iplex360.Демо.Судові рішення

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2025 року

м. Київ

справа № 824/63/24

провадження № 61-16673ав24

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду - судді доповідача Пархоменка П. І., суддів Краснощокова Є. В., Крата В. І.

за участю:

секретаря судового засідання - Куца А. О.,

представника заявника (в режимі відеоконференції) - адвоката ОСОБА_3.,

представників боржника - ОСОБА_4., ОСОБА_5.,

учасники справи:

заявник (стягувач) - ІНФОРМАЦІЯ_1),

боржник - ІНФОРМАЦІЯ_2

розглянувши апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_3",

на ухвалу Київського апеляційного суду від 31 жовтня 2024 року (постановлену у м. Києві у складі судді Стрижеуса А. М., повний текст якої складено 06 листопада 2024 року)

за заявою Компанії ІНФОРМАЦІЯ_4 про надання дозволу на виконання рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 28 травня 2021 року

у справі №216/2020 за позовом Компанії ІНФОРМАЦІЯ_4 (ІНФОРМАЦІЯ_5) до ІНФОРМАЦІЯ_3" ІНФОРМАЦІЯ_6 про стягнення грошових коштів,

прийняв постанову про наступне:

І. Короткий зміст заяви

1. Компанія ІНФОРМАЦІЯ_4 звернулася до Київського апеляційного суду із заявою про визнання та надання дозволу на виконання рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України (далі - МКАС при ТПП України) від 28 травня 2021 року у справі № 216/2020.

2. Заява обґрунтована тим, що:

- 12 лютого 2016 року між компанією ІНФОРМАЦІЯ_4 та ІНФОРМАЦІЯ_2" (далі - ДК "ІНФОРМАЦІЯ_2") укладено Агентську угоду НОМЕР_1, відповідно до якої ДК "ІНФОРМАЦІЯ_2" уповноважила компанію ІНФОРМАЦІЯ_4, на вчинення від імені та за рахунок ДК "ІНФОРМАЦІЯ_2" визначених договором дій, що є предметом такого договору, а саме надання компанією ІНФОРМАЦІЯ_7. Державній компанії "ІНФОРМАЦІЯ_2" оплатних послуг із сприяння в укладенні між ДК "ІНФОРМАЦІЯ_2" та іноземними покупцями чи замовниками контрактів про експорт товарів, робіт і послуг ІНФОРМАЦІЯ_8 та подвійного використання на території іноземних держав, а також послуг із сприяння виконанню контрактів з іноземними замовниками;

- у 2019 році компанія ІНФОРМАЦІЯ_7. змінила свою юрисдикцію з юрисдикції ІНФОРМАЦІЯ_9 і продовжує свою діяльність в ІНФОРМАЦІЯ_10 як ІНФОРМАЦІЯ_4 з 2019 року;

- відповідно до пунктів Агентської угоди 7.2 та 7.3 якого міститься арбітражне застереження (наступного змісту: "7.2. Всі спори, що виникають між Сторонами і пов`язані з цим Договором та Додатковими договорами, їх укладенням, тлумаченням або такі, що виникають в процесі виконання умов цього Договору та Додаткових договорів, вирішуються шляхом дружніх переговорів між Сторонами. 7.3. Якщо спір Сторін неможливо вирішити шляхом переговорів, він передається на розгляд і остаточне вирішення до МКАС при ТПП України відповідно до Регламенту вказаного арбітражного суду. Місце арбітражного розгляду - м. Київ, Україна;

- внаслідок невиконання ДК "ІНФОРМАЦІЯ_2" перед ІНФОРМАЦІЯ_4 взятих на себе зобов`язань за Агентським договором з оплати агентської винагороди між сторонами виник спір, що стало підставою для звернення компанією ІНФОРМАЦІЯ_4 до МКАС при ТПП України з позовними вимогами до ДК "ІНФОРМАЦІЯ_2" за Агентським договором про стягнення заборгованості (документ сформований в системі "Електронний суд" 17 травня 2024 року);

- 28 травня 2021 року МКАС при ТПП України у складі арбітрів ОСОБА_6 (голова), ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (далі - "Арбітражний суд") виніс рішення у справі № 216/2020 за позовом ІНФОРМАЦІЯ_4 (ІНФОРМАЦІЯ_5) до ІНФОРМАЦІЯ_3" ІНФОРМАЦІЯ_6 про стягнення грошових коштів (далі - "Арбітражне рішення");

- стягувач отримав оригінальний примірник Арбітражного рішення через представника у приміщенні МКАС при ТПП України особисто під розписку 31 травня 2021 року;

- як зазначено у Розділі XI "Резолютивна частина" Арбітражного рішення, воно "набирає чинності з дати його винесення", тобто з 28 травня 2021 року, "є остаточним і підлягає негайному виконанню";

- листом від 31 травня 2021 року Стягувач звернувся до Боржника з вимогою добровільно виконати Арбітражне рішення шляхом сплати на банківський рахунок стягувача присуджених сум, з урахуванням нарахованих відсотків, протягом 14 днів з моменту отримання листа. Лист стягувача від 31 травня 2021 року був надісланий Боржникові кур`єрською службою доставки DHL Express за авіа накладною № 4450631404 01 червня 2021 року і отриманий Боржником 02 червня 2021 року.

3. З урахуванням викладеного заявник просив:

- надати дозвіл на виконання рішення МКАС при ТПП України від 28 травня 2021 року у справі №216/2020 за позовом Компанії ІНФОРМАЦІЯ_4 (ІНФОРМАЦІЯ_5) до ІНФОРМАЦІЯ_3" ІНФОРМАЦІЯ_6 про стягнення грошових коштів;

- видати виконавчий лист на примусове виконання рішення МКАС при ТПП України від 28 травня 2021 року у складі арбітрів ОСОБА_7., ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у справі № 216/2020.

ІІ. Короткий зміст оскарженого судового рішення

4. Ухвалою Київського апеляційного суду від 31 жовтня 2024 року, з урахуванням ухвали цього ж суду від 25 листопада 2024 року про виправлення описки, заяву Компанії ІНФОРМАЦІЯ_4 задоволено. Визнано і надано дозвіл на виконання рішення МКАС при ТПП України від 28 травня 2021 року у справі № 216/2020 та видано виконавчий лист на примусове виконання цього рішення. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

5. Суд першої інстанції при задоволенізаяви виходив з таких підстав:

- Компанія ІНФОРМАЦІЯ_4 звернулась до суду із заявою про визнання та надання дозволу на виконання рішення МКАС при ТПП України від 28 травня 2021 року у справі № 216/2020 в межах встановленого законом строку, і заявником до заяви долучено документи згідно з переліком, передбаченим статтею 476 ЦПК;

- боржником не надано будь-яких належних обґрунтувань та доказів, які б стали підставою для відмови у задоволенні заяви Компанії ІНФОРМАЦІЯ_4 про надання дозволу на виконання рішення МКАС при ТПП України;

- судом не встановлено підстав для відмови у наданні дозволу на виконання рішення МКАС при ТПП України.

ІІІ. Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальненні доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

6. В апеляційні скарзі боржник просить оскаржувану ухвалу скасувати, а заяву про надання дозволу на виконання рішення МКАС при ТПП України повернути без розгляду. У разі якщо суд не знайде підстав для повернення без розгляду заяву, то ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні заяви відмовити.

7. Апеляційна скарга мотивована такими обставинами:

- суд першої інстанції дійшов передчасного висновку щодо задоволення заяви про надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу;

- суд в порушення норм процесуального права не надав жодної оцінки доводам, аргументам та доказам боржника про обставини (факти) статусу, предмету діяльності, соціальної значущості та майнового стану боржника, негативні наслідки для держави і суперечність публічному порядку України, що неминуче настануть внаслідок виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу;

- ДК "ІНФОРМАЦІЯ_2" є невід`ємною складовою частиною ІНФОРМАЦІЯ_11 та спеціальним суб`єктом господарювання у здійсненні зовнішньоекономічної діяльності у сфері експорту та імпорту товарів і послуг ІНФОРМАЦІЯ_8, ІНФОРМАЦІЯ_12. На даний час діяльність боржника спрямована в першу чергу на ІНФОРМАЦІЯ_13;

- суд першої інстанції не взяв до уваги той факт, що надання дозволу на виконання рішення арбітражу призведе до неможливості виконання боржником покладених на нього державою критично важливих завдань щодо забезпечення ІНФОРМАЦІЯ_14;

- боржник у своїх запереченнях на заяву про надання дозволу на виконання Арбітражного рішення та в додаткових поясненнях зазначав про те, що самостійна перевірка та оцінка судом обставин того чи рішення арбітражу винесено щодо спору, який не підпадає під умови арбітражної угоди, не є оцінкою суду законності та обґрунтованості рішення арбітражу по суті вирішення спору, правильності або неправильності сум, які міжнародний арбітраж визнав такими, що підлягають до стягнення, а є лише перевіркою суду наявності або відсутності визначеної пунктом в) частини першої статті 478 ЦПК підстави для відмови у задоволенні заяви про видачу виконавчого документа, на яку посилається боржник;

- суд не надав оцінки доводам боржника про те, що Компанія ІНФОРМАЦІЯ_4, що створена і зареєстрована відповідно до законодавства ІНФОРМАЦІЯ_15, не є стороною Агентського договору, оскільки компанія ІНФОРМАЦІЯ_4, що створена і зареєстрована відповідно до законодавства ІНФОРМАЦІЯ_15, є окремою юридичною особою та є відмінною від іншої юридичної особи - компанії ІНФОРМАЦІЯ_7., що створена і зареєстрована відповідно до законодавства ІНФОРМАЦІЯ_16;

- вважає, що рішення міжнародного арбітражу винесено щодо спору, що не підпадає під умови арбітражної угоди, оскільки стягувачем виступає інша компанія, яка не зазначена в агентській угоді;

- суд не дослідив та проігнорував наявність (відсутність) доказів на підтвердження повноважень адвоката ОСОБА_8. на представництво інтересів Компанії ІНФОРМАЦІЯ_4 у суді, у тому числі повноваження на підписання від імені вказаної іноземної компанії заяви про надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу.

ІV. Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

8. 13 січня 2025 року представник стягувача через підсистему "Електронний Суд" подав відзив та навів такі мотиви для відмови в задоволенні апеляційної скарги:

- подібні доводи про те, що Компанія ІНФОРМАЦІЯ_4, що створена і зареєстрована відповідно до законодавства ІНФОРМАЦІЯ_15, не є стороною Агентського договору, вже були предметом розгляду уповноваженим складом Арбітражного суду та спростовані як такі, що не підтверджуються достатніми, належними та допустимими доказами. Зазначає, що саме у такий спосіб боржник фактично вимагає перегляду Арбітражного рішення по суті в частині висновку про те, що Компанія ІНФОРМАЦІЯ_4 є стороною Арбітражної угоди, що суперечить принципу обмеженого втручання національних судів в арбітражні рішення, закріпленого в праві України;

- боржник маскує свої реальні наміри не виконувати законне Арбітражне рішення, яке винесено на користь стягувача, під нібито існуванням ілюзиторної підстави визначеної пунктом в) частини першої статті 478 ЦПК для відмови у визнанні та виконанні такого Арбітражного рішення;

- вважає, що Арбітражний суд мав усі повноваження і правомірні підстави прийняти законне рішення про те, що спір між компанією ІНФОРМАЦІЯ_4 та ДК "ІНФОРМАЦІЯ_2" поширюється його компетенція, а отже такий спір підпадає під умови Арбітражної угоди та охоплюється нею. Арбітражний суд всебічно оцінив обставини справи та доводи обох сторін спору;

- доводи апеляційної скарги щодо недослідження судом повноважень представника стягувача не відповідають дійсності, носять характер штучних та удаваних підстав для оспорювання оскаржуваного рішення; суд першої інстанції діяв законно і обґрунтовано, коли не вимагав від Стягувача жодних додаткових документів, на підтвердження повноважень особи, яка підписала і подала від імені стягувача заяву від 17 травня 2024 року, оскільки ордер Серії АА № 1444686 від 16 травня 2024 року є належним і достатнім доказом, який підтверджує повноваження адвоката ОСОБА_9. на представництво Компанії ІНФОРМАЦІЯ_4 у Київському апеляційному суді, у тому числі у справі № 824/63/24;

- здійснюючи свою діяльність в інтересах держави, боржник виступає самостійним суб`єктом господарювання, предметом діяльності якого, зокрема є здійснення операцій з експорту, імпорту та реалізації продукції на внутрішньому ринку на комерційній основі, з огляду на що ДК "ІНФОРМАЦІЯ_2" зобов`язана виконувати взяті на себе господарські зобов`язання та нести перед контрагентами відповідальність за їх порушення;

- виконання арбітражного рішення не суперечитиме публічному порядку України, адже ні потенційне зменшення платоспроможності боржника, ні сам факт звернення стягнення грошових коштів на боржника за невиконання господарських зобов`язань не становлять стратегічних ризиків для держави.

V. Рух справи

9. 13 грудня 2024 року представник ІНФОРМАЦІЯ_3" (далі - Державна компанія "ІНФОРМАЦІЯ_2") подав до апеляційну скаргу на ухвалу Київського апеляційного суду від 31 жовтня 2024 року у справі № 824/63/24.

10. Ухвалою Верховного Суду від 18 грудня 2024 року відкрито апеляційне провадження в даній справі.

11. Ухвалою Верховного Суду від 13 січня 2025року закінчено підготовчі дії та призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні.

VІ. Позиція сторін у суді апеляційної інстанції

12. У судовому засіданні представники ДК "ІНФОРМАЦІЯ_2" підтримали доводи апеляційної скарги та просили її задовольнити.

13. Представник Компанії ІНФОРМАЦІЯ_4 у судовому засіданні просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - залишити без змін.

VІІ. Фактичні обставини справи

14. 12 лютого 2016 року між компанією ІНФОРМАЦІЯ_4 та ДК "ІНФОРМАЦІЯ_2" укладено Агентську угоду НОМЕР_1, відповідно до якої ДК "ІНФОРМАЦІЯ_2" уповноважила Компанію ІНФОРМАЦІЯ_4, на вчинення від імені та за рахунок ДК "ІНФОРМАЦІЯ_2" визначених договором дій, що є предметом такого договору, а саме надання компанією ІНФОРМАЦІЯ_7. Державній компанії "ІНФОРМАЦІЯ_2" оплатних послуг із сприяння в укладенні між ДК "ІНФОРМАЦІЯ_2" та іноземними покупцями чи замовниками контрактів про експорт товарів, робіт і послуг ІНФОРМАЦІЯ_8 та подвійного використання на території іноземних держав, а також послуг із сприяння виконанню контрактів з іноземними замовниками.

15. У 2019 році Компанія ІНФОРМАЦІЯ_7. змінила свою юрисдикцію з юрисдикції ІНФОРМАЦІЯ_9 і продовжує свою діяльність в ІНФОРМАЦІЯ_10 як ІНФОРМАЦІЯ_4 з 2019 року.

16. Відповідно до пунктів Агентської угоди 7.2 та 7.3 якого міститься арбітражне застереження (наступного змісту: "7.2. Всі спори, що виникають між Сторонами і пов`язані з цим Договором та Додатковими договорами, їх укладенням, тлумаченням або такі, що виникають в процесі виконання умов цього Договору та Додаткових договорів, вирішуються шляхом дружніх переговорів між Сторонами. 7.3. Якщо спір Сторін неможливо вирішити шляхом переговорів, він передається на розгляд і остаточне вирішення до МКАС при ТПП України відповідно до Регламенту вказаного арбітражного суду. Місце арбітражного розгляду - м. Київ, Україна.

17. Внаслідок невиконання ДК "ІНФОРМАЦІЯ_2" перед Компанією ІНФОРМАЦІЯ_4 взятих на себе зобов`язань за Агентським договором з оплати агентської винагороди між сторонами виник спір, що стало підставою для звернення Компанією ІНФОРМАЦІЯ_4 доМКАС при ТПП України з позовними вимогами до ДК "ІНФОРМАЦІЯ_2" за Агентським договором про стягнення заборгованості (документ сформований в системі "Електронний суд" 17 травня 2024 року). 28 травня 2021 року МКАС при ТПП України у складі арбітрів ОСОБА_6 (голова), ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (далі - "Арбітражний суд") виніс рішення у справі № 216/2020 за позовом Компанії ІНФОРМАЦІЯ_4 (ІНФОРМАЦІЯ_5) до ДК "ІНФОРМАЦІЯ_2" ІНФОРМАЦІЯ_6 про стягнення грошових коштів (далі - "Арбітражне рішення").

18. Рішенням МКАС при ТПП України від 28 травня 2021 року вирішено стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_2" (ідентифікаційний номер: НОМЕР_2; місцезнаходження: АДРЕСА_1) на користь ІНФОРМАЦІЯ_4 (реєстраційний номер юридичної особи: НОМЕР_3; місцезнаходження: АДРЕСА_2) ІНФОРМАЦІЯ_17), а також три проценти річних, що нараховуються на несплачену суму основного борту кожного дня, починаючи з 04 лютого 2021 року, до моменту сплати суми основного боргу в повному обсязі та, крім того, ІНФОРМАЦІЯ_17).

VІІІ. Позиція Верховного Суду

19. В спірних правовідносинах Верховний Суд переглядає оскаржуване судове рішення в апеляційному порядку відповідно до частини другої статті 24, частини другої статті 351 ЦПК та робить такі висновки.

20. Відповідно до частин першої 263 ЦПК судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

21. Зазначеним вимогам закону ухвала суду першої інстанції відповідає.

22. Суд звертає увагу, що згідно з частиною першою статті 35 Закону України від 24 лютого 1994 року № 4002-XII "Про міжнародний комерційний арбітраж" (далі - Закон № 4002-XII) арбітражне рішення, незалежно від того, в якій країні воно було винесено, визнається обов`язковим і при поданні до компетентного суду письмового клопотання виконується з урахуванням положень цієї статті та статті 36.

23. Визнання та надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу - це поширення законної сили такого рішення на територію України і застосування засобів примусового виконання в порядку, встановленому ЦПК.

24. Визнання та виконання арбітражних рішень регулюється також Конвенцією про визнання та виконання іноземних арбітражних рішень

від 10 червня 1958 року (далі - Нью-Йоркська конвенція), яка набрала чинності для України з 08 січня 1961 року.

25. Так згідно зі статтею V Нью-Йоркської конвенції:

У визнанні та приведенні до виконання арбітражного рішення може бути відмовлено на прохання тої сторони, проти якої воно постановлене, тільки якщо ця сторона надасть компетентній владі за місцем, де запитується визнання та приведення до виконання, докази того що:

a. сторони в арбітражній угоді, зазначені в статті ІІ, були за застосованим до них законом у будь-якій мірі недієздатними, або ця угода є недійсною згідно із законом, якому сторони цю угоду підпорядкували, а за відсутності такої вказівки, за законом країни, де рішення було винесене, або;

b. сторона, проти якої винесене рішення, не була належним чином повідомленою про призначення арбітра або про арбітражний розгляд чи з інших причин не могла надати свої пояснення, або;

c. зазначена ухвала винесена щодо спору, не передбаченого або такого, що не підпадає під умови арбітражної угоди або арбітражного застереження в договорі, або містить постанови з питань, що виходять за межі арбітражної угоди або арбітражного застереження в договорі, з тим, проте, що якщо постанови з питань, що охоплюються арбітражною угодою або застереженням, можуть бути відокремлені від тих, які не охоплюються такою угодою або застереженням, то та частина арбітражного рішення, яка містить постанову з питань, що охоплюються арбітражною угодою або арбітражним застереженням у договорі, може бути визнана та приведена до виконання, або;

d. склад арбітражного органу або арбітражний процес не відповідали угоді сторін або, за відсутності такого, не відповідали закону тієї країни, де мав місце арбітраж, або;

e. рішення ще не стало остаточним для сторін або було скасоване чи призупинене виконанням компетентною владою країни, де воно було винесене, або країни, закон якої застосовується, або;

У визнанні та виконанні арбітражного рішення може бути відмовлено, якщо компетентна влада країни, в якій запитується визнання та приведення до виконання, виявить, що:

а) об`єкт спору не може бути предметом арбітражного спору відповідно до закону цієї країни, або;

b) визнання та виконання цього рішення, суперечить публічному порядку країни, де запитується визнання та виконання арбітражного рішення.

26. Відповідно до статті 478 ЦПК суд відмовляє у визнанні і наданні дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу, якщо: 1) на прохання сторони, проти якої воно спрямоване, якщо ця сторона подасть суду доказ того, що: а) одна із сторін в арбітражній угоді була якоюсь мірою недієздатною; або ця угода є недійсною за законом, якому сторони цю угоду підпорядкували, а в разі відсутності такої вказівки, - за законом держави, де рішення було винесено; або б) сторону, проти якої винесено рішення, не було належним чином сповіщено про призначення арбітра чи про арбітражний розгляд або з інших поважних причин вона не могла подати свої пояснення; або в) рішення винесено щодо спору, не передбаченого арбітражною угодою, або такого, що не підпадає під її умови, або містить постанови з питань, що виходять за межі арбітражної угоди; проте якщо постанови з питань, охоплених арбітражною угодою, можуть бути відокремлені від тих, які не охоплюються такою угодою, то та частина арбітражного рішення, яка містить постанови з питань, що охоплені арбітражною угодою, може бути визнана і виконана; або г) склад міжнародного комерційного арбітражу або арбітражна процедура не відповідали угоді між сторонами або, за відсутності такої, не відповідали закону тієї держави, де мав місце арбітраж; або ґ) рішення ще не стало обов`язковим для сторін, або було скасовано, або його виконання зупинено судом держави, в якій або згідно із законом якої воно було прийнято; або

2) якщо суд визнає, що: а) відповідно до закону спір, з огляду на його предмет, не може бути переданий на вирішення міжнародного комерційного арбітражу; або б) визнання та виконання цього арбітражного рішення суперечить публічному порядку України.

27. Тлумачення статей 459, 478 ЦПК свідчить, що тягар доведення наявності підстав для відмови у визнанні і виконанні арбітражного рішення покладається на сторону, яка заперечує проти заяви щодо його визнання.

28. У розглядуваній справі встановлено, що арбітражна процедура відповідала арбітражній угоді сторін, заявник дотримався визначеного частиною третьою статті 475 ЦПК строку на подання заяви про визнання та надання дозволу на виконання вказаного рішення, до заяви заявником долучено документи, передбачені частиною четвертою статті 476 ЦПК.

29. Отже, при зверненні до суду із заявою про надання дозволу на виконання рішення МКАС заявником дотримано вимоги процесуального закону України.

30. Оскільки під час розгляду справи не встановлено підстав, передбачених статтею 478 ЦПК, для відмови у наданні дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу, колегія суддів погоджується з висновком Київського апеляційного суду щодо задоволення заяви Компанії ІНФОРМАЦІЯ_18.

31. Також суд першої інстанції зробив правильний висновок про те, що боржник не довів наявність підстав для відмови у визнанні та наданні дозволу на виконання рішення МКАС при ТПП України від 28 травня 2021 року у справі № 216/2020, зокрема в тій частині, що це рішення суперечить публічному порядку України.

32. Публічний порядок будь-якої країни включає фундаментальні принципи і засади правосуддя, моралі, які держава бажає захистити навіть тоді, коли це не має прямого стосунку до самої держави; правила, які забезпечують фундаментальні політичні, соціальні та економічні інтереси держави (правила про публічний порядок); обов`язок держави з дотримання своїх зобов`язань перед іншими державами та міжнародними організаціями. Це ті незмінні принципи, які виражають стабільність міжнародної системи, у тому числі суверенітет держави, невтручання у внутрішні справи держав, забезпечення територіальної цілісності тощо.

33. Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що застереження про порушення публічного порядку як підстава для скасування рішення міжнародного комерційного арбітражу є механізмом, який закріплює пріоритет державних інтересів над приватними, охороняє суспільні відносини від негативних впливів на них. Тобто правова концепція публічного порядку існує для того, щоб захистити державу від іноземних арбітражних рішень, які порушують діючі в державі фундаментальні принципи справедливості і правосуддя. Ці положення покликані встановити правовий бар`єр на шляху рішень, ухвалених всупереч фундаментальним процесуальним і матеріально-правовим принципам, на яких тримається публічний порядок (див. постанови Верховного Суду у постанові від 08 травня 2019 року у справі № 761/39565/17 (провадження № 61-5333св19), від 14 грудня 2023 року у справі № 824/100/23 (провадження № 61-15449ав23), від 07 жовтня 2024 року у справі № 824/17/24 (провадження № 61-11883ав23)).

34. Безпідставна відмова у визнанні і наданні дозволу на примусове виконання на території України арбітражного рішення призведе до порушення права заявників на майно (присуджені суми грошових коштів, належних до виплати заявникам на підставі остаточного і обов`язкового до виконання арбітражного рішення) у розумінні частини першої статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

35. Відповідно до статті 2.1 Статуту ДК "ІНФОРМАЦІЯ_2", затвердженого наказом ІНФОРМАЦІЯ_19 від 14 липня 2022 року № 187, боржник є уповноваженим державою посередником у здійсненні зовнішньоекономічної діяльності у сфері експорту та імпорту продукції і послуг ІНФОРМАЦІЯ_8 та подвійного використання, а також товарів, які містять відомості, що становлять державну таємницю, у встановленому порядку.

36. ДК "ІНФОРМАЦІЯ_2" наділена статусом юридичної особи, яка має відокремлене майно, самостійний баланс, поточний, валютний та інший рахунки в установах банку. Крім того, ДК "ІНФОРМАЦІЯ_2" має право самостійно на власний ризик здійснювати на комерційній основі свою діяльність з метою одержання прибутку відповідно до стратегічного плану розвитку Компанії, затвердженого ІНФОРМАЦІЯ_20, та фінансового плану, затвердженого встановленим порядком (статті 3.1, 3.5, 6.1 вказаного Статуту).

37. Таким чином, здійснюючи свою діяльність в інтересах держави, боржник виступає самостійним суб`єктом господарювання, предметом діяльності якого, зокрема, є здійснення операцій з експорту, імпорту та реалізації продукції на внутрішньому ринку на комерційній основі. Отже, ДК "ІНФОРМАЦІЯ_2" повинна нести перед контрагентами відповідальність за порушення зобов`язання.

38. Обставини, встановлені рішенням МКАС при ТПП України від 20 квітня 2021 року у справі № 182/2020, не стосуються суспільних, економічних та соціальних основ держави Україна, вказане рішення ухвалено у спорі, передбаченому арбітражною угодою, та стосується сторін спору як самостійних учасників господарських правовідносин.

39. Крім того, спірні правовідносини у межах розгляду справи ґрунтуються на домовленості сторін (на договірних засадах), а зі змісту договору не вбачається факту застосування норми права іноземної держави, яка суперечить та вступає в колізію з чинним цивільним законодавством України, тому публічний порядок України в цьому випадку не порушується.

40. Відповідно до частини другої статті 81 від 23 червня 2005 року № 2709-IV "Про міжнародне приватне право", частини другої статті 78 Закону України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII "Про виконавче провадження" (далі - Закон № 1404-VIII) в Україні не можуть бути визнані та виконані рішення іноземних судів у справах щодо стягнення заборгованості з підприємства ІНФОРМАЦІЯ_21, на користь юридичної особи держави-агресора та/або держави-окупанта або юридичної особи з іноземними інвестиціями чи іноземного підприємства держави-агресора та/або держави-окупанта.

41. Матеріали справи не містять доказів на підтвердження того, що арбітражним рішенням стягнуто заборгованість на користь юридичної особи з іноземними інвестиціями чи іноземного підприємства держави-агресора/окупанта або що фактичним набувачем виплат, вимог та доходів в результаті примусового виконання вказаного рішення буде юридична особа російської федерації.

42. Як уже зазначалось вище, сама по собі можливість впливу рішення арбітражного суду на платоспроможність державного підприємства не може свідчити про порушення таким рішенням публічного порядку України.

43. При цьому, Верховний Суд звертає увагу, що згідно з пунктом 10-2 Перехідних положень Закону № 1404-VIII у період дії воєнного стану зупиняється вчинення виконавчих дій у виконавчих провадженнях з виконання рішень (крім рішень за позовами фізичних осіб про стягнення заробітної плати, грошового забезпечення військовослужбовців, його перерахунку, щодо забезпечення військовослужбовців житлом), боржниками за якими є підприємства ІНФОРМАЦІЯ_22, визначені в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Тобто, стягнення рішенням МКАС при ТПП України заборгованості з підприємства ІНФОРМАЦІЯ_22 в період воєнного стану не є підставою для відмови у визнанні та наданні дозволу на виконання цього рішення на території України, оскільки введення воєнного стану не звільняє ДК "ІНФОРМАЦІЯ_2" від обов`язку з виконання грошових зобов`язань перед контрагентами, проте таке рішення тимчасово не підлягає виконанню в зв`язку з зупиненням вчинення виконавчих дій до закінчення воєнного стану

44. Відповідний підхід в схожих правовідносинах робив Верховний Суд у постановах від 25 листопада 2024 року у справі № 824/41/24 (провадження № 61-12727ав24), від 14 листопада 2024 року у справі № 824/64/24 (провадження № 61-12725ав24).

45. За таких обставин задоволення заяви Компанії ІНФОРМАЦІЯ_4 про визнання та надання дозволу на виконання рішенняМКАС при ТПП України від 28 травня 2021 року у справі № 216/2020 жодним чином не вплине на ІНФОРМАЦІЯ_23.

46. Доводи ДК "ІНФОРМАЦІЯ_2" про те, що Компанія ІНФОРМАЦІЯ_4, що створена і зареєстрована відповідно до законодавства ІНФОРМАЦІЯ_15, не є стороною Агентського договору, є необґрунтованими, оскільки детально перевірені арбітражним судом (т. 1, а.с. 85-86), а суд першої інстанції дав відповідь на вказаний аргумент з врахуванням положень статті 478 ЦПК.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона (див. пункт 21 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19)).

В свою чергу ДК "ІНФОРМАЦІЯ_2" в порушення вимог статей 12, 81 ЦПК висловивши відповідну позицію, доказів в її підтвердження не надала.

47. Доводи апеляційної скарги про те, що апеляційний суд порушив норми процесуального права, оскільки заяву про надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу підписано особою, яка не мала права її підписувати, є необґрунтованими з таких підстав.

У частині четвертій статті 62 ЦПК визначено, що повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю, ордером, виданим відповідно до Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VI "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (далі - Закон від 5 липня 2012 року № 5076-VI), дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги, виданим відповідно до Закону України "Про безоплатну правничу допомогу".

Згідно з частинами першою-третьою статті 26 Закону від 05 липня 2012 року № 5076-VI адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги. Повноваження адвоката як захисника або представника в господарському, цивільному, адміністративному судочинстві, кримінальному провадженні, розгляді справ про адміністративні правопорушення, а також як уповноваженого за дорученням у конституційному судочинстві підтверджуються в порядку, встановленому законом.

Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що за правилами зазначеної вище статті ордер, який видано відповідно до статті 20 Закону № 5076-VI, є самостійним документом, що підтверджує повноваження адвоката. Надання договору про правничу допомогу, його копії або витягу разом із ордером ЦПК не вимагає(див., наприклад, постанови Верховного Суду від 18 вересня 2019 року у справі № 182/9172/18 (провадження № 61-13797св19), від 26 квітня 2021 року у справі № 766/17492/16-ц (провадження № 61-17044св19).

У цій справі представництво інтересів Компанії ІНФОРМАЦІЯ_4 в Київському апеляційному суді доручено адвокату ОСОБА_10. на підставі ордера серії АА № 1444686 від 16 травня 2024 року (т. 1, а.с. 6), який є самостійною підставою, що надає право адвокату на підписання документів від імені особи, учасника справи, в тому числі і на підписання заяви заяву про надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу.

За таких обставин немає підстав уважати, що заяву про надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу підписано особою, яка не мала права її підписувати.

48. Суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому, згідно зі статтею 375 ЦПК, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення без змін.

................

Перейти до повного тексту