ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 січня 2025 року
м. Київ
справа № 683/1012/23
провадження № 51-3006 км 24
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
в режимі відеоконференції
представника цивільного
позивача - Служби відновлення
та розвитку інфраструктури у
Хмельницькій області ОСОБА_6,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу начальника Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Хмельницькій області ОСОБА_7 на ухвалу Хмельницького апеляційного суду від 08 травня 2024 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022243100000160, за обвинуваченням
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця с. Драчі Старокостянтинівського району Хмельницької області, жителя АДРЕСА_1, раніше судимого вироком Ізяславського районного суду Хмельницької області від 25 січня 2018 року за ч. 1 ст. 246 КК України на 1 рік позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 1 рік, на підставі п. "в" ст. 1 Закону України "Про амністію у 2016 році" звільненого від відбування призначеного покарання,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 246 КК України,
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця с. Пеньки Старокостянтинівського району Хмельницької області, українця, громадянина України, жителя АДРЕСА_2, раніше неодноразово судимого, востаннє вироком Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 06 грудня 2016 року за ч. 1 ст. 125 КК України до покарання у виді 100 годин громадських робіт,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 246 КК України.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами
першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 18 грудня 2023 року визнано винуватими та засуджено:
- ОСОБА_8 за ч. 2 ст. 246 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки. На підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з встановленням іспитового строку тривалістю 1 рік та покладено виконання обов`язків, передбачених ст. 76 КК України.
- ОСОБА_9 за ч. 2 ст. 246 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки. На підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з встановленням іспитового строку тривалістю 1 рік та покладено виконання обов`язків, передбачених ст. 76 КК України.
Задоволено позов Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Хмельницькій області до ОСОБА_8 та ОСОБА_9 про відшкодування майнової шкоди, завданої злочином та стягнуто в солідарному порядку з останніх на користь Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Хмельницькій області 43114,07 грн майнової шкоди.
Відмовлено в задоволенні позову заступника керівника Хмельницької окружної прокуратури в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах - Старокостянтинівської міської ради Хмельницького району Хмельницької області до ОСОБА_8 та ОСОБА_9 про стягнення збитків, завданих злочином.
Вирішено питання речових доказів, процесуальних витрат у провадженні та відповідно до статей 96-1, 96-2 КК України застосовано спеціальну конфіскацію.
Ухвалою Хмельницького апеляційного суду від 08 травня 2024 року вирок суду першої інстанції в частині вирішення цивільних позовів, змінено.
У задоволенні цивільного позову Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Хмельницькій області до ОСОБА_8 та ОСОБА_9 про відшкодування майнової шкоди в розмірі 43114, 07 грн відмовлено.
Цивільний позов заступника керівника Хмельницької окружної прокуратури, в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах - Старокостянтинівської міської ради Хмельницького району Хмельницької області до ОСОБА_8 та ОСОБА_9 про стягнення збитків, завданих злочином - задоволено.
Стягнуто в солідарному порядку з ОСОБА_8 та ОСОБА_9 на користь держави в особі Старокостянтинівської міської ради Хмельницького району Хмельницької області 43114, 07 грн збитків, завданих навколишньому природному середовищу незаконною порубкою лісу.
В іншій частині вирок суду першої інстанції залишено без змін.
За обставин, встановлених судом та детально викладених у вироку суду першої інстанції, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 визнано винуватими та засуджено за те, що 13 червня 2022 року близько 18:20 год, вони, діючи за попередньою змовою між собою, поблизу автомобільної дороги загального користування державного значення Н-25 сполученням "Городище-Рівне-Старокостянтинів", а саме на 281 км (+50 м) лівої сторони колії, на відрізку сполученням с. Пеньки - с. Андронівка Старокостянтинівської ТГ Хмельницького району Хмельницької області, вчинили незаконну порубку дерев, а саме: чотирьох сироростучих (живих) дерев породи "Ясен", діаметром 42 см, 42 см, 38,5 см та 42 см на території захисного насадження лінійного типу (захисної лісосмуги) площею 5,25 га на території земельної ділянки за кадастровим номером 6824286700:07:023:0151, площею 15,8809 га вищевказаної автомобільної дороги, яка на праві постійного користування належить Службі автомобільних доріг у Хмельницькій області (на даний час Службі відновлення та розвитку інфраструктури у Хмельницькій області) чим спричинили Державному агентству автомобільних доріг в особі Служби автомобільних доріг в Хмельницькій області (на даний час Службі відновлення та розвитку інфраструктури у Хмельницькій області) майнову шкоду, яка згідно з висновком експерта за результатами проведення судової інженерно-екологічної експертизи №592/22-22 від 26 січня 2023 року становить 43114, 07 грн, що згідно з приміткою до ст. 246 КК України становить істотну шкоду.
Вимоги касаційної скарги і доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі представник Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Хмельницькій області не погоджується з ухвалою апеляційного суду в частині вирішення цивільного позову та просить її змінити в цій частині, задовольнивши позов Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Хмельницькій області і стягнувши солідарно з ОСОБА_8 та ОСОБА_9 на їх користь 43114, 07 грн заподіяної шкоди, а в задоволенні позову заступника керівника Хмельницької окружної прокуратури в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах Старокостянтинівської міської ради Хмельницького району Хмельницької області - відмовити.
Обґрунтовуючи вимоги скарги представник зазначає, що незаконно зрізані дерева знаходились саме у межах смуги відведення вздовж автомобільної дороги державного значення, тому мають особливий статус, оскільки були складовими цієї дороги, яка на праві постійного користування перебуває на балансі саме Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Хмельницькій області. Вирубані зелені насадження є складовою автомобільної дороги, є державною власністю і тому державі саме в особі Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Хмельницькій області, а не територіальної громади було заподіяно збитки в даному випадку.
Під час касаційного розгляду представник Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Хмельницькій області ОСОБА_6 підтримала касаційну скаргу та, з наведенням відповідних мотивів, просила її задовольнити.
Позиції інших учасників судового провадження
Під час касаційного розгляду прокурор ОСОБА_5 вважав, що підстав для задоволення касаційних вимог немає, а тому просив ухвалу апеляційного суду залишити без зміни, а касаційну скаргу представника Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Хмельницькій області - без задоволення.
Мотиви Суду
Відповідно до ч. 2 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Винуватість ОСОБА_8 та ОСОБА_9 в інкримінованому їм кримінальному правопорушенні, доведеність цього обвинувачення та кваліфікація діяння за ч. 2 ст. 246 КК України в касаційній скаргзі не оспорюються.
Представник Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Хмельницькій області в своїй касаційній скарзі не погоджується з рішенням суду апеляційної інстанції про стягнення заподіяних злочином збитків на користь Старокостянтинівської міської ради Хмельницького району Хмельницької області за позовом прокурора та стверджує, що підлягав задоволенню цивільний позов саме Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Хмельницькій області, оскільки незаконно зрізані дерева знаходились саме у межах смуги відведення вздовж автомобільної дороги державного значення, мають особливий статус, оскільки були складовими цієї дороги, яка на праві постійного користування перебуває на балансі цієї служби.
Перевіркою матеріалів цього провадження колегія суддів встановила обґрунтованість зазначених доводів касаційної скарги.
Так, відповідно до вимог ст. 61 КПК України цивільним позивачем у кримінальному провадженні є фізична особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, юридична особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової шкоди та яка (який) в порядку, встановленому цим Кодексом, пред`явила (пред`явив) цивільний позов. Права та обов`язки цивільного позивача виникають з моменту подання позовної заяви органу досудового розслідування або суду. Цивільний позивач має права та обов`язки, передбачені цим Кодексом для потерпілого, в частині, що стосуються цивільного позову.
Згідно з вимогами частин 1, 2 ст. 127 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, а також за його згодою будь-яка інша фізична чи юридична особа має право на будь-якій стадії кримінального провадження відшкодувати шкоду, завдану потерпілому, територіальній громаді, державі внаслідок кримінального правопорушення. Шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.
За приписами ч. 1 ст. 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.
Частиною ч. 3 ст. 128 КПК України передбачено, що цивільний позов в інтересах держави пред`являється прокурором.
У відповідності до вимог ч. 5 ст. 128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом.
Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Апеляційний суд, приймаючи рішення про зміну вироку суду першої інстанції в частині вирішення цивільного позову, виходив з того, що вчинений ОСОБА_8 та ОСОБА_9 злочин скоєно в адміністративних межах Старокостянтинівської міської територіальної громади, а відтак, заподіяна ним шкода, спричинена навколишньому природному середовищу та, відповідно до ст. 41 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", п. 7 ч. 3 ст. 29 Бюджетного кодексу України повинна бути відшкодована саме на спеціальний рахунок місцевого бюджету і уповноваженим державою на здійснення функцій у спірних правовідносинах є саме Старокостянтинівська міська рада.
Тому апеляційний суд виснував, що заподіяна злочином шкода не є втратами, яких зазнала Служба відновлення та розвитку інфраструктури у Хмельницькій області через знищення або пошкодження речі, а також не є витратами, які вона повинна зробити для відновлення свого порушеного права, а є збитками, заподіяними навколишньому природному середовищу. В зв`язку з чим прийняв рішення про зміну вироку суду першої інстанції та задоволення цивільного позову прокурора в інтересах Старокостянтинівської міської ради Хмельницького району Хмельницької області, а в задоволенні позову представника Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Хмельницькій області відмовив.
Проте колегія суддів вважає це рішення апеляційного суду таким, що не ґрунтується на вимогах закону.
Так, судом першої інстанції достовірно встановлено, що відповідно до Державного акту на право постійного користування землею серії 1-ХМ №000969, виданого 07 лютого 1995 року Пеньківською сільською радою Старокостянтинівського району Хмельницької області на підставі рішення Пеньківської сільської ради Старокостянтинівського району Хмельницької області за №2 від 07 лютого 1995 року, Хмельницькому обласному управлінню автомобільних доріг (правонаступником якого є Служба відновлення та розвитку інфраструктури у Хмельницькій області) надано у постійне користування 31,2 га землі в межах згідно з планом землекористування для обслуговування автомобільних доріг.
Згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права №88177162 від 26 травня 2017 року та витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-6804238222017 від 11 січня 2017 року, Службі відновлення та розвитку інфраструктури у Хмельницькій області на праві постійного користування належить земельна ділянка за кадастровим номером 6824286700:07:023:0151, площею 15,8809 га, форма власності - державна, цільове призначення - для розміщення та експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства, розташована на території Пеньківської сільської ради Старокостянтинівського району Хмельницької області, додаткові обмеження: вид обмеження у використанні земельної ділянки - охоронна зона навколо (вздовж) об`єкта енергетичної системи. Площа земельної ділянки (її частини), на яку поширюється дія обмеження - 0,1100 га, строк дії обмеження - безстроковий.
Зелені насадження уздовж автомобільної дороги загального користування державного значення Н-25 сполученням Городище-Рівне-Старокостянтинів лінійного типу виконують захисні функції вздовж автодороги. Підрядні організації, які здійснюють експлуатаційне утримання, в тому числі щодо садіння, догляду та видалення зелених насаджень (п. 7.1.6 ДСТУ 8747:2017 Автомобільні дороги. Види та переліки робіт з ремонтів та експлуатації утримання). Видалення зелених насаджень здійснюється лише на підставі лісорубного квитка, який видається уповноваженим органом - Службою відновлення та розвитку інфраструктури у Хмельницькій області.
Відповідно до довідки про балансову вартість, виданої Службою автомобільних доріг у Хмельницькій області за №758 від 14 червня 2022 року, автомобільна дорога державного значення Н-25 Городище-Рівне-Старокостянтинів протяжністю 94,5 км зі всіма складовими автомобільної дороги, відповідно до ст. 9 Закону України "Про автомобільні дороги" (в тому числі і придорожні насадження, що знаходяться на автомобільній дорозі державного значення Н-25 Городище-Рівне-Старокостянтинів), знаходиться на балансі Служби автомобільних доріг у Хмельницькій області та загальна вартість складає 29381,9 тис. грн.
Постановою слідчого СВ ВП №1 Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області від 07 липня 2022 року Службу автомобільних доріг у Хмельницькій області визнано потерпілим внаслідок незаконної порубки чотирьох сироростучих дерев породи "Ясен" на території захисної лісосмуги між селами Пеньки та Андронівка Старокостянтинівської ТГ Хмельницького району Хмельницької області, 281 км (+ 50 км) автодороги Р-05 сполученням Кам`янець-Подільський - Рівне.
Відповідно до змісту ст. 9 Закону України "Про автомобільні дороги" складовими автомобільної дороги загального користування у межах смуги відведення є: земляне полотно; проїзна частина; дорожнє покриття; смуга руху; споруди дорожнього водовідводу та водоочисні споруди; споруди шумозахисні; штучні споруди; засоби технологічного зв`язку; інженерне облаштування: спеціальні споруди та засоби, призначені для забезпечення безпечних та зручних умов руху (освітлення, стаціонарні комплекси вимірювання вагових і габаритних параметрів транспортних засобів, примусового зниження швидкості руху); архітектурне облаштування: архітектурні споруди та декоративні насадження, призначені для забезпечення естетичного вигляду автомобільних доріг; технічні засоби організації дорожнього руху, автопавільйони, лінійні споруди і комплекси, що забезпечують функціонування і збереження доріг; елементи санітарного облаштування; зелені насадження; спеціально облаштовані місця дня зупинки маршрутних транспортних засобів.
Відповідно до ч. 1 ст. 92 Земельного кодексу України право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку. Порушені права землекористувачів підлягають відновленню в порядку, встановленому законом (частина 2 статті 65 вказаного Кодексу).
Згідно з ч. 1 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 22 ЦК України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Висновком експерта за результатами проведення судової інженерно-екологічної експертизи від 26 січня 2023 року за №592/22-22 визначена сума збитків, завданих незаконною порубкою чотирьох дерев породи ясен (стан - сирий) діаметром 42 см, 42 см, 38,5 см та 42 см в розмірі 43114,07 грн.
Оскільки знищенні зелені насадження росли на земельній ділянці державної форми власності і в силу закону були складовими автомобільної дороги, що відноситься до державної власності, Служба відновлення та розвитку інфраструктури у Хмельницькій області є постійним землекористувачем даної земельної ділянки, земельна ділянка з постійного користування не вилучалась, тому шкода завдана саме об`єкту дорожньої інфраструктури та потерпілими в кримінальному провадженні визнано саме Службу відновлення та розвитку інфраструктури у Хмельницькій області.
В зв`язку з наведеним, підлягає задоволенню цивільний позов саме Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Хмельницькій області, а не заступника керівника Хмельницької окружної прокуратури в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах - Старокостянтинівської міської ради Хмельницького району Хмельницької області.
І саме таке рішення в цій справі обґрунтовано й правильно прийняв суд першої інстанції.
За наведених обставин, а також з огляду на положення статей 436 - 438 КПК України щодо повноважень суду касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги та підстав для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції, колегія суддів приходить до висновку про необхідність скасування ухвали апеляційного суду в частині вирішення цивільних позовів та задоволення цивільного позову заступника керівника Хмельницької окружної прокуратури, в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах - Старокостянтинівської міської ради Хмельницького району Хмельницької області та вважати задоволеним цивільний позов Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Хмельницькій області до ОСОБА_8 та ОСОБА_9 про відшкодування майнової шкоди, завданої злочином та стягнути в солідарному порядку з останніх на користь Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Хмельницькій області 43114,07 грн майнової шкоди.
Керуючись статтями 433, 434, 436 - 438, 441, 442 КПК України, Суд