ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 січня 2025 року
м. Київ
справа №260/5423/23
адміністративне провадження № К/990/8043/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Чиркіна С.М.,
суддів: Берназюка Я.О., Шарапи В.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14.02.2024 (головуючий суддя: Гуляк В.В., судді: Ільчишин Н.В., Коваль Р.Й.) у справі № 260/5423/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання дій протиправними і зобов`язання вчинити дії,
У С Т А Н О В И В:
І. РУХ СПРАВИ
У червні 2023 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 або позивачка) звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (далі - ГУПФУ в Закарпатській області або відповідач), в якому просила:
визнати протиправними дії ГУПФУ в Закарпатській області та скасувати рішення №921060813045 від 09.06.2023 в частині встановлення обмеження у розмірі десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність, при здійсненні перерахунку пенсії по втраті годувальника у розмірі 60 відсотків від суми місячної заробітної плати на підставі довідки Закарпатської обласної прокуратури за № 30-вих.2023 від 17.05.2023;
зобов`язати ГУПФУ в Закарпатській області здійснити з 01.01.2022 перерахунок та виплату позивачці пенсії по втраті годувальника в розмірі 60 відсотків від суми місячної заробітної плати згідно із довідкою Закарпатської обласної прокуратури за № 30-вих.2023 від 17.05.2023 без обмеження її граничного розміру та здійснити виплату різниці між фактично отриманою та належною до сплати сумою пенсії з урахуванням раніше проведених виплат.
Закарпатський окружний адміністративний суд рішенням від 10.10.2023 позов задовольнив частково:
визнав протиправним рішення ГУПФУ в Закарпатській області № 921060813045 від 09.06.2023 в частині встановлення обмеження у розмірі десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність, при здійсненні перерахунку пенсії по втраті годувальника у розмірі 60 відсотків від суми місячної заробітної плати на підставі довідки Закарпатської обласної прокуратури 21 № 30-вих.2023 від 17.05.2023;
зобов`язав ГУПФУ в Закарпатській області здійснити з 01.03.2023 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 по втраті годувальника в розмірі 60 відсотків від суми місячної заробітної плати згідно із довідкою Закарпатської обласної прокуратури 21 № 30-вих.2023 від 17.05.2023 без обмеження її граничного розміру та здійснити виплату з урахуванням раніше виплачених сум.
У задоволенні решти позовних вимог відмовив.
Не погоджуючись із цим судовим рішення, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку.
Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19.01.2024 апеляційну скаргу відповідача залишено без руху і надано апелянту строк для усунення недоліків апеляційної скарги протягом 10-ти днів з дня отримання копії цієї ухвали шляхом надання доказів сплати судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 1610,40 грн.
Копію зазначеної ухвали скаржник отримав 20.01.2024 через електронний кабінет користувача підсистеми "Електронний суд", що підтверджується інформацією, зазначеною у довідці Восьмого апеляційного адміністративного суду про доставку електронного листа.
Восьмий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 14.02.2024 повернув ГУПФУ в Закарпатській області апеляційну скаргу на підставі частини другої статті 298 КАС України у зв`язку із тим, що апелянт не усунув недоліки апеляційної скарги, яку залишено без руху.
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням суду апеляційної інстанції, відповідач подав касаційну скаргу, у якій просить суд касаційної інстанції скасувати оскаржуване рішення, а справу направити на продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
IІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ
Ухвалою Верховного Суду від 13.03.2024 відкрито касаційне провадження у справі.
Ухвалою Верховного Суду від 28.01.2025 справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.
ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Повертаючи апеляційну скаргу скаржнику, суд апеляційної інстанції виходив з того, що апелянтом не усунуті недоліки апеляційної скарги, встановлені в ухвалі суду від 19.01.2024, зокрема, не надано доказів сплати судового збору у розмірі 1610,40 грн.
Одночасно суд апеляційної констатував, що апелянт отримав копію ухвали про залишення апеляційної скарги без руху - 20.01.2024.
ІV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
Касаційна скарга обґрунтована тим, що судом апеляційної інстанції неповно з`ясовані обставини справи, що призвело до постановлення незаконного рішення про повернення апеляційної скарги.
Скаржник наполягає, що у встановлений судом строк, а саме 24.01.2024, усунув недоліки апеляційної скарги, встановлені ухвалою від 19.01.2024, шляхом надіслання на адресу апеляційного суду засобами поштового зв`язку докази сплати судового збору у розмірі 1610,40 грн.
У підтвердження зазначених доводів скаржник долучив до касаційної скарги копію платіжної інструкції № 207 від 08.11.2023 на суму 1610,40 грн, заяву від 24.01.2024 № 0700-0902-7/5183 про усунення недоліків у справі № 260/5423/23, список рекомендованих відправлень за 24.01.2024, а також скріншот із сайту щодо відстеження руху відправлення.
Своєю чергою, на переконання скаржника, доставка поштової кореспонденції, після прийняття її поштовим оператором, перебуває у сфері відповідальності ДППЗ Укрпошта.
Таким чином скаржник стверджує, що ненадходження до суду поштової кореспонденції не залежить від волевиявлення заінтересованої особи. Натомість пенсійний орган своєчасно та у повному обсязі вжив всіх заходів для усунення недоліків апеляційної скарги, встановлених судом в ухвалі від 19.01.2024.
Позивачка подала відзив на касаційну скаргу, в якому із посиланням на законність та обґрунтованість рішення суду апеляційної інстанції просить залишити оскаржувану ухвалу без змін, а скаргу без задоволення.
Позивачка зазначає, що заявник, який має намір подати апеляційну скаргу, повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії для виконання процесуального обов`язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту апеляційної скарги, в тому числі щодо надання доказів сплати судового збору. Водночас неусунення недоліків, у строк встановлений судом, є прямою підставою для повернення апеляційної скарги.
Отже, оскільки відповідачем не було надано суду, у строк встановлений ухвалою від 19.01.2024, доказів сплати судового збору за подання апеляційної скарги, то відповідно до частини другої статті 298 КАС України були наявні підстави для повернення ГУПФУ в Закарпатській області апеляційної скарги.
V. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Верховний Суд перевірив доводи касаційної скарги, правильність застосування судом норм матеріального права та дійшов таких висновків.
Відповідно до пунктів 8, 9 частини першої статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та обов`язковість судового рішення.
Можливість забезпечення права на апеляційний перегляд справи є також однією із основних засад (принципів) адміністративного судочинства (частина третя статті 2 КАС України).
Згідно з частиною першою статті 293 КАС України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
Вимоги щодо форми та змісту апеляційної скарги встановлені статтею 296 КАС України.
Згідно із частиною п`ятою статті 296 КАС України до апеляційної скарги, зокрема, додається документ про сплату судового збору.
Так, перевіривши матеріали апеляційної скарги, поданої відповідачем на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 10.10.2023, судом апеляційної інстанції встановлено, що апелянтом не було надано документу про сплату судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 1610,40 грн.
Встановивши невідповідність апеляційної скарги вимогам статті 296 КАС України, суд апеляційної інстанції залишив таку без руху, про що постановив ухвалу від 19.01.2024. Апелянту було надано десятиденний строк на усунення недоліків апеляційної скарги, який обчислюється з моменту отримання ухвали суду.
Копію зазначеної ухвали скаржник отримав 20.01.2024 через електронний кабінет користувача підсистеми "Електронний суд", що підтверджується інформацією, зазначеною у довідці Восьмого апеляційного адміністративного суду про доставку електронного листа.
Відповідач не заперечує факт отримання ухвали суду апеляційної інстанції про залишення апеляційної скарги без руху, проте наполягає, що 24.01.2024 ним було направлено засобами поштового зв`язку на адресу Восьмого апеляційного адміністративного суду докази сплати судового збору, а саме: копію платіжної інструкції № 207 від 08.11.2023 на суму 1610,40 грн.
Водночас із інформації, наявній у матеріалах справи, та обставин, встановлених судом апеляційної інстанції, вбачається, що у встановлений судом строк і станом на час постановлення ухвали суду про повернення апеляційної скарги (14.02.2024) недоліки апеляційної скарги відповідачем не усунуті.
У матеріалах справи також відсутня будь-яка інформація про надходження у справі № 260/5423/23 в період з дати постановлення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху (19.01.2024) до повернення апеляційної скарги (14.02.2024) будь-якої поштової кореспонденції, у т.ч., від ГУПФУ в Закарпатській області.
Таких доказів не надано і відповідачем.
Своєю чергою, відповідно до частини другої статті 298 КАС України, до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу, пунктом 1 частини четвертої якої визначено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Відповідно до приписів частини п`ятої статті 298 КАС України питання про повернення апеляційної скарги суд апеляційної інстанції вирішує протягом п`яти днів з дня надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Про повернення апеляційної скарги постановляється ухвала, яка може бути оскаржена в касаційному порядку (частини сьома статті 298 КАС України).
З огляду на те, що недоліки апеляційної скарги у строк встановлений судом не були усунуті шляхом надання суду доказів сплати судового збору у розмірі 1610,40 грн, колегія суддів погоджується із висновками апеляційної інстанції про наявність правових підстав для повернення апеляційної скарги.
Одночасно колегія суддів зазначає, що повернення апеляційної скарги не перешкоджає повторному зверненню до суду.
Своєю чергою колегія суддів критично оцінює доводи скаржника, наведені в касаційній скарзі, та докази на їх підтвердження, оскільки такі не спростовують висновків суду апеляційної інстанції про неусунення ГУПФУ в Закарпатській області недоліків апеляційної скарги шляхом подання безпосередньо до суду доказів сплати судового збору у визначеному законом розмірі.
Насамперед колегія суддів акцентує увагу на тому, що платіжний документ, на який посилається скаржник, датований 08.11.2023, тобто до постановлення судом апеляційної інстанції ухвали про залишення апеляційної скарги без руху (19.01.2024) та власне до подання самої апеляційної скарги (20.11.2023).
Водночас у матеріалах справи відсутня об`єктивна інформація щодо направлення цієї квитанції до суду апеляційної інстанції та скаржником не наведено, а судом не встановлено, з яких причин платіжний документ не був поданий одночасно із апеляційною скаргою.
Також колегія суддів вважає сумнівним доказом направлення відповідачем 24.01.2024, згідно із списком згрупованих відправлень № 24.01.24 (а.с.83), на адресу Восьмого апеляційного адміністративного суду заяви від 24.01.2024 №0700-0902-7/5183 про усунення недоліків у справі № 260/5423/24 та платіжної інструкції № 207 від 08.11.2023 на суму 1610,40 грн, оскільки у цьому реєстрі відсутня будь-яка ідентифікуюча інформація щодо поштового відправлення (вид документу(-ів), номер справи, тощо), яке направлялося на адресу суду.
Натомість саме по собі зазначення під порядковим номером 24 адресата - Восьмий апеляційний адміністративний суд, не свідчить про надіслання на адресу суду саме доказів сплати судового збору у справі № 260/5423/24.
Також колегія суддів критично оцінює покликання скаржника на скріншот із сайту щодо відстеження руху відправлення із трек-номером 0600081405805, оскільки відсутня ідентифікуюча інформація щодо вмісту цього поштового відправлення.
Отже, у суду апеляційної інстанції не було об`єктивної інформації щодо усунення пенсійним органом недоліків апеляційної скарги.
Водночас, відповідачем не наведено причин, які перешкоджали направити відповідні докази через підсистему "Електронний суд" або в іншій спосіб надати суду докази сплати судового збору у справі № 260/5423/23.
Своєю чергою, сукупність встановлених судами обставин, які не спростовані відповідачем під час розгляду цього питання, беззаперечно свідчать про відсутність у суду апеляційної інстанції інформації щодо усунення ГУПФУ в Закарпатській області недоліків апеляційної скарги у справі № 260/5423/23.
За такого правового регулювання та встановлених обставин, суд апеляційної інстанції обґрунтовано застосував до апеляційної скарги відповідача наслідки, встановлені статтею 169 КАС України, шляхом повернення апеляційної скарги.
Вищевикладеним спростовуються доводи касаційної скарги відповідача.