на наведе, не можуть бути достатньою та належною підставою для розгляду, зокрема, апеляційної скарги.

44. Після прийняття апеляційної скарги особи, яка не брала участі у справі, суд апеляційної інстанції з`ясовує, чи прийнято оскаржуване судове рішення безпосередньо про права, інтереси та (або) обов`язки скаржника і які конкретно. Якщо буде встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалися, то апеляційний господарський суд своєю ухвалою закриває апеляційне провадження на підставі пункту 3 частини першої статті 264 ГПК, оскільки у такому випадку не існує правового зв`язку між скаржником і сторонами у справі, у зв`язку з чим відсутній суб`єкт апеляційного оскарження.

45. Зазначене узгоджується з правовою позицією, викладеною в постановах Верховного Суду від 17.05.2018 у справі № 904/5618/17, від 21.09.2018 у справі № 909/68/18, від 18.12.2018 у справі № 911/1316/17, від 27.02.2019 у справі № 903/825/18, від 17.10.2019 у справі № 910/21156/16, від01.06.2021 у справі № № 910/7888/20.

46. Як встановлено судом апеляційної інстанції, скаржником при зверненні з апеляційною скаргою не доведено, що оскаржуваною ухвалою місцевого господарського суду про залишення без розгляду заяви боржника про відкриття провадження у справі про банкрутство вирішено питання про права, інтереси та обов`язки арбітражного керуючого Шаматріна Є.М., оскільки предметом розгляду оскаржуваної ухвали була наявність підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство ПАТ "Енергомашспецсталь" за заявою боржника і оцінка правам та обов`язкам арбітражного керуючого Шаматріна Є.М. судом в цій частині не надавалась.

47. При цьому, доводи скаржника про те, що він отримав право на здійснення повноважень у даній справі з моменту визначення його кандидатури автоматизованою системою, а відтак оскаржувана ухвала в наведеній частині порушує його права на працю, правильно відхилено судом другої інстанції, з огляду на те, що саме лише визначення кандидатури арбітражного керуючого автоматизованою системою не є безумовною підставою для призначення у якості розпорядника майна у справі про банкрутство.

48. Отже, апеляційний господарський суд дійшов правильного висновку про закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою арбітражного керуючого Шаматріна Є.М. на ухвалу Господарського суду Київської області від 11.06.2024 року у справі №911/1124/24 в частині залишення без розгляду заяви ПАТ "Енергомашспецсталь" про відкриття провадження у справі про банкрутство, оскільки скаржник не набув статусу учасника провадження у справі, а тому позбавлений процесуального права на оскарження ухвали в цій частині.

49. У своїй апеляційній скарзі арбітражний керуючий Шаматрін Є.М. наведеного не спростував.

50. Крім того, ухвалою Господарського суду Київської області від 11.06.2024 року у справі №911/1124/24, серед іншого, залишено без розгляду заяву арбітражного керуючого Шаматріна Є.М. про участь у цій справі про банкрутство, таким чином, скаржник в цьому випадку має право на оскарження в апеляційному порядку наведеної ухвали в частині залишення без розгляду його заяви про участь у цій справі.

51. Згідно ч.8 ст. 39 КУзПБ суд в ухвалі про відкриття провадження у справі про банкрутство зазначає, зокрема, про призначення розпорядника майна, встановлення розміру його винагороди та джерела її сплати.

52. В силу приписів ч. 1 ст. 44 КУзПБ, про призначення розпорядника майна господарський суд постановляє ухвалу.

53. Таким чином, призначення вперше судом у справі розпорядника майна перебуває у залежності від самого факту відкриття провадження у такій справі про банкрутство боржника, як правильно зазначив суд другої інстанції.

54. Відтак, за обставин залишення без розгляду заяви ПАТ "Енергомашспецсталь" про відкриття провадження у справі про його банкрутство, та, як наслідок, відсутність відкриття провадження у справі про банкрутство останнього, апеляційний господарський суд погодився із судом першої інстанції, який залишив без розгляду заяву арбітражного керуючого Шаматріна Є.М. про участь у цій справі.

55. За встановлених обставин, суд другої інстанції, дійшов правильного висновку, залишивши без задоволення апеляційну скаргу арбітражного керуючого Шаматріна Євгенія Миколайовича на ухвалу Господарського суду Київської області від 11.06.2024 у справі №911/1124/24 в частині залишення без розгляду заяви арбітражного керуючого Шаматріна Євгенія Миколайовича про участь у цій справі про банкрутство.

56. Щодо посилань скаржника на правові висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 08.06.2023 у справі № 911/2237/22 стосовно того, що процесуальні правовідносини між боржником, заявником та арбітражним керуючим виникають не з моменту відкриття провадження у справі про банкрутство, а з моменту подання до суду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство, які на думку скаржника не були враховані судом апеляційної інстанції, колегія суддів зазначає таке.

57. У наведеній скаржником справі № 911/2237/22 розглядала питання чи вправі ініціюючий кредитор однієї справи про банкрутство оскаржити ухвалу про відкриття провадження в іншій справі про банкрутство того ж самого боржника, отже, вказана скаржником прийнята за інших обставин справи, а тому не є релевантною до справи, що розглядається.

58. У контексті ще однієї обраної скаржником підстави касаційного оскарження (пункт 3 частини 2 статті 287 ГПК України), викладеної у п. 7.2. п. 2 цієї постанови, колегія суддів констатує, що скаржник в касаційній скарзі лише окреслює свою позицію щодо правовідносин, що склалися у яких, на його думку, відсутній висновок суду касаційної інстанції. Касаційна скарга за своїм змістом фактично зводиться до незгоди з наданою судами попередніх інстанцій оцінкою встановлених фактичних обставин справи, до необхідності надання судом касаційної інстанції переоцінки наявних в матеріалах справи доказів, що не є можливим з огляду на визначені в статті 300 ГПК України межі розгляду справи судом касаційної інстанції. Відтак посилання скаржника на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах визнаються суто декларативними, необґрунтованими та відхиляються.


................
Перейти до повного тексту