ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 січня 2025 року
м. Київ
справа № 320/15866/23
адміністративне провадження № К/990/24441/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
Судді-доповідача - Мельник-Томенко Ж. М.,
суддів - Загороднюка А. Г., Смоковича М. І.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління соціальної політики та охорони здоров`я Бориспільської міської ради про зобов`язання вчинити певні дії, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 27.05.2024 (колегія суддів у складі: Кучми А. Ю., Аліменка В. О., Безименної Н. В.),
УСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог та їхнє обґрунтування
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління соціальної політики та охорони здоров`я Бориспільської міської ради, в якому просив стягнути компенсаційні виплати за перевезення пільгових категорій громадян автомобільним транспортом в період з листопада по грудень 2021 року в розмірі 445 420,00 грн, та у період з липня по жовтень 2022 року в розмірі 535 240,00 грн, а всього 980 660,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач зареєстрований як фізична особа-підприємець та має ліцензію на надання послуг з перевезення пасажирів і небезпечних вантажів автомобільним транспортом. На підставі укладених з виконавчим комітетом Бориспільської міської ради договорів, позивач здійснює перевезення пасажирів автомобільним транспортом в межах Бориспільської територіальної громади. У 2021 та 2022 роках між ним та відповідачем укладено договори про відшкодування витрат за надані позивачем послуги по перевезенню пільгових категорій громадян за рахунок коштів місцевого бюджету. Позивач стверджує, що протягом 2021-2022 років він належним чином виконав взяті на себе зобов`язання щодо перевезення пільгової категорії пасажирів. Однак, в порушення умов договору відповідач допустив заборгованість з компенсації понесених ним втрат від безкоштовного перевезення пільгової категорії пасажирів. Так, за 2021 рік заборгованість відповідача становить 445 420,00 грн, а за 2022 рік - 535 240,00 грн. Всього відповідач заборгував 980 660,00 грн, які позивач просить стягнути в судовому порядку, оскільки добровільно відповідач їх сплачувати не бажає.
Установлені судами попередніх інстанцій обставини справи
Позивач на підставі укладених з виконавчим комітетом Бориспільської міської ради договорів протягом 2021-2022 років здійснював перевезення пасажирів автомобільним транспортом в межах Бориспільської міської територіальної громади.
22.03.2021 між Управлінням соціального захисту населення Бориспільської міської ради та позивачем укладено Договір № 3 "Про відшкодування витрат за надані послуги по перевезенню пільгової категорій громадян за рахунок коштів з місцевого бюджету".
У пункті 1.1 Договору № 3 визначено, що цей договір регламентує взаємовідносини сторін щодо відшкодування коштів за перевезення пільгових категорій громадян Бориспільської міської територіальної громади, що здійснюється на замовлення виконавчого комітету Бориспільської міської ради, за рахунок коштів з місцевого бюджету.
Пунктом 1.2 Договору № 3 передбачено, що відповідач забезпечує перерахування коштів відповідно до поданих розрахунків у межах фактичних надходжень коштів з місцевого бюджету на компенсаційні виплати за пільговий проїзд окремих категорій громадян в автомобільному транспорті загального користування, а позивач забезпечує перевезення пільгових категорій громадян.
У пунктах 4.2, 4.4 Договору № 3 визначено, що Виконавець (перевізник) щомісяця до 3-го числа, що настає за звітним, подає Платнику (відповідачу) розрахунки та акти звіряння щодо вартості фактично нарахованих сум за надані послуги пільговикам у минулому місяці, згідно з формою " 3-пільга", а Платник, на підставі розрахунків та актів звіряння про надання послуг по перевезенню пільговиків, забезпечує в повному розмірі перерахування сум відшкодування по пільговому наданню послуг Виконавцю у межах бюджетних асигнувань місцевого бюджету.
Відповідно до вимог пункту 5.3 Договору № 3 відповідач не несе відповідальність за несвоєчасне виконання взятих на себе зобов`язань за цим договором (компенсація витрат автоперевізникам від перевезення пільгової категорій громадян), у разі ненадходження відповідних коштів з місцевого бюджету.
Проте, пунктом 7.2 цього Договору передбачено, що всі зобов`язання, що встановлені розділом 2 цього договору, у тому числі й щодо обов`язку Платника відшкодувати Виконавцю кошти за пільгове перевезення пасажирів, підлягають повному виконанню.
01.01.2022 дія Договору № 3 припинилася (п. 7.1 Договору), натомість 04.01.2022 позивач та відповідач уклали аналогічний договір № 1 на тих же умовах, строком до 01.01.2023 за яким позивач зобов`язувався протягом 2022 року здійснювати перевезення пільгової категорії громадян, а відповідач зобов`язувався здійснювати компенсацію втрат позивача від безкоштовних перевезень пасажирів.
На виконання умов укладеного з відповідачем договору № 3 від 22.03.2021 позивачем протягом 2021 року надано послуги по перевезенню пільгових категорій громадян автомобільним транспортом на загальну суму 1 934 500,00 грн, що підтверджується щомісячними актами звіряння розрахунків за надані послуги, розрахунками втрат від перевезень пільгових категорій пасажирів, інформацією щодо виконаних рейсів та кількості перевезених пільгових пасажирів, а також банківськими виписками по рахунку позивача про проведені відповідачем у 2021 році оплати.
У 2021 році відповідачем компенсовано позивачу 1 489 080,00 грн. Заборгованість відповідача за надані позивачем послуги з перевезення пільгової категорії громадян у листопаді 2021 року становить 218 920,00 грн, у грудні 2021 року - 226 500,00 грн, а всього 445 420,00 грн.
У 2022 році позивачем надано послуги з перевезення пільгових категорій громадян на загальну суму 1 889 420,00 грн, з яких відповідачем компенсовано лише 1 354 180,00 грн.
Зокрема, у липні 2022 року позивачем здійснено перевезення пільгових категорій громадян на суму 202 720,00 грн. Проте відповідачем частково компенсовано за липень 2022 року лише 109 260,00 грн. В серпні 2022 року позивачем здійснено перевезення пільгової категорії громадян на суму 202 720,00 грн, з яких відповідачем компенсовано лише 109 260,00 грн. Отже, заборгованість відповідача перед позивачем за період липень-серпень 2022 року становить 186 920,00 грн.
У період з вересня по жовтень 2022 року позивачем здійснено перевезення пільгових категорій громадян на суму 174 720,00 грн та 173 600,00 грн, відповідно.
Проте матеріали справи не містять доказів проведення відповідачем оплат за указаний період, що свідчить про виникнення заборгованості перед позивачем за вказаний період в розмірі 348 320,00 грн.
13.12.2022 позивач на адресу відповідача направив вимогу про погашення заборгованості із понесених ним втрат за надані послуги з перевезення пільгової категорії громадян, яка виникла протягом 2021-2022 років.
Однак, листом від 05.01.2023 № 11-66 відповідач відмовив позивачеві у задоволенні його вимоги. Обґрунтовуючи свою відмову відповідач зазначив, що останнім днем строку подання Виконавцем розрахунків та актів звіряння щодо вартості фактично нарахованих сум за надані послуги пільговикам за період вересень-жовтень 2022 року є день, що передує 3-му числу місяця, що настає за звітним. Тобто на думку відповідача позивач мав подати відповідні розрахунки не пізніше 2-ого числа місяця. А враховуючи те, що розрахунки та акти звіряння щодо вартості фактично нарахованих сум за надані послуги пільговикам за вересень 2022 року позивачем було подано відповідачу 03.10.2022, а за жовтень 2022 року - 03.11.2022, це, на думку відповідача, є підставою для відмови у компенсації понесених позивачем втрат за пільгове перевезення за вказаний період.
Уважаючи свої права порушеними щодо відшкодування заборгованості із понесених втрат за надані послуги з перевезення пільгової категорії громадян, позивач з метою їх захисту звернувся з цим позовом до суду.
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 19.10.2023 позов задоволено у повному обсязі. Стягнуто з Управління соціальної політики та охорони здоров`я Бориспільської міської ради на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 компенсаційні виплати за перевезення пільгових категорій громадян в період з листопада по грудень 2021 року в розмірі 445 420,00 грн, та у період з липня по жовтень 2022 року в розмірі 535 240,00 грн, а всього 980 660,00 грн. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Управління соціальної політики та охорони здоров`я Бориспільської міської ради на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 понесені ним судові витрати в розмірі 9806,60 грн.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відсутність належного бюджетного фінансування не є правовою підставою для звільнення відповідача від виконання взятого на себе зобов`язання із відшкодування компенсаційних виплат позивачу за перевезення пільгової категорії пасажирів.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 27.05.2024 рішення Київського окружного адміністративного суду від 19.10.2023 скасовано. Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління соціальної політики та охорони здоров`я Бориспільської міської ради про зобов`язання вчинити певні дії закрито. Указано, що даний спір підлягає розгляду у порядку господарського судочинства. Роз`яснено ОСОБА_1 про наявність у нього права протягом десяти днів з дня отримання ним даної постанови звернутися до суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією із зазначенням відповідного суду. Повернуто Управлінню соціальної політики та охорони здоров`я Бориспільської міської ради судовий збір в розмірі 14 709,90 грн, сплачений за подання апеляційної скарги.
Закриваючи провадження у справі, суд апеляційної інстанції виходив з того, що виникнення спірних правовідносин зумовлено невідшкодуванням відповідачем на підставі укладених договорів позивачу заборгованості із понесених втрат за надані послуги з перевезення пільгової категорії громадян, тобто заявлені позовні вимоги впливають на майнові права та інтереси учасників справи. Незважаючи на участь у спорі суб`єкта владних повноважень, такий спір не є публічно-правовим та не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства. Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суд першої інстанції не повністю встановив фактичні обставини справи та при ухваленні рішення допустив порушення норм матеріального та процесуального права, помилково віднісши даний спір до публічно-правового.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги
Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції позивач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить його скасувати і справу направити для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
Підставою касаційного оскарження позивач зазначає пункт 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Обґрунтовуючи посилання на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України, скаржник зазначає, що судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосовано норми права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 03.03.2020 у справі № 904/94/16, від 15.03.2019 у справі № 761/25336/15-а, від 20.03.2019 у справі № 804/7864/15 та у постанові Верховного Суду України від 13.10.2009 у справі № 09/209.
Скаржник наголошує, що аналіз наведеної практики Верховного суду діє підстави дає стверджувати, що віднесення спору про стягнення заборгованості за перевезення пільгової категорії громадян до адміністративної чи господарської юрисдикції залежить від укладення чи не укладення договору про компенсацію перевізнику таких втрат. У разі надання перевізником послуг з перевезення пільгової категорії громадян без укладення договору, останній вступає у господарські правовідносини із розпорядником бюджетних коштів. У такому випадку головні розпорядники бюджетних коштів діють не як суб`єкти владних повноважень, а як боржники у зобов`язальних господарських правовідносинах. У той час, коли перевезення пільгової категорії громадян здійснюється на підставі укладеного договору про компенсацію виплат за пільгове перевезення окремих категорій громадян, такий договір набуває ознак адміністративного і обов`язок компенсації втрат перевізника головний розпорядник бюджетних коштів може виконати лише через реалізацію своїх владних управлінських функцій. Закриваючи провадження у цій справі апеляційний суд не урахував зазначених норм та висновків Верховного Суду.
Позиція інших учасників справи
Відповідач у відзиві на касаційну скаргу просить залишити її без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін.
Рух касаційної скарги
25.06.2024 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 27.05.2024.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.06.2024 визначено склад колегії суддів, а саме: головуючого суддю (суддю-доповідача) Мельник-Томенко Ж. М., суддів Єресько Л. О., Загороднюка А. Г. для розгляду судової справи № 320/15866/23.
Розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 15.07.2024 № 738 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 320/15866/23 у зв`язку з відпусткою судді Єресько Л. О., яка входить до складу постійної колегії суддів, з метою дотримання строків розгляду справи.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.07.2024 визначено склад колегії суддів, а саме: головуючого суддю (суддю-доповідача) Мельник-Томенко Ж. М., суддів Загороднюка А. Г., Смоковича М. І. для розгляду судової справи № 320/15866/23.
Ухвалою Верховного Суду від 01.08.2024 відкрито касаційне провадження за скаргою ОСОБА_1 на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 27.05.2024.
Ухвалою Верховного Суду від 27.01.2025 закінчено підготовку даної справи до касаційного розгляду та призначено її касаційний розгляд в порядку письмового провадження.