ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 січня 2025 року
м. Київ
справа № 371/446/24
провадження № 61-14186св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М. (суддя-доповідач),
Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: ОСОБА_2, Миронівська міська рада Київської області,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Миронівського районного суду Київської області від 04 квітня 2024 року
у складі судді Кириленко М. О. та постанову Київського апеляційного суду від 04 вересня 2024 року у складі колегії суддів: Ящук Т. І., Кирилюк Г. М.,
Рейнарт І. М.,
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
У квітні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до
ОСОБА_2, Миронівської міської ради Київської області про визнання протиправним та скасування рішення Миронівської міської ради Київської області.
Позов мотивований тим, що за заявами ОСОБА_1 згідно з наказами Головного управління Держземагентства у Київській області (далі -
ГУ Держземагентства у Київській області) позивачу надано дозволи на розроблення проєктів землеустрою щодо відведення в оренду для ведення фермерського господарства земельних ділянок, розташованих на території Коритищенської сільської ради Миронівського району Київської області, із земель сільськогосподарського призначення державної власності.
На підставі вказаних наказів ГУ Держземагенства у Київській області були видані накази про затвердження документації із землеустрою та передання ОСОБА_1 в оренду земельних ділянок, зокрема, від 22 вересня 2014 року № 10-5825/15-14-сг, яким затверджено проєкт землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду для ведення фермерського господарства ОСОБА_1 та надано йому в оренду земельну ділянку загальною площею 8,7345 га, кадастровий номер 3222983400:02:008:0002, для ведення фермерського господарства, строком на 35 років.
Оскільки цей наказ ГУ Держземагентства у Київській області від 22 вересня 2014 року № 10-5825/15-14-сг досі є чинним, проте договору оренди так і не укладено, у позивача виникла необхідність звернутись до Миронівської ОТГ
з клопотанням про укладення договору оренди земельної ділянки
з кадастровим номером 3222983400:02:008:0002.
З відповіді Миронівської міськради Київської області від 22 березня 2024 року № 02-37/1692 на адвокатський запит позивач дізнався, що до Миронівської міської ради 12 лютого 2024 року надійшло звернення, зокрема, від ОСОБА_2, про надання дозволу на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, із зміною цільового призначення, та поділу спірної земельної ділянки. На 65-й сесії Миронівської міської ради, яка відбулася 07 березня 2024 року, було прийнято рішення про надання дозволу на поділ земельних ділянок, зокрема, з кадастровим номером 3222983400:02:008:0002.
Позивач зазначав, що підставою для цього звернення стало рішення Миронівського районного суду Київської області від 22 грудня 2015 року
у справі № 371/1932/15-ц, яким визнано право на земельну частку (пай)
в розмірі 4,76 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва із земель колективної власності колишнього АТ "Коритищанське"
с. Коритище Миронівського району Київської області.
ОСОБА_2 звернувся до Миронівської міської ради тільки 05 березня 2024 року, а не 12 лютого 2024 року, як це зазначено у відповіді. Рішенням суду встановлено тільки право на отримання земельного паю в порядку спадкування за законом, проте не встановлено жодним документом, що земельна ділянка з кадастровим номером № 3222983400:02:008:0002, площею 8,7345 га, є тим самим земельним паєм, який закріплений за
ОСОБА_2 за результатами жеребкування. Також порушенням права позивача як орендаря є те, що ОСОБА_2 незаконним рішенням дозволили поділити земельну ділянку, кадастровий номер 3222983400:02:008:0002, внаслідок чого буде створено новий об`єкт.
ОСОБА_1 просив визнати протиправним та скасувати рішення Миронівської міської ради 65-ї сесії 8-го скликання від 07 березня 2024 року
№ 5106-65-УІІІ "Про розгляд звернення громадянина ОСОБА_2 "Про надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для виділення земельної частки (паю)", яким вирішено надати дозвіл на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки,
із зміною цільового призначення, із земель сільськогосподарського призначення, площею 8,7345 га, кадастровий номер 3222983400:02:008:0002,
з (код КВЦПЗ 01.02), для ведення фермерського господарства, на (код КВЦПЗ 01.01), для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована за межами с. Коритище (колишньої Коритищенської сільської ради) Полівського старостинського округу № 13 Миронівської міської територіальної громади Обухівського району Київської області. Розроблений проєкт землеустрою подати на затвердження на сесію Миронівської міської ради. Надати дозвіл громадянину ОСОБА_2 на розроблення технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки площею
8,7345 га, кадастровий номер 3222983400:02:008:0002, що розташована за межами с. Коритище, (колишньої Коритищенської сільської ради) Полівського старостинського округу № 13 Миронівської міської територіальної громади Обухівського району Київської області.
Короткий зміст оскаржуваних судових рішень
Ухвалою Миронівського районного суду Київської області від 04 квітня
2024 року у відкритті провадження у справі відмовлено.
Роз?яснено позивачу право на звернення з відповідними вимогами до господарського суду в порядку господарського судочинства.
Ухвала мотивована тим, що у цій справі спір виник щодо користування землями фермерського господарства між фізичною особою, яка виявила бажання створити фермерське господарство та якій на підставі наказу
ГУ Держземагентства у Київській області надано право на набуття в оренду земельної ділянки для ведення фермерського господарства, та юридичною особою, яка є розпорядником спірної земельної ділянки відповідно до закону. ОСОБА_1 звернувся до суду, вказуючи на порушення його права як фізичної особи на оренду земельної ділянки, яке він набув на підставі наказу про надання цієї земельної ділянки в оренду для ведення фермерського господарства. Відомостей про створення позивачем фермерського господарства в позовній заяві немає. До позовної заяви позивач додав копію клопотання про укладення договорів оренди земельних ділянок від 13 лютого 2024 року (в тому числі земельної ділянки з кадастровим номером 3222983400:02:008:0002), адресованого Миронівській міській раді.
З клопотання відомо, що позивач як голова ФГ "Зеленьківська Нива" обґрунтовував клопотання тими обставинами, що цільове призначення вказаної земельної ділянки - для ведення фермерського господарства, і для оренди цієї та інших земельних ділянок, отриманих на підставі наказів
ГУ Держземагентства у Київській області, він створив ще одне
ФГ "Зеленьківська Нива".
Враховуючи викладене та керуючись правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постанові від 05 жовтня 2022 року у справі
№ 922/1830/19, суд дійшов висновку, що розгляд цієї справи належить до компетенції господарського суду та проводиться в порядку господарського,
а не цивільного судочинства.
Постановою Київського апеляційного суду від 04 вересня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення.
Ухвалу Миронівського районного суду Київської області від 04 квітня
2024 року залишено без змін.
Залишаючи апеляційну скаргу без задоволення, апеляційний суд погодився
з висновком суду першої інстанції.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги
21 жовтня 2024 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати ухвалу Миронівського районного суду Київської області від 04 квітня 2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 04 вересня 2024 року і передати справу до суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що суди залишили поза увагою те, що дозволи на розроблення проєктів землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду для ведення фермерського господарства були надані позивачу як фізичній особі; ФГ "Зеленьківська Нива" не стосується цієї справи, оскільки звернення із заявами було від фізичної особи і дозволи надані на ім`я фізичної особи, а юридичну особу ФГ "Зеленьківська Нива" засновано на підставі іншої земельної ділянки, яка не має відношення до спору у цій справі; предметом спору у цій справі, є земельна ділянка, речові права на яку виникають у ОСОБА_1 саме як фізичної особи - сторони договорів оренди землі, тому з огляду на характер правовідносин, з яких виник спір, його слід розглядати в порядку цивільного судочинства.
Доводи інших учасників справи
Відзив на касаційну скаргу не надійшов.
Рух касаційної скарги та матеріалів справи
Ухвалою Верховного Суду від 31 жовтня 2024 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали з Миронівського районного суду Київської області.
10 грудня 2024 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 13 січня 2025 року справу призначено до судового розгляду.
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті,
є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
У частині першій статті 400 ЦПК України встановлено, що, переглядаючи
у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.