УХВАЛА
23 січня 2025 року
м. Київ
Справа № 440/18533/21
Провадження № 11-16за25
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Губської О. А.,
суддів Банаська О. О., Булейко О. Л., Власова Ю. Л., Воробйової І. А., Гриціва М. І., Єленіної Ж. М., Кишакевича Л. Ю., Короля В. В., Кривенди О. В., Мартєва С. Ю., Пількова К. М., Погрібного С. О., Ступак О. В., Ткача І. В., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Усенко Є. А., Шевцової Н.В.
перевірила матеріали заяви ОСОБА_1 про поновлення пропущеного строку звернення до суду із заявою про переглядсудового рішення за виключними обставинами у справі № 440/18533/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,
УСТАНОВИЛА:
У грудні 2021 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (далі - відповідач, ГУ ПФУ в Полтавській області), у якому просив:
зобов`язати ГУ ПФУ в Полтавській області нараховувати та виплачувати належну йому пенсію по інвалідності у відповідності до частини третьої статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року № 796-XII (далі - Закон України № 796-XII), виходячи виключно з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року - згідно відсотку втрати працездатності (на сьогоднішній день) - 70% з проведенням перерахунку на 1 січня кожного місяця відповідного року, при зміні мінімальної заробітної плати в Україні, починаючи з 22 листопада 2019 року без врахування формули, визначеної пунктом 9-1 Порядку №1210;
стягнути з ГУ ПФУ в Полтавській області суму протиправно не сплаченої ОСОБА_1 частини основної державної пенсії по інвалідності та виплатити різницю між належною до сплати та фактично виплаченою пенсією за період з 22 листопада 2019 року по 30 листопада 2021 року в розмірі 198247 грн 34 коп.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 07 червня 2023 року, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 14 листопада 2023 року, відмовлено у задоволенні позовних вимог.
У березні 2024 року позивач звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду із заявою про перегляд судового рішення за виключними обставинами, в якій просив скасувати рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 07 червня 2023 року у справі № 440/18533/21 у зв`язку з виключними обставинами, а саме, прийняттям Рішення Конституційного Суду України від 13 вересня 2023 року № 7-р(І)2023 у справі № 3-51/2021(115/21).
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 25 березня 2024 року, залишеною без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 24 травня 2024 року, відмовлено у задоволенні клопотання позивача про поновлення строку звернення до суду із заявою про перегляд судового рішення за виключними обставинами та вказану заяву повернуто позивачеві без розгляду.
Повертаючи заяву позивача суд першої, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що заявником не доведено поважності причин пропуску строку звернення до адміністративного суду, які б унеможливлювали його своєчасне звернення за судовим захистом та при цьому не залежали від його волі. З огляду на зазначене, суди дійшли висновку про відсутність підстав для поновлення строку звернення до суду з заявлених підстав.
У червні 2024 року ОСОБА_1 подав касаційну скаргу до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, в якій просив скасувати ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 25 березня 2024 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 24 травня 2024 року у справі № 440/18533/21, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Постановою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 13 листопада 2024 року касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 25 березня 2024 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 24 травня 2024 року у справі № 440/18533/21 залишено без змін.
Верховний Суд зазначив, що обставини пропуску позивачем строку звернення до суду з заявою про перегляд судового рішення, наведені ним, належним чином оцінені судами першої та апеляційної інстанцій і правильно визнані неповажними, оскільки вони не відповідають вищезазначеним критеріям у їхній сукупності. При цьому слід зазначити, що перелічені позивачем обставини, такі як незнання про існування рішення Конституційного Суду чи намагання вирішити спір у досудовому порядку, мають виключно суб`єктивний характер, не є непереборними та пов`язані з поведінкою позивача у спірних правовідносинах. Крім того, у даному випадку закон не визначає обов`язковість досудового врегулювання спору.
Верховний Суд не встановив порушень норм процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень і погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанції.
12 грудня 2024 року до Верховного Суду позивачем було подано заяву про перегляд за виключними обставинами постанови Верховного Суду від 13 листопада 2024 року з підстави, передбаченої пунктом 1 частини 5 статті 361 КАС України.
Ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду було відмовлено у відкритті провадження за заявою ОСОБА_1 про перегляд за виключними обставинами постанови Верховного Суду від 13 листопада 2024 року у справі №440/18533/21.
Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду в оскаржуваній ухвалі зазначає, що до Верховного Суду як суду касаційної інстанції може бути подано заяву про перегляд судових рішень за виключними обставинами з підстав, визначених частиною 5 статті 361 КАС України, якщо Верховний Суд змінив або скасував рішення суду попередньої інстанції, з ухваленням нового судового рішення за результатами розгляду справи по суті.
У цій справі Верховний Суд не змінював і не ухвалював нового судового рішення, яким закінчено розгляд справи у розумінні частини 1 статті 361 КАС України; постанова Верховного Суду від 13 листопада 2024 року, якою касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 25 березня 2024 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 24 травня 2024 року у справі № 440/18533/21 залишено без змін, не є таким судовим рішеннями та не може бути переглянута за виключними обставинами.
15 січня 2025 року через підсистему "Електронний суд" до Великої Палати Верховного Суду надійшла заява ОСОБА_1, в якій позивач просить:
визнати поважними причинами пропущений строк звернення до суду по справі № 440/18533/21 ОСОБА_1 у зв`язку із стаціонарним лікуванням з 11 січня 2024 року по 31 січня 2024 року, з 05 лютого 2024 року по 24 лютого 2024 року, з 28 лютого 2024 року по 14 березня 2024 року;
поновити пропущений строк за заявою ОСОБА_1 від 18 березня 2024 року про перегляд судового рішення у справі № 440/18533/21 за виключними обставинами згідно рішення Конституційного Суду України від 13 вересня 2023 року № 7-р(І)2023 у справ №3-51/2021 (115/21) та Конституційного суду України 07 квітня 2021 року рішення № 1-р(ІІ)/2021 справа № 3-333/2018 (4498/18);
справу № 440/18533/21 направити до Полтавського окружного адміністративного суду для подальшого розгляду заяви від 18 березня 2024 року про перегляд судового рішення за виключними обставинами згідно рішення Конституційного Суду України від 13 вересня 2023 року № 7-р(І)2023 у справі № 3-51/2021 (115/21).
Перевіривши матеріали заяви, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про відмову в її прийнятті з огляду на таке.
Відповідно до частини другої статті 6 і частини другої статті 19 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України та зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Провадження в адміністративних судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи (частина третя статті 3 КАС України).
У КАС України чітко визначено випадки, коли перегляд судових рішень (залежно від категорії справи) здійснює саме Велика Палата Верховного Суду, а також підстави такого перегляду в окремих випадках.
Відповідно до частини третьої статті 292 КАС України Велика Палата Верховного Суду переглядає в апеляційному порядку судові рішення Верховного Суду, ухвалені ним як судом першої інстанції.
Згідно із частиною четвертою статті 22 КАС України Верховному Суду як суду першої інстанції підсудні справи щодо встановлення Центральною виборчою комісією результатів виборів або всеукраїнського референдуму, справи за позовом про дострокове припинення повноважень народного депутата України, а також справи щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, рішень, дій чи бездіяльності органів, які обирають (призначають), звільняють членів Вищої ради правосуддя, щодо питань обрання (призначення) на посади членів Вищої ради правосуддя, звільнення їх з таких посад, оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів призначення суддів Конституційного Суду України у процесі конкурсного відбору кандидатів на посаду судді Конституційного Суду України, а також Дорадчої групи експертів щодо оцінювання таких кандидатів на посаду судді Конституційного Суду України, бездіяльності Кабінету Міністрів України щодо невнесення до Верховної Ради України законопроєкту на виконання (реалізацію) рішення Українського народу про підтримку питання загальнодержавного значення на всеукраїнському референдумі за народною ініціативою.
Таким чином, Велика Палата Верховного Суду може переглядати в апеляційному порядку виключно судові рішення Верховного Суду, ухвалені ним лише як судом першої інстанції в зазначених вище справах.
Відповідно до частини першої статті 24 КАС України Верховний Суд переглядає судові рішення місцевих та апеляційних адміністративних судів у касаційному порядку як суд касаційної інстанції.
Касаційний перегляд судових рішень Велика Палата Верховного Суду може здійснювати лише за визначених статтями 346 та 347 КАС України передумов.
Підстави для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду передбачені статтею 346 КАС України. Зокрема, частинами третьою - шостою цієї статті встановлено, що суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів, палати або об`єднаної палати, передає справу на розгляд Великої Палати, якщо така колегія (палата, об`єднана палата) вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів (палати, об`єднаної палати) іншого касаційного суду; суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів, палати або об`єднаної палати, передає справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо така колегія (палата, об`єднана палата) вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Великої Палати; суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії або палати, має право передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо дійде висновку, що справа містить виключну правову проблему і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики; справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної чи суб`єктної юрисдикції, крім випадків, якщо: учасник справи, який оскаржує судове рішення, брав участь у розгляді справи в судах першої чи апеляційної інстанції і не заявляв про порушення правил предметної чи суб`єктної юрисдикції; учасник справи, який оскаржує судове рішення, не обґрунтував порушення судом правил предметної чи суб`єктної юрисдикції наявністю судових рішень Верховного Суду у складі колегії суддів (палати, об`єднаної палати) іншого касаційного суду у справі з подібною підставою та предметом позову у подібних правовідносинах; Велика Палата Верховного Суду вже викладала у своїй постанові висновок щодо питання предметної чи суб`єктної юрисдикції спору у подібних правовідносинах.
Порядок передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду визначений статтею 347 КАС України.
За змістом частин першої та четвертої цієї статті питання про передачу справи на розгляд палати, об`єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду вирішується судом за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи. Про передачу справи на розгляд палати, об`єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду суд постановляє ухвалу із викладенням мотивів необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у рішенні, визначеному в частинах першій - четвертій статті 346 КАС України, або з обґрунтуванням підстав, визначених у частинах п`ятій або шостій статті 346 цього Кодексу.
Отже, підстави і порядок передачі справ на розгляд Великої Палати Верховного Суду та перегляду ухвалених у цих справах судових рішень, установлені статтями 346 та 347 КАС України, є вичерпними.
Виходячи з наведеного обов`язковою передумовою для розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи за касаційною скаргою її учасника є постановлення судом касаційної інстанції з власної ініціативи чи за клопотанням учасника справи ухвали про її передачу до Великої Палати Верховного Суду з обґрунтуванням підстав, визначених у статті 346 КАС України.
З матеріалів заяви та з Єдиного державного реєстру судових рішень убачається, що Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалу про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду не постановляв.
Велика Палата Верховного Суду зазначає, що в КАС України визначено випадки, у яких перегляд судових рішень (залежно від категорії справи) здійснює саме Велика Палата Верховного Суду, а також підстави такого перегляду в окремих випадках.
Частиною першою статті 361 КАС України встановлено, що судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами.
Відповідно до пункту 1 частини п`ятої статті 361 КАС України підставою для перегляду судового рішення за виключними обставинами є встановлена Конституційним Судом України неконституційність (конституційність) закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого (не застосованого) судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане.
Статтею 365 КАС України передбачено порядок подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
Згідно із частинами першою та другою статті 365 КАС України заява про перегляд судового рішення суду першої інстанції з підстав, визначених частиною другою, пунктами 1, 2 частини п`ятої статті 361 цього Кодексу, подається до суду, який ухвалив судове рішення. Заява про перегляд судових рішень судів апеляційної і касаційної інстанцій з підстав, зазначених у частині першій цієї статті, якими змінено або скасовано судове рішення, подається до суду тієї інстанції, який змінив або ухвалив нове судове рішення.
Таким чином, до Великої Палати Верховного Суду як суду апеляційної або касаційної інстанції може бути подано заяву про перегляд судових рішень за виключними обставинами з підстав, визначених, зокрема, пунктом 1 частини п`ятої статті 361 КАС України, якщо Великою Палатою Верховного Суду було змінено або ухвалено нове судове рішення.
З тексту заяви ОСОБА_1, яку він подав до Великої Палати та її вимог, можна дійти висновку, що автор фактично просить Велику Палату скасувати постанову Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 13 листопада 2024 року, якою касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 25 березня 2024 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 24 травня 2024 року у справі № 440/18533/21 залишено без змін, а також направити справу № 440/18533/21 до Полтавського окружного адміністративного суду для подальшого розгляду заяви про перегляд судового рішення за виключними обставинами.
Однак нормами КАС України не передбачено можливості оскарження до Великої Палати Верховного Суду судових рішень, ухвалених Касаційним адміністративним судом у складі Верховного Суду як судом касаційної інстанції (тобто можливості повторного касаційного перегляду справи), а відповідно до частини п`ятої статті 355 цього Кодексу судові рішення суду касаційної інстанції є остаточними й оскарженню не підлягають.
До повноважень Великої Палати Верховного Суду не відносяться вирішення питання про поновлення пропущеного строку та передачі справи до суду першої інстанції для подальшого розгляду заяви у такій категорії справ, а також перегляд судових рішень, які є остаточними, окрім як з підстав перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами відповідно до норм статті 361 та частин другої, третьої статті 365 КАС України.
Ураховуючи викладене, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про відмову у прийнятті до розгляду заяви ОСОБА_1 про поновлення пропущеного строку звернення до суду із заявою про перегляд судового рішення за виключними обставинами у справі №440/18533/21.
Керуючись статтями 22, 24, 292, 346, 347, 355 КАС України, Велика Палата Верховного Суду