ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 січня 2025 року
м. Київ
справа № 580/4512/23
провадження № К/990/26435/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Смоковича М. І.,
суддів: Мацедонської В. Е., Уханенка С. А.
розглянув у порядку письмового провадження в касаційній інстанції справу
за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 11 серпня 2023 року, ухваленого у складі головуючого судді Тимошенко В. П., та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 червня 2024 року, прийнятої у складі колегії суддів: головуючого - Собківа Я. М., суддів: Сорочка Є. О., Чаку Є. В.
І. Суть спору
1. У червні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_1, в якому просить:
1.1. визнати протиправною бездіяльність командування Військової частини НОМЕР_1 щодо незвільнення з військової служби військовослужбовця ОСОБА_1, який проходить військову службу за призовом під час мобілізації, під час воєнного стану, на підставі підпункту "г" пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" у зв`язку з необхідністю здійснення постійного догляду за хворою дитиною, що підтверджується відповідним медичним висновком медико-соціальної експертної комісії;
1.2. зобов`язати командування Військової частини НОМЕР_1 прийняти рішення, яким, на підставі підпункту "г" пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" здійснити дії щодо звільнення військовослужбовця ОСОБА_1, який проходить військову службу за призовом під час мобілізації, під час воєнного стану, у зв`язку з необхідністю здійснення постійного догляду за хворою дитиною, що підтверджується відповідним медичним висновком медико-соціальної експертної комісії.
2. На обґрунтування позову позивач зазначив, що 25 лютого 2022 року він призваний до лав Збройних Сил України для проходження військової служби у Військовій частині НОМЕР_1 .
Позивач стверджує, що ним подано рапорт про звільнення з військової служби у запас на підставі підпункту "г" пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу", з огляду на необхідність здійснення постійного догляду за хворою дитиною, що підтверджується відповідним медичним висновком медико-соціальної експертної комісії.
Однак, відповідач відмовив ОСОБА_1 у задоволенні рапорту, зазначивши про відсутність можливості достеменно встановити наявність або відсутність інших членів сім`ї, які можуть здійснювати постійний догляд за його дитиною.
Вважаючи бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо незвільнення позивача з військової служби на підставі підпункту "г" пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" протиправною, ОСОБА_1 звернувся до суду з цим позовом.
ІІ. Встановлені судами фактичні обставини справи
4. 25 лютого 2022 року головний сержант ОСОБА_1 мобілізований під час загальної мобілізації за призовом та проходить військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 на посаді начальника інженерно-технічного взводу інженерно-технічної роти.
5. 18 травня 2023 року на адресу командира Військової частини НОМЕР_1 надійшов рапорт головного сержанта ОСОБА_1 про звільнення у запас відповідно до підпункту "г" пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" у зв`язку із необхідністю здійснення постійного догляду за хворою дитиною.
6. Листом начальника відділення персоналу штабу Військової частини НОМЕР_1 від 30 травня 2023 року № 217-503 позивачу повідомлено, що з огляду на відсутність можливості достеменно встановити наявність або відсутність інших членів сім`ї, які можуть здійснювати постійний догляд за його дитиною, у задоволені рапорту по суті немає підстав.
7. Військовою частиною НОМЕР_1 направлено запит від 10 липня 2023 року № 4/586 на адресу Відділу соціального захисту населення та охорони здоров`я виконавчого комітету Христинівської міської ради з метою отримання інформації щодо отримання державної соціальної допомоги/надбавки за догляд на громадянку ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
8. Згідно з інформацією, яка надана Відділом соціального захисту населення та охорони здоров`я виконавчого комітету Христинівської міської ради за повнолітньою ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 здійснює постійний догляд її мати - ОСОБА_3 . Право на допомогу на дітей, хворих на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет І типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, на дитину, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, яким не встановлено інвалідність (далі -допомога особі, яка доглядає за хворою дитиною), мають один із батьків, усиновлювачів, опікун, піклувальник, один із прийомних батьків, батьків-вихователів, який постійно проживає та здійснює догляд за дитиною, хворою на один або декілька видів таких захворювань, станів (пункт 423 Порядку призначення і виплати державної допомоги сім`ям з дітьми, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року № 1751. Грошова допомога особі, яка проживає разом з особою з інвалідністю І чи ІІ групи внаслідок психічного розладу оформлена також на матір - ОСОБА_3, що підтверджується листом Управління праці та соціального захисту населення Уманської районної державної адміністрації від 17.07.2023 №1263/01-09.
04 серпня 2023 року на електронну адресу представника Військової частини НОМЕР_1 надійшла відповідь Відділу соціального захисту населення та охорони здоров`я виконавчого комітету Христинівської міської ради від 02 серпня 2023 року № 26-1-12, з якої вбачається, що мати дітей ОСОБА_3 1980 р.н., проживає разом із дітьми без реєстрації та здійснює догляд за донькою, яка є особою з інвалідністю 1 групи та потребує постійного догляду та сином, який є неповнолітнім.
ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення
9. Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 11 серпня 2023 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 червня 2024 року, в позові відмовлено.
10. Ухвалюючи таке рішення, суд першої інстанції виходив з того, що грошова допомога особі, яка проживає разом з особою з інвалідністю І чи ІІ групи внаслідок психічного розладу оформлена на матір - ОСОБА_3 .
Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для визнання за позивачем права на звільнення з військової служби за призовом під час мобілізації через сімейні обставини, а саме: у зв`язку з необхідністю постійного стороннього догляду за хворою дитиною.
11. Зазначена позиція підтримана Шостим апеляційним адміністративним судом, який за результатом апеляційного перегляду залишив рішення суду першої інстанції без змін.
IV. Касаційне оскарження
12. Позивач подав касаційну скаргу на вказані судові рішення з підстав, передбачених пунктом 3 частини четвертої, підпунктом "в" пункту 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), в якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати їх рішення та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги.
Так, автор скарги зазначає про відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування абзацу 4 підпункту "г" пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу", зокрема, щодо звільнення з військової служби військовослужбовців у зв`язку з необхідністю здійснення постійного догляду за хворою дитиною, що підтверджується відповідним медичним висновком медико-соціальної експертної комісії, з урахуванням обставин у цій справі.
13. Верховний Суд ухвалою від 30 липня 2024 року відкрив касаційне провадження за скаргою ОСОБА_1 на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 11 серпня 2023 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 червня 2024 року, з підстави, передбаченої пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України.
V. Релевантні джерела права й акти їх застосування
14. Приписами частини першої статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
15. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
16. В силу статті 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
17. Згідно з пунктом 20 частини першої статті 106 Конституції України передбачено, що Президент України приймає відповідно до закону рішення про загальну або часткову мобілізацію та введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у разі загрози нападу, небезпеки державній незалежності України.
18. Так, Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
19. Також Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 69/2022 оголошено загальну мобілізацію, яка проводиться на всій території України протягом 90 діб із дня набрання чинності цим Указом.
20. В подальшому Указами Президента України воєнний стан продовжувався. Станом на дату розгляду справи воєнний стан в Україні триває.
21. Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України "Про військовий обов`язок і військову службу" від 25 березня 1992 року № 2232-XII в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин (далі - Закон № 2232-ХІІ).
22. Визначення військової служби міститься у частині першій статті 2 Закону № 2232-ХІІ та означає державну службу особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
За приписами частини другої цієї ж статті Закону проходження військової служби громадянами України здійснюється у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом.
23. Згідно з частинами третьою і четвертою статті 2 Закону № 2232-ХІІ громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які проходять військову службу, є військовослужбовцями.
Порядок проходження військової служби, права та обов`язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.
24. Так, пунктом 233 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10 грудня 2008 року № 1153/2008 (далі - Положення № 1153/2008), передбачено, що військовослужбовці, які бажають звільнитися з військової служби, подають по команді рапорти та документи, які підтверджують підстави звільнення. У рапортах зазначаються: підстави звільнення з військової служби; думка військовослужбовця щодо його бажання проходити службу у військовому резерві Збройних Сил України за відповідною військово-обліковою спеціальністю; районний (міський) територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, до якого повинна бути надіслана особова справа військовослужбовця.
25. Підстави звільнення з військової служби визначені статтею 26 Закону № 2232-ХІІ.
Так, військовослужбовці, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, звільняються з військової служби на підставах, зокрема під час воєнного стану через такі сімейні обставини або інші поважні причини (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу), через такі сімейні обставини або інші поважні причини (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу):
військовослужбовці-жінки, які мають дитину (дітей) віком до 18 років;
виховання матір`ю (батьком) - військовослужбовцем, яка (який) не перебуває у шлюбі, дитини або кількох дітей віком до 18 років, які з нею (з ним) проживають, без батька (матері);
утримання військовослужбовцем повнолітньої дитини, яка є особою з інвалідністю I чи II групи;
необхідність постійного догляду за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, а також батьками своїми чи дружини (чоловіка), які за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я потребують постійного догляду;
наявність дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю та/або одного із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю I чи II групи;
необхідність здійснення опіки над особою з інвалідністю, визнаною судом недієздатною; необхідність здійснення постійного догляду за особою з інвалідністю I групи; необхідність здійснення постійного догляду за особою з інвалідністю II групи або за особою, яка за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я потребує постійного догляду, у разі відсутності інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд;
наявність у військовослужбовця трьох і більше дітей віком до 18 років;
виховання військовослужбовцем дитини з інвалідністю віком до 18 років;
виховання військовослужбовцем дитини, хворої на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, дитини, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, що підтверджується документом, виданим лікарсько-консультативною комісією закладу охорони здоров`я в порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров`я, але якій не встановлено інвалідність (підпункт "г" пункту 2 частини четвертої статті 26).
26. Відповідно до абзацу 6 постанови Кабінету Міністрів України від 12 червня 2013 року № 413 "Про затвердження переліку сімейних обставин та інших поважних причин, що можуть бути підставою для звільнення громадян з військової служби та із служби осіб рядового і начальницького складу" військовослужбовці, крім військовослужбовців строкової військової служби, та особи рядового і начальницького складу на їх прохання можуть бути звільнені з військової служби та із служби осіб рядового і начальницького складу через такі сімейні обставини та інші поважні причини, зокрема необхідність постійного стороннього догляду за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, а також батьками своїми чи дружини (чоловіка), що підтверджується відповідним медичним висновком медико-соціальної експертної комісії для осіб віком понад 18 років чи лікарсько-консультативної комісії для осіб до 18 років.