ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 січня 2025 року
м. Київ
cправа № 905/1743/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Дроботової Т. Б. - головуючого, Багай Н. О., Чумака Ю. Я.,
секретар судового засідання - Денисюк І. Г.,
представники учасників справи:
позивача - Тищенко А. І.,
відповідача - Іваненко І. П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго"
на постанову Східного апеляційного господарського суду від 22.10.2024 (судді: Медуниця О. Є. - головуючий, Істоміна О. А., Радіонова О. О.) та рішення Господарського суду Донецької області від 01.07.2024 (суддя Зекунов Е. В.) у справі
за позовом Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго"
до Акціонерного товариства "ДТЕК Донецькі електромережі"
про стягнення заборгованості за фактично надані послуги в розмірі 96 610 226,05 грн, інфляційних втрат 1 198 635,82 грн, 3% річних 979 627,15 грн,
ВСТАНОВИВ:
1. Короткий зміст і підстави позовних вимог та заперечень на них
1.1. У грудні 2023 року Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" (далі - ПрАТ "НЕК "Укренерго") звернулося до Господарського суду Донецької області з позовом до Акціонерного товариства "ДТЕК Донецькі електромережі" (далі - АТ "ДТЕК Донецькі електромережі") про стягнення заборгованості за фактично надані послуги в розмірі 96 610 226,05 грн, інфляційні втрати у сумі 1 198 635,82 грн, 3% річних у сумі 979 627,15 грн (з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог, яка прийнята до розгляду згідно з ухвалою Господарського суду Донецької області від 22.04.2024).
1.2. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за укладеним між сторонами договором про надання послуг з передачі електричної енергії від 03.06.2019 № 0518-02041 щодо здійснення повної та своєчасної оплати вартості отриманих від позивача послуг у період липень 2023 - грудень 2023 (з урахуванням коригування квітня-вересня 2023 року).
1.3. У відзиві на позовну заяву АТ "ДТЕК Донецькі електромережі", заперечуючи проти її задоволення, вказувало на те, що позивач здійснює передачу та транспортування електричної енергії (власну господарську діяльність) використовуючи електромережі відповідача та покладаючи всі витрати, які виникають під час передачі електричної енергії, на відповідача. Відповідач вважає, що технологічні витрати електричної енергії на її передачу для ПрАТ "НЕК "Укренерго" транзитними ЛЕП-110кВ АТ "ДТЕК Донецькі електромережі" мають бути віднесені на баланс позивача, про що його було повідомлено листами віл 18.07.2023 № 74/10379-вих та від 22.08.2023 № 74/12348-вих.
Відповідач не погоджується з діями позивача щодо покладення обсягів споживання електроенергії споживачами Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" (далі - ДПЗД "Укрінтеренерго") на втрати АТ "ДТЕК Донецькі електромережі". Позивач безпідставно зменшив значення агрегованих даних комерційного обліку площадок вимірювання споживачів ДПЗД "Укрінтеренерго", самовільно, в порушення норм чинного законодавства, змінивши дані на платформі ММS (програма, в які відображаються дані комерційного обліку споживачів - об`єми розподіленої електричної енергії) поклавши ці обсяги споживання на втрати АТ "ДТЕК Донецькі електромережі". Звернення відповідача були проігноровані позивачем.
2. Короткий зміст судових рішень у справі
2.1. Рішенням Господарського суду Донецької області від 01.07.2024, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 22.10.2024, позовні вимоги задоволені частково, стягнуто з АТ "ДТЕК Донецькі електромережі" на користь ПрАТ "НЕК "Укренерго" заборгованість за фактично надані послуги у сумі 84 306 350,85 грн, інфляційні втрати у сумі 1 076 366,20 грн, 3% річних у сумі 899 236,36 грн та судовий збір у розмірі 925 630,25 грн. У решті позовних вимог відмовлено.
2.2. Суди, відмовляючи у задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача заборгованості у сумі 12 303 875,20 грн, інфляційних втрат у сумі 122 269,62 грн та 3 % річних у сумі 80 390,79 грн, установили, що АТ "ДТЕК Донецькі електромережі" було вимушене забезпечити відбір електричної енергії у виробника та передачу власними електричними мережами споживачам Донецької та частково Харківської областей фактично виконуючи послугу з передачі електричної енергії, яку мало виконувати ПрАТ "НЕК "Укренерго", внаслідок чого високі транзитні перетоки електричної енергії створили додаткові обсяги втрат електричної енергії від обсягів надходження електричної електроенергії в мережу відповідача. Така ситуація суттєво вплинула на обсяги наданих позивачем відповідачу послуг у спірний період та спростовує доводи позивача щодо обґрунтованості визначення суми позову в частині розміру заборгованості з оплати вартості послуг з передачі електричної енергії.
Суд апеляційної інстанції зазначив, що з метою дотримання принципу справедливості, добросовісності та розумності, приймаючи до уваги, що позивач здійснює передачу та транспортування електричної енергії (власну господарську діяльність) використовуючи мережі АТ "ДТЕК Донецькі електромережі", з нарахованої позивачем плати за послуги з передачі електричної енергії мають бути вираховані технологічні витрати електричної енергії на її передачу для ПрАТ "НЕК "Укренерго" транзитними ЛЕП-110кВ АТ "ДТЕК Донецькі електромережі".
Крім того дослідивши питання обсягів фактично наданих ПрАТ "НЕК "Укренерго" за договором від 03.06.2019 № 0518-02041 АТ "ДТЕК Донецькі електромережі" послуг у спірний період та обсягів втрат відповідача, спричинених транзитом електричної енергії, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про те, що технологічні витрати електричної енергії на її передачу для споживання електричної енергії Комунальному підприємству "Компанія "Вода Донбасу" (далі - КП "Компанія "Вода Донбасу") у загальному розмірі складають 12 303 875,20 грн, а правильність такого розрахунку позивачем не спростована.
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги
3.1. Не погоджуючись з постановою Східного апеляційного господарського суду від 22.10.2024 та рішенням Господарського суду Донецької області від 01.07.2024, ПрАТ "НЕК "Укренерго" у касаційній скарзі просить їх скасувати в частині відмови у задоволенні позову про стягнення з АТ "ДТЕК Донецькі електромережі" заборгованості у сумі 12 303 875,20 грн, інфляційних втрат у сумі 122 269,62 грн та 3 % річних у сумі 80 390,79 грн, та прийняти в цій частині нове рішення про задоволення позову повністю, обґрунтовуючи підстави для касаційного оскарження судових рішень посиланням на пункти 1, 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України у зв`язку із застосуванням судами норми права без урахування висновків Верховного Суду та порушенні судами норм процесуального права.
3.1.1. Оскаржуючи судові рішення з підстави, передбаченої у пункті 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, скаржник вказує на неврахуванні судами висновків Верховного Суду викладених, зокрема у постановах:
- від 01.12.2023 у справі № 910/9216/22 стосовно того, що Правила ринку, як рішення регулятора, є актом законодавства України, що входить в правову основу функціонування ринку електричної енергії (п.8.14);
- від 19.12.2022 у справі № 816/2487/17 щодо оскарження нормативно-правових актів суб`єктів владних повноважень в порядку адміністративного провадження, який встановлений статтею 264 Кодексу адміністративного судочинства України);
- від 06.04.2021 року у справі № 922/2056/20, у справі № 910/14259/17 щодо необхідності дотримуватися договорів та принципу "pacta sunt servanda").
3.1.2. Заявник касаційної скарги зауважує, що з урахуванням пункту 2 частини 3 та частини 5 статті 33 Закону України "Про ринок електричної енергії" оплата послуги з передачі електричної енергії здійснюється не за "фактом створення первинних документів", а за послугу з передачі певного обсягу електричної енергії. При цьому оплата послуг з передачі електричної енергії, що споживається на українському ринку, здійснюється в Україні споживачами та електропостачальниками, з урахуванням вимог пункту 5.6 глави 5 розділу ХІ Кодексу системи передачі, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) від 14.03.2018 № 309.
Отже, законодавством передбачена повна оплата послуг позивача з передачі всіх обсягів електричної енергії і не існує ніяких обсягів електроенергії щодо яких би не оплачувалась послуга з передачі.
При цьому суди не встановили і не зазначили яким чином і в який спосіб були розраховані технологічні втрати, на якій підставі суди попередніх інстанцій не врахували ліцензійні вимоги як позивача, так і відповідача, і чому, на думку судів, при оплаті послуг, технологічні витрати повинні враховуватись, якщо це не передбачено умовами чинного законодавства.
3.1.3. У касаційній скарзі заявник вказує на те, що суди попередніх інстанцій не взяли до уваги позицію Верховного Суду викладену у постанові від 19.04.2024 у справі № 911/1359/22 щодо особливого статусу НКРЕКП (регулятора) та не врахували рішення Регулятора з аналогічного питання, а саме постанову від 11.04.2023 № 673 "Про результати розгляду спору між ТОВ "ДТЕК Високовольтні мережі" та ПрАТ "НЕК Укренерго", якою зобов`язано ПрАТ "НЕК "Укренерго" припинити порушення пункту 2.3.6 глави 2.3 розділу ІІ Кодексу, для чого відобразити на платформі управління ринком уточнені дані щодо обсягів відпущеної в мережі ТОВ "ДТЕК Високовольтні мережі" електричної енергії без урахування втрат у ПЛ-750 кВ "Донбаська - Запорізька".
У справі, що розглядається, відповідач стверджує, що транзит електричної енергії здійснювався через ПЛ-110кВ, які належать йому, а отже всі витрати, у тому числі технологічні втрати електричної енергії через такі ПЛ мають покладатися на відповідача.
3.1.4. Щодо питання обсягів КП "Компанія "Вода Донбасу", скаржник зазначає, що суперечка щодо покладення об`ємів КП "Компанія "Вода Донбасу" на відповідача (оператора систем розподілу) вирішена Регулятором, а саме постановою регулятора від 08.08.2023 №1475:
- зобов`язано АТ "ДТЕК Донецькі Електромереж"і, ТОВ "ДТЕК Високовольтні Мережі", ПрАТ "ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля" припинити порушення абзацу третього пункту 6.2.8 глави 6.2 розділу VI Правил роздрібного ринку шляхом передачі адміністратору комерційного обліку у термін до 01.09.2023 валідованих даних комерційного обліку по точках комерційного обліку КП "Компанія "Вода Донбасу" за період з 01.01.2022 по 28.02.2023 з урахуванням того, що учасник ринку КП "Компанія "Вода Донбасу" у зазначений період мав статус "Дефолтний";
- зобов`язано ПрАТ "НЕК "Укренерго" припинити порушення абзацу п`ятнадцятого підпункту 6 пункту 1 Постанови № 555 шляхом забезпечення сертифікації даних комерційного обліку у термін до 01.09.2023 згідно з пунктом 2.2.2 глави 2.2 розділу II Кодексу комерційного обліку по точках комерційного обліку КП "Компанія "Вода Донбасу" за період з 01.01.2022 по 28.02.2023 після отримання таких даних комерційного обліку від АТ "ДТЕК Донецькі Електромережі", ТОВ "ДТЕК Високовольтні Мережі", ПрАТ "ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля" відповідно до пункту 1 цієї постанови, надати сертифіковані дані комерційного обліку АР для подальшого формування платіжних документів і здійснення розрахунків та не допускати в подальшому такого порушення.
Дана позиція відображена у рішенні Господарського суду Донецької області у справі № 905/1183/23.
3.1.5. Вказуючи на порушення судами норм процесуального права скаржник зазначає, що в постанові апеляційного суду не зазначено повних доводів та заперечень ПрАТ "НЕК "Укренерго", висновків за результатами розгляду апеляційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції, а також мотивів прийняття або відхилення кожного аргументу, викладеного учасниками справи в апеляційній скарзі та відзиві на апеляційну скаргу.
3.1.6. Заявник касаційної скарги також посилається на порушення встановленого порядку автоматизованого розподілу поточної справи, вказуючи на відсутність підстав для здійснення постійного автоматизованого розподілу справи № 905/1743/23 для визначення нового судді колегії складу суддів, який не є головуючим, у зв`язку із тимчасовим перебуванням у відпустці/відряджені судді, оскільки жодним чином не порушилися строки визначені частиною 1 статті 273 Господарського процесуального кодексу України.
На думку скаржника, неодноразовий повторний автоматизований розподіл цієї справи проведений без дотримання вимог процесуального закону, зокрема частини 13 статті 32 Господарського процесуального кодексу України, частини 6 статті 15 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", пункту 85 Положення про ЄСІТС.
Зважаючи на вказане, а також те, що передача судової справи на розгляд колегії суддів Східного апеляційного господарського суду у складі головуючого судді Медуниці О. Є., Істоміної О. А., Радіонової О. О. з початку відбулася з порушенням правил автоматизованого розподілу судової справи, слід визнати обґрунтованими доводи ПрАТ "НЕК "Укренерго", що оскаржувана постанова Східного апеляційного господарського суду від 22.10.2024 прийнята неповноважним складом суду.
3.2. У відзиві на касаційну скаргу АТ "ДТЕК Донецькі Електромережі" просить відмовити в її задоволенні, а судові рішення залишити без змін, вказуючи на необґрунтованість посилань скаржника на постанову НКРЕКП від 11.04.2023 № 673 "Про результати розгляду спору між ТОВ "ДТЕК Високовольтні мережі" та ПрАТ "НЕК Укренерго", оскільки спір був з іншим оператором систем розподілу та щодо інших мереж, а саме ПЛ-750кВ "Донбаська-Запорізька", що не стосується мереж у цій справі.
Крім того під час зазначеної суперечки було встановлено, що для забезпечення електроенергією Донбаського регіону було використано ділянку недіючої ПЛ-750кВ "Донбаська-Запорізька", що перебуває на балансі НЕК "Укренерго".
Натомість у справі, яка розглядається, додаткові втрати в мережах відповідача виникли внаслідок бездіяльності позивача щодо відновлення своїх електричних мереж та обладнання, які пошкоджені на території Донецької області.
Позивач не відновлює власні електричні мережі, призначені для передачі електричної енергії, а здійснює таку передачу мережами АТ "ДТЕК Донецькі електромережі" (ОСР), які не призначені для передачі електричної енергії, а лише для її розподілу.
Скаржник безпідставно зазначає, що суди не встановили і не зазначили, яким чином і в який спосіб були розраховані технологічні втрати, оскільки судами встановлено, що обсяги втрат розраховані у відповідності до Методичних рекомендацій визначення технологічних витрат електричної енергії в трансформаторах і лініях електропередавання, затверджених Наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 21.06.2013 № 399.
Не відповідають дійсності посилання скаржника на неврахування судами положень договору та законодавства у системному зв`язку, оскільки суди першої та апеляційної інстанції врахували як положення договору, так і положення діючого законодавства України. Отже, суди першої та апеляційної інстанції повно та всебічно дослідили всі обставини справи та ухвалили законі та обґрунтовані рішення.
У зв`язку з бездіяльністю самого позивача, АТ "ДТЕК Донецькі електромережі" вимушено забезпечити відбір електроенергії у виробника та передачу на рівні 110кВ споживачам Донецької та частково Харківської областей власними електричними мережами, фактично виконуючи послугу передачі електричної енергії, внаслідок чого високі транзитні перетоки електричної енергії створюють додаткові обсяги втрат електричної енергії від обсягів надходження електричної електроенергії в мережу АТ "ДТЕК Донецькі електромережі". Саме з цими додатковими обсягами і не погоджується відповідач.
ПрАТ "НЕК "Укренерго", порушуючи Ліцензійні умови провадження господарської діяльності з передачі електричної енергії, затверджені постановою НКРЕКП від 09.11.2017 № 1388 (із змінами), не відновлює свої пошкоджені мережі, користується мережами відповідача та здійснює комерційні нарахування відповідачу вартості технологічних втрат електроенергії за цінами балансуючого ринку, в тому числі за додаткові обсяги втрат в транзитних ЛЕП.
При цьому факт використання мереж АТ "ДТЕК Донецькі електромережі" для своєї господарської діяльності позивач не заперечував у судах першої та апеляційної інстанції, не заперечує і в касаційній скарзі, навіть навпаки вважає, що такі втрати мають бути віднесені саме на відповідача тому що позивач використовує мережі, які належать відповідачу.
Щодо обсягів КП "Компанія "Вода Донбасу", необґрунтованими є посилання заявника касаційної скарги на постанову НКРЕКП від 08.08.2023 №1475, якою ПрАТ "ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля", АТ "ДТЕК Донецькі електромережі", ТОВ "ДТЕК Високовольтні мережі" зобов`язано у термін до 01.09.2023 передати валідовані дані комерційного обліку по точкам комерційного обліку КП "Компанія "Вода Донбасу" за період з 01.01.2022 по 28.02.2023, а НЕК "Укренерго" зобов`язано забезпечити сертифікацію даних комерційного обліку у термін до 01.09.2023 по точках комерційного обліку КП "Компанія "Вода Донбасу" за період з 01.01.2022 по 28.02.2023, після отримання таких даних комерційного обліку тому числі від відповідача.
Так, по-перше, вказане рішення регулятора стосується періоду з 01.01.2022 по 28.02.2023, тоді як спірний період у даній справі визначено з липня 2023 по січень 2024 років; по-друге, постанова НКРЕКП є обов`язковою для учасників ринку, але не є обов`язковою для суду, а тому факти викладені в постанові не є преюдиційними та потребують доказування; по-третє, даною постановою регулятор не зобов`язував НЕК "Укренерго" покладати обсяги спожитої КПВД електроенергії на АТ "ДТЕК Донецькі електромережі".
4. Розгляд касаційної скарги і позиція Верховного Суду
4.1. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення присутніх у судовому засіданні представників учасників справи, дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі та запереченнях на неї, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення з огляду на таке.
Статтею 300 Господарського процесуального кодексу України визначені межі розгляду справи судом касаційної інстанції та передбачено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
4.2. Суди попередніх інстанцій установили, що 03.06.2019 між ПрАТ "НЕК "Укренерго" як оператор системи передачі (далі - ОСП), енергетичний ідентифікаційний код (EIC) №10Х1001С-00001Х, та АТ "ДТЕК Донецькі електромережі" як користувач системи передачі (далі - користувач), енергетичний ідентифікаційний код (EIC) №62X84763039450557, укладено договір про надання послуг з передачі електричної енергії № 0518-02041 (далі - договір).
17.09.2021 між сторонами укладено договір у новій редакції (відповідно до постанови НКРЕКП № 360) у формі додаткової угоди № 3.
Сторони у договорі передбачили такі умови:
- за умовами п.1.1 договору ОСП зобов`язується надавати послугу з передачі електричної енергії (далі - послуга), а користувач зобов`язується здійснювати оплату за послугу відповідно до умов цього договору;
- сторони здійснюють свою діяльність відповідно до чинного законодавства України, Правил ринку, Кодексу системи передачі, Кодексу систем розподілу, Кодексу комерційного обліку, ліцензій, відповідно до яких сторони здійснюють господарську діяльність, інших нормативно-правових актів, що забезпечують функціонування ринку електричної енергії України (пункт 1.2 договору);
- розрахунковим періодом за цим договором є 1 календарний місяць (пункт 5.1 договору);
- згідно з пунктом 5.2 договору користувач здійснює поетапну попередню оплату планової вартості послуги ОСП таким чином: 1 платіж - до 17:00 другого банківського дня розрахункового місяця у розмірі 1/5 від планової вартості послуги, визначеної згідно з розділом 3 цього договору. Подальша оплата здійснюється шляхом сплати 1/5 від планової вартості послуг, яка визначена згідно з розділом 3 цього договору, відповідно до такого алгоритму: 2 платіж - до 10 числа розрахункового місяця; 3 платіж - до 15 числа розрахункового місяця; 4 платіж - до 20 числа розрахункового місяця; 5 платіж - до 25 числа розрахункового місяця;
- відповідно до пункту 5.5 договору користувач здійснює розрахунок з ОСП за фактичний обсяг послуги протягом 3 банківських днів з дати та на підставі отриманого акта приймання-передачі послуги, який ОСП надає користувачу протягом перших 11 календарних днів місяця, наступного за розрахунковим. Оплата послуги здійснюється на підставі рахунків, наданих ОСП або самостійно сформованих в електронному вигляді за допомогою "Системи управління ринком" (далі - Сервіс), з використанням кваліфікованого електронного підпису тієї особи, яка уповноважена підписувати документи в електронному вигляді, у порядку, визначеному законодавством. Вартість наданої послуги за розрахунковий період визначається на підставі даних, що надаються до 08 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно), Адміністратором комерційного обліку. Коригування обсягів та вартості наданої послуги відповідного розрахункового періоду здійснюється за уточненими даними комерційного обліку, що надається АКО протягом 10 календарних днів з дати проведення процесу врегулювання в Сервісі згідно з вимогами Правил ринку. Акт коригування наданої послуги у відповідному розрахунковому періоді ОСП направляє користувачу. Користувач здійснює підписання акта коригування наданої послуги відповідного розрахункового періоду протягом 3 календарних днів та провертає один примірник підписаного акта ОСП. Оплату вартості послуги, що виникла в результаті коригування обсягів та вартості послуг, користувач здійснює протягом 3 банківських днів з дня отримання акта;
- відповідно до пункту 5.6 договору, у разі виникнення розбіжностей за отриманим від ОСП за попередній розрахунковий місяць актом приймання-передачі послуги користувач має право оскаржити зазначену в акті приймання-передачі послуги вартість послуги шляхом направлення ОСП повідомлення протягом 5 робочих днів з дня отримання акту. Процедура оскарження не звільняє користувача від платіжного зобов`язання у встановлений договором термін. Якщо користувач не надає ОСП повідомлення з обґрунтуванням розбіжностей протягом 5 робочих днів з дня отримання акта приймання - передачі послуги, то вважається, що цей акт прийнятий без розбіжностей;
- у підпункті 1 пункту 6.1, підпункті 3 пункту 8.3 договору сторонами погоджено, що ОСП має право отримувати від користувача своєчасну оплату послуг. Користувач зобов`язаний здійснювати вчасно та у повному обсязі оплату за послугу на умовах, визначених цим договором;
- згідно з пунктом 9.4 договору рахунки, акти приймання - передачі, акти звірки розрахунків, будь - які повідомлення за цим договором повинні направлятися однією стороною іншій електронною поштою або факсимільним повідомленням, а також повинні бути обов`язково підтверджені рекомендованим листом, іншим поштовим відправленням або доставлені кур`єром під розписку за адресою, зазначеною в цьому договорі.
Рахунки, акти приймання - передачі, акти звірки розрахунків, повідомлення вважаються отриманими стороною: у день їх доставки кур`єром, що підтверджується квитанцією про вручення одержувачеві, що підписується його уповноваженим представником; у день особистого вручення, що підтверджується підписом одержувача та/або реєстрацією вхідної кореспонденції, або третій календарний день від дати отримання поштовим відділенням зв`язку, в якому обслуговується одержувач (у разі направлення поштою рекомендованим листом); у день направлення за допомогою Сервісу та/або електронною поштою.
4.3. Суди попередніх інстанцій установили, що на виконання умов договору за період з липня 2023 по жовтень 2023 ПрАТ "НЕК "Укренерго" було надано АТ "ДТЕК Донецькі електромережі" послуги з передачі електричної енергії на відповідну суму та скориговано сторонами фактичний обсяг електроенергії, що підтверджується наявними в матеріалах справи актами приймання-передачі послуги та актами коригування до актів приймання-передачі послуги.
За даними позивача, станом на 27.11.2023 основний борг відповідача становив 50 214 225,28 грн з ПДВ, яка складається з суми заборгованості за періодами з липня 2023 року по жовтень 2023 року включно, з урахуванням актів коригувань за квітень 2023 - липень 2023.
Акти приймання-передачі послуг від 31.07.2023 за липень 2023 року, від 31.08.2023 за серпень 2023 року, від 30.09.2023 за вересень 2023, від 30.10.2023 за жовтень 2023 року направлені відповідачу за допомогою Сервісу "Аскод-онлайн", однак не були сплачені.
Суди установили, що відповідно до пункту 5.5 договору за період з липня 2023 року по жовтень 2023 року ПрАТ "НЕК "Укренерго" проведено коригування за період з квітня 2023 року по липень 2023 року, складено відповідні акти, які направлені відповідачу за допомогою Сервісу "Аскод-онлайн", однак не сплачені відповідачем.
Також, між сторонами за період листопад-грудень 2023 року було підписано акти приймання-передачі послуг та акти коригувань.
Так, з урахуванням актів коригування, на переконання позивача, заборгованість відповідача за період з липня 2023 року по грудень 2023 року (з урахуванням коригування квітня-вересня 2023) становить 96 610 226,05 грн, у зв`язку з чим нараховано інфляційні втрати та 3 % річних про стягнення яких подано позов у цій справі.
4.4. Закон України "Про ринок електричної енергії" визначає правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, регулює відносини, пов`язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище.
За змістом Закону України "Про ринок електричної енергії" постачання електричної енергії - це продаж, включаючи перепродаж, електричної енергії (пункт 68 частини 1 статті 1).
За договором енергопостачання енергопостачальне підприємство відпускає електричну енергію споживачеві, який зобов`язується оплатити прийняту енергію (частина 1 статті 275 Господарського кодексу України), а за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (стаття 654 Цивільного кодексу України).
Згідно з частиною 1 статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не установлено договором.
Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (частина 1 статті 903вказаного Кодексу).
Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 33 Закону України "Про ринок електричної енергії" оператор системи передачі має право своєчасно та в повному обсязі отримувати плату за надані послуги з передачі.
Відповідно до підпункту 1 пункту 6.1 та підпункту 3 пункту 8.3 укладеного між сторонами договору ОСП (позивач) має право отримувати від користувача (відповідача) своєчасну оплату послуг. Користувач зобов`язаний здійснювати вчасно та у повному обсязі оплату за послугу на умовах, визначених цим договором.
4.5. Як вбачається з матеріалів справи під час розгляду справи в суді першої інстанції АТ "ДТЕК Донецькі електромережі" визнало основний борг у сумі 84 306 350,85 грн, однак не визнавало основний борг у сумі 12 303 875,20 грн, з яких у частині технологічних витрат електричної енергії - 18 362,09 МВт*год на суму 10 082 280,66 грн та КП "Компанія "Вода Донбасу" - 3 904,54 МВт*год на суму 2 221 594,54 грн.
4.6. Суди попередніх інстанцій установили, що відповідно до постанови НКРЕКП від 27.11.2018 № 1532 від 27.11.2018 "Про видачу АТ "ДТЕК Донецькі електромережі" ліцензії з розподілу електричної енергії та анулювання ліцензій з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами і постачання електричної енергії за регульованим тарифом" територією ліцензійної діяльності АТ "ДТЕК Донецькі електромережі" є Донецька область у межах розташування системи розподілу електричної енергії, що перебуває у власності або господарському віданні (щодо державного або комунального майна) АТ "ДТЕК Донецькі електромережі", та електричних мереж інших власників, які приєднані до мереж ліцензіата (з якими укладені відповідні договори згідно з законодавством).
Заперечуючи частково проти позовних вимог відповідач вказував на те, що внаслідок бойових дій були пошкоджені магістральні лінії електропередач ПрАТ "НЕК "Укренерго" (ЛЕП), відновлення та ремонт яких позивачем здійснено не було, що мало наслідком необхідність відповідачу створювати транзитні лінії 110кВ для відновлення живлення споживачів Донецької та частково Харківської областей і після створення таких ліній, саме мережами відповідача позивач продовжував і продовжує на сьогодні передавати електричну енергію в суміжні області, не здійснюючи жодних заходів з ремонту своїх мереж.
Судами встановлено, що вказані обставини не спростовані представником позивача під час розгляду справи.
Також судами встановлено, що за погодженням позивача щодо створення технічних рішень (аварійного підключення) за 2022 та 2023 роки, відповідачем було створено аварійні лінії живлення та транзитів, що підтверджуються наявними в матеріалах справи документами та позивачем не спростовуються.
Отже, як установили суди попередніх інстанцій, обсяги перетікань електроенергії по ПЛ-110кВ значно збільшилися у 2023 році в порівнянні з обсягами у 2021 році внаслідок появи транзиту електричної енергії мережами АТ "ДТЕК Донецькі електромережі" через відключення підстанцій (ПС) та магістральних ЛЕП ПрАТ "НЕК "Укренерго", що підтверджується обсягами надходження до ПЛ-110, розрахованими на підставі актів звірки з суміжними операторами системи розподілу (ОСР), операторами системи постачання (ОСП) та виробниками електроенергії.
4.7. Відповідно до пункту 1.2 договору від 03.06.2019 (у редакції додаткової угоди від 17.09.2021 № 3) сторони здійснюють свою діяльність відповідно до чинного законодавства України, Правил ринку, Кодексу системи передач, Кодексу систем розподілу, Кодексу комерційного обліку, ліцензій, відповідно до яких сторони здійснюють господарську діяльність, інших нормативно-правових актів, що забезпечують функціонування ринку електричної енергії України.
Суди попередніх інстанцій зазначили, що у підпункті 3 пункту 2.3 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з передачі електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 09.11.2017 № 1388 (далі - Ліцензійні умови), визначено, що при провадженні ліцензованої діяльності ліцензіат повинен дотримуватися організаційних вимог, зокрема провадити ліцензовану діяльність виключно за місцем провадження господарської діяльності ліцензіата та із застосуванням заявлених засобів провадження господарської діяльності, зазначених у документах, що додаються до заяви про отримання ліцензії (з урахуванням змін до документів, поданих ліцензіатом до НКРЕКП).
Відповідно до підпункту 35 пункту 2.3 Ліцензійних умов ПрАТ "НЕК "Укренерго" має провадити діяльність з купівлі-продажу електричної енергії виключно для купівлі-продажу електричної енергії з метою компенсації технологічних витрат електричної енергії на її передачу електричними мережами, балансування, у тому числі, з метою надання/отримання аварійної допомоги операторам системи передачі суміжних держав, та врегулювання небалансів.
При цьому умовами укладеного між сторонами договору від 03.06.2019 № 0518-02041 (зі змінами) не передбачено для ПрАТ "НЕК "Укренерго" (ОСП) використання у своїй господарській діяльності технологічних мереж АТ "ДТЕК Донецькі електромережі" (користувача).
Водночас, суди установили, що як убачається з матеріалів справи та не заперечується позивачем, усупереч Ліцензійним умовам, при наданні послуг за договором від 03.06.2019 № 0518-02041 у спірний період позивач користувався мережами відповідача для передачі електричної енергії іншим/суміжним ОСР.
За змістом постанови НКРЕКП від 22.04.2019 № 585 "Про затвердження Порядку встановлення (формування) тарифу на послуги з передачі електричної енергії", до складу тарифу на передачу у 2023 та 2024 роках для ПрАТ "НЕК "Укренерго" включено "витрати, пов`язані з купівлею електричної енергії з метою компенсації технологічних витрат електричної енергії на її передачу".
Суди попередніх інстанцій зазначили, що з урахуванням зазначеної постанови НКРЕКП позивач отримує компенсацію технологічних витрат електричної енергії на її передачу з тарифу, але в Донецькому регіоні фактично ці втрати несе відповідач, який здійснює передачу електричної енергії своїми мережами замість позивача, у зв`язку з чим відповідач у листах від 18.07.2023 № 74/10379-вих та від 22.08.2023 № 74/12348-вих з метою компенсації технологічних витрат електричної енергії (ТВЕ) на її передачу для ПрАТ "НЕК "Укренерго" транзитними ЛЕП-110кВ АТ "ДТЕК Донецькі електромережі", просив віднести такі витрати на баланс ПрАТ "НЕК "Укренерго", однак рішення за цими зверненнями позивачем не прийнято.
4.8. Отже, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що АТ "ДТЕК Донецькі електромережі" було вимушене забезпечити відбір електричної енергії у виробника та передачу власними електричними мережами на рівні 110кВ споживачам Донецької та частково Харківської областей, фактично виконуючи послугу передачі електричної енергії, яку мало виконувати ПрАТ "НЕК "Укренерго", внаслідок чого високі транзитні перетоки електричної енергії створили додаткові обсяги втрат електричної енергії від обсягів надходження електричної електроенергії в мережу АТ "ДТЕК Донецькі електромережі". Вказане вплинуло на обсяги наданих ПрАТ "НЕК "Укренерго" відповідачу послуг у спірний період та спростовує доводи ПрАТ "НЕК "Укренерго" щодо обґрунтованості визначення суми позову в частині розміру заборгованості з оплати вартості послуг з передачі електричної енергії.
Суди виходили з того, що з метою дотримання принципу справедливості, добросовісності та розумності, приймаючи до уваги, що позивач здійснює передачу та транспортування електричної енергії (власну господарську діяльність) використовуючи мережі відповідача, то із нарахованої позивачем плати за послуги з передачі електричної енергії мають бути вираховані технологічні витрати електричної енергії (ТВЕ) на її передачу для ПрАТ "НЕК "Укренерго" транзитними ЛЕП-110кВ АТ "ДТЕК Донецькі електромережі".
При цьому обсяги технологічних витрат електричної енергії розраховані відповідно до "Методичних рекомендацій визначення технологічних витрат електричної енергії в трансформаторах і лініях електропередавання", затверджених Наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 21.06.2013 № 399 і становлять 10 082 280,66 грн, що не спростовано позивачем, а тому мають бути віднесені на баланс ПрАТ "НЕК "Укренерго".
4.9. Також, заперечуючи проти позовних вимог АТ "ДТЕК Донецькі електромережі" наголошувало на безпідставності дій позивача щодо покладення обсягів споживання електричної енергії споживачами ДПЗД "Укрінтеренерго", а саме КП "Компанія "Вода Донбасу", на втрати АТ "ДТЕК Донецькі електромережі" - 3 904,54 МВт*год на суму 2 221 594,54 грн.
Суди попередніх інстанцій установили, що АТ "ДТЕК Донецькі електромережі", як ОСР, надає КП "Компанія "Вода Донбасу" послуги з розподілу електричної енергії власними мережами на підставі укладених договорів про розподіл за 22 договорами за різними об`єктами.
АТ "ДТЕК Донецькі електромережі" відображає об`єми споживання КП "Компанія Вода Донбасу" на платформі "Market Management System" (MMS), як на споживача на власні об`єкти на КП "Компанія "Вода Донбасу".
Однак ПрАТ "НЕК "Укренерго", як адміністратор комерційного обліку (АКО) безпідставно зменшило значення агрегованих даних комерційного обліку площадок вимірювання КП "Компанія "Вода Донбасу" за період червень-вересень 2023 самовільно змінивши дані на платформі MMS (програма, у якій відображаються дані комерційного обліку споживачів - об`єми розподіленої електричної енергії) по точці комерційного обліку (ТКО) 62ZV65254S43941Q, поклавши ці обсяги споживання на втрати АТ "ДТЕК Донецькі електромережі", в порушення підпункту 6 пункту 1 постанови НКРЕКП від 31.05.2022 №555 "Про особливості забезпечення комерційного обліку електричної енергії на ринку електричної енергії в умовах воєнного стану".
Суди установили, що не погоджуючись з актами коригування за квітень 2023 - вересень 2023 року направило на адресу ПрАТ "НЕК "Укренерго" листи із запереченнями та коректні акти корегування.
При цьому суди виходили з того, що сам по собі факт створення ПрАТ "НЕК "Укренерго" первинних документів, як то актів приймання-передачі послуги та актів коригування до них, та направлення цих документів АТ "ДТЕК Донецькі електромережі", навіть за наявності пропуску строку надання відповідачем зауважень на такі документи, не підтверджує факт надання послуг у визначеному в актах обсягах та, відповідно, не може бути беззаперечною підставою для сплати відповідачем визначених у таких актах сум.
4.10. Отже, суди попередніх інстанцій дослідивши питання обсягів фактично наданих ПрАТ "НЕК "Укренерго" за договором від 03.06.2019 № 0518-02041 АТ "ДТЕК Донецькі електромережі" послуг у спірний період та обсягів втрат відповідача, спричинених транзитом електричної енергії, дійшли висновку, що технологічні витрати електричної енергії на її передачу для споживання електричної енергії КП "Компанія "Вода Донбасу" у загальному розмірі становлять 12 303 875,20 грн, а тому заборгованість відповідача за період липень 2023 - грудень 2023 (з урахуванням коригування квітня-вересня 2023), становить 84 306 350,85 грн.
4.11. Оскаржуючи постанову суду апеляційної інстанції з підстави, передбаченої у пункті 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, ПрАТ "НЕК "Укренерго" вказує на застосуванні судами норм права без урахування висновків Верховного Суду викладених, зокрема у постановах від 01.12.2023 у справі № 910/9216/22 стосовно того, що Правила ринку, як рішення регулятора, є актом законодавства України, що входить в правову основу функціонування ринку електричної енергії (пункту 8.14); від 19.12.2022 у справі № 816/2487/17 щодо оскарження нормативно-правових актів суб`єктів владних повноважень в порядку адміністративного провадження, який встановлений статтею 264 Кодексу адміністративного судочинства України); від 06.04.2021 року у справі № 922/2056/20, у справі № 910/14259/17 щодо необхідності дотримуватися договорів та принципу "pacta sunt servanda").
4.12. За змістом пункту 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України оскарження судових рішень з підстави, зазначеної в пункті 1 частини 2 цієї статті, можливе за наявності таких складових: неоднакове застосування одних і тих самих норм матеріального права апеляційним судом у справі, в якій подано касаційну скаргу, та у постанові Верховного Суду, яка містить висновок щодо застосування цієї ж норми права у подібних правовідносинах; ухвалення різних за змістом судових рішень у справі, в якій подано касаційну скаргу, і в справі, в якій винесено постанову Верховного Суду; спірні питання виникли у подібних правовідносинах.
Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи. Під судовими рішеннями в подібних правовідносинах слід розуміти такі рішення, де схожі предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені фактичні обставини, а також має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин (такий правовий висновок викладено у пункті 60 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23.06.2020 у справі № 696/1693/15-ц).
При цьому на предмет подібності слід оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Встановивши учасників спірних правовідносин, об`єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов`язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їхнім змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об`єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, то у такому разі подібність слід також визначати за суб`єктним і об`єктним критеріями відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб`єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов`язково мають бути тотожними, тобто однаковими (такий правовий висновок наведено у пункті 39 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19).
Колегія суддів також зазначає, що підставою для касаційного оскарження є неврахування висновку Верховного Суду саме щодо застосування норми права, а не будь-якого висновку, зробленого судом касаційної інстанції на обґрунтування мотивувальної частини постанови. Саме лише зазначення/цитування у постанові Верховного Суду норми права також не є його правовим висновком про те, як саме повинна застосовуватися норма права у подібних правовідносинах.
Відповідно неврахування висновку Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах як підстави для касаційного оскарження, має місце тоді, коли суд апеляційної інстанції, посилаючись на норму права, застосував її інакше (не так, в іншій спосіб витлумачив тощо), ніж це зробив Верховний Суд в іншій справі, де мали місце подібні правовідносини.
Крім того посилання скаржника на неврахування висновку Верховного Суду як на підставу для касаційного оскарження не можуть бути взяті до уваги судом касаційної інстанції, якщо відмінність у судових рішеннях зумовлена не неправильним (різним) застосуванням норми, а неоднаковими фактичними обставинами справ, які мають юридичне значення.
4.13. Так, у справі № 910/9216/22 (постанова Верховного Суду від 01.12.2023) на неврахування висновків в якій посилається скаржник, за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Східенерго" до ПрАТ "НЕК "Укренерго" про стягнення основного боргу, а також пені, 3% річних та інфляційних втрат за неналежне виконання відповідачем умов договору про участь у балансуючому ринку, Верховний Суд залишаючи без змін судові рішення вказав на правильність висновків судів стосовно того, що з урахуванням приписів Правил ринку та умов договору відповідач (ОСП/АР) зобов`язаний був оплатити позивачу (ППБ) вартість придбаної балансуючої електричної енергії протягом 4 банківських днів, з дати направлення (виставлення) рахунку (пункт 7.7.4 Правил ринку). При цьому частково задовольняючи позов у межах позовних вимог, суди попередніх інстанцій врахували, що позивач, визначивши дати виникнення боргу за кожен місяць з урахуванням дати складання актів приймання-передачі, а не згідно з пунктом 7.7.4 Правил ринку, фактично зменшив період прострочення грошового зобов`язання; порядок розрахунків, передбачений пунктом 4.3 договору (в редакції, чинній до 07.05.2022) застосовується при остаточному розрахунку, тобто у разі, невідповідності між сумами у виставлених згідно з Правилами ринку рахунках та вартістю фактично переданої електричної енергії за місяць, яку сторони підтверджують шляхом підписання відповідних актів.
Натомість у справі, що розглядається суди частково відмовляючи у задоволенні позову ПрАТ "НЕК "Укренерго" виходили із встановлення обставин стосовно того, зокрема, що позивач здійснює передачу та транспортування електричної енергії (власну господарську діяльність) використовуючи мережі АТ "ДТЕК Донецькі електромережі", за висновками судової колегії із нарахованої позивачем плати за послуги з передачі електричної енергії мають бути вираховані технологічні витрати електричної енергії (ТВЕ) на її передачу для ПрАТ "НЕК "Укренерго" транзитними ЛЕП-110кВ АТ "ДТЕК Донецькі електромережі".
Посилання на правові висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 19.12.2022 у справі № 816/2487/17 (за позовом ОСОБА_1 до Диканської селищної ради про визнання протиправним та скасування рішення виконавчого комітету Диканської селищної ради про визначення виконавців послуг з надання житлово-комунальних послуг та рішення про погодження тарифу на теплову енергію), та у постановах від 06.04.2021 у справах № 922/2056/20 та № 910/14259/17 предметами позову в яких були вимог про стягнення штрафу за порушення умов договору поставки товару та стягнення заборгованості за договором оренди нежитлового приміщення, не беруться до уваги, оскільки скаржником не зазначено яку норму права неправильно застосували суди попередніх інстанцій, а правовідносини у справах, на які посилався скаржник не є подібними правовідносинам, які виникли у справі, яка розглядається.
У справі, в якій подано касаційну скаргу, судами попередніх інстанцій на підставі оцінки наявних у матеріалах справи доказів встановлено обставини щодо здійснення позивачем передачу та транспортування електричної енергії (власну господарську діяльність) з використанням мережі відповідача, а тому з нарахованої позивачем плати за послуги з передачі електричної енергії мають бути вираховані технологічні витрати електричної енергії на її передачу для ПрАТ "НЕК "Укренерго" транзитними ЛЕП-110кВ АТ "ДТЕК Донецькі електромережі", натомість відповідно до імперативних положень частини 2 статті 300 Господарського процесуального кодексу України у суду касаційної інстанції відсутні повноваження вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Суд касаційної інстанції не вправі здійснювати переоцінку обставин, з яких виходили суди при вирішенні справи, а повноваження суду касаційної інстанції обмежуються виключно перевіркою дотримання судами норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених фактичних обставин справи та виключно в межах доводів касаційної скарги (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.12.2019 у справі № 925/698/16).
Встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційний суд не встановив, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанції, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (висновок Великої Палати Верховного Суду у постанові від 16.01.2019 у справі № 373/2054/16-ц, Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 17.09.2020 у справі № 908/1795/19).
У свою чергу, Верховний Суд є судом права, а не факту, тому діючи у межах повноважень та порядку, визначених статтею 300 Господарського процесуального кодексу України, він не може встановлювати обставини справи, збирати й перевіряти докази та надавати їм оцінку (постанови Верховного Суду від 03.02.2020 у справі № 912/3192/18, від 12.11.2019 у справі № 911/3848/15, від 02.07.2019 у справі № 916/1004/18).
4.14. З огляду на обставини справи, яка розглядається, встановлені судами попередніх інстанцій, та обставини, встановлені судами у справах, на неврахування висновку в яких посилається скаржник у касаційній скарзі, правовідносини у цих справах не є подібними, а застосування судами норм матеріального права було здійснено виходячи із встановлених обставин кожної конкретної справи на підставі оцінки судами всіх доказів щодо наявності/відсутності підстав для задоволення позовних вимог, а тому колегія суддів відповідно до пункту 5 частини 1 статті 296 Господарського процесуального кодексу України дійшла висновку про необхідність закриття касаційного провадження за касаційною скаргою ПрАТ "НЕК "Укренерго" на постанову Східного апеляційного господарського суду від 22.10.2024 та рішення Господарського суду Донецької області від 01.07.2024 у справі № 905/1743/23.
4.15. Посилання заявника касаційної скарги на те, що суди попередніх інстанцій не взяли до уваги позицію Верховного Суду викладену у постанові від 19.04.2024 у справі № 911/1359/22 щодо особливого статусу НКРЕКП (регулятора), а також не врахували рішення Регулятора з аналогічного питання, а саме постанову від 11.04.2023 № 673 "Про результати розгляду спору між ТОВ "ДТЕК Високовольтні мережі" та ПрАТ "НЕК Укренерго", якою зобов`язано ПрАТ "НЕК "Укренерго" припинити порушення пункту 2.3.6 глави 2.3 розділу ІІ Кодексу, для чого відобразити на платформі управління ринком уточнені дані щодо обсягів відпущеної в мережі ТОВ "ДТЕК Високовольтні мережі" електричної енергії без урахування втрат у ПЛ-750 кВ "Донбаська - Запорізька", колегією суддів не беруться до уваги, оскільки вказаною постановою НКРЕКП не спростовуються встановлені судами обставини використання позивачем при передачі електричної енергії мереж відповідача та наявності підстав для вирахування витрат електричної енергії на її передачу для ПрАТ "НЕК "Укренерго" транзитними ЛЕП-110кВ АТ "ДТЕК Донецькі електромережі".
Посилання скаржника на постанову НКРЕКП від 08.08.2023 № 1475, якою ПрАТ "ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля", АТ "ДТЕК Донецькі електромережі", ТОВ "ДТЕК Високовольтні мережі" зобов`язано у термін до 01.09.2023 передати валідовані дані комерційного обліку по точкам комерційного обліку КП "Компанія "Вода Донбасу" за період з 01.01.2022 по 28.02.2023, а НЕК "Укренерго" зобов`язано забезпечити сертифікацію даних комерційного обліку у термін до 01.09.2023 по точках комерційного обліку КП "Компанія "Вода Донбасу" за період з 01.01.2022 по 28.02.2023, після отримання таких даних комерційного обліку тому числі від відповідача також є безпідставними, оскільки вказане рішення Регулятора стосується періоду з 01.01.2022 по 28.02.2023, у той час як спірний період у даній справі визначено позивачем з липня 2023 року і вказаною постановою Регулятора не зобов`язано НЕК "Укренерго" покладати обсяги спожитої КПВД електроенергії на АТ "ДТЕК Донецькі електромережі".
4.16. Щодо доводів заявника касаційної скарги про порушення судами норм процесуального права оскільки в постанові апеляційного суду не зазначено повних доводів та заперечень ПрАТ "НЕК "Укренерго", висновків за результатами розгляду апеляційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції, а також мотивів прийняття або відхилення кожного аргументу, викладеного учасниками справи в апеляційній скарзі та відзиві на апеляційну скаргу, колегія суддів зазначає таке.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, позиція суду касаційної інстанції ґрунтується на висновках Європейського суду з прав людини у справі "Проніна проти України" (рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006). Зокрема, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
У справі, що розглядається, колегія дійшла висновку, що скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсі, а доводи, викладені в касаційній скарзі, не дають правових підстав для скасування судових рішень у цій справі та зводяться до незгоди із судовими рішеннями.
4.17. Щодо доводів скаржника про порушення встановленого порядку автоматизованого розподілу справи та відсутність підстав для здійснення постійного автоматизованого розподілу справи № 905/1743/23 для визначення нового судді колегії складу суддів, який не є головуючим, а отже ухвалення судом апеляційної інстанції постанови неповноважним складом суду, колегія суддів зазначає таке.
За змістом частин 1, 3 статті 310 Господарського процесуального кодексу України судові рішення підлягають обов`язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо: 1) справу розглянуто і вирішено неповноважним складом суду; 2) в ухваленні судового рішення брав участь суддя, якому було заявлено відвід, і судом касаційної інстанції визнано підстави його відводу обґрунтованими, якщо касаційну скаргу обґрунтовано такою підставою; 3) судове рішення не підписано будь-яким із суддів або підписано не тими суддями, що зазначені в судовому рішенні; 4) судове рішення ухвалено суддями, які не входили до складу колегії, що розглянула справу; 5) справу розглянуто за відсутності будь-кого з учасників справи, належним чином не повідомлених про дату, час і місце судового засідання, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою касаційну скаргу такою підставою; 6) судове рішення ухвалено з порушенням правил інстанційної або територіальної юрисдикції; 7) виключено; 8) суд прийняв рішення про права, інтереси та (або) обов`язки осіб, що не були залучені до участі у справі.
Як вбачається з матеріалів справи згідно з протоколом про автоматизований розподіл справ між суддями від 30.07.2024 визначено склад колегії суддів (за наявності): Медуниця О. Є. - головуючий суддя, Істоміна О. А., Стойка О. В.
Відповідно до ухвали Східного апеляційного господарського суду від 05.08.2024 за підписом головуючого судді Медуниці О. Є. витребувано у Господарського суду Донецької області матеріали справи № 905/1743/23 та відкладено розгляд питання щодо можливості відкриття провадження за апеляційною скаргою до надходження матеріалів справи.
Розпорядженням керівника апарату суду від 19.08.2024 щодо повторного автоматизованого розподілу справи на підставі доповідної записку судді Медуниці О. Є. у зв`язку із перебуванням у відпустці судді Стойки, яка входить до складу колегії, відповідно до пункту 2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду призначено повторний автоматизований розподіл справи № 905/1743/23.
Згідно з протоколом про автоматизований розподіл справ між суддями від 19.08.2024 визначено склад колегії для розгляду справи № 905/1743/23: Медуниця О. Є. - головуючий, Істоміна О. А., Радіонова О. О., яким ухвалено оскаржувану у справі постанову від 22.10.2024.
Відповідно до частин 1-3 статті 6 Господарського процесуального кодексу України у господарських судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система. Позовні та інші заяви, скарги та інші передбачені законом процесуальні документи, що подаються до господарського суду і можуть бути предметом судового розгляду, в порядку їх надходження підлягають обов`язковій реєстрації в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в день надходження документів. Визначення судді або колегії суддів (судді-доповідача) для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою у порядку, визначеному цим Кодексом (автоматизований розподіл справ).
За змістом статті 32 Господарського процесуального кодексу України визначення судді, а в разі колегіального розгляду - судді-доповідача для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою під час реєстрації документів, зазначених в частині другій статті 6 цього Кодексу, а також в інших випадках визначення складу суду на будь-якій стадії судового процесу, з урахуванням спеціалізації та рівномірного навантаження для кожного судді, за принципом випадковості та в хронологічному порядку надходження справ. Справа, розгляд якої відповідно до цього Кодексу здійснюється колегією суддів в обов`язковому порядку, розглядається постійною колегією суддів відповідного суду, до складу якої входить визначений Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою суддя-доповідач. Персональний склад постійних колегій суддів визначається зборами суддів відповідного суду (частини 1-3 зазначеної норми).
Невирішені судові справи за вмотивованим розпорядженням керівника апарату суду, що додається до матеріалів справи, передаються для повторного автоматизованого розподілу справ виключно у разі, коли суддя (якщо справа розглядається одноособово) або суддя-доповідач зі складу колегії суддів (якщо справа розглядається колегіально) у передбачених законом випадках не може продовжувати розгляд справи більше чотирнадцяти днів, що може перешкодити розгляду справи у строки, встановлені цим Кодексом. Для кожної постійної колегії суддів збори суддів відповідного суду визначають резервних суддів строком на один рік. Якщо зі складу колегії суддів не може продовжувати розгляд справи суддя, який не є суддею-доповідачем у такій справі, що може перешкодити розгляду справи у строки, встановлені цим Кодексом, заміна такого судді з ініціативи судді-доповідача за вмотивованим розпорядженням керівника апарату суду здійснюється Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою з числа резервних суддів. Результати автоматизованого розподілу (повторного розподілу) справи оформлюються протоколом. (частини 9, 10, 16 статті 32 Господарського процесуального кодексу України).
Ураховуючи зазначені положення процесуального законодавства, доводи, викладені у касаційній скарзі про розгляд справи в апеляційному суді неповноважним складом суду не беруться до уваги, є такими, що не відповідають матеріалам справи та положенням законодавства.