22 січня 2025 року
м. Київ
справа № 359/2722/20
провадження № 61-10343св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Крата В. І.,
суддів: Гудими Д. А., Дундар І. О. (суддя-доповідач), Коротуна В. М., Краснощокова Є. В.,
учасники справи:
позивачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2,
відповідачі: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, Публічне акціонерне товариство "Банк "Київська Русь", Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Ю-Бейс", Акціонерне товариство "Прозорро.Продажі",
треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Лапкевич Тетяна Володимирівна, ОСОБА_3,
розглянув у порядку письмового провадження касаційні скарги Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, яка підписана представником Ярошенко Анастасією Сергіївною, Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Ю-Бейс", яка підписана представником Грековою Ларисою Володимирівною, на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 29 березня 2023 року у складі судді Яковлевої Л. В. та постанову Київського апеляційного суду від 27 червня 2023 року у складі колегії суддів: Мазурик О. Ф., Желепи О. В., Немировської О. В.,
Історія справи
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2020 року ОСОБА_3 звернулася з позовом про визнання частково недійсним рішення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, визнання недійсним аукціону (електронних торгів).
Позов мотивований тим, що 19 березня 2015 між Публічним акціонерним товариством "Банк "Київська Русь" (далі - ПАТ "Банк "Київська Русь") та ОСОБА_3 укладений договір купівлі-продажу частини нерухомого майна, у зв`язку з чим остання набула у власність 2/5 частини нерухомого майна - приміщення, що складається з: митно-ліцензійного складу А-IV, загальною площею 5736, 3 кв. м, котельної та трансформаторної підстанції Б-1, загальною площею 273,7 кв. м, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 . Вартість даного майна в розмірі 42 507 600, 00 грн, в тому числі ПДВ 7 084 600,00 грн, сплачена покупцем в повному розмірі на рахунок банку.
Постановою Правління Національного банку України від 19 березня 2015 року за № 190 ПАТ "Банк "Київська Русь" визнано неплатоспроможним, у зв`язку з чим виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення про запровадження з 20 березня 2015 року тимчасової адміністрації та призначено уповноважену особу на здійснення тимчасової адміністрації банку.
В червні 2015 року ПАТ "Банк Київська Русь" звернулося до Бориспільського міськрайонного суду Київської області з позовом до ОСОБА_3 про визнання недійсним нікчемного договору та застосування наслідків недійсності нікчемного договору (справа № 359/4886/15-ц), в задоволенні якого рішенням суду від 12 липня 2018 року, яке залишено без змін постановою Київського апеляційного суду від 13 серпня 2019 року, відмовлено.
Всупереч наведеному на підставі рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 13 лютого 2020 року за № 337, 18 березня 2020 року на електронній платформі www.prozorro.sale було проведено відкриті торги, до яких включено пул GL18N016951 з продажу активів, які обліковуються на балансі ПАТ "Банк Київська Русь", до якого, серед іншого, включено майнові права на вказане вище майно, належні ОСОБА_3 .
За результатом проведених торгів складений протокол електронного аукціону № UA-EA-2020-03-12-000009-b від 18 березня 2020 року, переможцем яких стало Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Ю-Бейс" (далі - ТОВ "ФК "Ю-Бейс").
ОСОБА_3 вважала, що такими діями відповідачів порушено її права та, з урахуванням уточнених позовних вимог, просила:
визнати недійсним протокол електронного аукціону від 18 березня 2020 року за №UA-EA-2020-03-12-000009-b про визнання переможцем ТОВ "ФК "Ю-Бейс";
визнати недійсним договір купівлі-продажу майнових прав щодо нерухомого майна від 22 квітня 2020 року № UA-EA-2020-03-12-000009-b/42/5, укладений між ПАТ "Банк Київська Русь" та ТОВ "ФК "Ю-Бейс".
У жовтні 2020 року позивачі ОСОБА_1, ОСОБА_2, які є правонаступниками ОСОБА_3, подали заяву про зміну та уточнення позовних вимог.
Позовні вимоги мотивовані тим, що ОСОБА_3 з 19 березня 2015 року була власником майна, а саме: 2/5 частин нерухомого майна - приміщення, що складається з: митно-ліцензійного складу А-IV, загальною площею 5736,3 кв. м, котельної та трансформаторної підстанції Б-1, загальною площею 273,7 кв. м, що розташовані за адресою : АДРЕСА_1 . Жодних правочинів власником майна щодо його відчуження не укладалось, договір купівлі-продажу даного майна укладений між ОСОБА_3 та ПАТ "Банк Київська Русь" є чинним і в судовому порядку не скасований. Зважаючи на це, у Фонду на момент проведення аукціону не було прав включати до лоту та виставляти на продаж вказане майно як актив та власність банку. ПАТ "Банк Київська Русь" не мало права включати до ліквідаційної маси майнові права на ці приміщення та укладати з переможцем аукціону договір купівлі-продажу майнових прав. ТОВ "ФК "Ю-Бейс", будучи обізнаним про відсутність права власності на майнові права у банку щодо спірного майна, могло відмовитись від участі у аукціоні та придбанні майнових прав, не укладати договір купівлі-продажу майнових прав. Нотаріус не мала права посвідчувати договір купівлі-продажу майнових прав між продавцем та переможцем у зв`язку з відсутністю відповідних правовстановлюючих документів у ПАТ "Банк Київська Русь" на майнові права, належні позивачу.
Позивачі просили:
визнати недійсним результат електронного аукціону від 18 березня 2020 року номер лоту GL18N016951 в частині визначення переможцем аукціону ТОВ "ФК "Ю-Бейс" щодо майнових прав на 2/5 частини нерухомого майна - приміщення, що складається з митно-ліцензійного складу А-ІV загальною площею 5736,3 кв. м, котельної та трансформаторної підстанції Б-1, загальною площею 273,7 кв. м, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1, оформлених протоколом електронного аукціону № UА-ЕА-2020-03-12-000009-b від 18 березня 2020 року;
визнати недійсним договір купівлі-продажу майнових прав щодо нерухомого майна від 22 квітня 2020 року № UA-EA-2020-03-12-000009-b/42/5, укладений між ПАТ "Банк Київська Русь" та ТОВ "ФК "Ю-Бейс".
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 09 жовтня 2020 року замінено позивача ОСОБА_3 на її правонаступників ОСОБА_1, ОСОБА_2 .
Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 07 вересня 2021 року закрито провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_1 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, ПАТ "Банк "Київська Русь", ТОВ "ФК "Ю-Бейс", ДП "Прозоро.Продажі", треті особи, які не заявляють самостійний вимог - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Лапкевич Т. В., ОСОБА_3, про визнання недійсним електронного аукціону в частині продажу майнових прав та визнання недійсним договору купівлі-продажу майнових прав.
Постановою Київського апеляційного суду від 02 грудня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Ухвалу Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 07 вересня 2021 року скасовано і направлено справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 27 квітня 2022 року у справі № 359/2722/20 (провадження № 61-20779св21) касаційні скарги ТОВ "ФК "Ю-Бейс" та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб залишено без задоволення. Постанову Київського апеляційного суду від 02 грудня 2021 року залишено без змін.
Касаційний суд вказав, що позивачі звернулись із позовом як фізичні особи. Позивачі не є підприємцями, спір не стосується корпоративних відносин, між сторонами відсутні господарські правовідносини, спір не ґрунтується на відносинах забезпечення виконання основного зобов`язання і не пов`язаний з банкрутством жодного з учасників. Спірні правовідносини стосуються захисту права власності фізичних осіб на зареєстроване у встановленому порядку нерухоме майно, яке не є предметом іпотеки, як і не є предметом будь-якого забезпечувального зобов`язання; спір ініційований фізичними особами щодо захисту, як вони вважають, їх права власності на нерухоме майно. За таких обставин спір у справі, що переглядається, за критеріями суб`єктного складу та характером спірних правовідносин підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 29 березня 2023 року, яке залишене без змін постановою Київського апеляційного суду від 27 червня 2023 року, позов ОСОБА_2, ОСОБА_1 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, ПАТ "Банк "Київська Русь", ТОВ "ФК "Ю-Бейс", ДП "Прозоро.Продажі", треті особи, які не заявляють самостійних вимог: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Лапкевич Т. В., ОСОБА_3, про визнання недійсним електронного аукціону оформленого протоколом щодо продажу майнових прав та визнання недійсним договору купівлі-продажу майнових прав задоволено частково.
Визнано недійсним договір № UA-EA-2020-03-12-000009-b/42/5 купівлі-продажу майнових прав щодо нерухомого майна, укладений 22 квітня 2020 року між ПАТ "Банк "Київська Русь" та ТОВ "ФК "Ю-Бейс", що посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Лапкевич Т. В., та зареєстрований в реєстрі за № 455.
В задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_2 та ОСОБА_1 відмовлено.
Стягнено солідарно з ПАТ "Банк "Київська Русь" та ТОВ "ФК "Ю-Бейс" на користь ОСОБА_2 та ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору в розмірі 840,80 грн.
Судові рішення мотивовані тим, що:
позовні вимоги про визнання недійсним результату електронного аукціону від 18 березня 2020 року в частині визначення переможцем аукціону ТОВ "ФК "Ю-Бейс" щодо майнових прав на 2/5 частини спірного майна, оформлених протоколом електронного аукціону № UA-EA-2020-03-12-00000-b від 18 березня 2020 року, не підлягають задоволенню, оскільки, якщо торги завершуються оформленням договору купівлі-продажу майна чи майнових прав, то оскаржити можна сам договір, а вимоги про визнання недійсними торгів (аукціону) та протоколу електронного аукціону не є належними та ефективними способами захисту;
оскільки позовна вимога про визнання частково недійсним протоколу електронного аукціону є неефективним способом захисту, ДП "Прозорро.Продажі" не вчиняє жодних дій щодо організації, проведення та оформлення результатів торгів з продажу активів банків, що ліквідується, не має прав та повноважень щодо зупинення торгів, зміни та/або корегування лоту, суд першої інстанції вважав ДП "Прозорро. Продажі" неналежним відповідачем у справі, у зв`язку з чим вимоги до нього не підлягають задоволенню;
щодо вимоги позивачів про визнання недійсним договору купівлі-продажу майнових прав, укладеного між ПАТ "Банк "Київська Русь" та ТОВ "ФК "Ю-Бейс", суд першої інстанції вказав, що:
на момент включення ПАТ "Банк "Київська Русь" та Фондом майнових прав на вказане майно до лоту, проведення електронного аукціону та укладення оспорюваного договору купівлі-продажу майнових прав, власником цього майна була саме ОСОБА_3, а не банк, про що ОСОБА_3 завчасно, до проведення аукціону повідомила Фонд. Незважаючи на це, навіть після отримання листів ОСОБА_3, направлених нею до Фонду та ПАТ "Банк "Київська Русь", перед початком проведенням електронного аукціону, Фонд, всупереч вимог пункту 6 розділу VII Положення щодо організації продажу активів (майна) банків, що ліквідуються, затвердженим рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 388 від 24 березня 2016 року, не вчинив дій щодо скасування електронних торгів чи виключення майнових прав на спірне майно з лоту за № GL18N016951;
договір купівлі-продажу, укладений 19 березня 2015 року між ОСОБА_3 та ПАТ "Банк "Київська Русь", є чинним та не скасованим у встановленому законом порядку. Відтак, саме ОСОБА_3, з березня 2015 року по травень 2020 року була власником спірного майна. Матеріали справи не містять доказів відчуження майна у вказаний період ОСОБА_3 на користь третіх осіб чи надання їм права розпоряджатись даним майном, укладати будь-які правочини від її імені, тощо. Доказів протилежного сторонами у справі до суду не надано;
відтак, спірне майно та майнові права на нього не входили до активу ПАТ "Банк "Київська Русь" на момент їх включення до лоту для продажу на електронному аукціоні, тому ані банк, ані уповноважена особа Фонду не мали права розпоряджатись ними;
крім того, Фонд та ПАТ "Банк "Київська Русь" були обізнані про наявність судового спору по розгляду цивільної справи за № 359/4886/15-ц щодо, зокрема, визнання недійсним договору купівлі-продажу майна, укладеного 19 березня 2015 року між банком та ОСОБА_3, оскільки були сторонами вказаної справи та приймали активну участь у її розгляді;
більше того, ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу майна від 19 березня 2015 року набула у власність таке майно: митно-ліцензійний склад А - IV загальною площею 5736, 3 кв. м, котельню та трансформаторну підстанцію Б-1, загальною площею 273,7 кв. м, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 . Однак, 22 травня 2018 року між нею та ТОВ "Люкстрейдінг" укладений договір про поділ цього майна, у зв`язку з чим вона набула у власність майно вже у іншому розмірі, а саме: митно-ліцензійний склад А-IV, загальною площею 5710, 2 кв. м, котельню та трансформаторну підстанцію Б-1, загальною площею 273,0 кв. м, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 . Цей договір про поділ майна від 22 травня 2018 року є чинним та не скасований сторонами правочину чи у судовому порядку. Доказів протилежного до суду сторонами не надано. Відтак, на момент включення майнових прав на спірне майно до лоту та його відчуження на підставі договору-купівлі продажу майнових прав юридично вже не існувало майнових прав саме щодо такого майна, як митно-ліцензійний склад А-IV, загальною площею 5736,3 кв. м, котельної та трансформаторної підстанції Б-1, загальною площею 273,7 кв. м, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 . Наведене, в свою чергу, також свідчить про безпідставне та незаконне розпорядження 22 березня 2020 року банком та Фондом майновими правами на митно-ліцензійний склад А-IV площею 26,1 кв. м, котельної та трансформаторної підстанції Б-1, площею 0,7 кв. м, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1, які на момент укладення 22 березня 2020 року договору купівлі-продажу майнових прав вже на підставі договору про поділ майна від 22 травня 2018 року належали третій особі, а саме - ТОВ "Люкстрейдінг";
суд першої інстанції вказав, що оспорюваний договір від 22 квітня 2020 року укладений між ПАТ "Банк "Київська Русь" та ТОВ "ФК "Ю-Бейс", тому Фонд є неналежним відповідачем у спорі за вимогою про визнання недійсним оспорюваного правочину, оскільки не є стороною цього договору, тому позов ОСОБА_2, ОСОБА_1 саме до Фонду про визнання недійсним договору купівлі-продажу майнових прав не підлягає задоволенню.
Суд апеляційної інстанції переглядав рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог про визнання недійсним договору купівлі-продажу майнових прав, погодився з рішенням суду першої інстанції в цій частині.
При цьому, доводи апеляційної скарги ТОВ "ФК "Ю-Бейс" про те, що при ухваленні рішення суд першої інстанції керувався винятково постановою касаційного суду у справі № 359/4886/15-ц, суд апеляційної інстанції вважав безпідставними, оскільки суд першої інстанції правильно застосував висновки, викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2018 року у справі № 917/1345/14 щодо визначення преюдиції.
Доводи апеляційної скарги ТОВ "ФК "Ю-Бейс" про те, що остаточне рішення у справі № 359/4886/15-ц ще не означає, що укладений 19 березня 2015 року між ОСОБА_3 та ПАТ "Банк "Київська Русь" договір автоматично не містить жодних ознак нікчемності, оскільки при перевірці в межах іншого судового процесу такі ознаки можуть бути підтверджені, колегія суддів відхилила, оскільки під час перегляду рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 12 липня 2018 року та постанови Київського апеляційного суду від 17 грудня 2021 року у справі № 359/4886/15-ц касаційний суд погодився з висновком судів про відсутність підстав, передбачених статтею 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", для визнання укладеного 19 березня 2015 року між ПАТ "Банк "Київська Русь" та ОСОБА_3 договору купівлі-продажу, недійсним (нікчемним). В даному випадку, учасники процесу звільнені від надання доказів на підтвердження обставин, які встановлені судом при розгляді іншої адміністративної, цивільної чи господарської справи.
Суд апеляційної інстанції відхилив посилання ТОВ "ФК "Ю-Бейс" на неврахування судом першої інстанції правових висновків, висловлених в постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2022 року у справі № 910/12525/20 та у постановах Верховного Суду від 22 листопада 2022 року у справі № 910/20769/20 та від 16 жовтня 2020 року у справі №910/12787/17, оскільки ці правові висновки висловлено Верховним Судом у правовідносинах між боржниками та кредитними установами в рамках господарського судочинства через призму кредитних та іпотечних правовідносин, з урахуванням договорів про надання кредиту, застави та поруки щодо спірної нерухомості. Натомість, у справі, яка переглядається, між сторонами виникли правовідносини, які випливають з договору купівлі-продажу майнових прав. З наведеного слідує, що правовідносини у справі, яка переглядається, та у справах, які переглянуті Верховним Судом, та на які посилається скаржник ТОВ "ФК "Ю-Бейс", не є подібними.
Доводи апеляційної скарги Фонду про те, що договір від 19 березня 2015 року укладений між ОСОБА_3 та ПАТ "Банк "Київська Русь" вже під час перебування банку в стадії тимчасової адміністрації, у зв`язку з чим останній у відповідності до вимог закону не мав права укладати правочини на виведення активів з банку, колегія суддів вважала необґрунтованими, оскільки наявними в матеріалах справи доказами доведено, що тимчасову адміністрацію в Банку введено з 20 березня 2015 року. Більше того, посилання скаржника, щодо виведення активів з банку є недоречними і з огляду на те, що за умовами договору купівлі-продажу майнових прав від 19 березня 2015 року активи з банку не було виведено. Навпаки, відчуження спірного нерухомого майна здійснено за 42 507 600,00 грн, в тому числі ПДВ 7 084 600,00 грн, шляхом перерахування безготівкових коштів на рахунок ПАТ "Банк "Київська Русь". І ці обставини встановлені судом під час розгляду цивільної справи № 359/4886/15-ц.
Короткий зміст вимог та доводів касаційних скарг
У липні 2023 року Фонд гарантування вкладів фізичних осіб подав касаційну скаргу за підписом представника Ярошенко А. С., в якій просить скасувати рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 29 березня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 27 червня 2023 року в частині визнання недійсним договору купівлі-продажу, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, вирішити питання про розподіл судових витрат.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що суди залишили поза увагою, що:
оспорюваний договір купівлі-продажу частини об`єкту нерухомого майна був вчинений головою правління ПАТ "Банк "Київська Русь" Братко В. І. 19 березня 2015 року, тобто у день призначення уповноваженої особи Фонду на здійснення тимчасової адміністрації ПАТ "Банк "Київська Русь", тому є нікчемним. Таким чином, нерухомість, яка була передана у власність ОСОБА_3 за нікчемним договором, укладеним з наданням явних переваг окремому кредитору (повернення коштів ОСОБА_3 за депозитними договорами, розміщеними у ПАТ "Банк "Київська Русь" шляхом передання у власність нерухомого майна), увійшла до складу ліквідаційної маси, а грошові кошти від продажу якої спрямувались на задоволення кредиторів ПАТ "Банк "Київська Русь" відповідно до черговості, встановленої Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб";
публічний паспорт активу, розміщений в мережі інтернет, в примітках містив інформацію про те, що майно банку обтяжено арештом та тривають судові процеси, а також про те, що "у разі, якщо щодо нерухомого майна існують рішення судів, які набрали законної сили та виконання яких не зупинено, а також у разі відсутності відповідного запису щодо реєстрації права власності за банком у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, таке майно виставляється на продаж як "майнові права". Такі аргументи спростовують висновки суду першої інстанції щодо того, що в публічному паспорті активу з приводу продажу майнових прав на нерухоме майно ПАТ "Банк "Київська Русь", відсутнє посилання, зокрема, про наявність судових рішень та інших факторів, які можуть вплинути на ціну продажу такого активу (майна) або зацікавленість потенційного покупця щодо його придбання, що передбачено пунктом 6 розділу VII Положення про виведення неплатоспроможного банку;
висновки судів про те, що на момент включення ПАТ "Банк "Київська Русь" та Фонду майнових прав на нерухоме майно до лоту, проведення електронного аукціону та укладення оспорюваного договору купівлі-продажу майнових прав, власником цього майна була саме ОСОБА_3, а не банк, є помилковими. Так, постанова суду апеляційної інстанції у справі № 359/4886/15-ц набрала законної сили 17 грудня 2021 року. Отже, на момент проведення електронного аукціону 18 березня 2020 року та укладення оспорюваного договору ПАТ "Банк "Київська Русь" не було власником майна (так як тривав розгляд судової справи № 359/4886/15-ц), а був лише власником майнових прав (майбутнім вигодонабувачем) на таке нерухоме майно, які і були відчужені за результатами електронного аукціону. Вказує, що майнові права є речовим правом, що може бути об`єктом купівлі-продажу та інших господарських операцій. Реалізація майнових прав на майно, що вибулого з власності банку незаконним чином, що не суперечить положенням чинного законодавства України;
в порушення вимог статті 175 ЦПК України у позовній заяві ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відсутнє обґрунтування порушення їх прав з посиланням на докази, якими позивачі обґрунтовують свої вимоги, а також не зазначено зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів: Фонду, ПАТ "Банк "Київська Русь", ТОВ "ФК "Ю-Бейс", ДП "Прозоро.Продажі";
суди помилково не врахували висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2022 року по справі № 910/12525/20 щодо обрання позивачами неналежного способу захисту.
Аналіз змісту касаційної скарги свідчить про те, що судові рішення оскаржуються в частині задоволених позовних вимог та судового збору, тому в іншій частині не оскаржуються та в касаційному порядку не переглядаються.
У серпні 2023 року ТОВ "ФК "Ю-Бейс" подало касаційну скаргу за підписом представника Грекової Л. В., в якій просить скасувати рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 29 березня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 27 червня 2023 року, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог про визнання недійсним договору купівлі-продажу, вирішити питання про розподіл судових витрат.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що:
суди помилково не застосували висновки Верховного Суду у справах № 910/20769/20 та № 910/12525/20, відповідно до яких у випадку оскарження позивачем договору купівлі-продажу майнових прав на нерухоме майно, що є відмінними від права власності, і в наслідок якого покупець не здійснив та не може здійснити реєстрації свого права власності в Державному реєстрі, належним способом захисту прав позивача від посягання на його майно буде позов про визнання відсутніми прав такого покупця майнових прав, а не визнання недійсним договору, який по суті не порушує прав позивача, оскільки в цьому випадку, на думку Великої Палати Верховного Суду, позивач фактично звертається не за захистом своїх прав, а за захистом свого інтересу у правовій визначеності. Вказує, що на час звернення до суду та ухвалення оскаржуваних рішень право власності на спірне майно належало позивачам та було зареєстроване за ними, тому в позові про визнання недійсним договору купівлі-продажу майнових прав має бути відмовлено;
оскаржені судові рішення фактично ґрунтуються виключно на одному твердженні (преюдиційній обставині), а саме на тому, що постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 14 вересня 2022 року касаційну скаргу у справі № 359/4886/15-ц ТОВ "ФК "Ю-Бейс" залишено без задоволення, а рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 12 липня 2018 року та постанову Київського апеляційного суду від 17 грудня 2021 року залишено без змін та відмовлено ТОВ "ФК "Ю-Бейс" у застосуванні наслідків недійсності правочину. В той же час, рішення у справі № 359/4886/15-ц не означає, що договір автоматично не містить жодних ознак нікчемності, так як їх не перевіряв суд, а отже при перевірці в межах іншого процесу такі ознаки можуть бути підтвердженими. Жодних оцінок наявності у банка будь-яких інших прав щодо спірного нерухомого майна судом не здійснювалось. Правова оцінка здійснена судом щодо належності набутого ОСОБА_3 права на нерухоме майно, є лише правовою оцінкою суду та не встановлює преюдиційних обставин, оскільки такий правочин може бути оспорений банком та/або його правонаступником і з інших підстав/ознак нікчемності, що встановлені спеціальним Законом.
Аналіз змісту касаційної скарги свідчить про те, що судові рішення оскаржуються в частині задоволених позовних вимог та судового збору, тому в іншій частині не оскаржуються та в касаційному порядку не переглядаються.
Позиція інших учасників справи
У серпні 2023 року ОСОБА_1, ОСОБА_2 подали відзив на касаційну скаргу Фонд гарантування вкладів фізичних осіб за підписом представника ОСОБА_6, в якій просять касаційну скаргу залишити без задоволення, оскаржені судові рішення - без змін.
Відзив обґрунтований тим, що на час проведення аукціону з продажу майнових прав на індивідуально визначене нерухоме майно та на день укладення спірного договору купівлі-продажу майнових прав на нерухоме майно була чинною та підлягала виконанню сторонами справи постанова Київського апеляційного суду від 13 серпня 2019 року у справі № 359/4886/15-ц, якою рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 12 липня 2018 року у справі № 359/4886/15-ц залишено без змін щодо відмови у визнанні недійсним договору купівлі-продажу спірного нерухомого майна від 19 березня 2015 року між ПАТ "Банк "Київська Русь" та ОСОБА_3 . Укладення договору купівлі-продажу майнових прав на нерухоме майно, зміст якого ставить під сумнів рішення всіх судових інстанцій у справі № 359/4886/15-ц, порушує права та законні інтереси позивачів, оскільки ставить їх у положення правової невизначеності щодо подальшої реалізації їх законних прав як власників нерухомого майна.
У жовтні 2023 року ОСОБА_1, ОСОБА_2 подали відзив на касаційну скаргу ТОВ "ФК "Ю-Бейс" за підписом представника ОСОБА_6., в якій просять касаційну скаргу залишити без задоволення, оскаржені судові рішення - без змін.
Відзив обґрунтований тим, що судова практика на яку посилається ТОВ "ФК "Ю-бейс" стосується правовідносин між боржниками та кредитними установами в рамках господарського судочинства через призму кредитних та іпотечних правовідносин, з урахуванням договорів надання кредиту, застави та поруки щодо спірної нерухомості. Зазначає, що відповідно до положень статей 16, 386, 391 ЦК України власник вправі звернутися до суду з вимогою про захист порушеного права будь-яким способом, що є адекватним змісту порушеного права, який ураховує характер порушення та дає можливість захистити порушене право та поновити становище, яке існувало до порушення його права. Вказують, що на час проведення аукціону з продажу майнових прав на індивідуально визначене нерухоме майно та на день укладення спірного договору купівлі-продажу майнових прав на нерухоме майно була чинною та підлягала виконанню сторонами справи постанова Київського апеляційного суду від 13 серпня 2019 року у справі № 359/4886/15-ц, якою рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 12 липня 2018 року у справі № 359/4886/15-ц було залишено без змін щодо відмови у визнанні недійсним договору купівлі- продажу спірного нерухомого майна від 19 березня 2015 року між ПАТ "Банк "Київська Русь" та ОСОБА_3 . Крім того, під час укладення спірного договору купівлі-продажу майнових прав щодо нерухомості був відсутнім предмет договору купівлі-продажу, а отже зміст правочину прямо суперечить статті 655 та частині першій статті 656 ЦК України.
У жовтні 2023 року ТОВ "ФК "Ю-Бейс" подало відповідь на відзив на касаційну скаргу за підписом представника Грекової Л. В .
У березні 2024 року ОСОБА_1, ОСОБА_2 подали письмові пояснення за підписом представника ОСОБА_8 .
У грудні 2024 року ОСОБА_1, ОСОБА_2 подали письмові пояснення за підписом представника ОСОБА_8.
Рух справи
Ухвалою Верховного Суду від 03 серпня 2023 року касаційну скаргу ТОВ "ФК "Ю-Бейс", яка подана представником Грековою Л. В., на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 29 березня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 27 червня 2023 року повернуто.
Ухвалою Верховного Суду від 03 серпня 2023 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у справі № 359/2722/20, витребувано з суду першої інстанції цивільну справу.
Ухвалою Верховного Суду від 17 серпня 2023 року касаційну скаргу ТОВ "ФК "Ю-Бейс" залишено без руху, встановлено строк для усунення недоліків.
У серпні 2023 року матеріали цивільної справи № 359/2722/20 надійшли до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 19 вересня 2023 року поновлено ТОВ "ФК "Ю-Бейс" строк на касаційне оскарження рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 29 березня 2023 року та постанови Київського апеляційного суду від 27 червня 2023 року, відкрито касаційне провадження у справі, у задоволенні клопотання ТОВ "ФК "Ю-Бейс" про зупинення дії постанови Київського апеляційного суду від 27 червня 2023 року відмовлено.
Ухвалою Верховного Суду від 27 лютого 2024 року справу призначено до судового розгляду.
Ухвалою Верховного Суду від 14 травня 2024 року зупинено касаційне провадження у справі № 359/2722/20 до закінчення перегляду у касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи № 554/154/22 (провадження № 14-24цс24).
Ухвалою Верховного Суду від 18 жовтня 2024 року поновлено касаційне провадження у справі.
Ухвалою Верховного Суду від 17 січня 2025 року заяву ОСОБА_2, яка подана представником ОСОБА_6., про відвід судді Крата В. І. визнано необґрунтованою. Заяву про відвід судді Крата В. І. передано судді, який не входить до складу суду, визначеному у порядку, передбаченому частиною першою статті 33 ЦПК України.
Ухвалою Верховного Суду від 20 січня 2025 року у задоволенні заяви ОСОБА_2, в інтересах якого діє представник ОСОБА_6., про відвід судді Крата В. І. у справі № 359/2722/20 відмовлено.
Межі та підстави касаційного перегляду
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).
В ухвалі Верховного Суду від 03 серпня 2023 року зазначено, що касаційна скарга Фонду гарантування вкладів фізичних осіб містить передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України підстави для відкриття касаційного провадження (суд апеляційної інстанції в оскарженому судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановахВерховного Суду від 15 вересня 2022 року у справі № 910/12525/20, від 19 січня 2021 року у справі № 916/1415/19, від 02 лютого 2021 року у справі № 925/642/19, від 22 червня 2021 року у справі № 200/606/18, від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16-ц та судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частиною третьою статті 411 ЦПК України).
В ухвалі Верховного Суду від 19 вересня 2023 рокузазначено, що касаційна скарга ТОВ "ФК "Ю-Бейс" містить передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України підстави для відкриття касаційного провадження (суд апеляційної інстанції в оскарженому судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 22 листопада 2022 року у справі № 910/20769/20, від 15 вересня 2022 року у справі № 910/12525/20, від 26 січня 2021 року у справі № 522/1528/15-ц, від 19 січня 2021 року у справі № 916/1415/19, від 02 лютого 2021 року у справі № 925/642/19, від 22 червня 2021 року у справі № 200/606/18, від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16-ц, від 15 вересня 2022 року у справі № 910/12525/20, від 16 жовтня 2020 року у справі № 910/12787/17).