ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 січня 2025 року
м. Київ
cправа № 904/4157/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Огородніка К. М.- головуючого, Жукова С. В., Картере В. І.
за участю секретаря судового засідання Ксензової Г. Є.
за участю ліквідатора Комунального підприємства "Житлово-експлуатаційна організація №35" арбітражного керуючого Іващука В. А. та представниці Криворізької міської ради та Виконавчого комітету Криворізької міської ради - Сеїної О. О.
розглянув у відкритому судовому засіданні у режимі відеоконференції касаційну скаргу Комунального підприємства "Житлово-експлуатаційна організація №35" в особі ліквідатора арбітражного керуючого Іващука Валентина Анатолійовича
на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 07.02.2024
та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 23.07.2024
у справі № 904/4157/20
за заявою Комунального підприємства "Кривбасводоканал"
до Комунального підприємства "Житлово-експлуатаційна організація №35"
про визнання банкрутом
ВСТАНОВИВ:
У липні 2020 року Комунальне підприємство "Кривбасводоканал" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство Комунального підприємства "Житлово-експлуатаційна організація №35" (далі - Підприємство, Боржник).
Ухвалою від 14.09.2020 Господарський суд Дніпропетровської області відкрив провадження у справі № 904/4157/20 про банкрутство Підприємства, а постановою від 18.01.2021 визнав Боржника банкрутом та відкрив ліквідаційну процедуру; ліквідатором Підприємства призначив арбітражного керуючого Іващука Валентина Анатолійовича.
Короткий зміст заявлених вимог
У липні 2022 року ліквідатор Боржника арбітражний керуючий Іващук В. А. звернувся до господарського суду зі заявою про покладення субсидіарної відповідальності та солідарне стягнення з Криворізької міської ради та Виконавчого комітету Криворізької міської ради на користь Підприємства грошових коштів у розмірі 16 929 003,11 грн у зв`язку з доведенням останнього до банкрутства.
Заява з посиланням на приписи статті 215 Господарського кодексу України (далі - ГК України), статті 4 та частини другої статті 61 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) мотивована тим, що в ході проведення аналізу причин негативної динаміки забезпечення зобов`язань виявилось, що Підприємство- позбавилося більшої частини своїх активів в проміжку 2008-2015 років через рішення Криворізької міської ради та Виконавчого комітету Криворізької міської ради, що призвело до його неплатоспроможності та банкрутства.
Додатково ліквідатором зазначено, що власник Боржника, попри встановлений законом обов`язок, не вживав будь-яких заходів щодо запобігання банкрутству Боржника, натомість свідомо залишив його з боргами.
Історія розгляду справи
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 21.11.2022, залишеною без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 11.04.2023 у справі №904/4157/20, у задоволенні заяви ліквідатора Боржника про покладення субсидіарної відповідальності та солідарного стягнення грошових коштів з Криворізької міської ради та Виконавчого комітету Криворізької міської ради- відмовлено.
Судові рішення мотивовані тим, що ліквідатором Боржника не надано належних доказів щодо вчинення дій чи бездіяльності Криворізької міської ради та її Виконавчого комітету, які призвели до стійкої неплатоспроможності банкрута, а також не обґрунтовано причинний зв`язок між протиправною поведінкою вказаних осіб та завданою шкодою, що є обов`язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об`єктивним наслідком поведінки заподіювачів шкоди.
Постановою Верховного Суду від 19.07.2023 скасовано ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 21.11.2022 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 11.04.2023 у справі №904/4157/20; справу в скасованій частині передано на новий розгляд до суду першої інстанції.
Направляючи справу на новий розгляд Верховний Суд зазначив про незгоду в цілому щодо недоведення ліквідатором вчинення відповідачами дій чи бездіяльності, що призвели до стійкої неплатоспроможності банкрута, з огляду на передчасність формування таких висновків без надання судами правової оцінки усіх обставин справи та доводів заявника.
У цьому зв`язку Верховний Суд акцентував загалом про такі процесуальні порушення:
- суди не надали правової оцінки рішення № 2313 від 27.11.2013 у контексті наявності / відсутності вирішення ним питання щодо розпорядження нежитловим приміщенням та стверджуваних ліквідатором обставин перебування цього приміщення саме на балансі Боржника у відповідний період (за наявності наданого ліквідатором технічного паспорту (станом на 20.04.1989));
- суди попередніх інстанцій не дослідили Статуту Боржника (комунального підприємства), зокрема й у питанні його організаційно-правової форми (комерційне чи некомерційне підприємство), в той час як з огляду на положення статей 77, 78 Господарського кодексу України (далі - ГК України) та правові висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 04.09.2018 по справі №5023/4388/12, мають місце відмінності порядку покладення на орган місцевого самоврядування субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями створеного ним комунального підприємства залежно від його організаційно-правової форми.
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
За результатами нового розгляду справи, ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 07.02.2024, залишеною без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 23.07.2024, відмовлено у задоволенні заяви ліквідатора Іващука В. А. про покладення субсидіарної відповідальності та солідарного стягнення грошових коштів з Криворізької міської ради та Виконавчого комітету Криворізької міської.
Судові рішення обґрунтовані тим, що ліквідатором не надано достатніх доказів, які б підтверджували належність нежитлового приміщення банкруту, прийняття рішень чи вчинення дій Криворізькою міською радою або її Виконавчим комітетом щодо виведення цього активу з належного банкруту майна. Відтак суди виснували про безпідставність доводів ліквідатора щодо доведення Підприємства до банкрутства шляхом прийняття рішення № 2313 від 27.11.2013 його власником.
При цьому судами попередніх інстанцій з`ясовано, що Підприємство є комерційним, що виключає наявність підстав для відповідальності держави та органу, до сфери управляння якого воно входить, за його зобов`язаннями.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги
Ліквідатор Боржника арбітражний керуючий Іващук В.А. подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просив ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 07.02.2024 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 23.07.2024 у цій справі скасувати та ухвалити нове рішення, яким стягнути солідарно з Криворізької міської ради та її Виконавчого комітету на користь Боржника грошові кошти в розмірі 16 929 003,11 грн.
Касаційну скаргу мотивував підставою касаційного оскарження, визначеною пунктом 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), через невиконання судами першої та апеляційної інстанцій вказівок Верховного Суду у постанові від 19.07.2023 у цій справі №904/4157/20, якою [постановою] справа направлялась до суду першої інстанції на новий розгляд.
За змістом доводів касаційної скарги ліквідатор стверджує про неправильне застосування попередніми судовими інстанціями норм матеріального права (частини першої статті 5 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство), частини шостої статті 34, частини другої статті 61 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) та порушення процесуальних норм щодо повного та всебічного дослідження обставин, доказів та аргументів сторін, що мають значення для правильного розгляду справи.
У контексті допущених судами процесуальних порушень скаржник зазначає про залишення поза увагою обставин того, що Криворізька міська рада не вживала жодних заходів щодо подолання неплатоспроможності Підприємства, або його ліквідації, що призвело до зростання сум заборгованості.
Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі
Учасники справи не скористались своїм процесуальним правом щодо подання відзиву на касаційну скаргу, що відповідно до положень частини третьої статті 295 ГПК України не перешкоджає перегляду судових рішень у касаційному порядку.
Касаційне провадження
16.10.2024 до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга Боржника в особі його ліквідатора.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.10.2024 для розгляду касаційної скарги у справі № 904/4157/20 визначено склад колегії суддів: Огороднік К. М. - головуючий, Жуков С. В., Картере В. І.
Ухвалою Верховного Суду від 04.11.2024 касаційну скаргу ліквідатора Боржника залишено без руху; надано скаржнику строк для усунення недоліків.
На виконання вимог ухвали Верховного Суду від 04.11.2024 до касаційного суду 11.11.2024 надійшла заява скаржника про усунення недоліків касаційної скарги (доповнення до касаційної скарги).
Ухвалою від 21.11.2024 Верховний Суд, серед іншого, відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою за касаційною скаргою Підприємства в особі ліквідатора арбітражного керуючого Іващука В. А. на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 07.02.2024 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 23.07.2024 у справі №904/4157/20; призначив касаційну скаргу до розгляду на 11.12.2024 о 11:00.
Ухвалами від 27.11.2024 та від 02.12.2024 Верховний Суд задовольнив відповідно клопотання ліквідатора Боржника та заяву Криворізької міської ради про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Ухвалою від 15.01.2025 Верховний Суд задовольнив клопотання Криворізької міської ради та виконавчого комітету Криворізької міської ради та відклав розгляд касаційної скарги у справі № 904/4157/20 на 22.01.2025 о 11:15.
Судове засідання 22.01.2025 відбулось у режимі відеоконференції за участю представниці скаржників Криворізької міської ради та виконавчого комітету Криворізької міської ради, а також ліквідатора Боржника, які надали пояснення щодо суті вимог та доводів касаційної скарги.
Водночас з огляду на те, що в силу приписів частини першої статті 300 ГПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм права саме на підставі встановлених цими судами фактичних обставин справи, колегія суддів зважає на обставини цієї справи, що полягають у такому.
Установлені судами попередніх інстанцій обставини справи
Згідно поданої заяви, ліквідатор наполягає на факті доведення Підприємства до банкрутства шляхом виведення його власником значної частки активів Боржника згідно відповідних управлінських рішень такого змісту:
- наказ Управління комунальної власності міста Виконавчого комітету Криворізької міської ради № 139-ум від 08.09.2008 (далі - Наказ №139-ум), відповідно до якого передано з балансу Підприємства 2 транспортних засоби (автомобіль "ЗІЛ 432902" та автомобіль "РАФ 23038");
- рішення Криворізький міської ради № 3618 від 29.04.2015 (далі - Рішення №3618), відповідно до якого припинено право постійного користування земельною ділянкою площею 0,3979 га в мікрорайоні Гірницькому Саксаганського району;
- рішення Криворізької міської ради № 2313 від 27.11.2013 (далі - Рішення №2313), відповідно до якого з балансу Підприємства вибуло нежитлове приміщення у місті Кривому Розі по вул. Космонавтів, буд.15, загальною площею 624,4 кв.м. (окремо стояча будівля) (далі - Нежитлове приміщення).
За змістом постанови Верховного Суду від 19.07.2023 судом касаційної інстанції встановлено обґрунтованість висновків судів першої та апеляційної інстанцій стосовно того, що Наказ №139-ум (щодо передачі двох транспортних засобів) та Рішення №3618 (щодо припинення права постійного користування земельною ділянкою), не є такими рішеннями власника Боржника та органу управління майном, які підтверджують обставини доведення його до банкрутства.
Разом з тим, Верховний Суд не погодився з висновками судів попередніх інстанцій в цілому щодо недоведення ліквідатором вчинення відповідачами дій чи бездіяльності, що призвели до стійкої неплатоспроможності банкрута, з огляду на передчасність формування таких висновків без надання судами правової оцінки усіх обставин справи та доводів заявника.
Верховний Суд зазначив, що суди попередніх інстанцій не надали правової оцінки Рішенню № 2313 у контексті наявності / відсутності вирішення ним питання щодо розпорядження Нежитловим приміщенням та стверджуваних ліквідатором обставин перебування цього Приміщення саме на балансі Боржника у відповідни період (до 27.11.2013).
Суд касаційної інстанції вказав, що за наявності наданого ліквідатором технічного паспорту (станом на 20.04.1989) Нежитлового приміщення у якості доказу його належності Боржнику, суди першої та апеляційної інстанцій не мотивували відхилення такого доказу, не здійснили правову оцінку його допустимості, зокрема не зазначили, чи може бути технічний паспорт правовстановлюючим документом, що посвідчує право власності на об`єкт нерухомого майна.
Також Верховний Суд зазначив, що судами не надано правової оцінки доводів ліквідатора про доведення Боржника до банкрутства внаслідок прийняття відповідних управлінських рішень його власником у контексті того, чи могло вилучення, на думку ліквідатора, такого ліквідного активу призвести до неплатоспроможності Боржника, адже не досліджено й обставин того, яким чином зазначений актив пов`язаний з можливістю здійснення діяльності підприємства з огляду на її предмет та мету.
Враховуючи викладене та з огляду на відсутність правової оцінки факту вирішення питання про вилучення (за доводами ліквідатора) з господарського відання підприємства Нежитлового приміщення та його передачі на баланс іншої особи шляхом прийняття Рішення № 2313, Верховний суд дійшов висновку про передчасність висновків судів попередніх інстанцій про недоведення ліквідатором вчинення відповідачами дій з доведення боржника до банкрутства.
Також, за змістом постанови від 19.07.2023 Верховний суд вказав, що судами попередніх інстанцій не досліджено Статуту Боржника (комунального підприємства), зокрема й у питанні його організаційно-правової форми (комерційне чи некомерційне підприємство), в той час як з огляду на положення статей 77, 78 ГК України та правові висновки Великої Палати Верховного Суду в постанові від 04.09.2018 у справі №5023/4388/12 мають місце відмінності порядку покладення на орган місцевого самоврядування субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями створеного ним комунального підприємства залежно від його організаційно-правової форми (комерційне чи некомерційне).
За викладених обставин, постановою Верховного Суду від 19.07.2023 ця справа №904/4157/20 в скасованій частині була передана на новий розгляд до Господарського суду Дніпропетровської області.
За результатом дослідження матеріалів справи, з урахуванням висновків Верховного Суду, викладених в постанові від 19.07.2023, господарський суд першої інстанції встановив такі обставини (належно перевірені апеляційним господарським судом).
Щодо Рішення № 2313, яким ліквідатор обґрунтовує свої твердження щодо вибуття з балансу Підприємства Нежитлового приміщення з`ясовано, що 27.11.2013 Криворізькою міською радою прийнято рішення "Про затвердження Порядку списання, відчуження, передачі основних засобів, що є комунальною власністю територіальної громади міста Кривого Рогу" такого змісту: "З метою вдосконалення порядку списання, відчуження, Передачі основних засобів, що є комунальною власністю територіальної громади міста Кривого Рогу, та встановлення єдиних вимог до нього; керуючись Законом країни "Про місцеве самоврядування в Україні", міська рада вирішила:
1.Затвердити Порядок списання, відчуження, передачі основних засобів, що є комунальною власністю територіальної громади міста Кривого Рогу (додається).
2.Керівникам відділів, управлінь, інших виконавчих органів міської гіди в двотижневий термін довести зміст рішення до відома підпорядкованих підприємств, закладів і установ.
3. Визнати таким, що втратило чинність, рішення міської ради від 28.03.2012 №1025 "Про затвердження Порядку списання, відчуженні, передачі основних засобів, що є комунальною власністю територіальної громади міста Кривого Рогу".
4. Контроль за виконанням рішення покласти на постійну комісію міської ради з питань регулювання земельних відносин, планування та забудови міста, міської комунальної власності (Іванов Ю.О.), координацію роботи - на першого заступника міського голови Гальченка А.В.".
У матеріалах справи наявний технічний паспорт (станом на 20.04.1989) на Нежитлове приміщення, однак судами встановлено, що такий не є належним доказом реєстрації права власності за Боржником.
Щодо цього суди з`ясували, що згідно акту приймання-передачі від 29.10.1991 Нежитлове приміщення передано на балансовий облік Управління житлово-комунального господарства Виконкому міської ради від КП ЖКК № 21.
Згідно архівної справи КП "Криворізького РБТІ" право власності на будівлю по вул.Космонавтів,15 було зареєстровано в 2001 році за Територіальною громадою в особі Криворізької міської ради на балансі УЖКГ.
Відповідно до Наказу від 30.07.2018 № 80-ум "Про падання згоди на передачу об`єктів нерухомості від управління благоустрою та житлової політики виконкому Криворізької міської ради на балансовий облік управління комунальної власності міста виконкому Криворізької міської ради" Нежитлова будівля передана від управління благоустрою та житлової політики виконкому Криворізької міської ради на балансовий облік управління комунальної власності міста виконкому Криворізької міської ради.
Інформація та документи щодо можливості перебування вказаної будівлі на балансі Боржника до балансового облікування її департаментом розвитку інфраструктури міста виконкому Криворізької міської ради відсутні.
Наказом від 19.03.2019 № 37-ум "Про надання згоди на передачу об`єктів нерухомості від управління благоустрою та житлової політики виконкому Криворізької міської ради на балансовий облік Комунального підприємства "Парковка та реклама" КМР" вказана будівля передана від управління комунальної власності міста на баланс КП "Парковка та реклама" де перебуває дотепер.
За викладених обставин, суди встановили, що Нежитлове приміщення з 2001 року не перебувало на балансі та/або у власності Боржника.
Разом з тим, Нежитлове приміщення перебуває в оренді Боржника на підставі договору оренди від 10.05.2018 № 35/10.
Згідно зі Статутом Підприємство створене відповідно до Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", Цивільного та Господарського кодексів України. Засновником Підприємства та власником його майна є Криворізька міська рада (пункт1.1 Статуту).
Предметом діяльності підприємства є : експлуатація житлового та нежитлового фонду; ремонт житла за замовленням населення; ремонт но-будівельні роботи, послуги; благоустрій закріпленої території; видача необхідних довідок та інших документів громадянами приватизації житла; складські та транспортні послуги; торгівельно-закупівельна діяльність; послуги автосервісу (платна автостоянка, мийка автомобілів); послуги операторського зв`язку житлово-будинкових комунікацій; проведення внутрішніх ремонтів житлових і нежитлових приміщень на замовлення юридичних осіб; оформлення документів на право власності на квартири житлового фонду комунальної власності міста; виконання поточного, непередбаченого та капітального ремонту житлового фонду.
Окремі види діяльності, передбачені законодавчими актами України, Підприємство має право проводити тільки на підставі спеціального дозволу (ліцензії) (пункт 2.1 Статуту).
Метою діяльності Підприємства є: забезпечення надійної експлуатації, ремонту та збереження житлових та нежитлових приміщень, їх інженерних систем, а також благоустрою території; реалізація на практиці житлової політики держави, рішень міської ради її виконкому, а також наказів УЖКГ; вирішення соціальних і економічних проблем трудового колективу у рахунок одержаного прибутку, відповідно до діючого законодавства України (пункт 2.2 Статуту).
Ураховуючи викладене, суди з`ясували відсутність підстав вважати доведеним той факт, що Нежитлове приміщення пов`язане з можливістю здійснення діяльності Підприємства з огляду на її предмет та мету, що спростовує твердження ліквідатора в частині доведення Боржника до банкрутства шляхом прийняття його власником Рішення №2313.
Також, суди встановили, що Рішення №2313 затверджує загальний Порядок списання, відчуження, передачі основних засобів, що є комунальною власністю територіальної громади міста Кривого Рогу, та не стосується активів Боржника.
Щодо організаційно-правової форми Підприємства суди з`ясували, що за змістом Статуту Боржника такий є комерційним комунальним підприємством, оскільки:
- Власник наділяє Підприємство майном на праві господарського відання з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою Власника, або уповноважених ним органів згідно норм чинного законодавства (пункт 6.1 Статуту);
- майно Підприємства є власністю територіальної громади міста Кривого Рогу і закріплюється за Підприємством на праві господарського відання. Здійснюючи права господарського відання, Підприємство володіє, користується та розпоряджається майном на свій розсуд, вчиняючи щодо нього будь-які дії, які не суперечать чинному законодавству та цьому Статуту (пункт 6.8 Статуту);
- підприємство відповідає перед Власником за збереження та ефективне використання всього майна (пункт 6.2 Статуту).