ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 січня 2025 року
м. Київ
справа № 127/28045/23
провадження № 61-9086св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.,
суддів: Гулейкова І. Ю., Гулька Б. І., Коломієць Г. В. (суддя-доповідач), Лідовця Р. А.,
учасники справи:
позивач - Акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк",
відповідач - ОСОБА_1,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Гущі Яніни Валеріївни на постанову Вінницького апеляційного суду від 23 травня 2024 року, прийняту у складі колегії суддів: Берегового О. Ю., Ковальчука О. В., Панасюка О. С.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2023 року Акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" (далі - АТ КБ "ПриватБанк") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння.
Позовна заява АТ КБ "ПриватБанк" мотивована тим, що 28 листопада 2007 року між ОСОБА_1 та Закритим акціонерним товариством комерційним банком "ПриватБанк" (далі - ЗАТ КБ "ПриватБанк"), правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" (далі - ПАТ КБ "ПриватБанк"), а надалі - АТ КБ "ПриватБанк", укладено договір іпотеки, за умовами якого ОСОБА_1 передала в іпотеку належне їй майно, а саме квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 .
28 листопада 2007 року іпотека була зареєстрована в Державному реєстрі іпотеки, реєстраційний номер іпотеки 20720791.
13 жовтня 2010 року рішенням Ленінського районного суду м. Вінниці у справі № 2-1543/10 позов ПАТ КБ "ПриватБанк" до ОСОБА_1 задоволено та в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором від 28 листопада 2007 року звернуто стягнення на предмет іпотеки, яким є квартира за адресою: АДРЕСА_1, шляхом продажу предмета іпотеки ЗАТ КБ "ПриватБанк" від імені ОСОБА_1 з укладенням договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою будь-якою особою - покупцем та з наданням ЗАТ КБ "ПриватБанк" відповідних прав; ОСОБА_1 виселена із спірної квартири.
31 травня 2011 року рішенням Апеляційного суду Вінницької області від 31 травня 2011 року вищезазначене рішення суду першої інстанції скасовано в частині вимог про виселення із квартири і в цій частині в задоволенні позову відмовлено, а в іншій частині рішення залишено без змін.
13 листопада 2015 року між ПАТ КБ "ПриватБанк" від імені ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю "Естейт Селлінг" (далі - ТОВ "Естейт Селлінг") укладено договір купівлі-продажу квартири, за умовами якого продавець зобов`язався передати майно, що належить ОСОБА_1 у власність покупцю, а покупець зобов`язався прийняти майно і сплатити за нього обговорену суму.
Крім того, 13 листопада 2015 року між ПАТ КБ "ПриватБанк" та ТОВ "Естейт Селлінг" укладено договір іпотеки, за умовами якого останній надав в іпотеку належне йому майно - квартиру за адресою: АДРЕСА_1 .
13 листопада 2015 року іпотека була зареєстрована в Державному реєстрі іпотек, реєстраційний номер іпотеки 12041084.
16 січня 2016 року ОСОБА_1 звернулася до Вінницького міського суду Вінницької області із позовом до ПАТ КБ "ПриватБанк", ТОВ "Естейт Селлінг", за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар І. М., Служби у справах дітей Вінницької міської ради, про визнання недійсними договорів купівлі-продажу квартири від 13 листопада 2015 року та договору іпотеки квартири від 13 листопада 2015 року, визнання права власності за ОСОБА_1 на спірну квартиру.
Проте 18 липня 2016 року ПАТ КБ "ПриватБанк", у порядку позасудового звернення стягнення на предмет іпотеки отримав у власність зазначену квартиру, номер запису про право власності 15506010 від 18 липня 2016 року.
15 листопада 2016 року рішенням Вінницького міського суду Вінницької області у справі № 127/678/16-ц позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано недійсним договір купівлі-продажу квартири від 13 листопада 2015 року, укладений між ПАТ КБ "ПриватБанк" та ТОВ "Естейт Селлінг", визнано недійсним договір іпотеки квартири від 13 листопада 2015 року, укладений між ПАТ КБ "ПриватБанк" та ТОВ "Естейт Селлінг". У задоволенні позовних вимог про визнання права власності відмовлено.
24 квітня 2017 року ухвалою Апеляційного суду Вінницької області у справі № 127/678/16-ц апеляційна скарга ПАТ КБ "ПриватБанк" залишена без задоволення, а рішення Вінницького міського суду від 15 листопада 2016 року залишено без змін.
На підставі вказаного судового рішення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно було виключено запис про право власності № 15506010 від 18 липня 2016 року, внесений на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 21 липня 2016 року № 30564941, відповідно до якого право власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1, належить ПАТ КБ "ПриватБанк". При цьому внесено запис про право власності від 25 травня 2013 року № 1059902, відповідно до якого вищевказана квартира належить ОСОБА_1
11 грудня 2019 року постановою Верховного Суду у справі № 127/678/16-ц ухвалу Апеляційного суду Вінницької області від 24 квітня 2017 року скасовано, справу направлено на новий судовий розгляд до суду апеляційної інстанції.
07 квітня 2021 року постановою Вінницького апеляційного суду у справі № 127/678/16-ц, залишеною без змін постановою Верховного Суду від 06 червня 2022 року, рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 15 листопада 2016 року в частині визнання недійсними договору купівлі-продажу квартири та договору іпотеки скасовано, ухвалено в цій частині нове судове рішення, яким відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .
Таким чином, АТ КБ "ПриватБанк" не передавав з власної волі майно ОСОБА_1, а рішення суду, за яким у ОСОБА_1 виникло право власності на майно, скасоване, тому оспорюване майно вибуло з володіння власника поза його волею.
Наразі АТ КБ "ПриватБанк" як власник майна позбавлений можливості реалізувати право власності на квартиру АДРЕСА_1, тому вважав витребування нерухомого майна з незаконного володіння ОСОБА_1 належним та ефективним способом судового захисту своїх прав, що відповідає способу захисту, передбаченому частиною першою статті 388 ЦК України.
Ураховуючи викладене, АТ КБ "ПриватБанк" просило суд витребувати з незаконного володіння ОСОБА_1 на користь АТ КБ "ПриватБанк" квартиру АДРЕСА_1, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 67357305101.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 27 лютого 2024 року позов АТ КБ "ПриватБанк" залишено без задоволення.
Стягнуто з АТ КБ "ПриватБанк" на користь ОСОБА_1 15 000,00 грн витрат на правову допомогу.
Залишаючи позов без задоволення, суд першої інстанції, керуючись нормами статті 388 ЦК України, дійшов висновку, що позивач обрав помилковий спосіб захисту свого порушеного права, оскільки ОСОБА_1 не володіє квартирою АДРЕСА_1, тому витребування квартири з незаконного володіння відповідача є безпідставним.
Крім того, відповідно до постанови Вінницького апеляційного суду від 07 квітня 2021 року власником спірної квартири є ТОВ "Естейт Селлінг" на підставі договору купівлі-продажу від 13 листопада 2015 року, тому саме воно має право на звернення із таким позовом, оскільки позивач АТ КБ "ПриватБанк" не набув права власності на дане майно.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Вінницького апеляційного суду від 23 травня 2024 року апеляційну скаргу АТ КБ "ПриватБанк" задоволено.
Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 27 лютого 2024 року скасовано та ухвалено нове судове рішення про задоволення позову АТ КБ "ПриватБанк".
Витребувано з незаконного володіння ОСОБА_1 на користь АТ КБ "ПриватБанк" квартиру АДРЕСА_1, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 67357305101.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ КБ "ПриватБанк" витрати із оплати судового збору в розмірі 6 211,14 грн за розгляд справи в суді першої інстанції, а також 9 316,71 грн судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позов, суд апеляційної інстанції виходив із того, що 13 листопада 2015 року між ПАТ КБ "ПриватБанк" та ТОВ "Естейт Селлінг" було укладено договір іпотеки, за яким ТОВ "Естейт Селлінг" передало в іпотеку банку належне йому на праві власності нерухоме майно, що підтверджується договором купівлі-продажу від 13 листопада 2015 року, а саме квартиру АДРЕСА_1 . Правочин, на підставі якого ТОВ "Естейт Селлінг" набуло право власності на спірну квартиру, а також договір іпотеки цієї квартири недійсними визнані не були, тобто вони є дійсними та чинними.
Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 21 липня 2016 року № 64008395 право власності на об`єкт нерухомого майна - квартиру АДРЕСА_1 зареєстроване за ПАТ КБ "ПриватБанк" на підставі договору іпотеки від 13 листопада 2015 року.
За таких обставин слід стверджувати, що спірне нерухоме майно - квартира, що була предметом іпотеки, дійсно належить АТ КБ "ПриватБанк".
При цьому набуття АТ КБ "ПриватБанк" права власності на предмет іпотеки в позасудовому порядку на підставі відповідного застереження, яке обумовлено дійсним іпотечним договором, ніким не оспорювалося, належних та допустимих доказів щодо помилковості внесення запису до державного реєстру, як вказує представник відповідача у відзиві на апеляційну скаргу, суду надано не було.
Таким чином, висновки суду першої інстанції про те, що АТ КБ "ПриватБанк" не набуло права власності на спірне майно, а власником є ТОВ "Естейт Селлінг" на підставі договору-купівлі продажу від 13 листопада 2015 року, є помилковими, внаслідок неналежного встановлення фактичних обставин справи.
Запис про право власності від 25 травня 2013 року № 1059902 на вищевказану квартиру за ОСОБА_1 у Державний реєстр речових прав на нерухоме майно внесено на підставі рішення суду першої інстанції, яке надалі було скасоване постановою Вінницького апеляційного суду від 07 квітня 2021 року, залишеною без змін постановою Верховного Суду від 06 червня 2022 року. Тобто об`єкт нерухомості вибув із володіння АТ КБ "ПриватБанк" - власника, поза його волею.
Таким чином, АТ КБ "ПриватБанк" як власник майна позбавлений повною мірою можливості реалізувати право власності на належне йому нерухоме майно, зокрема спірну квартиру, тому вона підлягає витребуванню на підставі статті 388 ЦК України.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводів
У червні 2024 року представник ОСОБА_1 - адвокат Гуща Я. В. подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального й процесуального права, просила суд скасувати постанову Вінницького апеляційного суду від 23 травня 2024 року і залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Касаційна скарга представника ОСОБА_1 - адвоката Гущі Я. В. мотивована тим, що суд апеляційної інстанції не звернув уваги на те, що законним власником спірної квартири, після набуття законної сили постановою Вінницького апеляційного суду від 07 квітня 2021 року у справі № 127/678/16-ц, є ТОВ "Естейт Селлінг". Отже, ПАТ КБ "ПриватБанк" не є власником спірної квартири, тому у нього відсутнє право, передбачене частиною другою статті 386 ЦК України, на витребування майна з чужого незаконного володіння, що є підставою для відмови у задоволенні позову.
Підставою касаційного оскарження постанови Вінницького апеляційного суду від 23 травня 2024 року заявник зазначає неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального й процесуального права, а саме застосування норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (провадження № 14-144цс18), від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16 (провадження № 12-187гс18), від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц (провадження № 14-338цс18), від 04 червня 2019 року у справі № 916/3156/17 (провадження № 12-304гс18), від 28 січня 2020 року у справі № 50/311-б (провадження № 12-143гс19) та у постановах Верховного Суду від 13 березня 2018 року у справі № 923/883/16, від 23 жовтня 2018 року у справі № 923/1107/17 від 05 вересня 2019 року у справі № 638/2304/17 (провадження № 61-2417сво19), від 15 березня 2023 року у справі № 753/8671/21 (провадження № 61-550св22), від 08 листопада 2023 року у справі № 761/42030/21 (провадження № 61-12101св23).
Відзив на касаційну скаргу від АТ КБ "ПриватБанк" не надходив.
Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 26 червня 2024 року клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Гущі Я. В. про звільнення від сплати судового збору задоволено. Звільнено ОСОБА_1 від сплати судового збору за подачу касаційної скарги та залишено касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Гущі Я. В. без руху із наданням строк для усунення недоліків касаційної скарги.
У липні 2024 року заявник у встановлений судом строк усунув недоліки касаційної скарги.
Ухвалою Верховного Суду від 12 липня 2024 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано матеріали цивільної справи із суду першої інстанції.
У липні 2024 року до Верховного Суду надійшли матеріали справи.
Ухвалою Верховного Суду від 09 грудня 2024 року справу призначено до судового розгляду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
28 листопада 2007 року між ОСОБА_1 та ЗАТ КБ "ПриватБанк", правонаступником якого є ПАТ КБ "ПриватБанк", а надалі - АТ КБ "ПриватБанк", укладено договір іпотеки, за умовами якого ОСОБА_1 надала в іпотеку належне їй майно, а саме квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 .
28 листопада 2007 року іпотека була зареєстрована в Державному реєстрі іпотек, реєстраційний номер іпотеки 20720791.
13 жовтня 2010 року рішенням Ленінського районного суду м. Вінниці у справі № 2-1543/10 позов ПАТ КБ "ПриватБанк" до ОСОБА_1 задоволено.
У рахунок погашення заборгованості за кредитним договором від 28 листопада 2007 року звернуто стягнення на предмет іпотеки, яким є квартира за адресою: АДРЕСА_1, шляхом продажу предмета іпотеки ЗАТ КБ "Приватбанк" від імені ОСОБА_1 з укладенням договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою будь-якою особою-покупцем та з наданням ПАТ КБ "ПриватБанк" відповідних прав.
Виселено ОСОБА_1 із спірної квартири.
Рішенням Апеляційного суду Вінницької області від 31 травня 2011 року скасовано рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 13 жовтня 2010 року в частині вимог про виселення із квартири і в цій частині в задоволенні позову відмовлено, а в іншій частині залишено без змін.
13 листопада 2015 року між ПАТ КБ "ПриватБанк" від імені ОСОБА_1 та ТОВ "Естейт Селлінг" укладено договір купівлі-продажу квартири, посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар І. М., зареєстрований у реєстрі за № 6401, за умовами якого продавець зобов`язався передати майно, що належить ОСОБА_1, у власність покупцю, а покупець зобов`язався прийняти майно і сплатити за нього обговорену суму.
Також 13 листопада 2015 року між ПАТ КБ "ПриватБанк" та ТОВ "Естейт Селлінг" укладено договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар І. М., зареєстрований в реєстрі за № 6410, за умовами якого останній надав в іпотеку належне йому майно - квартиру за адресою: АДРЕСА_1 .
Іпотека зареєстрована в Державному реєстрі іпотек за реєстраційним номером 12041084.
16 січня 2016 року ОСОБА_1 звернулася до Вінницького міського суду Вінницької області із позовом до ПАТ КБ "ПриватБанк", ТОВ "Естейт Селлінг", за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар І. М., Служби у справах дітей Вінницької міської ради, про визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири від 13 листопада 2015 року, укладеного між ПАТ КБ "ПриватБанк" та ТОВ "Естейт Селлінг", визнання недійсним договору іпотеки квартири від 13 листопада 2015 року, укладеного між ПАТ КБ "ПриватБанк" та ТОВ "Естейт Селлінг", визнання права власності ОСОБА_1 на зазначену квартиру.
18 липня 2016 року ПАТ КБ "ПриватБанк" у порядку позасудового звернення стягнення на предмет іпотеки отримав у власність зазначену квартиру, номер запису про право власності 15506010 від 18 липня 2016 року.
Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 15 листопада 2016 року у справі № 127/678/16-ц позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано недійсним договір купівлі-продажу квартири від 13 листопада 2015 року, укладений між ПАТ КБ "ПриватБанк" та ТОВ "Естейт Селлінг".
Визнано недійсним договір іпотеки квартири від 13 листопада 2015 року, укладений між ПАТ КБ "ПриватБанк" та ТОВ "Естейт Селлінг".
У задоволенні позовних вимог про визнання права власності відмовлено.
Ухвалою Апеляційного суду Вінницької області від 24 квітня 2017 року у справі № 127/678/16-ц апеляційну скаргу ПАТ КБ "ПриватБанк" залишено без задоволення, рішення Вінницького міського суду від 15 листопада 2016 року залишено без змін.
На підставі цього судового рішення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно було виключено запис про право власності від 18 липня 2016 року № 15506010, внесений на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 21 липня 2016 року № 30564941, відповідно до якого право власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1, належить ПАТ КБ "ПриватБанк".
При цьому внесено запис про право власності від 25 травня 2013 року № 1059902, відповідно до якого право власності на зазначену квартиру належить ОСОБА_1 .
Постановою Верховного Суду від 11 грудня 2019 року касаційну скаргу ПАТ КБ "ПриватБанк" у справі № 127/678/16-ц задоволено частково, ухвалу Апеляційного суду Вінницької області від 24 квітня 2017 року скасовано, справу направлено на новий судовий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Постановою Вінницького апеляційного суду від 07 квітня 2021 року у справі № 127/678/16-ц апеляційну скаргу ПАТ КБ "ПриватБанк" задоволено, рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 15 листопада 2016 року в частині визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири та договору іпотеки квартири скасовано, ухвалене в цій частині нове судове рішення, яким відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .
Постановою Верховного Суду від 06 червня 2022 року у справі № 127/678/16-ц касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а постанову Вінницького апеляційного суду від 07 квітня 2021 року без змін.