УХВАЛА
23 січня 2025 року
м. Київ
Справа № 990/197/24
Провадження № 11-2заі25
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Кривенди О. В.,
суддів Банаська О. О., Булейко О. Л., Власова Ю. Л., Воробйової І. А., Гриціва М. І., Губської О. А., Єленіної Ж. М., Кишакевича Л. Ю., Короля В. В., Мартєва С. Ю., Пількова К. М., Погрібного С. О., Ступак О. В., Ткача І. В., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Усенко Є. А., Шевцової Н. В.
перевірила матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвали Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 05 червня 2024 року (в частині) та від 17 грудня 2024 року у справі № 990/197/24 за її позовом до Вищої ради правосуддя (далі - ВРП) про визнання протиправним та нечинним рішення, та
ВСТАНОВИЛА:
У травні 2024 року ОСОБА_1 звернулася до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду (далі ? КАС ВС) як суду першої інстанції з позовом до ВРП, у якому просила визнати рішення ВРП від 30 квітня 2024 року про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Білозерського районного суду Херсонської області на підставі підпункту 4 пункту 16? розділу XV "Перехідні положення" Конституції України протиправним та нечинним.
Ухвалою КАС ВС від 05 червня 2024 року відкрито провадження у справі, визначено розглядати її в порядку спрощеного позовного провадження у складі колегії з п`яти суддів та призначено до розгляду на 31 липня 2024 року.
Ухвалою КАС ВС від 17 грудня 2024 року (повний текст виготовлено та підписано 18 грудня 2024 року) адміністративний позов ОСОБА_1. залишено без розгляду відповідно до вимог пункту 4 частини першої статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України (далі ? КАС України).
30 грудня 2024 року ОСОБА_1. направила засобами поштового зв`язку до Великої Палати Верховного Суду(далі ? Велика Палата) апеляційну скаргу за змістом якої просить:
? скасувати ухвалу КАС ВС від 17 грудня 2024 року про залишення її позову без розгляду та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції;
? скасувати ухвалу КАС ВС від 05 червня 2024 року в частині призначення розгляду справи № 990/197/24 в порядку спрощеного позовного провадження та роз`яснити суду першої інстанції порядок розгляду справ за її участю як особи, що у значенні Закону України "Про запобігання корупції" займає відповідальне та особливо відповідальне становище, у порядку загального позовного провадження.
Щодо ухвали КАС ВС від 05 червня 2024 року, яку в частині оскаржує ОСОБА_1, Велика Палата має зауважити таке.
Відповідно до частини третьої статті 292 КАС України Велика Палата Верховного Суду переглядає в апеляційному порядку судові рішення Верховного Суду, ухвалені ним як судом першої інстанції.
Частиною другою статті 293 КАС України встановлено, що ухвали суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково у випадках, визначених статтею 294 цього Кодексу. Оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 294 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.
За правилами частини третьої статті 293 КАС України заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду. У разі подання апеляційної скарги на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, суд апеляційної інстанції повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу, яка не підлягає оскарженню.
Вичерпний перелік ухвал, на які можуть бути подані апеляційні скарги окремо від рішення суду, наведено у статті 294 КАС України.
Ухвала, в якій суд визначив, за якими правилами позовного провадження (загального чи спрощеного) буде розглядатися справа, у цьому переліку відсутня, тому апеляційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу КАС ВС від 05 червня 2024 року (в частині) підлягає поверненню заявниці.
Щодо оскарження ухвали КАС ВС від 17 грудня 2024 року, Велика Палата зазначає про таке.
Статтею 296 КАС України установлені вимоги до форми і змісту апеляційної скарги.
Відповідно до вимог пункту 1 частини п`ятої статті 296 КАС України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.
Якщо апеляційна скарга подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення від сплати судового збору (частина шоста статті 296 КАС України).
Проте скаржниця не додала до апеляційної скарги на ухвалу КАС ВС від 17 грудня 2024 року документа про сплату судового збору, що свідчить про невідповідність поданої апеляційної скарги встановленим статтею 296 КАС України вимогам.
Водночас в апеляційній скарзі позивачка просить відтермінувати сплату судового збору до моменту прийняття рішення у зв`язку з відсутністю у неї суддівської винагороди та інших виплат від держави з 2022 року.
Приписами частини першої статті 133 КАС України встановлено, що суд, зважаючи на майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Частиною другою статті 132 КАС України врегульовано, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України від 08 липня 2011 року № 3674-VI "Про судовий збір" (далі ? Закон № 3674-VI).
Положеннями частини першої статті 8 цього Закону передбачено, що, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача ? фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.
Наведеною правовою нормою встановлено чіткий і вичерпний перелік умов, а також суб`єктних та предметних критеріїв, за наявності яких суд, враховуючи майновий стан сторони та за її клопотанням, може відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення.
При цьому Велика Палата Верховного Суду зауважує, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень цього стану.
Особа, яка заявляє клопотання про відстрочення від сплати судового збору, згідно із частиною першою статті 77 КАС України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Водночас ОСОБА_1 не надала суду доказів наявності у неї умов, визначених у частині першій статті 8 Закону № 3674-VI, які є підставою для відстрочення сплати судового збору.
За наведених обставин правові підстави для задоволення клопотання ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору відсутні.
Відповідно до підпункту 5 пункту 3 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на ухвалу суду ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Частиною першою цієї статті визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, ? у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Законом України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" встановлено, що розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня 2024 року складає 3028,00 грн.
Судовий збір сплачується за такими реквізитами: "отримувач коштів - ГУК у м. Києві/Печерськ. р-н/22030102, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача - UA288999980313151207000026007, код класифікації доходів бюджету - 22030102; у графі "Призначення платежу" необхідно вказати: *; 101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті); судовий збір за позовом _______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача) на рішення від ______ (дата оскаржуваного рішення) у справі _________ (номер справи), ВЕРХОВНИЙ СУД (назва суду, де розглядається справа)".
Згідно з частиною другою статті 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, установлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Положеннями статті 169 КАС України регламентовано, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання встановлених вимог, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, встановлюється спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення даної ухвали.
За таких обставин відповідно до приписів статей 169, 298 КАС України апеляційна скарга на ухвалу КАС ВС від 17 грудня 2024 року підлягає залишенню без руху з установленням скаржниці строку для усунення її недоліків шляхом подання до суду:
? документа про сплату судового збору в розмірі 3028,00 грн за вказаними у цій ухвалі реквізитами або зазначення (за наявності) підстав для відстрочення сплати судового збору відповідно до Закону № 3674-VI та доказів, що підтверджують наявність відповідних умов.
Керуючись статтею 293, 294, 296, частиною другою статті 298 КАС України, Велика Палата Верховного Суду