ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 січня 2025 року
м. Київ
справа № 990/47/23
провадження № 11-272заі24
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідачки Усенко Є. А.,
суддів Банаська О. О., Булейко О. Л., Власова Ю. Л., Воробйової І. А., Губської О. А., Єленіної Ж. М., Короля В. В., Кривенди О. В., Мазура М. В., Мартєва С. Ю., Погрібного С. О., Ступак О. В., Ткача І. В., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Шевцової Н. В.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу № 990/47/23 за позовом ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя про визнання протиправним і скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, апеляційне провадження в якій відкрито за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 22.10.2024 (судді Гончарова І. А., Бившева Л. І., Васильєва І. А., Олендер І. Я., Юрченко В. П.),
УСТАНОВИЛА:
1. Стислий зміст судового рішення суду першої інстанції, яке оскаржується
1.1. 27.03.2023 до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду (далі - Касаційний адміністративний суд) як суду першої інстанції надійшов позов ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя (далі - ВРП), в якому позивач просив визнати протиправним та скасувати рішення від 23.02.2023 № 136/0/15-23 "Про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Верховного Суду України у зв`язку з поданням заяви про відставку" та зобов`язати ВРП повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про звільнення з посади судді Верховного Суду у відставку від 30.06.2022.
1.2. Касаційний адміністративний суд рішенням від 19.02.2024, яке набрало законної сили 22.03.2024, адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнив частково: визнав протиправним і скасував рішення ВРП від 23.02.2023 № 136/0/15-23 "Про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Верховного Суду України у зв`язку з поданням заяви про відставку" в частині звільнення ОСОБА_1 з посади судді Верховного Суду України у зв`язку з поданням заяви про відставку; зобов`язав ВРП у цій частині повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про звільнення з посади судді Верховного Суду у відставку від 30.06.2022; у задоволенні іншої частини позовних вимог відмовив.
1.3. ОСОБА_1 звернувся до Касаційного адміністративного суду із заявою про встановлення судового контролю за виконанням зазначеного рішення шляхом зобов`язання Голови Верховного Суду видати накази про перебування його ( ОСОБА_1 ) у штаті Верховного Суду до звільнення з посади судді Верховного Суду і про виключення зі штату Верховного Суду після отримання рішення ВРП від 30.04.2024 про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Верховного Суду у відставку; зобов`язання Голови Верховного Суду та ВРП подати у встановлений судом строк звіт про виконання рішення у справі № 990/47/23.
1.4. Ухвалою від 22.10.2024 Касаційний адміністративний суд відмовив ОСОБА_1 у задоволенні заяви.
1.5. Ухвала вмотивована тим, що згідно з рішенням Касаційного адміністративного суду від 19.02.2024, зокрема, зобов`язано ВРП повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про звільнення з посади судді Верховного Суду у відставку від 30.06.2022. На виконання цього рішення відповідач 30.04.2024 прийняв рішення № 1314/0/15-24, яким звільнив позивача з посади судді Верховного Суду у зв`язку з поданням заяви про відставку, та встановив, що право на нарахування та виплату щомісячного грошового утримання виникло у ОСОБА_1 з наступного дня після досягнення ним шістдесяти п`яти років. Оскільки ВРП (суб`єкт владних повноважень - відповідач у справі) виконала рішення від 19.02.2024, суд першої інстанції виснував, що підстав для зобов`язання ВРП подати звіт про виконання судового рішення у цій справі немає.
Що ж до прохання позивача в порядку судового контролю за виконанням рішення від 19.02.2024 зобов`язати Голову Верховного Суду видати накази про його перебування у штаті Верховного Суду до звільнення з посади судді Верховного Суду і про виключення зі штату Верховного Суду після отримання рішення ВРП від 30.04.2024 про його (позивача) звільнення з посади судді Верховного Суду у відставку, то суд першої інстанції зазначив, що Голова Верховного Суду та Верховний Суд не були відповідачами у справі, а зазначеним рішенням на них жодних зобов`язань не покладено.
2. Зміст апеляційної скарги
2.1. ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу на ухвалу Касаційного адміністративного суду від 22.10.2024, в якій просить її скасувати та задовольнити його заяву про встановлення судового контролю за виконанням рішення Касаційного адміністративного суду від 19.02.2024 у повному обсязі.
2.2. Позивач обґрунтовує апеляційну скаргу доводом, що рішення, за виконанням якого він просить встановити судовий контроль, належним чином не виконане, оскільки виконання зазначеного рішення передбачає поновлення його ( ОСОБА_1 ) на посаді судді Верховного Суду з наступним звільненням з цієї посади і виключенням (відрахуванням) зі складу Верховного Суду наказом Голови Верховного Суду.
На підтвердження свого доводу позивач посилається на те, що Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" у зв`язку з Рішенням Конституційного Суду України від 18 лютого 2020 року № 2-р/2020 щодо забезпечення безперервності здійснення правосуддя найвищим судом у системі судоустрою України" і власне Рішенням Конституційного Суду України від 18.02.2020 № 2-р/2020 було визначено, що Верховний Суд України як юридична особа не припинявся, а лише відбулося перейменування з "Верховний Суд України" на "Верховний Суд"; зміни способу припинення Верховного Суду України також не було.
3. Рух апеляційної скарги
3.1. Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 21.11.2024 відкрила апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Касаційного адміністративного суду від 22.10.2024, а ухвалою від 12.12.2024 призначила справу до розгляду в порядку письмового провадження.
4. Позиція відповідача щодо апеляційної скарги позивача
4.1. Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому, погоджуючись із наведеними в ухвалі Касаційного адміністративного суду від 22.10.2024 підставами відмови в задоволенні заяви ОСОБА_1, просить залишити його апеляційну скаргу без задоволення, наголошуючи на тому, що рішення Касаційного адміністративного суду від 19.02.2024 повністю виконане, немає підстав для встановлення судового контролю за його виконанням. Установлення судового контролю щодо осіб, які не брали участі у справі (про що просить позивач), суперечить нормам процесуального права.
5. Позиція Великої Палати Верховного Суду
5.1. Заслухавши суддю-доповідачку, перевіривши наведені в апеляційній скарзі та у відзиві на неї доводи сторін, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
5.2. Статтею 129-1 Конституції України визначено, що судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
5.3. Відповідно до положень частини другої статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.
5.4. Згідно зі статтею 370 КАС судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення спричиняє відповідальність, установлену законом.
5.5. Обов`язковість судового рішення означає, що таке рішення буде виконано своєчасно (у розумні строки), належним чином (у спосіб, визначений судом) та у повному обсязі (у точній відповідності із приписами мотивувальної та резолютивної частин рішення суду).
5.6. Статтею 382 КАС, у свою чергу, передбачено можливість судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах як процесуальної гарантії обов`язковості судового рішення.
Відповідно до частини першої цієї статті суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
За наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (частина друга статті 382 КАС).
5.7. За змістом наведених норм підставою для зобов`язання судом суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення є обставини, які ставлять під сумнів виконання цим суб`єктом судового рішення. При цьому йдеться не про будь-якого суб`єкта владних повноважень і не про будь-який обов`язок, який може виникнути у зв`язку з набранням судовим рішенням законної сили, а саме про виконання відповідачем в адміністративній справі обов`язку (обов`язків), який (які) покладено на нього судовим рішенням.
5.8. Як уже зазначено вище, на виконання рішення Касаційного адміністративного суду від 19.02.2024 (цим рішенням суд зобов`язав ВРП повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про звільнення з посади судді Верховного Суду у відставку від 30.06.2022) ВРП 30.04.2024 прийнято рішення № 1314/0/15-24, яким ОСОБА_1 звільнено з посади судді Верховного Суду у зв`язку з поданням заяви про відставку та визнано за ним право на нарахування та виплату щомісячного грошового утримання з наступного дня після досягнення ним шістдесяти п`яти років.
За встановленого факту виконання відповідачем рішення від 19.02.2024 суд першої інстанції обґрунтовано вважав, що підстав для зобов`язання відповідача подати звіт про виконання зазначеного рішення немає.
5.9. Відповідає нормам статті 382 КАС і висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для встановлення судового контролю за виконанням рішення від 19.02.2024 шляхом зобов`язання Голови Верховного Суду видати накази щодо позивача та подати про це звіт суду. Спосіб судового контролю за виконанням рішення, про який просить позивач, знаходиться поза межами предмета і підстав позову у справі, кола учасників справи, не відповідає резолютивній частині рішення від 19.02.2024.
5.10. Підсумовуючи викладене, Велика Палата Верховного Суду висновує, що оскаржувана ухвала постановлена з дотриманням норм процесуального права.