ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 січня 2025 року
м. Київ
справа № 120/7088/23
адміністративне провадження № К/990/37658/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Загороднюка А.Г.,
суддів: Білак М.В., Соколова В.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1, на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 07 серпня 2024 року (судді: Полотнянко Ю.П., Смілянець Е.С., Драчук Т.О.) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) та військової частини НОМЕР_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,
УСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з адміністративним позовом до військової частини НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) (далі - відповідач 1) та військової частини НОМЕР_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) (далі -відповідач 2), в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_3 (військова частина НОМЕР_2 ), які полягають у нескладенні та неподанні до ІНФОРМАЦІЯ_1 списків передбачених додатками 2 до наказів Адміністрації Державної прикордонної служби України від 31 березня 2022 року №164-АГ "Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168", стосовно ОСОБА_1 за період з 07 квітня 2022 року по 25 червня 2022 року;
- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" збільшену до 100 000,00 грн в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів за період з 07 квітня 2022 року по 25 червня 2022 року у розмірі 184 333,33 грн;
- стягнути солідарно з ІНФОРМАЦІЯ_3 (військова частина НОМЕР_2 ) (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) та ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України) (код ЄРДРПОУ НОМЕР_4 ) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 ) витрати, пов`язані із несвоєчасним виконанням зобов`язань загальна сума яких становить 32 320,29 грн (тридцять дві тисячі триста двадцять грн 29 коп), які складаються з інфляційних втрат у розмірі 27004,29 грн (двадцять сім тисяч чотири грн 29 коп) та 3% річних 5 316 грн (п`ять тисяч триста шістнадцять грн);
стягнути солідарно з ІНФОРМАЦІЯ_4 (військова частина НОМЕР_2 ) (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) та ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України) (код ЄРДРПОУ НОМЕР_4 ) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 ) документально підтверджені понесені ним судові витрати (у тому числі витрати на правничу допомогу).
Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, ОСОБА_1 зазначив, що під час проходження військової служби, зокрема в період з 07 квітня 2022 року по 25 червня 2022 року, перебуваючи у відрядженні в ІНФОРМАЦІЯ_3 (військова частина НОМЕР_2 ), який перебуває в оперативному угрупуванні військ " ІНФОРМАЦІЯ_5", він брав безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, що підтверджується довідкою військової частини НОМЕР_2 від 05 серпня 2022 року №1125. Однак, відповідач 1 не виплатив йому збільшену додаткову грошову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" у розмірі 100 000,00 грн, у зв`язку з безпосередньою участю та у здійсненні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії в спірні періоди. Окрім цього, він вказує, що військова частина НОМЕР_2 мала обов`язок інформування у встановленому порядку та строк відповідача 1 про його безпосередню участь у бойових діях або заходах. Водночас відповідач 2 не виконав свого обов`язку щодо належного повідомлення відповідача 1, що, своєю чергою, призвело до порушення його прав на отримання додаткової винагороди в належному розмірі.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 21 грудня 2023 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, встановленої пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 28 лютого 2022 року "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" за прийняття безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії на території Чернігівської та Сумської областей за період з 07 квітня 2022 року по 30 квітня 2022 року, з 01 травня 2022 року по 31 травня 2022 року, з 01 червня 2022 року по 25 червня 2022 року в розрахунку до 100 000,00 грн. на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Зобов`язано військову частину НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 додаткової винагороди, встановленої пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 28 лютого 2022 року "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" за прийняття безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії на території Чернігівської та Сумської областей за період з 07 квітня 2022 року по 30 квітня 2022 року, з 01 травня 2022 року по 31 травня 2022 року, з 01 червня 2022 року по 25 червня 2022 року в розрахунку до 100 000,00 грн. на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах та з врахуванням проведених виплат за цей період. В іншій частині позовних вимог відмовлено. Стягнуто на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань військової частини НОМЕР_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2 500 грн. (дві тисячі п`ятсот гривень 00 копійок).
Ухвалюючи зазначене судове рішення, суд першої інстанції взяв до уваги положення наказу Адміністрації Державної прикордонної служби України від 31 березня 2022 року №164-АГ "Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168", яким визначено умови та порядок виплати додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану".
Аналізуючи вказані положення, суд першої інстанції виходив з того, що виплата додаткової винагороди у підвищеному розмірі 100 000,00 грн військовослужбовцям Державної прикордонної служби України можлива за умови підтвердження їхньої безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах ведення бойових дій у період здійснення зазначених заходів.
Суд першої інстанції встановив, що довідка від 05 серпня 2022 року №1125, видана на підставі бойового розпорядження Адміністрації Державної прикордонної служби України від 02 квітня 2022 року №56, є допустимим, належним, достовірним та достатнім доказом безпосередньої участі позивача (відрядженого військовослужбовця) у бойових діях або заходах, а отже, підтверджує його право на виплату додаткової винагороди у збільшеному розмірі за періоди з 07 квітня 2022 року по 30 квітня 2022 року, з 01 травня 2022 року по 31 травня 2022 року, з 01 червня 2022 року по 25 червня 2022 року.
Крім того, суд першої інстанції відзначив, що під час розгляду справи відповідач 1 не заперечував факт безпосередньої часті позивача у бойових діях або заходах, і відповідно, його право на виплату спірної додаткової винагороди за окреслені цим позовом періоди. Відповідач 1 стверджував, що довідка про участь у бойових діях є лише персональним підтвердженням для конкретного військовослужбовця його участі у бойових діях і необхідна для формування останнім матеріалів, пов`язаних із отриманням статусу учасника бойових дій. Відповідач 1 також наполягав, що підставою для виплати додаткової винагороди у збільшеному розмірі є списки військовослужбовців у формі, передбаченій додатком № 2 до наказу від 31 березня 2022 року №164-АГ "Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168".
Суд першої інстанції зазначив, що надіслання списків є елементом процедури виплати додаткової винагороди, водночас право позивача на отримання спірних сум підтверджується довідкою військової частини НОМЕР_2 від 05 серпня 2022 року №1125. Позивач не може бути позбавлений права на отримання додаткової винагороди у збільшеному розмірі, у зв`язку з невиконанням військовою частиною НОМЕР_2 формальних процедур реалізації такого права, адже в іншому випадку на позивача буде покладено тягар негативних наслідків за недотримання однією із військових частин встановленого Державною прикордонної службою України порядку.
Оскільки відповідач не здійснив у повному обсязі нарахування та виплату позивачу додаткової винагороди у збільшеному до 100 000,00 грн розмірі за періоди з 07 квітня 2022 року по 30 квітня 2022 року, з 01 травня 2022 року по 31 травня 2022 року, з 01 червня 2022 року по 25 червня 2022 року, суд першої інстанції, обираючи найбільш ефективний спосіб захисту, вважав за необхідне зобов`язати відповідача виплатити позивачу належні суми за вказані періоди.
При цьому суд першої інстанції не вбачав підстав для задоволення позовної вимоги про визнання протиправною бездіяльності військової частини НОМЕР_2 щодо нескладення та неподання до військової частини НОМЕР_1 списків, передбачених додатком 2 до наказу Адміністрації Державної прикордонної служби України від 31 березня 2022 року №164-АГ "Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168", стосовно позивача за відповідні періоди. Суд першої інстанції вважав обраний ним спосіб захисту самодостатнім та таким, що забезпечує ефективне відновлення порушених прав позивача у спірних правовідносинах, а тому не потребує покладення на відповідача 2 додаткових зобов`язань, які фактично стосуються процедури, а не кінцевого результату, якого прагне досягти позивач, звернувшись до суду з цим позовом.
Суд першої інстанції не вбачав підстав для зазначення у резолютивній частині рішення суми належної до виплати винагороди, оскільки рішення суду має зобов`язальний характер, а визначення точної суми виплати покладається на відповідача 1 під час виконання судового рішення.
Також суд першої інстанції вважав, що нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3% річних входить до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, як спосіб захисту майнового права та інтересу саме у цивільно-правових відносинах, а тому дія частини другої статті 625 Цивільного кодексу України, якою передбачено цивільну-правову відповідальність за невиконання грошового зобов`язання, не поширюється на правовідносини, які є предметом спору в цій справі. Відтак суд відмовив в задоволенні зазначених вимог позивача.
Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 07 серпня 2024 року апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 задоволено, рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 21 грудня 2023 року скасовано та прийнято нову постанову про відмову в задоволенні позову.
Приймаючи оскаржуване рішення, суд апеляційної інстанції погодився з необхідністю застосування положень наказу Адміністрації Державної прикордонної служби України від 31 березня 2022 року №164-АГ "Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168" при вирішенні цього спору. Також він погодився з висновком суду першої інстанції про те, що право на виплату збільшеної до 100 000,00 грн додаткової винагороди виникає виключно в разі підтвердження безпосередньої участі військовослужбовця в бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Водночас суд апеляційної інстанції зазначив, що матеріали справи не містять належного документального підтвердження безпосередньої участі позивача у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, його безпосереднього перебування в районах у період здійснення зазначених заходів, а також кількості днів участі у таких діях та заходах.
Суд апеляційної інстанції вказав, що довідка військової частини НОМЕР_2 від 05 серпня 2022 року №1125 не підтверджує право позивача на виплату додаткової винагороди у збільшеному розмірі у вказані у ній періоди, адже підставою для виплати додаткової винагороди у збільшеному розмірі є саме списки військовослужбовців, які брали участь у відповідних заходах. Вона також не містить конкретних дат, місць та видів залучення військовослужбовця до безпосередньої участі у бойових діях та заходах, а лише підтверджує період часу, протягом якого військовослужбовець перебував у відрядженні.
Суд апеляційної інстанції також визнав наявні в матеріалах справи рапорти неналежними доказами, оскільки вони були надіслані військовою частиною НОМЕР_1 стосовно всіх осіб, які на виконання бойових розпоряджень направлялися до військової частини НОМЕР_2 з метою надання із їх числа, списків тих військовослужбовців, які брали безпосередню участь у бойових діях або заходах.
Крім того, суд апеляційної інстанції зазначив, що позивач не надав доказів на підтвердження конкретних проміжків часу, в яких останній приймав участь у бойових діях та заходах, що передбачені пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України №168. Визнання того, що останній весь час приймав участь у зазначених діях та заходах не відповідає встановленому постановою Кабінету Міністрів України №168 пропорційному підходу до визначення розміру додаткової винагороди.
Суд апеляційної інстанції підкреслив, що сам факт виконання позивачем бойових завдань на підставі бойових розпоряджень під час перебування у службовому відрядженні в оперативному підпорядкуванні військової частини НОМЕР_2, не є достатньою підставою для нарахування та виплати додаткової грошової винагороди у розмірі 100 000,00 грн, оскільки однією з умов виникнення права на одержання спірних виплат є перебування безпосередньо в районах бойових дій у період здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо ненарахування та невиплати позивачу додаткової винагороди у розмірі до 100 000,00 грн за період з 07 квітня 2022 року по 30 квітня 2022 року, з 01 травня 2022 року по 31 травня 2022 року, з 01 червня 2022 року по 25 червня 2022 року, пропорційно дням участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії з перебуванням безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, а також зобов`язання відповідача здійснити нарахування та виплату позивачу зазначеної додаткової винагороди за вказані дні, з урахуванням проведених виплат. Отож суд апеляційної інстанції констатував, що суд першої інстанції помилково дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову ОСОБА_1 .
Підстави касаційного оскарження та їх обґрунтування
Не погоджуючись із судовим рішенням суду апеляційної інстанції, ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, обґрунтовуючи її порушенням судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права. Скаржник просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Касаційну скаргу подано з підстави, передбаченої пунктом 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Скаржник зазначає, що суд апеляційної інстанції, ухвалюючи оскаржувану постанову, не врахував висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 18 квітня 2024 року у справі №560/3145/23, від 24 травня 2024 року у справі №120/4967/23, від 23 травня 2024 року у справі №120/4387/23.
За доводами скаржника, висновки Верховного Суду, сформульовані в зазначених постановах, підтверджують, що довідка військової частини НОМЕР_2 від 05 серпня 2022 року №1125, є належним, допустимим та достатнім доказом його безпосередньої участі у бойових діях та заходах в спірний період.
Скаржник звертає увагу на те, що матеріали справи також містять інші документи, які підтверджують його участь у бойових діях, не оцінені судом апеляційної інстанції, зокрема бойове розпорядження Адміністрації державної прикордонної служби України від 02 квітня 2022 року №56 гриф, витяг із наказу командувача угрупування військ " ІНФОРМАЦІЯ_5" (по стройовій частині) від 10 червня 2022 року №83, витяг із наказу командувача оперативного угрупування військ " ІНФОРМАЦІЯ_6" (по стройовій частині) від 27 липня 2022 року №32. Він зазначає, що саме на підставі цих документів командир військової частини НОМЕР_2 видав довідку від 05 серпня 2022 року №1125.
Скаржник також вказує, що відповідачем 2 долучено до матеріалів справи витяги із рапортів про виплату доплати до додаткової винагороди у розмірі 70 000,00 грн, пропорційно із розрахунку на місяць, військовослужбовцям прикордонної комендатури швидкого реагування, за квітень та травень місяць за підписом першого заступника начальника загону - коменданта прикордонної комендатури НОМЕР_6 прикордонного загону полковника ОСОБА_2 . Він підкреслює, що відповідно до пункту 3 Наказу №164-АГ зазначені рапорти є окремим документальним підтвердженням участі позивача у бойових діях. Проте судом апеляційної інстанції вказані докази досліджено не було та не надано йому належної правової оцінки.
Скаржник наголошує, що відповідач 2 у своєму відзиві визнав факт участі позивача у бойових діях. Натомість суд апеляційної інстанції, всупереч положенням частини другої статті 77 КАС України, поклав на позивача обов`язок доведення протиправної бездіяльності відповідачів.
Позиція інших учасників справи
Відповідачі правом подати відзив на касаційну скаргу не скористалися.
Рух касаційної скарги
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду 04 грудня 2024 року (судді: Загороднюк А.Г., Білак М.В., Губська О.А.) визнано поважними причини пропуску строку ОСОБА_1 на касаційне оскарження постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 07 серпня 2024 року у справі № 120/7088/23; відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 07 серпня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) та військової частини НОМЕР_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії.
Розпорядженням від 20 січня 2025 року №68/0/78-25 заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду проведено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу справ між суддями від 20 січня 2025 року визначено склад колегії суддів: Загороднюк А.Г. (головуючий суддя), Білак М.В., Соколов В.М.
Ухвалою Верховного Суду від 29 січня 2025 року (суддя: Загороднюк А.Г.) призначено справу до розгляду.
Установлені судами попередніх інстанцій обставини справи
Наказом начальника НОМЕР_6 прикордонного загону від 07 квітня 2022 року № 5-вв ОСОБА_1 направлено у службове відрядження до ІНФОРМАЦІЯ_3, який входить в оперативне угрупування військ " ІНФОРМАЦІЯ_5", з 07 квітня 2022 року з метою прийняття участі у заходах, на підставі бойового розпорядження Адміністрації Державної прикордонної служби України від 02 квітня 2022 року №56-Т.
В подальшому, наказом начальника НОМЕР_6 прикордонного загону від 28 червня 2022 року № 38-вв позивача направлено у службове відрядження до НОМЕР_7 прикордонного загону, який перебуває в оперативному угрупуванні військ " ІНФОРМАЦІЯ_7" з 28 червня 2022 року, з метою прийняття участі у заходах.
Відповідно до довідки військової частини НОМЕР_2 від 05 серпня 2022 року № 1125, ОСОБА_1, який проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1, брав безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні захисту національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії на території Чернігівської та Сумської областей з 07 квітня 2022 року по 30 квітня 2022 року, з 01 травня 2022 року по 31 травня 2022 року, з 01 червня 2022 року по 25 червня 2022 року. Підставою для видачі такої довідки стало бойове розпорядження Адміністрації державної прикордонної служби України від 02 квітня 2022 року № 56гриф.
Позивач, уважаючи, що відповідач допустив протиправну бездіяльність щодо складання та подання списків, передбачених додатком 2 до наказу Адміністрації Державної прикордонної служби України від 31 березня 2022 року №164-АГ, а також щодо нарахування та виплати йому додаткової винагороди, встановленої пунктом 1 постанови від 28 лютого 2022 року №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" за період з 07 квітня 2022 року по 25 червня 2022 року, звернувся до суду з цим позовом.
ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХНЬОГО ЗАСТОСУВАННЯ
За змістом частини першої статті 6 Закону України від 03 квітня 2003 року №661-IV "Про Державну прикордонну службу України" (далі - Закон №661-IV) Державна прикордонна служба України є правоохоронним органом спеціального призначення.
Відповідно до частини першої статті 14 Закону №661-IV до особового складу Державної прикордонної служби України входять військовослужбовці та працівники Державної прикордонної служби України.
Статтею 16 Закону №661-IV визначено, що умови грошового забезпечення військовослужбовців та оплати праці працівників Державної прикордонної служби України визначаються законодавством.
Відповідно до частини першої статті 9 Закону України від 20 грудня 1991 року №2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі - Закон №2011-ХІІ), дія якого, в силу приписів пункту 1 частини першої статті 3 цього Закону, поширюється в тому числі на військовослужбовців правоохоронних органів спеціального призначення, держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
У частині другій статті 9 Закону №2011-XII установлено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Згідно з абзацами першим і другим частини четвертої статті 9 цього Закону грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні постановлено ввести воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Строк дії воєнного стану в Україні був продовжений з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб згідно з Указом Президента від 14 березня 2022 року №133/2022, надалі іншими Указами цей строк продовжений до сьогоднішнього дня.
Одночасно із введенням воєнного стану, з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до частини другої статті 102, пунктів 1, 17, 20 частини першої статті 106 Конституції України, Указом Президента України №69/2022 постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію. Цим же Указом надано доручення Кабінету Міністрів України забезпечити фінансування та вжити в межах повноважень інших заходів, пов`язаних з оголошенням та проведенням загальної мобілізації.
На виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 року №64 "Про введення воєнного стану в Україні" та від 24 лютого 2022 року №69 "Про загальну мобілізацію" Кабінетом Міністрів України було прийнято постанову від 28 лютого 2022 року №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" (далі - Постанова №168).
Пунктом 1 цієї постанови визначено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень щомісячно (крім військовослужбовців строкової служби), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Постановою Кабінету Міністрів України від 07 березня 2022 року №793 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. № 168" (далі - Постанова №793) до Постанови №168 були внесені зміни, відповідно до яких: у пункті 1 в абзаці першому слова і цифри "додаткова винагорода в розмірі 30000 гривень щомісячно" замінено словами і цифрами "додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць"; доповнено постанову пунктом 2-1 такого змісту: " 2-1. Установити, що порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цією постановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів.".
У решті зміст пункту 1 Постанови №168 в частині, що стосується виплати додаткової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби, на час виникнення спірних правовідносин (з 01 серпня 2022 року до 31 грудня 2022 року) не змінювався.
31 березня 2022 року Адміністрацією Державної прикордонної служби України (далі - Держприкордонслужба), з посиланням на Постанову №168, видано наказ №164-АГ "Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168", який уведено в дію з 24 лютого 2022 року.
Пунктом 1 Наказу №164 -АГ визначено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Державної прикордонної служби виплачується додаткова винагорода (пропорційно із розрахунку на місяць) в розмірі 30000 гривень, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Виплати здійснювати в поточному місяці за попередній місяць.
Відповідно до пункту 2 Наказу №164 -АГ під терміном "безпосередня участь військовослужбовця у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії в період здійснення зазначених заходів" слід розуміти виконання військовослужбовцем:
бойових завдань у складі військової частини (підрозділу), яка веде воєнні (бойові) дії у складі створених (діючих) угруповань військ (сил) Сил оборони держави (визначених Головнокомандувачем Збройних Сил України або начальником Генерального штабу Збройних Сил України) в районі ведення воєнних (бойових) дій;
бойових (спеціальних) завдань із всебічного забезпечення створених (діючих) угруповань військ (сил) Сил оборони держави безпосередньо в районі ведення бойових дій згідно з бойовими розпорядженнями;
бойових завдань з ведення руху опору на територіях України, тимчасово окупованих (захоплених) противником;
завдань з ведення оперативної (військової, спеціальної) розвідки в районах ведення бойових дій або на територіях України, тимчасово окупованих (захоплених) противником;
бойових завдань з відбиття збройного нападу (вогневого ураження) на об`єкти, що охороняються, звільнення таких об`єктів у разі їх захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою (у т.ч. поза межами районів ведення бойових дій);
бойових завдань з пошуку, виявлення та знешкодження диверсійно-розвідувальних груп, незаконних збройних формувань (озброєних осіб) (у т.ч. поза межами районів ведення бойових дій);
виконання бойових завдань з вогневого ураження повітряних цілей (у т.ч. поза межами районів ведення бойових дій);
здійснення заходів з виводу сил та засобів з-під удару противника (у т.ч. поза межами районів ведення бойових дій);
виконання польотів, пов`язаних з евакуацією військовослужбовців, цивільного населення, озброєння та інших матеріальних засобів з районів бойових дій;
виконання бойових завдань кораблями, катерами, морськими суднами в морській, річковій акваторії (у т.ч. поза межами районів ведення бойових дій).
Пунктом 3 Наказу №164 передбачено, що документальне підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, у період здійснення зазначених дій або заходів здійснювати на підставі одного з таких документів:
бойового наказу (бойового розпорядження);
журналу бойових дій або інших відповідних документів;
рапорту начальника (командира) підрозділу про участь кожного військовослужбовця у бойових діях.
Про підтвердження безпосередньої участі відряджених військовослужбовців у бойових діях або заходах, начальникам регіональних управлінь та органів Держприкордонслужби, які ведуть (вели) бойові дії та до яких відряджені військовослужбовці, надавати останнім довідку про участь у вказаних заходах із зазначенням періоду (кількості днів) такої участі.
Пунктом 4 Наказу №164-АГ визначено, що начальники регіональних управлінь та органів Держприкордонслужби, до яких відряджені військовослужбовці, щомісячно до 5 числа поточного місяця повідомляють органи, в яких ці військовослужбовці проходять службу, про їх безпосередню участь у бойових діях або заходах (додаток 2).
Пунктом 5 цього наказу визначено, що виплату додаткової винагороди здійснюють на підставі наказу начальника (командира) Держприкордонслужби з обов`язковим зазначенням підстав для його видання.
У подальшому з 01 серпня 2022 року набув чинності Наказ Адміністрації Держприкордонслужби від 30 липня 2022 року №392/0/81-22-АГ "Про реалізацію вимог Постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168", в якому змінено перелік бойових дій і заходів, передбачених пунктом 1 постанови №168, проте залишився незмінним перелік документів для підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у таких бойових діях або заходах.